«В умовах, що склалися, у мене немає можливості забезпечувати подальший розвиток групи, і саме ці обставини стали головною мотивацією продажу», - стисло прокоментував олігарх у повідомленні для ЗМІ грандіозний продаж. Нагадаємо, що 14 грудня пан Хорошковський, що на той час був в.о. першого віце-прем’єра України, подав у відставку з урядової посади, пояснивши це незгодою з повторним призначенням Миколи Азарова на посаду прем’єр-міністра.

 

За кілька днів до того, 10 грудня, відбулось підписання Меморандуму про створення незалежної Громадської ради телеканалу «Інтер», яка мала б стежити за дотриманням журналістських стандартів службами новин каналу.

 

УНІАН звернувся за коментарями до експертів, щоб знайти відповіді на питання – чому Хорошковський зважився на продаж компанії, навіщо Фірташеві, який раніше вже фігурував у співвласниках «Інтера», платити два з половиною мільярди доларів за телеканал, як угода вплине на меда-ринок України, і чого чекати аудиторії медіа-групи «Інтер» у зв’язку зі зміною власника.

 

Останнім часом були сигнали про тиск на власника медіагрупи і ми (громадська рада) розуміли, що продаж каналів міг трапитись. Ми про це не говорили публічно, і я думаю, що про це повинні були говорити, власне, не ми, а сам канал. Тиск, що чинився на власника компанії, був дуже не формальним, але він давав підстави вважати, що зміна власника може трапитись. Те що, наміри змінити інформаційну політику каналу «Інтер» коштували Хорошковському медіагрупи – показує нам ситуацію в інформаційному просторі країни.

 

Що ж до функціонування Громадської ради, то ми жодним чином не залежимо від телеканалу «Інтер» і не фінансуємося ним. Це, швидше, телеканал «Інтер» має перед нами зобов’язання – дотримуватися тих стандартів інформаційного мовлення, про які ми домовились, які ми моніторимо, і про які ми будемо говорити суспільству – і в Україні, і за його межами. Тому я думаю, що Громадська рада буде працювати відповідно до підписаного раніше меморандуму. До речі, цей меморандум про співпрацю з Громадською радою підписаний не з Хорошковським, а з телеканалом. На один рік. Невиконання «Інтером» своєї частини угоди потягне за собою досить серйозні іміджеві втрати.

 

Що ж до нового менеджменту каналу, то, за чутками, повернеться Ганна Безлюдна, але не в тому справа. В нинішніх умовах менеджмент завжди – виконавець волі власників. Воля власників в цьому випадку залежить або від їхнього бажання далі безболісно працювати в Україні і мати свій бізнес, або від інших мотивацій. Тому говорити про якісь дуже серйозні зміни, пов’язані з приходом якоїсь конкретної людини, я б не стала. Для мене більш принципово, щоб нові власники розуміли – їхній імідж залежить від того як вони розвертатимуть в той чи інший бік інформаційну політику своїх медіа ресурсів.

 

Щодо ціни, то дійсно, нам може здаватися, що сума, сплачена за акції – це багато, але треба розуміти, що в Україні зараз медіа-ресурси коштують надзвичайно дорого, тому що це – спосіб контролю над мізками людей. З огляду на бажання отримати контроль над цим – за ціною не стоять. Наприклад, для Пінчука сьогодні його телеканали просто безцінні, і це треба розуміти.

 

У мене дуже великі сумніви щодо оприлюдненої суми продажу. Не дуже зрозуміло, звідки могла взятися така цифра, бо вона не підтверджується ані тим, скільки заробляв «Інтер» останнім часом, ані тим, у скільки оцінювали усю медіа-групу. 2.5 мільярди – це занадто багато і треба тепер зрозуміти, для чого саме ця сума була озвучена в першому ж офіційному повідомленні, бо ж не завжди це роблять. Викликає сумніви і те, що, якщо ця сума дійсно була сплачена, це зробив Дмитро Фірташ самотужки. Якщо дивись на дані ЗМІ про його статки – він просто не мав такої можливості.

 

Що ж Хорошковського, то, на мій погляд, його однозначно змусили продали медіа-бізнес. Тепер невідомо, чи він намагався кількома місяцями раніше повертати інформаційну політику «Інтера» до більшого плюралізму через війну з владою, чи – щоб дорожче продати канал перед кінцем політичної кар’єри або навіть виїзду за кордон. Я думаю, що Ганна Безулик, яка нещодавно презентувала на каналі свою нову програму, не знала про можливість такої угоди, і тепер велике питання, чи вона там залишиться. Гадаю, що ми знову побачимо «старий» «Інтер», якому точно не потрібна ані Громадська рада, ані хоч якась об’єктивність. Загалом, це – погіршення медіа-ситуації в країні – та політика, яку «Інтер» почав впроваджувати останнім часом, була кращою за те, що було півроку тому.

 

Я ніколи не вірив у те, що містер і місіс Хорошковські володіли «Інтером», позаяк на момент купівлі каналу 2006 року в Хорошковського просто не могло бути стільки грошей і впливу. Те, що було вирішено замінити керуючого партнера Хорошковського на Фірташа – закономірний наслідок тих процесів, які ознаменувались вилученням Хорошковського з уряду.

 

Ціна, яку начебто сплатить Фірташ начебто Хорошковському, не зрозуміла – формулювання занадто обтічне, «виходячи з оцінкової вартості 2,5 млрд». Група «Інтер» не коштує 2,5 млрд, оскільки останнім часом вона не розвивалася, втрачала рейтинги, кадри і вплив. Головний актив «Інтера», який завжди становив левову частку його цінності – всеукраїнське покриття через телемережу УТ-3 – втратить своє значення після переходу 2015 року на цифрове телебачення. Всі інші канали, звісно, щось коштують, але не мільярди. Виникає закономірна підозра у відмиванні грошей.

 

Зміна менеджменту каналу відбудеться неодмінно, й буде закономірною, оскільки чинний менеджмент завалив рейтинги й не був спроможним розвивати канал і групу. Хоча, можливо, такого завдання Хорошковський останнім часом перед менеджерською командою й не ставив, знаючи, що його кінець у команді Януковича близький і віддавати групу «Інтер» доведеться. Хто прийде на зміну Порохняку і Липовецькій, залежатиме від того формальним чи реальним стане контроль Фірташа. Найпростіше припущення – повернеться Ганна Безлюдна, яка вже двічі працювала в менеджменті «Інтера» і керувала ним у 2007-2009 роках доволі ефективно. Зараз вона є правою рукою Фірташа в медійний (і не тільки) сфері. Можливо, вона керуватиме каналом не безпосередньо, а через якихось довірених осіб.

 

Для того, щоб прогнозувати зміни в контенті, замало інформації про те, що ж насправді відбулося. Думаю, «свято демократії», яке ми спостерігали з початку грудня в новинах і ток-шоу «Інтера», потроху вщухне. Можливо, відбудуться якісь заміни в менеджменті інформаційної служби, позаяк новини «Інтера» вже давно не розвивались. Усе інше прогнозувати можна буде після того, як стануть зрозумілими імена нових керівників.

 

Чутки про продаж «Інтера» ходили дуже давно - щойно змінилося політична позиція Валерія Хорошковського. Але загалом уся ця історія володіння «Інтером» - від Плужникова до Фірташа, потім до Хорошковського, а потім знов до Фірташа, наштовхує на думку, що цей канал неможливо купити тільки за гроші. Власник «Інтера» - це завжди людина санкціонована. А, загалом, ситуація дуже яскраво показує усі хиби розвитку інституту приватної власності в Україні. Про незалежність інформаційної політики каналу за таких умов не вважаю за потрібне навіть говорити…