Таланти з «ящика». Життя після шоу

3 Листопада 2012
17410
3 Листопада 2012
11:57

Таланти з «ящика». Життя після шоу

17410
Після закінчення ТВ-проектів одні учасники купують іномарки, а інші згасають у безвісності.
Таланти з «ящика». Життя після шоу

Уже кілька років на українському ТБ активно працює «кузня талантів». Різні канали з допомогою талант-шоу («Х-фактор», «Голос країни», «Україна має талант», «Фабрика зірок», «Танцюють всі!» тощо) випускають у великий світ десятки обдарованих молодих людей. На три місяці їм дають «путівку в життя» - миттєва слава, телевпізнання, догляд стилістів-іміджмейкерів, захоплені шанувальниці в під'їздах. А після... У кого як... 

 

Спеціально для DT.UA «випускники» деяких талант-шоу (переважно СТБ) розповіли, як склалося їхнє творче життя після шоу. І чи не шкодують вони про те, що одного разу ризикнули витягти щасливий квиток музичної лотереї.  В усьому світі талант-шоу - це не консерваторія і не музична школа, після яких можна одержати «корочку» і стверджуватися у професії. В усьому світі талант-шоу - це виключно телевізійні ігри... Мета їх - не «виростити» чи «відкрити» майбутнього артиста, а запропонувати телеглядачеві екшн-розвагу, пограти на його нервах, використати молодих, потенційно здіб­них людей у ролі «фішок» на якомусь великому столі в телевізійному казино. Хто програв? Хто виграв? Для талант-шоу не завжди важливо... Тут важлива роль негайного рейтингу, рекламного прибутку, підтримання глядацького тонусу. 

 

Утім, і талант-шоу відкривали великому світу цікаві дарування. Які, випурхнувши з телестудії, відразу претендували на статус великих артистів. Напри­клад, Сьюзен Бойл у Великобри­танії. Її історія відома всім. Неприваблива та неефектна огрядна домогосподарка одного разу вразила рідну країну своїми неабиякими вокальними даними - і відтоді сприймається вдома як якась непорушна національна цінність. На кшталт Біг-Бена чи королеви Єлизавети II. 

 

В Україні масовий психоз навколо талант-шоу - поки що - так і не дав великій естраді великих артистів. Хоча регулярно проводяться десятки кастингів, а вечорами аудиторія вже третього «Х-фактора» сягає рекордних відсотків. Ви­пуск­ники ж цього та інших проектів (є ще дуже популярний «Голос країни» на «1+1») улаштовуються в житті хто як може... Якщо це дочка співачки Ніни Митрофанівни Матвієнко Тоня, то турбуватися про її майбутнє не варто - завжди знай­деться місце в одній програмі  разом із мамою. Якщо ж це, скажімо, талант, який спалахнув завдяки погляду-гіперболоїду продюсера Костянтина Ме­ладзе, то дівчатам теж не варто хвилюватися - у відділі кадрів ВІА Гри місця вистачить усім.

 

Тому так упевнено крокує життям одна з найяскравіших учасниць «Фаб­ри­ки зірок» (на Новому каналі) Єва Бушміна - талановита, харизматична, артистична, для якої рамки поп-групи трохи тіснуваті. Талант-шоу й подальша після нього діяльність - запорука того, що й в особистому житті в колись «бідних родичів» усе налагодиться. Приклад тієї ж таки Бушміної - чудесний альянс із сином екс-міністра економіки. Чим не казка про Попелюшку?  Проте це тільки ті, хто плаває на поверхні... А ті, хто «на дні»? Хочеться вірити, що все-таки це не «дно» життя, а важкий пошук себе - після шумного балу. Розмовляючи з DT.UA, молоді артисти та напівартисти демонстрували браву мажорність - мовляв, усе в нас гаразд! Зрештою, так і має бути... Адже ні телеканал, ні конкретне талант-шоу не гарантує головного - долі. Якщо вона визначена в мистецтві, отже, так і буде... 

 

* * *

 

Цей хлопець іще рік тому «підірвав» країну без тротилу. Його голос обговорювали ледь не в кожній квартирі. Порівню­вали із солістом... на хвилинку, групи Queen, тобто з Фредді Мерк'юрі. До того сильний в українця виявився голос. 33-річний Віктор Романченко, скромний і навіть сором'язливий викладач фізкультури Херсон­ського університету (уродженець Білозірки), переміг на «Х-факторі». Відхопив два мільйони гривень. І що?   

 

- Віктор, що ж далі? Що змінилося після виграшу у вашому домі, який усі й побачили завдяки телерепортажам? У вашій сім'ї, яка, судячи з того самого репортажу, жила досить скромно.   

- Знаєте, за великим рахунком не змінилося нічого. Та й удома я буваю сьогодні рідко. Але, сподіваюся, зміни в кращий бік усе-таки відбудуться. Що ж до близьких мені людей, то вони якими були, такими й залишилися - добрими, уважними. Мабуть, побільшало зовнішньої уваги - запитань, побажань, пропозицій. 

 

 - Після шоу, після величезного виграшу, ви все-таки залишили посаду викладача фізкультури?   

- Зараз я остаточно ще не покинув викладати. Однак збираюся. Поки що намагаюся поєднувати фізкультуру та шоу-бізнес. Хоча це й складно. 

 

- Нещодавно канал СТБ у  своїх «Вікнах» розпіарив якийсь ваш контракт з одним із закордонних імпресаріо. Що це за проект? І чи світить вам «закордон» у разі тісного співробітництва із західними менеджерами? 

- Кажу як є... З жодним закордонним імпресаріо нічого не підписував. Продовжуватиму виступати в Україні. Однак якщо якісь цікаві пропозиції надійдуть з-за кордону, то з задоволенням виступлю й там.   

 

- Вікторе, у вас велика родина... Чи вдається їй приділяти увагу? Власне, що ви подарували після виграшу мамі і тещі? 

 - Увагу приділяти намагаюся. Але не так багато, як хотілося б. Тому що часто подовгу буваю в Києві. А от мамі й тещі після шоу подарував по машині! Два «Лексуси». Мамі - білий. Тещі - чорний. Щоб вони їх розрізняли й не плутали. 

 

 - У телесюжетах вас представляють як порядного сім'яни­на, відданого чоловіка та батька. Але, мабуть, немає відбою від дівчат, які закохалися в вас після проекту? 

- Ні-ні... Чогось дуже відчайдушного не було. Дівчата... Вони частіше пропонують свої пісні, музику. Нічого непристойного! Хоча, звичайно, якась підвищена увага з боку слабкої статі є, скажемо так. Але, знову-таки повторюся, - усе в рамках пристойності!   

 

* * *

 

А це чарівне дівчисько досить-таки болісно пережило своє друге місце - за підсумками першого «Х-фактора». Коли перемогу в неї буквально вирвав Олек­сій Кузнєцов. Проте Марія Рак(24 роки), уродженка Бородянки Київ­ської області, не сумує, активно виступає, сподівається, що диво може повторитися ще раз - як і тоді, під час великого шоу. 

 

 - Машо, а ви зберігаєте якісь ділові стосунки зі своїм продюсером по проекту Ігорем Кондра­тю­ком? Нещо­дав­но він «розстався» зі своїм протеже Коз­лов­ським... Тож, можливо, у його «штабі» утворилася вакансія?   

- Ми з Ігорем зберігаємо, швидше, не ділові, а дружні стосунки. Тому що жодні справи нас не поєднують. Він мені не продюсер, а, можна сказати, хороший друг. Я можу зателефонувати йому, довідатися, як справи. І він може просто так набрати мій номер.  

 

- Шоу закінчилося. Але пісня нескінченна. Як змінився останнім часом ваш репертуар?   

- Кавер-версії особливо не змінилися. Коли їду кудись із концертами, глядачі хочуть чути те, що я виконувала на «Х-факто­рі». Але, звичайно, є кілька нових пісень. Наприклад композиція, придбана каналом. Щоправда, тепер я сама почала потроху писати музику. І цей рік працювала, щоб придбати ще нові пісні.

 

 - Чи часто доводиться відмовлятися від якихось пропозицій, якщо це якийсь закритий корпоратив, невідомі вам олігархи, люди із загадковими побажаннями?..  - Ні-ні... Начебто всі завжди були лояльні й цивілізовані. І жодних запрошень «проспівати в сауні» не було! А якби й були, то відмовилася б навідріз.

 

- Найближчим часом чи оживе ваш сольний диск?  

 - Сольний диск - ні. А от сингл точно буде незабаром.

 

- Який з ваших концертних виступів виявився най­пам'ят­­нішим за останній час?   

- Та всі виступи для мене важливі й хороші. Кожне місто зберігаю в серці. І з легкістю можу розповісти, де і як мене приймали. Для мене важливі всі концерти. І я не виділяю, що й де було круто, а де - ні. Дуже люблю концерти на відкритих майданчиках, на вулиці, куди приходить багато людей. І вони не стиснуті кріслами в залі й можуть стояти, танцювати, стрибати разом зі мною. Такі виступи для мене найяскравіші.

 

 - Машо, а який гонорар установлюють промоутери за ваш вихід на сцену?

 - Про це не говоритиму.

 

* * *

 

І ще одна талановита ви­конавиця, Ірина Борисюк. 34-річ­на уродженка Тернополя (вона закінчила Тернопільське му­зичне училище за спеціальністю «вокаліст») не добралася до пе­реможного п'єдесталу «Х-факто­ра». Однак їй гріх нарікати на долю. Не кожну учасницю канал запрошує на роль ведучої - у великий цикловий проект. А Бори­сюк нині допомагає фермерам шукати дружин. Уже другий сезон. 

 

 - Ірино, ви виступаєте в ролі свахи для фермерів... А самій вдалося за цей час знайти якогось принца? Не­обов'яз­ково в сільському господарстві...   

- Ви знаєте, після телепроекту в моєму житті все кардинально змінилося. Зараз я закохана. А з моїм коханим познайомилися на дні народження судді «Х-фактора». Отже, цей проект зіграв у моєму житті величезну роль. Хоча на момент знайомства мій обранець навіть не припускав, що я співачка, беру участь у телешоу.   

 

- А під час роботи над «Фер­ме­ром» вам не хотілося кинути галасливе місто і залишитися там - у сільській тиші?   

- Звичайно, хотілося! Те­пер це моя мрія: у майбутньому мати свій маленький заміський будиночок.

 

- А ви займаєтеся сьогодні співом, репертуаром? З урахуванням нового формату? Якщо так, то з ким із композиторів за цей період удалося познайомитися? 

 - Підбирає матеріал для мене продюсерський центр. Щоправда, на час проекту «Фер­мер шукає дружину-2» мені довелося трохи призупинити концерти, бо потрібно було їздити на зйомки не тільки по Україні, а й у Білорусь і Грузію.   

 

- Як ви самі уявляєте свою подальшу долю, сподіваєтеся залишитися в ролі теле­ведучої? Як довго може протривати ваш роман із ТБ?   

- У ролі ведучої «Фермера» почуваюся комфортно. Мені набагато більше до душі спілкуватися з простими людьми, ніж із зірками. До того ж я сама знаю, що таке самотність, і мені приємно, що ми можемо допомогти чоловікам знайти свою половинку... 

 

 * * *

 

А тепер «двоє зі скриньки». Ці двоє помітно подружилися під час прямоефірних телешоу. Олег КЕНЗОВ і Роман ВЕРЕМЕЙЧИК здавалися тоді «нерозлийводою». Голосистих привабливих хлопців, утім, розвели в різні концертні боки життєві обставини. Олег частіше в Москві, Роман - у Києві.   

- Звичайно ж, талант-шоу помітно змінило моє життя, - розповідає DT.UA Олег КЕНЗОВ. - З'явилося більше пісень, тепер я більше виступаю як сольний артист. Це дало можливість працювати у творчому напрямку далі, а не просиджувати штани в офісі. Під час шоу я познайомився з дівчиною - і в нас зараз стосунки.

  Де найчастіше доводиться виступати? Здебільшого корпоративи. І, скажу, дуже добре, що вони в мене є. Слава Богу, що маю кошти, які можу вкладати і в себе, і у свою творчість. Як правило, концертів у сидячих залах у мене немає. Переважно співаю в клубах. Мені навіть так більше подобається. Приємно, коли люди під мою музику танцюють, відпочивають, дуріють... 

 

Нещодавно виступив у Моск­ві на фестивалі «Белая трость» разом з іменитими виконавцями. Там я представляв Україну. Що­разу на таких заходах у мене з'являються нові знайомства.  Життя після шоу - це спроба творчого пошуку. Прагну «не згаснути»... Принаймні живу на два міста - Київ і Москву. Сьогод­ні навіть більше працюю в Москві.  У мене немає одержимості «заробити» матеріально. Хочеться творчого зростання.

 

Пісні виходять - «Море», «Я один». Ось днями хочу випустити кліп на пісню «Если ты готова», справа лише за монтажем. На жаль, працюю без продюсера. Так, у Москві є люди, які допомагають... Отже, працюємо на перспективу.  Може, хтось думає, що я мільйони заробив, але це не так. А батьки завжди мене підтримують - тільки вперед, уперед. Моя дівчина творча людина, але не з шоу-бізнесу.  І все-таки сподіваюся, що диво обов'язково повториться! Хоча трохи сумно: тепер щосуботи немає ефірів... Ти буцімто йдеш у вільне плавання.

 

...До розмови долучається Роман ВЕРЕМЕЙЧИК:   

- Телешоу дало мені змогу повністю присвятити себе музиці. Після завершення «Х-факто­ра» я поновив роботу з групою «Люм'єр», яка існувала ще до того, як я пройшов кастинг. Ми репетирували й писали музику більш як півроку, і тепер саме засіли в студії, щоб записати дебютний альбом.  Що ж до особистого життя, то завдяки участі в телешоу я зустрів свою дівчину. Можна сказати, це змінило особисте життя кардинально, чому дуже радий. Про матеріальний добробут поки що говорити зарано, адже я на самому початку шляху. Гроші не з'являються після кількох телевізійних ефірів. Їх потрібно за­робляти своєю артистичною діяльністю, чим я й займаюся. 

 

І не замислююся про те, на якому концерті виступаю - корпоратив, збірна солянка, клуб, фестиваль. Для мене головне - сцена, слухачі і моя творчість. Часто я навіть не уявляю - закритий концерт чи з вільним входом. Про це знає продюсер Влад Міцовський, і цього досить.  Зараз у нас із хлопцями щодня репетиції, придумуємо пісні, пробуємо щось нове. Батьки й близькі підтримують. Вони розуміють, що сцена - моя мета з раннього дитинства.    * * * Буває й таке: талант-шоу круто змінює особисте життя молодих артистів. Наприклад, Катя БУХТІЯРОВА та Сергій ЗМІЙОК (суперфіналісти «Тан­цюють всі!-2», учасники «Танцю­ють всі! Повернення героїв», артисти 3D-шоу «Барон Мюнхгау­зен», які зіграли Марту і Барона) після проекту стали парою - почали жити разом. Ось уже три роки вони не можуть одне без одного. Катя відкрила танцювальну школу в Донецьку - FORWARD DANCE STUDIO. Тепер вона разом із Сергієм активно займається її розвитком.

 

Крім того, проект дав можливість танцюристам проявити себе в ролі хореографів: наприклад, у п'ятому сезоні «Танцюють всі!» вони роблять постановки для учасників. Танцюристи беруть участь у збірних концертах, проводять майстер-класи.  

 

- Сергію, коли закінчилося щотижневе шоу, що ви відчули: а) полегшення; б) смуток, через те що подібне більше не повториться? 

 - Думаю, що одиниці скажуть, що відчули полегшення після закінчення шоу. Навіть коли закінчився другий сезон «Танцюють всі!», в якому ми з Катею дійшли до суперфіналу, я дуже шкодував, що не встиг показати все, що можна було. А взагалі для нас із Катею шоу триває, бо маємо зараз можливість реалізувати себе як хореографів...

 

...А ось іще одна танцювальна пара - Євген КОТ і Маріям ТУРКМЕНБАЄВА. Вони переможці проекту «Танцюють всі! Повернення героїв», учасники проекту «Танцюють всі!», «Ба­рон Мюнхгаузен» (Євген Кот у ролі Рамкопфа). 

 

Сьогодні Женя і Маріям - одні з хореографів у проекті «Танцюють всі!-5». Женя працює в штаті телеканалу, він помічник креативного продюсера. Після «Повернення героїв» Женя купив собі машину (на виграні гроші). Маріям також купила машину. Щоправда - мамі, для якої такий подарунок був мрією життя. 

 

Ще на проекті в Маріям і Євгена зав'язалися романтичні стосунки, і вони почали жити разом.  «Мої батьки й близькі дуже добре поставилися до того, що я вирішив взяти участь у шоу, більше того, тато сам запропонував мені взяти участь у проекті „Танцюють всі!", - каже Євген. - І ніколи не виникало докорів із цього приводу, вони підтримують мене в моєму виборі».

 

Маріям: «Я весь час відчувала з боку близьких моральну підтримку і вдячна за те, що вони ніколи не ображалися на мене, коли я іноді зривалася через велику нервову напругу під час ефірів. У будь-якому разі подібні проекти - школа життя, яка дає серйозний життєвий досвід...» «Молоді дарування мусять приборкати свою жадібність»

 

Що думає про «шоу» і «таланти», а також про їхні наслідки для незміцнілої психіки юних дарувань психолог? Віктор ГРЕЧАНОВСЬКИЙ (лікар, кандидат медичних наук, психотерапевт) не з чуток знайомий з подібними проектами, а в деяких виступає навіть консультантом.   

 

 - Вікторе Миколайовичу, чи існує, на ваш погляд, «психологічна проблема» для молодих людей у тому, що вони миттєво з'являються на ТВ-екрані в талант-шоу (на три місяці), а потім багато хто з них різко зникає, розчиняється в безвісності? 

- Вважаю, проблема існує. В історії естради та кінематографа є приклади, коли людина, потрапивши в ранньому віці в «зірки», далі прагне відповідати «зірковим очікуванням», які часто не виправдовуються. Індивід, потрапляючи в «богему», круто змінює свій спосіб життя, стає не таким, як його однолітки, однокласники, однокурсники. Його життя різко змінюється, він може переїхати з одного міста до іншого або потрапляє в іншу країну. І оскільки людина - молода, то вона все всмоктує як губка, оскільки більш уразлива, більше піддається впливу.

 

Скільки триває талант-шоу? У середньому кілька місяців, і для організаторів шоу різні молоді люди можуть бути лише відповідним матеріалом. Як глина чи мармур для скульптора. Потрібне - додається, непотрібне - прибирається (з погляду продюсера чи спонсора). Але далі така людина мусить жити з якимись новими «нерідними» рисами. І, відповідно, не в усіх вистачає внутрішнього ресурсу, певної гнучкості та еластичності, щоб зберегти чи повернути собі «колишні частини» особистості, те, що від початку було автентичним і справжнім.  Відповідно, даний стрес може бути - одночасно - як сприятливою можливістю, так і небезпекою. І передбачити заздалегідь, чим він обернеться, складно. Адже людина круто змінила спосіб життя. Раніше жила в місті N, потім потрапила до столиці. У телепроекті брала участь кілька місяців, після крутої телепопулярності у своє місто повертатися не хоче й починає докладати зусиль для того, щоб залишитися, утриматися на плаву. 

 

Питання: а чим вона платить за все це? Вона стає деревом, пересадженим із рідного живильного ґрунту в інший. Але ж не всі в Києві добре приживаються. Подеколи успіх і слава криють у собі небезпеки. Згадується маніфест Льва Толстого, який він сформулював іще у свої 18 років: «Не змінюй способу життя,  навіть якби ти став вдесятеро багатшим! Не дозволяй собі витрат, що робляться для марнославства!».  Проте молодий артист уже сам собі не належить. Знаєте, нещодавно проводили аналіз історій життя людей, які виграли великі гроші в лотерею... І зустрічаються люди, які втратили все, навіть те, що мали до виграшу. Просто в підсумку їм було нічим платити за житло. 

 

Люди віком до 20 років у переважній більшості не сформували  своєї власної внутрішньої системи цінностей і цілей. І риси особистості в них часто є запозиченими або привнесеними ззовні новим середовищем, новими «вчителями» й «батьками» (з середовища діячів шоу-бізнесу). Тут якраз можливий драматичний злам цінностей, дезорієнтація щодо мети й способів її досягнення. Світ може буквально перевернутися «з ніг на голову».  Згадується криза 2008-го, коли гроші не дуже цінувалися, багато чого можна було легко отримати в кредит. У підсумку люди досі розплачуються за «доступні» доларові кредити. Схожа ситуація може трапитися і з молодою людиною: спочатку надлишок усього, а потім нестача, у підсумку можлива особистісна криза, інфляція власного «Я», коли таланти спершу переоцінили, а потім вони різко знецінилися.... 

 

- Що насамперед ви порадите тим молодим людям, які вирішили стати артистами й хочуть випробувати себе в талант-шоу?

- Перше - спробувати приборкати власну жадібність... Що ж до популярності, матеріальних благ, якихось інших можливостей... Треба розуміти: безплатний сир буває тільки в мишоловці. 

 

Друге - не варто спокушатися скороминущою славою. Треба розуміти: якщо вас вибирають, то, можливо, у цьому не стільки ваша заслуга, скільки просто вдала кон'юнктура й примха продюсера, режисера, сценариста, симпатії глядачів, які швидко згасають.  Не треба приписувати собі надмірні заслуги. Слід усе сприймати спокійно: те, що зараз дано, може бути вмить забрано. Я такий, який є, але ця ситуація, кон'юнктура виявилися для мене успішнішими, тобто треба розуміти, що успіх може бути надто тимчасовим явищем. 

 

Третє - потрібно якомога спокійніше ставитися до невдалих спроб. При цьому розуміти: якщо є мета та бажання, то подібні спроби можуть бути продовжені й стати зрештою успішними...

 

Томас Едісон, який винайшов електричну лампочку, здійснив понад 2 тис. спроб, перш ніж досяг мети! Якби він зупинився на 1999-й спробі, нічого не домігся б.

 

  У цьому сенсі є золоті правила найбагатшої людини планети Воррена Баффетта: 1) живіть якнайпростіше;

2) не робіть того, що радять інші, просто слухайте їх і робіть так, як вважаєте за правильне, навіть якщо це суперечить усьому, що вам радили...

3) управляйте своїм життям самі, це ВАШЕ життя, а не ЧУЖЕ!  

 

- Чи можуть талант-шоу - в Україні та в світі - вирощувати справжніх артистів, а не учасників телевізійних ігор, яких регулярно бачимо на телеекрані?   

- Можна зробити аналіз історій життя учасників шоу. Подивитися, який відсоток учасників цих шоу в підсумку стали професійними артистами, виконавцями, творчими людьми? Гадаю, це невеликий відсоток. Адже в шоу працює принцип: мета виправдовує засоби. Завдання таких шоу - захопити глядачів грою, щоб рейтинг передачі підвищувався і наповнювався рекламний бюджет телеканалу. Цим «телесвітом» рухає вигода, тому завдання будь-якого шоу - втримати глядачів біля телеекрана всіма можливими способами. 

 

Катерина Константинова, «Дзеркало тижня. Україна»

Фото - http://900igr.net

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Катерина Константинова, «Дзеркало тижня. Україна»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
17410
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду