Громадські організації назвали найбільшим порушником закону «Про доступ до публічної інформації» Кабінет Міністрів України. Про сьогодні, 27 січня, на прес-конференції заявив експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба, підводячи підсумки досліджень виконання закону у 2011 році.

«Прикінцеві положення закону чітко давали Кабміну доручення здійснити цілий перелік заходів. Кабмін не розглянув законопроект про приведення інших законів у відповідність до закону "Про доступ до публічної інформації". І там дуже складна ситуація», - зазначив Максим Лациба.

За його словами, тільки під тиском Міжнародного валютного фонду Кабмін вніс зміни до Порядку оприлюднення в мережі інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади та затвердив Типове положення про Систему обліку публічної інформації. Також досі не складена інструкція, яку інформацію визначати інформацією для службового користування.

Коментуючи інформацію Максима Лациби, керівник управління забезпечення доступу до публічної інформації Секретаріату Кабінету Міністрів Роксолана Стадник наголосила на тому, що в інших країнах для того, щоб забезпечити виконання законодавства, приходило багато часу. «Не можна констатувати, що уряд відмежовувався від належного виконання закону. Упродовж восьми місяців, було прийнято близько п'яти підзаконних правових актів та постанов для реалізації закону», - підрахувала вона.

Також, за її словами, Секретаріат Кабміну наразі опрацьовує законопроект про приведення інших законів у відповідність до закону «Про доступ до публічної інформації», і після цього він буде винесений на засідання Кабміну.

Пані Стадник переконувала, що уряд приділяє багато уваги роз'ясненням положень закону. Зокрема, у співпраці з Держкомтелерадіо була розроблена брошура порівняння законів «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації», також у ній поданий перелік усіх осіб, які відповідають за виконання цих законів.

«На сьогоднішній день ми підготували відеоролик, який роз'яснює запитувачам, як вони можуть скористатися правом на отримання інформації, та для представників державних органів, як вони мають організувати свою роботу», - додала вона.

Роксолана Стадник зазначила, що в деяких містах зловживають правом на інформацію. Адже, приміром, у місті Южне за один день надійшло 2 тис. запитів. Для порівняння, після прийняття закону до Кабміну вже надійшло близько 1 тис. запитів.

Найбільшим утаємничувачем інформації Максим Лациба назвав Міністерство освіти, адже з поданих 393 запитів було відмовлено у наданні інформації на 57 запитів. Для прикладу, Міністерство внутрішніх справ отримало найбільше запитів - 1766, однак відмовило в наданні лише 11.

Пан Лациба відзначає, що вісім місяців дії закону показали, що органи влади відповідають на запити. Однак, за його словами, закон працює у півсили.

«Тільки 37% органів влади внесли зміни до регламентів, тільки 25% внесли зміни в інструкції по діловодству, але приємно, що 86% прийняли положення про створення окремного структурного підрозділу або визначили відповідальну за доступ до інформації особу», - сказав він.

Якщо інформацію на запити громадяни отримують, то на офіційних сайтах реєстр публічної інформації не розмістили 96% державних органів. Також менше половини державних органів прийняли положення про порядок присутності громадян на їхніх засіданнях.

Нагадаємо, закон про доступ до публічної інформації вступив у силу 9 травня 2011 року.

«Детектор медіа»