Консерватори, прийшовши до влади в Великобританії, намагаються увести щастя як один з індексів, за яким оцінюється робота уряду [2 - 3]. Причому Д. Камерон говорив на цю тему ще й до того в 2005 р. Це зробив також французський президент Н. Саркозі, включивши щастя в оцінку економіки країни. Гімалайське королевство Бутан має не ВНП, а ВНЩ - валове національне щастя, вимірюючи щастя і добробут своїх громадян. Бутан має саме це за цілі своєї державної політики. І це принципово правильно, бо коли цілі не ставляться, бюрократичний корабель не реагує на це.

 

Досягнутий власний рівень надає можливість порівнювати його з іншими країнами. Виявляється, наприклад, що є такий світовий розподіл щастя [4]. На першому місці по рівню щастя громадян стоїть Данія, потім йдуть Швейцарія і Австрія. І це є перші три місця. Професор А. Уайт з Лейкестерського університету каже: «Існує уявлення, що капіталізм веде до нещасливих людей. Однак коли людей запитують, як вони задоволені своїм життям, люди в країнах з гарною медициною, великим рівнем ВНП на душу населення і доступом до освіти скоріше кажуть, що вони є щасливими».

 

Дивним для дослідників виявився той факт, що азіатські країни не зайняли високих місць - Японія - 90, Індія - 125. Ці країни мають сильну національну ідентичність і вважалося, що вона пов’язана з кращим життям. Саме місце Японії повинно викликати наш подив, бо вона має високий економічний потенціал, щоб пасти задніх в такому рейтингу, оскільки відповідний рівень економіки все рівно потрібен.

 

Британія стала 41-ю серед 178 країн світу [5]. Це теж не гірший, а й не найкращий результат. 20 найщасливіших країн такі - Данія, Швейцарія, Австрія, Ісландія, Багами, Фінляндія, Швеція, Бутан, Бруней, Канада, Ірландія, Люксембург, Коста Ріка, Мальта, Нідерланди, Антігуа і Барбуда, Малайзія, Нова Зеландія, Норвегія, Сейшели. Росія при цьому - 167, Китай - 82. Останні місця займають Конго, Зімбабве і Бурунді. США - 23, Німеччина - 35, Франція - 62. Мапу світового щастя по всіх країнах можна подивитися в Інтернеті [6]. Всі ці дані важливі хоча б тому, бо існує закономірність, чим щасливіша людина, тим довше вона проживе на світі [7].

 

В результаті досягнення щастя переходить до глибинних цілей, які у випадку комунікацій можуть навіть не співпадати з поверхневими змістами. Відомо, що країни Скандинавії, наприклад, на відміну від країн англо-саксонських та Франції є більш щасливими [8]. Це щастя реалізується в тому, що вони більше часу витрачають на спілкування. Тобто в комунікативному аспекті можна сказати, що вони мають інтенсивні дружні комунікації. Інструментарій для породження щастя в цьому випадку зі сторони держави буде в створенні умов для реалізації різних видів комунікації поза межами просто сім’ї. Це можуть бути гуртки, асоціації (наприклад, філателістів), спортивні секції. Тобто все, окрім домашнього перегляду телебачення, який і найлегше реалізувати, і найчастотніше він виявляється представленим у вільному часі людини. Це сурогатний замінник справжнього щастя.

 

Серед вищенаведених факторів, окрім рівня ВНП на душу населення, є ще два, на які Україна сьогодні витрачає багато коштів. Це медицина і освіта. Вони теж забезпечують добрий настрій і щастя, коли надають людині той рівень, якого вона прагне. Тому увага держави саме до цих сфер повинно підняти рівень щастя в країні. Тільки увага ця повинна бути принциповою, відображаючи бажання людини, а не держави.

 

Правильним також є звертання до людей, щоб примусити їх додатково поспілкуватися зі своїми батьками, яке ми інколи бачимо на рекламі. Але сьогодні вже навпаки діти жаліються, що не бачать своїх батьків. Маємо ще одну проблему пов’язану з інтенсифікацією роботи молодих батьків. До того ж нашим щастям є визнання того, що не економічний рівень робить людей щасливими. Той же Бутан навряд чи має ті ж рівні ВНП на душу населення, як має їх Захід, хоча Бруней має.

 

Британія і Франція звернулися до підвищення щастя як до урядових цілей [9 - 10]. До цих країн додалася і Канада [11]. Н. Саркозі, включивши щастя і добрий гумор у вимірі економічного прогресу, зреагував на рекомендації двох Нобелівських лауреатів Джозефа Стігліца і Амартя Сена, які закликали відійти від чисто економічних концепцій ВНП до доброго гумору та постійного розвитку.

Канадська статистика також буде вираховувати добрий гумор, але не в своїй офіційній частині. Дж. Хеллівелл, член канадського національного статистичного комітету сказав: «Плани Великобританії включають в дію два найбільш важливі елементи доповіді Стігліца-Сена: систематичне вимірювання суб’єктивного відчуття доброго гумору як частину широкої національної системи звітності, а також використання цих даних для інформування про політичний вибір». І вважається, що на глобальному рівні це робиться вперше в світі.

 

Професор Дж. Хеллвелл (див. про нього [12]) виступив також в Лондоні в Інституті уряду (це такий британський think tank), підкресливши наступні моменти спеціально для врахування політиками [13]: 

- потреба фокусуватися на позитиві, оскільки зазвичай політика базується на запобіганні негативів, а не на просуванні позитивів,

- люди в основі своїй соціальні творіння: вони стають щасливішими, коли щось роблять разом. 

- важливість довіри, відчуття буття «своїм» і соціальний капітал: підйом на один пункт по десятибальній шкалі довіри з приводу довіри до менеджменту має той же ефект на довготривалість життя, як і збільшення доходів на третину.

 

Він також послався на сінгапурський проект Жовта стрічка (сайт - www.yellowribbon.org.sg). Він пов’язаний з процесами реабілітації засуджених за рахунок їх контактів з громадою

У відповідь Д. Галперн з Біхейвористського підрозділу Кабінету міністрів сказав, що це не лише допоможе уряду, а й публіка теж буде зацікавленою дізнаватися, як люди змінюють свою поведінку, коли зв’язок між поведінкою і добрим гумором буде емпірично підтверджений.

 

В свою чергу Н. Саркозі хоче, щоб міжнародні організації теж змінили свою звітність під рекомендації Стігліца - Сана. Президент Франції стверджує [10]: «Нас очікує велика революція. Роками люди казали, що фінанси є визначальним творцем багатства, одного разу відкривши, що вони акумулюють так багато ризиків, що світ майже занурився у хаос. Криза надає нам можливість уявити собі інші моделі, інше майбутнє, інший світ. Він вимагає від нас саме цього».

 

Взагалі і у Франції, і у Великобританії саме криза примусила звернутися до альтернативних підходів. Багаті країни вимушені були шукати «бідних» шляхів, за якими тепер треба вирішувати проблеми, що створило зовсім новий контекст, в якому і змогли з’явитися альтернативні погляди.

 

До речі, Дж. Стігліц справедливо зауважує [14]: «Якщо ви не вимірюєте правильні речі, ви не робите правильних речей». (Правда, американці можуть і відкинути цю доповідь нобелівських лауреатів, оскільки вона було замовлена французами і презентувалася у французькому консульстві.)

 

Як наслідок виникнення цього нового напрямку на урядовому рівні, почалися (точніше продовжилися) пошуки індивідуальних рецептів досягнення доброго гумору. Гарвардські вчені М. Кіллінсгуорт і Д. Гільберт з Гарварду, наприклад, дали наступний рецепт щастя [15] - знаходження в сьогоденні збільшує щастя (мрії чи спогади не працюють на це). Тобто переклавши це на наближені до нас моделі поведінки, мабуть, можна стверджувати, що мрійники не є щасливішими за інших.

 

Вони прийшли до висновку, що більшу частину часу мозок просто блукає (в середньому мозок блукає взагалі майже половину часу - 47 відсотків), тобто в цей час нас майже немає в наявності [16]. Професор Д. Гільберт каже з цього приводу: «Я бачу в цьому загадку: дивитися на натовп на вулиці і зрозуміти, що половини людей там насправді немає».

 

Коли люди сконцентровані на чомусь (секс, читання, купівля), вони більш щасливі, коли вони думають саме про це, а не про щось інше. Д. Гільберт каже: «Якщо попрохати людей уявити, що вони виграли в лотерею, вони типово говорять про речі, які вонизроблять. «Я поїду до Італії. Я куплю човен. Я буду лежати на пляжі». Вони рідко згадують про те, про що будуть думати. Але наші дослідження кажуть, що місце тіла менш важливо, аніж місце розуму, і перше має дивним чином малий вплив на останнє. Серце йде туди, куди його бере голова, і нікого не турбує, де саме будуть ноги».

 

Щоб дослідити причини і наслідки, гарвардські психологи порівнювали стан людей протягом дня. Вони знайшли, що якщо о 10 годині у людини думки блукають, то в 10:15 вона буде менш щасливою, аніж в 10:00 – через ці безладні думки. Але якщо люди були не в настрої в 10:00, вони, скоріш за все, не будуть мріяти в 10:15. Професор Кіллінгсуорт каже з цього приводу: «Ми бачили докази того, що блукаючий розум викликає нещастя, але не було доказів, що нещастя викликає блукаючий розум». Одночасно Кіллінгсуорт стверджує: «Навіть якщо ви робите щось по-справжньому приємне, це не захищає вас від негативних думок. Рівень блукаючих думок нижчий для багатьох варіантів приємної діяльності, але коли люди блукають, вони так само можуть блукати у напрямку негативних думок».

 

Взагалі в дослідженні було встановлено, що сам тип діяльності, якою зайнята людина, дає біля 5% його щастя, а от те, чи знаходиться розум в цьому завданні чи поза нього – дає 10% [17]: «Блукаючий розум є нещасливим розумом», - до такого висновку прийшли дослідники. Навіть у випадку сексу, а ця активність робить людей щасливими, люди все рівно мали блукаючі думки десь на рівні 30%.

 

В будь-якому випадку подібні індивідуальні дослідження щастя, як і індивідуальні рецепти, як досягти щастя досить важливі для досягнення «валового національного щастя», бо вони його в результаті створюють. Англійці також пропонують масове запровадження когнітивно-біхевіористської терапії, що дасть можливість коригувати неправильне сприйняття світу людиною, а це дасть інший погляд на світ.

 

Саме вона дає гарні результати при лікуванні депресії [18]. Відповідно виникає завдання розширити доступ для населення для такої терапії, для чого почали готувати перших з потрібних 10 тисяч лікарів. Є і застереження [19]. Але так є завжди, коли є альтернативні підходи. Когнітивна терапія фокусується не на минулих подіях, а на негативних думках пацієнта. Лікування займає від 6 до 16 тижнів. Міністерство охорони здоров’я вкладає в цей тип терапії 178 мільйонів фунтів.

 

Лікарські документи констатують, що до цього тривожність та депресія лікувалися медикаментозно [20]. В Британії відкрито багато можливостей для перенавчання на цей тип терапії. Відповідно відкриті центри, де можна отримати таку допомогу. Наприклад, на одному з них, серед іншого, розміщені техніки менеджменту гніву, де йдеться про те, як позбутися негативних думок [21]. До речі, критики цього підходу кажуть, що це просто особистий спін. І дійсно, якщо порівняти зі спіном «дорослим», то в обох випадках йдеться про зміну інтерпретації ситуації, оскільки ситуація є зафіксованою в фізичному просторі, а інтерпретаційний, навпаки, дозволяє безліч видозмін.

 

Окремого вивчення вимагає і радянський досвід. Слід визнати, що населення було щасливішим за сьогоднішній день, хоча б тому, що воно жило в системі глобальних цілей. Хоча шлях до них теж міг бути вічним, але в процесі цього шляху населення отримувало ті чи інші справжні перемоги. Останній приклад, який вже святкував весь світ - політ Ю. Гагаріна. Приїзд Гагаріна до Києва теж був всенародним святом. Футбольні перемоги київського «Динамо» теж в списку такої всенародної радості. Це були моменти єдиної країни, яка відчувала тріумф. Без справжніх перемог це не було б можливим. Так що хоч в СРСР не було окремих чиновників, які відповідали за щастя, як у британському уряді, але щастя все рівно було.

Особливістю радянської пропаганди було й те, що вона могла підвести колективні цілі під індивідуальне щастя. Зараз це зробити досить важко. Сьогодні пройшов розподіл на державне щастя і індивідуальне. Можливо, це пов’язано з тим, що досить жорстко формулює Ю. Андрухович (наприклад, в передачі ««Вечір з М. Княжицьким» 14 квітня 2011, ТВі), як наявність на території України двох політичних націй з конфліктуючими інтересами. Він підкреслює, щоб пом’якшити цю ситуацію, що має на увазі не дві етнічні сегменти. Вони мають різні цілі, різних героїв, додамо також - і різних письменників теж. Тому в такий системі важко вибудувати і єдиних лідерів нації.

  

Людина інстинктивно завжди шукає більш комфортні, в тому числі і в плані щастя, умови свого існування. Якщо держава теж візьме в цьому участь, може бути досягнутий якийсь ефект. В будь-якому випадку сьогодні сильні і розвинуті держави взялися саме за пошук такого шляху. Тому чисто економічні виміру розвитку поступово відійдуть на другий план.

 

Література

1. Morris D. Behind the Oval office. - Los Angeles, 1999

2. Hutchinson P. Government to monitor nation’s happiness. - Telegraph.- 2010. - November 15 // www.telegraph.co.uk/news/politics/8133025/Government-to-monitor-nations-happiness.html

3. Government ’planning to measure people’s happiness’ // www.bbc.co.uk/news/uk-politics-11756049 

4. Collingwood J. Happiness and government around the world // psychcentral.com/lib/2007/happiness-and-government-around-the-world/

5. University of Leicester produces the first ever ’world map of hapinness’ // www.eurekalert.org/pub_releases/2006-07/uol-uol072706.php

6. A global projection of subjective well-being: afirst published map ofworld happiness // news.bbc.co.uk/2/shared/bsp/hi/pdfs/28_07_06_happiness_map.pdf

7. Mangels D. The science of happiness // escholarship.org/uc/item/9c00g8js;jsessionid=47B4FD0AAD26C8D16097DE17792493AD#page-1

8. Почепцов Г. Від Facebook’у і гламуру до WikiLeaks: нові медіа феномени. - Київ, 2011 

9. UK & France: happiness as goal for public policy // www.creatingourparadise.org/environment/news-tips/uk-france-happiness-goal-public-policy

10. Samuel H. Nicolas Sarkozy wants to measure economic success in ’happiness’. -Telegraph. - 2009. - September 14 // www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe/france/6189530/Nicolas-Sarkozy-wants-to-measure-economic-success-in-happiness.html

11. Stratton A. Happiness index to gauge Britain’snational mood.- Guardian. - 2010. - November 14 //www.guardian.co.uk/lifeandstyle/2010/nov/14/happiness-index-britain-national-mood

12. John Helliwell // www.ideacityonline.com/presenters/dr-john-helliwell

13. What difference will wellbeing make? A discussion with progessor John Helliwell // www.instituteforgovernment.org.uk/our-events/92/what-difference-will-wellbeing-make-a-discussion-with-professor-john-helliwell

14. Goodman P.S. Emphasis on growth is called misguided. -New York Times. - 2009. - September 22 // www.nytimes.com/2009/09/23/business/economy/23gdp.html?ref=business 

15. Happiness: how to increase it, UK Government measurement // socialcapital.wordpress.com/2010/11/17/happiness-how-to-increase-it-uk-government-measurement/

16. Tierney J. When the mind wabders, happines also strays. - New York Times. - 2010. - November 15 // www.nytimes.com/2010/11/16/science/16tier.html?_r=1

17. Zax D. Track your happinessIPhone study finds that your mind is wandering too much // www.fastcompany.com/1702117/the-pursuit-of-appiness#

18. Cognitive therapy for depression // www.psychologyinfo.com/depression/cognitive.htm

19. Is Cognitive Behavioural Therapy really the answer to Britain’s depression ’epidemic’? // www.dailymail.co.uk/health/article-1162512/Is-Cognitive-Behavioural-Therapy-really-answer-Britains-depression-epidemic.html

20. Computerised cognitive behaviour therapy for depression and anxiety // www.nice.org.uk/nicemedia/live/11568/33185/33185.pdf

21. Deal with anger. Tehniques for anger management // www.harleytherapy.co.uk/counselling/deal-with-anger-management-techniques.htm#more-501