12:05
Середа, 18 Серпня 2010

Суд над телеканалами: бізнес-розбірки чи наступ на свободу слова?

«Тимошенко десь пропала на ціле літо й не показується на телеканалах», - сказала Герман… «Проблеми почалися в тих каналів, які не ввійшли в пул Хорошковського»… За рішенням суду спостерігає весь світ…
Суд над телеканалами: бізнес-розбірки чи наступ на свободу слова?

В очікуванні суду

 

Українські телеканали продовжують боротьбу за свободу мовлення. Днями "5 канал", ТВі та ТРК "Чорноморська" провели попереджувальний ефірний страйк. Чергове судове засідання щодо позбавлення 17 телеканалів, зокрема ТВі та "5 каналу", частот і ліцензій на мовлення за позовом медіахолдингу Inter Media Group 16 серпня супроводжувалося мирною акцією журналістів, митців і пересічних українців, небайдужих до свободи слова в Україні. Мітингувальники вирізнялися футболками з написом "Митці проти цензури" і "Підтримай 5-й канал". Та в результаті засідання як такого не відбулося - Апеляційний адміністративний суд міста Києва постановив перенести його на 26 серпня "через неявку третіх осіб", зокрема представників «Нового каналу», «Немо», «Гравісу» та інших телеканалів, які теж ризикують позбутися кількох частот.

 

Коротко нагадаємо історію конфлікту. 7 червня редакційна рада «5 каналу» оприлюднила відкритого листа до президента Януковича, у якому звинуватила голову СБУ пана Хорошковського як власника медіахолдингу U.A. Inter Media Group, у спробі знищити «5 канал» шляхом можливого скасування судом рішення конкурсу на виділення частот Нацрадою від 27 січня. 8 червня Окружний адміністративний суд Києва повністю задовольнив вимоги групи телеканалів «Інтер». Таким чином, було оскаржено рішення Нацради про виділення ТВі та «5 каналу» частот мовлення. У відповідь телеканали подали на апеляцію і стали бити на сполох, інформуючи світову спільноту.

 

Міжнародний інститут преси, дізнавшись про історію з частотами, закликав президента Януковича захистити свободу преси в країні й запобігти тискові на ЗМІ. Гарант, у свою чергу, запевнив, що не допустить повернення цензури в Україні "чи будь-яких інших методів тиску на журналістів".

 

"Я завжди казав, що зроблю все можливе для того, щоб «5 канал» продовжував мовити. Я сам часто дивлюся його передачі, зустрічаюся з журналістами "П`ятого". Даю їм інтерв`ю. Я зацікавлений у тому, щоб в Україні було якнайбільше нових незалежних каналів, у тому числі це стосується й ТВi", - заявив Президент, наголосивши, що не втручається в їхню господарську діяльність.

 

А днями Нобелівський лауреат миру, колишній президент Польщі Лех Валенса написав президентові Януковичу листа, у якому висловив своє занепокоєння «погіршенням ситуації зі свободою слова в Україні» та спробами позбавити частот і ліцензій на мовлення «5 канал» і ТВі.

 

Чи буде 26 серпня переможним днем української журналістики, чи ввійде в історію як чорна дата?

 

На Банковій переконані, що в Україні є свобода слова

 

Тим часом учора директорові телеканалу ТВі Миколі Княжицькому нарешті вдалося зустрітися з заступником голови АП Ганною Герман. Хоча в ідеалі Княжицький хотів поспілкуватися з президентом. Про що йшлося на зустрічі, ми вирішили поцікавитися в обох сторін.

- Ми донесли свою позицію до Ганни Герман. Я не можу сказати, що в усьому ми з нею знайшли порозуміння, - поділився враженнями пан Княжицький. - Але ми її запевнили, що особисто проти президента ми нічого не маємо і готові йому завжди допомогти будувати нормально країну. Сподіваємося, що він цього теж хоче. А якщо якісь люди з його оточення захочуть будувати в країні авторитаризм, ми будемо з цим воювати. Я сподіваюся, що пані Герман нас почула. Загалом розмова була хороша. Їй було цікаво, що відбувається. Ганна Герман точно помічає дуже часто некоректну поведінку щодо журналістів з боку різних силових відомств, ми про це говорили. Вони думають, яким чином цю ситуацію змінити...

 

- У нас була досить дружня розмова, - розповіла нам Ганна Герман. - Я за дорученням президента вислухала представника ТВі і його аргументи, і переказала їх президентові. Микола також вислухав мої міркування. У мене склалася думка, що наші погляди на ситуацію зі свободою слова в Україні і з тим, як її розвивати й зміцнювати, схожі. Я бачу тут добру перспективу для подальшої співпраці.

 

- А як ви оцінюєте на сьогодні стан свободи слова в Україні? - поцікавилися ми в пані Герман.

 

- Я думаю, ми сьогодні маємо свободу слова в Україні. І те, що кожен з вас може просто подзвонити чиновнику й поставити йому всі запитання, які його цікавлять, і отримати відповіді, і те, що журналісти мають право говорити те, що вони вважають, і давати свої оцінки ситуації будь-де, - це надзвичайно позитивний момент. Сьогодні ви ніколи не отримаєте якихось рекомендацій чи заборон від влади стосовно того, як кого показувати чи про що говорити, про що не говорити. Ми повинні розширювати рамки свободи слова. Цим постійно переймається президент. Я дуже рада, що починається громадське обговорення нашої концепції створення громадського телебачення. Ми зацікавлені, щоб фахівці, експерти, журналісти брали активну участь. Мені прикро, що дуже пасивна сьогодні опозиція. Юлія Володимирівна десь пропала на ціле літо і не приходить на телеканали, не показується ніде. Наскільки я знаю, вона відпочиває за кордоном. Але ж ми не можемо в наказному порядку сказати: Юліє Володимирівно, ідіть на канал, тому що в нас погана картина з моніторингом. Та ми сподіваємося, що опозиція таки повернеться з відпусток і буде більш активною. А як опозиція буде щось робити, то журналісти будуть про це говорити й показувати. Коли нема ніяких акцій опозиції, відповідно нема репортажів про це. Карту зі свободою слова опозиція хотіла б розіграти, щоб зіпсувати імідж нової української влади, зокрема на Заході, тому часом подаються односторонні інформації, упереджені, згущуються фарби. Але опозиція на те є опозиція, щоб намагатися всіляко критикувати владу. Так є у цілому світі. На це треба дивитися спокійно.

 

Проте в народного депутата від НУ-НС, екс-генпродюсера "5 каналу" Юрія Стеця кардинально протилежна думка щодо свободи слова в Україні.

 

- Ганна Герман так само, як і її куратор президент Віктор Янукович, не бачать нічого далі від своїх кабінетів. Вони справді не бачать, як охорона президента била журналіста СТБ, вони справді не бачать, як «Беркут» заламував руки журналісту "Нового каналу", вони не бачать, як в Україні вже вбивають журналістів. Вони всього цього не бачать і кажуть: у нас зі свободою слова все добре. Я не знаю, що ще має відбутися в Україні, щоб вони нарешті це побачили. Коли голосувалася питання щодо створення парламентської тимчасової слідчої комісії зі свободи слова, єдина фракція, яка не проголосувала, причому в повному складі, це фракція ПР...

 

Чому мовчать демократи?

 

В акціях на підтримку «5 каналу» й ТВі, а в широкому розумінні - свободи слова - беруть участь переважно самі журналісти й митці. Чому ж мовчать політики демократичного табору? Сьогоднішніх депутатів - борців за свободу слова - можна перерахувати на пальцях однієї руки. Беззмінними учасниками всіх акцій залишаються Олесь Доній, Юрій Стець і Володимир Ар'єв. Анатолій Гриценко у своєму блозі пише: виживе преса - виживе Україна. А партія В'ячеслава Кириленка «За Україну!» спільно з іншими опозиційними силами намагається ініціювати спеціальне засідання Верховної Ради щодо свободи слова. Усе. Решта політиків сьогодні, на відміну від 2004 року, не переймаються станом свободи слова.

 

- Політики навіть себе захистити не можуть, - вважає Княжицький. - Ми бачимо, як до суду арештовують людей, котрі працювали в минулому уряді - і опозиція нічого зробити не може. Це свідчить лише про те, що в нас слабка опозиція і що для багатьох її представників краще відпочивати десь на Мальдівах, ніж відстоювати свободу слова. Ми як журналісти зацікавлені, аби опозиція була сильною, тому що тоді в країні буде демократія. Якщо вони не можуть нам допомагати, ми будемо допомагати і владі, і опозиції бути і сильними й демократичними.

 

Юрій Стець налаштований більш оптимістично. Але при цьому погоджується, що підтримки більше в розмовах, ніж у діях.

 

- Я справді очікував більше колег під судом. Чому вони не прийшли? Можливо, не хотіли, щоб така акція мала політичне забарвлення. Тоді представники влади могли б сказати, що опозиція використовує ситуацію у своїх цілях. А можливо, дехто з них вважає, що це не пріоритетно. Думаю, багатьох із них просто фізично нема в Україні. Але сподіваюся, 26 серпня буде більше політиків - ближче до політичного сезону.

 

- Не потрібно кидати каміння в імовірних союзників, треба протягувати руку тим, хто буде готовий через тиждень, місяць чи кілька місяців стати пліч-о-пліч з тобою, - переконаний народний депутат від НУ-НС Олесь Доній. - Потрібно допомагати медіа, які потрапили в скрутну ситуацію, опинилися під тиском влади. Сподіваюся, наш приклад вплине на інших, і політиків зокрема.

 

В опозиції знову нема єдності
 

 

В той час, як нардепи Доній і Стець активно підтримують «5 канал» і ТВі, їхній колега, перший заступник голови Комітету ВР з питань свободи слова, шеф-редактор та ведучий "5 каналу" у 2003-2005 роках Андрій Шевченко робить гучну заяву про те, що єдино можливим способом розв'язанням конфлікту навколо ліцензій "5 каналу" та ТВі є повторний конкурс на "спірні частоти".

 

"Ситуацію звели до двох несумісних варіантів: або суд допомагає владі розправитися з двома чесними телеканалами, або суд узаконює ліцензії, видані з явними порушеннями процедури. Жоден із цих двох варіантів не просуває країну вперед", - сказав Шевченко, нагадавши, що частоти, які зараз оскаржуються в судах, були розподілені Нацрадою минулої зими з грубими порушеннями закону.

 

Така заява для інших представників демократичних сил виявилася цілковитою несподіванкою.

 

- Андрій мій друг, і для мене ця новина була шокуючою, - ділиться з нами Юрій Стець. - У своєму коментарі він абсолютно чітко висловлює свою позицію, використовуючи подвійну мораль і подвійні стандарти. Він каже, що Нацрада має на повторному конкурсі, який, як він вважає буде прозорим, прийняти рішення, і це може бути розв'язанням проблеми. А ще буквально недавно він заявляв, що ця Нацрада є нелегітимна, оскільки всі члени, які пройшли через парламент, потрапили туди з порушенням регламенту. І він чудово усвідомлює, що ці люди, яких він називає "нелегітимними", навряд чи прийматимуть легітимні рішення. Крім того, я чітко знаю, що ця Нацрада на сьогодні контролюється Хорошковським, так само, як суди і СБУ. Але тут треба враховувати і фактор родинних стосунків, оскільки цей конфлікт почався через Віталія Шевченка - батька Андрія, який на той момент вийшов зі складу Нацради... В Андрія тут надто складна ситуація, і саме в цьому треба шукати причину його коливань. Я б не хотів думати, що це політичні причини.

 

Олеся Донія заява Шевченка теж здивувала.

 

- Вона мені нагадала позицію Влада Каськіва, який формально не перейшов до коаліції, але особисто домовився з Віктором Януковичем про якісь «національні проекти». Шлях, запропонований Андрієм Шевченком, який він назвав "третім варіантом" - це, насправді, допомога Хорошковському. Якщо за часів попередньої влади ВР затверджувала склад Нацради з представників як влади, так і опозиції, то тепер влада пішла нахрапом і затвердила лише власних представників. Більш того, це не просто представники ПР, а особисто Хорошковського. І давати їм у руки можливість буцімто бути "нейтральними" суддями, а насправді заздалегідь винести заплановане рішення, - мене ця позиція Андрія здивувала. Влада спеціально намагається політичний конфлікт - спробу підкорити собі всі мас-медіа - подати як корпоративний чи економічний. За радянські часи також студентів виганяли не за "український буржуазний націоналізм" - їм чомусь раптово професура починала ставити двійки. І зараз саме в тих каналів, які не увійшли в пул Хорошковського і які ще не повністю контролюються владою, почалися проблеми.

 

Чи є шанси на перемогу
 

 

- Судова система в Україні не є незалежною, і вона коливається з лінією влади. Але всередині самої влади існують різні течії, - розповідає Доній. - І те, що особисто пан Хорошковський певною мірою може стати небезпечним не лише для незалежних мас-медіа й опозиції, зосередивши у своїх руках надмірну кількість влади, інформації і впливу на мас-медіа, а й для деяких кланів всередині влади, - цей фактор може зіграти з ним цікаву роль.

 

Стець переконаний, що журналісти «5 каналу» й ТВі - це "форпост боротьби за свободу слова". Він вважає, що ситуацію з частотами треба розглядати не з точки зору перемоги чи поразки «5 каналу» чи ТВі, а з точки зору перемоги чи поразки свободи слова в Україні.

 

- І зараз на це рішення суду споглядає не тільки Україна, а вже весь світ. Якщо рішення буде не на кориcть «5 каналу» й ТВі, стане очевидно, що зі свободою слова в Україні вже не просто великі проблеми, а боюсь, що це - початок кінця. Я думаю, якщо зламають «5 канал», то не бачу медіа, яке може повести за собою на боротьбу за свободу слова журналістів. Як приклад - історія 2004 року. Якщо так станеться - це буде поразкою української журналістики. Але я в це не вірю. Я вірю, що ми переможемо.

 

У разі, якщо 26 серпня журналісти почують рішення не на свою користь, Микола Княжицький обіцяє подавати позов до міжнародного суду.

 

Анна Ященко, УНІАН

 

Фото - УНІАН

 

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Анна Ященко, УНІАН
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
41389
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop