«Заява Фракції «Блок Юлії Тимошенко» у Верховній Раді України

Вчора, 21 червня на телеканалі «Інтер», що контролюється власником «Росукренерго» Дмитром Фірташем, був розіграний безпрецедентний істеричний шабаш, спрямований проти Уряду, проти України.

Такої несамовитої ненависті та люті до Української держави, до Прем'єр-міністра, до всього українського не було продемонстровано ніким і ніколи за всі роки незалежності України. У звичайної людини подібні трансляції можуть викликати справжній шок».

Це щось нове в маніпулятивних практиках штабу на Турівській. Простим рухом БЮТ ототожнив постать Тимошенко з державою Україна. Проста система координат. Критикуєш Тимошенко - працюєш проти держави. Є вороги - і є раби.

«Те, що робить сьогодні «Інтер», може називатися однозначно - інформаційною диверсією проти Української держави, бо сповнений ненависті до всього, що пов'язане з Урядом незалежної України. Фактично сьогодні канал став рупором антиурядових сил, який несе загрозу національним інтересам України».

Якби зараз уже діяла розроблена Тимошенко і Януковичем Конституція, то канал «Інтер» був би закритий. Раз і назавжди, за прямою нормою Основного закону. Геббельс курить на балконі!

Цим абзацом заяви БЮТ фактично видав своє авторство у статті Конституції, яка пропонувала позбавляти ліцензії без права поновлення «за дезінформацію суспільства».

Взагалі Тимошенко не має права навіть щось казати про несправедливе поводження до неї, поки існуватимуть газета «ВВ» та сайт ОРД в нинішньому вигляді.

Я часто сперечаюсь з Олегом Медведєвим. Він мені доводить, що вплив газети «ВВ» на суспільну думку не зрівняти з впливом «Інтеру». На що я йому відповідаю: чи є різниця між вбивцею, на совісті якого один труп, та серійним вбивцею Чікатілом? Немає! Вони обидва вбивці.

Але не менш комедійно виглядає заява фракції Партії регіонів у відповідь.

«Чергова заява БЮТ, в якій містяться нові нападки на непідконтрольний владі незалежний телеканал «Інтер», - це лише ще одне підтвердження того, що ця політична сила та її лідерка так нічого і не збагнули в суті свободи слова, в стандартах незалежної журналістики».

Кожне слово цієї заяви регіоналів - сюр!

«Непідконтрольний владі» канал «Інтер»? Ви там у Партії регіонів взагалі вирішили «спалити контору» і вже не вважаєте Хорошковського навіть формальним власником каналу? Це ж ламає всю легенду про непричетність Фірташа до каналу!

«Незалежний» телеканал «Інтер»? Це вже навіть не смішно.

Переконатися в абсурдності цього твердження можна щоп'ятниці, коли «Інтер» перетворюється на засідання політбюро Партії регіонів. Ще трохи - і Янукович стане другим Брежнєвим. До речі, пан Азаров сказав, що не дуже страждає від відсутності опонентів.

І вже кому розповідати про «стандарти незалежної журналістики», так це не Партії регіонів, яка з 2000-них років перетворила Донецьку область в концтабір свободи слова.

На відміну від БЮТ, Партія регіонів вирішила тиснути на Тимошенко прикладами, які варті того, щоб обговорити кожен з них.

«Громадськість не раз була свідком того, як сама Юлія Тимошенко публічно вказувала журналістам, коли ввімкнути, а коли вимкнути телекамери».

Я відвідую 80% прес-конференцій Тимошенко. І з власного досвіду можу сказати, що насправді це мало місце лише один раз. Зате я знаю, як оточення Януковича вилучало у телеканалів відео, яке представляє Януковича у неприглядному вигляді.

«Відомі випадки, коли Тимошенко вичитувала власникам каналів за той чи інший журналістський сюжет, який їй не сподобався».

Це правда - наскільки я знаю, під гарячу руку потрапив Валерій Хорошковський після того, як в ефірі Інтеру вийшов сюжет про виставку картин, на якій Тимошенко і Шуфрич представлені як Ромео і Джульєтта. Не для цього Тимошенко призначала його на митницю, щоб він такі сюжети крутив!

Так само з публікації в газеті «Сегодня» був знятий матеріал на цю саму тему після дзвінка Тимошенко Рінату Ахметову.

«Ні для кого не секрет, що на прес-конференціях Тимошенко всі запитання замовлені і суворо контролюються».

Це - неправда. Мені жодного разу не пропонували поставити заготовлене запитання. До речі, на відміну від прес-конференцій Януковича. Особисто при мені в Одесі узгоджували запитання журналістів, які пролунають до Януковича.

«А чого варте звільнення журналіста «Нового каналу» лише за те, що він показав правдивий сюжет про подвійні стандарти Тимошенко».

Це - ганебний випадок. Кажуть, політтехнологи Тимошенко пропонували їй виступити з заявою на захист журналіста, але вона відмовилася. Дарма. Якщо Тимошенко програє вибори президента, то не в останню чергу тому, що журналісти відчули в ній небезпеку власного існування.

«Відомий факт, коли Тимошенко замовляє собі ефіри і призначає собі опонентів, а у випадку, якщо канал не погоджується на такі її умови - вона просто не приходить у студію, вишукуючи різні причини».

Це - правда, але точно так само діє Янукович.

Два роки поспіль з інтервалом у декілька місяців Янукович особисто обіцяє дати інтерв'ю «Українській правді» - і досі не дотримався взятого слова. Одного разу Ганна Герман прямо заявила: «Ви отримаєте інтерв'ю з Януковичем, якщо Мустафа Найєм вибачиться переді мною».

Такі умови не мають нічого спільного зі свободою слова, за яку вони розривають тельняшку в своїй заяві.

«Партія регіонів пропонує запровадити мораторій на втручання влади в політику медій щонайменше на період виборчої кампанії».

Партії регіонів варто було першою продемонструвати приклад цього на телеканалі «Інтер», який, як виявляється, є «незалежним і непідконтрольним владі».

«Ми звертаємося до всіх небайдужих українців, до світової спільноти, до дипломатичних представництв, до організації «Репортери без кордонів» з проханням захистити свободу слова в Україні від цинічних намагань уряду взяти незалежну пресу під свій контроль».

Мені цікаво, де була Партія регіонів з такими полум'яними гаслами в 2002, в 2003, в 2004 роках, коли свобода слова була знищена під корінь, а цензура міцно, взявши під лікоть Януковича, вела його в президенти...

І на сам кінець, що дуже красномовно характеризує обох учасників заочної перепалки.

Перший документ називається «заява фракції БЮТ», а другий - «заява фракції Партії регіонів».

Насправді, ні та, ні друга фракція жодного рішення не ухвалювала. Вони навіть на свої засідання не збиралися!

Замість 156 депутатів БЮТ і 175 депутатів Партії регіонів це рішення ухвалили інші люди - їхні вожді. А підписали як «рішення фракції».

Чи потрібні ще доводи, щоб показати уявлення про демократію у цих двох близнюків?

Фото: «Українська правда»

Блог Сергія Лещенка, «Українська правда»