Замурували, демони!

13 Січня 2009
9082
13 Січня 2009
15:59

Замурували, демони!

9082
Спроба систематизації українського телегумору.
Замурували, демони!
Гумор на новорічному телебаченні – давно утрамбована тема. Кожного разу, як згадаєш про цей «продажний сміх», так і хочеться тричі грюкнути, тричі стукнути, тричі сплюнути: та най їх шлях трафить… І тут же шукаєш стару веселу комедію або гортаєш давні веселі сторінки, з яких ніякі хронотопи не вивітрять справжнього комізму (можу навіть список літератури додати...).
 
А з іншого боку – саме буття наше стало «гучнішим», «веселішим»… І, звісно, – трагікомічнішим. У будь-якому разі – порівняно з телевізором, який сміється без причини і який працює лише під замовні формати.
 
Ага, святковий «формат»? Значить, хронічний Галкін. Або пришелепкуватий «Палкін». Або інша знайома нам потвора чи розважлива ватага. Їх слухають. Над ними сміються. У них високі «надої» і ще вищі гонорари.
 
Але хіба часто останнім часом відчували в тому гуморі енергію бадьорості, невимушеності, нечванливого драйву?
 
Це вже – хто як… Як на мій суб’єктивний смак – у нинішньому телегуморі біситься лише енергія «корпоративу».
 
Тобто готові нас смішити-веселити-розважати, якщо телекерманичі їм дуже дорого заплатять. А як занадто дорого – то й язики висунуть, й очі повилуплюють, й штани приспустять… І, звісно, за солоним словом в кишеню не полізуть. Бо ж це гумор – за підвищеним тарифом. Бо ж суто художня Муза Сатири почала нидіти вже тоді, коли суспільні болячки «їм», вибраним, дозволили лаяти-хаяти – відкрито, за чітко обумовленими фінансовими гарантіями.
 
Гостроязикі сміливці далекої епохи застою (ще хтось пам’ятає Сову, Тарапуньку чи Литвинова з «Вишневих усмішок»?) вправно володіли «мовою Езопа». Могли натякнути – а било струмом. Сьогоднішні й «Езопа» будуть римувати з відомим російським іменником – «…опа». Сам Жванецький колись бідкався: є, мовляв, гумор для «голови», а є – для «шлунка». Зараз класика активно хочеться доповнити: є гумор, який вже нижче «шлунка»... І він сьогодні – найбільш дорогий.
 
…Отож коли помандруємо у цій веселій темі шляхом умовних «класифікацій», споглядаючи радісних телевізійних телепнів, відразу й переконаємось: удосконалювати Жванецького у цій комерційній темі можна без кінця – і до самого краю…
 
Під різновид «колгоспного гумору» в Україні, наприклад, вдало підпадає дует «кроликів» – Володимира Данильця і Володимира Мойсеєнка. У старожилів гумористичного продмагу жанру є чітко визначений адресат – колгоспні трударі, яким радісно на душі, коли в сотий раз на «1+1» чують –«…это не ценный мех, а три, четыре…». І п’ять, і шість… і т. д. – у геометричній прогресії. Злиття «кроликів» з Петросяном (а потім їхня драматична розлука) нічого не змінило в еволюції цього вже не зовсім модного дуету. Грають, як і раніше, в незлих колгоспних «клоунів». Тож і дай їм Боже корпоративів – у часи суцільної кризи: може, саме колгоспники з часом і будуть гречкою чи свіжиною їм віддячувати?
 
Відділ «бридкого гумору» в Україні також освоєно його прекрасними представниками. Себто українською «колоною» російського Comedy Club. «Ганяють» з каналу на канал. Та вони не вгавають. Несуть і далі нісенітниці про місцевих світських куріпок. Або ж жартують над тим, що смішно лише їм самим. Власне, прабатьки цього давнього напрямку – клуби stand up – колись були розвагою для середніх верств американців. Зібравшись гуртом, заливали пивом гіркоту життя та глузували над демократичними «ідеологемами» «великої Америки». Ті не соромились нічого! У них навіть лайка fuck була дитячим жартом. Правда, не зовсім впевнений, чи транслювали тоді в «демократичній Америці» саме «такий» stand up-жанр – на популярних каналах? Та ще й в зручний для сімейного перегляду час… Як у нас…? Отже, не впевнений – тому й не зарікаюсь. Лише суб’єктивно натякну: на жаль, немає серед українських «клабівців» (чи то «Ангел», чи інші «демони») справжніх харизматичних лицедіїв! Таких, як «їхні» – Харламов, Мартіросян, Батрутдінов. У яких кожне слово – як бритва, а імпровіз – як блискавка. Ті ж хлопці вже давно вийшли з шинелі «клабу» і стали самостійними артистичними «елементами» – хоча й в одній телевізійній таблиці…
 
Мимохідь у нашій «систематизації» про «люмпенський гумор». Те народне щастя (нещастя), яке донедавна несла у світ кітч-примара Вєрка Сердючка. Бо ж останнім часом її рейтинги на ТРК «Україна» стали нижчими за рейтинги самого гаранта… І ситуація патова. Народ відвертає своє лукаве обличчя від образу, який ще вчора захоплював. Проб-лема ж конкретної маски в тому, що вчасно Чехова не читала. Антон Павлович ніби про неї зауважував: втрата ґрунту під ногами призводить до загибелі… У даному випадку – загибелі маски. Полтавський ґрунт під її підошвами замінив лискучий паркет на Хрещатику. А приміський вокзальний лемент став а-ля гламурним транс-клаб-музоном. І роз’їхались тії ніженьки на дорогому паркеті… Ні вашим – ні нашим! Тепер – і для народу чужа, і для «гламур-тужур» – як байстрючка. Адже не всмокчеш з «тусовки» того народного соку, який і живив її клоунаду стільки років... Що «далі буде» – мені особисто відомо.
 
На жаль, не можу знайти (отже, й хочу порадитись) вдалу віньєтку для ідентифікації постКВНного виду гумору, який нині став в Україні найприбутковішим! Це – веселощі з «95 кварталу». І конкретно з обійстя Володі Зеленського.
 
«Інтер» викидає шалені гроші за цю передачу. На українському телебаченні – це найдорожчий проект. Їхні «хохми» частіше гуляють в народі, ніж жарти з фірми «отця Федора» (тобто з Comedy Club). Навіть у свято квартальне шоу поставили лоб-в-лоб з новорічними вітаннями Президента… Така вже їм честь!
У «квартального» гумору, до речі, багато фанатів. Та й сам вожак веселої зграї – містер Зеленський – чоловічок артистичний, талановитий. І чимось нагадує злого троля, який аж із Кривого Рогу залетів у далеке трикляте-тридесяте царство, щоб без міри глумитися над ним же, й інколи – нами…
 
І, до речі, магістральне в цьому гуморі – саме «глумитися» (звісно, якщо дозволяють!). Ні дистанції, ні гальм, ні такту – перед державними вождями, навіть перед символами – ніяковісінької. Усе – запанібрата, ніби під «дурника». Головних героїв для свого комерційного агіттеатру вони, звісно, недовго шукали й не маскували під грим чи псевдоніми. Кулаком – у лобешник! Тимошенко – так Тимошенко. Ющенко – так Ющенко. Янукович – так взагалі «наш герой». Перетягують «канат», пересолюють, переперчують? Звісно! А як же інакше? Деякі жарти майже «на грані» особистих образ. Навіть на сайті у них «висить» щось подібне: сер Елтон Джон дуже образився на Україну, тому що він не перший гей, який зібрав на Майдані мільйон шанувальників…
 
А в новорічному випуску дістали не тільки Ющенка, а вже й самого Господа Бога. Усе посміювались – «хіхікалі».
 
«Квартал» і Зеленський, можливо, самі того не бажаючи, спровокували інфляцію політичної сатири. Хто ж тепер із них – з політнебожителів – отямиться, образиться, обуриться, коли щосуботи високооплачувані «блазні» спочатку лизнуть, а потім куснуть… Трішки куснуть – а потім знову лизнуть… Тому що цей їхній гумор – ось, здається, нарешті, знайшов – це «холуйський гумор». Підтриманий «згори». Дорого проплачений. І вони, талановиті веселуни, чудово знають в обличчя своїх хазяїв і замовників. Розважають їх на заміських корпоративах. А ті – повсякчас у їхньому залі. І камера постійно вихоплює сальні знайомі обличчя. Заливаються від реготу. Шалено аплодують навіть найобразливішим витівкам. «Холуйський гумор» не образить нікого – бо ж він також «на службі». На службі у Часу, який уже давно сплутав блазнів і володарів… У суботу – «95 квартал» з лукавими тролями про комічне буття в одному «дурдомі». У п’ятницю – «666 квартал» вже з реальними демонами у тому ж приміщенні, де не вистачає кадила.
 
І часом уже й не відрізнити одних від інших! Не відділити їхніх облич, їхніх «жартів»… Тому й пригадується в новорічні дні гайдаєвський Іван Васильович, заблокований в ліфті: «Замурували, демони!»… Й одні, і другі (демони) – показились в обох «кварталах». От тільки у «ліфті» – на мій жаль превеликий – «крест животворящий» поки що нічим не допоможе. 
 
Журнал «Главред»
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Олег Вергеліс, для журналу «Главред»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9082
Читайте також
02.02.2009 06:56
Марьян Беленький
, для «Детектор медіа»
19 422
23.01.2009 18:36
Олег Вергеліс
, для журналу «Главред»
9 743
16.01.2009 12:12
Сергій Притула, для «Детектор медіа»
21 992
Коментарі
20
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
5569 дн. тому
Я так понимаю UBER это сам автор, подытожил какой я молодец, а если нет, то ты еще Вергилиса с его умозаключением в попу поцелуй.
uber
5570 дн. тому
Іноді і подекуди стаття викликає реактивну незгоду, але це у межах статистичної похибки. Автор - єдиний талановитий критик на теренах культури країни.Точні характеристики вражають гостротою і адекватністю оцінки. Гірко і сумно, але справедливо. На превеликий жаль, такого рангу і таланту журналістів немає в галузі політичної та економічної преси, а колись же їх була ціла плеяда...
ArtVlad
5571 дн. тому
Ну, ностальгує автор за цензурованим і дозованим гумором радянського зразка, коли висміювати можна було двірника, а вжа начальника ЖЕКу висміяти - це подвиг. Ностальгія за радянським минулим струмить чи не з кожного рядка. Тут і сум за відсутністю належного пієтету щодо високопосадовців, і захват суржик-вокзальним шароварним минулим Сердючки, і колінопреклоніння перед російським форматом Камеді-клабу... Якби не фото автора, з контексту мав би зробити висновок, що замовний матеріал пише автор пенсійного віку. Справді, пенсіонери не дуже шанують політично нецензурований гумор. Що поробиш, звичка... Тому сперечатися з автором - гаяти час. От лише смішно читати ярлики, що їх навішує автор на той тип гумору, який йому не подобається і який він не розуміє: "колгоспний", "холуйський". Одразу стає зрозумілим, що автор записав себе до суспільної еліти, до лав чи не рафінованих інтелектуалів. Щоправда, тут є два нюанси. Перший: хоч би якою новиною це було для пана Вергеліса, однак зневажуваних ним фахівців сучасного українського гумору слухають, дивляться, цінують і ними захоплюються (і, до речі, радіють, що вони ВЖЕ Є) здебільшого такі ж фахівці в інших сферах - науковій, політичній, культурницькій тощо. Тобто - та сама еліта. Це її пан Вергеліс класификує як холуїв і колгоспників? (Завважмо, між іншим, що "колгоспник", таким чином, для інтелектуала Вергеліса - лайливе слово). І друге: що пан має на увазі, говорячи, що "ніякі хронотопи не вивітрять справжнього комізму"? Для довідки: "хронотоп" - термін, введений в науковий обіг російським культурологом М. Бахтіним для означення культурно визначеної єдності простору і часу. То ж вживання цього терміну в даному контексті - нонсенс, або ж, якщо не по-науковому, - понти. "Хронотоп" викриває Вергеліса з головою. Ну дуже хочеться йому бути елітою. Однак з хронотопом вийшов прокол.
Злой
5573 дн. тому
Автору комента в 16.57. Жму руку.
цензура на Вергелиса
5573 дн. тому
Критика должна быть справедливой и взвешенной, а не агульной и с приклеиванием оскорбительных ярлыков. Твоя критическая статья не выдерживает никакой критики. Если по некоторым юмористам породистам можно соглашатся или спорить, то в отношении 95 квартала это неудачная попытка очернить чудных искромётных юмором парней и девушек. Кто вообще дал тебе право Вергелис давать оценку украинским юмористам?! Что ты сам сделал в сценической эстраде юмористического жанра чтобы высказывать свои суждения да ещё критиковать?!
Алекс
5573 дн. тому
И написано все как то гаденько. Да и язык какой то....
Алекс
5573 дн. тому
Сразу видно, что автор профессиональный критик, а следовательно и непрофессионал во всем остальном. Ну или просто - {CENSORED}.
для Сивих Кобил
5573 дн. тому
Наш народ пишається, що єдиним (на жаль) досягненням помаранчевої революції є свобода критики, яку в жартівливій формі професійно робить 95 квартал. Білоруси та росіяни заздрять, що у нас уже кілька років є таке шоу, дивуються як це не заборонили і не посадили за грати квартальщиків. І не треба плутити диктаторів з народом.
Естетка
5573 дн. тому
Гумор українського "Камеді клабу" - за всіма межами смаку і на порядок гірший за російський. Невже єдиний порятунок - цензура?
элка
5573 дн. тому
Это классно, если мы еще в состоянии смеяться над собой, пусть даже сквозь слезы. Этим и отличаемся от других ( от рашки, в частности: те ударены по голове собственной "имперскостью"). Команда Зеленского "ездит" не только по нашим слугам народа, там достается и Путину , и грузинам с поляками. Как говорится: охвачены все. Молодцы они, ничего подобного в Украине больше (пока) нет, а у соседей и не может быть по определению.
Сива Кобила
5573 дн. тому
Якщо "бооольшому колличеству наших людей их юмор нравится", то діагноз треба ставити вже самому т. зв. "народу" (чи що в нас там тепер замість нього? є таке влучне слово "популяція"). До речі, Гітлер, Ленін, Сталін, Мао і т. д. дуже любили апелювати до народа, компліментики йому завжди видавали, всі свої подвиги його іменем освячували.
аргументы за 95
5574 дн. тому
Критикуют 95 квартал только зависливые типа Маслякова и умственно отсталые и неуверенные в себе люди, которые ничего не достигли в этой жизни. Если КВН шоу Маслякова загнулось с приходом 95 квартала, а другие юмористы вообще концертов не дают в Киев, потому что не могут собрать самый маленький зал, о Палаце Украины они и мечтать не могут. Какое ещё свидетелство признания таланта квартальцев нужно?! Уже политики считают за честь стоять на сцене 95 квартала, недавний пример Яценюка.
Сана
5574 дн. тому
95 квартал и сатира?!!!! ха-ха...тупой стеб по заказу. Обидно, что большинство млеет...маскульт рулит
Гламурчик
5574 дн. тому
Бедный автор. Какое нужно иметь терпение. Каждый раз смотреть программу до конца, возмущаться, а в следующий раз опять смотреть до конца новые шутки о наших великих деятелях, таких мудрых и уважаемых людях. Полубогами нашего общества. Ирочка пишет, что шутки зашли далеко. Меня и не только меня эти серьезные паны так проганьбили с валютным кредитом, что чесное слово не знаю как быть. Вам разве не смешно про шутку "бандиты должны сидеть в тюрьмах", " выдать все вклады", "контрактная армия", "доступное житло", и можно еще шутить целый вечер, не на один концерт хватит. А журналистов и автора наверное бесит, что 95 квартал может говорить правду пусть и в шутливой форме, а они нет. И не надо чирикать за весь народ. Бооольшому колличеству наших людей их юмор нравится. К тому же другого вообще нет.
podarok - _my.ukrweb.info
5574 дн. тому
шкода що крім критики немає протилежної сторони... А по суті - стаття торкнула!
Нєпанятна
5574 дн. тому
авторе, а поясніть, будь ласка, що Ви мали на увазі під словосполученням "гламурним транс-клаб-музоном"... а то якось не до кінця статтю розумію
solovej
5574 дн. тому
та не нервуйтеся ви, авторе, так :-) просто не дивіться їх - і спіть спокійно
Володимир
5574 дн. тому
Згоден з автором, давно перестав дивитися передачі кварталу.
Ira
5574 дн. тому
А я згодна з автором! Жарти 95 кварталу заходять занадто далеко. Все-таки сміятися над собою і ганьбити свою країну - це різні речі. Іноді в мене складається враження, що програму роблять "під Росію", саме там хочуть таке чути. Ця думка підкріплюється тим, що запрошують "співати" туди тільки російських співаків.
Вергелесу ганьба
5574 дн. тому
Тільки такий вузколобий з притупленим почуттям гумору писар Вергелес, і всього за сотню зелених, міг написати такий незграбний помий. Даруйте, для помию забагато приставок. Не важко здогадатися хто замовляв - той проти кого більшість жартів. Розумні читачі відразу відкинуть натягнуті висновки автора про буцім-то замовний характер жартів команди 95 кварталу. Їх жарти - це на сьогодні краща сатира і публічний виступ проти політиків і влади вцілому. 95 квартал кращий так тримати!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду