20 вересня відбулося спільне засідання парламентського комітету з питань свободи слова та інформації та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Ініціатива проведення такого засідання, якого ще не бувало в історії обох інституцій, належала Нацраді. Зважаючи на те, що Національну раду очолює Віталій Шевченко, а комітет - його син Андрій Шевченко, учасники неодноразово наголошували на тому, що засідання відбувалось у теплій сімейній атмосфері.

Нацрада прийшла на зустріч майже у повному складі: Юрій Сторожук, Юрій Плаксюк, Віктор Понеділко, Тетяна Лебедєва та інші. Комітет з питань свободи слова та інформації представляли Олена Бондаренко (Партія регіонів), Микола Баграєв (БЮТ; один із депутатів із фракції БЮТ, що голосували за Едуарда Прутніка), Володимир Ландик (ПР), Ольга Герасим'юк («Наша Україна») та інші.

Андрій Шевченко розповів присутнім про плани у законотворчій діяльності, наголосив на позитивних і негативних чинниках у роботі Нацради. До позитивних належить прозорість діяльності цього органу, до негативних - відсутність стратегії розвитку інформаційного простору, недосконалі механізми ліцензування та контрольно-моніторингових функцій Нацради.

Учасники зустрічі вирішили обговорити можливості покращення їхньої діяльності. Віталій Шевченко зупинився на двох важливих моментах. По-перше, Національна рада завершує роботу над Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору, за яким розвиватимуться нові мережі та канали мовлення. По-друге, розпочато перехід до цифрового мовлення. З 10 мільйонів гривень, виділених у 2006 році на розвиток цифрового мовлення, Нацрада освоїла значну частину. Але зараз через затримку чергових траншів план виконання робіт може бути зірвано. Крім того, на 2007 рік у проекті бюджету статтю «фінансування цифрового мовлення» передано до Міністерства транспорту та зв'язку. Члени Нацради наполягають на тому, що саме вони мають продовжувати розвиток систем цифрового мовлення, хоч і в тісній співпраці з Мінтрансзв'язку, і просять профільний парламентський комітет підтримати їх у цьому. Також вони запропонували створити міжвідомчу комісію з Мінтрансом для розвитку цифрового зв'язку. Крім того, Нацрада готова брати участь у створенні суспільного мовлення.

Перший заступник голови Національної ради Юрій Сторожук відзначив, що 2006 рік - феноменальний, оскільки держава вперше виділила 500 тисяч гривень на прорахування частот. Але, знову ж таки, затримка коштів, або виплата основної суми тільки у грудні, може призвести до зриву робіт.

Члени Нацради розповіли депутатам про те, що їм нарешті вдалось навести відносний порядок у галузі кабельного телебачення. Щоправда, це лише перші кроки в цьому напрямку. Турбують їх проблеми наповнення українського ефіру вітчизняним продуктом, національна інформаційна безпека.

Народний депутат Володимир Ландик запропонував залишати частину відрахувань від ліцензійної діяльності в Нацраді (раніше 20% цих грошей належало Нацраді, а тепер 100% перераховують до бюджету). Це допоможе Нацраді у вирішенні нагальних матеріальних проблем, яких, як виявилось, дуже багато. Цю та попередні пропозиції вирішили внести на розгляд Бюджетного комітету ВР.

Коментуючи нове законодавство у галузі телебачення і радіомовлення, члени Нацради висловили впевненість у тому, що, якщо норми закону не діють, то їх потрібно або видозмінити, або повернутись до попереднього варіанту. Зокрема, це стосується надання ліцензій на безконкурсній основі.

На жаль, учасники зустрічі не встигли обговорити закон «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення», суспільне мовлення тощо. Вирішили зупинитись на них детально на наступному спільному засіданні.

Світлана Остапа, «Детектор медіа»