11:35
П'ятниця, 27 Квітня 2018

«Майбутнє вже настало, ми просто ще не здогадуємося про це»: інтерв'ю з Георгієм Почепцовим

Потік інформації визначає, що ми бачимо, і те, як ми це інтерпретуємо
«Майбутнє вже настало, ми просто ще не здогадуємося про це»: інтерв'ю з Георгієм Почепцовим
«Майбутнє вже настало, ми просто ще не здогадуємося про це»: інтерв'ю з Георгієм Почепцовим

Про те, чому блокування Telegram в Росії потрібно сприймати в контексті прагнення держави до контролю, як різні країни управляє інформацією, яку роль відіграють соціальні мережі в політичних процесах, в інтерв'ю сайту "Сегодня" розповів відомий фахівець у сфері комунікативних технологій, письменник, професор Георгій Почепцов.

- У зв'язку з тим, що в Росії блокують Telegram, які цілі, зазвичай, переслідують держави, що блокують месенджери, соцмережі, сайти, пошукові системи?

- Будь-яка держава хоче контролювати все. Вона не робить це тільки тоді, коли відчуває можливе покарання за такі дії. Це витратний контроль, який не завжди дає результат. На глушіння західних радіостанцій йшло більше ресурсів, наприклад, ніж на породження сигналу, але СРСР все одно робив це. Реально все прагнуть не дати контр-думці набути широкого поширення. Особливо істотно це правило в критичні періоди (наприклад, коли ми маємо вибори або війну).

- Чому авторитарні політичні режими більш схильні, як мені здається, до блокувань, ніж демократичні?

- Оскільки вони (демократії – Авт.) живуть давно в умовах діалогу, а не монологу, то вони навчилися двох речей. З одного боку, була створена модель "плавильного котла", яка дозволяла в тій чи іншій мірі підсилювати загальне і глушити чуже і далеке. Щоправда, останніми десятиліттями це вже так добре не працює, як це було раніше. З іншого, вони можуть посилювати свій голос різними розумними способами, щоб відправити чужу думку на периферію. Воно не зникає взагалі, як це відбувається в авторитарній державі, але йде з мейнстріму, тому його буде складніше знайти. Але для такої системи треба мати "мізки" і ресурси.

До слова про "мізки", в кібернетиці є закон, що суб'єкт управління повинен мати не меншу різноманітність, ніж об'єкт управління, тобто він повинен перевершувати його за складністю. А блокування якраз є і найдешевшим способом, і самим нехитрим. Це варіант глушіння у вік Інтернету.

- Чому соціальні мережі/месенджери/пошукові системи можуть бути небезпечними для авторитарних режимів?

- З одного боку, вони не настільки небезпечні, як здається. Арабські революції, наприклад, використовували Інтернет не стільки для мобілізації населення, скільки для передачі інформації на Захід, тому навіть переважаючою була англійська мова. А це, в свою чергу, створювало тиск ззовні.

З іншого боку, держава монологу не може почуватися комфортно в ситуації діалогу. Саме тому вона весь час хоче моделювати квазідіалог, спираючись на "підставних" осіб (своїх експертів, політиків, квазіопозиціонерів), намагаючись хоч таким чином управляти громадською думкою.

- Як соціальні мережі і месенджери використовуються в політичних цілях в демократичних країнах?

- Найважливіше – це вимір загального настрою масової свідомості. Можна оцінювати підтримку ініціатив влади за реакцією в соцмережах, можна побачити основні проблеми, які хвилюють населення.

Щодо виборів Cambridge Analytica все показала: через Facebook можна було виходити на виборця, якого швидше можна переконати в своїй правоті. До речі, як в США, так і потім в Німеччині, що там призвело до приходу правої партії до парламенту, вдалося розхитувати ситуацію, демонструючи, що країна котиться в хаос, і її треба рятувати. І Трамп їздив виступати в ті місця, де більше лайків йому ставили в Facebook.

- В Україні теж блокувалися російські соцмережі та пошукова система. Незважаючи на можливість обходити блокування при налаштуванні VPN-з'єднання або proxy, чи можна говорити, що навіть таке "просте" блокування вплинуло на користувачів в масштабах країни?

- Звісно, можна, оскільки від усього, що вимагає додаткових зусиль, споживач іде, якщо він не професіонал, якому це потрібно по роботі, а любитель.

Кожна інформація має ціну, заради якої варто "страждати". Новини як фактаж будуть у всіх однаковими, тож сенсу в їх пошуку практично немає. Гугл є сильнішим пошукачем, ніж російські, так що і тут можна обійтися. Ну а фільми люди можуть дивитися, щодо них інтернет-блокування немає.

- Яким чином соцмережі впливають на людину, її свідомість, здатність мислити, соціалізацію, споживання інформації, здатність перебувати поза мережею тощо?

- Потік інформації визначає, що ми бачимо, і як ми це інтерпретуємо. Ми не можемо міркувати про те, чого взагалі не знаємо. Але інформацію ми отримуємо вже під певним кутом зору. І щодо більшості питань ми приєднуємося до думки того, хто для нас авторитетний. Інформація структурує наш розум. В вибори Обами було виявлено, що чим більше книг про Гаррі Поттера читав виборець, тим імовірніше він голосуватиме за Обаму. Все це говорить про істотний вплив інформації на ту чи іншу модель світу в нашій голові. Факти будуть тими ж, але ставлення до них буде іншим. А коли ця модель світу сформована і закріплена, людина вже сама починає відкидати ту чи іншу інформацію, визнаючи її недостовірною, оскільки так їй каже її модель світу.

- Чи можна контролювати потоки інформації в інтернеті або керувати ними?

- Поки проявилося два основних інструментарії контролю. Старий – оплачувані групи, які масово просувають потрібну інформацію в індустріальному порядку. Це Китай, Росія, Ізраїль. І новий – проявлений на останніх президентських виборах в США, як приклад. Коли потрібна інформація потрапляє до людини з конкретними індивідуальними характеристиками, так званий мікротаргетинг. Але ніхто не згадує при цьому, що Обаму двічі обирали таким способом.

- Які країни або недержавні гравці проводять наймайстернішу політику контролю за негативним для них потоком інформації? Як це робиться?

- Найактивніше це робить бізнес, а від нього вже йдуть політики і військові. Бізнес чіткіше інших розуміє свою залежність від населення, він повинен достатньо чітко реагувати на негатив. Банківські структури там не вірять одному з соцопитувань, замовляючи його двом незалежним фірмам, щоб мати можливість в разі кризи відразу вийти на своїх клієнтів. Тепер з соцмережами ця можливість стала ще простіше. Тобто це країни, де сильні інтернет-позиції бізнесу, військових і політиків. А це, насамперед, США і ще десяток за ними, включаючи, звісно, Китай. Наприклад, сьогодні Китай і Іран сильніше ведуть інтернет-шпигунство в США, ніж Росія.

- Які сьогодні існують прогнози розвитку інтернету в перспективі 10-20 років?

- Яка сьогоднішня ситуація як точка відліку? 49% населення Землі пов'язані в онлайні, вісім з половиною мільярдів речей включені в інтернет (машини, домашні прилади, іграшки тощо).

Якщо чесно, то практично все наше майбутнє розвиток ми вже бачимо сьогодні. Ілон Маск хоче накрити усі регіони землі супутниковим інтернетом. Інтернет речей все ближче і ближче. Інтернет ніколи не відключатиметься. В інтернеті збільшиться частка віртуального контенту.

Сьогодні активно обговорюється можливість взагалі уникнути виборів з бюлетенями, адже інтернет дає можливість моментального отримання думки мільйонів.

Триває боротьба за і проти нейтральності інтернету. Напевно, на якийсь час переможуть супротивники, тобто провайдерів змусять відповідати за зміст, що транслюється, особливо після втручань у вибори (США, Франції та інших європейських країн) і референдуми (Брекзіт, Каталонія). Вони не мали істотного впливу, але це були перші навчальні спроби. Реально майбутнє вже настало, ми просто ще не здогадуємося про це.

Олександр Куриленко

"Сегодня"
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
553
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop