19:18
П'ятниця, 27 Жовтня 2017

Про що пишуть/знімають переможці лісових журналістських конкурсів

Або про що мовчать ЗМІ, коли говорять про ліс
Про що пишуть/знімають переможці лісових журналістських конкурсів
Про що пишуть/знімають переможці лісових журналістських конкурсів

Протягом 2010-2017 команда українських лісових експертів Світового банку разом з ГО “Телекритика” (“Детектор медіа”) провела шість медійних конкурсів «Рік лісів – кожен рік». Першими преміями відзначалися від чотирьох до шести кращих статей/теле-радіо сюжетів. Загалом за ці роки відзначено 30 матеріалів (загальна кількість поданих на конкурс матеріалів – понад 650). На що саме звертали увагу переможці конкурсів?

Найбільш популярні теми (один і той же матеріал міг бути порахований одночасно у різних категоріях):

— Незаконні рубки, знищення лісу (у т.ч. для видобутку бурштину – 2) — 10

— Дерибан (земельні ділянки під лісом), у т.ч. парканізація (обмеження доступу громадян до лісу через ДТКЛ/корупція — 9

— Проблеми з торгівлею лісом, експортом (у т.ч. мораторій)/корупція  — 9

— Чорнобильська зона/у т.ч. корупція — 3

— Тотальна (системна, на рівні Державного агентства лісових ресурсів) корупція — 2

Характерно, що 12 з 30 матеріалів виконані у одному з найскладніших жанрів – «журналістські розслідування». Зазвичай (але не завжди) вони підкріплені вагомими документами, фото та відеодоказами.

Дві третини — 19 матеріалів — зачіпають тему боротьби з корупцією

Як проводилися конкурси і хто міг брати участь

Участь у конкурсах могли брати як штатні журналісти, так і позаштатні автори. Зокрема, серед учасників і переможців конкурсів було багато активістів неурядових організацій. Мали таку нагоду і лісівники, у 2015 для них навіть виділили окрему премію. Але крім одного колишнього працівника галузі, ніхто з лісоводів участі у конкурсі не взяв.

Лише один працівник прес-служб підрозділів Держлісагентства брав за усі роки участь у конкурсі – Максим Головань, але й він незабаром пішов з цієї посади, відзначивши у одній з розмов, що поєднувати журналістську об’єктивність та неупередженість з роботою у прес-служб у існуючій системі Держлісагентства (тоді – ще Держлісгоспу) — неможливо.

До журі конкурсу входили як лісоводи, так і журналісти/редактори авторитетних видань. Кожен оцінював роботи самостійно за рейтинговою системою. Переможці визначалися після додавання усіх оцінок усіх членів журі.

Варто розуміти, що оцінювання проводилося людьми, а отже, певною мірою є суб’єктивним процесом. Часто переможців від наступних за ними у рейтингу учасників відділяли буквально 1-2 бали.

Перевага при оцінюванні надавалася аналітичним роботам, про що зазначалося в умовах конкурсів.

Про що не пишуть

Конкурси значною мірою сприяли покращенню прозорості лісового сектора, допомогли журналістам краще орієнтуватися у лісовій проблематиці. Але належної уваги від ЗМІ лісовий сектор усе ще не отримує. Також лісоводам варто докладати зусиль для роз’яснення журналістам ситуації у секторі, суті процесів, які у ньому відбуваються, адже сектор має свою специфіку.

Чимало тем і проблем не висвітлюються взагалі, або висвітлюються недостатньо фахово. Не дивно, що ці проблеми роками не вирішуються.

Україна єдина європейська країна, яка не має по сьогодні лісової стратегії, політики, чи концепції розвитку лісового господарства. Ні про сам цей факт, ні про якість та змістовність тих документів, які претендували чи претендують на роль збірки цінних дороговказів, матеріалів зазвичай немає. Попри те, що матеріалами про такі документи та процеси їх створення важко зацікавити споживачів медійної продукції, шукати можливості донести до суспільства інформацію про це треба, адже саме від якості концепцій, планів та стратегій буде залежати куди саме попрямує галузь.

Крім місцевої та відомчої (нечасто) преси обходиться увагою той факт, що вісім південних областей України вже другий рік позбавлені бюджетного фінансування на захист лісів та ведення лісового господарства. І це у той час, коли вже практично немає кадрів у лісопідприємствах, немає навіть кого поставити на пожежну вежу. Так, вежі — це позавчорашній день, але жебракам-лісгоспам Півдня кошти на відеокамери узяти ніде. Та що там камери. Сьогодні в південних лісгоспах немає грошей на паливо, зарплати, протипожежні заходи… А, як відомо, 90% пожеж помічає та попереджає саме лісник. Майстер лісу, який працює на своїй ділянці.

Лісоводам треба самим шукати підтримки у медійників, допомагати їх визначити пріоритетність тем у лісовому господарстві. Адже часто знайомство журналістів з лісовою тематикою обмежується 1-2 академічними годинами у короткому курсі «основи екології, який складається у кращому разі із 7,5 лекцій та 7,5 семінарів. Тому розповісти ЗМІ про те, що ці ліси хоч і не великі за площею – 1,7%, але їхнє значення величезне, що разом з лісосмугами, які донищуються, бо не мають зазвичай господаря, вони додають 20% врожайності – задача у першу чергу керівників лісового господарства, працівників лісових прес-служб.

Попри те, що корупція як така та її прояви – у центрі уваги журналістів, ЗМІ не розповідають як цю корупцію подолати. Хоча про системні кроки про унеможливлення корупції у інших сферах пишуть і говорять доволі часто. Це, наприклад, надання послуг у електронному форматі, що дозволяє уникнути прямого контакту споживача державних послуг та чиновники.

Є рецепти системних заходів щодо боротьби з корупцією й у лісовій сфері. В 2009 році експертами Світового банку здійснено корупційний аналіз ризиків у лісовому господарстві України. Головним ризиком виявилося поєднання Держлісгоспом кількох несумісних функцій. Який, перетворившись на Державне агентство лісових ресурсів, усе одно фактично (формально ці функції до певної міри розділені) сам визначає політику, сам її реалізує, веде господарську діяльність і контролює саме себе. Експерти FLEG ще в 2009 році сказали, що треба розділити ці функції (О. Банчук. Корупційні ризики та недоліки законодавчого регулювання лісового господарства). На сьогодні далі розмов це не пішло. Тому рекомендації залишаються усе тими ж, що і вісім років тому. Зокрема, після широкого обговорення треба створити одне або кілька державних господарських об’єднань. Яким саме воно має бути – тут існують різні варіанти рішення. Але у будь-якому разі воно має бути незалежним від Держлісагентства, яке має замість господарської діяльності опікуватися лісами, причому не тільки тими, що зараз йому підпорядковані, а усіма, що є в державі. 

Одна з причин катастрофічного стану галузі – недосконалість законодавства. Про це журналісти згадують на жаль рідко. Час від часу у ЗМІ таки з’являється інформація про якісь законодавчі ініціативи, але подальшу долю цих ініціатив журналісти не відстежують. Хоча це може бути дуже цікавим. Адже значна доля поданих законопроектів — абсолютно популістські, проблеми галузі не вирішують. До того ж сьогодні у ВР лежить приблизно 5000 різних законопроектів. Тому, навіть якщо з’явиться толковий законопроект, шансів на те що він потрапить у порядок денний сесії, дуже мало. Тим не менше, нові «лісові» закони і зміни існуючих потрібні, і цьому варто приділити найпильнішу увагу.

ЗМІ багато уваги приділяють мораторію на експорт деревини. Тут теж є можливості для глибшого аналізу. Адже мораторій сам по собі не вирішує проблем. Це не реформа. Це питання хто буде переробляти деревину. Наші або закордонні компанії. Зараз в Україні будуються великі підприємства. Той же Schweighofer і не тільки він. Тому виникають інші питання: чи вистачить деревини усім, як організувати цивілізовану торгівлю деревиною, як взагалі реорганізувати лісове господарство в Україні, що крім деревини продукує ліс і які цінності має.

Хто винен і що робити

Отже, у лісовій журналістиці попри наявність сильних і цікавих статей та сюжетів, усе ще не вистачає аналітичних матеріалів. Матеріалів які б давали прогнози, показували можливий вихід з ситуації. Матеріалів, які б стали базою для подальшої роботи лісоводів, природоохоронців, законотворців.

Одна з причин відсутності глибоких аналітичних матеріалів в журналістиці – відсутність таких наукових та іншого роду матеріалів: аналітичних узагальнюючих даних, аналітичних записок, статистики, наукових робіт з економіки галузі тощо. Наприклад, одна з робіт переможців щодо тотальної корупції у галузі спиралися на звіт Держфінінспекції.

Також не існує потужної спеціалізованої громадської (неурядової) організації, яка би постійно звертала увагу суспільства та влади на ключові проблеми галузі, ініціювала їх обговорення, надавала пропозиції з їх вирішення тощо. Певною мірою такі функції виконує група консультантів Світового банку, які спочатку працювали у програмах FLEG, FLEG II та Програми Проект технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні» за підтримки Програми Лісів (PROFOR). Але, по-перше, FLEG вже закінчився, а «Сприяння реформі» буде працювали ще лише півроку. По-друге, ці програми були і є дуже скромними за бюджетом, що суттєво обмежує можливості групи, зокрема, у просуванні результатів своєї роботи. По-третє, Світовий банк, під парасолькою якого працювала і працює ця група, на відміну від НУО має жорсткі обмеження у методах та формах роботи. Наприклад, не може навіть пропонувати проекти законів, а лише консультувати депутатів або чиновників щодо розробки таких документів. Неприпустимі з боку будь-яких фахівців цієї установи й публічні заяви, різка критика дій урядових установ тощо. НУО усіх цих обмежень не має, що дозволило би їй бути більш оперативною та мобільнішою.

Більше інформації про те, на чому акцентують увагу ЗМІ коли звертаються до лісової тематики і ширшу вибірку може дати аналіз робіт не лише переможців, а усіх фіналістів. Фіналісти за умовами конкурсу – це учасники, чиї роботи були відібрані для публікації на сайті «Детектор медіа» (для перших конкурсів – на «Телекритиці»), і автори яких отримували заохочувальні гонорари. Щороку таких робіт відбиралося від 20 до 26.

Довідкова інформація про конкурси

Конкурс-1 (2010-2011). Детальніше про цей конкурс: «Лісова журналістика здобула високі відзнаки» або тут: http://detector.media/pravo_sector/article/63571/2011-06-11-lisova-zhurnalistika-zdobula-visoki-vidznaki/

72 роботи 55 авторів

Переможці:

-Ірина Федорів (за серію репортажів на захист київського лісу). Ірина працювала тоді керівником інформаційно-аналітичного відділу програми «Вікна-Новини» телеканалу СТБ.

-Максим Головань (за конкурсну роботу «Не рубите мужики, не рубите» про причини і наслідки незаконних рубок ялівцю у АР Крим). На момент опублікування матеріалу в газеті Максим змушений був звільнитися з Республіканського комітету лісового та мисливського господарства АР Крим, де працював останні чотири роки, виконуючи роботу прес-секретаря.

-Тетяна Маринова (за конкурсний матеріал «Двойной капкан для президента» про причини та наслідки створення Української спеціалізованої лісової біржи). Тетяна розповіла, що після опублікування статті в газеті «2000» (10-16 грудня 2010 р.) на головного редактора почався тиск з боку керівництва біржі з вимогою опублікувати спростування і негайно зняти матеріал із сайту газети. Але вже 20 грудня за фактами, викладеними в статті, було організовано зустріч глави Асоціації бірж України Льва Бернштейна з урядовцем Віктором Слаутою

- журналіст «Радіо Свобода» Євген Солонина – (за радіопрограму «На експорт Україна вирубає найкращі ліси» про схеми незаконного експорту деревини).

Конкурс 2 (2011-2012). Детально тут: «Лісовій журналістиці бракує розслідувань та аналітичних матеріалів» або http://detector.media/lesnoi_sector/article/72453/2012-06-07-lisovii-zhurnalistitsi-brakue-rozsliduvan-ta-analitichnikh-materialiv/

102 роботи 72 автори

Переможці:

1-2 місце Найвищі суму балів набрала добірка матеріалів (стаття  та телесюжет) про корупційний скандал у лісовому секторі України Дмитра Гнапа. Також математичні підрахунки показали, що і на другому місці виявився знов-таки Дмитро Гнап. Так журі оцінило його серію з трьох телесюжетів, у яких  йдеться про зневажання високопосадовцями прав місцевого населення на доступ до лісових ресурсів. Обидві роботи значно «відірвалися» у рейтингу від інших.

Третє місце одержала серія репортажів про проблеми охорони лісу, що виходили в програмі «Лісовими стежками». В репортажах автор програми і журналіст служби новин Рівненськіої ОДТРК Юрій Шаманський намагався розібратися з проблемою незаконних рубок та незареєстрованих пилорам Рівненщини.

Четверте місце зайняла львівська журналістка Наталія Горбань за статтю «За парканом паркан», що вийшла в газеті «Ратуша». Наталка підняла тему контролю за так званим довгостроковим тимчасовим користуванням лісом. За цією схемою ліси часто випадають з-під контролю державних органів та стають недоступними для «простих смертних», які десятиліттями збирали в цих лісах гриби та ягоди чи відпочивали.

Конкурс 3 (2013-2014) «Лісова журналістика потребує командної роботи з лісівниками та експертами» або http://detector.media/infospace/article/95382/2014-07-03-lisova-zhurnalistika-potrebue-komandnoi-roboti-z-lisivnikami-ta-ekspertami/   

93 роботи 62 авторів

Переможці:

– Олена Середа, (газета «Бізнес», Київ) за статтю «Лавка бревностей» (про проблеми деревообробної галузі з отриманням якісної сировини в достатніх обсягах);

– Олена Жежера і Олег Кучер (сайт «Громада Приірпіння», Київська область) за розслідування про прихватизацію великої ділянки лісу народними депутатами, в т.ч. колишнім віце-спікером, комуністом Ігорем Калетником. Як повідомили прибувши на нагородження автори, їх роботу помітили: прокуратура порушила за фактом дерибану кримінальну справу;

– Олег Оганов, Ярослав Чепурний (сайт Центру журналістських розслідувань, Миколаїв) за розслідування «Ліс для прокурора» про захоплення лісових ділянок на березі Бузького лиману високопоставленими правоохоронцями;

– Дарина Ширяєва, Олексій Василюк (Київ, екоактивісти, матеріал спеціально написаний для конкурсу) за статтю «Відверто про фінансові порушення в Держлісагентстві». Стаття написана на основі результатів перевірок Держфінінспекції і власної інформації авторів і забезпечена інфографікою;

– Юрій Шиманський (Рівненська обласна державна телекомпанія) за журналістське розслідування «Янтар ціною знищення лісу».

Конкурс 4 (2014-2015) (детальніше тут: “Правоохоронні органи і влада не реагують на розслідування у лісовій галузі”)

90 робіт від 70 авторів

Переможці:

  1. Перше місце вибороли Олег Оганов та Ярослав Чепурний, журналісти інтернет-видання «Миколаївський центр журналістських розслідувань». Вони ефективно і результативно продовжили серію розслідувань про махінації із землями лісового фонду на березі Бузького лиману в Корабельному районі Миколаєва. Серед забудовників – представники правоохоронних органів. У минулорічному конкурсі журналісти посіли третє місце й пообіцяли тоді відстежувати ситуацію та подальші розслідування. Слова дотримали, і – знову заслужили премію.
  2. Ірина Федорів. Серія матеріалів на захист Біличанського лісу
  3. Євгенія Моторевська, програма «Дістало!» (ICTV). Серія журналістських розслідувань про дерибан лівосого урочища на березі річки Піівденний Буг в Миколаєві
  4. Мар’яна Вербовська, «Львівська газета», «Дерев’яне лобі» (експорт, мораторій)
  5. Людмила Чередарик, «Версії», «На Буковині сьогодні лише пилять дошки. А 20 років тому це був край, звідки меблеві гарнітури «розліталися» усім Союзом» (експорт, мораторій)
  6. Олексій Марущак, Дарія Ширяєва, Олександра Муравинець. «Перспективи чорнобильського лісу» (Чорнобильська зона, незаконні рубки, пожежі)

Конкурс 5 (2015-2016) (детальніше: «Як журналісти цього року спонукали уряд заборонити рубки лісів, навіть санітарні»  або тут: http://detector.media/withoutsection/article/115901/2016-06-09-yak-zhurnalisti-tsogo-roku-sponukali-uryad-zaboroniti-rubki-lisiv-navit-sanitarni/

129 робіт від 73 авторів

1-2.

– розслідування «Хто стоїть за варварськими вирубками Карпат» Ігоря Вдовіна з 24 каналу;

– стаття екоактивістів Андрія Плиги, Дарії Ширяєвої та Петра Тестова «Олевська бурштинова республіка: рік потому» (про вплив незаконного видобутку бурштину на лісові системи);

  1. розслідування журналістів програми «Стоп корупція» (5 канал) Аліни Семенюк та Ярослава Левицького «Полювання на лісоруба» (про незаконні рубки у Чернівецькій області);

4-5

– розслідування журналістки програми «Схеми. Корупція в деталях» (Радіо «Свобода») Олени Логінової «Зона бізнесу. Чорнобильський ліс на експорт»

– та стаття Наталії Патрикєєвої «Як рубають і продають український ліс» на сайті ВВС.

 Конкурс 6 (2016-2017) Детальніше тут: «Скрізь зрада, і в лісах так само» або http://detector.media/withoutsection/article/127016/2017-06-16-skriz-zrada-i-v-lisakh-tak-samo/

168 робіт 103 авторів

Переможці:

  1. Єлизавета Чип. Серія сюжетів програми “ЦРУ” (24 канал)
  2. Михайло Тимуляк («Люстратор. Спецпроект»). «Тверда валюта. Як вирубають українські ліси»
  3. Олександр Гуменюк, «Слідства-Інфо». «Зона Збагачення»
  4. Мар’яна Вербовська, ZAXID.NET, «Безславні вирубки»

5-6

-Олена Жежера, «Громада Приірпіння». Серія статей сайту громади Приірпіння

-Максим Волобоєв. Серія сюжетів програми “Час. Підсумки тижня” (5 канал)

* У рамках програм FLEG, FLEG II та Програми Проект технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні» за підтримки Програми Лісів (PROFOR) Світового банку

Олег Листопад, член журі конкурсів «Рік лісів – кожен рік»

Олег Листопад, для lisportal.org.ua
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
424
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop