Крим – ФСБ Росії продовжує розслідування кримінальної справи, відкритої щодо позаштатної журналістки «Центру журналістських розслідувань» Анни Андрієвської. Через місяць після обшуків у будинку її батьків і в її колеги Наталії Кокоріної, на допит була викликана ще одна колишня співробітниця «Центру» – Анна Шайдурова. Правозахисники припускають, що для російських спецслужб ця справа може мати особливе значення. На їхню думку, за допомогою неї слідчі ФСБ отримали формальний привід тиснути на будь-яких непідконтрольних владі кримських журналістів і можливість випробувати на практиці нове російське законодавство про сепаратизм.

На допит у кримське управління Федеральної служби безпеки Росії журналістку Анну Шайдурову викликали 7 квітня. Офіційна повістка їй не приходила: майор ФСБ запросив її на розмову телефоном, не уточнивши, з якого приводу її викликають.

«Я запитала з приводу офіційних документів, мені відповіли: «Ви ж свідома громадянка, приходьте ми вам вручимо», – розповіла Шайдурова.

Журналістка вирішила прийти на допит, який відбувся 8 квітня і тривав близько трьох годин. Адвокат Шайдурової Іслям Веліляєв у коментарі для Крим.Реалії розповів, що питання слідчого стосувалися публікацій на сайті «Центру журналістських розслідувань».

«Її допитували як свідка. Все минуло спокійно, я був присутній на допиті, ніяких провокаційних питань не було. Співробітники ФСБ отримали вичерпні відповіді на запитання», – сказав він.

Більш докладної інформації ні адвокат, ні журналістка не повідомили, оскільки слідчий взяв із Шайдурової підписку про нерозголошення інформації.

Ні ФСБ, ні фактична влада Криму не дають ніяких відомостей щодо слідчих дій за участі журналісток «Центру журналістських розслідувань». Після того, як відбулися обшуки в Андрієвської та Кокоріної, начальник прес-служби управління ФСБ в Криму Сергій Терехов відмовився давати які-небудь коментарі. А міністр внутрішньої політики і зв'язку Криму Дмитро Полонський, коли Кокоріну доставили на допит, взагалі сказав, що жодних затримань не було.

Кореспондент Крим.Реалії намагався отримати у Терехова і Полонського коментарі після виклику на допит Шайдурової, однак вони не відповідали на телефонні дзвінки.

Анна Андрієвська переконана, що Шайдурову допитували в рамках кримінальної справи, відкритої з приводу її статті на сайті «Центру журналістських розслідувань» під назвою «Волонтери батальйону «Крим». У ній йдеться про жителів України, які надають допомогу кримським добровольцям, які воюють на стороні української армії. За словами Андрієвської, російські спецслужби знайшли в цій публікації заклики до посягання на територіальну цілісність Російської Федерації, і завели справу за статтею 280 Кримінального кодексу Росії.

«У цій кримінальній справі я є підозрюваною, а Наталя Кокоріна й Анна Шайдурова – свідками. Як розвиватиметься справа, ми не знаємо. Тому що, якби в Криму була правова ситуація, можна було б припустити, які процесуальні дії будуть проводитися. Але ми не знаємо, як ця справа розвиватиметься далі, і скільки фігурантів у ній може з'явитися», – сказала журналістка.

За словами Андрієвської, слідчі ФСБ у Криму навмисне заводять такі справи, в яких фігурує багато невстановлених осіб. Як вважає журналістка, це дозволяє спецслужбам у будь-який момент долучити до тієї чи іншої справи людей, які висловлюють неугодну позицію. Анна припускає, що її справа не є винятком, і список підозрюваних у ній може розширитися.

Заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник також зазначила, що, з досвіду інших політичних справ, у справі Андрієвської з часом можуть з'явиться нові фігуранти.

«Якщо ми розглянемо справу 3 травня і справу 26 лютого, за якою сидить Ахтем Чийгоз і ще троє осіб, справу Костенка, там категорія осіб постійно розширюється. У справі 3 травня в результаті було 5 осіб, які перебували під арештом, але потім їх відпустили під поручительство», – сказала правозахисниця.

Полювання на відьом

На думку радника міністра інформаційної політики України Сергія Костинського, кримінальна справа Андрієвської, як й інші подібні справи, була відкрита з політичних причин, а не юридичних чи правових. Як вважає він, ці процеси спрямовані на те, щоб викорінити будь-які осередки опору російській державності на території Криму.

«Справи 26 лютого і 3 травня перетворилися на політичні кампанії переслідування, кампанії полювання на відьом. Третьою в цьому ряду стає кампанія проти «Центру журналістських розслідувань». Швидше за все, вони зараз розробляють стратегію і подальші кроки. І не дай бог, ми побачимо розвиток цієї ситуації», – сказав радник міністра.

Костинський вважає, що для ФСБ ця справа важлива також тим, що це перший прецедент застосування законодавства про сепаратизм у Криму.

«Вони відпрацюють цей кейс, зрозуміють, які є можливості для залякування журналістів. І швидше за все, цей кейс будуть поширювати на всі незалежні ЗМІ в Криму, незалежно від того, виїхали вони за територію півострова чи перебувають у Криму», – підкреслив Костинський.

Експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Сергій Заєць вважає, що російські спецслужби фактично чинять тиск на всіх кримських журналістів, влаштовуючи обшуки і викликаючи на допити окремих співробітників ЗМІ.

«Ці дії справляють так званий охолоджувальний ефект. Цей охолоджувальний ефект є визнаним терміном, який позначає факти і події, що мають вплив на інших осіб. Йдеться про сферу висловлення поглядів, журналістської діяльності і не тільки. Кожен, хто намагається висловити свою думку, піддає себе самоцензурі. Тому що у нього виникає занепокоєння, що він може бути наступним», – сказав правозахисник.

Чим може допомогти Україна?

Журналістка Анна Адрієвська каже, що минув уже місяць після того, як у її батьків був проведений обшук, однак від держави Україна не було адекватної реакції на переслідування її громадян.

«Можливо, реакція всередині якихось відомств розробляється, але ми її поки не бачили. Тому ми залишаємося наодинці з цією проблемою. І це дуже сумно, тому що буквально за тиждень до того, як відбулися обшуки, президент Порошенко повідомив, що він дав доручення профільним відомствам реагувати на всі факти порушення прав людини в Криму», – сказала журналістка.

Андрієвська також повідомила, що Незалежна медіа-профспілка України, членом комітету якої вона є, ще місяць тому надіслала президенту звернення, в якому попросила його публічно відреагувати на цю кримінальну справу. Однак поки реакції на цей лист не було.

«Як мінімум мала бути заява на рівні МЗС України. Я вважаю, потрібно висловити ноту протесту як мінімум. Для чого це потрібно? Для того, щоб окупанти в Криму і російська влада знали, що будь-який такий обшук, будь-який допит буде не безкарним для держави Росія, і буде мати наслідки», – сказала Анна.

Після того, як відбулися обшуки в Андрієвської, а Наталя Кокоріна була доставлена на допит, міністр закордонних справ Павло Клімкін у себе в Twitter сказав, що Росія має припинити придушувати свободу слова в Криму.

Речник Міністерства закордонних справ Євген Перебийніс у коментарі для Крим.Реалії повідомив, що з'ясувати всі деталі ситуації з Анною Андрієвською було доручено консульству України в Ростові-на-Дону.

«Зараз поки я не можу дати вам інформацію з приводу того, що вже було зроблене, оскільки ми ще не отримали інформації», – сказав Перебийніс.

Спікер МЗС додав, що міністерство не виключає варіанта надсилання Росії ноти протесту у зв'язку з тиском на кримських журналістів.

«На жаль, можливості отримання інформації з Криму у нас дуже обмежені. Я б порадив їй (Анні Андрієвській – прим. авт.) зв'язатися з нами. Я готовий і сам з нею зустрітися. Якщо вона надасть нам аргументацію, яку ми зможемо використовувати у зверненні до Російської Федерації або при надсиланні ноти, звичайно, ми будемо це робити», – сказав Перебийніс.

Також він зазначив, що оскільки права журналістки були порушені в Криму – тобто на території України, реагувати на це має не тільки МЗС, а й українські правоохоронні органи.

Коли ця стаття готувалася до публікації, стало відомо ще про один випадок обшуку і затримання кримської журналістки. Головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко повідомив що вранці 9 квітня в Ялті співробітники ФСБ обшукали квартиру його колишнього першого заступника Тетяни Гучакової. За його словами, після обшуку журналістка була затримана.

Іван Путілов, «Крим. Реалії»