11:08
Понеділок, 12 Листопада 2018

«У нас немає пульту від Киви». Огляд ток-шоу 29 жовтня — 2 листопада 2018 року

Одні кажуть, що найбільше зло — це популізм, а інші — що це Порошенко. Про що сперечалися на ток-шоу ICTV, «1+1», NewsOne, Прямого каналу і «112 Україна».
«У нас немає пульту від Киви». Огляд ток-шоу 29 жовтня — 2 листопада 2018 року
«У нас немає пульту від Киви». Огляд ток-шоу 29 жовтня — 2 листопада 2018 року

На відсутність пульта від Киви нарікав ведучий ток-шоу «Пульс» на «112 Україні» у відповідь на репліку когось із гостей, що лідера Соціалістичної партії важко переговорити. У тиждень, що передував з’їзду й урочистому висуненню Киви у Президенти, політик з’явився у студіях ток-шоу «112» і NewsOne. На Прямому знову перемивали кістки Юлії Тимошенко, а на ток-шоу «1+1» прогнозували, що буде з курсом гривні. «Свобода слова» ж на ICTV цього разу обійшлася без піару влади.

29 жовтня. «Свобода слова», ICTV

Випуск сильно відрізнявся від ефіру тижневої давнини, що стосувався підвищення цін на газ і в якому гості студії по черзі співали дифірамби прем’єру Гройсману. Цього разу в ефірі «Свободи слова» взялися обговорити загострення в Азовському морі.

Гостями ефіру стали: Михайло Самусь із Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння; Ігор Смешко, який очолював СБУ у 20032005 роках; заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль; радник МЗС Тарас Качка; Анатолій Баронін, керівник аналітичної групи «Да Вінчі»; Олександр Хара з Інституту стратегії чорноморських досліджень; заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука та заступник начальника науково-дослідного управління ЗСУ Віктор Шидлюх.

Розпочали з виступу командувача ВМС України Ігоря Воронченка, який вийшов на прямий зв'язок зі студією. Сказавши, що достатньо озброєних кораблів тільки 24, він усе ж переконував: ситуацію тримають під контролем, а військові «вживають заходів». Ствердно відповів Воронченко й на запитання ведучого, чи можлива ескалація морського конфлікту з РФ біля узбережжя Одещини, зважаючи на захоплення росіянами нафтових вишок у Чорному морі.

Попри загрози, командувач ВМС категорично проти того, щоб Україна оглядала судна, що прямують до російських портів, як це роблять в Азовському морі представники РФ.

«Це — брудний метод», — сказав Ігор Воронченко.

Далі до мікрофона у студії вийшов екс-очільник СБУ Ігор Смешко. Розпочав з екскурсу в історію спроб Росії втрутитись у внутрішню політику України (на кшталт конфлікту на острові Тузла у 2003-му), згадавши про колишні прагнення Путіна («Хотів до НАТО, але потім різко змінив курс»). Потому пан Смешко пішов у наступ на чинну владу, звинувативши її в бездіяльності щодо нинішнього конфлікту.

«Двосторонній договір про співпрацю в Азовському морі необхідно денонсувати, — сказав екс-голова Служби безпеки. — Але в нас досі немає чіткої стратегії дій».

Вступився за владу радник МЗС Тарас Качка, наголосивши, що позиція Смешка «не відповідає дійсності», а Україна «дає відповіді» на дії Росії. Репліки переросли в суперечку, під час якої спікери мірялися обізнаністю в ситуації та морському праві. Потому відстоювати позицію Міністерства закордонних справ до мікрофону вийшла заступниця міністра Олена Зеркаль.

«Ви далекі від істини», — відповіла вона Смешку, наголошуючи, що відповідь на дії Росії в Азовському морі має дати міжнародний трибунал. Сказала вона і про те, що «наші партнери зацікавлені у дотриманні норм Міжнародної морської конвенції». Не забувши згадати і про те, що денонсація угоди про співпрацю в Азові між РФ та Україною «нічого не дасть».

«Розірвання цієї угоди не створить нову реальність, — заперечив представник Інституту стратегії чорноморських досліджень Олександр Хара. — Тому навіщо Україні дотримуватися умов договору?»

За словами Хари, перші загострення в акваторії Азовського моря сталися ще у квітні, тоді як рішення РНБО набуло чинності в жовтні.

«Якщо так далі піде, то чи залишиться взагалі у нас море?» — риторично запитав експерт. У відповідь почувши від представниці МЗС розмиту фразу про те, що «якщо ви не бачите дій влади, це не значить, що їх немає».

Ігор Смешко, своєю чергою, підколов Олену Зеркаль фразою: «МЗС очолюють молоді політики, а не досвідчені професіонали», наразившись на зауваження ведучого щодо неприпустимості в ефірі дискримінації за віковою ознакою.

Далі відбивати атаки присутніх до мікрофона у студії «Свободи слова» вийшов заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука.

«Якщо денонсувати угоду з РФ про співпрацю в Азовському морі, Росія заявить про повний контроль Керченської протоки», — сказав урядовець. За кілька хвилин, щоправда, зізнавшись, що не є фахівцем із морського права.

Що ж до вантажів, які не можуть дістатися пунктів призначення через блокаду Азовського моря, Тука переконував: вантажні судна спрямовують на інші порти України. Припущення ведучого щодо того, що агресивні дії північного сусіда є спробою відновлення водопостачання Криму, Георгій Тука заперечив. Виступив також заступник начальника науково-дослідного управління ЗСУ Віктор Шидлюх, заявивши критикам, що будівництво флоту потребує значного часу й коштів.

«Держава будує те, що може», — резюмував посадовець, так і не уточнивши, які дії з модернізації флоту Україна робила за попередні чотири роки.

Глядачів же попросили відповісти на запитання: «Можливі бойові дії з боку Росії — це реальність чи шантаж?». У підсумку голоси розподілилися у пропорції 40 на 60 %.

30 жовтня. «Пульс», «112 Україна»

Гостями двох частин ефіру цього разу стали: політологи Валентин Гладких, Володимир Цибулько, Сергій Таран та Сергій Годний; народні депутати від БПП — Оксана Продан та «Опозиційного блоку» — Юрій Павленко; голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут; очільник Соцпартії України Ілля Кива; економічний експерт Борис Кушнірук; експерт із питань економічної інтеграції Олександр Колтунович; директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов; політтехнолог Дмитро Раімов; політконсультант Руслан Бортник; юрист «112 України» Василь Сметана; генеральний продюсер NewsOne Василь Голованов; медіаексперт Олексій Мустафін.

Розпочали з боргів України перед Міжнародним валютним фондом.

«Близько 50 тисяч гривень — саме стільки кожен з нас вже винен, від новонароджених до пенсіонерів, — розпочав ефір ведучий Володимир Полуєв. — Бо уряди напозичали».

«Та і тарифи, думаєте, востаннє підвищили? — запитала глядачів його напарниця Анна Степанець. — Ні. Зростання можливе у травні і через рік, після виборів. Тому економити доведеться на всьому».

«Не на всьому, — заперечив Полуєв. — Витрати на чиновників не падатимуть».

У традиційному бліц-опитуванні гостей ефіру запитали, чи є в них борги перед державою.

«Есть долг перед своими детьми, — відрубав Ілля Кива. — Финансовых долгов нет!»

Після опитування потік красномовства головного соціаліста країни, не стримуваний ведучими, не припинився.

«Мы же все здесь должны: я, вы, не родившиеся мои внуки. Каждый украинец находится в этой кабале».

На інфографіці, виведеній на екран, автори «Пульсу» показали, що Україна винна МВФ 10,25 млрд доларів. Цими коштами, за їхніми словами, можна було десять місяців виплачувати пенсії. Захисником влади від звинувачень у бездіяльності виступив фінансовий експерт Борис Кушнірук. Він укотре згадав про борги, набрані урядом Тимошенко у 2008 році. Не забувши і про ціни на газ, які, мовляв, вимагав підняти МВФ.

«Береш борг — роби таку політику, щоб швидко віддати», — переконував любитель московського шопінгу політолог Вадим Карасьов. Далі мікрофон знов перейшов до Іллі Киви.

«Коррупция сожрала наш бюджет, — мовив він. — Если денег нет, значит, кто-то их забирает

«Коли ми перебиваємо Іллю, цього не чути», — пожартувала ведуча між репліками Киви. Проте, коли йшлося про нелегальний бізнес, керівник СПУ швидко переходив із атаки в оборону. Наприклад, у діалозі з ведучим, коли Володимир Полуєв запитав, хто кришує гральний бізнес.

«Депутаты от БПП», — відповів Кива.

«Прізвища», — уточнив Полуєв.

«Все там одним миром мазаны», — позадкував соціаліст.

Чинну владу боронив і політолог Сергій Таран. На його думку, за прем’єрства Яценюка, наприклад, «позбулися залежності від російського газу».

«Зараз ми купуємо газ хай навіть із Росії, але у європейських партнерів, які не висувають політичних вимог», — сказав Таран.

Опонував політологу експерт із економічної інтеграції Олександр Колтунович, наполягаючи, що Україні життєво необхідно відновити торговельні зв’язки з країнами колишнього СРСР.

«Субсидию придумали, чтобы забрать нашу честь! — не замовкав Кива. — Мы скоро исчезнем как нация!»

«У нас немає пульта від Іллі Киви», — жартував ведучий, реагуючи на вимоги гостей зупинити потік свідомості колишнього радника міністра внутрішніх справ.

«Выборы — единственный способ наказать элиту», — переконував Вадим Карасьов. У відповідь почувши репліку політтехнолога Дмитра Раїмова, що «мстители (чинній владі за допущені помилки. — Авт.) не должны прийти во власть».

Експерт Колтунович, взявши слово, запевнив, що, за його розрахунками, газ для населення має коштувати 2,3 грн / кубометр. Наразившись на улюблені слова Бориса Кушнірука про «корупційну складову, закладену у різниці цін для населення та бізнесу».

Другою темою ефіру стала відповідальність народних депутатів.

Опитування глядачів, чи довіряють ті парламенту, дало прогнозований результат: 95 % аудиторії віри депутатам не ймуть.

Включення з Мукачева, де кореспондентка «112» питала людей, як змусити народних депутатів ходити на роботу, запам’яталося хіба що очевидними відповідями на кшталт позбавлення виплат за прогули. В інфографіці автори програми показали, що утримання одного депутата коштує бюджету 340 тисяч гривень на місяць. За них можна було б заплатити пенсії 135 українцям чи оклади 50 вчителям. Також на екран вивели основні статті витрат народних депутатів: житло, помічники, проїзд тощо.

Під час обговорення теми відверто зманіпулював голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.

«Немає обіцянок окремих депутатів, — сказав гість. — Є робота парламенту в цілому».

Популістського закиду припустився й ведучий Володимир Полуєв, запитавши в гостей, чи врятує ситуацію норма, згідно з якою депутатам призначатимуть мінімальні пенсії.

«В парламент ідуть нереалізовані люди», — підсумував медіаексперт Олексій Мустафін.

У перерві «Пульсу» за лаштунками журналістка «112 України» запросила до відповідей генпродюсерів свого каналу та NewsOne. Артем Марчевський та Василь Голованов завели стару пісню про утиски та візит європарламентарів-захисників.

Цим топ-менеджери підвели глядачів до третьої теми — «тиску» на канали та візиту представників Європарламенту, які приїхали захищати «112» і NewsOne.

Почали із сюжету, в якому показали, як євродепутати Джонатан Арнотт та Дейвід Кобурн завітали на «112». У матеріалі подали синхрони закордонних парламентарів, генпродюсера та юриста каналу, а для балансу сторін — пряму мову представника БПП, який теж був на каналі. Деталей політичних біографій Кобурна та Арнотта, відомих як симпатиків РФ, у сюжеті не було.

«Ця Верховна Рада працює поза демократією», — метав критичні стріли опоблоківець Юрій Павленко, коментуючи санкції щодо телеканалів.

Потому ведучі запропонували зателефонувати одній із тих, хто підтримав «тиск». Обрали письменницю Ларису Ніцой, відому захисницю української мови. Коли діячка підняла слухавку, діалог між нею та ведучими прогнозовано скотився до взаємних звинувачень.

«Ви запрошуєте тих, хто паплюжить Україну, й українцям це не подобається», — сказала Ніцой.

«Приклади?» — опонувала ведуча Анна Степанець.

«До вас приходять Добкін, Мураєв. В іншій країні такий канал би закрили!»

Очікування ведучих справдилися: Лариса Ніцой не навела конкретних прикладів паплюження України. Хоча їх не бракує.

Звісно ж, щойно письменниця поклала слухавку, чимало з гостей накинулися на неї з критикою.

«Коли суддя підсуджує нашим, він непоганий. А якщо їхнім, то маємо це заборонити», — маніпулював генпродюсер NewsOne Голованов.

«Такі, як Ніцой, розпалюють ворожнечу», — не відставав політконсультант Руслан Бортник.

Вивели на зв'язок телефоном і народного депутата Олега Купрієнка з РПЛ, який погодився, що депутати мають рекомендувати закрити телеканали.

«Може, нардепам скласти список, кому не можна висловлювати свої думки?» — пірнула в загальне озеро маніпуляцій ведуча Степанець.

«Треба керуватися не емоціями, а законом», — логічно зауважив політолог Володимир Цибулько.

1 листопада. «Право на владу», «1+1»

Випуск цього разу мав назву «Курс на здорожчання», а говорили про позиції гривні відносно іноземної валюти.

Участь узяли: член ради НБУ Василь Фурман; народний депутат від «Самопомочі» Тетяна Острікова; парламентар-укропівець Олександр Шевченко; народний депутат від БПП Руслан Демчак; виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко; партнер компанії «P. S. Capital» Роман Сульжик; психолог Наталя Підлісна та ведучий проекту «Гроші» на «1+1» Олександр Дубінський.

«Курс гривні впливає навіть на наше психічне здоровя», — промовила ведуча програми Наталя Мосейчук.

Розпочали з бліцу, чого чекати українцям наступного року.

«Будемо багатіти», — без тіні сумніву в очах відповів член ради НБУ Василь Фурман.

Інші гості позиції банкіра не поділили, говорячи, що фінансового оптимізму 2019-й не принесе.

«Мы будем жить лучше. Но другие страны вокруг нас — значительно лучше. И наше отставание в мировой экономике будет увеличиваться», — казав експерт Олег Устенко.

До мікрофона запросили банкіра Ігоря Мазепу, який розповів, що гривня з моменту її запровадження щороку девальвувала на 12 %. Прогнозуючи курс гривні до долара, експерт припустив, що він у 2019-му буде в межах 30-31 грн.

Далі на екран у студії вивели президентські рейтинги. Згідно з ними, очолює перегони Юлія Тимошенко із 13,4 % електоральних симпатій, на другій сходинці — шоумен та ведучий «1+1» Володимир Зеленський та 7,6 %, на третій сходинці — екс-міністр оборони Анатолій Гриценко із 7 %. Стільки ж, за даними соціологів, має чинний Президент, а замикає п’ятірку опоблоківець Юрій Бойко, маючи 6,9 % народної підтримки. Десяте місце у списку посів гість ефіру, народний депутат і протеже власника «1+1» Ігоря Коломойського Олександр Шевченко з рейтингом 1,7 %. Як виявилося згодом, автори проекту показали аж десять позицій у рейтингу не дарма.

«Як зміниться курс гривні відповідно до переможця президентських виборів?» — запитала гостей ведуча. Найбільш прогнозовано відповів представник БПП Руслан Демчак, переконуючи, що після перемоги Петра Порошенка курс утримають. Йому опонував ведучий «Грошей».

«Раньше у нас был ориентир — курс, — говорив Олександр Дубинський. — У нас его забрали».

На думку телевізійника та відеоблогера, в Україні нині «ніхто ні за що не відповідає», а банківська система «знищена руками НБУ».

Довіра до банків може бути відновлена власним прикладом народних депутатів, припустила Наталя Мосейчук, перевівши погляд на представника президентської фракції Демчака.

«Петро Олексійович має сказати: “Руслане, а ти свої 130 млн грн в банк відніс?» — іронізувала ведуча. У відповідь почувши від парламентаря тираду про законотворчість. На уточнювальне запитання про власні заощадження Демчак відповів, що вкладає їх в облігації внутрішньої позики.

Навели в ефірі «Права на владу» й інфографіку з прогнозами щодо курсу долара від Кабміну, МВФ та Global Ratings. Згідно з даними, уряд прогнозує курс 29,4; МВФ — 28,6; Global Ratings — 30,3 грн за долар США.

Член ради НБУ Василь Фурман наголосив на тому, що «МВФ — це лікар української економіки», не забувши віддати належне колишнім урядам, які, на думку посадовця, брали зовнішні борги та не врегулювали ціну на газ.

Наступна інфографіка містила красномовну цифру: за найближчі п’ять років Україна має віддати 33 мільярди доларів зовнішніх боргів.

«Здорожчання долара на 1 гривню збільшує держборг на 40 мільярдів гривень», — додав другий ведучий проекту Сергій Іванов.

«На 46», — поправив Олег Устенко.

Далі з монологом виступив потенційний кандидат у Президенти від партії «Укроп» Олександр Шевченко. Він переконував, що заступниця голови НБУ Катерина Рожкова «кожні два дні ходить до Порошенка, щоб переконати: він — єдиний недоторканий олігарх». Коментуючи наведений президентський рейтинг, Шевченко припустив:

«Можливо, першим стане той, хто зараз останній?» Натякаючи на те, що саме він нині замикає чільну десятку.

Під час ефіру укропівець узяв участь і в комічних діалогах. Зокрема, коли представник НБУ Фурман говорив про схожу нестабільність інших валют. Наприклад, аргентинського песо.

«Засуньте свій песо знаєте куди!» — крикнув на банкіра Шевченко.

«Цей флешмоб не ваш, а Зеленського», — віджартувалася Наталя Мосейчук, маючи на увазі масове посилання народного депутата Барни, який образив журналіста «1+1».

Крім того, Олександр Шевченко божився, що сам грошей ніколи не крав, а ще хвалився, що він — «друг Коломойського».

«Найбільше зло — це популізм», — намагався опонувати Василь Фурман. «Це Порошенко», — парирував Шевченко.

Взявши слово, експерт Роман Сульжик переконував: за п’ять років Україна дійде до невисоких (10 %) ставок по кредитах для населення. Він також казав, що фінансова дисципліна від МВФ — неприємна, але необхідна. Далі на екран у студії «Права на владу» вивели графіку, як зростатимуть мінімальні зарплатня й пенсія. Коментуючи невелике зростання виплат та залежність громадян від кредиторів, Наталя Мосейчук не змарнувала нагоди вдарити по емоціях глядачів.

«У “ТСН” був сюжет, як мама нагодувала дітей отруйними грибами і повісилась сама», — пригадала ведуча. Як виявилося, це було «кредитне самогубство», адже жінка заборгувала кілька тисяч гривень споживчої позики. Вплітання в розмову цієї історії було аж надто маніпулятивним. Бо інфантильність героїні сюжету автори ток-шоу намагалися заховати за складним економічним становищем в Україні, яке нібито штовхає людей на трагічні кроки. Присутня у студії психолог Наталя Підлісна резонно зазначила, що в Україні немає гарячих ліній, що надавали б допомогу людям, які мають тривоги щодо скрутного фінансового становища.

Ще однією інфографікою автори програми проілюстрували здорожчання енергоносіїв до 2021 року. Майже всі вони, крім газу, мають подорожчати за три роки вдвічі від нинішнього рівня. Згустив фарби коментарем Олександр Дубинський.

«Мы не импортируем европейский уровень жизни. Ведь драйвер роста — это люди. А у нас уничтожены все производства», — перераховував невдачі України телевізійник, отримавши за це 95 % підтримки з боку глядачів. «Треба бути оптимістами», — звернувся до людей представник БПП Руслан Демчак.

2 листопада. «Український формат», NewsOne

Обговорити теми випуску зібралися: Руслан Бортник, політолог (підписаний в ефірі «112» як політичний консультант); Сергій Власенко, народний депутат України, фракція ВО «Батьківщина»; Вадим Карасьов, політичний експерт; Ілля Кива, голова Соціалістичної партії України; Андрій Ільєнко, народний депутат України, позафракційний, група ВО «Свобода»; Святослав Піскун, генеральний прокурор України 2002-2003, 2005, 2007 років; Володимир Цибулько, політолог; Кирило Куликов, народний депутат України VI скликання.

Глядачам запропонували також долучитися до ефіру, відправляючи повідомлення в месенджери, телефонуючи до студії чи виходячи до студійного мікрофону.

Першою темою став санкційний список Кремля, куди потрапили окремі українські політичні діячі, бізнесмени та компанії. У сюжеті детально розповіли, хто втрапив до переліку, та розкрили питання, чому туди не внесли перших осіб держави. Фігурант списку — народний депутат Сергій Власенко — запевнив, що бізнесу в Росії ніколи не мав. Проте здивувався, чому у списку відсутні Порошенко та Гройсман, адже він накладає економічні, а не політичні обмеження.

Народний депутат Андрій Іллєнко, у свою чергу, назвав перелік «білим шумом».

«У вас є нерухомість в РФ?» запитав ведучий Василь Голованов головного соціаліста Іллю Киву. «Да у меня и в Украине-то нет»— відповів гість.

Цей список — «анонс», за яким неодмінно буде «друга хвиля», висловив припущення політкоментатор Вадим Карасьов.

«Як завжди, Росія говорить про сливу, маючи на увазі вишню», — зазначив його колега Володимир Цибулько.

Вийшовши до студійного мікрофону, одна з глядачок запитала Вадима Карасьова, як санкції вплинуть на економічні стосунки двох країн.

«Це заява про економічну війну», — запевнив жінку політолог. «Нам надо считаться с соседом и заканчивать эту войну, — маніпулятивно заявив екс-генпрокурор Святослав Піскун. — Без мира не будет инвестиций».

На початку ефіру глядачів запитали, чи від санкцій Росії фігуранти репутаційно виграють, чи фінансово постраждають. За другий варіант висловилися 81 % присутніх. Хоча саме по собі протиставлення цих двох варіантів є маніпулятивним.

Другою темою програми стала заява гендиректора «Укрпошти» Ігоря Смілянського, що з 1 січня компанія припинить доставляти пенсії через невигідність послуги. У сюжеті, що висвітлював питання, подали пряму мову керівника «Укрпошти» та відповідь прем’єра Гройсмана, який обіцяв вжити заходів до очільників компанії.

«Держава не може ефективно керувати своєю ж власністю»— коментував відео народний депутат Власенко. Різкішим був новоявлений соратник Вадима Новинського по «Партії миру» Кирило Куликов.

«Мы понабирали всякого шлака со всего мира. Как, например, моя любимая Наталья Яресько», — критикував він урядовців, говорячи про нездатність посадовців найвищого рівня робити дієві реформи та доводити справу до кінця.

«У нас не уряд, а ліквідаційна комісія», — додав чинний нардеп Андрій Іллєнко.

Згадали гості «Українського формату» і про зарплатню очільника «Укрпошти», припустивши, що реформування підприємства можна провести і шляхом скорочення виплат топ-менеджерам.

«У нас хотят украсть Укрпошту», — прямолінійно висловився Ілля Кива.

Глядачі ж, які взяли участь в опитуванні по темі, проголосували за те, що припинення доставки пенсій «Укрпоштою» — це катастрофа (96 %).

Третьою темою стала ситуація в харківській школі, коли дівчинці не дали шматка торту, бо її батьки не здавали коштів у батьківський комітет. У студії взялися обговорити шкільні побори.

«Вот я вроде грозный, а плачу деньги в родительский комитет, — мало не скаржився Ілля Кива. — А все эти поборы из-за того, что нету наказания». «Покарання» — одне з улюблених слів Киви.

«Учителя скоро уедут отсюда, как и доктора», — узагальнив Кирило Куликов. «Це наслідки освітньої реформи», — долучився Сергій Власенко. «За то, что допустили такие ситуации, я буду сажать мэров», — знову спробував звучати грізно Ілля Кива.

Також у глядачів запитали, здавати гроші у батьківські комітети — це нормально чи протизаконно. За останній варіант проголосували 95 %.

Вишенькою на торті для глядачів NewsOne стала четверта тема ефіру — ухвалення в першому читанні закону про захист української мови.

«Закон про мову — це питання національної безпеки, — сказав народний депутат Андрій Іллєнко. — Бо саме мова зупиняла російську агресію». «Але ж російськомовні українці не мають відчувати себе недогромадянами», — заперечив ведучий Василь Голованов.

Ще більш маніпулятивною була заява політолога Руслана Бортника, який ствердив, що більшість тих, хто воює на Донбасі, — російськомовні. На жодну статистику (якщо вона взагалі може існувати) він не послався.

«Відбудова любові до мови не може починатись із приниження», — перейшов на державну Кива. Тим часом Вадим Карасьов говорив, що «на Донбасі спершу почалося соціальне повстання», а «мовний інспектор — це лінгвістичний поліцейський» (хоча норму про мовних інспекторів і прибрали при доопрацюванні законопроекту).

«Я проти, щоб мовне питання ставало питанням розбрату», — намагався апелювати до конструктиву Сергій Власенко. Водночас зазначивши, що завдяки «мовним законам» Василь Голованов веде ефір хорошою українською.

Зненацька літній глядач із зали запитав Володимира Цибулька, чи не вважає той «ограничение свободы слова шагом к тоталитаризму». Скидалося на те, що глядача попросили поставити саме таке дивне запитання, але той трохи переплутав і вийшов до мікрофона раніше, ніж у студії вкотре почали обговорювати санкції проти «112» та NewsOne. Цибулько, відповідаючи, зазначив, що ще десять років тому українську мову витісняли з радіоефірів, тож захист необхідний.

«Жлобье голосует за мову», — висловився екс-народний депутат Кирило Куликов.

Парад дивних запитань від глядачів продовжив молодий хлопчина. Який, звертаючись до Іллі Киви, сказав:

«Я сам из Луганска. Не кажется ли вам, что, если бы второй региональный язык ввели русский, то войны можно было бы избежать?» Злякані очі хлопця свідчили про те, що й це запитання могло бути не його авторства.

«Язык был частью манипуляций», — відповів глядачеві Кива.

В опитуванні ж присутніх у студії, чи потребує державна мова додаткового захисту, очікувано переміг варіант «Не потребує» (97 % голосів).

2 листопада. «Ехо України», Прямий канал

У проекті Матвія Ганапольського цього разу участь брали: народні депутати Андрій Тетерук («Народний фронт»), Ганна Гопко («Самопоміч»), Олена Корчинська (РПЛ), Борислав Береза (позафракційний); екс-народний депутат від «Свободи» Ігор Мирошниченко; письменник Володимир Яворівський; експерт Володимир Фесенко; радник МВС Зорян Шкіряк та екс-депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов.

– Як ваш настрій? — звернувся Матвій Ганапольський до Володимира Яворівського.

– Прекрасний.

– Чому? Країна гине, все погано, — спробував пожартувати ведучий.

Першою темою для обговорення стали санкції РФ. «Туди потрапило майже все керівництво держави», — сказав неправду Ганапольський.

Не обійшлося і без традиційних для Прямого телевізійних ляпів. Зокрема, під час слів ведучого про санкції на екрані кілька разів поспіль показали обличчя голови РНБО Турчинова, СБУ — Грицака, генпрокурора Луценка та військового прокурора Матіоса. Хоча Ганапольський уже давно говорив, як внесення до санкційного списку вплине на підприємців, зокрема аграріїв.

Потому у програмі настала черга умовної рубрики «У всьому винна Тимошенко», до якої по черзі долучалися частина гостей та ведучий.

«Юлія Володимирівна втрапила до цього списку. Але ж вона колись сиділа поруч з Путіним», — незграбно підколов Тимошенко Ганапольський. Володимир Яворівський припустив, що список складали під наркозом, а от російський опозиціонер Пономарьов переконував, що санкції запровадили, спираючись на думку різних бізнес-груп Росії.

«Це є список прикриття», — висловив думку радник Міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк. Його тезу розвинув політолог Денис Богуш, що сидів позаду основних спікерів програми. На його думку, «прикривати» мають саме Юлію Тимошенко.

Другою темою стало питання, коли закінчаться бойові дії на Донбасі.

«Уряд Тимошенко розпродав техніку, нічого не купивши для армії, — долучився до лав критиків лідерки «Батьківщини» народний депутат від БПП Володимир Ар’єв, який приєднався до розмови з окремої студії. — Ми здійснили “збройний стриптиз”».

Екс-представник «Батьківщини» Володимир Яворівський, реагуючи на постійні кпини в бік Тимошенко, не втерпів. «Регулярні згадки Юлії Володимирівни нагадують мені популярну повоєнну пісню “Выпьем и снова нальем», — відреагував письменник.

Проте, гудити екс-прем’єрку учасники та ведучий проекту на цьому не припинили: згадали про «нову військову доктрину» та формування військового кабінету, що їх днями презентувала Тимошенко.

– Ніхто не знає, що це за кабінет, — сказав ведучий. Передав Ганапольський і своєрідний «привіт» колегам по цеху.

– «112» та NewsOne24 години на добу аналізують, що зробив Порошенко. Бо він, кажуть, буде кандидатом у Президенти. То чому тоді ми не можемо обговорювати кандидата Тимошенко?

Окремо зупинилися й на заяві Юлії Тимошенко, де вона закликала до співпраці Андрія Садового, Анатолія Гриценка та Святослава Вакарчука. У студії згадали про відповідь лідера «Самопомочі», який назвав пропозицію нещирою.

Також вустами Ганапольського Тимошенко дорікнули у використанні чужих фото задля власного піару. Потому просто в ефірі ведучий намагався додзвонитися до лідера «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка.

«Коли ми телефонували йому вперше і запитали про пропозицію від Тимошенко, Гриценко відповів: “Задайте це питання власнику вашого каналу”, — з обуренням коментував Ганапольський. — Щось тут є ідіотське».

Далі мова пішла про церкву Московського Патріархату, якої нині, згідно з позицією Константинополя, більше не існує.

«Добре, що ми ліквідували черговий осередок ФСБ в Україні», — сказав Зорян Шкіряк. А екс-депутат Держдуми РФ Пономарьов припустив, що таким чином стався «відрив бренду УПЦ від РПЦ». Церковне питання викликало небачену єдність всіх гостей.

Завершили випуск обговоренням візиту до України канцлера Німеччини Ангели Меркель.

Сюжет, що передував дискусії, містив інформацію про те, що «Порошенка вважають другом Меркель».

«Це демонстрація високого рівня партнерських стосунків», — впевнено висловився політолог Володимир Фесенко. А представник «Народного фронту» Андрій Тетерук додав, що нашим посадовцям варто повчитися в Меркель відстоювати інтереси своєї держави.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1247
Переглядів
Реклама
загрузка...
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop