11:00
Неділя, 8 Вересня 2019

Коло однодумців Зеленського. Огляд тижневиків 31 серпня — 1 вересня 2019 року

Вояж Медведчука на ZIK, похвала «слугам народу» й мочіння Кличка на «1+1» та Панюта в заторі на «Україні». Про що говорили підсумкові програми ZIK, «України», ICTV та «1+1».
Коло однодумців Зеленського. Огляд тижневиків 31 серпня — 1 вересня 2019 року
Коло однодумців Зеленського. Огляд тижневиків 31 серпня — 1 вересня 2019 року

Поки тижневики 5 каналу та «Інтера» відпочивають, ZIK, «Україна», ICTV та «1+1» аналізують перші кроки парламенту, призначення Кабміну й те, як українські ЗМІ поширили інформацію про обмін, що не відбувся.

Без шаурми, але з тактикою

«Вона працює», — так розпочала підводку до сюжету про діяльність нового парламенту Катерина Романюк. Ведуча «Перших про головне. Деталей» на каналі ZIK повідомила, що урочисте засідання перейшло в нічне голосування, адже депутати вирішили «закрити усі організаційні питання — і нові призначення, і список законів, за які голосуватимуть першочергово на наступній сесії». Згадала, що президент прийшов у Раду без краватки, привітав новообраних депутатів і нагадав, що розпускати парламент не страшно. Ішлося і про скандальні листування, на яких погоріли «двоє слуг» — Єлизавета Богуцька, яка комусь пояснювала про путч Порошенка як причину збереження посади Авакова, та Михайло Радуцький, якого зловили на лайці в месенджері. В сюжеті парламентарів на першому засіданні порівняли зі школярами на першому дзвонику, «не вистачає лише квітів у руках». Серед народних депутатів, коментарі яких є в сюжеті, переважна більшість — представники «Слуги народу». Показали й виступ Петра Порошенка — на словах «український народ чекає скасування касти недоторканних» показали Зеленського, який демонстрував фактично «фейспалм», прикриваючи рукою лице. Журналістка зазначила, що, за словами користувачів соцмереж, на це можна дивитися вічно.

Також Катерина Романюк розповіла, хто обійняв ключові посади парламенту, а за посаду віцеспікера фракціям довелося боротися, адже одностайності не було. Депутати визначили 66 пріоритетних законопроектів, 19 із них передбачають зміни до Конституції.

Окремо розповіли і про їдальню Верховної Ради, що відкрила двері для депутатів 9-го скликання. «Шаурми, що здобула славу президентського перекусу, у меню немає», — пожартувала ведуча, додавши, що меню в їдальні не змінилось, але ціни зросли.

У другій частині програми розповіли про вшанування пам'яті нацгвардійців, які загинули біля ВР у 2015 році, й подали коментар очільника парламенту Дмитра Разумкова про те, що зловмисників досі не покарали.

На думку Олега Панюти («Сьогодні. Підсумки» на «Україні»), нова Рада всіх збентежила. «Перший робочий день до другої години ночі, новий принцип розсаджування депутатів, понад сто двадцять зареєстрованих законопроектів за два робочі дні, половину з яких хочуть прийняти якнайшвидше», — перерахував причини ведучий. За його словами, депутати «Слуги народу» контролюватимуть усі проходи до трибуни, а інші фракції змістили на останні ряди. В цій Раді вже чимало скандалів: «Нові депутати підтримали традицію колег із минулих скликань, і от ми вже бачимо смс із лихослів'ям і небажання спілкуватися з журналістами. У перший день невдачу депутатів можна пояснити недосвідченістю новеньких і поспіхом, із яким вони призначали уряд, та невже через це президент дав депутатам випробний термін?».

У сюжеті Наталія Кравченко дивується кількості законопроектів, внесених до порядку денного першого робочого дня, та відзначає неготовність до такої активної роботи: «З важливими речами на кшталт присяги та гімну впорались, а далі почали численні перерви — то секретаріат не все надрукував, то плутанина з комітетами, то терміново доукомплектовували уряд, іноді вельми своєрідно». Журналістка також розповіла про історії з Радуцьким і Богуцькою та жартома зазначила, що президент натякнув новообраним народним депутатам: не можна так «підставлятися» в перший робочий день. Втім пролунали від нього й погрози «розпустити новоспечених депутатів за прогули та кнопкодавство через рік, бо раніше — забороняє Конституція». За словами журналістки, президент перебував у залі ВР до опівночі, контролюючи кадрові рішення: «Монобільшість працювала без збоїв». Цей сюжет менше захоплений, ніж матеріал ZIK — зокрема, авторка зазначила, що «перший законодавчий млинець таки вийшов трохи грудкою. Йдеться про зняття депутатської недоторканності. Суспільству радісно повідомили, що ось цей парламент за одну ніч зробив те, чого ніхто не зміг за 28 років незалежності, а потім виявилось, що це лише перше читання і воно цього складу Ради не стосується».

У «Фактах тижня» розповіли про «парламентський рекорд» — усього 12 годин знадобилося депутатам, щоби змінити все найвище керівництво країни. Ведуча Оксана Гутцайт перерахувала здобутки народних депутатів: «Швидко створили монокоаліцію зі “слуг народу”, обрали спікера та заступників і навіть у першому читанні скасували депутатську недоторканність». Ці процеси «підганяв» президент. Серед скандалів першого дня засідання назвала призначення Шуфрича головою комітету зі свободи слова; процедуру голосування за зняття з народних депутатів імунітету, коли на знак протесту залу залишила фракція «ЄС», що заявила про перехід в опозицію до влади; недопуск до парламенту журналістів, у яких була акредитація.

У сюжеті Володимира Соколова вчергове згадано про особливості Ради: «Вперше в українському парламенті працюватиме темношкірий українець, більше десятка зірок вітчизняного шоубізу і просто рекордна за часів незалежності кількість жінок — 87 представниць прекрасної статі». Глядачам воліли показувати відомі обличчя — Корявченкова, Скічка, Беленюка та інших, жартували — мовляв, «тепер навіть є кому “Мурку” зіграти, адже до Ради пройшов колишній перший заступник генпрокурора Пшонки Ренат Кузьмін». Зазначили, що опозиція не дуже задоволена розсадкою в залі — «Слузі народу» дісталися найкращі місця. Згадали і про політиків із досвідом: поява Порошенка викликала ажіотаж серед ЗМІ, він впустив депутатський значок на підлогу, Тимошенко змінила зачіску, Вакарчук виглядав незвично в піджаку та краватці тощо.

Йдеться в сюжеті і про те, що «ЄС», «Батьківщина» та «Голос» виступили проти призначення Нестора Шуфрича очільником комітету свободи слова. В коаліції запевнили, що комітет під повним їхнім контролем — за словами Олександра Ткаченка, більшість членів від «Слуги народу», так що Шуфричу там буде «незатишно». Згадали і про те, що під час голосування за Разумкова народним депутатам не роздали матеріали з біографією кандидата, що обурило представників «ЄС». Про призначення керівництва парламенту розповіли коротко з коментарями головних дійових осіб — Дмитра Разумкова, Руслана Стефанчука та Олени Кондратюк.

Ведуча програми «ТСН. Тиждень» Алла Мазур розмірковує про причини надмірної активності депутатів на старті: «На що розрахована ця тактика? Не дати оговтатись нікому, насамперед старожилам? І чи не приведе такий темп до помилок?». У сюжеті Ірини Прокоф’євої анонсували зустріч із новообраним народним депутатом Сергієм Швецем. Авторка називає те, що відбувається, «новою політичною епохою», нагадуючи, що раніше ці процеси — коаліціада, спікеріада, прем’єріада — тяглися місяцями, а тепер «для монобільшості дія на лічені години». Сесію назвали найкоротшою за всі часи (16 годин) та найефективнішою, мовляв, «раніше, прикриваючись, народні депутати затягували розгляд законопроектів на місяці, а то і на роки, щоразу доводячи формальностями можна перетворити на порох будь які ініціативи». За словами Ірини Прокоф’євої, за звичайних умов кадрових призначень варто було очікувати наприкінці жовтня або ж у листопаді.

Журналістка зазначає, що навіть у фракції «Слуга народу» не всі знайомі — тому ситуацію виправляє значок на грудях. Згадали і про Юлію Тимошенко, яка зробила нову зачіску, та Петра Порошенка, в якого випало з рук посвідчення.

Втім основна частина сюжету — розмова з колишнім журналістом «ТСН». Авторка розповіла, що Сергій Швець спостерігає за політичним процесом із 1995 року, а тепер сам депутат, і в четвер зрозумів, як змінилася українська політика: «Монобільшість довела: більше не треба задовільняти апетити інших політичних сил, надавати посади, годувати чиїсь амбіції. Нарешті можна зосередитись на меті». Але загрози демократії Швець у монобільшості не бачить: «Чи можна сказати, що це воля президента, а всі решта йому підкоряються? Та ні. Ну, напевно, можна, але насправді це не так. Це коло однодумців».

У сюжеті зазначили, що законів не потрібно було писати — деякі проєкти авторства Сергія Лещенка, Єгора Соболєва чи самого Петра Порошенка роками припадали порохом у ВР. Прикладом є закон про зняття депутатської недоторканності — за основу було взято текст, розроблений командою Порошенка: «Задум “СН” був вкрай простим — нічого свого не вигадувати. Взяти написаний ще командою Порошенка законопроєкт про позбавлення депутатів недоторканності, розуміючи, що було б дивно, якби фракція “ЄС” за власну розробку не голосувала. Скористатися тим, що Конституційний Суд уже дав щодо того свій висновок, і завершити розгляд у цей же день та закрити сесію. Аби 3 вересня, як і вимагає регламент, продовжити внесення змін до Конституції на наступній сесії». Попри застереження від Вакарчука й Порошенка, депутати так і зробили. «Хоч які внутрішні процеси відбувалися в парламенті, на ранок всі зрозуміли — Володимир Зеленський став одним із найвпливовіших президентів в історії України», — каже журналістка й запевняє, що темп, узятий командою, зумовлений тим, що Україна «майже безнадійно відстала від потягу, в якому давно їдуть європейські сусіди — Польща і країни Балтії». Тож темпи, які розвинули депутати, дають сподівання, що «ефективність рішень уже скоро відчують на собі всі українці, якщо в ці блискавичні зміни знову не залізуть лобістські та корупційні хотілки». Втім депутат-інсайдер Швець зауважив, що «з таким темпом депутати продатися просто не встигнуть». Зі свого боку Алла Мазур пообіцяла нагадати колегам-журналістам, які пішли працювати до ВР, про невідкладні законопроєкти.

В очікуванні Кабміну

ZIK дав бекґраунд нового прем’єра, зупинившись на тому, що після президентських виборів Олексій Гончарук брав участь у флешмобі «Дякую» на адресу Петра Порошенка. А до команди Зеленського потрапив, мовляв, через Андрія Богдана. У сюжеті йдеться не лише про Гончарука, але і про новий уряд, у якому 11 чоловіків та 6 жінок, середній вік урядовців — 39 років. Розповіли про зміну у складі міністерств, і зокрема утворення Міністерства цифрової трансформації, яке очолив наймолодший міністр — 28-річний Михайло Федоров, який вів цифровий напрямок президентської кампанії Зеленського.

Окремо ведуча розповіла про призначення генеральним прокурором Руслана Рябошапки, який, «на відміну від попередника, має юридичну освіту» і працював у системі юстиції 13 років.

Про новопризначений кабмін розповіли й на «Україні». Наталя Кравченко об'єднала теми парламенту й уряду в одному сюжеті, тому детально на міністрах не зупинялася. Зазначила, що у процесі призначення непорозуміння виникло з міністром оборони, якого не було в залі — його розшукали за 20 хвилин. «Новому міністру оборони сорок один рік, його батько — член правління “Укрнафти”, а сам Андрій Загороднюк довго працював у родинній компанії з виробництва бурових установок. Під час війни став відомий, як один із представників волонтерського десанту в Міноборони, його компанія передавала на передову металеві груби», — розповіли про нього. Загалом озвучили заледве кілька прізвищ — Федоров, Маркарова, Аваков та Гончарук. Окремо однією фразою повідомили, що Руслан Рябошапка змінив на посаді генпрокурора Юрія Луценка.

ICTV розповів про новий уряд детальніше. За словами ведучого «Фактів тижня» Сергія Кудімова, Олексій Гончарук уже увійшов в історію як наймолодший прем'єр-міністр України. Та й сам Кабмін суттєво помолодшав. Ведучий зазначив, що кандидатури міністрів тримали в таємниці, деякі з них змінилися буквально в останній день. У сюжеті Олександра Мельникова є детальна оповідь про кількох міністрів. Журналіст наголошує, що за процесом формування уряду пильно стежив Зеленський, якому, на думку політкоментатора Вадима Карасьова, важливо, щоб увесь Кабмін був під його впливом.

Глядачам розповіли про самого Гончарука, «трудоголіка і технократа», який «не має політичних амбіцій», а також про міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, економіки Тимофія Милованова та інших. Додали, що імена міністрів охорони здоров’я та внутрішніх справ стали відомі лише перед голосуванням, а найбільша інтрига була навколо Авакова. За словами політкоментатора Тараса Загороднього, слабкість Авакова в його силі, він надто потужний для цього уряду, але зміг переконати Зеленського, що буде йому корисним. Автор сюжету стверджує, що до останнього ходили чутки про те, що збереже посаду й міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун, але відомство очолила Зоряна Скалецька. Темною конячкою уряду назвали Владислава Криклія, міністра інфраструктури: «Раніше він був радником міністра внутрішніх справ і заступником начальника департаменту ДАІ, а потім очолював сервісний центр МВС. У 2015 році Криклій потрапив у скандальну ситуацію. Фіскальна служба запідозрила компанію, якою він володів, в ухиленні від сплати податків. Сам він стверджує, що на той момент до фірми вже не мав стосунку». Прозвучали в сюжеті імена міністра оборони, закордонних справ, голови СБУ та генпрокурора. Під час голосування за останнього виник скандал: «Депутат від “ОПЗЖ” Шуфрич вимагає притягнути до відповідальності винних у крадіжках в армії. І тут же згадує попереднього президента.

Нестор Шуфрич: Я обіцяю, що кожний свій виступ буду завершувати словами: “А Петр Порошенко — среди нас!”.

Із відповіддю Петро Порошенко не зволікав.

Петро Порошенко: Мене не цікавить думка пана Шуфрича, кого він про що буде питати. Як представника окупаційної платформи. Мене не цікавить думка п'ятої колони Кремля в цій залі».

Пізніше «Факти тижня» розповіли про те, як Олексій Гончарук їздив Кабміном на самокаті.

«1+1» на новому Кабміні не зосереджувався. У «ТСН. Тижні» розповіли про Гончарука — «амбіційного трудоголіка». Про Кабмін сказали, що це «майже 100 % команда технократів», міністерств в Україні тепер менше, а всі нові обличчя вивчають експерти. Серед тих міністрів, прізвища яких назвали в сюжеті, — Андрій Загороднюк, Вадим Пристайко, Оксана Маркарова й Арсен Аваков, якого назвали єдиною політичною фігурою в уряді. Програму нового уряду обіцяють за місяць, а новий прем'єр повідомив, що урядовці зосередяться на економіці.

100 днів

Якщо на «1+1» підсумки ста днів Володимира Зеленського на посту президента України підбили минулого тижня, з випередженням графіка, то інші тижневики говорили про це 31 серпня та 1 вересня. Катерина Романюк розпочала випуск програми «Перші про головне. Деталі» з перерахування всіх найпомітніших вчинків Зеленського: «Розпустив Раду прямо на інавгурації та жорстко розкритикував Кабмін. Знайомився зі світовими лідерами та зі скандалом звільняв місцевих чиновників. Побився об заклад з мером Дніпра, чи добудує той міст та зустрічався з олігархами. Запланував велике переселення Офісу президента та розмовляв по телефону з Путіним». Ведуча зазначила, що, за дослідженням Центру Разумкова та КМІСу, 63 % українців оцінюють підсумки 100 днів роботи президента схвально, 13 % «поставили знак мінус», а 24 % не визначилися. Як і раніше, рівень довіри до президента 70 % — найвищий показник за часи незалежності. Українці чекають від нього припинення вогню на Донбасі (71,5 %), зростання життєвих стандартів людей (44 %), зниження тарифів (майже 32 %) тощо. Успіхам і невдачам шостого президента присвятили окремий сюжет про 100 днів «зі скандалами і конфузами». Показали, як президент купається у фонтані в Маріуполі, у плавках інспектує в Одесі пляж, постить фото зі спортзалу чи з шаурмою. «Така поведінка неабияк лоскотала нерви критикам», — каже журналіст і перелічує неформальні рішення президента: перейменування Адміністрації, зміну дрескоду, зустрічі з пресою не за протоколом тощо. У здобутки президента записано те, що він помирив керівників НАБУ й САП і вони почали ефективно співпрацювати. А його рішення про розпуск ради 8-го скликання «вважають» одним із найуспішніших (щоправда, хто саме й чому так вважає, не уточнили). Рішення про скасування військового параду назвали одним із найбільш помітних, а на міжнародній арені Зеленський постав «неформально, та все ж позитивно». Втім звучить і певна критика: президент обіцяв інтерв'ю на 100 днів, але поки що не зробив цього. Згадали, що було й певне невдоволення призначенням Андрія Богдана — за словами автора, його «антилюстрацію» деякі експерти записали у «програш». Та в цілому сюжет прихильний до президента, він про «значні здобутки та деякі прорахунки».

Про 100 днів президента розповів і Олег Панюта («Україна»). Без особливого пієтету перерахував основні дії: розпуск парламенту, формування нового уряду, кадрові зміни на місцях, закордонні вояжі та приймання іноземних делегацій. Згадали і про його телефонну розмову з президентом Росії, що відбулася під час загострень бойових дій на Донбасі. Окремо ведучий наголосив на тому, що суспільство уважно стежить, як утілюються зміни, озвучені новою владою, зокрема, обіцянки відмовитися від кортежів на вулицях міста. «Два місяці тому я сам опинився в такому заторі. В районі площі Слави чекали не менше 10 хвилин, доки перехрестям промчав кортеж. Лімузини, мікроавтобуси з охороною, карети швидкої. Ну невже стара недобра практика повернулася? Інцидент спонукав нас розібратися в ситуації. З'ясувалося, що то везли високого закордонного гостя — голову Європейської ради Дональда Туска. Того дня разом із президентом України вони відвідали передову і побували в Станиці Луганській. З'ясували також, що ці дипломатичні кортежі залишаться, оскільки того вимагає протокол. А зелений коридор для їхнього пересування є стандартною вимогою безпеки».

Буквально одним реченням про сто днів згадали в тижневику ICTV. Повідомили, що президент порівняв перші 100 днів своєї роботи із рухом на автівці на першій швидкості в сутінках, тепер же пришвидшитися. «Головну роль у цьому якраз і має зіграти новий склад уряду», — резюмував журналіст.

Інформаційна операція «Обмін»

Ведуча тижневика ZIK сказала, що обміну чекали тиждень, але інформація про виліт літака з українськими заручниками не підтвердилася. За її словами, спочатку інформацію про можливість обміну озвучив Ілля Пономарьов, колишній депутат Держдуми, який отримав українське громадянство; а пізніше її опублікував у соцмережі новий генпрокурор. Тим часом в СБУ та Офісі президента кажуть, що переговірний процес триває. Аж тут показали Рабіновича та Медведчука й повідомили, що напередодні вони відвідали у в’язниці Станіслава Клиха та Вадима Карпюка (насправді він Микола). «Деталей не розголошують», — зазначає ведуча; глядачам показують зустріч представників «ОПЗЖ» із заручниками. Чути, як Медведчук розмірковує про те, що є «непочатий край роботи», і критикує Порошенка, який не погоджувався на умови Росії, тому в’язні досі не на волі. Слова Порошенку або іншим учасникам процесу, які могли збалансувати позицію політичного патрона каналу ZIK, не дали.

Про роль Рябошапки в поширенні неправдивої інформації згадали й на «Україні». Мовляв, за кілька годин після призначення генпрокурор мав необережність перепостити на своїй сторінці повідомлення співробітниці Верховної Ради Анни Ісламової про те, що обмін полоненими між Росією та Україною вже розпочався: «Його пост, як офіційну інформацію, сприйняли і родичі полонених, і журналісти, і від самого ранку тридцятого серпня атакували зали очікування в аеропорту. Утім, ніхто з заручників до України поки не повернувся». Олег Панюта зауважив, що є версія, за якою в останню мить Кремль додав до списку на обмін Володимира Цемаха, оператора «Бука», з якого в 2014 році було збито «боїнг» МН-17.

А от на ICTV про генпрокурора не згадали — просто розповіли, що новину про завершення обміну в Офісі президента та СБУ спростували. Втім і тут прозвучало прізвище Цемаха — мовляв, Кремль хоче отримати саме його.

«1+1» підійшов до теми дуже емоційно — Алла Мазур почала програму з розпачливої промови: «Ми мріяли почати цей випуск нашою спільною великою радістю — звісткою про те, що ув'язнені в Росії українські моряки і політв'язні уже вдома. Шанс був, і великий, бо недарма інтернетом пролетіли новини, що це уже сталося. Ви, напевне, чули про цю хвилю. Але переговори, на жаль, тривають і далі, щось процес затримує і ми молимося, щоб спільні бажання українців побачити всіх наших вдома таки здійснилося якомога швидше».

Що ще обговорювали в тижневиках

«Перші про головне. Деталі» (ZIK) — євробляхи; спецоперацію СБУ із затримання шахрая, який обіцяв сприяти прилаштуванню в «Укроборонпром»; трагедію в Дрогобичі; роковини Іловайська; випробування ракет «ВільхаМ»; вибух в Архангельську (Росія); візит радника з нацбезпеки президента США Джона Болтона до Києва, який прибув буцімто зупинити продаж «Мотор-Січі» Китаю; проблеми в екології; подорожчання продуктів в Україні; булінг у школах.

«Сьогодні. Підсумки» («Україна») — візит президента до Польщі, уроки Другої світової війни від Арсенія Яценюка; День знань поблизу фронту й діяльність фонду Ріната Ахметова; потенційне подорожчання продуктів; дифтерію в Україні та небезпечні атракціони.

«Факти тижня» (ICTV) — зустріч Володимира Зеленського з Майклом Пенсом у Варшаві; урочистості в Польщі з приводу роковин початку Другої світової війни; можливе повернення Росії до G7; повернення ексрегіоналів, зокрема колишньої міністерки охорони здоров’я Раїси Богатирьової, до України; подорожчання овочів та інших продуктів; пропозицію купівлі Гренландії від Дональда Трампа; безпеку на борту літаків; у рубриці «Історичний детектив» розповіли про секретну зустріч Сталіна й Гітлера у Львові.

«ТСН. Тиждень» («1+1») — обвал будинку у Дрогобичі; зловживання мера Києва Віталія Кличка — журналісти запросили очільника столиці пройти випробування на детекторі брехні разом із журналістом, на якого мер подав до суду через сюжет на «1+1», але той не з'явився. «Ви вже встигли відповісти на наше запрошення словом “цирк” і, звичайно, не прийшли, тому запрошуємо вас повторно, уже в ефірі», — запропонував Сергій Гальченко, а глядачам показали, як журналіст відповідав на питання поліграфолога. Після сюжету ведуча висловила сподівання, що нова влада розбереться з корупцією: «Президент обіцяв на осінь масу новин із цього приводу»; зміни в новій українській школі, зокрема скасування домашніх завдань і те, чи будуть пускати до школи без щеплень; ціну на газ; роковини початку Другої світової війни та їх відзначення у Польщі, куди приїхав президент України; Ukrainian Fashion Week; перемоги боксера Василя Ломаченка та «бізнес на кістках» — комерцію, пов'язану з археологічними знахідками часів Другої світової війни.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
747
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду