Страсбурзька антицензурна вакцинація

31 Січня 2003
734
31 Січня 2003
18:36

Страсбурзька антицензурна вакцинація

734
Виразки цензури в Україні стали черговою проблемою Кучми перед обличчям західних докторів, які й без того не приховують гримаси розчарування Виразки цензури в Україні стали черговою проблемою Кучми перед обличчям західних докторів, які й без того не приховують гримаси розчарування. Звісно, Банкова має право не помічати прийнятий в ПАРЄ документ із критичними параграфами щодо України.
Страсбурзька антицензурна вакцинація
Але така позиція викликатиме ще більшу зневіру в європейців, які вже вісім років не можуть привчити Київ до стандартів цивілізованого світу.

Українські "темники" вийшли на "європейську арену" завдяки голому ентузіазму кількох людей. За півтора дні перебування у Страсбурзі після попереднього листування по е-mail група журналістів та експертів домоглася внесення поправок до звіту про свободу слова в Європі.

Владі ворога треба знати в обличчя. Україні пощастило, що в ПАРЄ є ряд осіб, які, попри спротив Києва, намагаються змусити його побудувати європейські порядки.

У першу чергу, це доповідач моніторингового комітету Ханне Северінсен, яка – вибачте за порівняння – є локомотивом дебатування українських проблем у Парламентській асамблеї. Вона вже кілька десятиріч займається політикою та є авторитетом у Європі: Северінсен очолює делегацію Данії у ПАРЄ, делегат у ОБСЄ та ООН.

Якщо наступні президентські вибори відбудуться в умовах, наближених до демократії, то це Северінсен також може записувати собі в актив. Попри всі спроби України зняти моніторинг (який триває з 1995 року), він продовжиться до 2004. Принаймні, так обіцяла Северінсен.

Іншим лобістом української демократії на останній сесії стала фінський депутат, колишній міністр освіти Тутті Ізогокана-Азунмаа, яка готувала для ПАРЄ доповідь про свободу слова в Європі. (Загалом, не щастить Кучмі зі скандинавами – згадати факт, що сміятися над мріями "гаранта" про ЄС стали за часів головування Данії в Євросоюзі; чи шведського прем'єра Перссона, що постійно умовляє Україну переходити на західні стандарти.)

Після зустрічі з українськими журналістами у Страсбурзі саме Тутті Ізогокана-Азунмаа (разом з Северінсен та ще трьома евродепутатами) внесла запропоновані поправки і наполягала на їх ухваленні. Вона також жалкувала, що в рамках цієї сесії не проводяться "термінові дебати" про Україну. А її слова "ситуація викликає дуже серйозне занепокоєння", а також рекомендація підтримати призвели до результативного голосування.

Звичайно, головними активістами акції у Страсбурзі стала група журналістів та експертів: Мирослава Гонгадзе та Алла Лазарєва, до яких підключилися Андрій Шевченко, Микола Томенко і представники ряду громадських організацій. Знаменно, що з інших держав лобіювати свої поправки не приїхав ніхто.

Не можна говорити, що на ПАРЄ тільки і говорили про цензуру в Україні. Але це було серед головних тем слухань про свободу слова в Європі – поруч із ситуацією в Росії та Італії, де у монополізації ЗМІ звинувачують Берлусконі.

Огляд медіа-простору України – один з найбільших у звіті ПАРЄ, складається з 11 пунктів. На один більше тільки в Росії.

Проте у головній частині документа – рекомендаціях – українські реалії виглядають застарілими: констатувалося, що тут "останнім часом застосовувалось насилля проти журналістів"; що "неприйнятна відсутність істотного прогресу у розслідуванні злочинів, вчинених раніше, наприклад вбивства Георгія Гонгадзе в Україні"; що у нас зафіксовані випадки "переслідування через позови про захист честі та гідності або непропорційно великі штрафні санкції, які ставлять ЗМІ на межу виживання".

Ініційована ж українцями поправка стосувалася головної теми останніх місяців – прямої цензури з боку Банкової:

"В Україні, відповідно до численних свідчень журналістів та висновків парламентських слухань з питань свободи слова та цензури, адміністрація президента надає інструкції засобам масової інформації щодо висвітлення основних політичних подій".

Головне змістове навантаження події – визнання проблеми цензури на міжнародному рівні не просто громадською організацією (тим більше що раніше з цього приводу заявляла Human Rights Watch), а структурою, перед якою Україна має зобов'язання.

На думку членів української групи, цінно також, що факти цензури зафіксовані не з подачі політиків, а завдяки тиску журналістів. І тепер Банковій доведеться довго шукати за цією операцією в ПАРЄ підступи опозиції.

Що після Страсбурга? В рамках здорового глузду, віднині аргументи влади про невтручання та плач про редакційну політику стають убогими. А звіти, які адміністрація президента щотижня відсилає Северінсен – мертвонародженими. Принаймні, вартість цих запевнень для зовнішнього світу дорівнює нулю. Крім того, підсилиться і без того велика увага західних інспекторів до ситуації у мас-медіа в Україні.

Погано лише, що у офіційному Києві повністю девальвовано критику з вуст міжнародних інституцій. Однак не слід забувати і такий момент: Україна – одна з останніх великих держав, де Рада Європи гіпотетично може впливати на ситуацію. Для східноєвропейських тигрів (Угорщина, Польща, Чехія, Словенія, Прибалтика…) тепер авторитетом став ЄС. Для Росії Рада Європи – не той рівень. Білорусь взагалі складно коментувати…

Тому виправляти ситуацію в Україні – в інтересах самої Ради Європи. Це питання його авторитету. Таким чином вона виправдовуватиме своє існування в новій Європі.

Поїздка журналістів організована за сприяння Фонду "Відродження"
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
pravda,com,ua/archive/2003/january/30/3,shtml">УП
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
734
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду