У жовтні 2002 року не було зафіксовано випадків убивства журналістів. А убивство сумського журналіста Володимира Провороцького, скоєне попереднього місяця, було навіть доволі оперативно розкрите слідчими органам. Цей факт можна було би вважати виявом позитивних змін у ставленні українських правоохоронців до розслідування зухвалих злочинів щодо журналістів, якби цей випадок не стосувався злочину, явно не пов'язаного із виконанням журналістського обов'язку.

Зате у випадку із зникненням директора інформаційного агентства "Українські новини" Михайла Коломійця наші правоохоронці виявили традиційну для таких випадків нерозторопність, розгубленість і нескоординованість. Можливо, саме тому, що у цій справі значно більше ознак того, що цей випадок є більш складним, ніж його подавали перші звіти наших правоохоронців, а зв'язок із професійною діяльністю Михайла Коломійця стає дедалі наочнішим. Разом із колегами і близькими Михайла Коломійця ми сподіваємось, що ім'я Михайла Коломійця тимчасово перебуває у першій рубриці нашого Барометра і не поповнить список українських журналістів, загиблих під час виконання їхнього професійного обов'язку.

Рубрика Побиття і залякування містить два випадки побиття журналістів, що працюють на закордонні засоби масової інформації, що тільки посилює негативний імідж нашої держави, тим більше, що обидва випадки пов'язані із журналістами, які висвітлювали гострі події.

Олег Завада, співробітник Міжнародної організації періодичної преси, зазнав побиття співробітниками міліції під час акції протесту опозиції. А кореспондентка газети "Вашингтон таймз" Наталя Федущак стала жертвою нападу і спроби пограбування у той час, як у її сумці був диктофон із записом інтерв'ю щодо проблеми можливого продажу Україною "Кольчуг" Іраку.

Не менше занепокоєння викликає і той факт, що виконавцями насильницьких дій щодо журналістів виступають представники силових структур держави, як то міліціонери у випадку із Олегом Завадою, чи офіцер діючого резерву СБУ у випадку із видавцем черкаської газети "Фактор" Вадимом Комаровим. І вже зовсім неприйнятним можна вважати випадок із головним редактором луганської газети "Ракурс-плюс" Миколою Севериним, коли жертвою насильства і загрози викрадення стають діти.

Розділ Перешкоджання журналістській діяльності цього місяця позначений кількома принциповими подіями. Це і конфлікт колективу агенції УНІАН із його керівництвом, і факт добровільного відходу від виконання своїх обов'язків ведучого інформаційної програми "Репортер" Андрія Шевченка і випускового редактора телекомпанії "Новий канал" Ігоря Куляса. Всі ці події стали наслідком тиску, який чиниться на журналістів українських ЗМІ і їхнього небажання коритися відвертому утиску їхніх прав, які одночасно є і їхнім професійним обов'язком чесно і неупереджено інформувати суспільство. Про загрозу свободі слова в Україні йдеться і у Відкритому листі Інституту масової інформації до українських журналістів, президента України Леоніда Кучми та спікера парламенту України Володимира Литвина та у "Маніфесті українських журналістів про політичну цензуру", які були оприлюднені у жовтні 2002 року.

Проблеми цензури і утисків прав журналістів піднімалися і у відкритому листі до Президента України Голови парламентського комітету з питань свободи слова та ЗМІ Миколи Томенка, у якому прямо зазначається: "Ступінь політично цензури після приходу на посаду Віктора Медведчука якісно зріс - я готовий це довести", - заявив Микола Томенко. Факт існування політичної цензури в Україні визнав і Голова Верховної Ради Володимир Литвин, про проблему "темники" говорив з трибуни парламенту народний депутат Сергій Соболєв. Жовтень 2002 року був позначений і безпрецедентним рішенням Верховної Ради України направити депутатський запит Генеральній прокуратурі щодо ситуації з інтернет - виданням "Обком".

У розділі Судові позови нашого Барометру за жовтень 2002 року варто звернути увагу на факт позову до ЗМІ судді Володимира Ярошенка, заслуженого юриста України, доцента Кіровоградського педуніверситету, голови Кіровського місцевого суду. Представник судової влади, покликаний захищати права і свободи громадян, вимагає від кіровоградських ЗМІ більш ніж півтора мільйона гривень відшкодувань за образу власної честі та гідності. Зрозуміло, що суддя, який так дорого оцінює свою власну честь і гідність, не здатен цінувати конституційне право своїх співгромадян на інформацію.

Вбиті і зниклі журналісти

03.10.2002 У Сумах розкрито вбивство радіожурналіста обласної державної телерадіокомпанії Володимира Провороцького. Про це повідомив начальник Управління МВС України в Сумській області генерал-майор міліції Микола Плеханов. Нагадаємо, 15 вересня тіло В.Провороцького було знайдене у ванній кімнаті власної квартири зі зв'язаними руками та ногами і із зашморгом на шиї.За словами М. Плеханова, за підозрою у вбивстві були затримані троє сумчан - двоє 19-річних раніше судимих чоловіків і 24-річний. Проти них порушено кримінальну справу за ст. 115, ч.2 - умисне вбивство. Міліцією було достовірно встановлено, що вбивство не пов'язане з професійною діяльністю журналіста, а було скоєне, "швидше за все, з корисливих мотивів", проінформував начальник обласного УМВС, зазначивши при цьому, що розслідування справи триває.

21.10.2002 Зник директор інформаційного агентства "Українські новини" Михайло Коломієць. З того часу його не бачили ні рідні, ні колеги, ні друзі чи знайомі. Як повідомив шеф-кореспондент "УН" Єгор Соболєв, агентство подало про це заяву до Печерського районного управління міліції лише 28 жовтня. За його словами, затримка із заявою пояснюється тим, що першим їхнім кроком було звернення до акціонерів агентства щодо зникнення М. Коломійця. Михайло Коломієць є власником 50% акцій агентства, створеного 1997 року на базі економічної редакції "Укрінформ-Бізнес-Новин". Решту акцій, за інформацією, наданою нам джерелом у владних структурах, контролює один із новопризначених співробітників адміністрації президента.

ЦГЗ ГУМВС України в місті Києві повідомив 29 жовтня про те, директор інформаційного агентства "Українські новини" Михайло Коломієць періодично телефонує своїм родичам, пояснюючи свою відсутність особливими обставинами, і підримує зв'язок з рідними та близькими. За словами заступника начальника ГУ УМВС міста Києва полковника міліції Наумова, на цей час ані від рідних, ані від колег офіційної заяви про зникнення Михайла Коломійця не поступало.

Того ж дня агенція „Українські новини" повідомила що, Михайло Коломієць протягом минулого тижня по кілька разів на день розмовляв зі своєю знайомою Любов'ю Рубан. А 28-го жовтня, приблизно о 17.00, він попрощався з нею і натякнув на те, що має намір вкоротити собі віку. Після цього вона намагалася кілька разів зателефонувати йому, але телефон було відключено.

31 жовтня Ольга Михайлівна Коломієць, мати директора інформаційного агентства "Українські новини" Михайла Коломійця, звернулась до Інституту масової інформації із проханням допомогти у з'ясуванні долі свого сина. Останній раз вона розмовляла з Михайлом по телефону в понеділок 28 жовтня. Він говорив із нею всього кілька хвилин, попросив вибачення і попрощався.

Побиття і залякування

01.10.2002 Головний редактор луганської газети "Ракурс-плюс" Микола Северин змушений нервувати з приводу долі власного сина. 28 вересня невідомі особи викрали хлопчика, з яким дружить Антон - син головного редактора газети "Ракурс-плюс". Микола Северин припускає, що справжньою мішенню кіднепперів був Антон, проте зловмисники попросту помилилися, оскільки хлопчики мешкають в одному будинку і ходять до однієї школи. Викраденого хлопчика, Сашка, відпустили тільки вранці. Зраділа поверненню сина додому мати відмовилась від своєї заяви до міліції. Але тепер долею своєї дитини занепокоєні батьки Антона.

На думку Миколи Северина, все, що відбувається зараз навколо газети пов'язане з позовом депутата Володимира Медяника до редакції газети. За словами Миколи Северина, в нього немає підстав для підозри у причетності депутата до цього викрадення, але збіг обставин "наводить на роздуми".

12.10.2002 Струсу мозку зазнав журналіст Олег Завада в результаті побиття співробітниками міліції під час акції протесту опозиції. За словами Олега Завади, він, виконуючи свої професійні обов'язки, фотографував біля Національного університуту колону Соцпартії, коли на нього напали люди в шкіряних куртках. Вони скрутили журналістові руки. Один із невідомих завдав йому удару в ліву скроню. Свідком інциденту став народний депутат Юрій Луценко та інші учасники маршу соціалістичної опозиції. Згодом люди в шкірянках, які виявилися оперативниками, відвезли О. Заваду в міське управління міліції. Там побитому журналісту стало погано.

"Я попросив міліціонерів викликати "швидку допомогу", - говорить Олег. - Проте вони відмовилися. Слава Богу, в мене був мобільник і мені в шоковому стані вдалося це зробити самому. Гадаю, мене порятував кваліфікований лікар "швидкої", який одразу встановив правильний діагноз: струс мозку."

Олег Завада - професійний журналіст. Близько 2-х років він перебуває в Канаді як співробітник Міжнародної організації періодичної преси.

15 жовтня представники Головного управління МВС у місті Києві відвідали співробітника канадської Всесвітньої організації періодичної преси Олега Заваду в нейрохірургичному відділенні міської лікарні швидкої допомоги. Вони принесли журналісту вибачення за те, що оперативники побили його, коли він 12 жовтня фотографував колону маніфестантів. Олег Завада передав заяву до ІМІ як українського представництва "Репортерів без кордонів" з проханням подати йому правову допомогу.

13.10.2002 Ввечері в центрі Києва було вчинено спробу пограбувати кореспондентку газети "Вашингтон таймз" Наталю Федущак. Близько 20 години Наталя Федущак поверталася додому. Біля квартири молодий чоловік, із яким вона піднімалася в ліфті на свій поверх, несподівано зажадав віддати сумку. Коли журналістка відмовилася виконати вимогу, зав'язалася нерівна боротьба. Зчинений шум-гам привернув увагу сусідів, і грабіжник кинувся тікати ні з чим.

Н. Федущак не виключає, що напад пов'язаний з її журналістською діяльністю. Річ у тому, що в сумці був диктофон із записом інтерв'ю щодо проблеми можливого продажу Україною "Кольчуг" Іраку. Бесіда журналістки з джерелом інформації відбулася за кілька годин до нападу.

21.10.2002 Видавець черкаської газети "Фактор" Вадим Комаров звернувся з заявами до УСБУ, міліції, прокуратури. Він вимагає порушити кримінальну справу проти офіцера діючого резерву УСБУ Ігора К. За словами В. Комарова, 18 жовтня ця людина раптово напала на нього в центрі міста. Заявник вважає, що це пов'язано з публікацією анонсу матеріалу, який мав з'явитися в наступному номері газети "Фактор". У ньому йдеться про зловживання посадових осіб одного з приватних підприємств, яке видає іншу газету. Про це повідомив "Форум". Співробітники УСБУ в Черкаській області від коментарів цього інциденту утримуються.

Арешти і затримання журналістів

Перешкоджання журналістській діяльності

19.09.2002 В редакції "Правого дєла" було проведено обшук на підставі постанови суду. Обшук тривав кілька годин, оперуповноважений Жовтневого управління з питань боротьби з економічними злочинами в Одесі пан Борщ вилучив майже всю службову та бухгалтерську документацію видавничого центру "Студія "Негоціант", яка видає газету "Правоє дєло", за 3 роки їхньої діяльності. Все почалося з того як на шпальтах газети "Правоє дєло" з'явилася критична стаття головного редактора Леоніда Штекеля "Волк и ягненок"( за 23 липня 2002 року), присвячена діям оперуповноваженого управління МВС Олександра Півторака на місцевому книжковому ринку міста, які, за словами автора, мали характер неприхованого та відвертого нехтування правами людини. За результатами перевірок було порушено кримінальну справу. Леоніду Штекелю ставлять у вину порушення авторських прав при випуску видавничим центром СD-дисків "Бібліотека української літератури для школярів". Л.Штекель вважає, що проведений у редакції обшук є ще одним етапом боротьби з опозиційною пресою в Одесі. Він звернувся з відкритим листом до прокуратури з вимогою закрити порушену кримінальну справу у зв`язку з відсутністю складу злочину.

01.10.2002 Агентство УНІАН потрапило під шалений тиск на формування незалежної інформаційної діяльності. З призначенням тиждень тому нового керівника інформаційної служби (виконавчого директора УНІАН Василя ЮРИЧКА) журналісти відчули, що в журналістські справи агентства втручаються люди, які представляють політичні інтереси влади і, зокрема, Адміністрації Президента України. "Для нашого колективу є нонсенсом будь-які прояви цензури, адже всі наші дії до цього часу були спрямовані на об'єктивне і неупереджене висвітлення всіх суспільних явищ, що відбуваються в Україні. Тому ми не збираємося миритися з паплюженням сталого авторитету агентства, незалежність якого дотепер визнавала і влада, і опозиція. Якщо ситуація не зміниться і влада продовжуватиме грубо втручатися в редакційну політику УНІАН, а також чинити тиск на власників агентства, ми залишаємо за собою право на страйк." - йдеться у заяві колективу Агенції УНІАН. Контрольний пакет агенції, співзасновниками якої є НСЖУ, Спілка юристів України, товариства "Україна" і "Просвіта", сьогодні належить "Приватбанку". Михайло Батіг, колишній виконавчий директор УНІАНу, є головою медіа-холдингу „Українські інформаційні системи", до якого також входить і УНІАН. 3 жовтня журналістам УНІАН відключили доступ до Інтернету. Не працювала також веб-сторінка інформагенції. За адресою www.unian.net двома мовами розміщено повідомлення "З технічнх причин сайт тимчасово недоступний". Того ж дня в УНІАН пройшли збори творчого колективу з в.о. ген директора Василем Юричком, який повідомив журналістам, що засновники дали йому право взагалі закрити УНІАН, якщо конфлікт не буде розв'язано. Втім, наразі вдалося досягти певного компромісу - журналісти повернулися до роботи. Відновив роботу сайт УНІАН.

01.10.2002 Голова парламентського комітету з питань свободи слова та ЗМІ Микола Томенко оприлюднив 1 жовтня відкритого листа до Президента України щодо ситуації в інформаційному просторі. Голова Комітету звернув увагу на невідповідність законодавству низки указів Президента та постанов Кабміну стосовно діяльності в інформаційному просторі, про повний контроль з боку однієї партії - СДПУ(о) - на чолі з головою АП Віктором Медведчуком за ключовими посадами в цій сфері та впливом на зміст інформаційних та інформаційно-аналітичних програм у ЗМІ. "Ступінь політично цензури після приходу на посаду Віктора Медведчука якісно зріс - я готовий це довести", - заявив Микола Томенко.

03.10.2002 Група журналістів провідних українських видань і телеканалів підписала сьогодні "Маніфест українських журналістів про політичну цензуру". У Маніфесті, зокрема констатується наявність в Україні політичної цензури, вираженої в формі тиску з боку влади на електронні і друковані ЗМІ. У документі вказується, що журналісти готові боротися за свободу слова всіма можливими заходами, в тому числі аж до оголошення всеукраїнського страйку. Для підготовки можливого страйку створюється громадський комітет.

09.10.2002 Сьогодні вийшов перший номер луганської газети "Ракурс". Вона стане наступницею "Ракурса-плюс", на 10 наступних номерів якої суд наклав арешт. "Враховуючи весь негативний досвід тривалого розгляду справ національними судами, в процесі боротьби за право існування ми вирішили створити нову газету," - сказав головний редактор Микола Северин. Наразі в Апеляційному суді Луганської області на розгляді знаходиться апеляційна скарга на ухвалу суду про арешт майна, обладнання редакції газети та десяти номерів газети "Ракурс-плюс". Нагадаємо, що 20 вересня суддя Ленінського районного суду міста Луганська, з метою забезпечення виконання позовної заяви Володимира Медяника до редакції приватного підприємства "Издательский дом "Ракурс-плюс" (щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 100.000 гривень), наклав арешт на майно і обладнання, а заодно і десять наступних номерів газети.

10.10.2002 Оприлюднено Відкритий лист Інституту масової інформації до українських журналістів, президента України Леоніда Кучми та спікера парламенту України Володимира Литвина. У рамках діалогу між українськими журналістами і керівництвом держави, можливість якого обговорюється цими днями, Інститут масової інформації - представництво Міжнародної організації захисту свободи слова „Репортери без кордонів" (ІМІ-RSF) - висловлює готовність надати власні дані про існування політичної цензури, а також про заохочення самоцензури в українських ЗМІ. Спільно з "Репортерами без кордонів" ІМІ здійснює моніторинг свободи слова в Україні впродовж останніх 7 років. Мусимо констатувати загальну тенденцію до посилення утисків свободи слова, спроб тиску на окремих журналістів та мас-медіа, що стверджується в останні роки. Сьогодні ця тенденція набуває тривожного характеру. ІМІ заявив про свою готовність взяти участь в дискусії щодо проблеми цензури в разі, якщо заявлений владою в особі президента України Леоніда Кучми і спікера Верховної Ради України Володимира Литвина намір вступити в діалог із представниками мас-медіа не є декларативним.

15.10.2002 Голова Верховної Ради Володимир Литвин визнає факт існування політичної цензури в Україні. Про це він заявив під час зустрічі з представниками страйкому та оргкомітету майбутньої профспілки незалежних ЗМІ. За словами Литвина, "це було б просто блюзнірство, якби я заперечував існування цієї проблеми в Україні". Разом з тим спікер парламенту зазначив, що вважає необхідним оприлюднити перелік ЗМІ разом з їхніми реальними власниками.

16.10.2002 Як повідомив у парламенті народний депутат Сергій Соболєв, цілий ряд видань Запорізької області отримав від обладміністрації не просто побажання щодо висвітлення певних тем, а вже готові матеріали для розміщення на сторінках газет. Тим часом про "темники" говорять уже на рівні ПАРЄ (Парламентська Асамблея Ради Європи), члени якої Хане Северінсен, Рената Вольвенд та Роман Варнович три дні перебували в Києві. Щоправда, як зауважила на прес-конференції 16 жовтня Ганне Северінсен, голова АП Віктор Медведчук заперечив продукування "темників" адміністрацією президента. За її словами, багато журналістів підтверджує їхню наявність. Вони мають мужність підписувати свої заяви.

17.10.2002 Слідом за ведучим інформаційної програми "Репортер" Андрієм Шевченком "Новий канал" залишив випусковий редактор телекомпанії Ігор Куляс. Ігорю Кулясу 36 років. Він закінчив факультет журналістики Київського державного університету. Згодом працював на Українському телебаченні, Студії "1+1", у телекомпанії "Нова мова". З травня 1999 року до останнього часу - на "Новому каналі".

18.10.2002 ІМІ одержав текст звернення генерального директора телекомпанії "АІТІ" В. Орлова до ЗМІ, журналістів, парламентарів і правоохоронців. У документі йдеться про крайню необхідність "неупереджено розібратись із ситуацією", що виникла через "усунення телекомпанії "АІТІ" від ефіру". "Усвідомлюючи правоту своїх дій", пише В. Орлов, журналісти "АІТІ" змушені "звернутися до Ради Європи, Міжнародної організації "Репортери без кордонів" із проханням підтримки в боротьбі за право на свободу слова". Цей лист є наслідком трьохрічного протистояння телекомпаній "АІТІ" і "1+1" у боротьбі за право мовлення на другому національному телеканалі.

22.10.2002 Дніпропетровський обласний трансляційний центр, пославшись на лист компанії ICTV, яка претендує на 3-й метровий канал, припинив мовлення студій місцевої Асоціації телестудій. Тепер весь павлоградський телеефір, - сказав "Вільному мікрофону" ІМІ один із керівників Асоціації Ігор Ледін, - належить ICTV. Причому для свого мовлення ця компанія абсолютно незаконно використовує 2 передавачі, які є власністю Асоціації телестудій. Керівники трьох телестудій, позбавлених ефіру, звернулися з листом до голови Комітету зі свободи слова та інформації Верховної Ради Миколи Томенка з проханням ужити належних заходів "для захисту регіональних телекомпаній міста Павлограда" від дій Нацради. Вона видала ICTV ліцензію на обидва міські канали - метровий і дециметровий. Це рішення оскаржено в апеляційному суді міста Києва, проте ICTV вирішила зайняти "місце під сонцем" явочним порядком - не чекаючи рішення третьої влади.

23.10.2002 Верховна Рада України проголосувала за направлення депутатського запиту Генеральній прокуратурі щодо ситуації інтернетного видання "Обком". У документі йдеться про необхідність прискорити розгляд справи "Обкому" правоохоронними органами. Тим самим, - говорить заступник головного редактора "Обкому" Сергій Сухоток, - закладено прецедент прийняття парламентського рішення щодо Інтернет-видання. Раніше депутатські запити, як і інші документи Верховної Ради стосовно ЗМІ, стосувалися винятково друкованих медіа, телебачення, радіомовлення. Водночас "Обком" констатує, що 274 депутати утрималися від голосування.

24.10.2002 Дві журналістки стали заручниками львівських міліціонерів. Редакційне приміщення інтернет-видання www.anty-teror.lv.ukrtel.net опинилось під арештом. У ньому знаходяться Зоряна Іленко, журналіст веб-сайту, і Надія Денисенко, програміст і перекладач. Зоряна Іленко не виключає, що їх можуть заарештувати через відмову віддати жорсткий диск, на якому зберігається вся інформація. Проблеми почалися 16-го жовтня, коли на сайті була опублікована інформація щодо порушення кримінальної справи проти президента України Леоніда Кучми. Наступного дня Зоряну Іленко викликав до себе начальник УМВС Львівської області Василь Рябошапка і заявив: "Шкода, що ти не мужик. Я б тобі відірвав...Якщо це потрапить на стіл до Смирнова, то ти матимеш великі неприємності". На початку цього тижня Іленко вже отримала повідомлення про звільнення, хоча дія трудової угоди вибігає 31.10.02. Окрім Денисенко і Іленко в редакції працює і Ірена Тершак, редактор, яка зараз знаходиться у відпустці. Сайт www.anty-teror.lv.ukrtel.net був створений при УМВС Львівської області цього року згідно з постановою Кабміну від 05.01.2000 року "Про створення веб-сайтів при всіх управліннях внутрішніх справ". Редакція міститься в одній з кімнат у будинку УМВС міста Львова.

28 жовтня співробітниці львівського інтернет-видання "Антитерор" Ірена Тершак і Зоряна Іленко звернулися до прокуратури та обласного управління СБУ з проханням захистити їх від переслідування працівниками управління внутрішніх справ Львівської області. Як зазначив керівник прес-служби УМВС у Львівській області Олександр Прокопчук у розмові з представником ІМІ, конфлікту як такого немає: "Річ у тому, - сказав він, - що в нас бракує коштів на утримання інтернет-видання. Відтепер співробітники УМВС продовжать його випуск своїми силами."

31.10.2002 Редактор Новопсковської районної газети "Перемога" надіслав скаргу президентові Леоніду Кучми. Він скаржиться на голову Новопсковської райдержадміністрації Луганської області С.С. Чернявського, першого заступника голови райдержадміністрації О.А. Мороза, заступника голови райдержадміністрації О.М. Чертову за їхні незаконні дії щодо журналіста. Останнім часом між журналістським колективом газети "Перемога" та райдержадміністрацією склалася конфліктна ситуація. Усе почалося з того, що районна газета передрукувала статтю голови Луганського обласного відділеня Всеукраїнської громадської організації "Громадський контроль", керівника прес-центру газети "Громадський контроль" В.П. Бакуменка "Милицейський режим" з всеукраїнського громадсько-політичного тижневика "Громадський контроль" - № 38, 3-10 жовтня 2002 року. Після цього, за словами журналіста, весь колектив газети було викликано до кабінету голови Новопсковської райдержадміністрації С.С. Чернявського для, так би мовити, виховної роботи.

Судові справи

01.10.2002 Суддя Івано-Франківського міського суду Степан Попович виніс ухвалу за позовом Івано-Франківського міського голови Зіновія Шкутяка до ТРК "3-студія", в якій зобов'язав ТРК "3-студія" виплатити міському голові Зіновію Шкутяку 50 тисяч гривень, як компенсацію за завдану моральну шкоду. На думку керівництва ТРК, суддя С. Попович не задовольнив практично жодного клопотання "3-студії", проігнорувавши всі аргументи та докази відповідача. Міський голова подав позов до них після того, як ТРК у третій декаді березня оприлюднила заяву колишнього керуючого ринками Івано-Франківська Івана Галюка, який нині відбуває покарання. Останній звинуватив мера в зловживанні службовим становищем, корупції та хабарництві. За словами директора "3-студія" Олега Головенського та головного редактора Наталії Катеринчук міський голова докладає всіх зусиль, щоб знищити телекомпанію. Вони вважають рішення суду несправедливим. ТРК заявила про намір апелювати до вищих судових інстанцій України і міжнародних судових та правозахисних організацій

02.10.2002 "Вечірні Вісті" звернулося до прокуратури Дніпровського району Києва з вимогою порушити кримінальну справу за фактом поширення фальшивого номеру газети. Як повідомили ІМІ в редакції, в прокуратурі кілька разів відмовляли прийняти заяву, нічим це не мотивуючи. Врешті юристу газети довелося відправляти заяву поштою. Заява має бути розглянута до 27 жовтня. А сьогодні до редакції "ВВ" знову принесли підроблений номер - за 24 вересня

03.10.2002 Керівники чотирьох кіровоградських ЗМІ звернулися до громадськості з заявою, в якій констатують виникнення проблем у виконанні ними професійних обов'язків. Головні редактори газет "Народне слово", "Україна-Центр", "Кіровоградська правда" та генеральний директор обласної держтелерадіокомпанії Валерій М'ятович, Юхим Мармер, Володимир Бєлінський та Сергій Омельчук відповідно, відзначають спроби впливу на редакційну політику.

Проблемою, яка стала першопричиною подібної заяви, стали судові позови на відшкодування моральної шкоди з боку суддів. Так лише Володимир Ярошенко, заслужений юрист України, доцент Кіровоградського педуніверситету, голова Кіровського місцевого суду оцінив свої моральні страждання в півторамільйона гривень. З газети "Україна-Центр" юрист намагається стягнути 500 тисяч гривень лише за те, що вона оприлюднила повідомлення, зроблені учасниками прес-конференції в УНІАН. Обласна державна телерадіокомпанія, на переконання голови суду, завдала-йому моральної шкоди на мільйон гривень за репортаж з мітингу, газета "Кіровоградська правда" - на 100 тисяч гривень за опублікування резолюції мітингу, в якій про пана Ярошенка були сказані не найкращі слова.

11.10.2002 Генеральна прокуратура України поновила кримінальну справу проти донецького журналіста Володимира Бойка

16.10.2002 Кримінальна справа проти "Сільських вістей" закрита. Про це повідомив народний депутат України Іван Бокий. Ухвалу про закриття кримінальної справи, порушеної 2,5 року тому, винесла податкова міліція державної податкової інспекції в Солом'янському районі міста Києва. Скасовано також запобіжний захід - підписку про невиїзд - щодо тодішнього головного редактора "СВ", а нині народного депутата України Івана Сподаренка та головного бухгалтера газети. "На редакцію було накладено арешт у сумі 3.000.000 гривень, - говорить Іван Бокий. - Кошти були безакцептно зняті з рахунку "Сільських вістей". Це був штраф за нібито не сплачені нашим колективом податки. За винятком невеликої частки, гроші не повернуто."Сьогодні газета "Сільські вісті" має найвиший в Україні та, зрештою, і в Європі передплатний тираж - понад 525.000 примірників

17.10.2002 Журналіст Олег Завада, побитий міліцією під час виконання ним професійних обов'язків на демонстрації Соцпартії 12 жовтня, прийняв рішення подати позов до суду. Юридична фірма "Надія", якою керує відомий правозахисник Богдан Ференц, надала Олегу Заваді перші адвокатські послуги.

21.10.2002 Розпочалось судове слідство у кримінальній справі за обвинуваченням головного редактора газети "Свобода" Олега Ляшка. Справа розглядається місцевим судом Соснівського району міста Черкас. Олег Ляшко звинувачується попереднім слідством в опорі працівникам правоохоронних органів у березні цього року в місті Черкаси.

30.10.2002 У Солом'янському місцевому суді Києва завершилося судове слідство в кримінальній справі Валентина Романова. Попереднє слідство звинувачує директора підприємства "БВО-продукт" В. Романова в створенні "фіктивної" фірми, відмиванні "брудних" коштів, ухиленні від сплати податків. "БВО-продукт" є партнером видавничо-поліграфічного центру "Такі справи", якому Державна податкова адміністрація інкримінує участь у конвертаційній діяльності та інших протиправних діях. Інтереси підсудного, на прохання ІМІ, представляє керівник адвокатської фірми "Надія" Богдан Ференц