Проект Закону України, про роздержавлення друкованих засобів масової інформації з врахуванням широкого предмету роздержавлення – як відносин по зменшенню впливу держави на діяльність ЗМІ

11 Квітня 2003
4255
11 Квітня 2003
14:06

Проект Закону України, про роздержавлення друкованих засобів масової інформації з врахуванням широкого предмету роздержавлення – як відносин по зменшенню впливу держави на діяльність ЗМІ

4255
Цей закон прийнято з метою зменшення адміністративного впливу держави на діяльність засобів масової інформації, зміцнення демократичних засад в суспільстві, повнішого забезпечення права громадян на інформацію.
Проект Закону України, про роздержавлення друкованих засобів масової інформації з врахуванням широкого предмету роздержавлення – як відносин по зменшенню впливу держави на діяльність ЗМІ
Цей закон прийнято з метою зменшення адміністративного впливу держави на діяльність засобів масової інформації, зміцнення демократичних засад в суспільстві, повнішого забезпечення права громадян на інформацію, зокрема права на повну, об’єктивну та достовірну інформацію, в розвиток ринкового устрою економіки. Закон передбачає створення механізмів роздержавлення друкованих засобів масової інформації, що засновані державними органами або органами місцевого самоврядування, або на які останні справляють контролюючий вплив, шляхом їх приватизації або усуспільнення. Розділ І. Загальні положення

Стаття 1

Визначення основних термінів, які вживаються в цьому Законі Виключно в цілях цього Закону вживаються наступні терміни:

Державні друковані ЗМІ – ЗМІ, єдиними засновниками яких є органи державної влади.

Комунальні друковані ЗМІ – ЗМІ, єдиними засновниками яких є органи місцевого самоврядування.

Публічні юридичні особи – органи державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємства, установи, організації, частка державної (комунальної) власності в майні яких перевищує 50%. Змішані друковані ЗМІ – ЗМІ, співзасновником яких є публічна юридична особа. Залежні друковані ЗМІ – ЗМІ, співвласниками майна редакцій яких є публічна юридична особа. Об’єкти роздержавлення – державні, комунальні, змішані, залежні друковані засоби масової інформації. Адміністративно-територіальний рівень об’єктів роздержавлення - територія, на яку поширюється діяльність об’єкту роздержавлення. Ним може бути рівень міста, району (кількох районів), району в місті, області (Автномної республіки Крим), кількох областей (регіону), держави.

Роздержавлення ЗМІ – комплекс заходів, спрямованих на зменшення впливу державних органів на діяльність засобів масової інформації та на зменшення частки державної власності у сукупному майні засобів масової інформації (редакцій засобів масової інформації), які полягають у приватизації або усуспільненні об’єктів роздержавлення.

Приватизація об’єктів роздержавлення – оплатне відчуження прав власності органів держави чи місцевого самоврядування (державних або комунальних юридичних осіб) на майно, яке знаходиться за їх дорученням у розпорядженні редакції засобу масової інформації (або закріплене за ними на праві власності) на користь приватних фізичних осіб чи недержавних організацій.

Усуспільнення ЗМІ – безоплатна передача майна об’єктів роздержавлення, за виключенням залежних і змішаних друкованих засобів масової інформації, у власність громадським організаціям-суб’єктам усуспільнення.

Суб’єкт усуспільнення – громадська організація чи інше неприбуткове об’єднання громадян певного адміністративно-територіального рівня, на який поширюється діяльність об’єкту роздержавлення, яка одночасно характеризується наступними критеріями: 1) створена не менше ніж за 1 рік до дня набуття чинності цим Законом; 2)має право за цим законом брати участь в процесі роздержавленні і на чию користь за результатами некомерційного конкурсу здійснюється відчуження майна та перехід засновницьких прав об’єкту роздержавлення (засобу масової інформації), що підлягає усуспільненню.

Недержавні організації – будь-які види юридичних осіб, передбачені діючим законодавством України, окрім таких власником хоча б 25% майна яких є держава чи органи місцевого самоврядування.

(Державні) органи приватизації – єдина система державних органів приватизації в Україні, до якої відповідно до Закону України “Про Фонд державного майна” та іншого законодавства України входить Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим. Майно друкованих засобів масової інформації – сукупність речей, грошових коштів, прав на такі, та прав, об’єкт яких має бути виражений в грошовій оцінці і відображений в балансі відповідної редакції ЗМІ, що становлять її основні та оборотні фонди.

Приватизаційний конкурс (конкурс) – передбачена цим Законом процедура передачі і оформлення відповідних приватизаційних документів, які посвідчують право власності на приватизований об’єкт.

Некомерційний конкурс – процедура визначення переможця на безоплатну передачу майна об’єкту роздержавлення суб’єктам усуспільнення, заснована на принципові забезпечення задоволення суспільного інтересу в певній інформації.

Покупець (ЗМІ) – фізична або юридична особа, в тому числі і суб’єкт усуспільнення, на користь якої відбувається оплатна (безоплатна) передача майна об’єкту роздержавлення.

Продавець (ЗМІ) – орган державної влади чи місцевого самоврядування, який є засновником друкованого засобу масової інформації, або власник (співвласники) залежного чи змішаного друкованого засобу масової інформації, який є стороною в договорі про передачу майна (договорі купівлі-продажу чи договорі безоплатної передачі) об’єкта приватизації покупцю за цим законом.

Обгрунтування економічної і соціальної доцільності – документи, які містять в собі аналіз практики діяльності, перспектив розвитку ЗМІ, визначення ефективних заходів, які новий власник ЗМІ має зробити для покращення діяльності останнього на випадок приватизації. Центральний орган державної влади – Верховна Рада України, Верховний Суд України, Президент України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади.

Офіційні друковані бюлетені – друковані видання, які характеризуються наявність одночасно наступних критеріїв: 1) містять лише офіційну інформацію; 2) засновуються і фінансуються органами державної влади за умов передбачених цим законом; 3) реалізують функції держави у своїй діяльності; 4) чий правовий статус визначений нормативно-правовим актом державного органу, який створює такий засіб масової інформації;.

Офіційна інформація – інформація, яка друкується в офіційних засобах масової інформації, висвітлює виключно діяльність органу державної влади, що її видає, а також відповідає вимогам цього закону щодо такої. Комісія з роздержавлення друкованих засобів масової інформації – спеціальний наглядовий орган, до складу якого входять професійні журналісти та юристи і до повноважень якого входить нагляд за дотриманням цього Закону органами державної влади та місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами. Стаття 2

Сфера дії Закону

Цей Закон поширюється на відносини, які виникають під час здійснення процедури роздержавлення, а також на відносини, які виникають після проведення роздержавлення з приводу реалізації суб’єктами роздержавлення взятих на себе зобов’язань, що виникли у них внаслідок участі у роздержавленні, а саме:

1.приватизації та усуспільнення об’єктів роздержавлення;

2.передачі засновницьких прав держави та органів місцевого самоврядування на ЗМІ приватним особам чи недержавним організаціям;

3.проведення заходів по зменшенню впливу держави на діяльність ЗМІ з метою забезпечення незалежності діяльності останніх;

4.наглядових повноважень за процесами роздержавлення;

5.відповідальності за порушення цього закону;

6.порядку впровадження цього закону в дію. Стаття 3

Законодавство, яке регулює правовідносини з приводу приватизації державних засобів масової інформації

Правовідносини з приводу приватизації державних засобів масової інформації регулюються цим Законом, а в частині яка йому не суперечить, -- Законами України “Про приватизацію державного майна”, “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, та іншим законодавством України. Стаття 4

Принципи здійснення роздержавлення засобів масової інформації

Положення цього закону реалізуються на принципах :

1)економічної доцільності і обЄрунтованості;

2)збереження професійної незалежності засобів масової інформації;

3)розмежування відповідальності власника і редакції засобу масової інформації;

4)забезпечення рівних можливостей для роздержавлених засобів масової інформації на здійснення професійної діяльності ;

5)встановлення цілісного загальнонаціонального інформаційного простору, який би охоплював всі сфери життя суспільства;

6)встановлення механізму запобігання монополізму в інформаційній галузі;

Основними напрямками реалізації принципів роздержавлення засобів масової інформації є:

1)перевід засновницьких прав публічних осіб приватним особам та недержавним організаціям;

2)приватизація або усуспільнення засобів масової інформації (майна ЗМІ);

3)встановлення заборони публічним особам бути засновниками та власниками засобів масової інформації, окрім випадків заснування офіційних засобів масової інформації – офіційних друкованих бюлетенів;

4)створення спеціального наглядового органу, до складу якого входять професійні журналісти та юристи і до повноважень якого входить нагляд за дотриманням цього Закону посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування. Стаття 5

Способи роздержавлення

Роздержавлення здійснюється шляхом:

1)приватизації майна об’єкту роздержавлення;

2)усуспільнення майна об’єкту роздержавлення;

3)переводу засновницьких прав засновника об’єкту роздержавлення; Приватизація майна об’єкту роздержавлення або його усуспільнення супроводжується одночасним переводом засновницьких прав від публічних юридичних осіб, якщо такі права у них існують, до осіб, які мають право бути покупцями об’єктів роздержавлення.

Стаття 6

Суб’єкти роздержавлення

Суб’єктами роздержавлення є :

1)державні органи приватизації, які передбачені і діють у відповідності до законодавства України про приватизацію;

2)органи, які створюються відповідними місцевими радами з метою продажу майна об’єктів роздержавлення і діють у межах повноважень, визначених ними, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними, відповідно до Закону України “Про приватизацію державного майна”;

3)покупці (їх представники);

4)Комісія з роздержавлення друкованих засобів масової інформації.

Стаття 7

Покупці

Покупцями можуть бути суб’єкти, щодо яких цим Законом та іншим законодавством України з питань приватизації не встановлено заборони щодо участі у роздержавленні. Покупцями можуть бути:

1)члени трудових колективів редакцій об’єктів роздержавлення в порядку, встановленому законодавством України з питань приватизації;

2)фізичні та юридичні особи з врахуванням обмежень, встановлених в цьому Законі.

Не можуть бути покупцями:

1)будь-які юридичні особи, якщо частка державної власності в їхньому майні перевищує 25%;

2)працівники органів державної влади, в тому числі органів приватизації;

3)посадові особи органів місцевого самоврядування, а також працівники органів, які створюються місцевими радами, які займаються роздержавленням у відповідності до цього Закону

4)члени Комісій з роздержавлення друкованих ЗМІ;

Стаття 8

Державні та комунальні друковані засоби масової інформації

Способом роздержавлення в державних та комунальних ЗМІ є перевід засновницьких прав та приватизація майна редакції, якщо остання є юридичною особою. Якщо редакція в державних та комунальних ЗМІ не є юридичною особою, або взагалі відсутня, має застосовується процедура передачі засновницьких прав. В такому випадку орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, який є засновником друкованого ЗМІ зобов’язаний припинити фінансування діяльності цього друкованого ЗМІ.

Якщо редакція в державних та комунальних ЗМІ є юридичною особою, поряд з процедурою передачі засновницьких прав, майно редакції підлягає приватизації. Пріоритетне право на купівлю майна редакції друкованого ЗМІ у випадку, передбаченому в частині 3 цієї статті, має трудовий колектив редакції такого друкованого ЗМІ в порядку, передбаченому статтею 29 цього Закону.

Стаття 9

Особливості роздержавлення змішаних друкованих ЗМІ.

Пріоритетне право на отримання засновницьких прав публічних юридичних осіб за відповідною процедурою, передбаченою цим законом, мають співзасновники друкованого засобу масової інформації, окрім випадків якщо передача засновницьких прав супроводжує приватизацію майна редакції друкованого ЗМІ.

У випадку, коли друкований ЗМІ є одночасно і змішаним і залежним у розумінні цього Закону, приватизація майна редакції та передача засновницьких прав відбувається на користь однієї особи, яка є покупцем за цим Законом та яка має пріоритетне право купівлі майна редакції, або є переможцем у приватизаційному конкурсі. Стаття 10

Особливості роздержавлення залежних ЗМІ

У залежних друкованих ЗМІ частка майна редакції, яка належить публічним юридичним особам на праві власності підлягає приватизації.

Пріоритетне право на придбання частки майна редакції вказаної в частині 1 цієї статті, має інший зі співвласників майна редакції цього ж друкованого ЗМІ.

У випадку відмови осіб, зазначених у частині 2 цієї статті Закону від придбання такої частки, переважне право на її придбання отримує трудовий колектив редакції залежного друкованого ЗМІ у порядку, встановленому статтею 30 цього Закону.

У випадку відмови трудового колективу від придбання частки, вказаної в частині 1 цієї статті, така частка підлягає приватизації у загальному порядку шляхом її продажу на аукціоні або за конкурсом.

Частка у майні редакції друкованого ЗМІ, що належить публічним юридичним особам у загальному порядку підлягає продажу на аукціоні. Стаття 11

Загальний порядок роздержавлення засобів масової інформації

Роздержавлення друкованих ЗМІ здійснюється за такими стадіями:

а) підготовка до роздержавлення:

1.створення Комісії з роздержавлення друкованих засобів масової інформації;

2.утворення органів приватизації, що передбачені цим Законом, якщо такі не утворені;

3.складення списків засобів масової інформації, які підлягають роздержавленню;

4.оприлюднення списків засобів масової інформації, що підлягають роздержавленню;

б) процедура роздержавлення:

1.подання покупцями документів на участь у роздержавленні друкованого засобу масової інформації;

2.прийняття рішення про роздержавлення (про приватизацію або усуспільнення) друкованого засобу масової інформації та його оприлюднення;

3.проведення приватизаційного конкурсу з продажу чи безоплатної передачі об’єкта роздержавлення;

4.укладання договору про перевід засновницьких прав продавця об’єкта роздержавлення до покупця об’єкту роздержавлення та договору купівлі-продажу чи безоплатної передачі майна об’єкта роздержавлення;

в) виконання покупцем умов роздержавлення (приватизації, усуспільнення)

Перехід до кожної наступної стадії роздержавлення можливий лише за умови повного виконання попередньої стадії в порядку, передбаченому цією статтею. Розділ 2. Порядок і способи роздержавлення

Стаття 12

Друковані засоби масової інформації, що не можуть бути роздержавлені

Не підлягають роздержавленню друковані засоби масової інформації, що справляють винятково важливий вплив на суспільство:

1. газета Верховної Ради України “Голос України”;

2.“Офіційний вісник України”

3. Вісник Верховного Суду України;

4. Урядовий кур’єр;

5.Вісник Конституційного Суду України.

Стаття 13

Список об’єктів роздержавлення

Роздержавлення друкованих засобів масової інформації здійснюється на підставі зведеного списку об’єктів роздержавлення, складеного у порядку, встановленому законодавством України з питань приватизації з врахуванням положень цього Закону. Строк на складання зведеного списку об’єктів роздержавлення становить __місяців з дня створення Комісії з роздержавлення.

Зведений список об’єктів роздержавлення складається з п’яти частин:

1)список державних друкованих ЗМІ ;

2)список комунальних друкованих ЗМІ;

3)список змішаних друкованих ЗМІ;

4)список залежних друкованих ЗМІ;

5)список друкованих ЗМІ, які підлягають усуспільненню.

Зведений список друкованих ЗМІ, які підлягають роздержавленню за цим Законом складається Фондом державного майна України у ____ термін з моменту набуття чинності цим Законом.

Зведений список об’єктів роздержавлення затверджується наказом Фонду державного майна України у 5-денний строк з моменту його складання.

Зведений список об’єктів роздержавлення у 5 денний строк з моменту його затвердження передається на розгляд Комісії з роздержавлення.

Комісія з роздержавлення у _____ строк з моменту отримання зведеного списку складає на його основі список об’єктів роздержавлення, що підлягають усуспільненню. Усуспільненню підлягають об’єкти роздержавлення, прибуток від рекламної діяльності, підписки та від продажу в роздріб яких не перевищує 10 % від їх загального фінансування органами державної влади або органами місцевого самоврядування, державними або комунальними юридичними особами. Усуспільненню підлягають друковані ЗМІ лише районного рівня і рівня міст обласного підпорядкування. Список об’єктів роздержавлення, що підлягають усуспільненню затверджуються постановою Комісією і передається Фонду державного майна України у ____ термін. Зведений список об’єктів роздержавлення разом зі списком об’єктів роздержавлення, що підлягають усуспільненню, опубліковується у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі у __-денний строк з моменту затвердження Комісією постанови про список об’єктів роздержавлення, що підлягають усуспільненню.

Стаття 14

Порядок складання зведеного списку друкованих ЗМІ

Складання списків ЗМІ відбувається в два етапи:

1)зібрання та узагальнення інформації щодо заснування засобів масової інформації;

2)зібрання та узагальнення інформації щодо фінансово-господарської діяльності та щодо власників майна редакцій засобів масової інформації.

Другий етап складання списків (публічних) друкованих ЗМІ можливий лише при повному виконанні першого етапу.

На першому етапі складання списків Фонд державного майна України надсилає запит до Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України протягом __ терміну про надання інформації щодо реєстраційних даних всіх державних, комунальних та змішаних друкованих ЗМІ.

Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України протягом __ терміну надсилає до Фонду державного майна інформацію в межах відомостей, що зазначені в реєстраційних свідоцтвах засобів масової інформації, а саме:

1)кількість заснованих держаних, комунальних та змішаних друкованих ЗМІ, їх повне найменування, дата їхньої державної реєстрації, номер реєстраційного документу та інша інформація, зазначена у вказаних реєстраційних свідоцтвах;

2)відомості про засновників держаних, комунальних та змішаних друкованих ЗМІ; При цьому вказана інформація подається у вигляді окремих розділів, які відповідають наступним групам відомостей: 1)відомості про заснування друкованих засобів масової інформації центральним органом державної влади;

2)відомості про заснування друкованих засобів масової інформації місцевими органами державної влади; 3)відомості про заснування друкованих засобів масової інформації органами місцевого самоврядування;

На другому етапі складання списків Фонд державного майна через свої регіональні відділення протягом ____ терміну після отримання інформації, зазначеної в п.5 цієї статті, надсилає запити до засобів масової інформації з вимогою надати інформацію щодо :

-правового статусу редакції;

-складу власників майна засобу масової інформації;

-складу майна друкованого ЗМІ взагалі та частки держави чи органу місцевого самоврядування в ньому;

При цьому надання такої інформації контролюється на місцях відповідними регіональними відділеннями Фонду державного майна України.

Засоби масової інформації, яким було надіслано запит Фонду державного майна України повинні протягом ___ терміну надіслати регіональному відділенню Фонду державного майна України відповідного територіального регіону, в якому здійснюється випуск друкованого ЗМІ інформацію, зазначену в п.6 цієї статті.

Регіональні відділення ФДМУ повинні протягом ___ терміну надіслати інформацію, отриману від ЗМІ Фонду державного майна України.

Стаття 15

Складання списків залежних друкованих ЗМІ

Визначення переліку залежних друкованих ЗМІ покладається на Фонд державного майна України в особі його регіональних відділень. Редакції друкованих засобів масової інформації, віднесених цим законом до залежних, зобов’язані в ___термін з часу вступу цього Закону в силу зобов’язані надати таку інформацію:

1)організаційно-правова форма та повне найменування редакції залежного друкованого ЗМІ;

2)відомості про розмір статутного фонду, якщо такий існує;

3)відомості про участь публічної юридичної особи в майні редакції залежного друкованого ЗМІ;

Вказана в частині 2 цієї статті інформація подається редакціями залежних ЗМІ відповідним регіональним відділення ФДМ. Регіональні відділення ФДМ надсилають інформацію, отриману в порядку частини 3 цієї статті до Фонду державного майна протягом ____ терміну. Списки залежних друкованих ЗМІ, які підлягають роздержавленню, складаються в ____ строк з моменту набуття чинності цим Законом.

Стаття 16

Нагляд за роздержавленням

Нагляд за роздержавленням здійснює Комісія з роздержавлення друкованих засобів масової інформації. На Комісію з роздержавлення друкованих засобів масової інформації покладається завдання по:

1)здійсненню всебічного громадського нагляду за процесом роздержавленням, 2)забезпеченню здійснення роздержавлення на конкурсних засадах, 3)розгляду проектів роздержавлення (приватизації, усуспільнення) друкованих засобів масової інформації, що подаються суб’єктами, які мають право бути покупцями об’єктів роздержавлення;

1)визначення переможця конкурсу щодо роздержавлення засобу масової інформації, засновником якого є центральний орган державної влади;

2)складання списку об’єктів роздержавлення, які підлягають усуспільненню;

3)стеженню за дотриманням антимонопольного законодавства в процесі роздержавлення друкованих засобів масової інформації;

4)інші повноваження, визначені цим Законом.

Комісія створюється у ______ строк з моменту набуття чинності цим Законом на період здійснення процесу роздержавлення.

Комісія є недержавною юридичною особою. У своїй діяльності Комісії керуються цим Законом та іншим законодавством України з питань приватизації.

Комісія зобов’язана щоквартально публікувати звіт про результати свої роботи. Звіти публікуються у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі у __-денний строк з моменту їх затвердження Комісією.

Комісія ліквідується через ___ роки з дня її створення.

Стаття 17

Формування і склад Комісії з роздержавлення

До складу Комісії входять представники:

1)вищих навчальних закладів, які займаються підготовкою журналістів – 5 представників;

2)юридичної громадськості (юридичних фірм, адвокатських об’єднань, адвокатів, окремих юристів)– 5 представників;

3)професійних спілок журналістів – 5 представників;

Всі представники обираються відповідними єдиними представницькими органами:

1)конференцією вищих навчальних закладів, які займаються підготовкою журналістів, 2)конференцією юристів, які виявили намір займатися процесами роздержавлення друкованих засобів масової інформації;

3)конференцією професійних спілок журналісті, видавців, асоціацій видавців.

Порядок організації роботи, обрання представників до складу Комісії з роздержавлення, а також інші питання роботи конференцій вирішуються самостійно відповідними конференціями. Конференції скликаються в строк _____ днів з моменту набрання чинності цим Законом.

Стаття 18

Скликання і проведення конференцій

Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України в ___-денний строк з дня набуття чинності цим Законом приймає рішення щодо порядку організації конференцій і публікує в усіх загальнодержавних офіційних друкованих засобів масової інформації повідомлення:

1)про дату, час і місце проведення конференцій,

2)відомості про дані, які повинна містити заява на участь у конференції;

3)дату, до якої приймаються заяви суб’єктів на участь у конференції,

4)адресу, на яку слід надсилати заяви на участь у конференціях.

Заява про намір взяти участь у роботі відповідної конференції повинна містити:

Для фізичних осіб:

1)ім’я, по-батькові, прізвище фізичної особи 2)рік народження фізичної особи;

3)відомості про громадянство;

4)копія документу про освіту;

5)довідка про місце роботи фізичної особи ( для адвокатів - копія адвокатського посвідчення);

6)вид конференції, у якій фізична особа планує взяти участь.

Для юридичних осіб:

1)повну назву юридичної особи, яка має намір взяти участь у роботі конференції, із зазначенням відомостей про її представника;

2)копія документу про державну реєстрацію юридичної особи;

3)копія ліцензії Міністерства освіти України (для вищих навчальних закладів, що займаються підготовкою журналістів).

4)вид конференції, у якій юридична особа планує взяти участь.

Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення складає списки всіх осіб, які подали заяви на участь у конференціях відповідно до видів конференцій.

Конференції відбуваються в 20 денний термін з дня опублікування повідомлення.

Всі конференції проводяться в один день.

Матеріально-технічне забезпечення проведення конференцій покладається на Державний комітет інформаційної політики, телебаченні і радіомовлення. Реєстрацію учасників в день проведення конференцій здійснює Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення, про що складаються відповідні списки.

Зауваження на неточності у списках, на невнесення заявників до списків, інші питання, пов’язані із зауваженнями на списки вирішуються у день проведення Працівники Державного комітету інформаційної політики, телебаченні і радіомовлення, що займаються реєстрацією учасників зобов’язані внести до списків учасників конференцій осіб, які нададуть всі документи, передбаченні частиною другою цієї статті, а також документи про відправку даних документів на адресу, зазначену в пункті 4 частини 1 цієї конференції.

На конференціях ведеться протокол засідання конференції.

Протоколи засідання конференцій, списки учасників конференцій складаються в двох примірниках.

Один примірник списків зареєстрованих осіб, протоколів засідання конференцій передаються Державному комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення, інші примірники передаються обраній на конференціях Комісії з роздержавлення для наступної їх передачі на зберігання Комісії з роздержавлення.

Державному комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення, його посадовим особам забороняється втручатися у хід роботи конференцій, висловлювати свою думку у будь-якій формі щодо можливих кандидатур на обрання до складу Комісії з роздержавлення, а також вчиняти будь-які інші дії, які можуть вплинути на волевиявлення учасників конференцій.

Стаття 19

Засідання Комісії і порядок прийняття рішень

Обрані на конференціях представники є членами Комісії з роздержавлення друкованих засобів масової інформації.

Члени Комісії збираються на перше засідання Комісії в 10-денний строк після обрання всіх представників суб’єктів, які формують Комісію.

На першому засіданні члени Комісії затверджують Регламент Комісії, обирають зі свого складу Голову Комісії, його першого заступника, заступника розподіляють обов’язки між членами Комісії.

Члени комісії також можуть, якщо це необхідне, обрати і Секретаря Комісії.

В Регламенті Комісії визначається порядок роботи Комісії, порядок обговорення питань і прийняття рішень, інші питання роботи Комісії. Всі рішення Комісії приймаються шляхом голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні Комісії членів Комісії.

Засідання Комісії є повноважними, якщо на них присутні не менш як 8 членів Комісії.

Рішення Комісії приймаються у формі постанов.

На всіх засіданнях ведуться протоколи засідань, які підписуються Головою Комісії або, у разі відсутності Голови - одним із його заступників, а також всіма членами Комісії. Протоколи складаються у двох примірниках, один з яких передається Фонду державного майна України, а другий зберігається в Комісії. Стаття 20

Член Комісії з роздержавлення

Члени Комісії з роздержавлення працюють у Комісії на постійній основі і отримують заробітну платню за рахунок коштів, виділених на фінансування Комісії, не менше отримуваної ними за попереднім місцем роботи. Членом Комісії після ліквідації Комісії поновлюється на попередньому місці роботи, а якщо такого немає – отримує рівнозначну роботу у порядку, встановленому законодавством України про працю.

Стаття 21

Повноваження Комісії

Для виконання покладених на неї завдань Комісія має право:

1)надсилати своїх представників, які призначаються на її засіданні, у будь-які органи державної влади або органи місцевого самоврядування, що займаються роздержавленням засобів масової інформації;

2)звертатися до державних органів приватизації та органів місцевого самоврядування із письмовими запитами щодо виявлених у процесі роздержавлення порушень;

3)вносити свої зауваження та пропозиції щодо формування списків об’єктів роздержавлення, які є пріоритетними та обов’язковими для розгляду державними органами, яких стосується таке звернення;

4)надсилати своїх представників для участі у роботі приватизаційних комісій;

5)розглядати документи, які подаються суб’єктами усуспільнення на усуспільнення об’єктів роздержавлення та визначення переможця з конкурсу на усуспільнення об’єкту роздержавлення;

6)брати участь у розгляді проектів роздержавлення друкованих ЗМІ, засновниками яких є центральні органи державної влади і приймати по них висновки, ; 7)вчиняти будь-які інші незаборонені законодавством дії, спрямовані на забезпечення дотримання законності у процесі роздержавлення друкованих засобів масової інформації

8)встановлювати форми типових: заяви на усуспільнення об’єкту роздержавлення, договору безоплатної передачі майна об’єкту роздержавлення при його усуспільненні, договору між покупцями об’єктів роздержавлення та створюваними ними редакціями.

Комісія зобов’язана:

9)розглядати звернення і надавати на них відповіді у письмовій формі (якщо це випливає із суті звернення) у строк 10 днів з моменту його надходження;

10)звітувати про проведену роботу у визначеному цим Законом порядку;

11)надавати суб’єктам усуспільнення інформацію про порядок усуспільнення об’єктів роздержавлення та перелік документів, необхідних для участі в усуcпільнені та їх зразки.

Стаття 22

Фінансування діяльності Комісії

Фінансування діяльності Комісії з роздержавлення здійснюється за рахунок Державного бюджету України в розмірі, достатньому для її функціонування.

В Державному бюджеті України на ____ рік окремим рядком передбачається фінансування діяльності Комісії з роздержавлення.

Стаття 23

Ініціатива щодо приватизації (усуспільнення)

Ініціатива щодо роздержавлення (приватизації/усуспільнення) об’єктів роздержавлення, включених до зведеного списку та списку об’єктів, які підлягають усуспільненню, виходить від покупців, визнаних такими відповідно до цього Закону. Заяви про приватизацію державних та залежних ЗМІ подаються до регіонального відділення ФДМ тієї області, на території якої розташований об'єкт роздержавлення, що приватизується, а щодо комунальних та залежних від комунальних юридичних осіб ЗМІ – до відповідного органу, створеного місцевими радами. Заява подається у письмовій формі та в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. Заява про усуспільнення об’єкту роздержавлення подається суб’єктом усуспільнення до Комісії з роздержавлення.

Заяви про приватизацію або усуспільнення приймаються протягом 3 місяців з дня опублікування зведеного списку об’єктів роздержавлення разом зі списком об’єктів усуспільнення, що підлягають усуспільненню.

Стаття 24

Перелік документів що подається разом із заявою про приватизацію

До заяви про приватизацію (усуспільнення) додаються документи, передбачені ч.1 ст.12 Закону України “Про приватизацію державного майна” та економічно-соціальне обЄрунтування доцільності такої приватизації. До складу документів, обов’язково входить і проект договору між майбутнім власником друкованого ЗМІ та редакцією роздержавленого друкованого ЗМІ.

Стаття 25

Прийняття рішення про приватизацію (усуспільнення) об’єкту роздержавлення та комісія з приватизації об’єкту

Прийняття рішення про приватизацію та утворення і діяльність комісії з приватизації об’єкту, складання і розгляд, реалізація плану проекту роздержавлення , а також всі інші дії стосовно приватизації об’єкту роздержавлення, відбуваються в порядку, встановленому Законом України “Про приватизацію державного майна”.

Визначення переможця конкурсу з роздержавлення ЗМІ, засновниками яких є центральні органи державної влади, покладається на Комісію з роздержавлення. З цієї метою Фонд Державного майна України у ________строк з дня отримання всіх заявок та інших документів, передбачених законодавством України про приватизацію, щодо приватизації майна ЗМІ, заснованих центральними органами державної влади, направляє вказані документи на розгляд Комісії з роздержавлення.

Комісія з роздержавлення протягом _____ місяців з дня отримання всіх документів, передбачених ч.2 цієї статті визначає переможця у приватизаційному конкурсі. Постанову про визначення переможця у приватизаційному конкурсі щодо роздержавлення ЗМІ, заснованого центральним державним органом та пакет документів, передбачений ч.2 цієї статті Комісія з роздержавлення протягом 3 днів з дня її прийняття направляє до Фонду державного майна України. Стаття 26

Рішення про усуспільнення об’єкту роздержавлення

Комісія з питань роздержавлення приймає рішення про усуспільнення об’єкту роздержавлення, якщо надійшов пакет документів на усуспільнення об’єкту роздержавлення хоча б від одного суб’єкту усуспільнення. Стаття 27

Конкурс (аукціон) з приватизації об’єкту роздержавлення.

Продаж майна об’єкту роздержавлення, визначення переможця приватизаційного конкурсу здійснюється у порядку, встановленому Законом України “Про приватизацію державного майна”.

Початкова ціна об’єкту роздержавлення на конкурсі (аукціоні) з приватизації об’єкту роздержавлення визначається Фондом державного майна України з врахуванням вартості майна редакції друкованого засобу масової інформації. Стаття 28

Усуспільнення об’єкту роздержавлення

Усуспільнення об’єкта роздержавлення здійснюється шляхом некомерційного конкурсу через безоплатну передачу майна об’єкта роздержавлення суб’єкту усуспільнення, який визнаний переможцем конкурсу з усуспільнення.

Положення про порядок проведення некомерційного конкурсу з усуспільнення друкованих засобів масової інформації затверджується Фондом державного майна України в _____ строк з моменту набрання чинності цим Законом.

Якщо на усуспіль
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4255
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду