Президент “височайше указав” на інформаційну безпеку

10 Грудня 2001
1183
10 Грудня 2001
13:48

Президент “височайше указав” на інформаційну безпеку

1183
6 грудня 2001 р. Президент України Л. Кучма видав Указ “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року “Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України”. Як вже повідомляли ЗМІ, 6 грудня 2001 р.
Президент “височайше указав” на інформаційну безпеку
Кучма видав Указ “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року “Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України”.

Починається цей документ з грізного помаху “височайшого перста” глави держави у бік чиновників, які безвідповідально поставилася до виконання подібного ж Указу Президента щодо рішення за матеріалами Н РБО майже п’ятирічної давності про недоліки в інформаційній сфері та інших постанов на той же кшталт. Тож Кабміну доручається провести службове розслідування причин невиконання зазначених нормативно-правових актів Президента України і вжити заходів щодо притягнення до відповідальності винних у цьому осіб. Тільки от питання: а кого, власне, карати? За цей період змінилося чотири прем’єри, майже дюжина віце-прем’єрів, ледь не всі міністри і керівники відомств. Не стало Міністерства інформації і Держтелерадіо, повністю оновився склад Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Залишилися по кабінетах хіба що чиновники 9-10 рангів. Але вони ні за що конкретно не відповідають...

Та перейдемо до суті нового Указу Президента щодо інформаційної безпеки. Тут є все: і про Інтернет, і про інформатизацію, про телефонію і комунікаційні мережі... Ми ж зупинимося лише на тих аспектах Указу, які стосуються заходів, покликаних, на думку творців документа, сприяти розвиткові телебачення.

Урядові пропонується у місячний строк подати на розгляд Верховної Ради законопроект про ратифікацію Європейської Конвенції про транскордонне телебачення. Слід зазначити, що ще 15 липня 1996 року Україна приєдналася до цього міжнародного комунікаційного акту. Але протягом п’яти років парламент не спромігся його ратифікувати. І на це були серйозні причини. Одна з них: позиції законодавства України про ТБ не завжди вписуються у рамки цієї Конвенції. Зокрема, Законом України “Про телебачення і радіомовлення” передбачено, що не менше половини обсягу мовлення телерадіокомпанії має становити український національний телепродукт. В свою чергу, Європейська Конвенція про транскордонне телебачення вимагає таку ж частку телеефіру відводити під європейські твори (тобто, фільми і передачі, створені авторами ЄС), в число яких українська телепродукція не входить. Проте, останнім часом посилився в Україні рух на користь ратифікації Верховною Радою цієї Конвенції.

Ще одна справа, яка ніяк не може зрушитися з місця: щодо створення Концепції національної інформаційної політики та інформаційної безпеки України. Неодноразові спроби підготувати такий документ закінчувалися безрезультатно. Тепер же глава держави дав урядовцям два місяці, щоб вони представили парламентові проект такого всеосяжного документу.

До пріоритетних завдань віднесено Президентом і розробку пропозицій щодо розвитку кабельного телебачення і проводового мовлення в регіонах України. У тримісячний строк на розгляд Верховної Ради має бути подано законопроект “Про кабельне, ефірно-кабельне телебачення і телеінформаційні мережі”. Принагідно згадаймо, що і Указ Президента, виданий ще за підсумками “інформаційного” засідання РНБО у 1997 р., вимагав підготувати проект подібного закону, правда, під дещо іншою назвою: “Про кабельне і супутникове телебачення і радіомовлення”. Тодішнє Держтелерадіо підготувало. Рік законопроект узгоджувався із “зацікавленими” міністерствами і відомствами, ще майже стільки – у службах Кабінету Міністрів. Потім із супровідним листом В.Пустовойтенка внесли його на розгляд парламенту. Там урядовий законопроект “зустрівся” з двома “побратимами” – проектами, створеними народними депутатами В. Алексєєвим та В. Понеділком. І всі три благополучно й дотепер лежать у Верховній Раді. А згідно Указу Президента, до них тепер приєднається і свіженький. Між тим, понад чотириста кабельних телемереж в Україні перебувають поза правовим полем, і пишним цвітом у їхніх “жилах” розквітає піратство.

Не обминув Президент своєю увагою і супутникове телебачення. Зокрема, передбачено з 1 січня 2002 р. приступити до створення національного супутникового каналу іномовлення з використанням наявної технічної бази апаратно-супутникової станції державного підприємства “Укркосмос” або інших систем. Можна було б з цього приводу вигукнути: нарешті й Україна увійде до числа космічних теледержав! Та ті ж фахівці НТКУ обрахували, що для створення супутникового телевізійного іномовлення треба не менше 20 млн. гривень, а це майже третина річних бюджетних асигнувань Національної телекомпанії. Чи не трапиться так, як із широко розрекламованим проектом телеканалу “Культура”?

Багато ще корисних вказівок дав Президент у своєму Указі: і щодо забезпечення фінансової стабільності Концерну РРТ, і стосовно перевірки додержання регіональними телерадіоорганізаціями антимонопольного законодавства (а чому не загальнонаціональними телемовниками типу “Студія 1+1” або “Інтер”?), і про захист національних інтересів на частоти у прикордонній зоні, тощо.

Але чим більше вчитуєшся у рядки цього важливого документу, тим настирливішою стає думка: а чи буде все це реалізовано? Бо мине ще якийсь час, і коли настане пора перевірки зробленого, чи не розпочинатиметься аналогічний Указ уже знайомими словами: “провести службове розслідування причин невиконання...” та “вжити заходів щодо притягнення до відповідальності винних у цьому осіб”.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1183
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду