“Заручники” інформаційних воєн диктують умови законодавцям? У Києві відбулися громадські слухання “ЗМІ та вибори. Законодавче підгрунтя”

25 Вересня 2001
1388
25 Вересня 2001
14:34

“Заручники” інформаційних воєн диктують умови законодавцям? У Києві відбулися громадські слухання “ЗМІ та вибори. Законодавче підгрунтя”

1388
Прийняті нещодавно Верховною Радою законопроекти про вибори та про політичну рекламу та агітацію викликали дуже неоднозначне ставлення з боку журналістського загалу. Саме цим було зумовлено проведення громадських слухань. Фахівці Інституту журналістики підготували достатньо обємний експертний аналіз тих статей закону, які надалі – без внесення відповідних поправок можуть зробити можливими низку порушень та зловживань.
“Заручники” інформаційних воєн диктують умови законодавцям? У Києві відбулися громадські слухання “ЗМІ та вибори. Законодавче підгрунтя”
Ми звернемо увагу, лише на окремі суттєві моменти В обговоренні законодавчих актів, що регулюватимуть діяльність ЗМІ у ході передвиборчої кампанії взяли участь як практикуючі журналісти, так представники міжнародних організацій, що надають підтримку незалежним українським мас-медіа, народні депутати України . Присутні відзначили, що у Законі про вибори народних депутатів України було враховано значну кількість зауважень та рекомендацій представників ОБСЄ, Міжнародного республіканського інституту, Європейського інституту ЗМІ та ряду інших впливових інституцій. Тим не менше, закон потребує деяких змін та уточнень. Фахівці Інституту журналістики підготували достатньо обємний експертний аналіз тих статей закону, які надалі – без внесення відповідних поправок можуть зробити можливими низку порушень та зловживань. Ми звернемо увагу, лише на окремі суттєві моменти.

На думку експертів, вагомим недоліком Закону є відсутність понятійної бази. Безумовно, було б доцільним дати у законі наукові визначення понять “інформація”, “основні принципи інформаційних відносин”, “суб’єкти інформаційних відносин”, “об’єкти інформаційних відносин”, “масова інформація та її засоби”, суб’єкти виборчого процесу”, “оціночне судження”, “контекстуальні матеріали засобів масової інформації”, “редакційні матеріали ЗМІ”, “політична реклама та антиреклама а ЗМІ”, “прихована політична реклама” тощо. Ряд інших поправок стосується законодавчого забезпечення виборців через ЗМІ інформацією, достатньої для їх усвідомленого вибору, аби результати виборів правильно відбивали волевиявлення громадян України, а також гарантують обмеження можливостей посадових осіб займатися саморекламою і забороняють власникам та засновникам ЗМІ втручатися у редакційну політику та творчість журналістів. Натомість проект Закону про політичну рекламу і політичну агітацію, підготовленим народним депутатом Мішурою В.Д. і прийнятий Верховною Радою України в першому читанні 7 червня 2001 року, вимагає серйозного перегляду. Цей законопроект закладає норми, які можуть суперечити Закону про вибори, Закону про інформацію, Закону про телебачення і радіомовлення, Закону про друковані засоби масової інформації (пресу), Закону про рекламу, а також окремим нормам Конституції. Зокрема, законопроект зобов’язує ЗМІ заздалегідь оголошувати чи поширюватимуть вони політичну рекламу, а також зобов’язує їх акредитуватися при Центральній виборчій комісії. Таким чином право на інформацію, по суті, набуває дозвільного характеру. Єдиним прогресивним моментом згаданого законопроекту учасники громадських слухань вважають положення про заборону здійснювати перевірки засобів масової інформації контролюючими органами. Деякі виступаючі висловили думку про те, що проект Закону про політичну рекламу і політичну агітацію є сенс взагалі зняти з обговорення Верховною Радою. Учасники громадських слухань підготували проект-звернення до голови профільного Комітету Верховної Ради України Олександра Зінченка з проханням врахувати запропоновані фахівцями та журналістами зауваження та пропозиції щодо закону про вибори. І, хоча кількома днями пізніше парламентарі прийняли цей закон у його останньому запропонованому варіанті, тим не менше громадська ініціатива журналістів свідчить: є нагальна необхідність внести корективи, запропоновані фахівцями. У зверненні також пропонується надіслати проект Закону про політичну рекламу і політичну агітацію на аналіз за участю експертів Ради Європи на предмет його відповідності європейським стандартам. При цьому організатори громадських слухань висловили готовність взяти на себе організацію проведення такої експертизи.

Організаторами громадських слухань виступили такі авторитетні структури як “Інтерньюз-Україна” (директор - Марджорі Роуз, виконавчий директор – Костянтин Квурт), Інститут журналістики Київського національного університету ім. Т.Шевченка (директор – В.Різун), Незалежна асоціація мовників (голова – Тетяна Лебедєва), фонд “Європа – ХХІ” (директор – Інна Підлуська) та ряд інших недержавних структур.

Сергій ЧЕРНЕНКО КОМЕНТАРІ:

Тетяна ЛЕБЕДЄВА, голова правління Незалежної асоціації мовників :

- Ми вважаємо, що законопроект “Про політичну рекламу та політичну агітацію” порушує як статтю 34 Конституції України, так і статтю 10 Європейської конвенції по права людини, оскільки він обмежує свободу слова та свободу розповсюдження інформації, і в той же час не підпадає під жодне виключення, згідно з яким ці обмеження можуть бути виправдані. Політична реклама та агітації є складовими частинами політичних дебатів та обговорень у вік інформації. Їх не можна обмежувати без надання переконливих причин, обумовленими державними інтересами. Надання права виборчим комісіям вирішувати, чи політична реклама не суперечить законам, неодмінно призведе до проявів зловживань та цензури за умов браку процедурних гарантій. Ми також не бачимо жодного обЄрунтованого аргументу в рамках державної політики, який би виправдав необхідність для мас-медіа звітувати виборчим комісіям про свої плани щодо розміщення політичної реклами. Очевидно, що ця норма повинна зберегти найжорсткіший контроль з боку урядових структур за всім виборчим процесом. Василь ЗАБРОДСЬКИЙ, президент телекомпанії ТВА (Чернівці):

- Деякі пункти Закону про вибори виглядають взагалі недоречно. Наприклад, пункт про обов’язкове проведення дебатів між кандидатами для регіональних телерадіокомпаній нереальний до виконання навіть з технічної точки зору. Цього не дозволяють зробити ні площі студій, ні інші технічні можливості. Недостатньо чітко виписані статті про рівні можливості для всіх учасників виборів. На мою думку, ці рівні можливості повинні бути виражені лише в однакових розцінках на ефірний час. І лише в тому випадку, коли я запропоную комусь із учасників вищі ціни, це має сприйматися як порушення закону. Євген КАУЛЬКО, головний редактор газети “Слобідський край” (Харків):

- Досвід роботи вказує на те, що було чимало випадків, коли засобам масової інформації доводилося долати величезні труднощі під час виборчої кампанії. У людей, які прагнуть потрапити чи то до Верховної ради чи до місцевих рад чимало амбіцій, чимало претензій, чимало побажань, але надто мало обов’язків. Дуже шкода, що в цьому Законі про вибори мало статей, які б захищали нас, журналістів, редакції газет, телерадіокомпаній – а більше тих, які нас до чогось змушують. Дуже багато непродуманих моментів у законопроекті про політичну рекламу, які не узгоджуються з іншими законами України. У ході нинішньої дискусії було висловлено ряд конструктивних пропозицій до закону і було б дуже добре, щоб депутати парламенту під час повторного розгляду законопроекту всі ці пропозиції належним чином розглянули і врахували.

Підготували Сергій ЧЕРНЕНКО, Тетяна АКІМОВА

Резолюція громадських слухань “ЗМІ та вибори. Законодавче підгрунтя”

12 вересня 2001 року, 15-30, Зал Вченої Ради Інституту журналістики та Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка 1. Передати зауваження та конкретні рекомендацій до законопроекту про вибори народних депутатів Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації та його голові Олександру Зінченку.

2. Проект Закону про політичну рекламу і політичну агітацію, підготовлений народним депутатом Мішурою В.Д., відправити на доопрацювання, оскільки проект не може бути прийнятий у такому вигляді, в якому він пройшов 1-ше читання.

3. Надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, голови профільного Комітету Олександра Зінченка звернення (текст додається), з тим, аби пропозиції і зауваження, висловлені до Закону про вибори народних депутатів України та проекту Закону про політичну рекламу і політичну агітацію, підготовленого народним депутатом Мішурою В.Д., були враховані, а також, щоб до розгляду у Верховній Раді проект Закону про політичну рекламу і політичну агітацію був надісланий і отримав експертизу відомих фахівців – консультантів із Ради Європи щодо відповідності законопроекту нормам Ради Європи.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1388
Читайте також
27.09.2001 12:22
Анна Шерман
«Детектор медіа»
2 208
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду