Теплу океанічну течію Гольфстрім відомий вчений та громадський діяч Бенджамін Франклін відкрив, вивчаючи у якості Генерального поштового майстра США вахтові журнали та карти китобоїв. Планету Нептун астрономи відкрили, вивчаючи математичні моделі руху інших планет сонячної системи. А експерти проекту ENPI FLEG (Improving Forest Law Enforcement and Governance in the European Neighbourhood Policy East Countries and Russia) довели високий рівень корупції в лісовому секторі України, вивчаючи публікації українських інтернет-видань. Для цього було проаналізовано 126 інформаційних матеріалів та статей за перші дев'ять місяців 2009 року.

Дослідники з'ясували, в яких регіонах найчастіше журналісти пишуть про лісові проблеми, які ЗМІ найактивніші у висвітленні теми, прес-служби яких державних та інших організацій надають найбільше інформаційних приводів. Найцікавішим же є аналіз змісту та тематики оглянутих публікацій.

Він показав, що найчастіше потрапляють до поля зору журналістів такі теми: «Незаконні рубки», «Порушення природоохоронного законодавства у лісопідприємствах», «Махінації із землями лісового фонду», «Контрабанда лісу», «Участь працівників лісового господарства у незаконних оборудках», «Незахищеність лісівників», «Ліс і місцеві жителі».

Незаконні рубки

Левова частка публікацій - це коротка інформація про порушення: затримали порубщика або кількох, затримали автомобіль із краденою деревиною тощо. Також часто зустрічаються інформації-звіти контролюючих органів: за рік (на початку наступного), за один-два місяці (зазвичай - перші місяці року), за квартал, за півроку, за три квартали.

Зазвичай усі ці замітки не дають можливості зрозуміти, наскільки масштабними є незаконні рубки (немає порівняння із масштабами рубок по країні в цілому тощо; даються просто абсолютні цифри - без аналізу).  В одних публікаціях повідомляється кількість зрубаних дерев, у інших - збитки у гривнях. А якщо дається й те, й інше, то усе одно не зрозуміло, збільшується чи зменшується кількість порушень та їх шкода з року в рік. Зазвичай неясно, чому відбуваються порушення: через те, що немає чим заплатити за дрова чи через безробіття, коли красти ліс - єдиний спосіб заробити. Або ж такий «бізнес» - річ прибуткова і саме цим приваблює. Неясно і що заважає ефективно боротися із порушеннями: недосконалість закону чи відсутність реального покарання, недопрацювання суду чи прокуратури, не лякають маленькі штрафи?

Тим не менше певні висновки із цих матеріалів зробити можна: з неорганізованими браконьєрами вдається боротися навіть у існуючому законодавчому полі. Тут у першу чергу потрібна хороша співпраця лісової охорони та міліції. І такі позитивні приклади є. Також очевидно, що державна машина доволі справно працює у випадках затримання неорганізованих браконьєрів-лісорубів: у замітках є приклади успішного встановлення особистості порушників та їх затримання, справи передаються до суду, нараховуються збитки тощо. Щоправда, практично відсутня інформація про винесення вироків суду і відшкодування збитків, про те, як це вплинуло на односельців, чи відбило бажання красти ліс далі тощо.

Дещо складніше виглядає ситуація у тих випадках, коли діють організовані групи нелегальних лісорубів. Тут нерідко уже замало співпраці з дільничними міліціонерами, тут уже потрібен «Беркут» абощо. Частина таких порушників теж успішно затримується, але у одній з аналітичних публікацій журналіст переконливо доводить, що коли ці групи працюють на постачання цілої системи лісопилок, то вони успішно обходять усі закони. Такі ж висновки робляться у ще кількох публікаціях, особливо якщо деревина встигає перетворитися на «живі» гроші, а вартість вкраденого рахується мільйонами. На такі ситуації скаржаться у ряді публікацій і самі лісівники.

Коли ж йдеться про масштабні рубки, то зазвичай система покарання буксує. Про такі випадки уже не пишуть інформаційні агенції, а - журналісти у великих критичних матеріалах.

У цьому ж розділі варто сказати про інформації щодо випадків знаходження необлікованої («лівої») деревини на приватних підприємствах, зазвичай - лісопилках або столярних цехах. Але якщо у одних випадках йдеться про успішність перевірок таких підприємств, то в інших - про складність здійснення таких перевірок і законодавчі перепони для таких перевірок і узагалі контролю таких підприємств.

Порушення природоохоронного законодавства у лісопідприємствах

Інформація такого роду зазвичай з'являється після планових перевірок Держекоінспекції. Це певна невідповідність правил рубок: не вивозяться порубочні рештки, неправильно трелюється деревина, пошкоджується підріст тощо. Також нерідко знаходять невідповідність і при рубках (рубки за межами лісосіки тощо), через що частину добутої деревини класифікують як незаконно зрубану. Суми претензій за збитки довкіллю можуть бути доволі значними - десятки, а то й сотні тисяч гривень. Претензії підприємствам виставляються, але лише у одній публікації зазначено, що вони були сплачені.

Махінації із землями лісового фонду

Такі порушення також виявляються під час планових та позапланових перевірок - як екоінспекцією, так і іншими контролюючими органами. Рахунок іде на гектари, а інколи - й на десятки гектарів. Є випадок, коли із звітності «пропали» 70 гектарів лісу. Цікаво, що тут не тільки порушили кримінальну справу, а й зняли з роботи директора підприємства. Це єдиний факт такого роду покарання на усі публікації. Особливо гостро тема землі постає у приміських лісах. Зазвичай правоохоронні органи тут мовчать, і журналісти відзначають, що причина - зацікавленість багатих та впливових людей, які й «прихватизують» землі. Тут ознаки корупції проявляються дуже яскраво.

Контрабанда

Таких матеріалів дуже мало, буквально три-чотири. Але обсяги лісопродукції, які у них зазначаються, просто вражають. Цікаво, що виявили контрабанду не митники, а у двох випадках - відділи по боротьбі з економічною злочинністю МВС,  у іншому - податкова інспекція, ще у одному - СБУ. У цих матеріалах також розкривається схема проведення контрабандних операцій. Ось типовий приклад: «Співробітниця місцевого товариства з обмеженою відповідальністю незаконним шляхом отримала товарно-транспортні накладні для підтвердження законності придбання лісоматеріалів і на підставі цих документів отримала в Херсонському обласному управлінні лісового та мисливського господарства сертифікат для митного оформлення експорту лісу. Сертифікат зловмисниця надала до митної установи». Цікаво, що в жодному з цих випадків працівники лісопідприємств, які видавали сертифікати, нічого не запідозрили. Хоча обсяги кожного разу були дуже великими.

Участь працівників лісового господарства у незаконних оборудках.

У випадках, коли йдеться про значні обсяги вкраденого лісу, часто зазначається, що крадіжки не могли відбуватися без участі працівників лісопідприємств. Є приклади, коли саме ці працівники були ініціаторами і організаторами незаконних рубок, підробляли документи тощо.

Також є три-чотири замітки, в яких інформується про порушення кримінальних справ проти працівників лісового господарства, які не вжили належних заходів до охорони лісу. На жаль, не зрозуміло з цих статей, що саме мали зробити, але не зробили лісівники. Тому цим випадкам дуже важко дати оцінку - чи це було свідоме сприяння рубкам, чи просто непрофесіоналізм тощо.

Незахищеність лісівників.

У кількох статтях ідеться про недостатню захищеність лісоохоронців, а один з матеріалів повністю присвячений саме  цій темі і наводить приклади побиття працівників лісової охорони браконьєрами.

У той же час є дві публікації, в яких йдеться про незахищеність тих працівників лісопідприємств, які намагаються вберегти ліс від «лісової мафії», тобто від крадіжок лісу, які здійснюються «під дахом». Таких лісівників тим чи іншим способом звільняють із займаних посад тощо.

Ліс і місцеві жителі.

Буквально лічені приклади того, коли місцеві жителі виступають на захист своїх (найближчих до населеного пункту або ж і за власністю належних до нього) лісів, розуміючи, що масові рубки погіршать умови їх проживання та/або що ліси - їхня власність, і вони повинні від цього мати якийсь зиск (це - іще рідше).  Найцікавіша на цю тему стаття у «Високому Замку», у якій іде мова про успішний досвід роботи районної ради, яка на вимогу місцевих жителів узагалі заборонила рубки лісу у районі. Після цього лісозаготівельники пішли на контакт із людьми і почали надавати їм інформацію про те, що де і коли буде рубатися, і згодилися враховувати побажання людей щодо місць та обсягів рубок. Інший позитивний приклад - боротьба мешканців Харківщини проти незаконних піщаних кар'єрів у сусідньому лісі. Кар'єри загрожували падінням рівня ґрунтових вод тощо. Людям допомогла неурядова організація, яка навчила їх способам боротьби за свої права.

Загалом складається враження, що тільки активна позиція місцевих жителів може суттєво впливати на ситуацію. З іншого боку, без підтримки «з центру» їм важко відстоювати свої права.

Окремо варто сказати про аналітичні статті (про деякі вже згадувалося вище), в т.ч. ті, що писалися після звернення місцевих жителів та НУО. Загалом близько 20 оглянутих матеріалів можна віднести до серйозних аналітичних статей або журналістських розслідувань. Зазвичай це газетні або журнальні публікації, вивішені на сайтах цих видань. Як правило, це авторські матеріали, ці статті нерідко мають широку географію, інколи навіть готуються кількома авторами з різних регіонів. Нерідко у них присутні коментарі фахівців. Саме ці матеріали найбільш цікаві як джерело рекомендацій щодо виходу із ситуації, яка склалася у лісовій сфері, а також містять цікаві узагальнення та висновки (хоча нерідко й доволі дискусійні).

Чого немає у добірці

На жаль, за винятком статті Наталі Шевченко на сайті НУО «Зелене майбутнє», відсутні статті з аналізом політики лісокористування та лісоуправління як такої, ефективності лісового законодавства тощо. Немає статей про ситуацію із незаконними вирубками лісу, контрабандою, «дерибаном» лісових земель тощо по країні в цілому (тим більше - з тенденціями, порівнянням з тим же СРСР або сучасними країнами-сусідами). Немає статей про результативність і ефективність роботи нашої судової системи тощо.

Географія

Найбільша кількість оглянутих матеріалів ЗМІ стосується Львівської області (25), але якщо врахувати, що ряд повідомлень практично без правок дублювався різними ЗМІ, то ця область давали інформаційні приводи для 20 публікацій.

Далі за кількістю публікацій та інформаційних приводів області розмістилися так:

Закарпатська                   18/16

Івано-Франківська          18/11

Волинська                       8/8

Житомирська                  8/6

Рівненська                       7/7

Харківська                       7/6

Чернівецька                     6/5

Вінницька                        4/4

Сумська                           4/4

Херсонська                      4/4

Тернопільська                 3/3

Київська                          3/3

Чернігівська                     3/3

Хмельницька, Луганська, Черкаська, Кіровоградська, Донецька, АР Крим - по одній публікації.

Логічно, що у лідерах - найлісистіші карпатські області, але виникає питання: чому наполовину менше публікацій про ситуацію у теж карпатській Чернівецькій області та поліських Житомирській, Волинській, Рівненській, Київській. Й узагалі мало - у поліських Сумській та Чернігівській?

Активність ЗМІ

Найчастіше на теми незаконних рубок та непорядку в лісах виступали такі ЗМІ:

Закарпаття онлайн - 11 разів,

ZAXID.NET - 11 разів,

Західна інформаційна корпорація (ЗІК) - 9,

Житомир-інфо - 5,

ТРК «Вежа» - 5,

«Об'єктивно» - 4

Сайт Мінприроди - 4

ua-reporter - 4

сайт МВС - 3

«Високий замок» - 3

Mobus.com - 3

GalInfo - 3

На решті сайтів відмічено переважно по одній публікації. Усього до списку прореферованих публікацій потрапили публікації із 57 сайтів (повний список додається).

Тобто найбільш активними були регіональні інформаційні агенції. У той же час треба відзначити, що хоча газети на лісову тематику виступають відносно рідко, вони зазвичай дають змістовні аналітичні публікації.

Найчастіше приводом для виступу ЗМІ на теми «лісової» законослухняності та якісного господарювання у лісах слугують прес-релізи різних контролюючих відомств. Ось таблиця кількості посилань на прес-служби та заяви, виступи тощо представників різних відомств (розбивка по областям та окремо центральних органів не робилася):

1.     МВС - 25

2.     Державна екоінспекція та Мінприроди - 22

3.     Прокуратура - 17

4.     Держкомлісгосп - 9

5.     КРУ - 5

6.     Податкові інспекція та міліція - 4

7.     СБУ - 2

8.     Рахункова палата - 1

9.     Митниця - 1

- В п'яти випадках інформаційні приводи давали обласні держадміністрації, які проводили тематичні наради. Такі наради проводилися у Львівській (по цій нараді було три публікації), Харківській та Донецькій областях. Більшість цих публікацій - доволі цікаві аналітичні матеріали з пропозиціями покращення ситуації включно.

- У ще п'яти випадках приводом для публікації послужили звернення місцевих жителів, в т.ч. листи. Інколи вони ставали приводом для серйозної аналітичної статті або й журналістського розслідування.

- Чотири рази публікації провокували або й самі готували НУО, це також матеріали, які дають чимало інформації для роздумів.

- І, нарешті, приводом для написання близько десяти матеріалів стали події, які потрапили в поле зору безпосередньо журналістів або ж їхніх знайомих.

Характерно, що висновки авторів аналізу преси значною мірою збіглися з результатами соціологічного опитування, яке на замовлення тієї ж програми ENPI FLEG  підготувала група соціологів на чолі з виконавчим директором Центру «SOCIS» доктором соціологічних наук Олександром Стегнієм.

Точність «попадання» журналістів ще буде перевірятися й іншими методами, але загалом робота журналістів заслужила високу оцінку на семінарі в Івано-Франківську, у якому взяли участь лісівники областей карпатського регіону, представники екоінспекцій, правоохоронних органів, місцевої влади, бізнесу, громадських організацій.

Втім, почивати на лаврах «акулам пера» не варто - зауважень щодо некомпетентності, упередженості на заангажованості журналістів, які висвітлюють лісову проблематику, теж вистачало.