НСЖУ виступає проти приватизації видань у процесі реформування комунальних ЗМІ

НСЖУ виступає проти приватизації видань у процесі реформування комунальних ЗМІ

13 Травня 2015
2207
13 Травня 2015
15:58

НСЖУ виступає проти приватизації видань у процесі реформування комунальних ЗМІ

2207
НСЖУ виступає проти приватизації видань у процесі реформування комунальних ЗМІ
НСЖУ виступає проти приватизації видань у процесі реформування комунальних ЗМІ

Концепція реформування має полягати в забезпеченні аудиторії місцевою інформацією, збереженні газет і їх редакційній незалежності. Про це ішлося під час круглого столу, який відбувся в Національній спілці журналістів України (НСЖУ) 13 травня. Медіа-експерти, представники громадських організацій і редактори обговорювали проект Закону про реформування комунальних ЗМІ та можливість спільних дій щодо підтримки видань, повідомляє прес-служба НСЖУ.

 

За словами секретаря Національної спілки журналістів України, головного редактора газети «Трудова слава» (Херсонська область) Валерія Горобця, громадські організації можуть допомогти редакціям комунальних і державних видань, зокрема, навчальними проектами та юридичною підтримкою. Він навів приклад, як свого часу брав участь у проекті Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) зі стажування в успішних газетах. Завдяки цьому газета змогла кардинально змінитися та значно збільшити аудиторію, а відтак і стати економічно незалежною.

 

«Нам дуже потрібні такі проекти, як стажування. Крім цього, корисно було б вивчити досвід створення кластерів, як це впроваджується за кордоном, подивитися на їхню роботу. І в цьому, безперечно, можуть посприяти громадські організації», - зазначив Валерій Горобець.

 

Головний юрисконсульт та секретар НСЖУ Тетяна Котюжинська зауважила: Спілка відстоює прийняття такого законопроекту, який би забезпечив саме реформування, а не приватизацію видань.

 

«За основу має бути прийнята концепція реформування, яка б дала місцевим ЗМІ можливість виходити і надалі і забезпечувати читачів місцевою інформацією. Реформа повинна гарантувати вихід, а не закриття, і незалежність цих газет», - наголосила Тетяна Котюжинська.

 

Секретар Спілки Олександр Бухтатий зауважив: не варто зволікати з ухваленням закону про роздержавлення. Адже, попри важкий час у країні, криза навчила газети виживати без бюджетної підтримки та шукати оптимальні шляхи розвитку.

 

За словами активістів Спілки, лише близько 20-30% редакцій не готові до роздержавлення. Для решти - це питання умов.

 

Представник Інституту розвитку регіональної преси Катерина Іванова зазначила, що ІРРП готовий розглянути можливість відновити проект зі стажування. Крім цього, організація проводить ряд тренінгів для регіональних видань, що присвячені ефективності управління редакцією.

 

«Ми надаємо і юридичні сервіси, зокрема, роз'яснення, захист редакцій у судових процесах, весь спектр допомоги щодо виборчих питань. Готові ініціювати проект і з підготовки роз'яснювальних юридичних матеріалів для комунальних ЗМІ з питань реформування», - зазначила вона.

 

Директор Інституту Медіа Права (ІМП) Тарас Шевченко зауважив, що вже зараз можна робити певні кроки в напрямку роздержавлення, не чекаючи ухвалення закону. «Зокрема, як варіант може бути рішення Кабміну, котре зобов'язало б місцеві адміністрації вийти з числа співзасновників. Також слід порушити питання заборони реєстрації нових державних чи комунальних ЗМІ. Якщо народні депутати не проголосують за це, то навряд чи вони підтримають роздержавлення», - зазначив Тарас Шевченко.

 

Водночас перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко застеріг, що процес виходу зі співзасновництва має бути обережний і чітко прописаний. Він навів приклад черкаської газети «Нова Доба», щодо якої колишній губернатор області прийняв рішення вивести з числа співзасновників облдержадміністрацію, а потім газету, зробивши банкрутом, формально закрили. Натомість цю ж газету як нове приватне підприємство заснував місцевий народний депутат-регіонал. «Потрібні якісь запобіжники, щоб не спонукати до хвилі приватизації чи тиску на редакторів», - зазначив очільник Спілки.

 

Представники Незалежної медіапрофспілки України (НМПУ) наголосили на необхідності захисту трудових прав працівників комунальних медіа.

 

«Раніше медіапрофспілка не займалася наданням сервісів для комунальних ЗМІ. Але ми відстоюємо позицію, що в процесі реформування мають бути дотримані трудові права, гарантії для працівників. Щоб не було незаконних звільнень. Тому готові захищати права журналістів», - зазначила виконавчий секретар НМПУ Оксана Винничук.

 

У круглому столі в НСЖУ з питань пошуку можливостей співпраці громадських організацій у допомозі реформуванню комунальних ЗМІ також взяли участь представники «Інтерньюз-Україна», Донецького прес-клубу, Громадської платформи, Асоціації «Незалежні регіональні видавці України».

 

Нагадаємо, у грудні минулого року Секретаріат Національної спілки журналістів України (НСЖУ) прийняв відкрите звернення Спілки щодо реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ.

 

У зверненні Спілка журналістів підтверджує свою позицію щодо необхідності реформування державної та комунальної преси в Україні. Водночас НСЖУ звертає увагу на недоліки зареєстрованого у Верховній Раді проекту Закону України № 1123 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».  Серед положень законопроекту, які викликають стурбованість Спілки, зокрема, названі: однорічний період «пілотного проекту», протягом якого неможливо буде здійснити всі необхідні процедури, невизначеність щодо державної підтримки преси, відсутність чітких досліджень щодо розвитку газет. На переконання секретаріату НСЖУ,  це може призвести до знищення місцевої преси в Україні.

 

17 квітня 2014 року Верховна Рада не змогла ухвалити закон про роздержавлення ЗМІ. За відповідний законопроект № 2600 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» проголосували лише 204 народні депутати. За відправлення законопроекту на повторне друге читання проголосували ще менше народних депутатів - 197 голосів. Проти законопроекту виступили депутати з ВО «Свобода», які вважають, що олігархи націлилися на районну й обласну пресу.

 

«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2207
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду