Українське буде в тренді, бо іншого виходу в нас немає

Українське буде в тренді, бо іншого виходу в нас немає

12 Січня 2015
4881
12 Січня 2015
15:06

Українське буде в тренді, бо іншого виходу в нас немає

4881
2014-й та еволюція телевізійного контенту. Ситуація в країні вплинула й на телевізійний контент. Які тенденції 2014-го продовжаться в 2015 році та за рахунок чого ринок зможе подолати залежність від російського продукту?
Українське буде в тренді, бо іншого виходу в нас немає
Українське буде в тренді, бо іншого виходу в нас немає

Революція гідності 2014 року та подальша російсько-українська війна підготували шлях для еволюції телевізійного контенту. В 2015 році викликом для українських каналів стане відмежування від російського ринку та продукту. Скандал довкола новорічного вогника на «Інтері» свідчить, що багатьом російським зіркам доведеться забути про своє місце на українському ТБ (це й герої російських патріотичних серіалів, і гумористи, й завсідники святкових вогників, концертів або шоу). Не виключено, що цей процес стане двостороннім, як у шоу-бізнесі, й українському продукту також складніше буде потрапити на телеекрани Російської Федерації. Хоча дотепер деякі українські серіали займають перші місця в топах найбільших російських каналів, щоправда, їхня виробнича прописка «made in Ukraine» скромно замовчується.

 

Звісно, наслідки гібридної війни - це додатковий головний біль для українських каналів і виробників. Першим доведеться думати над тим, що ж тепер ставити в прайм замість прем'єрних серіальних новинок або вічних «Інтернів» чи «Ментів». А другим - частково або на якийсь період - доведеться відмовитися від зручного російського ринку, на потреби якого орієнтуються великі продакшни, для яких продажі серіалів на топові російські канали відбивали витрати на виробництво, що майже неможливо зробити виключно на українському ринку.

 

Втім, ці труднощі зрештою можуть підсилити вітчизняний контент. Відмежування від російського ринку має стати поштовхом для розвитку нових жанрів, форматів і тем (!), які можуть згуртувати українське суспільство і відповідатимуть саме його потребам (а не потребам глядачів «Первого канала» чи «России 1» із ностальгією за Радянським Союзом або Російською імперією). Вітчизняні телеканали вже довели, що можуть робити якісні талант-шоу, реаліті, тож настала черга кіно й серіалів. Звісно, якщо в цьому буде зацікавлена держава і всіляко сприятиме (не лише мізерними дотаціями, а й через політику пільг і преференції) розвитку кіносеріального виробництва. Також слід очікувати, що українські канали й виробники нарешті докладатимуть більше зусиль до пошуків копродакшн-партнерів у різних європейських країнах.

 

Власне, українське буде в тренді, бо іншого виходу в нас немає. Та еволюційні зміни не можуть бути блискавичними.

 

В Україні є виробництво контенту, але немає ринку

 

За словами керівника компанії Cool Production, у минулому генеральної продюсерки Нового каналу та продюсерки програм «Інтера» Оксани Панасівської, головною тенденцією у виробництві контенту в 2014 році було підвищення якості та кількості інформаційного мовлення: «Ситуація в країні впливала на контент, тож найвищі рейтинги впродовж року отримували інформаційні випуски, суттєво підвищили свої показники інформаційні канали. Також виклики часу сприяли появі нових технологій і навіть нових стандартів».

 

Актуальними торік були й аналітичні та публіцистичні формати, які найчастіше доповнювали новинні блоки. Деякі канали спробували протистояти російській пропаганді запуском праймових проектів, розрахованих на російськомовне населення («Секретные материалы» на «1+1», «Гражданская оборона» на ICTV). Побільшало й проектів-розслідувань.

 

Втім, як і раніше, окрім випусків новин, перші місця в топах найрейтинговіших трансляцій займають серіали та розважальні шоу.

 

«Мені подобається те, що виходить у каналу "Україна" з його довгими серіалами Тетяни Гнєдаш, - аналізує тенденції та події минулого року Ірина Костюк, продюсерка Film.ua, яка займається виробництвом контенту для молодої аудиторії, та екс-генеральна продюсерка телеканалу ТЕТ. - Я радію успіху серіалу Ірини Курчакової (AccelTime Production. - ТК) "Поверни моє кохання" на "Інтері". Я вважаю, що "Плюси" осідлали вірного коня в плані публіцистики (хоч і не завжди згодна з акцентами). Найкращий у країні комедійний контент весь рік робив "Квартал" (і серіальний, і non-scripted). Льоша Гончаренко і його дівчата (Friends Production. - ТК) роблять прекрасний розважальний контент для молодої аудиторії. Ну і, звичайно ж, перфекціоніст Володимир Бородянський та СТБ з його найкращими в країні шоу й сіткою повністю з власного продукту».

 

Важливо, що для українських каналів зйомки власних шоу є рентабельнішими за купівлю зарубіжних серіалів, каже керівник телегрупи StarLightMedia Володимир Бородянський. «Раніше ти міг купити серіал за $50 тис. - тобто 400 тис. грн. А зараз це вже 800 тис. грн, тоді як шоу можна зняти за 440 тис. грн», - зазначив він в інтерв'ю «Новому времени страны».

 

Втім, не всі канали орієнтувалися на високобюджетне виробництво. Наприклад, «1+1» вдалося знизити свої виробничі витрати. Генеральна продюсерка «1+1 Production» Вікторія Лєзіна-Масляна розповіла, що цього року її команда більш свідомо підходила до планування, розподілення та амортизації ресурсів. На її думку, найближчим часом вирішальне значення матиме саме локальний контент.

 

«На мій погляд, 2014-й - перший рік, коли канали та продакшни стали чітко усвідомлювати, що необхідно переходити на економічно виправданий підхід до виробництва з витратної точки зору, - переконана пані Лєзіна-Масляна. - Крім того, наша цільова аудиторія стала більш орієнтована на локальний контент, завдяки чому українські продакшни отримали, напевно, перший у своєму житті шанс виробляти контент повністю на локальному матеріалі й задіяти максимальну кількість українських селебритіз, українських акторів, сценаристів і режисерів. Фактично для нас політична та економічна криза в країні може стати корисним витком розвитку».

 

Українські виробники навчилися створювати не лише якісні шоу, а й успішні формати, які вдається продавати за кордон. «Подією вважаю продаж формату нашого (Film.ua - ТК) серіалу "Нюхач" до Франції на головний канал країни, - каже Ірина Костюк. - Ще подією вважаю шоу "Панянка-селянка" (що в лютому стартувало на ТЕТі), яке робить Юля Райцина (в рамках Friends Production Льоші Гончаренка). Це не тільки рейтинговий успіх, а й унікальний формат, права на який відразу ж узяв у дистрибуцію міжнародний форматний мейджор. Ба більше, програма стала феноменом і в Росії, і в цьому сезоні там багато хто намагається наслідувати її успіх».

 

Також Ірина Костюк звертає увагу на успішні серіальні проекти Film.ua, які займають другу та третю позицію на російських каналах у топах за рік. Серед них - «Будинок із ліліями».

 

Оксана Панасівська переконана, що саме виробництво серіалів стане трендом 2015 року. «Потрібно не втрачати цього шансу, шукати гроші, знімати серіали та кіно. Всі будуть казати, що це нерентабельно. Однак, можливо, вдасться знайти для цього поштовху державні кошти або приватні інвестиції. Я думаю, що є охочі інвестувати у власне кіновиробництво. І дуже важливо це робити незалежно від росіян. Наші телеканали також вирішили починати знімати серіали. Бородянський казав про наміри знімати сімейну сагу про українську родину, яка, звісно ж, буде розрахована на український ринок», - зазначила пані Панасівська.

 

За словами Вікторії Лєзіної-Масляної, за сприятливих обставин її продакшн зможе збільшити виробництво серіального продукту в 2015 році на 50% порівняно з 2014-м.

 

Як засвідчив 2014 рік, наразі основну роль у виробництві контенту відіграють саме канали, які активно розвивають інхаус-продакшни і прагнуть створювати топовий продукт власними силами. Втім, за словами Ірини Костюк, певною мірою через це в Україні відсутній ринок виробництва контенту: «Я не розумію ось цих страждальних зітхань деяких скептиків-дилетантів про "в Україні немає виробництва, оскільки все життя тільки купували". У нас відмінне виробництво контенту. Але, на жаль, саме "виробництво контенту", а не "ринок виробництва контенту". Ситуація затьмарюється тим, що в той час, коли для незалежних продакшнів це бізнес, для каналів це іміджева (навіть коли рейтингова) розкіш, яка рідко окуповується».

 

Генеральний продюсер Нового каналу Сергій Євдокимов теж переконаний, що рано чи пізно постачальники контенту обов'язково переможуть лінійне ТБ, - про це йдеться в його роздумах у Facebook про підсумки 2014 року.

 

На думку Володимира Бородянського, формуванню цивілізованого ринку заважає бажання певних каналів грати не за правилами: «Телеканали бояться втратити свою аудиторію. Тому готові перебити твій контракт із виробником серіалу, запропонувавши ціну, вищу за ринкову. Ми вже два роки переконуємо всіх працювати за ринковими правилами».

 

Як здолати залежність від російського ринку

 

У зв'язку з неоголошеною війною з Росією існують складнощі з представленням української продукції на російському ринку. Ринок контенту не є винятком. Особливо з огляду на те, що всі останні роки Росія була основним місцем збуту для українських виробників серіалів і фільмів.

 

«Офіційно ніхто не заборонить купувати українське, тому що воно українське. Але завжди є внутрішні цензори, тому що ми зараз по різні боки барикад. Тому певне упередження може бути», - каже Оксана Панасівська.

 

Однак Ірина Костюк, як і інші топ-менеджери Film.ua, не вважає, що російський ринок закриється для українського контенту: «Я б якраз відзначила несподівану зміну в політиці продажів зарубіжних компаній (нечасту, але все ж). У нас (спільно з російським партнером) була прекрасна ідея зробити україно-російську версію гучного формату політичного серіалу The Bridge («Міст» - шведсько-датський формат. - ТК). Така версія якраз би була унікальною, адже транслювала б дуже правильний меседж, що - незважаючи на обставини між двома країнами - якщо є робота, яку треба зробити спільно, то обов'язок кожної людини - робити свою роботу сумлінно, якісно й чесно. Але, на жаль, правовласник формату поки вважає, що така українсько-російська копродукція - це занадто суперечливо в нинішніх обставинах». Чи розглядав Film.ua можливість копродукції The Bridge з іншими сусідніми країнами, пані Костюк не повідомила.

 

Що ж до залежності українських каналів від російського ринку контенту, то Ірина Костюк основну причину цього бачить у смаках аудиторії, які підтверджуються рейтингами. «Мають змінитися смаки глядачів. Треба формувати думки та смаки глядача, а не тупо забороняти йому щось дивитися», - вважає вона.

 

Здолати залежність від російського продукту можна за рахунок збільшення власного виробництва, а також масштабування виробництва контенту, вважає Вікторія Лєзіна-Масляна. «Треба не боятися ризикувати, давати більше можливостей локальним продакшнам», - додає вона.

 

Ірина Костюк звертає увагу на те, що витрати на виробництво можна знизити за допомогою використання переваг брендованого контенту і продакт-плейсменту. «Я особисто в цьому бачу один зі способів виходу із ситуації, що склалася на ринку, і ми вже розробили два проекти з розрахунком саме на повне брендування або лаконічний продакт-плейсмент (без притягнутих за вуха "усників" ведучого або вдихуваних на монтажі крупних планів подушок із логотипами)», - зазначає вона. До речі, досить успішним прикладом такого телевиробництва є тележурнал для денних слотів на телеканалі СТБ - «Все буде добре».

 

Також українські канали й продакшни зможуть освоювати й нові ринки. Приміром, у цьому бачить перспективу Оксана Панасівська: «Єдиний шлях - шукати собі партнерів у Європі. Не боятися налагоджувати зв'язки. Треба битися головою об стіну і йти туди».

 

Освоєння нових ринків стосується як виробництва, так і закупок. Адже в певних слотах у 2014-му вдало працювали турецькі чи американські проекти. Також канали точково намагаються випробувати грецькі, корейські та польські серіали.

 

Топ програм за рік

 

Якщо поглянути на топ найрейтинговіших програм за 2014 рік (враховані середні показники трансляцій за аудиторією «18-54, вся Україна» станом на 28 грудня 2014 року, дані за 27 і 28 грудня - overnight), то можемо окреслити основні напрямки та жанри, які будуть запотребувані наступного року.

 

Насамперед це новини. У топ-сотню увійшли «ТСН», «Подробности», «Факти», «Вікна-новини», «События» (тижневі та щоденні випуски цих програм). Попит на інформаційне мовлення буде не менш актуальним і цього року. Певно, канали розширюватимуть корпункти, відкриватимуть нові студії та зніматимуть документальні цикли на основі репортажів.

 

Серіали. Високі показники 2014 року мав українсько-російський серіал «Поверни моє кохання» (AccelTime Production Ірини Курчакової), що транслювався на «Інтері». Також добре дивилися минулого року «Чужий район - 2» та «Шеф» (ICTV), «Будинок із ліліями», «І все-таки я люблю», «Людський фактор», «Доярка з Хацапетівки», «Аромат шипшини» («Інтер») тощо. Глядач ставатиме вимогливішим до серіального контенту і, зрештою, захоче бачити захопливі історії з власним колоритом без російських номерів, ментів тощо.

 

«Квартал-продакшн» та український гумор. На перших позиціях у топі програм за рік - проекти виробництва «Студії Квартал 95»: мюзикл «1+1 вдома», шоу «Вечірній квартал», анімаційні проекти «Казкова Русь», «Мульти Барбара» тощо. Рейтинги демонструють попит на такі проекти вже не перший рік. Знаково, що й у новорічну ніч 2015 року саме проект «Кварталу 95» узяв найвищі цифри.

 

Талант-шоу й реаліті. «Х-фактор», «Україна має таланти», «Зважені та щасливі», «МастерШеф», «Голос країни». Переважну більшість успішних шоу цього формату глядачам пропонуватиме СТБ, який протягом 2014-го не відмовлявся від розваг, а 2015 року голосисті таланти у свій ефір повертає й «1+1».

 

Публіцистика й документалістика. «Гроші», «Українські сенсації», «Операція Крим» на «1+1» також опинились у топ-сотні. Українська документалістика та публіцистика буде запотребувана і в цьому році. Вочевидь, канали й надалі віддаватимуть частину ефіру історичним проектам, документальним стрічкам і спецпроектам про війну, програмам розслідувань тощо.

 

Ілюстрація - vk.com

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4881
Коментарі
3
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
глядач-2
3384 дн. тому
Глядач, а Вы когда нибудь смотрели телевидение стран, на которые ссылаетесь? Вы можете привести примеры продукции их собственного производства? Я имею ввиду не один-два фильма, а как индустрию, как ежедневный эфир. Попробуйте поискать, посмотрите сетки их каналов.
не глядач
3385 дн. тому
Можливо. І у нас було б можливо, якби знімали не такий дорогий продукт. Але український глядач звик до дуже якісних та високобюджетних серіалів, зйомка яких можлива саме за рахунок прибутків від продажу в росію.
глядач
3385 дн. тому
«Продажі серіалів на топові російські канали відбивали витрати на виробництво, що майже неможливо зробити виключно на українському ринку»? Щось я не доберу. А як же існує телебачення в Словенії, Угорщині, Естонії, ￿Словаччині? У них -можливо?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду