5 жовтня керівництво 5 каналу, як уже повідомляла «ТК», провело  прес-конференцію  на тему «Новий етап розвитку 5 каналу». Це вже не перша спроба каналу покращити свій імідж і рейтинг шляхом радикального самооновлення. 14 березня 2005 року, на хвилі пореволюційної популярності, було здійснено перезапуск каналу – він став «першим інформаційним», висловивши таким чином претензію на нішу каналу новин на українському телеринку. Незважаючи на те, що за підсумками року роботи в новій якості прес-релізи каналу зберігали мажорну тональність, показники рейтингу та оцінки експертів засвідчують, що 5 канал не повною мірою скористався своїм шансом. Сьогодні за нішу «українського СNN» успішно змагаються інші канали. Ще однією несприятливою для 5 каналу обставиною стали звинувачення у політичній заангажованості, що масово лунали на його адресу під час виборчої кампанії. Цей тиск навіть спричинив під час виборчої кампанії-2006 певні зміни формату інформаційного вечора та зміну ведучих програми «Час», однак і досі, за словами шеф-редактора каналу Олександра Народецького, 75% глядачів вважають 5 канал  заангажованим та упередженим.

Власне, прес-конференція, що проходила в інформаційній агенції «Інтерфакс-Україна» і транслювалась у прямому ефірі 5 каналу, розпочалась із самокритики. Олександр Народецький, який разом із власником каналу Петром Порошенком, генеральним директором Іваном Адамчуком і головою парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, одним із співзасновників 5 каналу Андрієм Шевченком сидів у президії, перелічив найпоширеніші закиди на адресу каналу та недоліки, які його керівництво усвідомлює. Найбільша проблема пов'язана з іміджем каналу. «Опитування свідчать, що нас сприймають не так, як нам би хотілось,» – зауважив він, і згадав про видатну громадянсько-політичну місію каналу за часів Помаранчевої революції. Над іміджем каналу повинні працювати всі його працівники, аби повернути глядачам віру в незалежність і незаангажованість 5-го – це позиція власників каналу.

Олександр Народецький розповів про вдосконалення, які найближчим часом відбудуться на каналі. Зокрема, це посилення діяльності зі збору власної інформації як за кордоном (передбачається відкриття корпунктів у Брюсселі, Вашингтоні та Москві), так і в регіонах країни. Виступаючи, шеф-редактор каналу відчутно хвилювався; пізніше Петро Порошенко вибачився за це перед журналістами та глядачами, додавши, що головне для шеф-редактора – професійно виконувати свою роботу.

Ініціатива створення Громадської ради, за словами Народецького, також походить від власників 5 каналу. Іван Адамчук зазначив, що така ідея обговорювалась у колективі вже давно. Він сподівається, що участь Громадської ради у роботі каналу сприятиме підвищенню професійного рівня журналістів.

Згоду на свою участь у Громадській раді вже дали Ігор Юхновський, Андрій Шевченко, В'ячеслав Брюховецький, Мирослав Попович, Роман Лубківський, Семен Глузман, Борис Патон, Ада Роговцева, Євген Захаров, Оксана Білозір, Євген Сверстюк, Микола Рябчук. В процесі переговорів із керівництвом каналу перебувають Сергій Бубка, Борис Олійник, Вадим Писарев, Іван Вакарчук, Ліна Костенко, Оксана Забужко, Атена Пашко, Григорій Грабович та інші. Слід зазначити, що з кільканадцятьох перелічених вище видатних громадських та культурних діячів, участь яких у прес-конференції була анонсована – їм навіть виділили перший ряд у прес-залі, розставивши таблички з прізвищами – присутні були лише Ігор Юхновський та Андрій Шевченко. Останнього пересадили в президію перед початком прес-конференції.

Андрій Шевченко назвав прес-конференцію підтвердженням свободи слова та зробив історичний екскурс, згадавши про підписання у 2003 році «Угоди про взаєморозуміння». Він висловив жаль із того приводу, що в Громадську раду не ввійшов Роман Скрипін (свою позицію щодо сучасного стану 5 каналу Роман нещодавно висловив у інтерв'ю «ТК»).  Андрій Віталійович пожартував, що «у членів Громадської ради є одне право – дивитися 5 канал».

Відомий політичний діяч Ігор Юхновський висловив своє бачення ролі Громадської ради у житті каналу. Після цього Олександр Народецький надав слово Петру Порошенку. Власник каналу подякував усім співзасновникам каналу за те, що «втягнули» його у цей проект. Він висловив незгоду з самокритичними висловами Народецького та Адамчука, сказавши, що ставиться до 5 каналу, як до своєї дитини. На думку Петра Олексійовича, найголовніше – зберегти дух каналу.

«В умовах, коли, на жаль, в країні відсутнє громадське телебачення, і навряд чи в найближчі місяці воно буде створене, хоча кількість прихильників його збільшується, тим, що сьогодні певні стандарти громадського телебачення будуть впроваджені Громадською радою 5 каналу, можна пишатися,» – сказав Петро Порошенко. Після цього Олександр Народецький запросив учасників підписати Угоду про взаєморозуміння та Угоду про засади редакційної політики. Текст обіцяли оприлюднити на сайті каналу, хоча, у відповідь на запитання кореспондента «ТК» щодо змін у новому тексті,  Олександр Народецький заявив, що в ньому немає нічого нового в порівнянні з Засадами редакційної політики 5 каналу, підписаними в 2003 році. На запитання нашого кореспондента про те, чи користувались при розробці засад редакційної політики 5 каналу аналогічними зразками, що розроблялися, наприклад, на каналах «1+1» та «Інтер», учасники прес-конференції відповіли, що нічим не користувались (як відомо, є  також типовий зразок редакційної угоди, розроблений Медіа-профспілкою, в якому враховані всі кращі зразки світового досвіду розробки подібних угод). Вони підтвердили, у відповідь на наступне запитання кореспондента «ТК»,  що в теперішньому вигляді угода не має юридичної сили, але висловили впевненість у тому, що журналісти все одно дотримуватимуться її. Зокрема, Петро Порошенко сказав:

-  Цей документ пройшов трирічні випробування, і сьогодні, незважаючи на об'єктивні кадрові зміни цими підписами ми засвідчуємо вірність основним засадам редакційної політики, які були розроблені 2003 року. Це є публічний документ, на який кожен журналіст 5 каналу може послатися, тому що ключовою на каналі є довіра.

 Після цього трансляція була перервана новинами, хоча журналісти щойно почали ставити запитання. Після завершення випуску новин трансляцію вже не відновлювали -  5 канал почав транслювати засідання Верховної Ради.

Тим часом,  прес-конференція тривала, і на запитання „чому за три роки знову виникла необхідність засади редакційної політики?”,  Петро Порошенко відповів, що, оскільки 2003 року документ підписали Андрій Шевченко і Роман Скрипін, які більше не працюють на каналі, тепер під ним має стояти підпис Олександра Народецького, що означатиме його зобов'язання бути вірним тим  принципам, які панують на каналі. Він також повідомив, що існує робоче положення про Громадську раду. Вона не впливатиме на бюджет і кадрову політику, але вноситиме пропозиції щодо реформування редакційної політики. Члени Громадської ради мають бути гарантами об'єктивності, неупередженості і ефективної редакційної політики.

Андрій Шевченко, за його власними словами, „вніс нотку реалістичного скепсису”: на його думку, важко розраховувати, дійсно, що члени Громадської ради займатимуться кадровими чи фінансовими питаннями, оскільки вони знають телебачення як глядачі. Натомість, вони можуть гарантувати підготовку рішень і можливість озвучення варіантів і пропозицій.

„Цього прагне кожен канал, і це дає мені можливість сподіватися, що сьогодні це не просто спосіб привернути увагу до каналу, щоб мати позитивні інформаційні приводи, а спосіб реально залучити творчі ідеї, творчу енергію, яка є в країні,” – сказав він. Андрій Шевченко вважає, що створення Громадської ради посилить довіру до каналу.

Після завершення прес-конференції Андрій Шевченко детальніше висловив свою позицію в розмові  кореспондента «ТК»:

- За проектом положення про Громадську раду 5 каналу, який у мене є, права закладаються досить декларативні – це право подавати пропозиції, право брати участь у засіданнях редакційної ради каналу, але лише за згодою самої редакційної ради каналу. В принципі, редакційна  рада  і так  в будь-якому разі могла б запросити кого завгодно…  Також за погодженням з керівництвом каналу Громадська рада може залучати до своєї роботи науковців, експертів, спеціалістів з різних галузей знань. Як для мене, то це право дивитися 5 канал, що я і так роблю. Тим не менше, ще подивимось, у якому остаточному вигляді вийде це положення. Я скептично дивлюсь на можливості роботи Громадської ради у  повному складі  - занадто яскравий підбір особистостей, дуже великий склад... Важко буде  побачити їх разом, працюючих продуктивно.  Якщо я зможу хоч якусь користь принести, я  із задоволенням буду частиною цієї ради, бо це для мене робота на успішний медійний ринок і на глядача.  

Засади політики редакційної політики не мають юридичної сили, але мають велику моральну силу. Якщо 5 канал виконає свій намір включити ці речі до наступного редакційного статуту – це стане серйозним юридичним документом. Але статут може бути і формальним фіговим листком, щоб відмахнутися від Нацради (нагадаємо, що за новим Законом про ТБ та РБ редакційні статути мають бути прийняті до кінця цього року в усіх ТРК України – «ТК»).... Цінно, коли редакційний статут є правилами гри, які визнаються всіма учасниками процесу – і журналістами, і керівниками, і власниками – тоді це сила.

«Детектор медіа» звернулась до голови Незалежної медіа-профспілки України Сергія Гузя, який безпосередньо займався напрацюваннями в галузі редакційної політики та є співавтором виданого Медіа-профспілкою посібника, а також виступав із статтями з цієї теми на сторінках «ТК», з проханням прокоментувати сьогоднішню прес-конференцію та повторне підписання Угоди про засади редакційної політики 5 каналу.

Сергій Гузь, голова Медіа-профспілки:

 - Швидше за все, це підписання мало сенс тільки в якості піару 5 каналу. Тому що навіть шеф-редактор визнав, що угода не містить нічого нового і є великі сумніви щодо її юридичної сили. Взагалі дивує те, чому менеджмент 5 каналу не зробив реальних кроків для покращення цієї угоди, хоча і пропозиції,  і можливості для цього були

Ще Роман Скрипін, будучи шеф-редактором, пропонував власникам укласти нову угоду, в якій було б більше прав і гарантій у трудового колективу. Тоді ця ідея не була підтримана власниками. Так само і наша профспілка має свої розробки і  рекомендації, зразки угоди. 

Ця угода 5 каналу мала велике значення у 2003 році, це був дійсно перший крок публічної редакційної політики. Але сьогодні 2006 рік. Сьогодні виходять на перший план інші, набагато кращі угоди з редакційної політики, ніж угода 5 каналу. І сьогодні те, що підписали на 5 каналі, вже не є прогресивним і передовим. 

По-перше, шеф-редактор не має права підписувати будь-які угоди від імені трудового колективу, тому що він є представником роботодавця. На це має право тільки голова профспілки, а якщо на каналі немає профспілки - тоді обраний на загальних зборах представник або представницький орган. Ніхто інший презентувати трудовий колектив у будь-яких угодах не може. Тому відразу можна сказати, що ця угода є гарною декларацією, більш нічого реального вона собою не являє. 

По-друге, зараз є закон «Про телебачення та радіомовлення», в якому передбачений редакційний статут і редакційна рада. 5 канал зробив не досить гарну з погляду піару спробу обрати редакційну раду. У нас було дуже багато зауважень щодо її  формування, не лише у профспілки, а й у юристів. І замість того, щоб привести в належний вигляд цей склад редакційної ради і надати їм реальних повноважень впливати на редакційну політику, вони сьогодні обрали громадську раду. В мене немає претензій до складу громадської ради. Але навіщо робити ще один орган, не передбачений жодним законодавством, в той час як не сформований нормально той орган, який законом передбачений?

По-третє, менеджменту та власникам  каналу  можна порадити перестати гратись в піар, а вирішувати проблеми свого трудового колективу, які дійсно існують поза межами редакційної політики, а впливають безпосередньо на неї. Мова йде про колективні угоди на 5 каналі.

Від «ТК».  З огляду на різні, навіть протилежні, думки щодо сьогоднішньої події, «ТК» найближчим часом глибше проаналізує проблему  взаємин редакційного колективу та менеджменту 5 каналу.

Підготували Отар Довженко, Людмила Рябоконь і Наталія Данькова.