„Засади –це „болванка”, на яку можна записати все, що потрібно” – сказав голова НМПУ Сергій Гузь під час проведення семінару з редакційної політики.

20 січня в Києві в приміщенні товариства «Знання» пройшов координаційний семінар щодо організації подальшої роботи по запровадженню угод про редакційну політику медіа.

Він став логічним продовженням тренінгів з редакційної політики , які у другій половині минулого року провели тренери з новинної журналістики МГО „Інтерньюз   Україна” Ігор Куляс та Олександр Макаренко в п’яти регіонах України.

Якщо на спеціальних тренінгах учасники проекту мали можливість розібратися зі стандартами та етичними нормами професії журналіста, отримати логічне пояснення кожного стандарту і норми, наочно переконатися в тому, до яких наслідків може призвести їх порушення, то на семінарі вони отримали практичні рекомендації щодо безпосередньої підготовки та змістовного наповнення редакційних кодексів, проведення переговорів з власниками та менеджментом ЗМІ і підписання документів.

Під час семінару, участь в якому взяли зацікавлені журналісти Києва, Львова, Рівного, Запоріжжя та Тячева (Закарпатська область), голова НМПУ Сергій Гузь обговорив із делегатами від центральних і регіональних ЗМІ наступні кроки, що потрібно на даному етапі зробити для реалізації проекту «Впровадження регулювання редакційної політики у електронних та друкованих ЗМІ України». Нагадаємо, що перші етапи – відбір пілотних регіонів та проведення тренінгів з редакційної політики в п’яти регіонах України вже позаду. На сьогоднішній день продовжується формування необхідних документів та інформаційна кампанія. В перспективі – проведення переговорів із власниками ЗМІ та узгодження підготовлених документів, надання консультацій українськими та британськими експертами, і, в результаті, підписання угод про редакційну політику в окремих редакціях-учасниках проекту.

Як стало відомо від журналістів, що приїхали на семінар, кожна редакція знаходиться на різних стадіях підготовки до підписання редакційних кодексів: одні вже розпочали перший етап переговорів із своїми керівниками, а інші тільки мають намір включитися у цей процес і ще не виписали проект засад, з яким можна буде вести подальшу роботу. Найшвидшими у цьому сенсі виявились журналісти „Львівської газети” (м. Львів), які не тільки підготували необхідні документи, а й розпочали вже узгоджувати їх із керівництвом свого видання. Своїми напрацюваннями з присутніми поділилася виконавчий секретар Львівської незалежної медіа-профспілки і журналістка відділу новин „ЛГ” Оксана Форостина.

„Під час узгодження підготовленої угоди дуже важливо скласти „протокол розбіжностей”,  - зазначила вона, маючи на увазі  виключно робочий документ, в якому викладені пункти угоди стосовно яких у менеджменту виникли зауваження: версія, затверджена колективом на зборах, версія керівництва і рекомендації медіа-профспілки щодо внесення (або невнесення) пропозицій в остаточний договір – Після обговорення з головним редактором, шеф-редактором та генеральним директором „Львівської газети” тексту угоди, ми склали табличку з трьох стовпчиків „Проект профспілки”, „Пропозиції керівництва”, „Позиція профспілки”.  Для пропозицій всіх сторін переговорів ми залишали широкі поля”.

Таким чином, учасники цього заходу мали змогу обмінятися досвідом та отримати практичні відповіді на виниклі запитання. Зокрема, Сергій Гузь розповів як підготувати текст «Засад редакційної політики» та не менш важливої угоди «Про засади редакційної політики», як підготуватися та організувати переговори з власниками  та менеджментом ЗМІ, як підписувати документи та інше.

Перш за все, він звернув увагу журналістів, наскільки важливо розділяти Засади редакційної політики та Угоду про засади редакційної політики. В останньому документі він порекомендував прописати взаємні гарантії підписантів, механізм вирішення спірних питань та шляхи виходу з конфліктів. „При цьому не має значення, як ці документи називатимуться – „засади”, „стандарти роботи” чи „книга стилів”,  - сказав він.

Стосовно прикладів документів, які можна взяти за основу ,то на сьогоднішній день існує декілька дуже вдалих, на думку медіа-експертів, зразків таких угод. Це Засади РП, розроблені Коаліцією „Суспільне мовлення”, Засади редакційної політики 5 каналу, „Редакційні настанови ВВС”, Угода про розподіл виробничих стосунків та гарантій незалежності редакційної політики. Скоро до цього списку додасться й угода „Львівської газети”, але журналісти не хочуть оприлюднювати її, доти власник не внесе свої корективи. Але в будь-якому випадку необхідно враховувати індивідуальні особливості та традиції окремої редакції.

„Якщо ініціаторами впровадження Засад редакційної політики виступають журналісти, то слід пам’ятати, що найлегше досягти компромісу з власником та менеджерами, якщо за основу взяти ті неформальні відносини, які вже склалися в колективі, - порадив голова НМПУ, - Саме вони повинні бути основою документу, що регулюватиме повсякденні правила роботи для журналістів та редакторів ”.

Оскільки  редакційна політика суттєво впливає на імідж як журналіста, так і власника медіа, то розроблюючи проект угоди бажано внести такі підрозділи, як „висвітлення політики”, у тому числі виборчої кампанії, „висвітлення злочинності”, „питання, які потрібно обов’язково узгоджувати з власником, а які автономно”, „компенсації у разі звільнення”, „допустимість платежів за інформацію” та „політична позиція ЗМІ”. Найважливіший пункт – „Звільнення через зміну власником редакційної політики”.

Першим кроком до переговорів було названо формування групи представників, які належним чином зможуть представити проект готової угоди менеджменту та власнику ЗМІ. Далі – узгодження позицій та ролей до початку переговорів, пошук стратегії, перша максимально конструктивна  зустріч, вже згадуваний „протокол розбіжностей” і використання „важкої артилерії”. Мається на увазі група авторитетних британських та українських експертів, які можуть спеціально приїхати в редакцію для допомоги у веденні переговорів. Після принципової згоди підписати документ залишиться тільки визначитися, на які поступки кожна сторона може піти. „Якщо власник не згоден з якимись пунктами, то іноді краще погодитися на це, і підписати угоду, яка визначатиме правила гри у трикутнику „журналіст-менеджмент -власник”, - відповів Сергій Гузь на запитання слухачів про випадки, коли варто йти на компроміс, -  Потім, через деякий час, можна повернутися до узгодження  цих розділів. Головне – задекларувати в цій угоді право сторін вносити зміни в підписаний документ”. Краще, щоб договір було підписано, як безстроковий. Але знадобиться якійсь термін для адаптації – випробувальний термін, протягом якого можлива суттєва корекція документу.

„А якщо відбудеться розкол в колективі і частина журналістів виступить проти підписання засад редакційної політики?” – запитали учасники про можливу життєву ситуацію. На що Сергій Гузь відповів: „Тоді можна вести переговори від імені профспілки чи окремого підрозділу редакції, що не суперечить діючому законодавству. Але бажано мати більшість Тоді приблизно чотири людини будуть все це тягнути. Будуть й ті, хто не проти, але не бажатимуть брати активну участь у переговорах. Цих людей потрібно тримати біля себе. Вплинути на противників „засад” можна через неформальні зустрічі, на яких буде присутня людина, авторитетна для цієї групи журналістів. Власне, так ми робили журналістську революцію, коли боролися з цензурою. Якщо ви отримаєте в колективі 50% плюс один голос – це гарантія того, що власник не зможе уникнути підписання угоди”.

Наприкінці семінару учасники спланували проведення подальших заходів – визначились з місцем та датою приїзду вищезгаданих експертів, які нададуть необхідні консультації та допоможуть у проведенні переговорів.

Цей семінар, відбувся в рамках спільного проекту Незалежної медіа-профспілки України  і Національної спілки журналістів Великобританії та Ірландії, який за підтримки Посольства Великобританії в Україні розпочався у жовтні минулого року.

Усі матеріали рубрики „Редакційна політика” публікуються  за підтримки Посольства Великобританії в Україні.