У Парагваї оприлюднено закон «Про вільний доступ до публічної інформації та прозорість уряду» (De Libre Acceso Ciudadano a la Información Pública y Transparencia Gubernamental), повідомила Міжамериканська асоціація преси (IAPA).
Закон вимагає від державних інституцій і посадових осіб надавати на запити громадян інформацію, зокрема, щодо заробітної платні, офіційних поїздок і контрактів. Йдеться про ці та інші дані, що не є державною таємницею.
Документ набуває чинності наступного року.
Міжамериканська асоціація преси (IAPA), що об'єднує неурядові медіа-організації держав Північної та Південної Америки й Карибського басейну, схвально відгукнулася на прийняття нового правничого акту. Вона закликала владу південноамериканської країни провести широку кампанію з інформування щодо нього громадськості.
Голова Комітету з питань свободи преси та інформації IAPA, головний редактор уругвайського тижневика Búsqueda Клаудіо Паолільйо (Claudio Paolillo) відзначив, що Парагвай приєднується до позитивної тенденції у Латинській Америці. Він висловив сподівання, що це вплине на інші країни реґіону - такі, як Аргентина.
Парагвай має можливість зробити закон ефективним, а не просто демагогічною відповіддю на потреби суспільства, наголосив він. Для цього влада провести широку роз'яснювальну кампанію, мета якої - навчити людей користуватися новим правничим механізмом.
Закон забезпечує керівні принципи до статті Конституції, що «гарантує кожному ефективне здійснення права на доступ до публічної інформації, яке випливає з прозорості діяльності уряду». Жодне його положення, говориться у правничому акті, «не може бути використане для відмови чи обмеження свободи слова, свободи преси або свободи займатися журналістикою».
У IAPA підкреслили, що ефективність законів про доступ до інформації лежить у трьох основних площинах. Це - просвітянство людей, які мають знати свої права та вміти подавати запити на інформацію, покаранні тих посадових осіб і органів, які відмовляються надавати інформацію, та дотримання урядом конкретних правил засекречення інформації, що має бути винятком.
Деякі аналітики принагідно нагадують про те, що ця демократизація законодавства здійснюється у країні, якою протягом трьох з половиною десятиліть правив диктатор Стресснер.
У Північній і Південній Америці закони про доступ до інформації чинні в Антигуа і Барбуді, Белізі, Бразилії, Гватемалі, Гайані, Гондурасі Домініканській Республіці, Канаді, Колумбії Нікарагуа, Панамі, Перу, Сальвадорі, Сент-Вінсенті, США, Тринідаді і Тобаго, Чилі, Уругваї та на Ямайці. Першою латиноамериканською країною, яка ухвалила закон, була Мексика. Це відбулося після проведення 2001 року конференції Міжамериканської асоціації преси.
Аркадій Сидорук для «Детектор медіа»
