- Пане Роман, Ви є давнім прихильником України і водночас маєте великий вплив на колектив «Газети Виборчої». Розкажіть, якою є специфіка висвітлення подій в Україні на сторінках Вашого видання?

- Почну з того, що українським питанням ми активно займалися завжди. Україна є ключовою державою, що гарантує безпеку для польських громадян. Сильна, незалежна, демократична Україна є нашим політичним інтересом.

Ми, поляки, теж були у радянському блоці, але змогли вийти на належний рівень життя, встановити верховенство права, побудувати демократію. Польща повинна опиратися на Україну і навпаки.

Наша газета стала прихильником України ще у 2004 році, під час Помаранчевої революції. У нас там працювали спеціальні кореспонденти, ми щодня повідомляли про події в Києві, відповідно поляки також стали великими прихильниками українців. І хоча згодом у нас настало розчарування командою «помаранчевих», новини з України завжди були пріоритетом для наших журналістів.

- А як відреагували поляки на події, що почалися у листопаді минулого року?

- Для нас було величезною несподіванкою, що «вибухнув» Майдан. Важко було повірити, що українці піднімуться на чергову революцію. Відверто кажучи, ми глибоко вірили в те, що Янукович підпише асоціацію з ЄС у Вільнюсі. Після побиття студентів 30-го числа ми вислали до Києва кореспондента. Згодом почали робити спеціальні вкладки до щоденної газети, де на прикладі інфографіки пояснювали полякам: як виглядає промисловість України, специфіку ваших регіонів, малювали карти і складали статистику. Згодом робили фоторепортажі з життя Майдану.

Поляки розуміли, що на Януковича впливає Кремль і зайняли проукраїнську позицію. Ну а потім ми разом з цілим світом цілодобово стежили за подіями 18-20 лютого. Наш журналіст був у епіцентрі тих подій і його статті змушували поляків ридати. Для нас це була трагедія. Ми не могли збагнути, як у європейській країні, у 2014 році, в центрі столиці, можуть розстрілювати власних громадян. Ми досі цього не розуміємо.

Фото: Макс Левин

- Ми зараз у Варшаві і війна від нас достатньо далеко. Як польське громадянське суспільство відреагувало на анексію Криму і початок, будемо відверті, україно-російської війни на Донбасі?

- Поляки моментально зрозуміли: те, що робить Путін, загрожує безпеці всієї Європи. Польща, на відміну від країн Західної Європи, є цілковито антиросійською. Велику роль в цьому відіграє те, що росіяни досі не відкрили усіх документів, що стосуються розслідування Смоленської катастрофи у 2010 році. Багато поляків прихильно ставляться до росіян, але негативно оцінюють політику Володимира Путіна. І тут мова йде не лише про події в Україні. Путін збудував авторитарну державу, а це неприйнятно для нас.

- Україна для поляків залишається просто територією, яка захищає їх від Путіна? Таким собі форт-постом безпеки для Вас?

- Я б не сказав. Безумовно, питання безпеки для нас важливе. Але разом з тим, важливу роль грає побудова демократії в Україні, яка не дозволить одній людині усе вирішувати за народ. Росія є важливою країною для поляків, в основному, як ринок збуту наших товарів. Але попри все, ми вболіваємо за становлення демократії в Україні, Молдові, Грузії.

- А як нам бути з історичними суперечками, що тривають між нашими країнами не перший рік. Візьмемо до прикладу Волинську трагедію...

- Є така проблема. Але я є прихильником пошуку компромісів, історичних в тому числі. Їх треба шукати як на найвищому рівні, так і на рівні дискусій між істориками, журналістами, громадськими діячами. Польща з Німеччиною, попри великі труднощі, змогли встановити компроміс в історичних питаннях. Треба працювати над тим, щоб таких проблем не виникало і між нашими народами. Є люди, які проти такого зближення. Але їх, як не крути, меншість.

- Як Ви вважаєте, чому Україна втратила Крим? Це неготовність наших збройних сил до відсічі росіянам, чи справа в чомусь іншому?

- Крим було неможливо зберегти. Навіть нам тут зрозуміло, що більшість жителів півострову вважали себе росіянами. Мій хороший знайомий із Севастополя у березні написав: «Нарешті. Ми повертаємось додому».

Фото: Макс Левин

Безперечно, це втрата для України, як територія. Але з іншого боку, я не бачу варіанту, за якого ви б могли зберегти його. А фразу вашого нового міністра оборони: «Парад перемоги буде у Севастополі» оцінюю скептично. Хоча, декілька днів тому, я мав розмову з поважним європейським дипломатом. Він сказав: «Зараз Крим російський. Але подивимось, що буде через 10 років».

- Багато українців вважають АТО неефективною, через так званих «паркетних генералів». Припустимо, група терористів захопила якесь польське місто. За скільки часу ваші війська знищили б їх?

- Про це можна говорити хіба гіпотетично, але відповідь буде такою: декілька годин. Ми маємо спецпідрозділи, які воювали в Іраку та Афганістані. Мені важко уявити таку ситуацію, але спецоперація була би блискавичною. Це не є проблемою для наших військових. Проте маю зазначити, що ваша армія розвивається і починає діяти ефективно. Це заслуговує поваги, адже формування ваших військ відбувається в умовах неоголошеної війни і в дуже короткий термін.

- Все більше українців починають схилятися до думки, що нам краще відпустити Донбас і нарешті починати реформи і прямувати до ЄС. Як ви розцінюєте таку думку?

- Я категорично проти. Вистачить того, що Росія відібрала у вас Крим. Зміна кордонів може відбутися лише після обопільної згоди обох народів. Проведіть чесний референдум з міжнародними спостерігачами і визначте, чи справді більшість населення Донбасу хоче до Росії. Але після останніх подій, я переконаний, що більшість таки бачить себе у складі України. Люди у Львові повинні зрозуміти - якщо віддати Путіну Донбас, то на цьому він не зупиниться. Якось до Львова вже в'їжджали російські солдати на танках. Не допустіть цього ще раз.

- Поляки розуміють, що на Сході проти наших військових воюють не шахтарі, а військові з Росії?

- Безумовно. Усі наші мас-медіа це розтлумачують. Наведу елементарний приклад: ваша Нацгвардія захопила гранатомет, який є на озброєнні лише у Збройних силах Росії. Ми ж не дурні, чудово розуміємо звідки він взявся, приміром, у Слов'янську. І за чиїм наказом його туди привезли.

Фото: EPA/UPG

- Чи правда, що все більше жителів Західної Європи вірять російським ЗМІ і займають пропутінську позицію. Як з цим боротися Україні?

- Тут треба чітко зрозуміти: поляки, словаки, фіни, шведи, всі чітко розуміють, що діяльність російських ЗМІ - це пропаганда. Жителі Західної Європи справді схильні довіряти російським медіа. Чим далі на захід, тим більше люди вірять їм, тим паче росіяни вкладають величезні гроші у свою пропаганду. Вони платять шалені гроші європейським журналістам, яким місцевий глядач звик довіряти. Ми всі знаємо, що їх новини - це повна маячня. А до прикладу, німець чи італієць, цілком може сприйняти це за правду.

Також пропоную такий варіант. Ваші урядовці і найвідоміші журналісти запрошують по декілька авторитетних медійників з європейських країн в гості. Проводите їм екскурсії, пояснюєте свою позицію, наводити приклади брехні російськими ЗМІ. Тоді європейські журналісти повертаються додому і розповідають колегам: «Слухайте, а не все так просто. В Україні ми побачили зовсім іншу ситуацію».

- Як пояснити жителям Донбасу і Криму, що життя у Європейському союзі буде кращим, аніж в Росії?

- Дуже просто. На прикладі Польщі. Два роки тому ваш відомий боксер, а тепер мер Києва Віталій Кличко сказав: «Я пам'ятаю Польщу у 1990-их. Це була повна розруха і дефіцит. Що сталося тепер? Я не впізнаю Польщі. Це справжня європейська країна». Ми просто скинули радянського тягар. Так, ми не Німеччина. Але ми розвинена демократична країна. Такою має стати і Україна.

Встановлюйте великі екрани у містах Донбасу, де буде чітко вказано: що таке Європа, які переваги вступу до ЄС, як живуть люди в Європі. Ну і треба зробити так, аби люди зі Сходу України змогли мандрувати. Хоча б до Львова.

- Ви спілкуєтесь з багатьма впливовими політиками у Європі і Польщі зокрема. Що вони очікують від президента Порошенка?

- Якнайшвидшого впровадження реформ і виконання зобов'язань перед Європейським Союзом. Щоб він не робив вигляд, наче щось робить, а насправді грабує країну. Він багата і успішна людина, від нього європейські чиновники чекають реальних кроків у міжнародній політиці і якнайшвидшого інтегрування у ЄС. Йому не треба уникати контактів, а проводити військову і дипломатичну спецоперації.

Фото: EPA/UPG

- І на завершення. Маєте можливість звернутися до простих українців. Щоб ви хотіли їм порадити чи побажати?

- Перш за все: піклуйтеся про свою країну так, як ви піклуєтесь за рідними і доглядайте її, як свій власний дім. По-друге, не чекайте доброго життя від влади. Ви повинні змінювати себе і людей, що поруч. А по-третє - мандруйте Європою. Думаю, у вас все вийде.