Луганський стрімер Максим Осовський, який зі своїм колегою, журналістом В'ячеславом Бондаренком провів у полоні в терористів майже три дні, розповів в інтерв'ю «ЛігаБізнесІнформ» про подробиці полону.

 

Зі слів пана Осовського, він до полону два місяці стрімив у Луганську - зняв усі захоплення, в тому числі будівлі СБУ. Наприкінці травня він отримав через В'ячеслава Бондаренка замовлення від телеканалу ZIK на стрім дня виборів на Луганщині.

 

25 травня із самого ранку журналісти стрімили в Луганську, після чого сіли в таксі та поїхали на північ області - до міст Сватове, Кремінна. Далі хотіли проїхати в Рубіжне та Лисичанськ, але їх не пропустив український блокпост. І журналісти вирішили повернутися тим самим шляхом до Луганська.

 

«На посту біля (міста) Щастя нас зупинили представники ЛНР і почали обшукувати машину - рюкзаки, речі. Знайшли обладнання для стріму, наші журналістські посвідчення, контракт із ZIK. Після цього сказали: ну все, поїдемо зараз в СБУ», - розповів журналіст.

 

«Таксист привіз нас в СБУ і поїхав. Нас двох супроводили до приймальні. Спочатку спілкувалися ввічливо, а потім почали ритися на сторінках Facebook, знайшли багато проукраїнських гасел, проукраїнських друзів, листування. І, як я зрозумів, почали підозрювати в тому, що ми пов'язані з українською армією і "Правим сектором". Після цього почали бити. Вони потім, до речі, пояснили, за що били: по-перше, тому що ми зрадники, продалися українському телеканалу, а по-друге, вибивали інформацію про "Правий сектор"», - розповів пан Осовський.

 

З його слів, били жорстоко, з ненавистю в очах. Погрожували облити бензином, розстріляти, аби журналісти сказали те, що було потрібно терористам.

 

«Приблизно годин з 12-ї ночі до 5-ї ранку нас били. З перервами. Спочатку мене били залізною арматурою зарезиненою, але недовго - їм здалося, що вони мені руку зламали, й арматуру відклали в сторону. Потім мене били в основному мережевими шнурами від комп'ютера - по ногах, руках, спині. Я так розумію, у них було завдання: обличчя не чіпати. До голови приставляли пістолет, націлювали автомат на ноги. Але більше залякували. В СБУ ніхто в нас не стріляв би. Якби треба було, - вивезли подалі і розстріляли», - розповів подробиці катувань журналіст.

 

В'ячеслав Бондаренко після побоїв і полону втратив пам'ять, яка досі не відновилася.

 

«В'ячеслава (Бондаренка) відвели в іншу кімнату і, судячи із сухих ударів, били саме прутами, - йому ребро зламали, наскільки я знаю. Хоча він уже в СБУ приїхав трохи не в собі: дивився нерозуміючими очима, не розумів абсолютно, що відбувається, кілька разів, поки ми ще разом були, втрачав свідомість. Коли його повели, я тільки звуки ударів чув - ні криків, ні стогонів. Думаю, вони його навіть у несвідомому стані били, коли він лежав», - розповів Максим Осовський.

 

Він уточнив, що ще на блокпосту їх з колегою допитували окремо. «Я точно бачив, як його били в живіт, але судячи з того, що кажуть лікарі - у нього гематома в голові, - могли ще й прикладом вдарити. Він уже по дорозі в СБУ був тихий і неговіркий», - розповів Максим Осовський про В'ячеслава Бондаренка.

 

«Коли розвиднілося, до мене підійшов один з них і сказав: все, більше вас бити не будуть, роби відео звернення, - веде далі пан Осовський. - Відеозвернення робив для них, що нібито ми спеціально працювали на телеканал, щоб односторонньо й однобоко висвітлювати хід виборчого процесу». Куди пішло далі це відео, йому невідомо.

 

«Вранці прийшли їхні медики, почали нам колоти знеболювальне, В'ячеслава спробували привести до тями, - він просто сидів і втрачав свідомість. Потім відправили в підвал (у будівлі СБУ)... У підвалі було близько десяти чоловік. Кімната величезна. Ніяких умов - ні ліжок, ні туалетів, ні умивальників. П'ятеро заручників з ЛНР, їх теж жорстоко побили, як мені розповідали - за мародерство: у якоїсь жінки золото повідбирали, автомобіль. Двоє з "Батьківщини", чоловік і хлопець. І ще хлопці були, але я з ними не спілкувався майже. В'ячеслав у підвалі постійно спав. Іноді прокидався, не розумів, де знаходиться, і казав: "Макс, нам же ще сьогодні зйомку робити". Не розумів: "А ми що, в Луганську? А тебе що, били? А мене що, били?" Абсолютно дезорієнтований був. Славі хлопці спорудили щось на зразок ліжка, тому що він спав весь час», - розповів журналіст.

 

Коли журналістів затримали, у них відібрали телефони і планшети, паспорти. Згодом Максиму Осовському повернули паспорт, а от В'ячеславу Бондаренку - не повернули. Увечері, через добу утримання, Максиму Осовському дали можливість подзвонити батькам. «Зателефонувати дозволили, тому що пішла інформація, що почали розстрілювати заручників - тоді в Донецьку якраз атакували аеропорт, і в інтернеті повідомили, що нас теж убили. Батьки телефонували в ЛНР, почали біля СБУ кричати, і комендант дав телефон», - пояснив журналіст.

 

Після другої ночі в полоні, у вівторок вдень, полонених журналістів викликали в так званий «слідчий відділ» терористів і повідомили, що їх перевірили і все нормально.

 

«Запропонували: мовляв, ти нормально стріми ведеш, давай працювати з нами - будеш у нас на всіх засіданнях, на всіх мітингах. Що мені було їм відповідати? Я кажу: звичайно, давайте. Стан був - аби вирватися. Мене проводили до батька, - він чекав у тій же приймальні, де нас били. Нас вивели через чорний хід. І все. Батьки вже заздалегідь зібрали мені речі, я зразу на потяг - і поїхав», - розповів пан Осовський подробиці свого звільнення.

 

Його відпустили в обід, а В'ячеслава Бондаренка - пізно увечері.

 

«Я після звільнення лікувався в Броварах, мені допоміг Громадський сектор Євромайдану, а телеканал ZIK оплатив санаторій у Львові. Слава теж довго лікувався, в Києві, але до цих пір не все пам'ятає. І це навіть добре, що він всього цього не пам'ятає - не треба йому це згадувати», - додав Максим Осовський.

 

За його словами, решту заручників, яких він бачив у підвалі, теж звільнили - частину ще до журналістів, декого - згодом.

 

Нагадаємо, 25 травня луганських журналістів В'ячеслава Бондаренка та Максима Осовського на блок-посту в місті Щастя під Луганськом викрали терористи під час висвітлення виборів. Бойовики повезли їх в захоплену будівлю луганської СБУ. Терористи підозрювали журналістів у шпигунстві. Протягом декількох годин вони піддавалися побиттю і тортурам і провели в полоні в підвалі захопленого будинку СБУ кілька днів.

 

27 травня звільнили Максима Осовського. 28 травня був звільнений В'ячеслав Бондаренко. Він разом з родиною виїхав за межі Луганської області.

 

Максим Осовский - стример spilno.tv, В'ячеслав Бондаренко - головний редактор луганського інтернет-видання «Обзор».

 

«Детектор медіа»