Народний депутат Микола Княжицький хоче скасувати ліцензування провайдерів програмної послуги, які не використовують радіочастотний ресурс. Відповідний проект Закону України № 4150а «Про внесення змін до деяких законів щодо дерегулювання діяльності з надання програмної послуги та удосконалення державного регулювання діяльності провайдерів програмної послуги», був зареєстрований 23 червня у Верховній Раді, повідомляє прес-служба народного депутата.
Автор законопроекту хоче зменшити регулюючий вплив держави на діяльність з надання програмної послуги. Зокрема, законопроектом пропонується скасувати ліцензування провайдерів програмної послуги, які не використовують радіочастотний ресурс, замінивши його на просту і прозору процедуру реєстрації їх Національною радою з питань телебачення і радіомовлення в Державному реєстрі суб'єктів інформаційної діяльності.
Автор переконаний, що такий підхід регулювання діяльності провайдерів програмної послуги відповідає європейській практиці, де відповідна діяльність також не ліцензується. У разі, якщо законопроект № 4150а буде прийнято, це значно спростить, на думку автора, здійснення господарської діяльності провайдерами програмної послуги. «Передбачений законопроектом принцип мовчазної згоди, який пропонується поширити на процедури реєстрації в Державному реєстрі суб'єктів інформаційної діяльності, гарантуватиме розгляд питання про державну реєстрацію в передбачені законом строки або можливість провайдерам здійснювати свою діяльність у разі, якщо у встановлений строк процедура реєстрації здійснена не буде», - вважає розробник законопреокту.
Також законопроект передбачає, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення зможе «забороняти ретрансляцію на території України програм, які суперечать законодавству та які не походять з країн, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, що в сьогоднішніх умовах є особливо актуальним, але законодавчо не врегульованим».
Окрім іншого, законопроект містить положення, які стосуються удосконалення регулювання діяльності нових конвергентних медіа, в першу чергу інтернет-мовлення.
Так, у разі прийняття законопроекту, юридичні і фізичні особи, що здійснюють мовлення в інтернеті, отримають можливість офіційного визнання їх в якості телерадіоорганізацій з боку держави та поширення на них та їхніх працівників державних гарантій захисту засобів масової інформації та журналістів.
Законопроект відповідає сучасному виклику до індустрії систем платного ТБ України, пропозиція скасувати ліцензування провайдерів, справедлива, але захищає інтереси лише провайдерів, і повністю позбавляє державу впливу на розповсюджувачів контенту, зазначила у коментарі «Детектор медіа» віце-президент Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК) Наталія Клітна.
«Законопроект відповідає сучасному виклику до індустрії систем платного ТБ України: необхідності дерегуляції підприємницької діяльності провайдерів програмної послуги. Однак дерегуляція, як і оновлення чинного законодавства з урахуванням розвитку нових медіа, з моєї точки зору, вимагає більш системного підходу та дотримання балансу інтересів усіх суб'єктів телевізійного ринку. З наданої інформації (проект ще не оприлюднено) пропозиція скасувати ліцензування провайдерів - так, справедлива, але захищає інтереси лише провайдерів і повністю позбавляє державу впливу на розповсюджувачів контенту, що навряд чи може бути прийнято суспільством, особливо сьогодні. Тобто, для скасування ліцензування треба запропонувати якийсь інший механізм впливу, який відповідав би європейським стандартам», - зазначає Наталія Клітна.
На думку Наталії Клітної, також досить небезпечним з точки зору корупційної складової є пропозиція наділити Нацраду повноваженнями щодо обмеження ретрансляції телепрограм з країн, які не є учасниками Європейської конвенції про транскордонне телебачення. «Рішення щодо обмеження поширення таких телепрограм краще було б залишити в компетенції суду, що дає надію на справедливий розгляд питання, а також гарантує наявність правових підстав для заборони ретрансляції», - каже вона.
Юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська вважає, що спрощення бюрократичних процедур, про які йдеться у цьому законопроекті, - це правильний напрям. «Тексту законопроекту на сайті Верховної Ради ще немає, тому виходимо з повідомлення про цю ініціативу. Щодо реєстрації або ліцензування провайдерів програмної послуги, то, безумовно, спрощення бюрократичних процедур - це правильний напрям, але деталі важливі, тому будуть "за" і "проти" після вивчення законопроекту. Це ж стосується і права Нацради забороняти ретрансляцію програм. Думаю, ми могли б використовувати досвід країн Балтії - національний регулятор, за наявності суттєвого порушення, може заборонити трансляцію на термін не більше трьох місяців з одночасним зверненням з позовом до суду. І вже тільки суд, з урахуванням всіх доказів, на основі змагальності процесу може прийняти рішення на довшу заборону. І ще одне, національне законодавство має узгоджуватись з Європейською конвенцією про транскордонне телебачення, зміни до якої зараз обговорюються європейськими структурами», - сказала вона у коментарі «Детектор медіа».
Щодо нових медіа, медіаюрист вважає, що «офіційне визнання їх в якості телерадіоорганізацій з боку держави» - це не тільки поширення прав, але й обов'язків телерадіоорганізацій. «Питання необхідності регулювання нових медіа дуже спірне. І головне, подібне можна прирівнювати з подібним - ТРК і нові медіа - очевидно різні. Більш детально обговорити цей законопроект у нас ще буде нагода», - зазначила Тетяна Котюжинська.
«Детектор медіа»
