Члени Комітету з питань свободи слова та інформації на черговому засіданні 16 квітня більшістю голосів відправили на доопрацювання проект закону № 4143 про внесення змін та доповнень до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо визначення поняття національного аудіовізуального продукту та наповнення ним теле-, радіоефірів), внесений народними депутатами, членами фракції «Свобода» Ігорем Мірошниченком та Олександром  Мирним.

Нагадаємо, автори проекту запропонували нове визначення для терміну «національний аудіовізуальний продукт»: це вироблені фізичними або юридичними особами України телерадіопрограми, фільми, аудіовізуальні твори, які транслюються, озвучуються або перекладаються українською мовою на 100% (в т.ч. синхрони та ін.)

Автори законопроекту хочуть, щоб в ефірі мовників із 7 до 23:00 програми виробництва країн, що підписали Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, становили не менш як 80%, у тому числі не менш як 50% від загального обсягу мовлення - національні аудіовізуальні продукти (тобто вироблені в Україні програми українською мовою). Крім того в радіоефірах національні аудіовізуальні продукти повинні становити не менш як 50% загального щотижневого обсягу мовлення.

Члени Комітету, враховуючи висновок головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, рекомендували парламенту законопроект повернути суб'єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Зокрема, у висновку головного науково-експертного управління йдеться про те, що віднесення до національного аудіовізуального продукту лише аудіовізуального продукту, який транслюється, озвучується або перекладається українською мовою в повному обсязі, вбачається недостатньо обґрунтованим. «Адже аудіовізуальні продукти можуть бути вироблені фізичними і юридичними особами України для їх поширення не лише в Україні, а й за  її межами. Тому, на думку управління, до українського національного аудіовізуального продукту, можна віднести програми, фільми, аудіовізуальні твори будь-якою мовою, причому не лише українською та мовами національних меншин України, а й іноземними (англійською, німецькою, японською тощо)», - зазначають експерти. Такої ж думки і виконавчий директор НАМ Катерина М'ясникова, яка надала присутнім обґрунтовані пояснення.

Також Комітет більшістю голосів не підтримав проект постанови № 4292 про деякі питання забезпечення інформаційної діяльності Національної радіокомпанії України, внесений народними депутатами Ігорем Мірошниченком та Олександром  Мирним.

Зокрема, автори постанови пропонували «вольовим рішенням парламенту передати НРКУ усі 55 частот, які абсолютно безпідставно передані у 2011 році дочірньому підприємству "Новий обрій" (концепція "Супер-радіо"), оскільки вказана організація завдяки "псевдоконкурсу" вийшла на ринок в усіх 24 обласних центрах, в місті Сімферополь, а також ще в 30 містах України». Тобто, пан Мірошниченко хотів без рішення суду передати частоти, надані Нацрадою  «Новому обрію», НРКУ (посилаючиь на подібне рішення щодо передачі в державну власність резиденції президента Януковича).

Коли більшість членів Комітету в чергове не підтримала ініціативу Ігоря Мірошниченка, він заявив, що в Комітеті зібралися лобісти медійної галузі, які не турбуються про інтереси суспільства, а також про національні та державні інтереси.

На засіданні Комітету були присутні Микола Томенко (голова), Микола Баграєв, Олена Кондратюк, Рустам Раупов та Микола Княжицький. Проекти Мірошниченка, крім автора, підтримав ще Микола Княжицький.

«Детектор медіа»