Минулого тижня в телеефірі з'явилися нетипові експерти Олексій Подольський та Олександр Єльяшкевич. Перший - відомий громадський діяч, котрий проходить як постраждалий у «справі Гонгадзе», а другий - народний депутат двох скликань. Вони стали гостями програми «Вечір з Миколою Княжицьким», який виходить на «Еспресо ТB». На жаль, цих людей не можна назвати частими гостями українського телебачення, попри те, що вони - непересічні особистості в українському політичному і медійному житті. Натомість на ток-шоу центральних каналів навіть після революційних подій продовжують з'являтися одні й ті ж обличчя, часто не обходиться без скандальних персонажів.
В ефірі Княжицького говорили про те, що жодна влада досі не поставила крапки у «справі Гонгадзе». А останнє засідання суду у «справі Пукача», проведене в закритому режимі, вкотре наводить на невтішні аналогії щодо методів роботи нової влади. І це стосується не тільки однієї конкретної кримінальної справи. Державний регулятор - Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не реформується, законопроект щодо діяльності провайдера «Зеонбуд» знімають із порядку денного. І в цей же час телеканали на сході «штормить». Як змінити ситуацію і захистити інформаційний простір - «День» поцікавився в телеведучого і народного депутата Миколи Княжицького.
- Чому таких людей, як Подольський та Єльяшкевич, на ТБ не чути, натомість на ефіри ходять одні й ті ж експерти?
- Мені, як журналістові, видалася цікавою розмова саме з цими людьми. Бо ми повинні поставити крапку на порушеннях вищого керівництва держави. «Справа Подольського» є багато в чому прецедентною хоча б тому, що пов'язана з Гонгадзе. Говорити про Георгія і мовчати про Олексія - невірно. Ми не можемо заплющувати очі на те, що Подольський був свідком того, що зробило з Георгієм Гонгадзе тодішнє керівництво держави. Якщо ми заплющуємо очі на справи Кучми, то відповідно ми відмовляємось бачити, що відбувалося за Януковича і що продовжує робитися зараз. Ми повинні почати працювати у правовій державі.
Люди такого масштабу на центральну ТБ не з'являються, адже наші політичні ток-шоу - це заангажовані програми, які з'явилися за Ющенка і стали ще більш маніпулятивними наприкінці його каденції та за Януковича. Зараз це продовжується. Доки наше телебачення не стане направду українським, з певними цінностями, що їх мають поділяти всі громадяни, а не маніпульованим якимись гастарбайтерами, доти ефективності від медіа в країні не буде.
- Одна з причин незмінності контенту телеканалів полягає в тому, що кожен канал обслуговує інтереси свого власника. Цієї ж проблеми ви торкалися у своїй статті «Телебачення - головний диктатор України». Якими ви бачите практичні кроки відмежування олігархічної монополії від медіа-структур?
- Олігархічної монополії в принципі бути не може. Мають і можуть бути в країні багаті люди, але вони не повинні через медіа впливати на владу. Для того щоб цього позбутися, треба проявити політичну волю. Я цього феномена серед наших політиків наразі не бачу. Є певні елементи заяв чи дій, але цілісної концепції розвитку країни поки що не запропоновано. Очевидно, це наша відповідальність, політиків. Крім того, повинна нарешті запрацювати Нацрада, антимонопольний комітет.
- На своїй сторінці у «Фейсбук» ви написали: «Діюча досі Нацрада з питань телебачення зробила все, щоб знищити на сході будь-які телеканали, які не контролювались би прибічниками Януковича». За якими принципами має функціонувати Нацрада, які люди повинні туди входити для створення справжнього українського інформаційного простору?
- Національна рада залишилася у нас старою, яка була ще за Януковича. І ніхто не збирається її змінювати з якихось дивних причин. Так само, як і багато інших колегіальних органів, якими керують фактично ті самі люди, що й за минулого президента, які цю монополію в медіа-сфері фактично й створювали. Нацрада повинна складатися із фахівців у сфері медіа, юриспруденції, культури. Це повинні бути не просто люди, які перебували на державних посадах, а ті, хто має своє бачення розвитку та оновлення концепцій. По суті, це стосуються не лише Нацради, а всіх державних інформаційних органів. У ці органи проходили кулуарно. Верховна Рада голосувала, навіть не обговорюючи питання в комітетах. Я вважаю, що це невірно. Взагалі, гуманітарною політикою, в якій справді велику роль відіграють медіа, хтось повинен почати займатися. Лише деякі осередки, такі, наприклад, як газета «День», роблять корисну справу, але це має відбуватися на рівні держави, а не через окремих ентузіастів, які намагаються пробити стіну. Люди, котрі виходили на майдани по всій країні, хотіли докорінної зміни, а не косметичних. Важливо, щоб ми не створили умов для появи нової диктатури.
Сьогодні олігархічні лобісти залучають усі можливості, щоб зберегти свій статус у медійній сфері, що, в свою чергу, означає збереження впливу олігархів на медіа, а відтак і на політику.
- 25 березня ви зареєстрували у ВР законопроект № 4541 «Про створення організаційно-технічної бази та вивільнення додаткових каналів мовлення для впровадження другого телевізійного каналу громадського телебачення України». Чим було зумовлене це рішення? Чи проголосують за нього депутати?
- У багатьох країнах є декілька каналів суспільного мовлення, а не один. У Німеччині - це ARD і ZDF, BBC представлена радіостанціями і телеканалами різного спрямування, Польщу теж покривають три канали суспільного мовлення. А в нас є лише один канал, який не можуть розвинути. Громадське телебачення повинно бути представлене на противагу комерційному. Як це зробити? Повернути ті частоти, які були незаконно привласнені олігархами, зокрема мережа каналу «Інтер». Ніхто не претендує на їхнє майно. Але, оскільки вони використовують державний частотний ресурс, цей ресурс повинні розподілити на користь суспільного мовника. Закон забороняє заснування телерадіоорганізацій закордонними мовниками, а в «Інтера» співзасновник - російське ОРТ. Не знаю, чи проголосують за мій законопроект депутати. Якщо ти маєш найбільший канал у країні, самою цією власністю можна підкуповувати депутатів: голосуєш - не запрошу в ефір і навпаки.
- Зараз розглядається питання переведення державного ТБ у статус суспільного. Чи стане, на вашу, думку Перший Національний конкурентоспроможним каналом?
- Ми розглядаємо урядовий (уряду Азарова. - Авт.) законопроект, який уже пройшов друге читання. Ми хочемо чітко визначити в ньому призначення наглядової ради і фінансування. Перший має стати сильним конкурентом для комерційних мовників. Але багато лобістів у парламенті - проти цього. Вони вимагають заборонити рекламу на цьому каналі й разом з тим не забезпечити належного фінансування. Тоді канал під економічним кутом зору не зможе конкурувати з великими приватними мовниками.
Анна Свентах, «День»
Фото - http://www.day.kiev.ua
