Як уже повідомляла «Детектор медіа», редакція муніципальної газети «Ірпінський вісник» майже у повному складі подала заяви про звільнення у зв’язку з тиском на колектив з боку міської ради.

Останньою краплею стала вимога секретаря міськради Анатолія Мороза та заступника міського голови Володимира Марченка про друк спеціального випуску газети з результатами позачергових виборів міського голови, які відбулися в Ірпені 17 червня. Підсумки цих виборів зараз розглядаються в судах, оскільки є багато сумнівів як у легітимності самих виборів (постанова про їх проведення була видана 5 квітня вже розпущеною Президентом Верховною радою), так і у результатах голосування. За висновком Комітету виборців України вибори пройшли з великою кількістю порушень. Зокрема одна з дільничних комісій відмовилася від рахування бюлетенів, після чого Ірпінська територіальна виборча комісія віднесла всі бюлетені на цій дільниці до недійсних і оголосила переможця без належного підрахунку голосів. На цій дільниці проголосували 840 виборців, волевиявлення яких невідоме, а різниця між двома лідерами перегонів складала 293 голоси. Також у підсумковому протоколі ТВК існує велика розбіжність між кількістю виданих на руки бюлетенів і кількістю голосів, відданих за кандидатів. Цю розбіжність голова ТВК Ольга Олійнич під час судового процесу пояснила як «механічну помилку». Ще одним з найкричущіших порушень була постанова ТВК про обмеження пересування спостерігачів і представників ЗМІ на дільницях відстанню у 2 метри від працівників дільничних комісій, що практично унеможливило роботу як спостерігачів, так і преси.

Однак попри всі ці фактори ТВК поспіхом оголосила одного з лідерів перегонів, місцевого бізнесмена Олега Бондаря, підтримуваного партією «Наша Україна», переможцем. 19 червня міська рада провела сесію, на якій Олег Бондар прийняв присягу міського голови.

Згідно вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів Автономної республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», результати виборів мають бути попередньо опубліковані в місцевих ЗМІ. Саме бажання міськради та Олега Бондаря зробити це негайно, не очікуючи чергового виходу газети («Ірпінський вісник» – щотижневик) спричинило  безпрецедентний тиск на редакцію. З самого ранку 18 червня секретар міськради Мороз,  заступник міського голови Марченко і інші особи багаторазово телефонували редактору «ІВ» Тамарі Рябчун і, не надавши відповідного письмового розпорядження, вимагали негайно надрукувати спеціальний випуск газети з результатами виборів. О 1-й годині ночі редакція не витримала тиску і спецвипуск пішов на друк.

Наступного ранку редактор власноруч завезла акт виконаних робіт, рахунок-фактуру і контрольні примірники газети у міськвиконком. Разом з цими документами вона поклала на стіл заяву про звільнення. В той же день ще сім журналістів редакції також подали аналогічні заяви.

22 червня Олег Бондар, вже в статусі міського голови, видав розпорядження про створення комісії з передачі матеріальних цінностей і статутних документів редакції «Ірпінського вісника» міській раді. До комісії не увійшов жоден працівник газети, натомість у її складі присутні двоє заступників міського голови (Марченко і Михайлишин), голова бюджетної комісії міськради Калинка і працівники бухгалтерії виконкому. Вся фінансова діяльність редакції та облік матеріальних цінностей були перевірені незалежними аудиторами, які не знайшли жодних порушень.

Наразі для забезпечення виходу газети створена комісія на чолі з Володимиром Лихотвориком, який на виборах був довіреною особою кандидата Олега Бондаря. Володимир Лихотворик не є ані працівником виконкому, ані взагалі посадовцем. Останнім часом він під псевдонімом «Володислав Джулай» редагував дуже сумнівну газету «Громадський актив Ірпеня», єдиним змістом якої були неправдиві плітки про попереднє керівництво виконкому. Видавцем цієї газети була однойменна громадська організація, співзасновниками якої були все ті ж Ольга Олійнич і Олег Бондар (останній був і її  головою).

Незважаючи на те, що Лихотворик не є матеріально-відповідальною особою, в його розпорядженні знаходяться ключі від приміщення редакції, де знаходяться матцінності, і сейфів з документами.

На розгляд найближчої сесії (13 липня) винесена кандидатура нового редактора газети – киянина Ковтуна. За думкою звільнених працівників редакції, «Ірпінський вісник” став жертвою звичайного рейдерства. Адже міська рада, яка є одним з його засновників, категорично протестує проти того, що газета увійшла до пілотного проекту «роздержавлення ЗМІ». На думку Олега Сотникова, голови фракції БЮТ, що має абсолютну більшість у міськраді, редакція зазіхає на «державне майно», і цього допустити в жодному разі не можна. Тому зараз за допомогою керівника  юридичного відділу виконкому Погребняка планується внести зміни до уставних документів редакції, які б унеможливили виведення її з власності міської ради. 

Макет спецвипуску газети «Ірпінський вісник», що став причиною відставки головного редактора, ви можете побачити тут:

Від «ТК»: Тим часом Віталій Іщенко, секретар робочої групи «Ірпінського вісника», звернувся до редакції «Детектор медіа» з листом, у якому висловив протест проти публікації коментарів пані Рябчун. Претензії пана Іщенка «ТК» вважає необґрунтованими, оскільки у новині, про яку йдеться, були представлені позиції обох сторін конфлікту. Однак, аби бути послідовними, наведемо частину листа пана Віталія:

- Офіс «Ірпінського вісника» є фактично видавництвом, більшість основних засобів якого – не на балансі. Згідно з бухгалтерським обліком, такої діяльності в редакції «ІВ» немає. І редакційна адреса (Ірпінь, вул. Мінеральна, 7) – не юридична – є одноповерховим будиночком у лісі з ділянкою. Цікаво, це – для участі в роздержавленні? Але після відмови депутатів від приватизації видавничого комплексу, створеного за рахунок громади, редактор Рябчун, відповідальний секретар Рябчун і кореспондент Рябчун пішли з «ІВ», стверджуючи, що навіть електронна адреса і сайт належать їм. «ТК» вважає, що авторські права, юридичні норми і справедливість взагалі є дрібницею перед сімейною приватизацією муніципального органу інформації?