23 січня, коли лідери опозиції саме засідали в адміністрації президента на Банковій, ведучи другий раунд переговорів із «гарантом», в ефірі мережевого телебачення espresso-tv гостем Миколи Вересня в програмі «Підсумки» був керівник  СБУ в 2003-2005 роках генерал-полковник Ігор Смешко.

Якби в цій країні хтось до когось прислухався, я би порадила вивести цю бесіду на екрани Майдану та паралельно на Банкову. Позаяк те, що говорив генерал безпеки, з одного боку, могло остудити гарячі голови, а з другого - воно окреслювало реальні шляхи компромісу між переговорниками.

Справді, майдан, за  даними соціології, підтримує 50 % населення, підкреслив Ігор Смешко. Але водночас 36% узагалі не підтримують демократію. Ба більше - 24 % з них підтримують антимайдан. А відтак, хоч-не-хоч, із цими людьми, які вважають Віктора Януковича своїм,  легітимно обраним,  президентом, треба рахуватися. Тим паче, ці люди (24%) готові жертвувати своїми правами й свободами задля стабільності в державі. Це величезний резерв сил з обох боків, і сили ці вимірюються мільйонами людей. Отож, якщо вони зійдуться в протистоянні, можна привести в дію третій закон Ньютона. Тобто - сила дії дорівнює силі протидії.

Саме тому висувати президентові ультиматуми у вигляді негайної відставки та перевиборів із боку опозиції, м'яко кажучи, не надто мудро, наголосив генерал-полковник.

Влада ж, якщо вона хоче зберегти себе до виборів 2015 року, повинна вміти йти на поступки. І якщо уряд порушив Закон України про основи внутрішньої та зовнішньої політики, оголосивши 21-го листопада минулого року про призупинення інтеграції, тоді як на це має право лише президент, то його треба було відправити у відставку.

Так само треба було обов'язково покарати всіх, хто бив людей на Майдані Незалежності 30 листопада й 1 грудня. 

Проте влада цього не зробила й тим самим перетворила маленьку снігову кульку на кулю, яка тільки розростається. І з першим «коктейлем Молотова», кинутим на Грушевського, країна перейшла межу.

Але й тепер, на думку генерал-полковника Смешка, оптимістичний сценарій розвитку подій усе-таки ще складає 50%.

І для його реалізації, щоб уникнути остаточного сповзання в хаос громадянської війни, опозиція мусить вимагати від президента не відставки (на це він ніколи не піде), а повернення до Конституції 2004 року, тобто - парламентської республіки з обмеженими повноваженнями президента. Позаяк, вважає генерал-полковник, в українців із їхніми споконвічними цінностями (свобода, родина, Батьківщина та своя власність) є міцний демократичний фундамент. 

Після чого необхідно перейти до партійної системи виборів із відкритими списками й за нею обирати новий парламент. І вже в цьому новому парламенті - створювати справжній коаліційний уряд.

Проте головна біда нашої держави - ні влада, ані опозиція досі ніколи не думали про системотехніку, покладаючись на схемотехніку.

А міняти треба саме систему, чітко розподіливши три гілки влади - законодавчу, виконавчу та судову - так, щоб вони урівноважували одна одну.

Ігор Смешко говорив про якісь настільки прості й очевидні для кожного студента-гуманітарія речі, що назвати їх відкриттям язик не повертається, бо нормальний світ давно живе за цими принципами. Тим часом у нас вони вивітрюються з голів тих-таки студентів після здачі реферату, здертого з інтернету.

Нагадав генерал-полковник СБУ ще одну просту істину - демократія, яку нам доведеться-таки будувати, це середина між анархією та авторитаризмом.

Тут він покликався на відомі слова Вінстона Черчилля, що демократія - устрій недосконалий, але нічого кращого людство поки що не вигадало.

Коли Микола Вересень поставив запитання, що без перебільшення нині хвилює всіх, - про зовнішні впливи на українські події - генерал-полковник відповів, що нині фахівців із цих питань в СБУ не залишилося. Відтак Україну можна порівняти з черепахою без панциря. І вона, відповідно, цілковито незахищена від зовнішніх впливів.

Так само давно на пенсії і усі незаангажовані політично аналітики з СБУ, й саме тому нікому навіть на думку не спало прорахувати всі можливі наслідки рішення уряду 21 листопада. Ну, а хто і з яких саме спецслужб нишпорить нині на теренах української держави, просто не надається до вирахування.

Про те, чи втрутиться Росія на чолі з Путіним у внутрішній український конфлікт, висловився сам автор та ведучий «Підсумків» Микола Вересень. Йому «з того боку» надходять сигнали, що Росії поки що не до нас, бо головне для тамтешньої влади - вразити світ Сочинською олімпіадою.

Цікаво, що ведучий поставив гостеві запитання, яке крутиться і в моїй голові не один місяць. А саме - чому ті 24% людей, які готові поступитися правами задля стабільності, не виходять масово на свої майдани? А якщо виходять, то примусово й за якісь подачки? Чому немає масового руху за збереження совєцьких цінностей - ковбасу по 2.20, приміром?

На думку Ігоря Смешка, відповідь на це запитання дуже проста: ці люди ніколи ще не жили за демократії й не знають, чому вона краща за всі інші державні системи. З цих слів випливає - варто лише показати цим людям, що вони можуть жити за справедливими законами, на сторожі яких стоятимуть незалежні суди й чесні правоохоронці, як вони дуже скоро змінять свої пріоритети.

Біда лише в тому, що, навіть перейшовши межу, і президент, і опозиція, що змушена була очолити народні протести, демонструють глухоту й сліпоту. Де вже їм почути тихий і тверезий голос людини, яка не вбудована ані в вертикаль влади, ані в її частину - опозицію.