Найбільш актуальним питанням державної політики з огляду на нові медіа є захист дітей від шкідливого контенту. Такої думки дійшли учасники дослідження, виконаного на замовлення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Координатором проектів ОБСЄ в Україні, повідомляє сайт Нацради.

Результати дослідження, виконаного в листопаді-грудні цього року медіаекспертами Діаною Проценко (Україна) і Крістіаном Мьоллером (Німеччина) було презентовано під час конференції «Діалог регуляторних органів та медіа-спільноти у формуванні плюралістичного медійного середовища з огляду на виклики, пов'язані з появою нових аудіовізуальних ЗМІ». Його метою є полегшення діалогу між регуляторними органами і медіаспільнотою.

Методологія дослідження включає експертний аналіз. Формами участі в експертному аналізі стали анкетування, інтерв'ю, висловлення експертних позицій.

До участі в опитуванні було запрошено 32 представники суспільства (організації медіаекспертів, незалежні громадські організації, національні меншини), 75 представників ринку (індустріальні об'єднання, мовники, нові медіа, провайдери програмної послуги, незалежні професіонали тощо), 31 представник держави (Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, Міністерство культури, Державна служба захисту персональних даних, Антимонопольний комітет, Держспоживінспекція, Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації, УДЦР, Держкіно тощо). Однак з тих чи інших причин відповіді усіма надані не були. Відтак до опитування долучилися 13 представників суспільства, 21 - ринку, 22 - державних органів. Інші охочі все ще мають можливість долучитися, кажуть експерти.

Серед досліджуваних аспектів - припущення респондентів щодо напрямів розвитку медіасередовища, впливу нових медіа на свободу вираження, викликів і складностей, пов'язаних із розвитком нових медіа тощо.

Уявлення різних груп щодо певних питань часто збігаються, хоча їх пріоритетність може різнитися. Так, усі групи зійшлися на тому, що актуальним питанням державної політики з огляду на нові медіа є захист дітей від шкідливого контенту. Серед іншого - захист належних умов для розвитку індустрії, конкурентоспроможності тих суб'єктів господарювання, що діють у рамках правового поля, захист і пропагування місцевої культури, а також культурних, моральних, соціальних і релігійних цінностей.

Також, за словами Діани Проценко, респонденти визначилися з ознаками нових медіа і назвали взаємні очікування щодо майбутніх дій один одного, висловилися щодо ймовірних конфліктів і точок дотику, окреслили перелік тієї інформації про нові медіа, яку необхідно знати для захисту своїх інтересів (в контексті доречності чи недоречності запровадження реєстрації нових медіа чи іншої їх ідентифікації).

Презентоване дослідження є лише початком процесу, а не його завершенням, відзначили медіаексперти. Має розпочатися діалог із зацікавленими сторонами з погодженням щодо поточної ситуації на медіаринку і прогнозування проблем у майбутньому. Він має сприяти залученню якомога більшої кількості учасників, але водночас бути закритим, конфіденційним, таким, що не обмежує.

Серед позитивів цього дослідження заступник голови Національної ради Лариса Мудрак виокремила отриману аналітику ринку, напрацювання, сентенції, які можуть бути використані при формуванні нового українського медійного законодавства. «Тут є відповіді на багато запитань. І передусім очевидною є необхідність середньої ланки в багатьох аспектах - це питання співрегулювання», - зазначила вона. Крім того, на її переконання, «великим плюсом є те, що другий рік поспіль держава попри весь рівень недовіри, який ми бачимо і отримуємо зараз, все-таки робить ці кроки. Істина посередині, і ми повинні знаходити спільну мову, яку будемо реалізовувати для майбутнього далі».

Водночас, на думку Лариси Мудрак, такі стислі терміни виконання дослідження применшують ефективність і якість аналітики. Також вона відзначила, що порівняно з дослідженням, що виконувалося торік, є певна розривність сприйняття з погляду розвитку на українському ринку різноманітності новітніх технологій, тобто в новому дослідженні не вистачає технологічного аспекту. На що Діана Проценко відповіла, що технологічне розмаїття не було метою дослідження.

Повні результати дослідження Нацрада обіцяє оприлюднити найближчим часом.

«Детектор медіа»