Вшосте Національна спілка журналістів України привертає увагу високопосадовців держави, правоохоронних органів, кваліфікаційних комісій суддів до кричущих фактів порушень Конституції і законів України, міжнародних зобов'язань, взятих Україною. Вказані порушення є системними і потребують політичної волі для змін у законодавстві та практиці його застосування.
1. Головною перешкодою в роботі журналістів є безкарність за вбивства, побиття, застосування насильства до журналістів, пошкодження фото- та відеотехніки.
Після кожного резонансного випадку Міністерство внутрішніх справ та Генеральна прокуратура запевняють нас, що справа перебуває на особливому контролі, але й досі не покарані особи за вбивство журналіста Василя Климентьєва, побиття Дмитра Волкова, Віталія Лазебника, застосування насильства до Романа Бочкали, Олександра Тарасова.
Незважаючи на декілька наказів Міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, які вимагають від керівників міліції забезпечення безпеки журналістів та поліпшення роботи з медіа, співробітники МВС не перешкодили нападу на Ольгу Сніцарчук та Владислава Соделя.
2. Перешкоджання журналістам у зборі суспільно важливої інформації також залишається тенденцією, яку підтримує апарат Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органи місцевого самоврядування, суди.
Апарат Верховної Ради України, керівник Валентин Зайчук, вважає конфіденційною інформацію щодо бюджетних виплат депутатам та їх помічникам, радникам голови та заступників голови ВРУ, бюджетних витрат самої Верховної Ради, відмовляє у допуску навіть акредитованих журналістів на засідання комітетів Верховної Ради, зокрема, бюджетного.
Встановлення штучних обмежень для роботи журналістів практикується і Кабінетом Міністрів України. Попри заклики Прем'єр-міністра України Миколи Азарова до міністрів бути відкритими для преси, журналістам забороняють вільно отримувати коментарі міністрів до та після засідань КМУ, обмежуючи таким чином інформацію про засідання офіційними повідомленнями.
Більш відверто порушують права журналістів посадові особи органів місцевого самоврядування. Так, після прийняття Положення про акредитацію представників засобів масової інформації при Олександрійській міській раді журналісти не мають вільного доступу на засідання міської ради та її виконкому. Міський голова Степан Цапюк не вбачав у цьому порушення законодавства і тільки після втручання Генеральної прокуратури декілька норм Положення про акредитацію були скасовані.
Так само міський голова Одеси Олексій Костусєв, не зважає на протести журналістів щодо перешкоджання їм у доступі до будинку міської ради та її виконкому.
Натомість міський голова Кременчука Олег Бабаєв публічно ображає та погрожує журналістам, які критикують його діяльність.
Дозволяє собі ображати і погрожувати журналістам перший заступник Хмільницького міського голови Петро Дреженков, до того ж, в присутності самого міського голови Василя Грушка.
Дозволяють собі некоректні висловлювання щодо журналістів голова Ради міністрів АР Крим Анатолій Могильов, голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Шишацький.
А заступник голови Броварської райдержадміністрації Микола Миронець зіштовхнув журналіста телеканалу «Інтер» Романа Бочкалу зі східців.
Рада суддів України у своєму зверненні закликала представників ЗМІ утримуватися від дій, які могли б призвести до втручання у здійснення правосуддя, впливу на суд і неповагу до суду, але самі представники судової влади демонструють неповагу до принципів свободи слова.
Так, суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Лідія Квятковська незаконно утримувала в своєму кабінеті кореспондента та оператора телеканалу ICTV, відмовивши їм в інтерв'ю.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Андрій Ференц виніс ухвалу, якою заборонив оприлюднювати в будь-яких виданнях будь-які статті та публікації, в яких міститься (загдується) інформація про певну особу.
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анатолій Телепенько виніс ухвалу, в якій заборонив фото, відео- та аудіофіксацію відкритого судового засідання.
Таку ж ухвалу виніс і суддя Івано-Франківськоого міського суду Володимир Попович у резонансній справі молодого чоловіка, який у новорічну ніч на центральній міській площі біля новорічної ялинки на автомобілі збив кількох людей.
Загальною стала практика заборони журналістам з фото-, відеотехнікою навіть зайти в приміщення суду, тобто закритими вже стають не тільки судові засідання, а і сам будинок суду.
3. Відсутність законів про реформування державних та комунальних ЗМІ та створення суспільного телебачення, незважаючи на вимоги Ради Європи забезпечити невтручання в редакційну політику будь-якого ЗМІ органів влади і місцевого самоврядування, також становить системну проблему.
Очільники органів влади і місцевого самоврядування сприймають державні і комунальні медіа як свою приватну власність, яку вони нібито фінансують. Президентом України було дано доручення Прем'єр-міністру прискорити доопрацювання за участю НСЖУ проекту закону про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ та подати його Президентові для внесення на розгляд ВР як невідкладного до 5 квітня 2013 року. Однак законопроект ще не розглянуто Урядом.
Намагання місцевої влади встановити контроль над газетами, в яких вони є тільки співзасновниками, поряд з трудовими колективами цих видань призводить до постійних конфліктів і необхідності прокурорського реагування на дії влади.
Яскравим прикладом є рішення Сахновщинської районної ради (голова рада Володимир Прядко) про зміну статуту та назви газети, звільнення головного редактора в одноосібному порядку, з порушенням прав іншого співзасновника трудового колективу газети «Колос», фактично було зупинено видання газети.
Постійно спричиняє конфліктні ситуації у стосунках влади та медіа голова Черкаської обласної державної адміністрації Сергій Тулуб. Зокрема, ледь не доведено до банкрутства обласну газету «Нова Доба», яка зараз має ряд проблем фінансового характеру та юридичного визначення статусу. За ініціативи Сергія Тулуба спершу зі складу співзасновників газети вийшла облдержадміністрація, а через деякий час обласна рада. Зміни статусу газети та її керівництва відбуваються без відома і без згоди трудового колективу. У квітні 2012 року за наполягання Сергія Тулуба генеральним директором Черкаської ОДТРК «Рось» було призначено Ларису Єфремову. Однак у травні 2013 і вона подала заяву на звільнення через непорозуміння з самим губернатором.
4. Значною проблемою стала відсутність прозорості медіавласності та необхідність збільшення впливу журналістів на дотримання редакційної політики засобу масової інформації.
Через незгоду з редакційною політикою журналісти звільняються з телеканалів «1+1» (власник Ігор Коломойський), СТБ (власник Віктор Пінчук), заявляють про цензуру журналісти агентства УНІАН (власник Ігор Коломойський).
Були вимушені звільнитися журналісти телеканалу ТВі, яким не змогли документально пояснити, хто є власником, який відповідає за редакційну політику каналу, а колишній гендиректор ТВі - народний депутат Микола Княжицький - заявив, що і раніше власники ТВі цензурували окремі матеріали журналіста Артема Шевченка.
5. Про системні проблеми зі свободою слова і дотриманням прав журналістів ми заявляємо з року в рік. Але замість того, щоб вирішувати ці проблеми, політики намагаються ввести кримінальну відповідальність за висловлювання. Незважаючи на те, що так званий «закон про наклеп», поданий народним депутатом Віталієм Журавським, був ним відкликаний через протести журналістів і громадськості, але багато політиків і чиновників час від часу висловлюють впевненість щодо необхідності встановити кримінальну відповідальність за висловлювання. Ми розцінюємо такі заяви як намагання політиків і чиновників уникнути критичних публікацій щодо своєї діяльності, оприлюднення фактів корупції.
Наголошуємо, що відсутність належного реагування влади на оприлюднені факти сприяє погіршенню ситуації зі свободою слова і є показником справжніх, а не декларативних намірів щодо гарантування прав людини і основних свобод.
Як і попередні, цей список ми оприлюднюємо не лише в Україні, а й передаємо до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи, Європарламенту й інших структур.
Закликаємо засоби масової інформації та громадські організації сприяти поширенню інформації про всі факти перешкоджання журналістам, порушення права громадян на отримання інформації, привертати увагу влади і громадськості до небезпечних тенденцій обмеження доступу до інформації.
Історія «ворогів преси»:
«Вороги преси-2011»: версія НМПУ та ІМІ
«Вороги преси-2011»: версія НСЖУ
«Вороги преси - 2010»: версія ІМІ та КНМП
Душителі українських ЗМІ - 2010»: версія НСЖУ
«Вороги преси - 2009»: версія ІМІ та КНМП
«Душителі української журналістики - 2009»: версія НСЖУ
«Вороги преси - 2008»: версія ІМІ та НМПУ
«Вороги української журналістики - 2008»: версія НСЖУ
«Вороги преси - 2007»: версія ІМІ та КНМП
«Душителі свободи слова - 2007»: версія НСЖУ
