Що ж, до таких звинувачень, до витівок провокаторів на свою адресу, до спроб скомпрометувати мою репутацію мені не звикати. Як і не звикати до вимог відповісти, на чиїй я стороні в конфлікті, що розгорівся.
Мені немає за що триматися. Я захищав і буду захищати майбутнє ТВіВідповідь ця є простою: я залишаюсь на стороні можливості журналістів і своєї особистої можливості говорити правду. Це головне, в чому я бачу свою професійну місію.
Я дотримувався цієї позиції протягом трьох десятиліть своєї роботи в журналістиці, не раз і не два чув закиди на свою адресу, але людей, які ці закиди висловлювали, давно вже в професії немає.
Я пішов з "Независимой газеты", коли її інвестором став Борис Березовський, бо розумів, що перше незалежне видання в Росії перетвориться на рупор прокремлівських кланів. Тоді теж довелося багато чого пережити після того, як нам вдалося обрати нового головного редактора газети і почати відновлення її доброго імені, відбулося захоплення видання нібито колишнім керівником редакції, а потім ми дізналися, що газета продана.
Я закривав програми на СТБ після загибелі свого редактора, тому що розумів, що не зможу більше говорити правду в ефірі. Я пішов з ICTV, коли зрозумів, що можу бути використаний в черговій клановій війні.
Я залишив "Газету 24", коли інвестор відмовився гарантувати її незалежність, що було головною умовою моєї роботи. На щастя, мій відхід огородив редакційний колектив від втручання в його роботу, але не зміг зберегти цей унікальний проект.
Колектив будь-якого каналу повинен працювати не для інвестора, а для глядачаЯ перераховую тільки деякі віхи своєї роботи. А міг би згадати ще десяток подібних обставин просто тому, щоб пояснити просту річ: мені немає за що триматися. Я захищав і буду захищати майбутнє ТВі не заради Володимира Гусинського, Миколи Княжицького, Ігоря Малашенкa, Костянтина Кагаловського, а заради саме цієї можливості: говорити правду. І якщо такої можливості на каналі не буде, і мене на ньому не буде. Думаю, це ясно.
Я не вірю в безкорисливість інвесторів на пострадянському просторі просто тому, що знаю, що це не більш ніж гарний міф. У цьому сенсі співпраця з Володимиром Гусинським і Костянтином Кагаловським в рамках телеканалу ТВі було для мене прийнятною саме тому, що обидва бізнесмени знаходяться в еміграції. Навряд чи ми знайшли б спільну мову в роки їхньої роботи в Росії, коли у кожного з майбутніх інвесторів ТВі були власні інтереси в цій країні.
Але разом з тим я переконаний, що колектив будь-якого каналу повинен працювати не для інвестора, а для глядача.
Природно, мої програми не будуть виходити в ефір до нормалізації ситуації навколо каналу і рішення творчого колективу продовжувати роботу. Але я впевнений, що те, що зобов'язаний зробити будь-який відповідальний керівник телеканалу - це забезпечити журналістам можливість виходити в ефір і розповідати правду про події у країні.
Вся унікальність будь-якого журналістського колективу - у рівні чесності, який він може собі дозволитиА завдання конфліктуючих сторін у бізнес-конфлікті - цивілізовано розібратися між собою, не залучаючи до війни журналістів, які не зможуть замінити собою судових інстанцій та державних органів. Те, що канал виявився заручником багатоповерхових офшорних схем, - справжня пастка, закладена його інвесторами. Однак не журналістів у цьому винити.
Зараз багато говорять про унікальний журналістський колектив, який може бути втрачений в результаті цієї ситуації. Я спостерігав за багатьма унікальними колективами, в багатьох працював. І усвідомив одну просту річ: вся унікальність будь-якого журналістського колективу - у рівні чесності, який він може собі дозволити. Якщо говорити правду не вдається, то й ніякий колектив не важливий.
Саме тому важливо не збереження унікального колективу, а легітимне продовження правдивої діяльності телеканалу. Якщо це не вдасться, тоді доведеться замислюватися про інші проекти і формувати новий колектив.
На наш вік ще вистачить і важкої роботи, і недоброзичливців, і друзів, і ворогів.
Віталій Портников, президент ТВі
