«Детектор медіа» вже публікувала опитування щодо підсумків року, проведене серед медіаекспертів. Незабаром до вашої уваги буде запропоновано експертні підсумки року у сфері медіа реклами. Сьогодні ж ми пропонуємо подивитись на 2006 телерік очима телевізійників – відомих ведучих, журналістів і продюсерів, що працюють на ТБ. Знаючи нелюбов деяких наших читачів до занадто довгих текстів, «ТК» публікує опитування частинами L ( Частина 1 , Частина 2).
Відповідають: Алла Липовецька (продюсер розважальних програм каналу ICTV), Максим Драбок (ведучий, Перший національний канал), Наталія Мосейчук (ведуча програми «Приховане життя», «1+1»), Ольга Скотникова (кореспондент, Перший національний канал)
1. Що нового дав телерік-2006 глядачам
- у інформаційно-аналітичному мовленні?
Алла Липовецька:
- Усиление конкуренции еженедельных аналитических программ, и, соответственно, повышение их качества и разнообразия.
Максим Драбок:
- Висвітлення парламентських виборів. Глядач мав більше можливостей самостійно робити висновки. Без перебільшення і пафосу, таки сталися разючі зміни на Першому Національному. Вперше в історії країни державний канал не був агітатором провладних політичних сил. При цьому і не став калькулятором «джинси» – політичної «заказухи» в новинах не було. Це я можу сказати з усією відповідальністю. Хоча допускаю в окремих сюжетах договірні синхрони, але це вже на совісті окремих журналістів. Не було замовних гостей і у програмі «Точка зору». Це викликало іноді агресивний подив і нерозуміння у деяких прес-секретарів та помічників політиків. Можна сперечатись, наскільки програми були гострими і влучними (без сумніву, є недоліки, я критично до себе ставлюся), але найпринциповіше – «Точка зору» не перетворилась на «зароблялку».
Наталія Мосейчук:
- На жаль, не можу назвати нічого, навіть якби довго думала. Те саме й щодо політичних ток-шоу. Нових «комет» – яскравих ефірних проектів 2006 не явив. Літали вже «опізнані об’єкти», які у минулі роки заробили собі авторитет, а у 2006 авторитет продовжував працювати на них.
Ольга Скотникова:
- На мою думку, це був застійний рік для інформаційно-аналітичного мовлення. Професійна криза в журналістиці і тележурналістиці набула ще більших обертів.
- у художньо-розважальному мовленні?
Алла Липовецька:
- Лучшие мировые форматы появились на нашем телевидении, а значит, мы уже это можем!
Максим Драбок:
- Найпомітнішою була друга половина року і, відповідно, проект «Танці з зірками». Це приклад саме ХУДОЖНЬО-розважального мовлення. Естетично, етично, бадьоро і життєстверджуюче. Прикро, що продукт заморський, а не вітчизняний. Добре – що продукт СМАКовий. Смачного!
Наталія Мосейчук:
- Безумовно, як працівник інформаційного жанру, не можу бути надто великим експертом у цій сфері. Але не відзначити успіх проекту «Танці із зірками» не можу. І не тому, що проект – дитина каналу, де я працюю. Справді яскраво, приголомшливо. Особливо підкуповувало те, що вперше глядач бачив працю, втілену у таке блискуче свято.
Ольга Скотникова:
- Явищем стали «Танці з зірками». Справжня інтерактивність і причетність глядача, справжні емоції і співпереживання. На фоні «Танців з зірками» явно програвав «Зірковий дует», де професійність журі викликала чимало запитань, та й принцип відбору від початку програм до фіналу був занадто передбачуваним.
На жаль, не з’явилось українського винаходу - власної художньо-розважальної програми на будь-якому з каналів. Здебільшого – це або ліцензійні проекти (коли куплена закордонна схема заповнена українськими героями та ведучими), або – нафталін на кшталт Поплавського чи «хаароших песен».
- у політичних ток-шоу?
Максим Драбок:
- Телерік-2006 дав глядачам право вибору. Усі канали пропонували по кілька політичних ток-шоу, різних за форматом, позиціонуванням і якістю. На кожні вуха знайшлась «лапша», але головне, що були і виделки, щоб її зняти – достатньо було перемикнути на інший канал. Крім того, показово, що «лапшу» вішали вже не журналісти: маніпулювали політики і час від часу ЗМІ, йдучи за інформприводом політтехнологів.
Алла Липовецька:
- Вне конкуренции Савик Шустер и «Свобода слова».
Ольга Скотникова:
- «Свобода слова» прогресує – часом здається. Що в програмі відсутній сценарій – її природнім регулятором стала драматургія того, що відбувається на майданчику, а події на майданчику – в свою чергу – походять з внутрішніх конфліктів і протиріч героїв. Майстерність Савика Шустера викликає велику повагу – він не надає переваги жодному з героїв чи представників політичних сил і надзвичайно коректний у складних ситуаціях.
2. Хто на українському ТБ вас приємно вразив? Чим?
Алла Липовецька:
- Наташа Могилевская. Она боец.
Максим Драбок:
- Журналісти-інформаційники як клас. Конкуренція зростає, але посилюється і професійна солідарність. Зросла відповідальність перед суспільством. Це вже не пафос зі студентської лави. Найбільше вразила робота новин на СТБ з приходом Олексія Мустафіна. Справжній прорив. Подобається робота Віталія Гайдукевича з НТН. Слава Піховшек – можна багато чого йому згадати за дії 2003-2004-го, але професійний підхід до збору та систематизації фактів, роз’яснення причинно-наслідкових зв’язків – очевидні. Новий «Епіцентр» – бажання відновити довіру.
Наталія Мосейчук:
- Як ведуча інформаційного жанру, підсіла на серіальні ток-шоу – Савіка Шустера та Ганни Безулик. Кожного разу по-новому, з інтригою, гостро.
Ольга Скотникова:
- Оновлений журналістський склад в ТСН на «1+1». «Свіжа репортерська кров» зробила менш передбачуваними сюжети в новинах. Крім того, всі репортери – особистості і їх, очевидно, не нівелюють редактори. Тому при збереженні стандартів в ТСН є і яскрава автура. Приємно вразило і те, що журналісти новин телеканалу НТН виявились здатними відстоювати завойовані раніш позиції і після зміни керівництва. Я не очікувала, що на приватному каналі, який належить певній політичній силі (відомо якій) таке відбудеться.
Подобається і «Точка зору» на Першому Національному. По-перше, значно складнішою стала схема програми – це вже не діалог ведучого і одного запрошеного, а аналіз «конфлікту дня» в студії із двома гостями, що мають протилежні позиції. По-друге, поява такої програми на Першому Національному – вже перемога для каналу. Бо гостей вибирає аналітична служба ТВО «Новини», а не «куратори згори», як ще декілька років тому.
Вважаю винятково важливою подією і телетрансляцію Загальнонаціонального круглого столу. Це вже другий прецедент – після засідань Верховного Суду 2004-го року – коли телебачення дає можливість громадянам бути очевидцями історичних подій і на бачити «хто є хто» насправді.. прямий ефір дає такі можливості і подробиці., які, зазвичай політики приховують.
3. Які нові обличчя на нашому ТБ вас зацікавили? Чим?
Алла Липовецька:
- Янина Соколовская («Утро на «Интере») - приятно просыпаться. Вова Зеленский в новом качестве.
Максим Драбок:
- Таня Даниленко з 5 каналу. Відкрита, перспективна. За кілька років буде ще більш переконливою.
Наталія Мосейчук:
- Вітчизняне телебачення у цьому сенсі непродуктивне. «Зірок» «вирощувати» або занадто дорого або просто ліньки. Лишається чекати на самородків. Поки що ж менеджери телеканалів перетасовують старі карти у колоді телеоблич.
Ольга Скотникова:
- Нові ведучі й журналісти нового телеканалу «СІТІ». Вони – справді нові, і навіть молода за віком Іванна Найда серед них – як аксакал. Рада, що Іванна повернулась в ефір. І приємно, що поява дуже молодих тележурналістів та ведучих на «СІТІ» не перетворилась на «курс молодого бійця» прямо в ефірі. Вони, звісно ж, навчаються в ефірі. Але виглядають при цьому дуже професійно. Відчуття команди і єдиного стилю. «СІТІ» - я б назвала проривом в столичному мовленні, адже він не прислуговується мерії і її керівникам, як це робить ТРК «Київ».
4. Якого нового досвіду набули особисто ви?
Алла Липовецька:
- Производство большого реалити - на примере «Фабрики красоты».
Максим Драбок:
- Розмова в прямому ефірі, намагання змоделювати бесіду. Перед «Точкою зору» мав певний досвід ведення новин. Тепер цікаво знову до цього повернутися. Думаю, після інтерв’ю в прямому ефірі, після адреналіну спілкування з гостями сама подача новин могла б бути динамічнішою і переконливішою. Будь-якому ведучому новин робота без суфлера, спілкування з гостем додає чимало досвіду.
Наталія Мосейчук:
- У мене унікальна ситуація – я кілька місяців тому змінила місце роботи і перейшла з 5 каналу на «1+1». Працюючи на 5 каналі, здобула досвід вечірніх телеефірів, були обережні спроби інформаційної аналітики. На «1+1» пробую портретний жанр, роблю проект «Приховане життя», розмови «без краватки» із відомими особистостями «першого ешелону». Кожний знімальний день – професійний досвід.
Ольга Скотникова:
- Цього року в «новинах» на першому каналі стало більше прямих включень з місця подій, було більше роботи в прямому ефірі під час дуже важливих подій – у парламенті. ЦВК, під час «коаліціади». Можливість працювати під час цих подій поруч із ключовими політичними гравцями дала мені нове бачення ситуації, історії. Ніяка інша професія такого б не дала.
5. Кого б ви назвали телепродюсером року?
Алла Липовецька:
- Алексея Гончаренко и себя.
Максим Драбок:
- Приємно, що до таких «зубрів», як Роднянський, Ряшин, Морозов, Безлюдна, у 2006-му підтягнувся Віталій Докаленко. В нього прорізались зуби. Можливо, вони ще молочні, але тенденції на Першому Національному показові. Є, звісно, фінансові, кадрові та законодавчі проблеми, але нарешті на «першій кнопці» з’являється те, що можна дивитися: від неоднобокого інформаційного мовлення до пізнавальних та розважальних проектів. Взяти хоча б власний продукт – перший український ситком «Родичі».
Наталія Мосейчук:
- Олександра Роднянського.
Ольга Скотникова:
- Олександра Ткаченка та Віталія Докаленка.
6. Головна телетенденція року:
- у політичному мовленні:
Алла Липовецька:
- Остался только один день для вещания (пятница).
Максим Драбок:
- Продовження минулорічної тенденції: від політичної розгубленості щодо того, кого і як показувати – до пошуку свого «я», а саме, як зробити інформаційні та аналітичні програми оригінальними і цікавими глядачу, не тиражувати однакову верстку.
Наталія Мосейчук:
- На жаль, ЗМІ потроху перетворюються на «обслуговуючий» персонал політиків. Все повертається на «круги своя». Втрачена тенденція, коли ЗМІ йшли в авангарді подій, мас-медіа чи забувають про привілеї і обов’язки «четвертої влади», чи хтось уміло змушує медійників забути про свою провідну роль.
Ольга Скотникова:
– Позитивною тенденцією є дані соцопитувань, де довіра до вітчизняних телеканалів у громадян посідає одне з перших місць. Два роки тому про це годі було і мріяти. Завдяки прямим ефірам Загальнонаціонального круглого столу та програми «Свобода слова» політики ніби презентують самі себе. І громадяни мають змогу бачити їх без політтехнологічного «гриму». Нутро видає.
- у розважальному мовленні:
Алла Липовецька:
- Появление бюджетных шоу.
Максим Драбок:
- Грошовитіше, яскравіше, дотепніше – маю на увазі «Танці з зірками». Сподіваюсь, колись з’явиться щось подібне і з позначкою «Made in Ukraine».
Наталія Мосейчук:
- Поява «коштовних» шоу.
Ольга Скотникова:
- У розважальному мовленні вже не перший рік тенденцією є відсутність ініціативи – рімейки бездарніші за оригінали. Щоправда – «танці з зірками» стали приємним винятком. Хоча б тому, що в Україні з’явились черги до студій бальних танців.
7. Що з того, чого на українському ТБ поки що немає, ви б хотіли на ньому побачити? А чого б не хотіли нізащо?
Алла Липовецька:
- Хотела бы, чтобы развивался жанр бизнес-шоу. Пусть появяться проекты типа «The Apprentice» Трампа.
Максим Драбок:
- Суспільне телебачення… Це вже неактуально?.. Не хотів би бачити темників під соусом самообману і самозаспокоювання, що це «редакційна політика».
Наталія Мосейчук:
- Бажано було б побачити успішно втілений телепроект у жанрі «hard talk» і журналіста-«буревісника». Хочеться «перчинки».
Ольга Скотникова:
- Нізащо не хотіла б, аби повернулись старі часи! Все-таки між 2006 та 2004 - прірва. І слава Богу. Не хотіла б нізащо, аби українське телебачення стало брати уроки у російського. Адже така кількість відверто маніпулятивних схем і обробки мозків глядача схиляє до думки, що всі інформаційні програми російського телебачення створює одна творча група на чолі з продюсером із КДБ.
Хотіла б, щоб в Україні більше вкладали кошти у власні пізнавальні програми. Щоб інформаційна тележурналістика вийшла із шкільного віку.
Підготували Наталія Данькова, Олена Балацанова, «Детектор медіа».
