На початку червня в кримських ЗМІ розповсюджувались численні радісні повідомлення про майбутні зміни в ДТРК «Крим» - «державне телебачення змінюється, з'являються нові проекти, нові програми прямого спілкування».

Мабуть, хтось там, нагорі, почув слова Антоні Бенна «Телемовлення занадто важлива річ, щоб довіряти її телемовникам» і довірив проведення нової програми «Відкрита політика» оглядачу газети «Крымское время» Олександру Мащенку. Кримчани знали про відверто проросійську спрямованість цього видання, про аналогічні погляди автора, отже, нічого насправді свіжого чекати не довелось.

Адже, як сказав Руслан Лук'янов: «Телешоу - узаконена, узгоджена, великомасштабна афера, заснована на обмані за заздалегідь прописаним сценарієм». Тим більше, попереду вибори, і подібні шоу з'являються, як гриби, на інших телеканалах.

Деякі офіційні особи поспішили заявити, що це та програма, на яку Крим чекав, «програма незаангажована».

Та перші ж щочетвергові промивання мізків глядачам спростували ці слова. Телешоу на «державному» телеканалі, як і очікувалось, виявилось зовсім не державницьким продуктом, швидше, навпаки.

Ось, наприклад, 23 серпня цього року було показане ток-шоу, присвячене начебто Дню незалежності України. Годинна передача ж виявилась антиукраїнською, пропагандистською і агітаційною. Ось лише кілька моментів, що характеризують цю агітку.

Формально на передачі були представлені різні погляди і спікерами були: голова ГО «Українська громада Криму» Владислав Хмеловський, член політради ВО «Свобода» Олександр Болтян, політологи Микола Кузьмін, Андрій Мальгін, Іван Мезюхо та Сергій Кисельов, депутат ВР Криму від ПР Рустем Теміргалієв та заступник Кримської регіональної організації партії «Удар», депутат Ялтинської міськради Сергій Хворов.

Логічно було б, якби учасники передачі були між собою рівні, але деякі з них чомусь мали чималу перевагу в отриманні слова для відповіді чи коментаря. Це теж «заслуга» ангажованого ведучого.

Підбір політологів породжує очікування на якісніші і фаховіші публічні погляди, що ґрунтуються на аргументах, а не на побажаннях. Наприклад, Андрій Мальгін бачить «вільний Крим у складі федеративної України, яка в свою чергу входить в союз Росії, Білорусі і Казахстану», а також що «в політиці Криму домінують інтереси кримчан». У першому випадку це імперські марення, у другому - відверта неправда.

Сергій Кисельов апокаліптично прогнозує, що ідея можливого скасування автономії, яку пропонує ВО «Свобода», призведе до ситуації, коли «України не буде як держави». Може, політолог не знає, що у світі автономні республіки чи області створені майже виключно за національною ознакою, і тільки АР Крим - за територіальною?

Теза Рустема Теміргалієва - «жодної копійки не виділяли Ющенко і Тимошенко на розвиток регіону» - викликає чималий сумнів і недовіру до цього політика із суто кримським прізвищем. Він же під час передачі двічі вимагав від учасників говорити російською мовою і використав свій час у ток-шоу для передвиборної агітації.

Цікаву маніпуляцію, яку важливо зацитувати, висловив молодий політолог Іван Мезюхо: «Чи правильно називати сьогодні Партію регіонів партією влади? Ми всі її так називаємо в засобах масової інформації, в аналітичних доповідях: «Партія регіонів - партія влади». Поки Партія регіонів у Верховній Раді України не має абсолютної більшості і змушена кооперувати свої дії з іншими політичними силами, вона не може називатися партією влади. Швидше за все, партією влади Партія регіонів стане після цих парламентських виборів». Але ж реально Партія регіонів контролює всю законодавчу і виконавчу владу, хіба не так?

Ведучий Олександр Мащенко дозволяв собі замість модерування розмови вступати у дискусію з учасниками, обривав на півслові висловлення думки учасником (політологів він не перебивав!), підвищував голос, говорив менторським тоном. Зробив зауваження учаснику передачі, який навів цитату російською мовою і продовжував говорити рідною. Час від часу ток-шоу перетворювалось на базар, як у Савіка Шустера.

Олександр Мащенко в запалі агітації неодноразово згадував мовне питання, лякав Бандерою та ОУН-УПА, «на руках яких кров десятків і сотень тисяч людей». «Думаете, крымчане проголосуют за «бандеровскую партию «Удар»?

Сергій Хворов логічно зауважив, що теми, які порушує ведучий, розділяють країну. Відповідь «я специально поднимаю!» яскраво характеризує націленість ведучого на необхідність досягнення програми-мінімум від передачі.

Для об'єктивного журналіста неприпустима також примітивна маніпуляція argumentum ad hominem, тобто перехід на особистості.

Якісь питання він пускав по колу учасників, на інші відповідали обрані ним політологи, як було з першими двома. Щоправда, відповіді були очікувані і банальні.

Публіка в студії поводила себе мовчки і була простою декорацією на ток-шоу.

Прозоро маніпуляційним виглядало запропоноване ведучим опитування: «Чи враховує Київ інтереси кримчан у повній мірі?» з відповідями «так», «ні» і «лише останнім часом» та його результати.

Одним із висновків перегляду є той, що ток-шоу «Відкрита політика» з його маніпулятивними методами Олександра Мащенка спрямоване на інтелектуальну більшість півострова і є засобом масового дресирування проросійського електорату.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ

Петро Вольвач, голова Кримської філії наукового товариства імені Тараса Шевченка:
- Вважаю телешоу «Відкрита політика» політично заангажованою передачею. Ведучий є виконавцем заздалегідь запланованого результату, необхідного для формування спотвореної громадської думки. Він надає слово вибірково, але цілеспрямовано, тому обговорення не є об'єктивним, і гра йде в одні ворота.
Наприклад, коли я хотів висловитись щодо кричущої неточності під час обговорення, мені не давали слова і навіть погрожували вивести зі студії.

Владислав Хмеловський, голова ГО «Українська громада Криму»:
- На жаль, телепрограма на державному телебаченні, яка мала б відображати різні точки зору, позиції, не тільки не відповідає вимогам професійної журналістики, а й загальновідомим принципам об'єктивності й неупередженості. Такий підхід ставить учасників програми в явно нерівні умови. Тим більше, що зараз, власне, набирає оберти виборчий процес, його агітаційна складова.
Так, перше, що кидається у вічі, - це намагання ведучого давати оцінки, коментувати виступаючих. Його роль мала б бути проста, яка полягає в створенні рівних умов і можливостей для всіх учасників програми. Натомість, явна перевага надається представникам провладної партії, що дає підстави оцінювати це як спроби політичного тиску та використання адміністративного ресурсу. Склад учасників програми формується таким чином, що провладна позиція має подавляючу перевагу за допомогою спеціально підібраного складу учасників, зокрема заангажованих політологів.

Вважаю, що керівник ДТРК «Крим» зобов'язаний виправити вказані штучні перекоси.

Олександр Болтян, член політради ВО «Свобода»:
- Запрошені політологи представляли проросійські погляди і ставали на бік правлячої партії. Нерівномірно був розподілений час між учасниками. До того ж і завершення передачі було надано представнику Партії регіонів. На мій погляд, передачу використано для неприхованої антиукраїнської агітації.