На штурм «Міжгір'я» Чаленка треба озброїти болгаркою 

Шановні колеги, які пішли на парі з Чаленком, звертаюся до Вас з проханням максимально спростити для нашого героя умови його проникнення в «Міжгір'я».

Він виконує потрібну Україні місію. Адже смішного не бояться. Якщо українці «поржуть» над сюжетом про штурм «Міжгір'я» Чаленком, вони вже менше не будуть вірити у неприступність та всесильність Януковича.

А якщо Чаленку вдасться проникнути (я особисто не вірю, але чудеса інколи трапляються), це зайвий раз продемонструє українцям слабкість Януковича, бо «Міжгір'я» є певним символом його сили.

А якщо Чаленка на тій стороні, ще й з'їдять собаки... Їм же зубастим не поясниш, що ти кандидат в депутати або журналіст в демократичній країні... Ну, що ж тоді Чаленко, як невинна жертва режиму, буде на прапорах опозиції...

Тому всіх прошу - жодних велосипедів. Чаленко просто не дотягне його до «Міжгір'я», адже треба знати рельєф місцевості.

Найбільш реально наблизитися до паркану «Міжгір'я» зі сторони лісу. Однак ліс той - суцільні кручі. Єдина доріжка через ліс - під парканом «Міжгір'я». Але по ній ходити заборонено, а хто не зважає на таблички, тому популярно «політику партії» пояснить патруль, що регулярно курсує по зовнішньому периметру «Міжгір'я». В деяких місцях під парканом з внутрішньої сторони також знаходяться собаки, щоб своїм гавкотом повідомляти патруль, якщо хтось наближається до маєтку.

Особливо багато собачок зі сторони Дніпра. Тому ліс це - єдина альтернатива. Але з велосипедом він не прохідний.

Думаю можна дозволити Чаленку драбину.

Хоча знов таки проблема протягнути її через ліс. Також проблемою є вага Чаленка. Драбину на п'ятиметровій висоті буде хитати, якщо до цього додати ще й нервову дрож нашого героя природну в тих обставинах... Адже, якщо на стежині в цей момент з'явиться патруль охорони, бійцям буде важко зорієнтуватися чи на паркані кандидат в депутати чи журналіст чи терорист. На заду ж не написано.

Отож мої поради від щирого серця.

Раджу Чаленку взяти на штурм «Міжгір'я» болгарку та генератор (він звичайно важкий, треба дозволити Чаленку допомогу).

На території «Міжгір'я» ближче до господарської зони постійно ведуться будівельні роботи, тому на звук болгарки ніхто не зверне уваги. Отож завдання Чаленка пошвидше вирізати в паркані діру й потому зайти на територію «Міжгір'я».

А далі рекомендую зразу здаватися. Собакам же не поясниш, що ти там свій.

На захист Соні

Інформаційна війна, яка ведеться проти Соні Кошкіної, нині стала викликом всій журналістській спільноті.

Спочатку мені здалося правильно ігнорувати цей бруд. Але остання публікація про Соню («Порно-журналистика Сони К») на сайті «Обозреватель», якому Соня присвятила кілька років свого життя, мене просто добила.

Пам'ятаю, з яким завзяттям Соня піднімала рейтинги «Обозу». Як викладалася, щоб та чи інша сенсаційна новина з'явилася першою на «Обозі», хоча під новинами прізвищ не має, тому вона працювала не на своє ім'я, а на репутацію видання.

А тепер дивлюся на той «бруд» на «Обозі» (прочитати не змогла, лише кинула оком) і намагаюся уявити, що змусило власника сайту Бродського, так опуститися, так гидко вислужуватися перед Адміністрацією Президента.

А ще я щаслива, що за всю свою роботу в «Обозі» ніколи з Бродським особисто не спілкувалася, не тисла йому руку, тому нині не сверблять мої долоні від бруду. Але, якщо раптом перетнемося, вважаю своїм обов'язком, як мінімум плюнути Бродському в обличчя.

Також переконана, брудна атака направлена не проти Соні особисто, а проти журналістів в цілому.

Це цілеспрямована компанія Адміністрації Президента, організована Андрієм Портновим. В їх чорному списку цілий перелік відомих імен, але почали вони вибивати найбільш вразливих. Соня особистість дуже яскрава і талановита, тому відповідно має багато заздрісників, і є вразливою для брудних атак. Але на Соні вони не зупиняться. Якщо «здати» Соню, повірте вони знайдуть «ключики», щоб дискредитувати інших журналістів.

Декларація Усова

Чому, шановні колеги, розпинаєте Усова за декларацію, а мене ні?

У мене така сама декларація. У мене стоїть нуль в графі - «заробітна плата». Формально я була в декреті, тому мене не чіпаєте? Так, я би могла прикритися дитинкою, але не буду. Адже зрозуміло, що весь минулий рік я працювала і так само, як Усов, нічого не заробила. І це є неправда, бо була таки зарплата в конверті. І так живе зараз пів-країни. Але не треба нас порівнювати з нечесними політиками та чиновниками. Бо їх декларація не збігається зі справжніми доходами, бо їх доходи це корупційні (вкрадені у держави) кошти, а наша декларація не співпадає з доходами, тому що їх корупційні схеми загнали економіку України в тінь.

Адже хіба ті, що отримують зарплату в конверті щасливі тим? А якщо іншої вони не можуть отримати?

Якщо, наприклад, в 2003-му році я працювала журналістом без офіційної зарплати і тому, коли народила дитину залишилась без декретних за 4 місяці. Допомогу на дитину держава тоді не давала, тому було дуже важко і образливо, статті доводилося писати, щоб вижити, навіть в пологовому.

Але навіть, отримуючи зарплату в конверті, я намагаюся бути чесною перед державою. Так з моєї мінімальної офіційної зарплати завжди йшли мінімальні відрахування на «соціалку», але я чесна в тому, що ніколи не зловживала цією самою «соціалкою».

Наприклад, я принципово нині не отримую грошей по догляду за дитиною до 3 років. Просто відмовилася, комусь ці гроші потрібніші. Я ніколи не отримувала допомогу по безробіттю. Не користувалася пільгами тощо.

І дякую Усову за його рішучість піти в депутати, піти проти системи, щоб руйнувати її з середини! Хоча повірте «мажоритарка» це важко, дуже важко.

Тетяна Чорновіл для блогу «Української правди»

Фото - http://news.dt.ua