Та цього року «зростає» - це дуже м'яко сказано, бо насправді «джинсові перегони» розвиваються шаленими темпами: вже у липні 2012, ще до старту передвиборчої кампанії, політичних «заказух» у пресі було у 21 (!!!) раз більше, ніж у січні-лютому.
|
Гасло липня - «джинсують всі»! Але без рекордсменів ніяк. Перша п'ятріка замовників нелегальної політичної агітації за липень виглядає так:
1 місце - влада: Євро-2012 і покращення
Українська влада зміцнює позиції лідера з розміщення прихованої реклами в ЗМІ. Якщо минулого місяця експерти Інституту масової інформації знаходили вихваляння влади в кожній четвертій політичній «джинсі», то у липні - вже в кожній третій.
|
Цікаво, що тепер на передньому плані - перші особи. Кількість «джинси» Сергія Тігіпка за місяць впала з 18% до 3%, натомість у пресі все частіше з'являються фото Миколи Азарова.
Провідні теми заказух влади - успішно проведене Євро-2012, програми уряду «Чиста вода», «Доступне житло» та інші «покращення».
|
|
|
|
2 місце - Королевська і її народний список
Наталя Королевська, окрім власної персони, в липні взялася широко рекламувати свій «Народний список». Спершу довго обирала кандидатів...
|
... потім довго хвалилася тими, кого вибрала...
|
... а потім ще й на суспільно корисні роботи учасників свого списку відправила.
|
Ну і, звичайно, не обійшлося без «джинси» про Андрія Шевченка в списку «України - вперед».
|
Потім, щоправда, з народним списком вийшло невелике непорозуміння, бо навіть в ході з'їзду ніхто не міг зрозуміти, хто буде у списку Королевської, як з телешоу, так і взагалі.
Як повідомляє «Україна, вперед», переможцем телезмагань за місце в «народному списку» став підприємець Сергій Блажевич. Однак, в списку, який нині розміщено на офіційному сайті партії, його прізвища немає. Таке от свідчення «новизни і відповідності» обіцянкам.
Зате з «джинсових заголовків» Королевської все зрозуміло - вона має рецепти на всі випадки життя: «Наталия Королевская: Металлургия - сердце украинской экономики» («КП», 12.07.12); «Как возродить легкую промышленность в Украине» («КП», 05.07.12); «Три проблемы украинского молочного хозяйства» («КП», 03.07.12); «Народный список не понравился власти» («КП», 19.07.12); «Народный список: Первый всеукраинский праймериз завершаются» («Сегодня», 26.07.12); Андрей Шевченко: «Я принял решение завершить карьеру игрока и заняться политикой» («Факты», 31.07.12).
3 місце - КПУ: боротьба з олігархами і ностальгія за минулим
«Джинса» комуністів продовжує «генеральну лінію» - дуже далеку від реальних дій комуністів. В липні Симоненко продовжує боротись з олігархами на проплачених шпальтах газет. Майже завжди такі статті супроводжують дві ілюстрації - Симоненко за трибуною або біля мікрофону і люди на мітингу з червоними прапорами.
Традиційно КПУ звинувачують у всьому чинну владу, з якою вже стільки років співпрацює...
|
... разом з простими робочими розмірковує, як рятувати країну...
|
... і, звичайно, оголошує план повернення «страны народу».
|
|
... Яценюк і Турчинов, ...
|
|
Інші цікаві заголовки «об'єднано-опозиційної» «джинси» за липень: «Арсений Яценюк: У нас нет волшебной палочки. Но у нас есть убеждения, программа действий и единение» (03.07.12).
«Мы обязаны защищать наш язык, людей, экономику, друзей, которые в тюрьме» («Факты», 10.07.12); «Арсений Яценюк: Это фактически первый в истории Украины иск с четким перечнем не политических обвинений, а конституционных нарушений» («Факты», 20.07.12); «Необходимо создать такую конструкцию власти, при которой мы легко сможем выявить нечестного чиновника и уволить его» («Факты» 24.07.12).
Цікаво, що з всеукраїнських газет «джинси» «Батьківщини» практично немає в «Сегодня», на шпальтах якої регулярно з'являється неналежно маркована реклама Симоненка, Кличка, Королевської, Тігіпка, Азарова та інших, близьких до ПР.
5 місце - Олесь Довгий і «благодійні діяння» його благодійного фонду
Ненав'язливу передвиборчу агітацію передбачливий Олесь Довгий - нині депутат Київради - почав заздалегідь. Чи не найпершим зі всіх кандидатів, він почав роздавати бабусям зі свого виборчого округу продуктові набори та пристрої для вимірювання тиску.
І не дивно, адже пан Олесь є «членом молодої команди» самого «гуру підкупу» виборців гречкою Леоніда Черновецького.
Цього місяця Благодійний фонд Олеся Довгого та Катерини Горіної допомагав дітям купувати шкільну форму (газета «Факты» №120, від 10 липня 2012)... Але пощастило тільки діткам з з 214-го виборчого округу у Києві, де «благодійник» балотуватиметься до парламенту.
|
... а їхнім батькам, які мають у жовтні прийти на виборчі дільниці, теж пощастило - їм стало зручніше добиратися з Дніпровського району до Русанівських садів («Факты» №128, від 20 липня 2012).
|
І, звичайно, куди майбутньому депутату без нових облаштованих дитячих майданчиків у своєму виборчому окрузі («Сегодня», 12.07.12)?
|
Ну і про рекордсменів з іншого боку - серед заробітчан. «Найзаджинсованішою» всеукраїнською газетою залишається «Комсомольская правда в Украине»: за липень 11% від усіх матеріалів у виданні містять ознаки замовності. Дещо поступається лідеру газета «Факты» - 9%, в «Сегодня» - 3%.
|
Українці схильні переважно довіряти засобам масової інформації. Як каже соціолог Ірина Бекешкіна, за рівнем довіри преса поступається лише церкві: «Є дві інстанції, яким довіряють: це церква, стабільно, і, до речі, переважно довіряють засобам масової інформації. Не так, звичайно, як церкві, але довіряють».
Цією довірою користуються політики, вкладаючи кошти не в політичну діяльність, що мала б призвести до поліпшення добробуту громадян - розробку законів, дискусії про шляхи розвитку країни, боротьбу з корупцією, а у власне милування - на своє фото у газеті з хвалебними заголовком.
Наслідки прості: спочатку політики купують ЗМІ та виборців, потім, «відпрацьовують» вкладені гроші в парламенті та уряді.
ЗМІ при цьому втрачають головний капітал - довіру... «Симуляція» політичної діяльності в «симульованих» інформаційних матеріалах призводить до повної «симуляції змін». І так по колу...
Ірина Чулівська, «Українська правда»
Фото - «Українська правда»