Белград - У давньому Римі було прислів'я «Inter arma silent Musae» («Коли говорить зброя - музи мовчать»). Іншими словами, у воєнні часи немає умов для творчості й мистецтва.

Мешканці Сараєва довели, що може бути інакше. Сербські сили під командуванням генерала Ратка Младича оточили це місто навесні 1992 року. Облога й щоденні обстрілювання тривали до осені 1995 року.

Сараєво не здалося. Перемогу здобула не лише зброя, але й незламний дух міста. Проявом цього духу були численні літературні вечори, театральні виставки, концерти... Витвором цього духу влітку 1994 року став, мабуть, єдиний на всю історію фільмовий фестиваль у місті, що перебувало в облозі.

Цього року «Сараєво фільм-фестиваль» став повнолітнім, з гордістю зазначає його засновник й керівник Мірсад Пуриватра.

Упродовж десяти днів мешканці Сараєва та їхні гості зможуть побачити 210 фільмів із 57 країн. Серед гостей будуть такі зірки, як Шарлот Ремплінґ, Вікторія Авріл, а також колишній футболіст Ерік Кантона - персонаж цікавого фільму «Збунтовані футболісти».

Розширення культурних зв'язків у регіоні

Фестиваль відкрили кінокартиною під назвою «Діти Сараєва», яка на Канському фестивалі була високо оцінена критиками.

Режисер цього фільму Аіда Беґич зазначає: «Мені було цікаво займатися поколінням молодих людей, що були народжені під час війни. Перше, про що вони дізналися на цьому світі, була війна. Я готувала деякі документальні матеріали з дітьми та вивчала їхній досвід, коли йдеться про насильство. Було дуже цікаво спостерігати зміни, що відбуваються з цим молодим поколінням, відкривати їхні почуття та світогляд і таким чином збагнути, яку відповідальність ми маємо перед цим поколінням, котре згодом візьме нашу країну в свої руки».

Сараєвський фестиваль відіграв дуже важливу роль у відновленні культурних зв'язків між колишніми югославськими республіками, нині незалежними державами. Тут після кількалітньої перерви, спричиненої війнами, зустрічалися колишні друзі - актори, сценаристи, композитори, продюсери, журналісти тощо. Саме в столиці Боснії і Герцеговини було досягнуто домовленості про чимало спільних проектів.

Знову стало звичним, що сербські актори грають у Хорватії, хорватські в Боснії і Герцеговині, боснійські в Сербії... Одночасно, цей фестиваль став свого роду вікном у світ фільму, джерелом інформації та ринком, на якому можна об'єднаними силами дешевше купити нові фільми.

Чорнобиль у фільмах

Крім фільмів, які змагаються за призи фестивалю, в окремих відділах глядачам будуть запропоновані документальні стрічки, фільми на тему прав людини тощо. В рамках фестивалю організували й табір для юних авторів. У ньому 70 підлітків продемонструють свої кінематографічні вправи й матимуть змогу почути критику від видатних режисерів з регіону.

Глядачі побачать два фільми з українською, точніше чорнобильською тематикою. Йдеться про французько-українсько-польську кінострічку «Земля забуття» Міхаля Боганіма, в якій головну роль грає Ольга Куриленко та документальний фільм під назвою «Хлопчина - побратим смерті» словенського режисера Майї Вайс. Слід зауважити, що свій перший фільм про чорнобильську трагедію Майя Вайс зняла ще 1991 року.

Михайло Рамач, «Радіо свобода»

Фото - «Радіо свобода»