detector.media
Ірина Стельмах
для «Детектор медіа»
02.06.2012 09:50
«Євро на нервах»: свідоме згущення фарб
«Євро на нервах»: свідоме згущення фарб
Глядачам нового реаліті-шоу «1+1» дали додаткові причини зненавидіти свою країну
«Детектор медіа» свідомо публікує поряд дві статті, автори яких – Борис Бахтєєв та Ірина Стельмах – аналізуючи дві програми двох каналів, виходять із різних позицій. Отже, казати про расизм та ксенофобію в Україні та інші проблеми – це мужність чи згущення фарб?
 
Відеоролики з YouTube, що демонструють жахливі реалії пострадянського життя, зняті в Росії; історії про бійки футбольних фанатів; пиріжки з картоплею на землі та інші приводи розчаруватись у рівні підготовки України до Євро-2012 запропонувавсвоїм глядачам 28 травня телеканал «1+1». «Євро на нервах» – реаліті-шоу з двох частин по годині кожна, покликане оцінити гостинність українців, рівень роботи правоохоронців, медичних закладів, митниці, комунальних служб, готелів, а також якість нічного життя. Мета – відповісти на питання, чи готова Україна до приїзду іноземних гостей Євро-2012. 

Творці проекту мали намір запросити вісьмох уболівальників із-за кордону, що не розмовляють ані українською, ані російською, самостійно доїхати до одного з міст – господарів чемпіонату, фіксуючи на камеру всі перешкоди та проблеми на своєму шляху. Добирали людей із різним майновим станом – двох заможних плейбоїв, двох ощадливих дівчат, двох чоловіків середнього достатку, але стриманих у витратах, та двох студентів, – хлопця й дівчину, які «живуть у хостелах, користуються громадським транспортом і їдять бутерброди». Такими були плани, та замість восьми різнопланових учасників команда «1+1» спромоглася залучити лише п’ятьох чоловіків приблизно одного віку. І хоча вони мають різне походження, але всі мешкають у Лондоні й навчаються в одній бізнес-школі. 

Це перша, але далеко не остання невідповідність задуму до того, що вдалося реалізувати. Проект знімався з листопада по березень, а в ефір вийшов аж наприкінці весни. Тож коментарі учасників шоу про відсутність табличок у метро та вказівників на тлі засніженого Києва на час показу вже не були актуальними. 

До іноземних уболівальників було прикріплено так званих провокаторів – Михайла, Віталія й Надію. Їхня місія полягала в тому, щоби скеровувати гостей у найнеприємніші місця та навмисно знайомити з людьми, які не знають англійської. Забігаючи вперед, слід зауважити, що одна з провокаторів, Надія, так захопилася спробами порозумітись англійською з працівниками вокзалу, що зовсім забула, хто в програмі головний герой, і почала обурюватись українським сервісом. 

Маршрут екзотичної подорожі для учасників обирали організатори. Голос за кадром обіцяв: «якщо фанатам удасться повернутися живими й здоровими», під час проекту їм пощастить побувати в «тропічному Каневі», «яскравій Білій Церкві», «вишуканих Сумах» і «надсучасному Кам’янці-Подільському» (доволі дивні епітети, чи не так?). Закадровий голос коментував кожну нову сцену програми з надривною емоційністю. Штучно посилювали враження від побаченого й перебивки – кадри з трибун із фанатами, які димлять шашками та кричать «фу-у-у», а також анімовані герої: жінка з короваєм, яка символізує гостинність, та арбітр із червоною та жовтою картками – символ перестороги, що з’являлися на екрані під час стоп-кадрів. 

        


То як сподобалася гостям наша країна? «Аеропорт “Бориспіль” – перше й останнє гарне враження про Україну, – каже голос за кадром. – Тільки тут не продають пиріжки з картоплею на землі, у довідці розмовляють англійською, а зграї міліціонерів не слухають рингтони на мобільному. Цивілізована країна закінчується одразу після терміналу F». Схоже, ця розповідь базується не на враженнях іноземців, а на особистих переживаннях творців шоу, яким наболіло сильніше, ніж учасникам програми. 

Оригінальних кадрів у проекті обмаль. Більшість становлять або ролики з YouTube, або архівні кадри програм «1+1» і ТЕТ. Джерело відеозаписів, узятих із мережі, творці програми зазначили, проте, на жаль, так і не розібрались у походженні роликів. Якщо смішний епізод про бабцю з гусаком, що заходять у трамвай, точно знято в Запоріжжі, то присутність фрагментів про наклейку на дверях у метронапад вуличних собак на дівчину та вантажівку без переднього колесавикликає щонайменше здивування. Чому ці відео потрапили до програми про готовність України до Євро-2012, якщо їх знято в Росії?

«Іноземні вболівальники до стадіонів іще не доїхали, а з українськими вболівальниками вже познайомились», – ідеться в начитці, що супроводжується кадрами бійки в метро, знятої ще в листопаді 2011 року – за більш ніж рік до зйомок програми. А ось як відреагувала учасниця онлайн-обговорення проектуНаталя на епізод, у якому учасники Кунж та Гілдас проїхали Батурин, бо водій не знав англійської: «БРЕХНЯ! В Батурині безліч вказівників англійською. Вони ВЕЛИЧЕЗНІ! Крім того всі автобуси заїздять до автостанції міста Батурин. І щоб пропустити цю зупинку треба бути сліпому, глухому і зовсім не тверезому. Брехуни! Три години пішки.. ну-ну з Конотопа йшли? Брехня! ой ми йдем, а машини їдуть і не зупиняються. Можна подумати, що за кордоном, наприклад в Індії, автомобілісти зупиняються біля кожного пішохода».

Шеф-редактор та автор проекту Олександр Дубінський певен, що формат реаліті-шоу покликаний показати реальність, а вона в Україні саме така, якою ми бачимо її в проекті. «На відміну від схожого шоу на каналі “Україна” («Вони їдуть до нас». – Авт), де все більше схоже на художній фільм, у якому все позитивно й постановочно, в нас показано правду в чистому вигляді. Провокатори – це люди, яких прикріпили до гостей лише для того, аби ті не скочили в халепу. А ролики з інтернету додавали фану, щоб утримати аудиторію. Ніхто не дивився б 45 хвилин змонтованої без перерви аматорської зйомки, де все труситься й нічого не видно», – пояснює він. 

Тож, за версією першої з двох серій реаліті-шоу «Євро на нервах», українська реальність очима п’ятьох іноземних футбольних фанатів така: течуть горілчані ріки, їздять вибухонебезпечні автобуси, туристи зазнають тортур на кшталт радянських готелів і смердючих плацкартних вагонів тощо. 

Цікаво, що після сюжету BBC про українських футбольних фанатів-расистів британських журналістів почали голосно звинувачувати у свідомому намаганні скомпрометувати Україну перед Євро-2012. Тим часом у програмі на вітчизняному телеканалі Україна постає нічим не кращою. 

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY