Голова Держкомтелерадіо — про перспективи роздержавлення медіа та долю державного супутникового каналу
Пане Олександре, останнім часом активно засуджують листи Держкомтелерадіо до обласних телерадіоорганізацій за вашим підписом, у яких розписані прохання висвітлювати діяльність органів влади, називають їх «темниками». Кардинально вирішити питання можна тільки за умови прийняття закону про роздержавлення медіа. Зрозуміло, його не приймуть до проведення парламентських виборів восени. Але яке ваше ставлення до реформування державних і комунальних ЗМІ? Рада Європи ще 2005 року закликала Україну розпочати цей процес і виконати ще раніше взяте на себе зобов’язання.
— Стосовно роздержавлення існує два великі аспекти. Перше — це перехід на суспільне телерадіомовлення. Власне, уже проект закону підготовлено. Другий аспект — роздержавлення місцевих комунальних друкованих засобів масової інформації. Цей процес буде довшим і складнішим. Бо головне у ньому — зберегти редакції, журналістськi колективи, які б могли продовжувати працювати. Як це буде відбуватися — ми теж прописали у проекті закону. Там термін перетворень обмежений сiмома роками. Тобто кожна редакція комунального друкованого ЗМІ має для себе прийняти рішення: чи вона відразу після набуття чинності закону змінює форму власності, чи через 5—6 років.
— Вам не здається, що розтягувати процес на 7 років — задовго?
— Мова про добровільний принцип. Редакція сама вирішуватиме: залишатися в існуючому статусі чи йти у самостійне плавання. Законопроектом гарантується збереження нерухомості і майна редакційних колективів. Чи зможуть вони вирішити питання фінансування для свого існування — буде час подумати і спланувати. Коли процес розпочнеться, можливо, внесемо зміни до закону і скоротимо термін.
— Як голова державного комітету, який курирує державні ЗМІ, ви не зацікавлені у пришвидшенні процесу їхнього роздержавлення?
— Ні. Навпаки. У компетенції Держтелерадіо знаходяться лише державні телерадіокомпанії — близько 30.
— Скільки на рік виділено для них грошей iз держбюджету?
— На систему Держтелерадіо — близько 500 млн. гривень. Левова частка витрачається на заробітну плату, комунальні платежі, оплату ретрансляції сигналу, а ще це — видатки на утримання.
— У віданні Держтелерадіо — супутниковий канал «Культура», який не отримав цифрової ліцензії. Які у нього перспективи?
— Ми будемо наполегливо просити Національну раду з питань телебачення і радіомовлення надати каналу «Культура» ліцензію на цифрове мовлення.
Розвиток «Культури» — це один iз пріоритетів діяльності Держтелерадіо. Спільна міжвідомча робоча група вже розробила концепцію цього розвитку, яку ми внесемо на розгляд Кабінету Міністрів. Сподіваюсь, уряд її затвердить. Тоді будуть передбачені кошти для переформатування телеканалу і його стрімкого розвитку.
— Скільки грошей виділено з держбюджету на канал «Культура» зараз і скільки ви проситимете для переформатування?
— Бюджет телеканалу цього року — близько 12 млн. гривень, всього–на–всього, жодна копійка з яких не спрямована на розвиток. (Мінімальний річний бюджет комерційного телеканалу, за інформацією «УМ», — 32 млн. грн. — Авт.) За нашими розрахунками, щоб ми змогли зробити переформатування «Культури» і переоснащення обладнання та студій, потрібно 90 млн. гривень разових видатків.
