detector.media
Інна Долженкова
для «Детектор медіа»
30.03.2012 13:00
Як полюбити Україну
Як полюбити Україну
Простору для інтелектуальних маневрів глядачам другого сезону проекту «Я люблю Україну» («1+1») не лишили. Їм просто запропонували розслабитися перед сном

Вдалі показники прем'єрного показу оновленого шоу «Я люблю Україну» («1+1) надихають на сподівання, що український глядач під українським продуктом розуміє справді щось своє і що він, той глядач, хоче, аби з ним розмовляли про своє, та ще й бажано рідною мовою. Отже, за даними компанії GfK Ukraine, 22 березня прем'єра оновленого ігрового шоу «Я люблю Україну» на телеканалі «1+1» мала рейтинг 4,26%, частку 11,1% за комерційною аудиторією каналу 18-54, вибірка «Вся Україна». За вибіркою «50 тис.+» показники такі: рейтинг 5,2%, частка 12,95%. Другий випуск шоу 29 березня дивилися ще краще: за вибіркою «Вся Україна» - рейтинг 4,6%, частка 11,27%, за «50 тис.+» - рейтинг 5,87%, частка 13,93%. Тим часом минулого тижня (19-25 березня) «1+1» мав середню частку 11,73% за «Всією Україною» та 9,63% за «50 тис.+».

 

«Я люблю Україну» - не новачок на «Плюсах». Адже восени 2009 року канал показав десять випусків цього шоу, адаптованого під українського глядача за голландським форматом І Love My Country. Тоді проект теж мав досить високі показники: прем'єрні покази програми в середньому мали рейтинг 4,45% і частку 11,7% за «Всією Україною» та рейтинг 3,28% і частку 8,99% за «50 тис.+». Можливо, саме ті давні цифри і змусили «Плюси» повернутися до формату, який досить успішно себе зарекомендував.

 

Три роки тому ведучою шоу була Лідія Таран, а капітанами зіркових команд - Потап і Настя Каменських. Капітани боролися за червоний тюнингований «Запорожець», який стояв у студії, надихаючи учасників на перемогу будь-що.

 

Цього разу ведучим зробили Юрія Горбунова, який давно став брендом саме каналу «1+1» і який серед українських шоуменів має надзвичайно мало конкурентів. Порівняно з Лідією Таран він веде свою партію ведучого набагато чистіше, якщо скористатися термінологією музикантів. Бо, чого гріха таїти, в Лідії, аби сформулювати думку самостійно, а не читаючи запитання з листочка, йшло значно більше часу. Тим часом Юрій серед підводних рифів чистих імпровізацій плаває легко й невимушено.

 

Капітанами зіркових команд призначили Василісу Фролову та Оксану Гутцайт. Перша відома своїми непередбачуваними витівками на майданчику будь-якого шоу, в якому вона бере участь. За що, мабуть, і цінують цього двійника Уми Турман усі режисери. З іншого боку, така риса Фролової зводить нанівець спроби навести сякий-такий лад на майданчику. Але Юрій Горбунов усе-таки зумів у буквальному сенсі приборкати непокірну Васю в одному з епізодів шоу: коли Василіса, незадоволена тим, що Оксана Гутцайт «накрутила» на колесі Фортуни своїй команді цілих 50 балів, виповзла з-під столу, ведучий удавано осідлав норовливу кобилку.

 

Оксана Гутцайт у ролі капітана команди з трьох «ведмедів» Романа та Василя Вірастюка й Сергія Конюшка дуже старалася - і заводила групу підтримки гучними вигуками, і підбадьорювала своїх гравців на всю потужність голосників, і «капала» ведучому на неспортивну поведінку конкурентки. Її зусилля увінчалися успіхом - команда «Оксана та Ведмеді» перемогла з рахунком 75:30.

 

Перед стартом другого сезону шоу «Я люблю Україну» Юрій Горбунов радісно зізнавався: «Головна перевага нашого шоу в тому, що, розважаючи, ми допомагаємо телеглядачам дізнатися чи, можливо, згадати цікаві факти про наш рідний край. Я дуже радий, що цей проект повертається на канал, на мою думку, саме таких, позитивних, проектів не вистачає нашому телебаченню».

 

Проте, на відміну від першого сезону, цьогорічний зробив відчутний ухил саме в розважальний напрямок, натомість пізнавальна складова лишилася хіба що в фіналі, коли учасникам треба було вгадати статистичні дані. Або ж - коли їм треба було вибудувати рейтинг найпопулярніших овочів на українських ланах. Тим часом у першому сезоні Лідія Таран озвучувала запитання й завдання на предмет знання учасниками української мови, народних мистецтв чи побуту наших пращурів. До речі, в мою пам'ять назавжди вкарбувалося слово «відзігора», яке означало «хвалько». Його тоді правильно вгадав хореограф Сергій Костецький. Напруга гри в такі моменти пошуку істини сягала апогею. Тож перемога сприймалася як справді здобута в гострій боротьбі інтелектів.

 

Цього разу перед редакторською групою завдання поставили не настільки складні, щоб їх не можна було виконати. Але навіть у таких відверто простеньких конкурсах, як-от вгадати поняття, що його описує дитина, гравці примудрялися помилятися: Василь Вірастюк замість сала «вгадав» дулю. Ще й навіч продемонстрував публіці, що дві дулі на одній руці - це справді щось велике. Щоправда, те, що на 5-гривневій купюрі написали номінал 10 гривень, побачили всі.

 

Розважальну складову другого сезону «Я люблю Україну» посилено майже двократним збільшенням пісенних конкурсів. На відміну від першого сезону, де учасникам пропонувалося вгадати відому українську пісню за першими акордами оркестру, тут пісні вгадували і за фотографіями, і за спробами конголезця Одіна Тіга щось українське заспівати, і виокремити дві мелодії з дикого музичного міксту... Одне слово, для шанувальників минулого сезону «Я люблю Україну» новий старт виявився дещо спрофанованим, адже гравцям по той бік екрану, якими почуваютьсяся всі, хто дивиться вікторини, не лишили простору для інтелектуальних маневрів. Їм просто запропонували розслабитися перед сном.

 

Втім, у першому випуску оновленого шоу можна було спостерегти й певну спадкоємність із програмою трирічної давнини. Над студією незримо ширяли духи Потапа й Насті Каменських, адже редактори змусили гравців угадувати в музичному міксті одну з їхніх композицій, «Не пара». А в конкурсі «Вгадай пісню за малюнками» учасники мали розпізнати музичний «шедевр» від підопічних Потапа, дуету «Время и Стекло» «Любви точка нет». Далі - більше: Надя Дорофеєва та її партнер на дивне чи то ім'я, чи то прізвисько Позитив (кажуть, що по-людськи його звуть Олексій, але в шоу-бізі чудернацькі псевдо в пошані) виконали в студії свій «хіт» під назвою «Кафель». Таку надмірну увагу до цілком пересічного гурту, який узагалі українською не співає й не розмовляє, в шоу, що за визначенням покликане стимулювати глядача й учасників до отримання більшої інформації про власну батьківщину, пояснити чимось іншим, окрім як піаром на прохання Олексія Потапенка, важко. Закрадається підозра, що Потап став чи не сірим кардиналом нашого телебачення або ж і цілим медіамагнатом! Інакше навіщо піарити його підопічних на провідних телеканалах «великої шістки» (принагідно зауважу, що Надя та Позитив брали участь і в проекті «Хто зверху?» на Новому каналі). Чи, може, за ці преференції автори «Я люблю Україну» отримали від мегапродюсера якісь дивіденди?

 

Попри вже згаданий ухил у розважальність і безжурність, нове-старе для «1+1» шоу стало наразі чи не єдиним форматом на комерційних телеканалах, яке пропагує національні цінності бодай за духом, якщо вже не за літерою. Тим паче, остаточні висновки про наповнення «Я люблю Україну» можна буде робити лише на екваторі програми. Адже формат шоу все-таки передбачає певну драматургію.

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY