Треба бути дуже упередженим, щоб не поставитися схвально до Звіту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення “Про дотримання телерадіоорганізаціями визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчої кампанії 2006 року”.

Чи не вперше за часи існування Національної ради взагалі (і точно вперше - з питань роботи електронних ЗМІ під час виборчої кампанії) надано розгорнуту змістовну синтетичну та аналітичну інформацію, що охоплює всі аспекти теми.

Найважливіше, на мій погляд, те, що Національна рада, по-перше, сформулювала свою позицію щодо офіційного розуміння деяких обмежуючих вимог законодавства – корисний прецедент.

Більше того, Нацрада своїм рішенням  № 664 від 26.10.2005(516096 bytes) звернулась до ЦВК з пропозицією “...розробити і оприлюднити принципи і підходи ЦВК щодо застосування норм Закону України „Про вибори народних депутатів України” в частині здійснення передвиборної агітації та діяльності ТРО в період передвиборної кампанії”. 

Тим самим Нацрада визнала, що уповноважені державні органи мають право і повинні оприлюднювати офіційне розуміння вимог спеціальних нормативних документів. Чого від самої Національної ради домагаюсь уже за десять років.

По-друге, Нацрада не послуговувалась вигаданою нею ж  відмовкою щодо необхідності розгляду якихось невизначених  “тенденцій”, а не кожного окремого  порушення (як того вимагає чинне законодавство). 

Нацрада продемонструвала: є порушення – є санкція.

Може, якщо схоче!

Засмучують лише дві обставини.

Перша: санкції не застосовувались негайно, як тільки було виявлено порушення. Із Звіту та заяв Нацради видно, що перші формальні ознаки порушень виявлялись ще наприкінці минулого року. А їх розгляд, визнання порушеннями  та  застосування санкцій – після завершення виборів. Вважаю, що позитивна роль Нацради була б набагато більшою, якби вона реагувала  негайно, бо в такому разі упереджувались би можливі подальші порушення. І вже точно порушення не мали б  "системного характеру" .

Друга: як ми і прогнозували, рішучість і сміливість Нацради в застосуванні санкцій не зайшли надто далеко. Насправді: дісталось “на горіхи” кільком  регіональним мовникам і ТРК “Київ”, яка втратила політичну підтримку (хотів би бачити це – здобудь перемогу О.Омельченко). Та й серед регіональних „порушників” ледь не половина – обласні державні. Які теж втратили підтримку. Є привід не зайвий раз буцнути(35840 bytes) І.Чижа. 

І це незважаючи на те, що й у Звіті, й у заявах членів Нацради однакові порушення зафіксовано як у регіональних мовників, так і у загальнонаціональних (або мережевих). І розмежування знову здійснюється за непрозорим, невизначеним критерієм. Бо щодо зафіксованих ознак порушень на загальнонаціональних каналах: “...в Нацраді не впевнені, що всі ці "недоліки" можна класифікувати як грубі порушення”. 

Шановна Нацрадо! Немає в чинних “телевізійних” законах градації: порушення - грубі порушення.

До того ж, впевнений, деякі претензії до мовників виходять за межі поняття “порядок мовлення”. Це окрема тема, що стосується не тільки “виборчого” мовлення.

Однак загальне враження від Звіту – позитивне.

Може, якщо схоче!

Володимир Тимофієнко, кандидат фізико-математичних наук, доцент, екс-представник Національної ради в Одеській області, член Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення