detector.media
02.03.2006 18:24
Юридичні аспекти редакційних статутів
Юридичні аспекти редакційних статутів
На круглому столі юрисконсульти ЗМІ обговорили юридичні аспекти редакційних статутів

Сьогодні  у приміщенні Національної спілки журналістів України пройшов круглий стіл на тему "Юридичні аспекти впровадження редакційної політики в приватних, державних та комунальних ЗМІ". Організаторами заходу виступили Незалежна медіапрофспілка України та Інститут медіа права спільно з НСЖУ та правовою програмою "Irex U-media".

Протягом трьох годин учасники заходу - а це переважно юрисконсульти різних ЗМІ - обговорювали, чи можна вважати редакційні статути юридичним документом, наскільки вони потрібні сьогодні редакціям, яким чином потрібно регулювати стосунки власників та журналістів, яким чином позначати рекламу. Основними доповідачами були: директор Інституту медіа права Тарас Шевченко, голова правління Східноєвропейського інституту проблем медіа Ольга Большакова, юрист "IREX U-Media" Тетяна Котюжинська, адвокат Вячеслав Якубенко та голова Незалежної медіапрофспілки України Сергій Гузь.

Відкрив круглий стіл директор Інституту медіа права Тарас Шевченко, що розповів про прийняття нового закону про телебачення і радіомовлення, текст якого, можливо, буде оприлюднено сьогодні. В цьому законі з'явилася нова вимога - приймати в ЗМІ редакційні статути та створювати спеціальну редакційну раду, яка буде займатися цими питаннями.

Зокрема, Тарас Шевченко докладно зупинився на плюсах та мінусах нової норми, після чого учасники заходу обговорили, наскільки реально в існуючих умовах буде впровадити ці редакційні статути і чи вплинуть вони на ситуацію в редакціях.

У другій частині круглого столу учасники спробували визначитись, чи достатньо буде цього редакційного статуту, чи потрібно ще додатково створювати угоду про редакційну політику.

Така дискусія виникла у зв'язку з тим, що в новому законодавстві не передбачається врахування думки журналістів при розробці тексту документу. Також присутні були занепокоєні тим, що у цей процес, можливо, зможе втручатися Нацрада. До того ж, незрозуміло, хто повинен буде оскаржувати порушення у разі їх виникнення.

Третій блок був присвячений законодавству про рекламу - а саме тому, що робити з прихованою рекламою, як позначати її на шпальтах газет та в телеефірі.

Захід закінчився дискусією, під час якої учасники намагалися з'ясувати, чи реально забезпечити редакційну незалежність та убезпечити ЗМІ від впливу власників. Вони обговорили питання, як краще з юридичної точки зору виписувати засади редакційної політики: зробити їх окремим документом, чи частиною колективного договору, укладання якого відтепер передбачено законодавством.

Юристи порадили Незалежній медіа-профспілці під час проведення переговорів у редакціях використовувати останній варіант, тому що у цьому випадку документ однозначно буде мати юридичну силу.


Галина Ширшик, "Детектор медіа"

Усі матеріали рубрики „Редакційна політика” публікуються  за підтримки Посольства Великобританії в Україні.

 

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY