Якщо хтось і не знав, що Петро Мага – поет-пісняр, а не лише співведучий Савіка Шустера, то афіші про його творчий вечір у Національному палаці «Україна» красномовно заповнювали діру в знаннях невігласів. Тим паче, за кілька день до 12 липня на Першому національному був анонс того-таки творчого вечора.

На жаль, я про нього забула, відтак перемкнулася на Перший національний уже в другій половині вечора. 

Герой, що стояв на сцені в розкішному та ще й лискучому, а головне – білому (їй-бо, якесь утілення мрії Остапа Бендера!) «гуздюмі» не знаю вже від якого кутюр’є, аж ніяк не нагадував пронозу-співведучого Савіка Шустера. Хіба що надзвичайною балакучістю.

На пряму трансляцію «творчого вечора» ми з чоловіком перемкнулися в момент, коли якась чорнява жіночка в стильному білому вбранні «чисто по-русски» дякувала Петрові за «замечательные стихи». Придивилася і згадала – це ж Ірина Сказіна, одна з найінтелігентніших співачок і справжня зірка 90-х! Тут я смикнула чоловіка за руку, мовляв, не перемикайся, бо вб’ю, і з величезним задоволенням вислухала романс у виконанні Ірини Сказіної. Вірші, які поклав на музику Павло Зібров (про це нагадав ведучий-іменинник), написав Петро Мага. І за це йому – окреме спасибі. Так само як за всі інші, геть не попсові тексти до пісень. 

Але саме після Сказіної почалася якась вакханалія. Власне, з операторських планів її треба було чекати, бо ж сумлінні «володарі всевидющого ока» не могли пройти повз присутніх у залі Палацу «Україна» Дмитра Гордона, Віктора Балоги, Оксани Білозір etc. 

І тут – понеслося! На сцену вийшов двометровий представник митрополита УПЦ МП Володимира Сабодана зі словами подяки та з орденом, який він і прикріпив до лацкана розкішного піджака Петра Маги. Після цього показали Віктора Балогу, котрий продемонстрував свою «демократичність», прийшовши без краватки, і чомусь виголосив на сцені тост за батьків сорокарічного ювіляра, а до того довго говорив про те, як, майже за Шевченком, той «пас ягнята за селом...».

Щоправда, ювіляр не відставав. Він так довго говорив після і перед кожним номером, а надто ж дякував організаторам, завдяки яким «на шару» потрапив на найпрестижнішу сцену України, що за годину (!) встигли виступити лише дев’ятеро виконавців – троє, як-от Ольга Сумська з Віталієм Борисюком, Світлана та Віталій Білоножки, Іван Попович із Ганною Сингаєвською, в дуеті. 

Одне слово, лише за останню годину прямого ефіру творчого вечора ми дізналися: чим завдячує Петро Мага своїй «закарпатській мафії»; як він жив у студії Павла Зіброва; скільки разів плакав над виконанням гімну Туринської Олімпіади у виконанні Валентини Степової (4 тисячі 800 із гаком); що ретельно приховував від однокурсника Віталія Борисюка свої поетичні таланти, а той, коли дізнався, взяв та й написав на його вірші власну музику (!); що його всіляко шанують присутні того вечора в залі легенди українського футболу Біба, Мунтян чи Базилевич. А ще – про братів Суркісів, які колись довірили імениннику вести футбольні матчі. 

На тлі цих нескінченних балачок якось відійшли на задній план самі пісні. А шкода... 

Своє сорокаріччя Петро Мага відзначив на славу. Хоча, як сам казав, такого ювілею не відзначають. Їй-богу, краще б він так і зробив! 

Або ж обмежився концертом зірок української естради, які би просто співали його пісні. Але ж ні – позаяк ти працюєш у «Шустер live», мусиш дотримуватися правил шефа – дякувати всім і вся за можливість вийти в прямий ефір. Апофеозом останнього став глас волаючого в пустелі: «Найбільша подяка – Єгору Бенкендорфу! Ти тут є, Єгоре? Ну, якщо немає, то я вам скажу: коли я прийшов до нього і запропонував прямий ефір свого творчого вечора, він погодився!» 

Підозрюю, що генеральний продюсер Першого національного не прийшов на творчий вечір Петра Маги саме тому, що добре уявляв, на що він перетвориться. 

Ні, я не маю нічого проти, щоби на державному каналі звучали українські пісні, надто ж у виконанні справжніх зірок. Але коли нещасний автор демонструє всім, завдяки кому він потрапляє до ефіру, виникають цілком обґрунтовані підозри. 

Найперша і, може, найостанніша – зв’язки. Зрозуміло, що у сфері «головний спонсор “Шустер live” – “Євролаб”» нашому героєві конкурентів немає. 

Але проблема в тому, що Петра Маги наразі як бренду не існує. Відтак він змушений дякувати всім своїм спонсорам, аби колись зібрати зал Національного палацу «Україна» без них і без медійних персон. 

Поки що Петро Мага скидається на героїню віршика Тараса Шевченка про Великдень. Пам’ятаєте: «А я в попа обідала, сирітка сказала». Саме тому він дякує всім «попам». 

Якось пригадалися знімки колишнього директора програми «Доброго ранку, Україно!» Василя Климчука на тему «Я і президент» чи «Я і уявіть собі хтось іще». Таких світлин у його кабінеті на Сирці було дуже багато. Щоправда, вони жодним чином не врятували пана Климчука від звільнення – він зник з ефіру того ж таки Першого національного. Гадаю, цей факт міг би стати серйозною пересторогою для талановитого й багатогранного Петра Маги. 

Як на мій хлопський розум, самодостатня творча людина не має підтверджувати власної значущості за допомогою сильних світу цього. Вона сама собі – найвищий суддя і найбільший критик...