Українські телеканали продовжують активно працевлаштовувати росіян. Ведучі політичних ток-шоу Савік Шустер та Євген Кисельов - це лише видимий фасад. Поза телеекраном помітно активізував консультаційну роботу на проросійському «Інтері» політтехнолог Ігор Шувалов, до порад якого дослуховуються не лише голова СБУ Ігор Хорошковський, фактичний власник цієї медіа-групи, а й Сергій Льовочкін - голова президентської адміністрації Віктора Януковича. На СТБ інформаційно-аналітичний департамент нещодавно очолив Михайло Єрмолаєв, який працював на російському каналі Рен-ТВ спочатку головним редактором, потім заступником головного редактора служби інформації.
Із початку червня генеральним директором ТОВ «Медіа група «Україна», що утворилося на базі однойменного телеканалу, став росіянин Федір Огарков, а директором iз новиннєвого мовлення телеканалу «Україна» й одночасно директором каналу «Новини», який нiяк не вийде в ефір, - його співвітчизник Ігор Золотаревський. Останній консультував «Україну» під час переміщення інформаційних служб iз Донецька до Києва, що завершилося у березні. До цього Золотаревський був генеральним продюсером російської «Артмедiа групп» - компанії, яка виробляє телепрограми та серіали, спеціалізується на створенні й дистрибуції тематичних телевізійних каналів для супутникового i кабельного мовлення. Кар'єра Федора Огаркова вражає багатогранністю: вiн, зокрема, обiймав посаду директора з продажів у Росії компанiї Polaroid, директора компанiї «Води Боржомі», гендиректора компанії «Русагро» і наостанок, з 2006 року, - виконавчого, а потім генерального директора медіа-холдингу «Пронто-Москва» (видає газету безплатних оголошень «Із рук в рукi», є власником інтернет-ресурсів приватних оголошень та об'яв про працевлаштування).
Як завжди, призначивши варягів, управлінці та власники приватних українських каналів узагальнено обґрунтовують кадрові рішення важливістю досягнення поставленої мети і незамінністю своїх нових заїжджих ставлеників. Але, погодьтесь, працюючи в Україні начальником новинарів загальнонаціонального каналу, треба добре знати специфіку країни загалом та політики зокрема й орієнтуватися у підводних течіях сьогоденних подій. Більше того - просто знати українську мову. Звичайно, якщо перед новопризначеними не стоїть завдання пропаганди ідей проросійської влади та замовчування (або перекручування догори дригом) небажаних тем.
Аби побачити, у кого які політика і завдання, досить увiмкнути телевізор. Наприклад, у понеділковий ранок біля президентської резиденції «Межигір'я», де зібралися активісти руху «Стоп цензурі!», яким суд не дозволив провести тут акцію, були знімальні групи лише Нового, «5-го каналу», Першого Національного, ТОНІСу, «Сіті», ТВі, «24», «Гамми». Натомість керівник інформаційно-аналітичного департаменту каналу СТБ Михайло Єрмолаєв скасував своє попереднє рішення про відправку телекамери до «Межигір'я» - щоб не порушувати рішення суду. Це тоді, коли навіть журналіст-першокурсник (принаймні в Україні) знає, що найважливіше для інформаційників - інформувати: і про прислужницьке рішення суду, і про небажання Президента Януковича виконувати елементарні обіцянки та зізнаватися у тому, що привласнення «Межигір'я», м'яко кажучи, непрозоре.
Або взяти канал «Україна». Подивіться і послухайте «Події тижня» з Андрієм Данилевичем - багато акцентів просто списані з російських новин. А у щоденних основних новинах ТРК «Україна» упродовж останніх місяців значно зросла кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (цензури). Про це свiдчать результати моніторингу дотримання журналістських стандартів, який проводять громадська організація «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» за підтримки Internews Network.
Ідеологічне промивання мізків через телеекрани в Україні наростає. І все частіше роблять його з допомогою людей, які не один рік жили і працювали у сусідній Росії, де закручування гайок демократії - уже пройдений етап.
Євдокія Фещенко, «Україна молода»
