Основні теми:
Перший національний, випуск 21:00
"1+1", випуск 19:30
"Інтер", випуск 20:00
ICTV, випуск 18:45
5 канал, випуск 18:00
ТРК, "Україна", випуск 19:00
5 канал, випуск 19:00
Перший національний, випуск 21:00
Сейсмічно-активні зони є і в Україні | name="article1">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки дня (выпуск 21:00)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 3
21:05:44-21:08:36(время эфира)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Сейсмічно-активні зони є і в Україні. Точно спрогнозувати де, і коли трястиме - неможливо, - кажуть фахівці і підкреслюють, що катастрофа у Японії, перш за все, має спонукати до перевірки будівельних норм, бо люди гинуть до руйнувань.
Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент:
Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Наслідками японських землетрусів українців чи не щодня лякають з екранів телевізорів та в Інтернеті. Втім, науковці твердять: поштовхи з Японії до нас не дійдуть. У нас є свої активні зони.
Олександр КЕНЗЬОРА, заступник директора з наукових питань Інституту геофізики НАНУ: "В Украине есть независимость того, есть землетрясения в Японии или нет? Они свои, они связаны с этим поясом, который проходит по южным окраинам и западным окраинам нашей территории".
Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Найвища сейсмоактивність в Україні на Кримському півострові. Саме тут у 1927 році стався найбільший землетрус за останнє століття. Тоді сила поштовхів сягнула 9 балів і зруйнувала всі будівлі на узбережжі. Повторення тодішніх подій науковці не виключають.
Юрій НІМЧИНОВ, заступник директора Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій: "Евпатория, Симферополь это 7 баллов. И там, где Севастополь, Ялта, Алушта, это 8 баллов. Но в зависимости от того, как я вам говорил, грунтовых условий, там может быть вместо восьми - 9 баллов".
Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Друга активна точка на території України - зона вранча - сейсмонебезпечна ділянка Карпат на кордоні з Румунією. Останнього разу тут трусило у 77-му році і загинуло 15 тисяч жителів Бухаресту. Вчені ж вирахували: земні коливання тут мають періодичність.
Андрій НІКОЛАЄНКО, директор Геофізичної обсерваторії Чернівецького національного університету: "Пройшло вже більше 30 років і зараз період небезпечний, тобто цей землетрус наступні на нашій території можна очікувати в районі 2014 року".
Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Його відлуння відчують на Одещині, Буковині та Прикарпатті.
Світлана ПЛІШКО, завідуюча сейсмічної станції "Ужгород": "Наприклад, якщо буде в Руминії сильний землетрус 8-9 балів, то Буковина і Одеса може зазнати впливу 7-0бальної хвилі".
Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Поки що землетруси на території України помічають переважно прилади.
Юрій ЛИЧИГА, начальник відділу оперативного реагування МНС України Закарпатської області: "У нас порядка 5-6 землетрусів в області щорічно практично є. Наприклад, останній землетрус у нас був це 14 грудня минулого року, 4,5 бали. Не несе ніяких руйнувань, ну, даже людина, не кожен відчує то".
Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Сейсмологи відзначають: спрогнозувати рухи земної кори неможливо і жартома згадують минулорічні прогнози румунських колег.
Світлана ПЛІШКО, завідуюча сейсмічної станції "Ужгород": "Рік тому назад рівно, в березні місяці, коли була така паніка, що вже навіть говорили точний день, точну годину, що все, буде катастрофічні землетруси і Ужгород, а саме Закарпаття, дуже зазнає великого впливу цього землетрусу, він не стався".
Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Тому замість здогадок треба слідкувати за будівельними нормами, - зазначають фахівці. Адже вбиває людей не землетрус, а руйнація будинків.
Вперше за 15 років єдиний український підводний човен "Запоріжжя" готовий вийти в море | name="article2">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки дня (выпуск 21:00)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 4
21:08:37-21:11:30(время эфира)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Крига скресла. Вперше за 15 років єдиний український підводний човен "Запоріжжя" готовий вийти в море. Нині субмарина проходить швартові випробування в одній із бухт Севастополя. За півтора місяці підводники вирушать у свій перший похід.
Тетяна ГУРАЛЬ, кореспондент: Тут все в притул. В середині субмарина більш за все нагадує купейний вагон пасажирського потяга. Ось тут на двох квадратних метрах спальні місця для всього екіпажу. А це понад 80 людей.
Хлопець: "Вот здесь в 4 яруса стоят койки, 21 место. Если свободная койка, ты пришел на нее упал лег спать".
Тетяна ГУРАЛЬ, кореспондент: Службові навички доводять до автоматизму. За тренерів шестеро офіцерів, які восени пройшли стажування на російській субмарині, яка стоїть в Севастополі. Ось у торпедному відсіку капітан третього рангу Володимир Волинець розповідає матросам, як залишити човен у випадку аварії.
Володимир ВОЛИНЕЦЬ, командир мінно-торпедної частини підводного човна "Запоріжжя": "3 человека заходят у нас в торпедный аппарат, закрывается, торпедный аппарат заполняется водой. По специальным таблицам вычисляется, сколько подводник должен всплывать. Этот процесс может занять не один час".
Тетяна ГУРАЛЬ, кореспондент: Долати страхи новачкам допомагають ветерани. Це вони переказали молодим головну заповідь підводника: будь що триматися купи.
Володимир ВОЛИНЕЦЬ, командир мінно-торпедної частини підводного човна "Запоріжжя": "В надводном корабле проще спастись. На подводной лодке, как говорят, либо все побеждают, либо все погибают. То есть, там одно целое. То есть, все мы сидим в прочном корпусе, погружаемся и всплываем".
Тетяна ГУРАЛЬ, кореспондент: Відчуття єдності, а ще відповідальність. саме це привабило на флот кіровоградця Романа Мокряка. Відслуживши строкову, він залишився на підводному човні за контрактом.
Роман МОКРЯК, старший штурманський електрик: "Не може бути такого, що один хтось буде працювати, а вторий буде сидіти рядом і нічого не буде робити. Кожен повинен тут робити свою справу і робити, викладатися на 100%. Лише на 100%, на 99 вже для підводника не йде".
Тетяна ГУРАЛЬ, кореспондент: Найдорожче обладнання на човні - акумуляторні батареї. Вони обійшлися державі майже у 20 мільйонів гривень. Це третина усього ремонту. Перше занурення, яке відбудеться в травні, триватиме лише добу.
Денис КЛОЧАН, командир підводного човна "Запоріжжя": "Це перше пробне занурення підводного човна. Елемент вивіски та тренування підводного човна, завдання цього етапу, зануритися на глубину, перевірити готовність систем, аварійного продування, високого тиску, системи занурення тестування підводного човна".
Тетяна ГУРАЛЬ, кореспондент: У послужному списку субмарини ще радянських часів 14 далеких походів, у тому числі і на Кубу. Підводники сподіваються: цей вихід в море теж буде вдалим. Одразу після випробувань підводний човен візьме участь у міжнародних військових навчаннях "Фарватер миру-2011". А вже з червня, прогнозують у Міноборони, патрулюватиме Чорне море.
Через бюрократичну тяганину у столиці кілька днів не працювали 70 комунальних аптек і закрили служби контролю через відсутність договорів оренди | name="article3">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки дня (выпуск 21:00)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 5
21:11:31-21:12:32(время эфира)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Через бюрократичну тяганину у столиці кілька днів не працювали 70 комунальних аптек і закрили служби контролю через відсутність договорів оренди. Без них за законом ліцензію не продовжують. Чиновники КМДА запевняють, що у найближчі дні документ підготують і держадміністрація з контролю якості ліків зробила виключення і дозволила таким закладам працювати, адже саме у комунальних аптеках продають медикаменти. За пільговими цінами виготовляють ліки на замовлення і продають за рецептами сильнодіючі препарати, а ще обслуговують ветеранів і хворих на діабет.
Володимир ЗАГОРОДНІЙ, заступник начальника головного управління охорони здоров'я КМДА: "І доступність, повернута по відстані, і арсенал лікарських засобів, особливо це стосується першої категорії і інсулін, те, що більше всього турбувало пересічних громадян, на сьогоднішній день ці питання всі врегульовані. Для нас сам випадок, що трапився - це урок для того, щоб якісь можливі ризики передбачувати".
20 років тому в Україні з'явилася перша дитина з пробірки | name="article4">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки дня (выпуск 21:00)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 6
21:12:33-21:14:50(время эфира)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: 20 років тому в Україні з'явилася перша дитина з пробірки. Нині народження дітей у родинах, де батьки страждають безпліддям - звична справа, а ціна процедури нижча, ніж у Європі і тому медики вже кажуть про нове поняття - репродуктивний туризм, щоправда, через делікатність теми говорять про це мало. Неофіційне табу порушили у Харкові, де зачали першу українську дитину інвітро.
Микола ПІДДУБНИЙ, кореспондент: 20-річна Катерина студентка Інституту культури та мистецтв, майбутній постановник шоу-програм, але сьогодні вона гість міжнародного медичного симпозіуму. Світила української науки для неї ніби родичі, - каже дівчина, бо завдяки ним вона з'явилася на світ. Катя - перша українська дитина з пробірки.
Катерина, жителька Харкова: "Мне сказала об этом мама. Мама достаточно умная женщина, она преподнесла это там, что у меня не было ни вопросов, ни каких-то там поразительных каких-то там разительных каких-то там работ и так далее. Я это все это поняла и мне было это все интересно".
Микола ПІДДУБНИЙ, кореспондент: Харків став третім містом Радянського Союзу після Ленінграду і Москви, де опанували технологію запліднення інвітро. У перекладі це означає - за склом. Відтоді, як харківські вчені розпочали досвіди і до народження Катерини минуло майже 10 років, - згадує один із авторів методики професор Федір Дахно.
Федір ДАХНО, директор Інституту репродуктивної медицини: "Не було реактивів, не було приладів, не було обладнання. Я пам'ятаю, що перше дороблення яйцеклітини жіночої ми отримали в ексикаторі, де надували туди вуглекислий газ, тому що не було приладів".
Микола ПІДДУБНИЙ, кореспондент: Нині безпліддя в Україні не вирок. Успіхом завершується кожна четверта спроба штучного запліднення, - кажуть фахівці. Щороку в різних медичних закладах роблять 8 тисяч таких процедур. З них лише 7% сплачує держава. Разом із підготовкою кожна процедура обходиться від 25 до 45 тисяч гривень. В Європі це набагато дорожче.
Олександр ЮЗЬКО, президент Української асоціації репродуктивної медицини: "У нас робота медперсоналу, оплата праці, орендна, вона нижча, ніж в сусідів в наших в Європі, тому на сьогоднішній день це називається репродуктивний терис і до нас їдуть багато пацієнтів зарубіжних країн".
Микола ПІДДУБНИЙ, кореспондент: Та попри це в Україні діти з пробірки все ще диво. Скільки їх - не знають точно навіть медики. Кажуть, на прохання пацієнтів деякі приватні клініки тримають інформацію в таємниці. Люди не хочуть, щоб знали подробиці їхнього особистого життя.
Сьогодні місяць був близько до Землі, як ніколи, за останні 20 років | name="article5">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки дня (выпуск 21:00)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 10
21:17:58-21:20:19(время эфира)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Здається, пронесло. Сьогодні місяць був близько до Землі, як ніколи, за останні 20 років. Панікери очікували нові землетруси, цунамі й інші глобальні катаклізми. Добре, що не сталося, хоча небезпека не минула, - застерігають астрологи. Природний супутник землі досі тисне на людську психіку, тож принаймні ще тиждень варто остерігатися.
Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Цими днями місяць особливо великий і яскравий. 19 березня співпадають 2 астрономічні явища. Земний супутник, по-перше, буде у повні, а по-друге, підійде на найближчу відстань: 360 з лишнім тисяч кілометрів. Песимісти вже запланували на цей день черговий Армагедон, а наука залишилася холоднокровною.
Ярослав ЯЦЬКІВ, директор головної астрономічної обсерваторії НАН України: "Нічого страшного не буде, тому що такі наближення були і в 2003 році, і в 2005 році, і в 2008 році. І ніяких таких катаклізмів на землі це не викликало".
Пенсіонерка: "Бывает у меня, ну как-то, но сегодня очень особенно, ночью очень болела голова у меня".
Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Пенсіонери скаржаться, що раптово погіршилося самопочуття. Лікарі ж чіткого зв'язку ще не дослідили.
Рима СКРИПНИК, професор кафедри хвороб ОКА: "Нельзя полностью отрицать это влияние. Вот сегодня мы проводим обследование пациентов и у многих отмечаем повышение внутриглазного давления. Может быть это связано с тем, что пациенты знают, что что-то меняется в атмосфере и у них это является такой настороженностью и проявляется повышение".
Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Якщо традиційна наука скептично ставиться до супер Місяця, для астрологів його вплив беззаперечний. Цьогоріч ще й рівнодення скоро, а Уран - планета революції та перемін, увійшла у сузір'я Овна. Все разом - небезпечна суміш.
Марина ЧУБУК, керівник астрологічного центру: "Безусловно, я думаю, что сейчас многие люди ощущают либо внутреннюю душевную опустошенность, либо наоборот - некую агрессивность и эмоциональную нестабильность. Необходимо сохранять самое главное - гармонию, целостность, не паниковать, не бояться, внимательно относиться к нашим близким, к нашим детям, соблюдать внутреннюю чистоту".
Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Як би там не було, цьогоріч місяць лише на 150 кілометрів ближче до землі, ніж торік. Якщо теорія Армагедону наступного року провалиться, майбутні піки можна буде спостерігати в 2016, а потім аж у 2034 році.
Столичні медики влаштували день відкритих дверей | name="article6">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки дня (выпуск 21:00)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 11
21:20:20-21:22:58(время эфира)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Обстежили, проконсультували, виписали рецепти та й ще надували. Столичні медики влаштували день відкритих дверей. 200 лікарів вийшли в суботу попрацювати безкоштовно. Акцію проводила одна з найстаріших лікарень столиці. Олександрівська, більш знайома киянам, як жовтнева. Щоб і імідж підняти і нагадати пацієнтам про важливість медогляду.
Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: Такого в цій лікарні не бачили. Перед входом частують гречкою і ласкаво просять на огляд. Пенсіонер Михайло Копусов від сніданку не відмовляється, бо після прийому в двох лікарів встиг зголодніти. Обслуговуванням задоволений.
Михайло КОПУСОВ, пацієнт: "В регистратуре, 4 корпус, это было 10 минут и затем в корпус, здесь минут тоже 15 не больше, и вот оттуда вышел".
Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: 2 тижні тому через газети оголосили про акцію. Заманювали великою кількістю фахівців та безоплатністю.
Роман ВАСИЛИШИН, головний лікар Олександрівської клінічної лікарні: "Записалось більше 1600 чоловік. Це записано. Ми рахуємо, десь 3-4 тисячі чоловік має прийти",
Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: Молоді й старі стоять, бо на всіх стільців немає. Найбільші черги до терапевта. Приймає лише один фахівець, тому трохи обурюються, але терплять, бо безкоштовно.
Юрій БОБРОВИК, пацієнт: "Я в своем районе, в поликлинике. Сразу посылают на дорогие вот это, исследования, 150 гривен".
Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: Наші люди звикли бігти до лікаря, коли вже запізно, - каже терапевт. Він працював в Європі й бачив, як там регулярно обстежуються. Профілактика не для українського менталітету.
Роман ГОЛОВАЧ, лікар-терапевт вищої категорії: "Похвастаться здоровьем, наверное, украинцев не представляется возможным. Деньги, которые отдаются на здравоохранение, они крайне недостаточны".
Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: За таке обстеження в офтальмолога у приватних клініках візьмуть до 200 гривень, тож пенсіонерів тут без ліку. Їм вимірюють внутрішній очний тиск. Якщо підвищений - вже підозра на глаокому.
Олена КУРИЛІНА, доцент кафедри офтальмології: "Внутриглазное давление высокое, это как гипертония общая. Если не контролировать, человек будет слепой".
Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: А якщо не стежити за кров'яним тиском, чекає ще страшніша хвороба - інфаркт міокарда або інсульт. Найбільша смертність саме через серцево-судинні захворювання, - зазначають лікарі, тому радять частіше робити кардіограму.
Олег АТАМАНЕНКО, заступник головного лікаря Олександрівської клінічної лікарні: "Коли певний вік становиться, даже після 40, наприклад, раз в рік повинен обстежуватися. Це однозначно".
Олеся ВАРЛАМОВА, кореспондент: Крім популярніших лікарів - терапевта, кардіолога та офтальмолога, у День здоров'я можна було обстежитися у гінеколога, хірурга, невролога, гастроентеролога і навіть пластичного хірурга. Для пацієнтів запровадили анонімне опитування. Негативних відгуків головний лікар не побачив. Лише слова вдячності і побажання.
На Аскольдовій могилі в місті поховання крутян представники громадських організацій влаштували толоку | name="article7">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки дня (выпуск 21:00)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 12
21:22:59-21:23:52(время эфира)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Ікона кожному герою - крут. На Аскольдовій могилі в місті поховання крутян представники громадських організацій влаштували толоку. 19 березня 93 роки тому тут перепоховали тих студентів, кого вдалося впізнати після бою з більшовиками. У 30-х цвинтар зруйнували. Тепер, де саме знаходяться могили юнаків, невідомо. Символічний меморіал на цьому місті уже існує 4 роки і за цей час погода та вандали зруйнували більшість розміщених на деревах ікон, які символізують душі загиблих. Волонтери додали 120 нових образів. Аби ікони протрималися довше, надрукували їх на пластику.
Володимир КУХАР, лідер організації волонтерів: "Ми взяли ікони з 12 різних частин України, представлена вся Україна, оскільки так само і учасниками бою під Крутами були бійці з Полтавщини, з Галичини, з Києва, з Київщини і ми таким чином хочемо показати, що ми віримо в те, що Україна єдина, ціла".
Київ готується до другого великого турніру "Шабля козака Мамая" | name="article8">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки дня (выпуск 21:00)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 13
21:23:53-21:26:45(время эфира)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Київ готується до другого великого турніру "Шабля козака Мамая". Влітку сюди з'їдуться лицарі з усієї Європи, щоби визначити, хто найсильніший. Українці запрошують помірятися силами українсько-татарських вершників, лицарів з Франції, Польщі, Італії, Швеції, Угорщини і Литви. А щоб переконатися, що зможуть перемогти, погралися м'язами перед українською публікою.
Юлія ГАЛУШКА, кореспондент:
Юлія ГАЛУШКА, кореспондент: Коні гарцюють, українські лицарі розминаються. Однак, не для бою. Показуватимуть майстерність землякам. Готуються до літнього європейського турніру, але найбільше чекають осінніх зустрічей з донськими козаками. Торік їх вже запрошували на Покрову, однак росіяни не приїхали. Аби все ж таки дізнатися, хто краще рубає лозу, тримається на коні, стріляє, плаває та б'ється навкулачки, написали листа Президентові Медвєдєву, щоб офіційно направив делегацію.
Костянтин ОЛІЙНИК, козак: "В Росії є улюблений такий термін: "принуждение к миру". Ми їх змусимо це зробити. Ми насправді хочемо дружити і ця народна дипломатія, вона насправді закладена в наших генах. Що ж нам ділити, власне кажучи, в нас є багато проблем, які треба вирішувати".
Юлія ГАЛУШКА, кореспондент: Скликають герць не на смерть, а щоб затоваришувати, - каже один із старожилів кінного загону Влад Ворон. Раніше був охоронцем. Тепер майже 10 років і сам козакує, і товаришам по шаблі у трюках допомагає. Каже, нових викрутасів не вигадуватимуть, але старі відточать так, аби не дати собі в кашу наплювати.
Влад ВОРОН, артист кінного театру "Українські козаки": "Я в відеоматеріалах бачив тренування російських козаків. Дещо вони вміють таки. Джигітовка, ту, що використовують вони, вона в них якраз більше наближена до тих бойових елементів, тому що в нас ці елементи більше перероблялися під шоу-програми".
Юлія ГАЛУШКА, кореспондент: Він ще не відпустив вуса, але вже готовий вступити в поєдинок честі. Чернігівський козак Юрко почав займатися верховою їздою всього два роки тому. До столиці приїхав переймати досвід.
Юрій ПИЩОЛКА, козак з Чернігова: "Смотрели, что на Украине эти традиции не развиваются. В Чернигове в нашем городе совершенно такого нет. Мы тут решили создать по подобию киевских козаков, чтоб было, чем больше, тем уровень мастерства и их, и наш будет повыше".
Тетяна СПИРОДОНОВА, артистка кінного театру "Українські козаки": "Замаскувалася. Це вже театр, це вже шоу, і жінки теж приймають участь".
Юлія ГАЛУШКА, кореспондент: Жінкам на Січ ходу не було, а тепер слабка стать на рівні з чоловіками вправляється з кінними трюками, хоч і не махає шаблею, але має військове звання. Генерал Любов Біренц і сама підтримує козацькі традиції і чоловіка голландця долучає. Вже два роки фермер Генрі полковник Волинської Січі.
Герні БІРЕНЦ, полковник волинської січі: "У 1813 році багато українців допомагали голландцям воювати проти Наполеона. 300 козаків тоді лишились у Нідерландах. Мабуть я і є їхній нащадок".
Юлія ГАЛУШКА, кореспондент: Якщо росіяни знову не приймуть виклик і не приїдуть на Покрову, козаки зарахують їм технічну поразку, а шоу все одно влаштують. Поміряються силами між собою.
28 тиждень моди триває у столиці | name="article9">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки дня (выпуск 21:00)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 14
21:26:47-21:29:49(время эфира)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Від блошиних до модних подіумів. Ще у середині 90-х модниці столиці вдягалися на сінному ринку. Сьогодні вони мають на вибір одяг від 30 українських дизайнерів. 28 тиждень моди триває у столиці. Як змінилася українська мода за роки становлення - досліджувала Анастасія Станко.
Анастасія СТАНКО, кореспондент: Цей дім у музейному провулку пам'ятають всі, хто хоч якось був причетний до створення української моди. У 99-му тут, у недобудованій перукарні дизайнер Олексій Залевський вирішив показати свою колекцію. Подіумом для моделей тоді служили сходи між поверхами, а публіка сиділа прямо на будівельному майданчику. Показ запам'ятався не лише місцем проведення, а й костюмами всіх кольорів веселки. Останнім на подіум вийшов один з найпопулярніших тоді співаків Ель Кравчук у куртці із гігієнічних прокладок. Та що там прокладки. До історії української моди причетні і курсанти суворівського училища. Це вони. Це вони служили фоном для показу колекції Вікторії Гресь 2002-го. Сам показ теж проходив в училищі. Сьогодні дизайнера показує свої колекції на одному подіумі з усіма і згадує і суворовку, і виходу моделей з ванни на одному зі своїх показів сміливими, але не зовсім вдалими спробами в моді.
Вікторія ГРЕСЬ, дизайнер: "У всех были какие-то свои абсолютно представления о законах фешн, поэтому, я думаю, мы были более смелы и искренни в этом".
Анастасія СТАНКО, кореспондент: Переломним у цих пошуках української моди себе критики вважають 2000-й, коли Лілія Пустовіт показала колекцію з елементами народного костюма. Цікавий і талановитий одяг тепер ще й національний. Пустовіт додала до української моди історію таз міст.
Зоя ЗВИНЯЦЬКІВСЬКА, директор "Ukrainian Fashion Museum": "Уникальная вещь, раритет, это пояс, который она сделала, сама придумала, сама создала по мотивам украинских краек".
Анастасія СТАНКО, кореспондент: Зоря Звиняцьківська підбиває перші підсумки історії української моди. Це все має вилитися в "Ukrainian Fashion Museum". Збирати його починає з аксесуарів. На прикладі Гресь 98-го і Каменської Ікононової 2008-го демонструє, як змінилася моно-індустрія за 10 років.
Зоя ЗВИНЯЦЬКІВСЬКА, директор "Ukrainian Fashion Museum": "Вот эти бусики нанизаны руками вышивальщицей. Вот эти вот ласточки за секунду нарезанные на лазере вот собственно тот путь, которые украинская мода прошла".
Анастасія СТАНКО, кореспондент: Це ті самі 10 років української моди, які до прикладу французька мода пройшла за 50. тут ніколи не було показів "От Кутюр". Але по своєму наповненню кінець 90-х і початок 2000-х це й був український "Кутюр" - часи творчі і романтичні.
Ірина ДАНИЛЕВСЬКА, голова Оргкомітету українського тижня моди: "Згадали Льошу Зелевського, плаття з волосся, це коли ми з оленями, пам'ятаєте, з яких він зшив свою колекцію".
Анастасія СТАНКО, кореспондент: Різні локації, театральні постановки, ручна робота, речі в одному екземплярі. Все це притаманно лише високій моді, яка в нас називалася "претапорте". Таке ж було пів століття тому в Парижі. Всього 10 років знадобилося вітчизняним дизайнерам, щоб стати на комерційні рейки, відмовитися від гучних показів і шити те, що будуть купувати і носити.
Сьогодні у циклі "Обличчя України" рік 1996-й, Назарій Яремчук | name="article10">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки дня (выпуск 21:00)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 15
21:29:50-21:33:46(время эфира)
Світлана ЛЕОНТЬЄВА, ведуча: Його голос не сплутаєш ні з ким. У кожному українському домі він як рідний, як добрий давній знайомий зі своєрідною манерою співу - чистим високим тембром. Життєрадісний, врівноважений, зі щирою дитячою усмішкою на вустах, скромний, без зіркової хвороби, кришталево чиста в мистецтві людина, - так казали про Назарія Яремчука колеги. Сьогодні у циклі "Обличчя України" рік 1996-й, Назарій Яремчук.
Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: Буковина, маленьке село Рівня. У родині музикантів 30 листопада 1951-го народилась четверта дитина. Батько Назарій Яремчук звернувся до лікарки. Якщо принесли хлопчика, то радьте, як назвати.
Одарка ФЕДЮК, хрещена Назарія Яремчука: "Як кажуть, цього хлопчика ви повинні назвати своїм іменем. Це, щоб був наслідник ваш, другий Назарій Назарієвич Яремчук".
Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: В родині Яремчуків дітей навчали музиці ледь не з народження. Про їхнього батька казали: коли він співав у церкві - янголи зліталися. У Назарія молодшого перші спогади з дитинства - музичні.
Назарій ЯРЕМЧУК, народний артист України: "Як не згадати, як малим мене клали посеред хати, і коли гості приходили, я їм співав в таких чоботях - "маленький вуйко".
Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: В "маленького вуйка" була дуже патріотична колискова. Мама співала "Розпрягайте хлопці коні". Він ріс сором'язливим, - згадує сестра Катерна. Оці зошити з віршами, які зараз роздивляються відвідувачі Музею Яремчука, ховав від усіх на горищі у скрині. Рідні та друзі вважали: до красунчика Назара дівчата в листах залицяються.
Катерина ЯРЕМЧУК, сестра Назарія Яремчука: "Ми все дивимося, що Назарій щось пише й ховає, а то він писав вірші, уявляєте, пісні писав".
Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: Він прийшов на естраду у 16 в знамениту "Смерічку" просто на репетицію. Керівник ансамблю попросив його заспівати. Він вибрав пісню "Кохана". Так студент географічного факультету став спочатку відомим, а потім зірковим артистом. Зовнішність казкового принца і особливий тембр голосу одразу виділяли його на радянській естраді. А потім ось ця трійця: Івасюк, Яремчук, Зінкевич зробили переворот з "Червоною рутою" на центральному телебаченні. Коли сталася трагедія - вбивство Володимира Івасюка, Назарій був одним з перших, хто незважаючи на заборону влади, приїхав на похорони до Льова. Тоді це могло коштувати всього: кар'єри, спокою, репутації. Траурна колона починалася з великого вінка і білих квітів, які Яремчук ніс з Левком Дудківським. У 80-му співак вперше виконав пісню "Скрипка грає", а потім пісня пам'яті, присвяченій Володимиру. Яремчук робив моду на українській і казав: 24 серпня, День Незалежності - найщасливіший день в його житті. З життя співак пішов дуже рано - у 44. Дружина каже: і сьогодні їй здається, він десь дуже близько.
Дарина ЯРЕМЧУК, вдова Назарія Яремчука: "Переглядаючи ці записи, потім довго не можу заснути. Мені здається, що я з роками постаріла, а Назарій залишився тим самим молодим і навіть мені іноді дивно, як це доля нас звела. Він був настільки красивим, вишуканим, елегантним. Його сини Дмитро та Назарій стверджують: навмисне не включають у репертуар батьківські пісні, але люди кожного разу просять співати саме їх. А ще Яремчук зробив дуже модним старовинне ім'я Назарій.
Назарій ЯРЕМЧУК, син Назарія Яремчука: "Багато людей підходять, коли ми їздимо на концерти, на гастролі, до концертів, після концертів і кажуть, що ми назвали свого сина в честь вашого батька".
Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: Цей фрагмент з останнього виступу Назарія Яремчука на День Києва наприкінці травня 1995-го. У 96-му Назарій Яремчук став лауреатом Шевченківської премії, посмертно.
1+1 выпуск 19:30
О 9-й за Києвом Місяць наблизиться до землі на найменшу відстань за останні 19 років | name="article11">вверх |
1+1 : Передача ТСН (выпуск 19:30:10)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 1
19:30:35-19:34:09(время эфира)
Марина ЛЕОНЧУК, ведуча: 1,5 години до часу "Х". О 9-й за Києвом Місяць наблизиться до землі на найменшу відстань за останні 19 років. Таке трапляється кілька разів за століття і супроводжується потужними землетрусами, бурями і цунамі. За Місяцем, магнітним полем і українцями стежив Станіслав Фещенко, зараз він у київській обсерваторії. Станіславе, де зараз місяць і чи справді він небезпечний?
Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Добрий вечір. Насправді київські астрономи не дуже часто стежать за місяцем. Кажуть: немає потреби. Але сьогодні піднявся великий шум. Сьогодні місяць буде від Києва ну і всієї іншої землі на мінімальній відстані - 356 тисяч 600 кілометрів. Найближче він буде уже за 1,5 години. І оця мінімальна відстань на 28 тисяч кілометрів менша ніж середня відстань між Землею і Місяцем. До Землі він наближається зі швидкістю легкового авто за містом - 120 кілометрів на годину.
Анатолій КАЗАНЦЕВ, астроном: "Ви оком не помітите цих змін. Це 10% відстані. В телескоп можна помітити. Але якщо мова йде про Місяць, то стільки шуму, то так приблизно відстань буває кожного місяця. Між ними різниця вже менше 1%".
Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Коли Місяць востаннє був так близько від Землі 6 років тому, тоді прибережне цунамі майже змило усю прибережну територію Індонезії. А ще раніше був ураганом спустошений, було спустошене австралійське місто Дарвін. Очікували катаклізмів і сьогодні, але найбільший катаклізм, який трапився в Україні - це до Києва повернувся знову великий сніг. Найбільш катаклізм, який спричинений людськими руками - це була пожежа у Святошинському районі. Там загинуло двоє безхатченків у будинку.
Віталій СИТНИК, заступник керівника УМНС Святошинського району: "Трапилася пожежа. В ході гасіння пожежі якої було виявлено 2 трупи людей. Один труп був чоловічої статі, один - жіночої. Пожежу довго не гасили. Близько 10-ти хвилин".
Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Нічого незвичайного не трапилося у злочинному світі. Більше того, київська міліція навіть розкрила злочин, який раніше не могла довго розкрити - квартирні крадіжки.
Володимир ДМИТРЕНКО, заступник речника міліції м. Києва: "Стабільна криміногенна ситуація. Не зареєстровано тяжких злочинів. Розкриті злочини, які скоєні раніше. Геомагнітна ситуація на криміногенну обстановку у місті Києві не впливає".
Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Лікарі попереджали, що від близького та ще й повного Місяця може бути погане самопочуття у людей, можуть бути неслухняними діти, а люди ставати агресивними. Сьогодні люди такої статистики в Україні не вели. Тож ми самі спитали у людей, як вони почуваються.
Жінка: "Я й так агресивна. Як троне хтось, так кусаюся".
Чоловік: "День так, а день так. Та я не чувствую його, не бачу".
Чоловік: "Жінка встала. Така, яка була, така і є. Я встав, такий як і є".
Чоловік: "Все думают, что будет землетрясение. Ну я думаю, что ничего такого не будет. Все будет хорошо".
Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Можливо весь цей спокій - це затишшя перед буревієм. Але вже завтра місяць віддалятиметься від Землі, магнітне поле ослабне. Ну і все буде гаразд. Студія.
Марина ЛЕОНЧУК, ведуча: Дякую. Станіслав Фещенко про фізику і містику. За кілька годин до хвилюючого наближення Місяця до Землі на незвично малу відстань
Японія оговтується від першого шоку | name="article12">вверх |
1+1 : Передача ТСН (выпуск 19:30:10)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 4
19:36:07-19:38:44(время эфира)
Марина ЛЕОНЧУК, ведуча: Японія оговтується від першого шоку. Масово полишають Токіо лише туристи. Хоча місцеві жителі на вулиці зайвий раз теж стараються не виходити.
Ірина, сумчанка: "Как видите, визуально никаких проблем нет. Внизу, то есть внутри здания говорят, что обвалилась крыша".
Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Сумчанка Ірина показує токійський РАКС. Від землетрусу він постраждав чи не найбільше. Але рани свої вже майже загоїв.
Ірина, сумчанка: "А вообще работы в Японии по ремонту идут очень быстро, практически незаметно".
Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Більше розрухи після землетрусу і показати практично ніде, - жартує жінка. І запрошує на міні-екскурсію містом. Але до землетрусів і катаклізмів звикли лише японці, - додає вона. Жителі інших країн просто полишили навіть відносно спокійний Токіо.
Таксист: "Клієнтів взагалі не стало".
Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Втручається у розмову таксист Джо.
Таксист: "Такі кожному клієнту дуже раді. Зараз люди сидять вдома, нікуди не їздять. Іноземців я вожу хіба що в аеропорт. А до країни їдуть тільки японці".
Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Ще менше водії-рикш. Місцина, що зазвичай заповнена туристами, дрімає. Будять її лише крики перевізників, що побачили клієнтів.
Ірина, сумчанка: "Добрий день. Я хотіла б покатати друзів з України".
Таксист-рикша: "О, у нас стільки маршрутів. Який вам до душі?"
Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Перевізник Кім веде нас до своєї рикші. В нього ми сьогодні одні з перших клієнтів. Це близько 6-ї вечора. Поки перевізник готує свою рикшу, сумчанку Ірину відволікає смс. Про всю ситуацію в країні та свої дії влада сповіщає громадянам не лише з телевізора, а й е-мейлами. Схожі смс шле і гідрометеоцентр. Попереджає про загрозу землетрусів та цунамі. Сьогодні звістка звична для японців. У цілях економії вимикають світло.
Ірина, сумчанка: "Просят приложить все силы к экономии электроэнергии".
Олександр РОМАНЮК, кореспондент: А тим часом рикша готова. Коронні посмішки перевізників проводжаючих і ми вирушаємо.
Таксист-рикша: "Так, шановні пасажири, починаємо".
Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Кім не просто катає клієнтів, але й проводить для них екскурсії.
Таксист-рикша: "Подивіться туди, це найвища башня світу. А ще зверніть увагу, 10 днів тому наша країна пережила жахливу катастрофу, а виглядає, як нова".
Олександр РОМАНЮК, кореспондент: За кілька кілометровий маршрут історичним районом зруйнованого житла, наляканих людей ми справді так і не побачили. Місто живе наче у сні. Тільки його аж ніяк не назвеш кошмарним. Хіба що лише малолюдним.
Український суд не визнав рішення венесуельського і звільнив двох українців, яких звинуватили у перевезенні наркотиків. | name="article13">вверх |
1+1 : Передача ТСН (выпуск 19:30:10)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 5
19:38:45-19:41:08(время эфира)
Марина ЛЕОНЧУК, ведуча: Омріяне звільнення. Український суд не визнав рішення венесуельського і звільнив двох українців, яких звинуватили у перевезенні наркотиків. Нагадаємо, у серпні 2007-го у Венесуелі заарештували корабель "Ба-Атлантик". На його облавку знайшли 125 кілограмів кокаїну. 20 членів екіпажу відпустили. В усьому звинуватили і заарештували капітана судна та його другого помічника. Торік у грудні засуджених повернули до України. Втім невинними моряків визнали лише кілька днів тому.
Кореспондент: Пішов у рейс, а повернувся через 4 роки. Херсонець Юрій Датченко був другим помічником капітана "Бі-Атлантик". Моряк твердить: вони обидва стали заручниками чужого наркобізнесу.
Юрій ДАТЧЕНКО, другий помічник капітана судна "Бі-Атлантик": "Они цепляют под судном торпеды. Там стоит датчик, один транспортер, GPS-транспортер стоит. Он дает сигнал на спутник. Один человек сидит с леп-топом и с дома он видит куда этот груз идет".
Кореспондент: Сума штрафу за проведення наркотиків була велика. Тож власнику "Бі-Атлантик" довелося розрахуватися судном. 8 місяців капітан із помічником були на заарештованому кораблі. Суду чекали два роки під домашнім арештом у найманій квартирі. Вирок венесуельського суду - 9 років за гратами. У найжахливішій в'язниці світу у місті Маракайбу українці пробули півроку. Юрій розповідає: щодня бачив, як вбивають людей. Адже засуджені там мають зброю.
Юрій ДАТЧЕНКО, другий помічник капітана судна "Бі-Атлантик": "Кровь текла буквально по ногам. Убили двух человек, зарезали".
Кореспондент: Звільнення моряків ускладнювалося. Бо Україна з Венесуелою не мали дипломатичних стосунків. Тож Міністерство закордонних справ переговори вело через Білорусь.
Юрій ДАТЧЕНКО, другий помічник капітана судна "Бі-Атлантик": "Гигантская работа была проделана. Помогали все. Все поддерживали. Это был целый комплекс".
Людмила ЧЕХУН, сестра Юрія Датченка: "Подписи собирали. И Президенту писали. Как могли, так поддерживали".
Кореспондент: Коли бранці опинилися на батьківщині, їх зустріли хлібом-сіллю. І знову одягли кайданки. Три місяці вони сиділи в СІЗО. А 16-го березня український суд звільнив моряків за браком складу злочину. Капітан судна одесит Володимир Устименко та помічник Юрій Датченко вдома вже три дні.
Жінка: "Нікому такого не бажаю, як я пережила. Нікому".
Кореспондент: За 30 років морського стажу Юрій об'їхав весь світ. Після Венесуели кар'єру вирішив завершити. Нині про свої пригоди пише книгу та сценарій для фільму.
Вибухи на Каховському водосховищі | name="article14">вверх |
1+1 : Передача ТСН (выпуск 19:30:10)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 6
19:41:09-19:41:43(время эфира)
Марина ЛЕОНЧУК, ведуча: Вибухи на Каховському водосховищі. Рятувальники підірвали понад 40 кілограмів тротилу, щоб попередити масову загибель риби. Під час відлиги тонни криги можуть впасти на дно. Цього року таке сталося на Кременчуцькому водосховищі. Там загинули сотні тонн малька. У рибінспекції певні - єдиний вихід - знищувати льодові тороси. Щоб не глушити рибу, на водосховищі підірвали відразу два снаряди. Спочатку рятувальники заклали мінімальну кількість вибухівки. А коли риба пішла від місця підриву, працював основний пристрій. Після вибухів акваторію водосховища обстежили іхтіологи. Загиблої риби не знайшли.
Не здаються фанати зимової риболовлі | name="article15">вверх |
1+1 : Передача ТСН (выпуск 19:30:10)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 7
19:41:44-19:43:55(время эфира)
Марина ЛЕОНЧУК, ведуча: Не здаються фанати зимової риболовлі. Березень минає, а рятувальники і досі знімають із криги останніх відчайдухів. Потопельників рятують щодня. Від початку року під лід пішли 67 душ. Головні причини - горілка і самовпевненість. А покарати бодай штрафом не можна.
Кореспондент: Камікадзе - так називають МНСники цього рибалку. За 50 метрів від берега він пробиває чергову лунку. Під його ногами товщина криги менше 8-ми сантиметрів.
Олександр ХОРУНЖИЙ, в. о. керівника прес-служби ГУ МНС м. Києва: "Там, де вже сірий колір льоду, там виходити заборонено".
Кореспондент: У супроводі водолазів та на човні дістаємося екстремала. Засобів безпеки у нього немає.
Олександр, рибалка: "А здесь лед будет еще две не дели стоять. Наочно напоумити Олександра взялися водолази. За два метри від лунки крига не витримує. Боком та перекочуванням - так фахівці радять рятуватися від смерті. Головне - без паніки.
Олександр ТУМАНОВ, старший водолаз-рятувальник: "Освободится от каких-то тяжелых вещей. Занять как можно большую площадь. То есть принять форму звезды. И постараться спиной, боком выползти на лед. И сразу же перекатами удалится от опасного места".
Кореспондент: 26-річний риболов затятий.
Олександр, рибалка: "Я вот по трещине ориентируюсь".
Кореспондент: Віри МНСівцям не ймуть. Інші впевнені: дістатися до берега встигнуть.
МНСник: "Я стою, звичайно в рятувальних засобах безпеки. А ваші де засоби безпеки? Де рятувальний жилет? Я якщо провалюся, то я випливу. А ви?
Віктор, рибалка: "Я не йду куди мені не треба".
Кореспондент: Тільки в Києві від початку року потонули 4 рибалки. Ще сімох встигли врятувати.
Олександр ХОРУНЖИЙ, в. о. керівника прес-служби ГУ МНС м. Києва: "Зараз по Україні ми рятуємо кожного дня людей. Тобто я б не надіявся і не був би таким самовпевненим, як рибалки, і не виходив би на лід".
Кореспондент: Рятувальники зізнаються: примусити рибалок залишити кригу ніяк не можуть. Навіть вдарити по їхніх кишенях гривнею, стягнути штраф, права не мають. Тим часом одна рятувальна операція виливається службі в середньому у 5 тисяч гривень. Від початку року в Україні МНСники витягли з води 104 потопельники.
У бюро технічної інвентаризації БТІ збираються відібрати більшість притаманних йому повноважень | name="article16">вверх |
1+1 : Передача ТСН (выпуск 19:30:10)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 8
19:43:56-19:47:40(время эфира)
Марина ЛЕОНЧУК, ведуча: У бюро технічної інвентаризації БТІ збираються відібрати більшість притаманних йому повноважень. Зокрема із першого січня 2012-го року бюро усунуть від реєстрації квартир та будинків. Працівники БТІ занервувалися, говорять: хвилюються тільки через інтереси маленького українця. Мовляв паперової тяганини без БТІ буде більше. Натомість реформатори запевняють: реєструвати нерухомість стане простіше, а порядку з нею додасться.
Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: від півгодини до трьох, іноді і довше. Такі черги у київському БТІ у відділі прийому та видачі документів. Але й черги - не головна проблема.
Микола Васильович, людина в черзі БТІ: "Сколько гоняли по разных кабинетах. Приходишь, здесь 180 гривен, там 200 гривен. Уже 5 раз стою в очереди чтобы получить".
Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: У БТІ лише розводять руками. Навіть при тому немаленькому штаті, який є у столичному бюро технічної інвентаризації, обслужити на день тисячу та більше городян без черг не виходить.
Андрій ШУМЕЙКО, заступник керівника відділу реєстру прав власності БТІ м. Києва: "Тут люди бувають досить знервовані. Оскільки якщо питання стосується прав власності особистих, то людина і реагує так само".
Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Нічого, - заспокоюють у Верховній Раді, - з першого січня наступного року і чергам у БТІ, і платам за кожну довідку прийде кінець. Бо наберуть чинності зміни до закону про державну реєстрацію прав на майно.І згідно з цими змінами БТІ лише здійснюватиме технічну інвентаризацію. А реєструватимуть будинки, квартири та землю новостворені підрозділи Міністерства юстиції.
Юрій ВОРОПАЄВ, народний депутат України, авто змін до закону: "Что такое БТИ? Это технический орган, не юристы, не специалисты в области права. И в органах БТИ намного сложнее определится где правовая сторона правильная, а где не правильная. Управление юстиции и Минюст - это правовая структура. Там юристы, там на самом деле легче разберутся где правовая сторона правильная, а где неправильная".
Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Таку новацію в БТІ категорично не сприймають. І вже лякають розвалом всієї існуючої у державі системи контролю за нерухомістю. По-перше, мовляв, невідомо де зберігатимуть і зло нестиме відповідальність за недоторканність величезних архівів бюро технічної інвентаризації. По-друге пророкують: на вулиці опиняться десятки тисяч співробітників БТІ, які раніше займалися реєстрацію нерухомості. А по-третє лякають додатковими витратами для українців.
Світлана ШУМЕЄВА, директор БТІ м. Стаханова Луганської області: "Когда идет раздел этой системы, денежные затраты увеличатся, увеличится время на то, чтобы сделать один документ, для того чтобы сделать сделку. То есть ухудшается положение собственника объекта имущества".
Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Фахівці ринку нерухомості переконують: така стурбованість ЮТІ викликана тим, що перенесення реєстрації в органи юстиції суттєво позначиться на заробітках бюро технічної інвентаризації. А у самому Мінюсті запевняють: новий порядок реєстрації буде корисним хоча б тому, що суттєво зменшиться кількість довідок.
Ксенія ВОЛКОВА, керівник відділу Мін'юсту України: "Він одержує витяг з реєстру про власність на нерухоме майно. Він підтверджує, що це нерухоме майно не перебуває в іпотеці, він має пред'явити витяг з реєстру іпотеки. Він має довести, що це нерухоме майно не перебуває в забороні. А натомість 2012-го року всі ці відомості будуть міститися в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. І необхідності в одержанні всіх витягів з усіх цих реєстрів відпаде".
Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: І в тому ж таки Мінюсті обіцяють: перереєструвати майно доведеться тільки у випадку, якщо людина вирішить його позбутися і вже підрахували вартість цієї операції - 60 гривень. Якщо нерухомість була зареєстрована до першого січня наступного року. І 120, якщо це робитиметься вперше.
Кияни дедалі частіше почали огороджувати дитячі майданчики | name="article17">вверх |
1+1 : Передача ТСН (выпуск 19:30:10)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 9
19:48:15-19:50:45(время эфира)
Марина ЛЕОНЧУК, ведуча: Гра з-під кришки. Кияни дедалі частіше почали огороджувати дитячі майданчики від чужих і зачиняти наприклад пісочниці на замок. Так звані приватні майданчики вимушений батьківський крок.
Жінка: Курять, п'ють, з собаками гуляють".
Ольга МАЛЬЧЕВСЬКА, кореспондент: Цим займаються підлітки на дитячому майданчику у неї в дворі, - обурюється киянка Вікторія. Із 1,5-річною донькою, - каже, - там гуляти неможливо. Утім альтернатива є. Буквально за десяток метрів. Тут не буває посиденьок із пляшками та цигарками. Майданчик красивий і доглянутий. Бо за великим парканом і на замку. Утім і дітки тут можуть гуляти лише обрані. Із будинку навпроти. Зведений коштом ОСББ, тобто об'єднання співвласників багатоповерхівки за 70 тисяч гривень. Відчиняється лише для своїх. Ключі у консьєржа чи у керівника будинку. Видають під підпис. Паркан звели.
Чоловік: "Щоб не поламали".
Чоловік: "Туди ніхто чужий не зайде. Собаки не будуть бігати, людям гадити".
Ольга МАЛЬЧЕВСЬКА, кореспондент: До категорії чужих потрапляє малеча Вікторії і всі сусідські діти.
Жінка: "Дорослому можна пояснити. А от такій дитині? Вона лізе і все".
Ольга МАЛЬЧЕВСЬКА, кореспондент: Сьогодні малечі пощастило. Хтось забув зачинити дверцята. Батьки на варті.
Жінка: "На некоторых площадках могут попросить, если видят, что не с этого дома, могут сказать чтобы ушли".
Ольга МАЛЬЧЕВСЬКА, кореспондент: Програму будівництва загальнодоступних дитячих майданчиків Київрада затвердила два роки тому. За документом, до 2012-го їх мають звести у столиці понад 1,5 тисячі. Плюс майданчики спортивні. Кошторис - понад 200 мільйонів. Зокрема цьогоріч місто мало виділити 75 мільйонів. Але.
Олександр МАЗУРЧАК, перший заступник голови КМДА: "На жаль, в цьому фінансуванні, яке є цього року, будівництво нових майданчиків не передбачене".
Ольга МАЛЬЧЕВСЬКА, кореспондент: Скільки дитмайданчиків звели у Києві торік столична адміністрація відповісти "ТСН" не змогла. У цьому районі адміністрація сказала відверто: жодного. Але цього року, мовляв, вже знають як ситуацію виправити.
Сергій ВІТКОВСЬКИЙ, голова Дарницької РДА в м. Києві: "М зібрали всіх керівників, які працюють на території району і ми зараз з ними домовилися, що ми сприяємо їм у розвитку їхньої діяльності на території району, за це вони нам будують спортивні і дитячі майданчики".
Ольга МАЛЬЧЕВСЬКА, кореспондент: Доки чиновники шукають кошти, діти - дірку в паркані.
У центральній лікарі Києва вперше науковці і медики влаштували день відчинених дверей | name="article18">вверх |
1+1 : Передача ТСН (выпуск 19:30:10)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 10
19:50:46-19:52:50(время эфира)
Марина ЛЕОНЧУК, ведуча: Замість лікаря приймають професор і доцент. Без попереднього запису і без оплати. У центральній лікарі Києва вперше науковці і медики влаштували день відчинених дверей, щоб продемонструвати відкритість і доступність якісної медицини для всіх.
Кореспондент: За секунду апарат виявляє в жінки глаукому - підвищений тиск рідини в оці.
Жінка: "Если не контролировать, человек будет слепой".
Жінка: "Напряжение на зрение. Я очень много пишу".
Кореспондент: Глаукому сьогодні при першому обстеженні виявляють у щоп'ятого. Пані Людмилі дізнатися про неї допомогла нагода. День відчинених дверей у центральній лікарі столиці. На вході пацієнтів зустрічають інтерни і медсестри. Дають карту лікарні аби ті не заблукали. Приймають вперше без попереднього запису професори і доценти.
Жінка: "Принимают да, самые высокие специалисты. Здесь свет науки".
Кореспондент: До світил на прийом йдуть компаніями, цілими сім'ями. Відділення розраховані на прийом сотні пацієнтів на день. Стільки приймають за годину. Тож очікування у чергах у деяких з них не уникнути. Аби веселіше чекалося, напувають чаєм та годують дефіцитною гречкою. Паралельно медики проводять анонімне анкетування. Щоб дізнатися, чи задоволені лишилися пацієнти. Водночас лікарі оновлюють статистику хвороб на які кияни слабнуть найчастіше - це серцево-судинні недуги, захворювання очей та проблеми із суглобами.
Семен ТЕР-ВАРТАНЯН, головний ревматолог Києва: "Остероартроз - это возрастные больше изменения суставов, которые, к сожалению, стали молодеть. В виду образа жизни, характера питания".
Кореспондент: Щоб 4 тисячі пацієнтів прийняти, лікарня витратила 50 тисяч гривень. Студенти-медики, вчені та персонал працювати вийшли безкоштовно. І хоч добряче заморилися, експериментом лишилися задоволені.
Мільйонери та мільйонерки зібралися в один час, в одному місці | name="article19">вверх |
1+1 : Передача ТСН (выпуск 19:30:10)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 11
19:52:51-19:55:38(время эфира)
Марина ЛЕОНЧУК, ведуча: Мільйонери та мільйонерки зібралися в один час, в одному місці. Як виявилося, більшість багатіїв не знають точних статків, які наскладали. І в кишенях теж без монет та купюр, - каже Соломія Вітвицька, що повернулася із тусовки мільйонерів.
Кореспондент: Поважно спускаються сходами, а далі у вир балачок, вина та екзотичних наїдків. А розважати заможних та знаменитих українців запросили не рок, чи поп гурт. І навіть не шансоньє, а знаменитий джаз-бенд. Ті, в кого статки перескочили за мільйон доларів, за підрахунками преси, самі в цифрах власних активів губляться. Євген Черняк, 41-річний горілчаний магнат. Його статки становлять 316 мільйонів доларів. На даний момент, у кишенях готівки немає.
Євген ЧЕРНЯК: "У меня при себе есть мобильный телефон, в котором есть почта".
Кореспондент: Для іншого алкогольного підприємця Олександр Глуса наявність у списку найзаможніших українців стала несподіванкою.
Олександр ГЛУС: "Я навіть цього не бачив".
Кореспондент: 97,5 мільйонів. Правильні цифри?
Олександр ГЛУС: "Ну ви розумієте, сьогодні є багато методик оцінки капіталу".
Кореспондент: Натомість 46-річний Олександр Кардаков навпаки скаржиться - не все порахували.
Олександр КАРДАКОВ: "Посчитали только одну мою компанию. Хотя я не скрываю, что у меня их много".
Кореспондент: Поряд із ІТ-бізнесменом - одна із чотирьох українських мільйонерок, що увійшли до двох сотень найбагатших. 38-річна Оксана Елмарова. На двох у кишені 0 гривень 0 копійок.
Олександр КАРДАКОВ: "Не копейки с собой нет. Не гривны, никакой валюты. Нет. Ну зачем? У меня есть безналичные на счету".
Оксана ЕЛМАРОВА: "А ты попадешь на остров".
Олександр КАРДАКОВ: "Ну купюры конечно костер распалить".
Кореспондент: Медіа-менеджер Борис Ложкін. Теж мільйонер. Утім у рейтингах не фігурує. Який вигляд мають живі гроші ще не забув.
Борис ЛОЖКІН: "Честно говоря, монеты я с собой не ношу обычно".
Кореспондент: Куди діваєте?
Борис ЛОЖКІН: "В кошелек. А наличные конечно".
Кореспондент: А хто там наприклад на 10-гривневій купюрі знаходиться?
Борис ЛОЖКІН: "Хороший вопрос. Сейчас посмотрим. Хто у нас намальований? Мазепа".
Кореспондент: Заможній троюрідний онук відомого журналіста Мігель Форбс уперше відвідує Київ. На запитання про статки тільки усміхається. Більше половини щороку неодружений американець подорожує. Чаювати зі світовими мільярдерами Форбс полюбляє, але вибірково. Каже: бувають серед них справжні зануди. Насправді така концентрація мільйонерів на один квадратний метр та ще у такій неформальній обстановці буває доволі рідко. Частіше підприємці бачаться на ділових перемовинах.
Перший у Києві рок-фестиваль у 3D-форматі | name="article20">вверх |
1+1 : Передача ТСН (выпуск 19:30:10)
19.03.2011 15:30:00
Сюжет № 12
19:55:39-19:58:43(время эфира)
Марина ЛЕОНЧУК, ведуча: Перший у Києві рок-фестиваль у 3D-форматі закінчився скандалом. До столиці приїхали зірки російського року, щоб показати шоу у тривимірному просторі. Але виступили не всі. Хто вимкнув звук колишньому фронтмену "Агати Крісті"? Чому Бутусов почав молитися? А "Арія" кликала маму?
Маргарита СИТНИК, кореспондент: Сцена, що грає всіма кольорами. Веселки, проекційні екрани і рок-зірки у тривимірному просторі. Такого, - кажуть організатори, - в Європі ще ніхто не робив. Тут як у кіно, всім видали 3D-окуляри, щоб краще бачити рок-зірок і до них можна було навіть дотягнутися. У гримерці рокерів ніхто не запалює. На столі кава та мінералка. В'ячеслав Бутусов оглядає 3D-сцену.
В'ячеслав БУТУСОВ, лідер гурту "Ю-Пітер": "Я, как архитектор, знаю, что такое 3-измерение, 4-измерение. А что такое 3D я не знаю".
Маргарита СИТНИК, кореспондент: Каже: він взагалі не любить бути на людях. Останінм часом у нього потреба до молитов.
В'ячеслав БУТУСОВ, лідер гурту "Ю-Пітер": "Всевышний нас посылает не то, что мы хотим, а то, что нам нужно. Вот видимо мне нужно сейчас здесь находится".
Маргарита СИТНИК, кореспондент: Що таке 3D ніхто з рокерів не знає. Їм самим цікаво, який вигляд у ньому матимуть.
Юлія ЧИЧЕРИНА, лідер гурту "Чичерина": "Есть мнение, что 3D опасно для мозга".
Сергій БОБУНЕЦЬ, лідер гурту "Смислові галюцинації": "Шутки шутками. 3D история, она мне кажется, скоро очень быстро разовьётся".
Юлія ЧИЧЕРИНА, лідер гурту "Чичерина": "Будешь провод вставлять себе в башку и 3D будет".
Маргарита СИТНИК, кореспондент: Їм ніхто нічого не встромляв. Вони, як завжди заводили і зводили. "Арію" ледь не випхали зі сцени, бо перебрали з часом. Фронтмен Артер каже: у 3D було не страшно.
Артур БЕРКУТ, вокаліст гурту "Арія": "У меня просто на затылке очков не было. Но по-моему это было очень красиво. На самом деле это очень здорово. Очень необычно".
Маргарита СИТНИК, кореспондент: На десерт рок-фесту залишили рок-дівчат. "Город 312".
Ля, вокаліста гурту "Город 312": "На нас приятной спокойной ночи называется".
Маргарита СИТНИК, кореспондент: І Чичерину з екс-фронтментом "Агати Крісті" Глібом Самойловим і його новим гуртом. Їх дуже чекали глядачі. Але на сцену вийшла тільки Чичерина, щоб відзвучати на півсили і побавитися зі своєю новою камерою для підводного знімання. А от Гліб Самойлов не встиг. Концерт розпочався невчасно, мав скінчитися не пізніше 10-ї вечора. Щоб не заважати спати мешканцям навколишніх будинків.
Гліб САМОЙЛОВ, лідер гурту "Гліб Самойлофф and the Matrixx": "Это 80-е годы Советского Союза. Менты перекрывают рок-фестиваль".
Маргарита СИТНИК, кореспондент: Звук вирубили і більше не увімкнули.
Гліб САМОЙЛОВ, лідер гурту "Гліб Самойлофф and the Matrixx": "Опа-опа. Снимает "1+1". Мы были готовы с утра. Спасибо органайзерам".
Маргарита СИТНИК, кореспондент: Добряче наадреналінені за три години фани погули та розійшлися додому.
Интер выпуск 20:00
Европа требует от Украины гарантировать исполнение судебных решений | name="article21">вверх |
Iнтер : Передача Подробности (выпуск 20:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 5
20:05:15-20:08:08(время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: На этой неделе на рассмотрение депутатов попал законопроект о гарантиях исполнения судебных решений. Принять его - обязал Европейский суд. В Страсбурге накопилось слишком много исков от украинцев, и все они похожи. Граждане жалуются на невыплату денег по судебным решениям. Правда, документ, разработанный правительством, вызвал акции протеста по всей стране. Аким Галимов узнавал, почему.
Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Военный пенсионер из Кировограда Григорий Хоменко помимо огурцов и помидоров, выращивает иски в суд. Сколько их уже было - не сосчитаешь. У своей воинской части он отсуживает компенсации за неиспользованное военное имущество. То есть - армия должна обеспечить одеждой, например, а если не обеспечивает - и офицеры покупают форму за свои кровные - выплачиваются деньги. Ему - не выплачивали, даже после многочисленных решений судов.
Григорий ХОМЕНКО, военный пенсионер: "Пять шесть судов, это точно, и не одно из цих решений не виповнялось".
Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Ситуация, когда решения судов не выполняются - знакома тысячам украинцев. Люди идут в один, потом в другой суд. Когда все инстанции в Украине пройдены, последняя - Европейский суд. Исков, разных по содержанию, но одинаковых по сути - там накопилось так много, что европейские юристы приняли решение - обязать Украину гарантировать людям исполнение судебных решений. Именно в этом маленьком кировоградском офисе готовилось дело, на основании которого Евросуд принял пилотное решение - Иванов против Украины. И по сути, обязал страну переделать законодательство.\
Игорь ПОГАСИЙ, юрист: "Евросуд принял решение, которым возложил на Украину уже не меры рекомендательного характера, что он устал уже в своих резолюциях излагать, что у вас проблема с неисполнением судебных решений, а он возложил уже обязательства публичного характера, то есть переформатировать свое несовершенное законодательство".
Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Закон, гарантирующий исполнение судебных решений - должны принять до 15 июля. В правительстве документ разработали, правда, он вызвал неоднозначную реакцию.
Этот пикет под Кабмином устроили чернобыльцы. Главное, чем недовольны ликвидаторы аварии - почему в законопроект о судебных решениях попали нормы, которые меняют принцип социальных выплат - размеры льгот будет определять Кабмин, а не парламент.
Владимир БАРБАРОВ, ликвидатор аварии на ЧАЭС: "Как может Кабмин рассмотреть, если законом уже предусмотрено, выплаты пенсий... на каком основании вообще Кабмин лезет в такие вещи, в такие законы".
Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Помимо чернобыльцев, в законопроекте указаны практически все категории льготников. В Минюсте, которое разработало законопроект, объясняют - за годы независимости парламент утвердил очень много льгот и социальных выплат, которые не покрываются бюджетом. Население вполне законно отсуживает невыплаченные деньги.
Валерия ЛУТКОВСКАЯ, правительственный уполномоченный по вопросам Европейского суда, заместитель министра юстиции: "Щоб не плодити рішення судів, які не можливо виконати, ми пропонуємо - чітко встановлена в бюджеті сума, яка підлягає виплаті осіб, і відповідно прозора процедура, за якою Кабмін розподіляє кількість грошей, кількість людей".
Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: То есть отсудить что-либо будет уже невозможно. А значит и не встанет вопрос об исполнении судебного решения. Во всяком случае - у льготников. Законопроект разработали в Кабмине, но даже в самом правительстве многие выстпуают против, говорят, что документ несовершенный и его нужно доработать. Тем не менее это не помешало пройти комитет по вопросам правосудия, и в ближайшие дни депутаты могут рассмотреть проект неоднозначного закона на сессии ВР.
Река Прут угрожает буковинскому селу | name="article22">вверх |
Iнтер : Передача Подробности (выпуск 20:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 6
20:08:51-20:11:26(время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: В селе Радгосповка Черновицкой области земля буквально уплывает из-под ног. Вода смывает берег и расположенные на нём огороды. Это хозяйничает горная река Прут. После паводков она изменила русло и стала размывать территорию соседнего села. Тогда поток решили перенаправить - и теперь вода угрожает другому населённому пункту. Кто виноват и что делать, разбиралась Алена Цинтила.
Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Когда 10 лет назад Флорик Гемблук приватизировал 30 соток на берегу реки Прут, не мог нарадоваться - почва плодородная, урожай - отменный. Но сегодня от огорода остался лишь государственный акт на землю.
Флорик ГЕМБЛУК: "Нету земли у нас, ниоткуда никто не выделят с совхоза земли на эти нужды".
В селе Радгосповка практически без огородов остались 5 семей. Все из-за добычи гравия на противоположном берегу, уверены жители. Река развернулась на 90 градусов и теперь подмывает берег.
Василий МОСКАЛЮК, землеупорядчик села Радгосповка: "Вы видите сами, у нас уходят земли сельскохозяйственные земли и деревья, кустарники, это все наши пасовища были на берегу реки, это все ушло в речку".
Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Василий Москалюк показывает на карте: уже исчез большой участок земли. До газопровода осталось метров 300, чуть больше - до жилых домов. Больше всего жители боятся, что когда уровень воды в реке поднимется, берег станет осыпаться еще быстрее. За год под воду может уйти 60 гектаров плодородных земель. За помощью обращались и в районную, и в областную администрации. Но никаких ответов не получили. Как мы выяснили, работы ведутся "для блага жителей". После последних паводков, посреди реки образовались острова из мусора и грязи. Прут стал подмывать правый берег. Чтобы сохранить территорию, облводхоз нанял частную фирму - убрать наносы. В ходе работ русло реки и изменило направление.
Светлана СКРИКУЛЯК, замдиректора фирмы-подрядчика: "Ми не можемо зробити руслорегулюючі з тої сторони по проекту, тому що потрібно дойти до той сторони. І іноді робляться такі перемички, котрі потрібні, аби зробити слідуючі роботи по проекту".
Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Экологи уверены: преграды, которые сужают русло Прута, необходимо срочно убрать. Тогда поток воды не будет разрушать берег.
Вадим ДУТЧАК, завсектором экоинспекции Черновицкой области: "Якщо вони не заберуть ту перепону, яку вони зробили, то да, буде продовжуватись розмивання берега. Якщо не буде штучно створена перепона здвіти видалена, то ми винесемо рішення про заборону цих робіт".
Алена ЦИНТИЛА, корреспондент: Сейчас вода в реке резко поднялась, поэтому все работы приостановлены. Как только она спадет, перемычки уберут, обещают на предприятии. А уже через полтора-два месяца и работы закончат. Правда, никакой гарантии, что берег в Радгосповке после этого перестанет осыпаться, нет.
Экипаж единственной в стране подводной лодки "Запорожье" отмечает День подводников вместе с российскими коллегами | name="article23">вверх |
Iнтер : Передача Подробности (выпуск 20:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 7
20:11:30-20:14:23(время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: Сегодня - День военных-подводников. Официально в Украине этого праздника не существует, поэтому экипаж единственной в стране подводной лодки "Запорожье" отмечает его вместе с российскими коллегами, хотя большая часть команды "Запорожья" в открытом море ещё не была. Сейчас подводники ускоренными темпами заканчивают швартовые испытания, чтобы в мае наконец-то совершить свое первое погружение. Максим Кошелев видел, как проходит процесс подготовки.
Максим КОШЕЛЕВ, корреспондент: Их всего 78 - украинских подводников. Это экипаж единственной в Украинских ВМС подводной лодки "Запорожье". Больше десяти лет субмарину ремонтировали. Восстановить сорокалетний боевой корабль - задача непростая. Дежурная вахта буквально живёт на своих постах, чтобы зарядить аккумуляторы, проверить двигатели и настроить системы связи и вооружения.
Юрий ЧЕРНИГИН, и.о. командира отделения: "Здесь вахта, суточная вахта здесь живет. Отапливается отсек, у нас кондиционеры стоят. Нормально. Постель меняется, все нормально. Жить можно".
Максим КОШЕЛЕВ, корреспондент: В Севастополе достаточно скептиков, которые не верят в то, что единственная украинская подлодка выйдет в море. Однако команда сдаваться не намерена. Ведь среди них - потомственные подводники, у которых даже детство связано с подводным флотом.
Андрей ЮГОВ, помощник командира подводной лодки "Запорожье": "Я отца встречал с моря и провожал. Мы жили в Прибалтике, в Лиепае. И наш дом стоял буквально в ста метрах от базы подводных лодок. И конечно, то, что было привито с детства, оно переросло потом в последующую мою службу офицером".
Максим КОШЕЛЕВ, корреспондент: На восстановление подлодки государство уже потратило более сорока четырёх миллионов гривен. Сейчас лодка проходит швартовые испытания на судоремонтном заводе. А экипаж, регулярно тренируется. Уже в мае подводная лодка "Запорожье" должна выйти на свои первые ходовые испытания в Черное море. Тогда же подводники наконец-то смогут исполнить свой ритуал. Моряк считается настоящим подводником лишь после погружения на стометровую глубину и специфического церемониала. Он похож на посвящение в моряки, но имеет и отличия.
Владимир ВОЛЫНЕЦ, командир минно-торпедной боевой части подводной лодки "Запорожье": "Обычный плафон скручивается, набирается морская вода и торжественно данный моряк или офицер выпивает плафон воды. После этого считается принятым в моряки. У подводников немножко отличается эта традиция. На глубине сто метров, когда подлодка погрузилась, производится точно такая же процедура. То есть, выпивается плафон воды, вручается торжественно шоколадка, банка сгущенки, таранька. И вот моряк после этого погружения становится настоящим подводником".
Максим КОШЕЛЕВ, корреспондент: По словам командира, экипажу уже не терпится покинуть причальную стенку и выйти в море. Ради этого, некоторые матросы-срочники готовы даже заключить контракт и остаться - лишь бы полтора года службы у причала не прошли даром.
В Києве перенимают опыт дресс-кроссинга | name="article24">вверх |
Iнтер : Передача Подробности (выпуск 20:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 8
20:14:25-20:17:23(время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: Праздник для украинских модниц. В Киеве перенимают европейский опыт дресс-кроссинга. Это когда можно обновить гардероб не потратив ни гривны. Для этого надо просто принести свои вещи и обменять их на чужие. Пока такие акции будут проходить в столице раз в месяц, но его организаторы не исключают, что обмен украинкам понравится и станет постоянным. На дресс-кросинге побывала и Леся Вакулюк.
Лилия ПАРХОМЕНКО, участница дресс-кроссинга: "Это мне не нравится, это не нравится, это как-то так себе..."
Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: О том, что в одном из киевских торговых центров пройдёт необычная акция по обмену вещей - так называемый дресс-кроссинг - Лилия узнала от знакомой. Решила и сама поучаствовать, принеся три наряда из своего гардероба, которые ей уже изрядно надоели.
Лилия ПАРХОМЕНКО, участница дресс-кроссинга: "Я пришла к 12 часам, говорят, что здесь к 10-ти уже был такой ажиотаж, и я сразу так проглянула, где мои вещи, девушки организаторы сказали, что они ушли. Я с одной стороны удивилась, потому что у меня они висели долгое время, наверное, одна из моих верей, которую я принесла, висела лет пять в моём гардеробе, я её ни разу не одевала".
Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Дресс-кроссинг возник в Британии ещё в тяжелое, послевоенной время. Такой способ придумали актёры. Им хотелось обновить свой гардероб, но денег на это тогда не хватало. Чтобы каждый раз появляться в обществе в новом наряде - они стали обмениваться друг с другом вещами. Сегодня по такой схеме гардероб обновляют модницы всей Европы. Идея воплотить её в Украине пришла Тасе Диденко. Девушка на протяжении полугода помогала организовывать подобные мероприятия в стране-родоначальнице дресс-кроссинга, Британии.
Тася ДИДЕНКО, организатор дресс-кроссинга в Украине: "У них там трохи інший формат, в них це на постійній основі, це шоу-рум, який діє кожного дня так, як магазин, дівчата йдуть дуже багато, великим таким потоком і міняються постійно. Тобто можна сказати так, що можна кожний день виглядати по-новому і кожний день повністю міняти свій гардероб".
Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Чтобы воспользоваться дресс-кроссингом, нужно принести минимум две вещи в хорошем состоянии, максимум - не ограничен. Одна из участниц первого в Украине обмена одеждой принесла около шестидесяти своих нарядов. Кроме того, следует заплатить пятдесят гривен взноса: небольшая часть этой суммы идёт на организационные моменты, остальное - на благотворительность. А вот оплата за вещи не требует никаких денег, а происходит с помощью вот таких кросс-чеков.
Татьяна Тримпол, кассир: "100 баллов - это вещи, которые брендовые или эксклюзивные. 50 баллов - это масс-маркет или вещи, которые более массовые и не отличаются ничем таким интересным, не имеют эксклюзивности".
Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Три на три. Свои вещи Лилия обменяла на чужие. Организаторы говорят: судя по тому, как быстро опустели вешалки - дресс-кроссинг украинским модницам пришелся по душе. В следующий раз обещают провести не только обмен женской одеждой, но и детской.
"Футбол против расизма" - под таким девизом в Донецке провели турнир дружбы народов среди студенческих команд | name="article25">вверх |
Iнтер : Передача Подробности (выпуск 20:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 9
20:20:18-20:21:01(время эфира)
Ольга ГРИЦИК, ведущая: "Футбол против расизма" - под таким девизом в Донецке провели турнир дружбы народов среди студенческих команд. В нем приняли участие команды из Иордании, Нигерии, Украины и России, причем за сборную Украины играли не только украинцы, но и китайцы, сирийцы и ливийцы. Все они - студенты медицинского университета, ведь в Донецке учится больше 10 тысяч иностранных студентов.
Мароян СИХРАБ, студент Донецкого государственного медицинского университета: "Слава богу, тут очень хорошо, мирно, даже у меня жена ваша, Украина, и чувствую, как мои родственники, братья. У нас друзья из Украины, очень хорошо дружим все вместе".
ICTV выпуск 18:45
Україна, як сумлінний член ООН, буде повністю виконувати і реалізувати всі санкції передбачені двома резолюціями організації щодо Лівії | name="article26">вверх |
ICTV : Передача Факти (выпуск 18:45:10)
19.03.2011 15:30:00
18:47:12-18:47:29(время эфира)
Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Ось, до речі, з офіційною позицією виступила Україна. МЗС заявляє, ось я навіть процитую, що Україна, як сумлінний член ООН, буде повністю виконувати і реалізувати всі санкції передбачені двома резолюціями організації щодо Лівії
Україна святкує день підводника | name="article27">вверх |
ICTV : Передача Факти (выпуск 18:45:10)
19.03.2011 15:30:00
18:48:28-18:50:55(время эфира)
Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Вернімося до України. Маємо нині свято, яке нікому святкувати. Лише один екіпаж можна було б привітати сьогодні зі святом підводника. Але і тут цьому поки не раді. Єдиний вітчизняний підводний човен "Запоріжжя" поки не прийняли до лав МВС після ремонту, що тривав 10 років, субмарину нині тестують. Її екіпаж напружено працює, аби довести, що човен таки справді підводний. Відсвяткують моряки по-справжньому після першого занурення. До нього залишилося менше двох місяців.
Алексіна ДОРОГАНЬ, кореспондент: У машинному відсіку голосів не розчути, суцільний шум. Це випробовують двигуни єдиного українського підводного човна "Запоріжжя". Чи ефективно держава вклала 4 мільйони гривень на ремонт, що тривав понад 10 років. Тут перевіряють уже декілька місяців. Не відпочиває не лише техніка, а екіпаж посилено тренується. На добу по 14 годин. Найбільше відпрацьовують дії під час аварій. Підводники повинні ідеально знати всю механіку. Інакше під водою не вижити.
Володимир ВОЛИНЕЦЬ, командир мінно-торпедної бойової частини: "Авария не спрашивает где, в каком отсеке личный состав застала, в том отсеке он начинает бороться за живучесть. За жизнь он расписан в первом отсеке, а поймала его беда во втором отсеке, он во втором отсеке и останется".
Алексіна ДОРОГАНЬ, кореспондент: Спартанська обстановка та позначки часу. Такий в середині підводний човен "Запоріжжя". Для екіпажу головною є функціональність. Ліжка, на відміну від деяких субмарин, для кожного моряка окреме. Ось цей плафон незабаром стане чашею. Під час посвячення у підводники.
Моряк: "Коли підводний човен занурюється. З глибини 100 метрів набирається у плафон вода забортна і підводник випиває".
Алексіна ДОРОГАНЬ, кореспондент: Таких, хто не пив морської води, в екіпажу більшість.
Денис КЛОЧАН, командир підводного човна "Запоріжжя": "Подводники не погружались. Самое тяжелое - это когда лодка стоит на базе. В море, как люди, опытные, которые ходили проще".
Сергій МЕДИНЦЕВ, торпедист, старший матрос: "Ощущения, которые в море. То есть избыточное давление в лодке. И вообще организация как оно вообще все проходит. Ну и конечно есть чем поделится, определенным опытом. То есть все моряки хотят выйти в море".
Алексіна ДОРОГАНЬ, кореспондент: У рідній стихії субмарину випробують у травні. Тільки після цього її приймуть до складу Військово-морських сил України. Власне професійне свято для екіпажу "Запоріжжя" почнеться під час першого занурення. А на скептиків моряки уваги не звертають.
Моряк: "Мы все равно выйдем в море. А вы потом позавидуете".
"Пінчукартцентр" став територією контакту для новітнього мистецтва | name="article28">вверх |
ICTV : Передача Факти (выпуск 18:45:10)
19.03.2011 15:30:00
18:50:56-18:54:02(время эфира)
Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: "Пінчукартцентр" став територією контакту для новітнього мистецтва. Напередодні там провели третю літературну ніч. Роботи відомих авторів українські поети намагалися трактувати по-своєму. Наприклад Василь Цеголов зі своїми "У страху великі очі" комусь здався іронічним, а комусь страшним. Або ось вам африканка Кендіс Брайт, яка закликала її зобразити на будь-якому матеріалі і отримала музичний та поетичний портрети. Головне - дивитися на роботи нестандартно, - кажуть митці. І літературні ночі - шанс розплющити очі.
Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: Папівтемрява, гудіння проекторів. І екзотичні картинки Деміана Ортеги. Тут починається територія контакту новітнього мистецтва і літератури. Поки лі3тератури давньої, філософії китайця Сунь Цзм.
Григорій РЕШЕТНИК, директор: "Бо навіть якщо солдати не попереджені, вони підготовлені. Без усіляких зусиль вони підтримують одне одного".
Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: Саме ці рядки слухав мексиканець Ортега, коли створював свої "9 типів місцевості". Правда звучали вони інакше. Китайці виголошують мистецтво війни, викрикуючи більшість слів. Українці почули спокійніший варіант. Читати можна по-різному, - каже диктор Григорій Решетник. Головне - результат.
Григорій РЕШЕТНИК, директор: "Щоб все тіло тремтіло і солдати просто кинулися в бій".
Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: Біля десятків портретів Кендіс Брайт, вже сучасна музика та література. Місяць тому африканська художниця закликала її зобразити. Столичні рок-н-рольники замість фарб використали ноти. І намалювали пальці Кендіс. А одеському поету Дмитру Свєтіну, який у житті виявився Марією Гутченко, за матеріал - рима.
Дмитро СВЄТІН, поет: "Достойны вы больших наград, редчайший вы цветок. Цены вам нет. И я так несказанно рад, что вставил слово в ваш портрет".
Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: Біля страхів Василя Цаголова два поети. Адже однозначної думки, чи то страшна його муха розміром зі слона, чи все-таки іронічна так і немає. Тому абсолютно різні рядки на одну тему. Від Сергія Пантюка та Андрія Любки.
Сергій ПАНТЮК, поет: "Вуйко Василь пилораму купив. Щось понатискував, щось покрутив. Лемент почули в усьому селі, стало з одного два Василі.
Андрій ЛЮБКА, поет: "Я прихожу додому і лягаю в ліжко. Бог казино розставляє фішки, мені випала фішка поспати. А Казимиру мазати чорні квадрати".
Андрій ЛЮБКА, поет: ": "У глядачів і слухачів, які прийшли і дивляться на картини, вони часто слухають вірші і знають. Тобто було заявлено, що це ніби приурочено одне до іншого. Вони можуть собі відкрити якісь нові сенси".
Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: "Територія контакту" - третя літературна ніч у "Пінчукартцентрі". І не остання, - кажуть організатори. У наступних читаннях запросять поетів зримувати твори молодих українських художників. От щойно виберуть найкращих. За місяць закінчується прийом заявок на здобуття премії "Пінчукартцентр-2011".
Денис КАЗВАН, PR-директор Фонду Віктора Пінчука: "Прийом заявок виключно в онлайн-режимі. Маєш бути українським митцем віком до 35-ти років. Будь-який жанр, яким ти можеш довести, що ти - молодий, сучасний художник".
Олеся КОМАРНИЦЬКА, кореспондент: 20 фіналістів виставлять у "Пінчукартцентрі" восени. А переможці, за традицією, стажуватимуться у найкращих студіях світу.
Україна втретє зустріне фестиваль "Сходи до неба" | name="article29">вверх |
ICTV : Передача Факти (выпуск 18:45:10)
19.03.2011 15:30:00
18:54:03-18:54:55(время эфира)
Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Бувають фестивалі літературні, бувають музичні, чи хореографічні. А от щорічний фестиваль "Сходи до неба", який Україна зустріне вже втретє, слово, музику та моду в собі поєднує. Складатиметься він із двох частин. Перша - це три концерти країною. Завтра у Донецьку, 23-го березня в Одесі та 26-го у Львові. А на день Конституції 28-го червня грандіозний гала-концерт заплановано на Європейській площі столиці. Організатори пояснюють, що головна мета фестивалю через мистецтво виявити в кожній людині її істинне призначення - бути щасливим. А допомагатимуть українцям у цьому зірки світової величі - оперні співаки Дмитро Хворостовський та Ольга Микитенко, дизайнер Ольга Симонова, класичний та джазовий піаніст Дмитро Найдоч, народна артистка Росії Ілзе Л'єпа та інші.
Вперше з акустичним концертом в Україні виступив легендарний російський гурт "ДДТ" | name="article30">вверх |
ICTV : Передача Факти (выпуск 18:45:10)
19.03.2011 15:30:00
18:54:56-18:57:05(время эфира)
Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: Вперше з акустичним концертом в Україні виступив легендарний російський гурт "ДДТ" з незмінним лідером Юрієм Шевчуком. Хлопці завітали до Києва в рамках невеликого турне. Почути сольник пощасливилося лише в Санкт-Петербурзі, Одесі, Вінниці, Києві. Ну і попереду ще Москва. Після цього музиканти готуватимуться до виходу нового рок-н-рольного альботу, запланованого на вересень під назвою "Завтра буде інакше".
Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: Юрій Шевчук з гуртом "ДДТ" у Києві завершував свої міні-гастрольне турне. Перед цим зігравши акустичний концерт в Одесі та Вінниці. Камерна та лірична програма доречна і в пітерській консерваторії - ще один підкорений горизонт рок-легенд.
Юрій ШЕВЧУК, лідер гурту "ДДТ": "К нам приходят люди, которые размышляют, я надеюсь, о мире. При чем во всех аспектах. И в социальных, и во многих других, и философских. И в художественных".
Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: У палаці "Україна", хоч і нетиповому для "ДДТ" майданчику, аншлаг. Шевчук давно вийшов за рамки просто музиканта і виконавця. Він поет, філософ, споглядальник, оратор та перманентний опозиціонер, повчальник та врешті і творчий пророк, якого за афоризмом, немає у вітчизні. Незважаючи на власну популярність, Шевчук залишається одинаком. Він може кричати, співати шепотом, блюзнити, або потурати. При цьому фантастично володіти аудиторією. Прямо під час концерту чоловіки знімають з себе краватки. Потреба бути собою переборює бажання бути в образі.
Андрій, киянин: "Юра просто молодец. Нам бы побольше таких концертов. Откровенность, открытость. И наверное доброта".
Ігор, киянин: "Это прежде всего очень сильная энергетика. Когда действительно заряжаешься позитивом, заряжаешься добром и в этом плане, я думаю, Шевчук наверное самый лучший".
Ірина ШЛЕПНІНА, кореспондент: Зараз найбільше відчуваю, як стаю сильнішим у поезії, - поділився після концерту з "Фактами" Юрій Шевчук. Гортаю словники, поповнюю свій запас. Слово - моя зброя. А от найбільше в житті треба остерігатися втрати відчуттів до чужого болю, радощів та людей, які крокують поруч.
Юрій ШЕВЧУК, лідер гурту "ДДТ": "С другой стороны я знаю от этого есть лекарство. Просто нужно быть не мажором. Быть без толстой кожи, все чувствовать, видеть, слышать".
Лук'ян СЕЛЬСЬКИЙ, ведучий: До речі, ексклюзивне інтерв'ю з Юрієм Шевчуком дивіться у понеділок у ранковому ефірі "Фактів" о 8:45. Він розкаже чого очікує від життя. Чому незважаючи на вмовляння колег та друзів продовжує критикувати російську владу. Та чому йому завжди буде про що сказати цьому світові.
5 канал выпуск 18:00
Президент Білорусі приїде до Києва на 25-ту річницю аварії на ЧАЕС | name="article31">вверх |
5-й канал : Передача Час новин (выпуск 18:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 3
18:05:27-18:06:11(время эфира)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Президент Білорусі приїде до Києва на 25-ту річницю аварії на ЧАЕС. Про це заявив посол Білорусі в Україні Валентин Величко. Таким чином він спростував заяву голови Адміністрації Президента України Сергія Льовочкіна про те, що від білоруської сторони на річницю приїде Прем'єр-міністр. Раніше голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу зазначив, що відмовиться від участі у самміті з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії, якщо на захід приїде Президент Білорусі Олександр Лукашенко. Нагадаємо, у лютому Євросоюз запровадив санкції проти 150 білоруських чиновників, включно з главою держави. Їм заборонили в'їзд на територію ЄС. Це стало реакцією на розгін мирної демонстрації 19 грудня у Мінську проти результатів виборів та масових арештів опозиції.
Україна вшановує пам'ять полеглих під Крутами студентів | name="article32">вверх |
5-й канал : Передача Час новин (выпуск 18:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 4
18:06:12-18:07:03(время эфира)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Україна вшановує пам'ять полеглих під Крутами студентів. На Аскольдовій горі встановили 120 ікон Божої Матері. Саме стільки образів зникло від дня відкриття пам'ятного знака. Акцію "Присвяти ікону героям" влаштували до 93-ї річниці перепоховання студентів, які боронили Київ від більшовицької армії Муравйова. Пам'ять героїв Крут вшанували поминальним молебнем. Потому ікони освятили. На місця зниклих та пошкоджених часом образів повісили нові зображення Божої Матері. Їх привезли до Києва з 12 регіонів України. Нові ікони стійкі до погодних умов та вандалів. Гроші - майже 7 тисяч гривень - громадські організації збирали самотужки. Навмисне не залучали благодійників та політиків. У заході взяли участь близько тридцяти осіб. Серед них і родичі героїчно полеглих студентів.
Українська греко-католицька церква готується обрати нового главу | name="article33">вверх |
5-й канал : Передача Час новин (выпуск 18:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 5
18:07:04-18:10:10(время эфира)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Українська греко-католицька церква готується обрати нового главу. Зараз доступ до реколекційного центру, неподалік Львова, де і відбуватиметься синод, закритий. Усі 45 єпископів, які прибудуть на збори з України та з-за кордону, заприсягнуть не розголошувати інформації про хід синоду. У понеділок вони зачиняться у приміщенні для обговорення кандидатур. А вийти за територію центру зможуть лише після оголошення імені нового глави УГКЦ.
Олександр ВАВРИЩУК, кореспондент: У реколекційному центрі до прийому гостей готувалися ретельно. Незважаючи на високий чин майбутніх постояльців - усе тут скромно.
Отець Володимир ОНИСЬКІВ, економ курії Львівської архієпархії: "У відношенні до побуту, до проживання, харчування, то це є звичайне меню, зараз враховується специфіка великого посту. Проживання є от номери, які ми бачимо, кожен єпископ живе окремо, кожна кімната має санвузол з усім необхідним, має телефон".
Олександр ВАВРИЩУК, кореспондент: У трапезній єпископів обслуговуватиме офіціант Володимир. Чоловік також присягне про нерозголошення таємниці виборчого синоду. Каже, до кількаденного перебування в замкненому приміщенні готовий. Він уже неодноразово приймав високих гостей, але синод на якому обиратимуть главу церкви, обслуговуватиме вперше.
Володимир, офіціант: "Це є досить серйозна робота, перед якою ми мусимо віднестись до цього відповідно, тому що відповідні люди, і серйозні речі тут будуть відбуватися".
Олександр ВАВРИЩУК, кореспондент: Богдан Дзюрах - секретар синоду, проводить екскурсію у святая стятих. Саме у цій залі обиратимуть нового главу церкви. Владика каже: це буде найчисельніший синод УГКЦ за останні 10 років. Синод триватиме щонайменше 4 дні. Єпископи по 4 години на день обговорюватимуть кандидатів на нового главу церкви. Деталі дискусій ніхто і ніколи, окрім присутніх єпископів, не дізнається.
Богдан ДЗЮРАХ, єпископ, секретар синоду: "Навіть священики чи диякони не будуть присутні, коли будемо вибирати главу УГКЦ".
Олександр ВАВРИЩУК, кореспондент: Наразі говорити про наймовірнішого кандидата не береться ніхто. Після обрання синодом, єпископ матиме два дні, щоб прийняти чи відхилити вибір. Потому його особу має затвердити папа римський. Віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович каже: перед єпископами складний вибір.
Мирослав МАРИНОВИЧ, віце-ректор Українського католицького університету: "Церква в непростій ситуації і тому треба буде зважувати з різних боків. Церква має свої іституційні потреби, тобто вона повинна думати категоріями свого росту, свого розвитку. Але також політична ситуація складна".
Олександр ВАВРИЩУК, кореспондент: Щоби стати новим главою церкви, кандидат має отримати дві третини голосів присутніх. Владика Богдан Дзюрах показує виборчий бюлетень - усі, хто до нього внесений, мають рівне право незабаром очолити Українську греко-католицьку церкву.
Богдан ДЗЮРАХ, єпископ, секретар синоду: "Сподіваємось, що дух святий покерує добре нашими засіданнями".
День народження відзначає Ліна Костенко | name="article34">вверх |
5-й канал : Передача Час новин (выпуск 18:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 6
18:10:11-18:10:43(время эфира)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: День народження сьогодні відзначає Ліна Костенко. Відомій українській письменниці виконується 71 рік. Ліна Костенко - представник течії шістдесятників. Лауреатка премії Шевченка, Петрарки та Антоновичів. Знана насамперед своєю поетичною лірикою. Найвідомішими є збірки віршів "Над берегами вічної ріки", "Неповторність", "Сад нетанучих скульптур" та роман у віршах "Маруся Чурай". Цього року після 15-річного затишшя вийшов прозовий роман "Записки українського самашедшего", а також поетична збірка "Річка Геракліта".
Україну на бієнале у Венеції цьогоріч представлятиме художниця Оксана Мась | name="article35">вверх |
5-й канал : Передача Час новин (выпуск 18:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 7
18:10:44-18:13:09(время эфира)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Україну на бієнале у Венеції цьогоріч представлятиме художниця Оксана Мась. Нині вона презентувала 4 композиції із 8-ми із Гентського вівтаря. Особливість роботи в тому, що вона створена із писанок. Тисячі дерев'яних яєць розписують сотні людей в Україні та за її межами.
Дар'я БЕЗРОДНА, кореспондент: Український Гентський вівтар - це така собі мозаїка. Маємо тисячі таких писанок, на яких намальовані людські гріхи або просто красиві квіти. Разом вони складають цільну мистецьку композицію. Щоб зібрати тисячі яєць на планшети, художниця Оксана Мась з помічниками працювала кілька днів за мінусової температури. Величезні арт-об'єкти довелося монтувати на складі одного з приватних заводів в Умані. Коли працювала, автори не розлучалися з фотоапаратом.
Інеса КРИВОРУЧКО, помічниця художниці: "Человеческий взгляд он дробит картину, мы не можем увидеть композицию в целом. Но когда мы смотрим через фотоаппарат, то фотография собирает это все в целое. И мы можем увидеть каждую ошибку. Мы собираем малейшую деталь и мы постоянно все это проверяем. Каждую минуту буквально. Поменяли - посмотрели".
Дар'я БЕЗРОДНА, кореспондент: Попередньо яйця-модулі розмальовували у реабілітаційних центрах і художніх майстернях по всій Україні. На писанках зображували власні або абстракті людські гріхи. Потім модулі обробили спеціальним протисольовим розчином та лаком.
Олексій РОГОТЧЕНКО, мистецтвознавець, куратор проекту: "Це повністю представлений Гентський вівтар, який якби перевести в тому русі, який робить Оксана, мав би вигляд 132 метри на 92. На сьогоднішній день зроблено 4 композиції. Це папська тіара, обличчя Бога. Ось за нами частина тіла Адама і півчі. І зараз розробляються ще дві, які, я думаю, абсолютно точно Оксана встигне. Взагалі вона зробить 8-10, вони будуть готові".
Дар'я БЕЗРОДНА, кореспондент: Побачити картину цілком можна відійшовши щонайменше на 17 метрів. У Венеції такі приміщення є, але художниця вигадала додатковий прийом для кращого розуміння задуму.
Оксана МАСЬ, художниця: "Там есть такие места, где они будут висеть. Мы поставим там гигантские линзы и тогда через линзы можно будет видеть".
Дар'я БЕЗРОДНА, кореспондент: Закінчити монтаж Гентського вівтаря автори мають уже до травня, щоб 1 червня продемонструвати проект світовому мистецькому товариству у Венеції.
У Харкові вирубують дерева | name="article36">вверх |
5-й канал : Передача Час новин (выпуск 18:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 8
18:13:10-18:15:46(время эфира)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: У Харкові вирубують дерева. За кілька днів у середмісті їх не стало майже сотня. Ще півтори тисячі також підуть під сокиру. Зеленбудівці пояснюють, що вони звільняють місто від хворих дерев. Утім екологи кажуть, що їх можна лікувати.
Людмила СОТНИК, кореспондент: Дерева рубають - тріски летять. За два місяці "Харківзеленбуд" планує знищити у місті більше півтори тисячі дерев. Влада каже: це необхідність. Адже вони вже віджили своє і небезпечні для перехожих. На одній з найстарших харківських вулиць - Університетській - кілька днів поспіль рубають дерева. Тут планують викорчувати майже півсотні. Зеленбудівці кажуть: усі дерева хворі.
Юлія ТРУБЧАНІНОВА, працівник "Харківзеленбуду": "Они старые, аварийные, поражены омелой, они сыплются. Малейший ветер - они сразу начинают сыпаться, падают. Поэтому их сносят".
Людмила СОТНИК, кореспондент: Харків'яни не проти вирубування хворих дерев. Кажуть, гілки часто падають на автомобілі. Однак додають: на їхньому місці слід садити нові.
Жінка: "Если выкорчевывают, то это плохо. У нас, в принципе, зеленый город. Хорошо бы было, если бы садили деревья".
Чоловік: "Вирубка дерев, я вважаю, що це не добре. Але якщо потрібно, необхідно, то це повинно бути".
Людмила СОТНИК, кореспондент: На місці вирубаних дерев вже за місяць почнуть висаджувати молоді, - запевняють чиновники. Для цього у бюджеті міста передбачили 2 мільйони гривень.
Віктор КІТАНІН, начальник департаменту комунального господарства: "Липа крупнолистная, ясень плакучий, клен шаровидный, дубы пирамидальные и, конечно, каштан. Во-первых, они имеют красивый эстетичный вид, второе - они имеют наибольшую продолжительность жизни в условиях города".
Людмила СОТНИК, кореспондент: Проти масштабного вирубування дерев виступили місцеві екологи. Природоохоронці кажуть: у Європі хворі дерева лікують.
Олег ПЕРЕГОН, еколог: "В Харкові єдиний метод догляду за рослинами - це їх вирубування. А є різні методи лікування. Наприклад, це можна закласти цементним розчином дупла, якщо вони є. Можна підтягнути дерево тросами. Коли робиться обрізка дерева, замазувати чи зафарбувати це місце".
Людмила СОТНИК, кореспондент: Зеленбудівці ж продовжують вирубувати дерева. Кажуть, у центрі міста, де завжди велелюдно, лікувати рослини, окроплюючи їх хімічним розчином, небезпечно для перехожих.
Флеш-моб "За чистий Київ" влаштували у середмісті | name="article37">вверх |
5-й канал : Передача Час новин (выпуск 18:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 9
18:15:47-18:16:49(время эфира)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Флеш-моб "За чистий Київ" влаштували у середмісті. Півсотні людей зібралися пластикового змія. Витратили на нього близько 500 пляшок, а потім влаштували з ним ходу Хрещатиком. На завершення акції показали невеличку виставу, під час якої звільнили принцесу, яка символізувала Землю, від непотребу - пластикового змія. Учасники акції хотіли привернути увагу до проблеми утилізації сміття.
Іван, учасник акції: "Я був втіленням сміття, яке розповсюджують люди по Києву, котре викидається не у смітники, а забруднює природу. Волонтери-добровольці міста Києва перемогли сміття, тому що вони зібрались купою. А разом мене таки можна здолати".
Софія, учасниця акції: "Я символізувала Землю, яка забруднена від пластику. Змій - це пластик, який забруднює все землю. І вона вже не може дихати. Цей змій мене спіймав, але знайшлись люди, які ще не байдужі до Землі, і вони мене врятували".
У Києві відкрили крамницю, де можна оновити свій гардероб за безцінь | name="article38">вверх |
5-й канал : Передача Час новин (выпуск 18:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 10
18:16:50-18:19:29(время эфира)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: У Києві обмінюються одягом. Уперше в столиці відкрили крамницю, де можна оновити свій гардероб за безцінь. За 50 гривень внеску можна обміняти свій одяг на чужий - того, хто також прагне розмаїття у гардеробі. Така практика називається дрес-кросинг.
Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Шафа тріщить, а вийти в люди нема в чім. Ця одвічна проблема жінок тепер може бути подолана.
Тася ДІДЕНКО, засновниця крамниці обміну нарядів: "Я открыла свой шкаф и увидела, что нечего одеть и некуда класть. То есть я решила, что нужно затеять вот такую штуку".
Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Весь тиждень киянки зносили до крамниці свій обридлий одяг. Пані Віра здала 20 речей. А взамін набрала вбрань у ретро-стилі. Здати можна було найменше два наряди. Скільки приніс, стільки отримуєш квитків. Потім обмінюєш їх на таку ж кількість чужого одягу.
Дівчина: "Я сдала целый гардероб. Получила 37 билетиков. Часть билетиков я отдала бабушке. Для бабушки подойдет эта кофточка".
Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Парубки сюди ні ногою. Ця крамниця - виключно жіноче царство. Поки що обміном захопилося тільки півсотні клієнток. Принесене має бути попране і ціле.
Тася ДІДЕНКО, засновниця крамниці обміну нарядів: "Без пятен, без катышков, без оторванных пуговиц. То есть вещь должна быть в таком виде, что ее можно одеть и сразу же в ней уйти".
Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Не приймають взуття і верхній одяг. На часі весняно-літній гардероб. Окремо посортували брендовий одяг, окремо ще елітніший - дизайнерський. Речей з базару тут немає.
Тася ДІДЕНКО, засновниця крамниці обміну нарядів: "Мы никак не ровняемся себя с секонд-хендом, потому что в секонде вы не увидите таких вещей".
Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Модниці асортимент оцінили. Обмін почали об одинадцятій. Загалом п'ять сотень нарядів. Утім за годину уже й вибирати не було з чого. Обмінюватимуться ще завтра. Пані Віра обіцяє покликати подружок.
Віра, клієнтка крамниці обміну нарядів: "Они сегодня ничего не знали. Придут мои студенты-пенсионеры с нашего университета третьего возраста".
Ольга ПЕТРІВ, кореспондент: Якщо панянки не будуть скупими і віддаватимуть свій одяг і далі, то наступний обмін проведуть за місяць.
Тася ДІДЕНКО, засновниця крамниці обміну нарядів: "Планируется на следующий месяц подключить беби-дрес-кроссинг, то есть обмен одежды для детей".
Украина выпуск 19:00
Украина теряет позиции в рейтинге экспортеров вооружения | name="article39">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 6
19:06:05-19:09:38(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Украина больше не входит в десятку мировых экспортеров оружия. Об этом свидетельствует рейтинг, обнародованный Стокгольмским международным институтом исследований мира. Уже несколько лет Киев не наращивает военных поставок за рубеж, и этим немедленно воспользовались конкуренты. Есть ли шансы вернуть былые позиции, пытался выяснить Андрей Кузаков.
Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: В одном из столичных предприятий к отправке в Африку готовят несколько радиолокационных систем. Называются они "Малахит". В радиусе 360 километров способны обнаружить любые воздушные цели, даже самолеты-невидимки "Стелс". А вот замдиректора оборонного холдинга Михаил Прохоренко показывает еще одно детище украинских специалистов. Тоже радарная установка, но супермобильная. На расстоянии 2 километров обнаруживает самолеты, наземную технику и людей. Такие приборы приезжали покупать даже технологически развитые корейцы.
Михаил ПРОХОРЕНКО: "Ну, где они используются, я говорить не буду. Где они используются? Скорей всего, они используются в разведподразделениях".
Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Кроме систем слежения, Украина сильна в изготовлении бронетехники, авиации и высокоточных ракет. Разработки и возможность есть, а вот финансирования - нет. Как и соответствующей государственной программы. Именно потому Украина теряет свой экспортный потенциал, - считают эксперты.
Сергей ЗГУРЕЦ, военный эксперт Центра исследований армии, конверсии и разоружения: "Нужно искать баланс между энтузиазмом отдельных директоров и разработчиков и реальными лоббистскими возможностями государства. Так вот, пока лоббистских возможностей государства мы видим крайне мало. Если это не увидим и в дальнейшем, то, естественно, мы потеряем все рынки, которые завоеваны прошлыми усилиями".
Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: К тому же, в оружейной торговле Киев до сих пор делает ставку на еще советское наследие. Новым разработкам внимания почти не уделяют. Военные специалисты и эксперты сходятся во мнении: если Украина не перестанет выдавливать последние соки с того военного потенциала, который остался от Советского Союза, и не начнет создавать новые образцы вооружений, то уже через 3-5 лет она не сможет конкурировать ни с одной страной мира. Но чтобы наладить экспорт, государство должно перевооружать и свою армию. Оптимальными цифрами для этого руководитель парламентского оборонного комитета считает 3-4 миллиарда гривен в год, а не как сейчас - 350 миллионов.
Анатолий ГРИЦЕНКО, председатель парламентского комитета по вопросам национальной безопасности и обороны: "Перше питання, яке задають покупці: "Якщо у вас така класна техніка, то чому ваша армія її не використовує?" - і нема чим крить. Тому виробництво - це одне, а друге - щоб військовий бюджет був таким, щоб дозволяв нову техніку ставити на озброєння нашої армії".
Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Действующего министра обороны новость о выпадении Украины из топ-10 военных экспортеров застала в Азербайджане. И отнюдь не лишила оптимизма. В Баку Михаил Ежель как раз договаривался об участии в модернизации местной армии.
Михаил ЕЖЕЛЬ, министр обороны Украины: "Ніхто нас ні звідки не може викреслити. Це перше. Що стосується розробок нових озброєння, військової техніки - це питання часу. Ми її будемо розробляти, завжди над цим працюють наші всі інститути".
Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: По оценкам экспертов, в минувшем году Украина продала оружия на миллиард долларов, тогда как мировой оборот превысил 70 миллиардов.
Память погибших под Крутами студентов почтили в Киеве | name="article40">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 7
19:09:39-19:10:20(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Память погибших под Крутами студентов почтили сегодня в Киеве. В годовщину их перезахоронения на Аскольдовой могиле провели акцию "Посвяти икону героя". Ее цель - восстановить число образов на деревьях вокруг мемориала - до 150. Столько икон установили при открытии памятника: по числу погибших, раненных и взятых в плен во время боя с Красной армией в 1918 году. Но большая часть святых ликов потом пропала.
Сергей ИЛЬИН, организатор акции: "Спеціально виготовлені для того, щоб вони були стійкими до погоди, спеціально виготовлені, щоб вони могли знаходитися тут просто надворі, використовували пластикові рамки і спеціальний друк на пластику, який стійкий до ультрафіолету, до вологи і тому подібного".
Украинские козаки вызвали на поединок донских | name="article41">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 8
19:10:21-19:11:18(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Украинские козаки вызывают на бой российских коллег. По этому случаю сегодня они организовали представление - с оружием позапрошлого века и трюками на конях. Померяться силами с россиянами мечтают уже второй год, но те вызовы игнорируют. В этом году приглашение отправили не только донскому атаману, но и Президенту России. Надеются: Дмитрий Медведев обяжет войско в бою определить, кто сильнее.
Козак: "Запрошуємо кращих козаків Великого Війська Донського виявити нам повагу та прибути на поєдинок честі 14 жовтня 2011 року".
Козак: "І коли люди ігнорують, то вони не поважають. І оце ми подивимося, наскільки росіяни нас поважають. І це правильно я кажу? Нехай прибудуть і довідаються, що таке біле козацьке тіло".
Трактор провалился под землю в Херсоне | name="article42">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 9
19:11:19-19:11:53(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Трактор провалился под землю в Херсоне. Из-за прорыва трубы вода подмыла почву, под дорожным покрытием образовалась яма 3 на 3 метра. Жители близлежащих домов переживают за свои жилища, боятся, что они сползут под землю вслед за трактором. В горводоканале обещают отремонтировать трубу и засыпать провал в ближайшее время.
Андрей ПРЕДЕЙН, заместитель директора горводоканала: "Сейчас мы заделаем этот участок, сейчас мы, скажем, восстановим покрытие. Ну, опять-таки, трактор - не легковушка, поэтому грунт не выдержал под тяжестью тяжелой техники. Опасности жителям близлежащих домов никакой".
В Александровской больнице города Киева прошла День здоровья | name="article43">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 10
19:11:54-19:14:22(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: День здоровья для больных. Сегодня в центральной городской больнице Киева бесплатно консультировали всех желающих. Попасть к врачам только по записи вызвались около 2 тысяч человек. Ожидающих поили чаем и кормили дефицитной гречневой кашей. В очередях постояла и Оксана Муляр.
Оксана МУЛЯР, корреспондент: Полчаса до начала приема, а поликлиника уже забита. Заранее на осмотры записались около 2 тысяч больных. Врачи же убеждены, что в итоге придет вдвое больших. Такой ажиотаж вызвали анонсированные в прессе бесплатные медицинские консультации.
Роман ВАСИЛИШИН, главный врач Александровской больницы Киева: "Лікарня, як і всі лікарні по місту Києву, ніби безкоштовні. Ніхто на сьогоднішній день не скриває, я не скриваю, що бюджетом, на жаль, покривається достатньо мало. Це така добровільна акція - це свій вихідний день".
Оксана МУЛЯР, корреспондент: Самые популярные сегодня - кардиологи. За их консультацией пришел и Всеволод Григорьевич. У него уже 5 лет болят ноги - проблемы с сосудами. Однако в районной больнице вылечить их никак не удается. Главврач направляет больного не просто к доктору, а к практикующему ученому. Пенсионер осмотром очень доволен.
Всеволод КОРЕЦКИЙ, пациент: "У меня сразу возникла доверительность к врачу, а это очень важно. Мне нужно еще обратиться к эндокринологу. Ну, и лечение дополнительное".
Виктор СЕЛЮК, доцент Национального медуниверситета им. Богомольца: "Приходят, действительно, скорее за вниманием, которого они не получают где-то, как-то. Поэтому, естественно, приходится немножко больше уделять им внимания".
Оксана МУЛЯР, корреспондент: Чтобы скрасить пациентам ожидание, медсестры угощают их чаем. А на улице развернули полевую кухню, приготовили гречневую кажу - правда, не диетическую. Впрочем, недовольные среди больных все равно остались.
Женщина: "Что у нас малые пенсии, малые, у нас зарплаты нету уже. Так что надо почаще делать вот это обследование, а не сидеть тут часами в очередях".
Мужчина: "Почему делается только в Александровской больнице, а не в районных поликлиниках? Можно же сделать и в районных, там же тоже специалисты".
Оксана МУЛЯР, корреспондент: Но пока судьба образцово-показательной выпала только Александровской больнице. Именно на ее реконструкцию городской бюджет выделил в этом году невиданные 150 миллионов гривен.
В Киеве провели дресс-кроссинг или обмен одеждой | name="article44">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
19.03.2011 20:00:00
Сюжет № 12
19:16:25-19:18:35(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Махнуться не глядя. Сегодня впервые в Украине провели дресс-кроссинг или обмен одеждой. Чтобы приобрести что-то нужное, женщины неделю приносили в специальный магазин что-то ненужное. Находки шопоголиков видела Елена Нехода.
Организатор: "Мы решили вместо кульков упаковывать красиво в крафт-бумагу".
Елена НЕХОДА, корреспондент: Вещей на первый украинский дресс-кроссинг насобирали меньше тысячи. Организаторы явно рассчитывали на большое, но все равно не унывают. Количественный эффект создают, развесив все по отдельным стендам.
Организатор: "Это масс-маркет, на весеннюю погоду, с длинными рукавчиками, это все летние".
Елена НЕХОДА, корреспондент: Очередей на открытие тоже нет, да и само открытие символично - для 4 человек. За каждую принесенную вещь давали специальный талон.
Женщина: "Желтенькие - это по 100 баллов, то есть я сдавала фирменные вещи, которые мне не нужны были больше. А голубые - это масс-маркет, то есть все, что угодно".
Елена НЕХОДА, корреспондент: Елена бывала на дресс-кроссингах в Америке, в Киеве сдала два десятка вещей. В том числе - брендовые свитера. И не жалеет, хотя, чем их заменить, еще не придумала.
Елена МУКОСЕЙ, участница дресс-кроссинга: "Это была покупка из ряда скидка. И уже принося домой, ты понимаешь, что она тебе больше не нужна, эта вещь, которая тебе мало подходит по цвету. И я приносила".
Елена НЕХОДА, корреспондент: Пенсионерка Вера Каштан уже знает, что искать.
Вера КАШТАН, участница дресс-кроссинга: "Хочу найти такую в стиле кантри, что-то такое, натуральненькое, для каждого дня".
Елена НЕХОДА, корреспондент: Полчаса - и желаемое находится.
Вера КАШТАН, участница дресс-кроссинга: "Пять штучек. Вещи-то оригинальные, то они должны попасть по назначению. Не отдать, а что ты выбрала его. Вот такая, как называется, обмен, дресс-кроссинг, как называют".
Елена НЕХОДА, корреспондент: Ввиду отсутствия ажиотажа обещанные сюрпризы - визажистов, фотосессии и конкурсы - перенесли на завтра, надеясь, что уже следующий опыт (его собираются устроить через месяц) будет массовее и удачнее. Бонус дресс-кроссинга - узоры на руке. Рисуют их натуральной хной из тюбика, узор спонтанный, на усмотрение рисовальщика, сохраняется неделю. Как приятное напоминание об обмене одеждой.
5 канал выпуск 19:00
Президент Беларуси приедет в Киев на 25-ту годовщину аварии на ЧАЭС | name="article45">вверх |
5-й канал : Передача Время новостей (выпуск 19:00)
19.03.2011 20:00:00
В Киеве почтили память погибших под Крутами студентов | name="article46">вверх |
5-й канал : Передача Время новостей (выпуск 19:00)
19.03.2011 20:00:00
День рождения 19 марта отмечает Лина Костенко | name="article47">вверх |
5-й канал : Передача Время новостей (выпуск 19:00)
19.03.2011 20:00:00
Флеш-моб "За чистый Киев" устроили в центре украинской столицы | name="article48">вверх |
5-й канал : Передача Время новостей (выпуск 19:00)
19.03.2011 20:00:00
Всевеликому войску донскому бросили вызов запорожские казаки | name="article49">вверх |
5-й канал : Передача Время новостей (выпуск 19:00)
19.03.2011 20:00:00
|
|
