Основні теми:
Перший національний, випуск 21:00
"1+1", випуск 19:30
"Інтер", випуск 20:00
ICTV, випуск 18:45
5 канал, випуск 21:00
ТРК "Україна", випуск 19:00
ТВі, випуск 20:30
5 канал, випуск 19:00
Перший національний, випуск 21:00
Гість програми - Дмитро Хмара, експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру | name="article1">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки тижня (выпуск 21:00:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 3
21:08:00-21:13:37(время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Про те, які висновки має зробити Україна після аварії на японській атомній електростанції, ми запитаємо в експерта з енергетичних питань Національного екологічного центру України Дмитра Хмари. Вітаю вас, пане Дмитре.
Дмитро ХМАРА, експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру: "Доброго дня".
Андрій СМІЯН, ведучий: Після аварії в Японії одні країни призупиняють роботу своїх атомних електростанцій, інші тестують їх. Україна, тим не менше, не відмовляється від добудови двох енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції. Це правильно? Що ми мали б зробити? Які висновки?
Дмитро ХМАРА, експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру: "Два хмельницькі реактори - це дійсно велика проблема. Але я хочу нагадати, що згідно діючого документу енергетичної стратегії України до 2030 року у нас буде ще 22 нових реактори. І це таких амбіційних планів взагалі весь світ увесь разом не має, скільки хоче побудувати одна Україна".
Андрій СМІЯН, ведучий: Нещодавно міністр з питань надзвичайних ситуацій Балога заявляв про те, що всі українські атомні електростанції мають середньосвітовий рівень безпеки. І турбуватися нам немає причин. В Японії на атомних станціях, на яких трапилася катастрофа, теж був середньосвітовий рівень безпеки? І наскільки це відповідає дійсності? Я маю на увазі про наші електростанції.
Дмитро ХМАРА, експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру: "Що наші, що взагалі атомні електростанції будь-якого типу, будь-якого покоління, як там говорять, це є небезпечний об'єкт, фактично ядерна бомба. І представники атомної галузі постійно говорять, там, у нас рівень безпеки 10 в мінус шостій, 10 в мінус сьомій. Це значить одна аварія на мільйон чи на 100 тисяч років. А ми маємо факти, що важкі аварії стаються чи не кожен рік. І фактично вони на сьогодні або не володіють достатньо фактами, щоби провести розрахунки і дати об'єктивну оцінку, або просто говорять нам неправду".
Андрій СМІЯН, ведучий: Але ж в Україні немає такої сейсмічної активності, як в Японії, приміром. І саме на це робиться ставка. Фактично так кажуть нам, що немає чого боятися.
Дмитро ХМАРА, експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру: "Саме сейсмічно мені важко сказати. Деякі фахівці говорять, що Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська якраз розташовані в небезпечній сейсмічній зоні, і можливі землетруси, яких вони не витримають. З іншого боку, є дуже багато інших факторів, які впливають на безпеку. Наприклад, вода. Південноукраїнська АЕС щороку влітку тільки пригріє сонечко, вимикають один блок, бо недостатньо води. Повені, які в Україну постійно приходять. Запорізька АЕС знаходиться нижче багатьох дамб, і будь-яка проблема затоплює їх. А зараз саме головне, біля неї знаходиться, це найбільше в Європі АЕС, сховище відпрацьованого ядерного палива. І це все понесе нижче по Дніпру, розтечеться по Запорізькій, по Дніпропетровській області. І важко перелічити всі фактори, які впливають на безпеку АЕС".
Андрій СМІЯН, ведучий: Прем'єр Азаров цього тижня сказав, що Україна фактично не має іншої альтернативи атомній електроенергетиці. На його думку, про інші джерела електроенергії можуть мріяти лише заможні країни. Україна, на жаль, не входить до їх числа.
Дмитро ХМАРА, експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру: "Оце трошки інша сторона питання. Насправді атомна енергетика не така дешева, як сьогодні говорять, і взагалі енергетика. За рахунок оцих недоплат, як наприклад, з виводом з експлуатації. Більше того, на сьогодні є платежі, які, можна сказати, приховано платяться атомній енергетиці. Ми беремо кредит, ми не за рахунок електроенергії будемо віддавати, а з бюджету на хмельницькі блоки. І так само дуже багато сховище відпрацьованого ядерного палива, розвиток уранових шахт, які ми запланували втричі збільшити виробництво. Це все відбувається за наші кошти. В тарифі цього немає".
Андрій СМІЯН, ведучий: Чи дійсно закриття одного енергоблоку коштує мільярд доларів? Україна фактично не така багата країна, і як ми можемо позбутися старих енергоблоків?
Дмитро ХМАРА, експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру: "В Європі, взагалі у світі, поки блок працює, він напрацьовує кошти на своє закриття. В Україні також ці кошти збираються. І має блок назбирати 40 мільйонів доларів. Насправді це коштує мільярд і навіть більше, оскільки треба вирішити соціальні проблеми людей, які там працювали, треба купу радіоактивних відходів, які наразі вирішено просто зберігати, і невідома їхня подальша доля. А ще це відпрацьоване ядерне паливо, яке, якщо з ним нічого не робити, треба пильно наглядати десь десятки тисяч років. Скільки це буде коштувати, не відомо".
Андрій СМІЯН, ведучий: За радянських часів в нашій країні на випадок якоїсь техногенної катастрофи, на випадок атомної війни проводилися постійні навчання з евакуацією, відпрацьовувалася евакуація, діяли спеціальні сховища, де люди могли би сховатися на випадок такої катастрофи. Зараз на випадок катастрофи на будь-якій АЕС люди мають, де врятувати себе?
Дмитро ХМАРА, експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру: "Хочу сказати, що інформування населення з питань атомної енергетики і безпеки - це на сьогодні є один з головних моментів, яким не займається держава. І про це говорять не просто люди, які далекі від атомної енергетики, про це говорять співробітники атомних станцій, які живуть у містах-супутниках АЕС".
Андрій СМІЯН, ведучий: Дякую вам.
На українців чекає чергове подорожчання газу | name="article2">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки тижня (выпуск 21:00:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 4
21:13:38-21:19:30(время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: На українців чекає чергове подорожчання. Вже з середини наступного місяця ціна газу для населення може зрости на 20%. Ще відсотків 10 збираються накинути у червні. Підстави для цього називають такі - довести тарифи до економічно обґрунтованого рівня вимагає Міжнародний валютний фонд, який кредитує Україну. Крім того зростає вартість російського газу. Однак в України є і газ вітчизняного видобутку.
Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Традиційна українська страва борщ стає делікатесом. Одна лише білокачанна капуста коштує вже майже 14 гривень. Незабаром пікантності смаку додаватиме і нова ціна на блакитне паливо. Останнє 50%-ве підвищення ціни на газ українці смакують лише півроку. Щойно призвичаїлись, час готуватися до чергової добавки. Про необхідність збільшити ціну на газ для населення говорить не лише МВФ.
Віктор МЕРКУШЕВ, член НКРЕ: "І тому безумовно є підстави говорити про необхідність підвищення ціни. Але говорити про те, що коли воно буде, і яким чином - чи це буде 20%, чи 25%, чи 30%, за попередніми розрахунками, вона складає десь біля 20-25%".
Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: На внутрішньому українському газовому ринку діє дві базові ціни - для підприємств і для населення. Вони різняться. Промислові споживачі платять понад 3 тисячі гривень за тисячу кубометрів. Це ціна імпортного палива плюс видатки та податки. Населення залежно від обсягів споживання платить від 725 гривень до майже 3 тисяч за один і той самий газ українського, до речі, видобутку. Свого газу Україна видобуває щороку близько 20 мільярдів кубометрів. Населення споживає близько 17,5. виникає запитання - яка ж ціна нашого блакитного палива та відповідно - чому воно дорожчає? З цим питанням ми звернулися в НАК "Нафтогаз", якому це паливо і належить. Відповідати не захотіли. Собівартість назвали комерційною таємницею. Тоді "Підсумки тижня" звернулися до НКРЕ. І там завісу внутрішнього ціноутворення на газ дещо відслонили.
Віктор МЕРКУШЕВ, член НКРЕ: "Дійсно собівартість газу, якщо говорити про поточний рік, це вже на рівні біля 300 гривень. До цієї собівартості нам обов'язково необхідно додати деякі податки. Тобто якщо це все скласти і розрахувати плюс прибуток, а потім податок на додану вартість, то виходить дійсно та ціна, яка є".
Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Отже населення вже платить достатньо. Тоді про яку економічну обґрунтованість йдеться?
Сергій ДЯЧЕНКО, експерт енергетичних програм центру Разумкова: "Если бы добывающие компании напрямую продавали газ населению, то где-то они были бы рентабельны. Однако там система другая. У них выкупает полностью газ НАК "Нефтегаз Украины" и продает этот ресурс "Газу Украины", а тот в свою очередь передает этот ресурс так называемым облгазам".
Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Виходить, прибуток видобувних компаній йде не на розвиток нових родовищ, а здебільшого на розрахунки за російський газ. Коштів ледь вистачає на те, щоб покрити заборгованість облгазів, тобто споживачів перед "Нафтогазом".
Віктор МЕРКУШЕВ, член НКРЕ: "На теплокомуненерго йде імпортований газ. Його кінцева ціна біля 3 тисяч. Сплачує теплокомуненерго 1309. Візьміть різницю. Ця різниця повинна лягати чи на бюджет, чи на НАК "Нафтогаз України".
Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Крім того, як кажуть експерти, в облгазів завжди є спокуса дешевий український газ продати підприємствам за ціною імпортного, який можна віддати населенню та отримати на нього дотацію з держбюджету.
Віктор МЕТАЛІДІ, директор гірської компанії "Укргеопроект": "На самом деле как бы газ в трубе разделить невозможно. Он весь находится в газотранспортной системе. У нас население потребляет вместе с теплоэнергетикой до 40% газа из общего потребления по стране".
Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: В Європі немає так званого перехресного субсидіювання, бо там єдина ціна на газ. Населення платить стільки, скільки промисловість. Але по-перше, там інші зарплати, по-друге, люди вміють економити, і по-третє, у них немає власного газу, а у нас є. І кожному українцю це має бути вигідно.
Олександр ТОДІЙЧУК, президент Київського міжнародного енергетичного клубу: "Новержці майже 100% газу свого продають, який купують. Але за отримані кошти, за рахунок того, що вони створили для себе дешеву енергію, це енергія підземних вод, теплові насоси, енергія знімається з хвиль, вітряки і так далі. Вони отримують надзвичайно великі кошти в казну. Кожен норвежець в січні-лютому отримує на свій рахунок від 3 до 5 тисяч євро. НАК "Нафтогаз" є державною компанією акціонерною і ми де-факто являємося акціонерами цієї компанії".
Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Потенціал, закладений у наших надрах, вабить можливістю енергетичної незалежності. На практиці здобути цей ресурс у користування дорого, довго та небезпечно. Тож без інвесторів та закордонного досвіду і техніки ми не обійтися.
Віктор МЕТАЛІДІ, директор гірської компанії "Укргеопроект": "Технологии - это пол-дела. Важна организация. Потому что если мы там будем бурить скважину полгода, а она бурится, скажем, современными способами, техникой за 2 недели, то вы понимаете, цена ее какая будет. Вот это и весь вопрос - количества денег необходимых".
Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Зараз активно ведуться перемовини із США щодо видобутку сланцевого газу, втім поки що не відомі терміни роботи та перспективи. Поки ж Україна лишається енергетично залежною. А ціна на нафту, до якої прив'язані базові параметри російського палива для України, росте. За таких умов в Україні дешевим борщем, як і дешевим газом, поки не пахне.
В країні збільшується кількість багатіїв | name="article3">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки тижня (выпуск 21:00:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 5
21:19:31-21:24:37(время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Для багатьох українців чергове подорожчання газу і комунальних послуг - справжнє випробування. Але є і інша статистика. Її оприлюднили цього тижня. В країні збільшується кількість багатіїв. А їхні доходи ростуть як на дріжджах. Сумарний статок 10-х найбагатших людей України нині більший, ніж бюджет держави.
Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: В Україні - 21 мільярдер. До кризи людей, що мали цифри з 9 нулями доларів США було не більше 10. Так порахували фахівці одного з журналів, що спеціалізується на політиці та економіці. Тут склали рейтинг найбагатших. Врахували тільки те, що багатіям належить офіційно - банківських рахунків, маєтків, іншого власного майна не чіпали.
Михайло ГЛАДКИЙ, головний редактор журналу: "Мы учитываем только видимые активы компаний. Если мы подозреваем, что фигурант рейтинга владеет каким-то активом, но не можем этого доказать, в отчетах мы этого не учитываем".
Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Найбагатшою людиною 4-й рік поспіль залишається Рінат Ахметов. За рік його капітал став важчим на 7,5 мільярдів доларів. Особливість цьогорічного списку полягає в тому, що тут люди не лише з Києва, Донецька та Дніпропетровська, як було ще кілька років тому. Географія мільйонерів розширюється. Так само більш різноманітним стає їхній успішний бізнес.
Михайло ГЛАДКИЙ, головний редактор журналу: "В розничной торговле вообще произошел какой-то взрыв. Весь ритейл просто поднялся из пепла, активно развивался. И практически все компании за некоторым исключением демонстрировали очень впечатляющий рост в прошлом году".
Ольга ПІВІКОВА, економічний експерт: "Много аграриев, медиа-магнатов. Безусловно прошлый год характеризовался активным потреблением СМИ, телевидение стало для населения одним из важных развлечений. Соответственно вырос рынок потребления медиа и за счет этого выросли активы компаний. Следует также отметить алкогольную отрасль".
Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Економісти порахували найбагатших українців. Серед двох сотень чи не третина має відношення до політики. І більше ніж 20 з них засідають у цій залі. Серед українських багатіїв - 35 депутатів Верховної Ради і 5 чиновників виконавчої влади. Сукупні статки українських мільярдерів і мільйонерів у 2,5 рази більші за річний бюджет України. Колеги-депутати за своїх радіють.
Олександр ЄФРЕМОВ, голова фракції Партії регіонів: "У нас начинается восстановление экономики после кризиса. Потому что как правило, те суммы, которые указываются, это не деньги, которые есть у людей, а их собственность. И если эта собственность уже проиндексирована на ту же самую сумму, она восстановлена, то это положительно говорит о развитии экономики нашего государства".
Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Психолог Ольга Любченко те, що багаті стали ще багатшими, пояснює інакше. Переконана: людина, котра вміє заробляти мільйони, це насамперед професіонал, який бере на себе відповідальність за всі свої дії. Тоді як інші лише чекають і пояснюють, чому у них не вийшло.
Ольга ЛЮБЧЕНКО, психолог: "Дело в том, что понятие кризиса - это чисто психологическое понятие. Одни люди кризис воспринимают как проблему, как сложность, как трагедию, как что-то неизбежное в своей жизни. А другие понимают, что кризис - это время, когда есть возможность сделать что-то большее".
Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Мохаммад Захур - один з небагатьох іноземців, які потрапили до українського рейтингу. Він 58-й у списку багатіїв. Його прізвище тут вперше. Каже: якщо хочеш стати заможним, потрібно багато працювати і вивчати досвід тих, кому це вже вдалося.
Мохаммад ЗАХУР, власник Істіл груп: "Журналом, пожалуй, не обойтись тут, как стать богатым и успешным. Для этого нужно читать много литературы, много журналов. И я бы порекомендовал читать автобиографию успешных людей. Там конечно есть эти рецепты".
Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: За минулий рік учасники рейтингу стали багатшими рівно вдвічі. Більше того, автори переліку розповідають, що цьогоріч вперше багаті з Пекіну розповідають про свої статки. Журналістам припинили погрожувати та заважати дізнаватися про активи мільйонерів. Економічний експерт Ольга Півікова пояснює - український бізнес стає прозорішим. Більше компаній виходять на міжнародні ринки, а їхні власники звикають до цивілізованих методів ведення бізнесу. Тепер потрапити до рейтингу найбагатших престижно. Адже це робить їхні статки легальними і допомагає залучати партнерів та інвесторів.
Україна хоче створити зону вільної торгівлі з Ізраїлем | name="article4">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки тижня (выпуск 21:00:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 6
21:24:38-21:28:00(время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Можливо, наступного року українці зможуть примножити свої статки і завдяки вільній торгівлі з Ізраїлем. Зону вільної торгівлі з цією країною хоче створити українська влада. Відповідну пропозицію Ізраїлю зробив Прем'єр Микола Азаров, який цього тижня відвідав Тель-Авів і Єрусалим. Деталі майбутньої угоди планують обговорити на спеціальній зустрічі у червні.
Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Ігрова кімната, сучасні іграшки, комп'ютери. Та і не скажеш, що це відділення ізраїльського медичного центру. Але тут лікують дітей з важкими онкологічними захворюваннями. Серед них і 4 маленьких українців. Курс лікування, що включає хіміотерапію, тривалий і дорогий. Він для цих дітей - остання надія вижити. Їхні батьки забирали кошти всім миром. Зрештою зверталися по допомогу до влади. Бо грошей не вистачало, а переривати лікування не можна. Не їхати за кордон можна було б, якби і в Україні був подібний онкоцентр. Український Прем'єр, який цього тижня відвідав ізраїльський заклад, пообіцяв: за рік його збудують на базі столичного "Охматдиту". А поки сюди у Тель-Авів приїдуть українські медики - стажуватися і переймати досвід.
Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: "Мы настроены на то, чтобы у себя воссоздать и создать условия для лечения тяжелых заболеваний. Но мы не исключаем возможность лечения наших больных в тех центрах, где есть очень высокие достижения медицины".
Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Ізраїль готовий поділитися своїм досвідом. І не тільки своїми досягненнями в медицині, а й в аграрному секторі. Тут вміють збирати чималі врожаї на фактично неродючих грунтах, зазначив на зустрічі з українським Прем'єром Президент Ізраїлю Шимон Перес.
Шимон ПЕРЕС, Президент держави Ізраїль: "И Украине нет нужды менять свои географические особенности, свою территорию. Нужно изменить только систему ее обработки".
Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Товарообіг між Україною та Ізраїлем порівняно невеликий. Але ми більше експортуємо, ніж імпортуємо. За словами українського Прем'єра, змінити ситуацію може запровадження зони вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем.
Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: "Я призываю израильскую сторону сделать следующий шаг после отмены визового режима. Если бы серьезно постарались, мы могли бы до конца года завершить переговоры о создании зоны свободной торговли".
Сергій СИВОЛАП, кореспондент: За словами Миколи Азарова, є всі шанси підготувати низку документів щодо зони вільної торгівлі до візиту Президента України в Ізраїль, який запланований на кінець цього року. А діалог розпочнеться вже в червні - на засіданні україно-ізраїльської комісії.
Авігдор ЛІБЕРМАН, віце-прем'єр-міністр, міністр закордонних справ держави Ізраїль: "Мы надеемся, что в этом году будет сделан существенный прорыв не только в наших политических, но и прежде всего, экономических отношениях".
Сергій СИВОЛАП, кореспондент: Під час зустрічі Миколи Азарова з його колегою Веніаміном Нетаньяхо, була висловлена зацікавленість ізраїльської сторони у співпраці в космічній галузі та авіаперевезень. Після введення безвізового режиму пасажиропотік збільшився на 20% і нинішніх рейсів не вистачає. В свою чергу українці висловили бажання взяти найактивнішу участь в розробці газових родовищ на шельфі Середземного моря.
В Україні скоро почнеться посівна | name="article5">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки тижня (выпуск 21:00:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 7
21:28:01-21:32:00(время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Якщо погода не підведе, з дня на день країну охопить посівна. Тож "Підсумки тижня" вирішили дізнатися - які прогнози на врожай, і скільки коштуватиме хліб із цьогорічної пшениці. Сьогодні тема актуальна як ніколи. Останнім часом хлібним питанням всерйоз перейнявся і уряд. Для підтримки вітчизняних аграріїв створили спеціальну компанію "Хлібінвестбуд". Вона закуповуватиме у фермерів зерно, сплачуючи частину грошей авансом, і продаватиме добрива та пальне за пільговими цінами. Це може здешевити продукцію і для звичайних покупців.
Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Ажіотаж на ринку борошна змусив уряд цього тижня відкрити засіки. Держава забороняє пекарням самостійно підвищувати ціни на популярні сорти хліба. І щоб пекарі не працювали на збиток, для них намололи борошна із зернових запасів Держрезерву.
Олексій ЛЕЛЮК, голова Держрезерву України: "Если сравнить сегодня по высшему сорту то, что сегодня предлагают коммерсанты, в зависимости от региона, это от 3,20 до 3,60 цена муки высшего сорта с НДС. Наше предложение - 2 гривны 60 копеек. Значительно дешевле, чем предлагают. Одно условие - эта мука должна идти на социальные сорта хлеба".
Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: А як зміниться вартість борошна з новим врожаєм? Наразі зерна очікують зібрати принаймні не менше, ніж торік. На цьому полі на Київщині пшениця перезимувала добре. А борошно роблять зазвичай саме з озимини.
Сергій ОСАДЧУК, агроном: "Вона розпущена, у неї добра первинна коренева система. Вторинна коренева система ще не утворилася. Вона пізніше піде, коли відновиться вегетація. Піде у рост".
Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Погода поки що сприяє аграріям по всій Україні. Суттєвих втрат посівів після зими немає.
Тетяна АДАМЕНКО, агрометеоролог: "Завдяки наявності снігу на полях, знижень критичних температури грунту не було, тому практично відмерзання не відбулося".
Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Зовсім інша справа з фінансами. У порівнянні з минулим роком, витрати на вирощування зернових зросли орієнтовно на чверть. І вирощувати пшеницю стає просто не вигідно.
Іван КУДЛАЙ, директор агрофірми: "Затрати значно великі. Якщо немає прибутку, немає стимулу для того, щоб їх... Ми переорієнтовуємося на інші культури".
Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Цього тижня компанія "Хлібінвестбуд" почала укладати угоди про форвардні закупівлі, тобто купівлю зерна з майбутнього врожаю.
Роберт БРОВДІ, директор ТОВ "Хліб Інвестбуд": "Оплата зерна відбуватиметься у три етапи. Перший транш у розмірі 50% виробник отримає одразу після укладання угоди. Другий транш - 20% вартості зерна - буде перераховано по мірі росту культури. Решта 30% буде оплачено за результатами зібраного врожаю і відправки його на склади".
Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Ціни на закупівлю визначені урядом. Залежно від класу пшениці орієнтовно 1600-1800 гривень за тонну.
Іван КУДЛАЙ, директор агрофірми: "Якщо залишиться ціна, уряд задекларував 1700 гривень, то ми можемо сказати, що ми в цьому році будемо мати собівартість вирощування зернових 1700 гривень".
Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Щоб не вийти в мінус, аграріям доводиться шукати способи зменшення витрат. Першим ділом вдвічі скоротили використання міндобрив.
Сергій ОСАДЧУК, агроном: "Половина економії вже є. Це не через те, що ми не хочемо. Ми хочемо це робити. Але ми фінансово просто це не витягуємо".
Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Ще один головний біль на селі - зростання цін на пальне. На цьому підприємстві торік солярку купували за 6 гривень. Цього року першу партію довелося взяти вже за 8,20.
Сергій ОСАДЧУК, агроном: "Для сільського господарства треба, щоб вони хоча б в межах 7 гривень були".
Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Саме за такою ціною аграрії вже могли купити цього тижня дизпаливо з Держрезерву. Перші на черзі за дешевою соляркою - ті, хто погодився продати врожай "Хлібінвестбуду". Якою б не була ціна пального, чекати на його подешевшання в аграріїв немає часу, адже наступного тижня час сіяти. Бо хто не встигне посіяти, той і жати не буде.
Дуже багато людей останнім часом стали довіряти контактерам | name="article6">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки тижня (выпуск 21:00:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 8
21:32:01-21:38:05(время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Якщо аграрії у своїх прогнозах відштовхуються від фактів і досвіду, то герої наступного сюжету використовують зовсім інше джерело інформації. Вони називають його вищим розумом, а таких людей - контактерами. Один із них звернувся до редакції "Підсумків тижня". Чоловік хотів попередити, що цього тижня в Україні може трапитися велика техногенна катастрофа або інша біда. Ставитися до контактерів можна по-різному, але факт - дуже багато людей останнім часом стали довіряти таким дивакам.
Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Ця з виду вишиванка насправді містить інформацію про майбутні події в Україні. Так каже Юрій Марчук. А ще чоловік переконаний, що контактує з космосом. Цього тижня він отримав тривожне послання.
Юрій МАРЧУК, контактер: "Будет достаточно сложная ситуация по нашей стране, начиная с 2 часов ночи 14 марта по 8-10 часов вечера 20 марта".
Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Юрій розповідає, що сигнали із космосу розшифровує вже більше 10 років. І ще жодного разу не траплялося помилок. Цього разу Юрій попереджає - на тижні очікуються катаклізми, що можуть призвести до людських жертв. Можливо, щось відбувається просто у цей момент.
Юрій МАРЧУК, контактер: "Здесь есть несколько причин. Первая - это всплеск энергии по тем странам, которые сейчас меняют своих правителей. Это раз. Это африканский континент, Ближний Восток. Вторая причина - это нестабильная ситуация на Солнце. И третья причина - это приближение Луны".
Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Всі ці фактори призвели нібито до аномальних змін магнітного поля саме на території України. Контактерство або ченнелінг - дослівно з англійської - проведення каналу. Так називають стійкий зв'язок людини з позаземними сутностями. Астропсихолог Олена Осипенко не вважає цей зв'язок вигадками хворої уяви. На її думку, це цілком реальні речі.
Олена ОСИПЕНКО, астропсихолог: "Каждый человек может получать такую информацию. Называют люди, что она приходит из космоса. На самом деле об этом говорил еще академик Вернадский. Он определил, что вокруг Земли существует наосфера. Это как аура Земли - информационная оболочка, в которой содержится прошлое, настоящее и будущее о нашей Земле".
Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Артем Білик вивчає аномалії з наукової точки зору. І досвід переконує дослідника - феномен контактера з космосом - не вигадка. Такі люди існують насправді.
Артем БІЛИК, кандидат технічних наук: "Тобто якщо відкинути ту думку, що деякі люди, скажімо, просто не мають якось інформації, а вигадують, якщо прийняти гіпотезу, що люди деякі дійсно отримують якусь інформацію ззовні, а це можливо, тому що Земля - відкрита система".
Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Зазвичай в Україні про те, що проблема прогнозування надзвичайних ситуацій існує, починають говорити вже після того як катастрофа забере сотні людських життів. Аварії на шахтах, повені на Закарпатті, вибух газу у Дніпропетровському будинку. І ціла серія ДТП на залізничних переїздах. Людські жертви та розруха і одне запитання - чи можна було це передбачити і запобігти трагедіям? Заради прогнозів навіть у Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій почали співпрацювати з екстрасенсами, астрологами та урологами.
Юрій КОЛЕСНІЧЕНКО, начальник управління прогнозування МНС України: "Можна прислуховуватися до таких людей. І я думаю, що треба це робити. Тому що це в якийсь спосіб привертає увагу людей, в першу чергу. Люди якось будуть запобігати, щоб з ними щось не трапилося. Так само це може привернути увагу і керівників, і підприємств великих, і автотранспортних підприємств".
Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Окрім контактера Юрія Марчука ще на початку цього тижня ймовірність катаклізмів в Україні підтвердити й астрологи.
Валерій МОСКОВЧЕНКО, астролог: "Підтверджується - напружена ситуація буде до 20 числа. Можуть бути якісь факти. Астрологія підтвердила".
Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Протягом тижня в Україні таки мали місце кілька надзвичайних ситуацій. У ніч проти вівторка 15 березня по всій Україні зафіксували аномальне підвищення температури повітря майже на 8 градусів, хоча синоптики його не очікували. На 15 хвилин зупинилися поїзди у столичному метро на харківській лінії. А в Хортицькому районі на Запоріжжі прорвало газолін.
Сергій МОРОЗОВ, головний інженер ПАТ "Запоріжгаз": "Это была контролируемая ситуация. Реальная угроза взрыва при присутствии газа присутствует всегда. Важно - как к этому относятся службы, как к этому относятся потребители".
Ірина СИМОНІНА, кореспондент: У Черкасах горів склад з побутовою хімією. А у Києві 2,5 години палав будинок культури "Більшовик". Із вогнем боролися понад 2 сотні пожежників. Під час займання у приміщенні якраз тривала репетиція. Людей вчасно евакуювали.
Костянтин ОСІННІЙ, головний державний інспектор з пожежного нагляду Шевченківського району м. Києва: "За попередньою інформацією, це почалася від штор, куліси. Попередня причина з'ясовується. По попереднім висновкам і те, що встановлено, потерпілих і травмованих, і загиблих немає".
Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Такі події трапляються регулярно незалежно від прогнозів. Насправді ж якогось гіперкатаклізму в Україні не сталося. На такий випадок в нетрадиційних прогнозистів є вагомий аргумент на свій захист.
Юрій МАРЧУК, контактер: "Говорить просто, как многие говорят, пророчества, произойдет то-то, это, во-первых, неправильно. Во-вторых, это аморально, потому что пророчество дается для того, чтобы оно не произошло".
Ірина СИМОНІНА, кореспондент: Та прогнозисти не губляться. Передбачають ще масштабніші катаклізми. Щоправда, у Японії. Для України прогноз контактерів з космосом на наступний тиждень цілком спокійний.
Анонс програми "Точка зору". | name="article7">вверх |
УТ-1 : Передача Підсумки тижня (выпуск 21:00:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 9
21:38:06-21:38:45(время эфира)
Андрій СМІЯН, ведучий: Вже за кілька хвилин програма "Точка зору" з Юрієм Громницьким. Юрію, вітаю. Яку тему ви з гостями обговорюватимете цього разу?
Юрій ГРОМНИЦЬКИЙ: "Вітаю. Сьогодні у програмі "Точка зору" говоримо про жорстку заяву Прем'єра Росії Владіміра Путіна. Він вважає, що у випадку підписання договору про зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом Москва почне будувати митні кордони з Україною. Експорт товарів з України до Росії - це тисячі робочих місць для українців. Чи економічна співпраця України з ЄС або України з Росією є взаємовиключними? Що саме так непокоїть Прем'єра Росії, який вдався до стилю ультиматумів? Про це в сьогоднішній програмі "Точка зору" за кілька секунд".
1+1 выпуск 19:30
Маховик подій у Лівії розкручується буквально з кожною годиною | name="article8">вверх |
1+1 : Передача ТСН. Тиждень (выпуск 19:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 2
19:34:00-19:35:20(время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Маховик подій у Лівії розкручується буквально з кожною годиною. Мій колега Григорій Жигалов стежить за ними просто в апаратній, куди приходить найсвіжіша інформація. Григорію, що стало відомо за останні півгодини?
Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Отже, з останніх новин, щойно 4 італійських винищувачі приземлилися на військовій базі на Сицилії, аби, можливо, взяти участь у війні проти Лівії. Також піднялися у повітря катарські літаки і рушили у бік Джамахірії. Вже завтра до військової операції готуються долучити Бельгія. У самій Лівії танки Каддафі увійшли у місто Місрата. І там зараз триває серйозний бій між повстанцями і урядовими військами. Ця війна виходить далеко за межі однієї африканської країни, підтверджує наступна інформація. у Лівії вже є один український полонений. Озброєні люди захопили у порту Тріполі італійське судно. Екіпаж - 11 моряків, в тому числі і один українець. Крім того у Бенгазі працюють 5 українських медиків. Свого часу вони відмовилися евакуйовуватися з цієї країни і зараз допомагають пораненим. І не зважаючи на війну, у Лівії працює українське диппредставництво. Тому в українському МЗС нагадують, що якщо українці потраплять у халепу, будь ласка, не зволікайте і звертайтеся по допомогу. Алло?
До 2030 року Україна запланувала збудувати аж 20 нових енергоблоків | name="article9">вверх |
1+1 : Передача ТСН. Тиждень (выпуск 19:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 6
19:40:40-19:44:15(время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Україна, яка цього року відзначить 25 років чорнобильської катастрофи, теж має привід серйозно замислитися, адже в планах уряду і досі є цифра, яку витяг на світ божий мій колега Станіслав Ясинський. До 2030 року Україна запланувала збудувати аж 20 нових енергоблоків.
Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Потужно, чисто, дешево - три постулати на користь ядерної енергетики. Дійсно, при нормальній роботі атомна станція може забезпечити енергією регіон, не забруднює атмосферу парниковими газами і не спалює тисячі тонн все дорожчого газу і мазуту. На фасаді Інституту ядерних досліджень - мозаїка 70-х років - двоє кремезних атомників приборкують джерело енергії голими руками.
Василь СЛІСЕНКО, завідувач відділу Інституту ядерних досліджень: "На данный момент нет альтернативы ядерной энергетике в промышленных масштабах. И поэтому 50-100 лет ядерная энергетика будет развиваться".
Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Розвиватися та ще й як. В світі працюють над програмою 2020 - до 2020 року вийти на 20% споживання енергії вітру, сонця і хвиль. В Україні - своя реальність - відновлювальна енергетика у нас складає менше 1% енерговиробництва. Натомість енергія атому добігає 50%. Але і це не межа. До 2030 року Україна запланувала збудувати 20 нових енергоблоків. Вартість цього проекту - 40 мільярдів гривень щороку.
Володимир САПРИКІН, незалежний експерт з енергетичних питань: "Безумовно, такі фантастичні плани треба переглядати у бік зменшення. І пріоритетом мають бути подовження строку роботи діючих електростанцій".
Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: В Україні немає довгострокової стратегії економічного розвитку. Тож невідомо, скільки електроенергії потребуватимуть наші заводи через 10-15 років. Утім Україна не втрачає атомний ентузіазм і залучає 4 мільярди російських інвестицій для добудови двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Для порівняння, будівництво з нуля 2 реакторів в Китаї обійдеться трохи більше 3 мільярдів. Але найдивніше не це. За даними минулого року, коефіцієнт використання потужностей працюючих станцій складає менше 70%. А збудовані 2004-го реактори на Рівненській та Хмельницькій станціях взагалі вмикають по черзі.
Ольга КОШАРНА, ведучий науковий співробітник відділу енергетики і ядерної безпеки Інституту стратегічних досліджень: "Вже 5 років нові блоки не працюють на повну потужність, а тільки по черзі через банальну причину - досі не збудовані лінії електропередач для зняття з них потужностей. Запланувати якихось 300-500 мільйонів доларів на таку дрібницю як ЛЕП чомусь забули".
Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент:Енергію діти нікуди. То навіщо нам нові АЕС? Через тиждень після японських подій українські атомники зібралися, щоб заспокоїти громадськість - в Україні реактори набагато безпечніші, землетрусів і цунамі не трапляється. Утім вже сьогодні на посилення безпеки існуючих реакторів потрібно викласти 15 мільярдів гривень - по мільярду на кожен. Гроші на це шукають за кордоном. А протягом найближчих 10 років спливе термін використання 10 українських енергоблоків. Все це неодмінно позначиться на рахунках за електроенергію. І гасло "Потужно, дешево, чисто" вже не виглядатиме так правдиво.
Гість програми - Юрій Урбанський, директор Національного екологічного центру України | name="article10">вверх |
1+1 : Передача ТСН. Тиждень (выпуск 19:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 7
19:44:16-19:47:55(время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Згадуючи знамениту зону Вранча у Карпатах, науковці вже не так активно запевняють нас, що Україну землетруси оминуть. Натомість рівень сейсмічної безпеки найбільшої в Україні та Європі атомної станції - Запорізької - невідомий і досі. Про це газеті "Дзеркало тижня" розповів заступник директора Інституту геофізики Академії наук Олександр Кендзьора. А в нашій студії зараз людина, яка ще з 97 року протестувала проти добудови двох атомних реакторів в Україні. Юрій Урбанський - представник Національного екологічного центру. Вітаю вас, пане Юрію. Отже, аргументи атомників - потужно, чисто, дешево - ми щойно чули. Чому ви залишаєтеся досі ярим противником розвитку атомної енергетики України?
Юрій УРБАНСЬКИЙ, директор Національного екологічного центру України: "Тому що я не вірю в ці аргументи. Я знаю, що нас обманюють і фактично у нас є контраргументи. Да, дійсно, потужно. Вони прихильники великих проектів, нам дісталася енергозалежна промисловість від Радянського Союзу. І фактично для забезпечення цієї промисловості потрібна дійсно така потужність. Але з іншого боку, ця промисловість, вона не є енергоефективною, вона є неконкурентноздатною. І якщо вартість електроенергії, яка буде, яка виробляється, буде адекватною, то ця промисловість просто-напросто перестане бути конкурентоздатною. Зараз штучно стримується тариф на атомну електроенергію якраз для того, щоб ці старі заводи працювали прибутково".
Алла МАЗУР, ведуча: Дешева, вона все-таки лишається дешевою.
Юрій УРБАНСЬКИЙ, директор Національного екологічного центру України: "Це відносно дешево. Ми просто за неї платимо, але не в тарифі за електроенергію. Починаючи від сплати за досі ліквідацію наслідків чорнобильської аварії і, наприклад, згадуючи проблеми невирішені проблеми, наприклад, з відпрацьованим ядерним паливом, яке просто-напросто збирається, фактично, в чорнобильській зоні у тимчасових сховищах. І все. Забути - залишити нашим нащадкам. Хай вони розбираються, що з ним робити".
Алла МАЗУР, ведуча: Але багато країн світу вірять все-таки в останній аргумент - це чиста енергія.
Юрій УРБАНСЬКИЙ, директор Національного екологічного центру України: "Ну насправді вона не є чистою. Навіть працюючи атомні станції, працюючі у штатному режимі, вони певною мірою роблять і радіоактивне забруднення. І також вони впливають і на навколишнє середовище іншими шляхами. Сьогодні згадали Запорізьку атомну, яка знаходиться на Дніпрі. Ця станція, фактично, перетворила Каховське водосховище у свою водойму-охолоджувач. Відсутня перемичка між ставком-охолоджувачем і Каховським водосховищем. Тому фактично вся вода із реакторів, вона прямотоком іде в Каховське водосховище і радіоактивно забруднюючи, і забруднюючи також іншими речовинами".
Алла МАЗУР, ведуча: Добре. Ці аргументи зрозумілі. Який інший шлях ви пропонуєте. Який шанс, що ваші ідеї почують. Чи може Україна насправді змінити свою стратегію ядерну?
Юрій УРБАНСЬКИЙ, директор Національного екологічного центру України: "Хотілося би сподіватися, щоб чули нас не тільки, коли відбуваються подібні трагедії, як відбулася в Японії. А який шлях? Ви знаєте, у вашому сюжеті було, що спливає термін експлуатації. Ми виступаємо за те, щоб ці відпрацьовані реактори, їм не подовжували термін експлуатації. Тому що чим далі він працює, тим вищий ризик, що може щось відбутися. І якраз в Україні є поки час. У нас будуть виводитися реактори, нам треба буде заміщувати альтернативну енергетику".
Алла МАЗУР, ведуча: Добре. Ми зрозуміли вашу думку. Спасибі за те, що ви прийшли до нас у студію. Дякую за цю розмову. Юрій Урбанський - активіст Національного екологічного центру України, як ви чули, спростовував традиційні заяви про атомну енергію, як чисту і дешеву.
За можливість вільно перетинати кордон Євросоюзу наші співвітчизники тисячами присягають на вірність іншим державам | name="article11">вверх |
1+1 : Передача ТСН. Тиждень (выпуск 19:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 8
19:48:45-19:54:15(время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Пошматована Україна. Там може закінчитися масова паспортизація етнічних угорців та румун на Закарпатті, Буковині, Одещині і росіян в Криму. За можливість вільно перетинати кордон Євросоюзу наші співвітчизники тисячами присягають на вірність іншим державам. Ну а в сусідніх країнах тим часом оживають розмови про славне минуле великих імперій, коли межі їхні закінчувалися на нинішній території України.
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: У закарпатському архіві не можуть пригадати, коли раніше громадяни так цікавилися власним генеалогічним деревом.
Михайло ДЕЛЕГАН, директор Державного архіву Закарпатської області: "Обсяги роботи зросли неймовірно. Я просто говорю - фантастично. На одну людину приходиться по нормі виробітку..."
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Відвідувачів архіву цікавить лише одне - документальне підтвердження проживання їхніх предків від угорської юрисдикції. Цього достатньо, щоб стати громадянином сусідньої держави.
Чоловік: "На всякий випадок нехай воно буде".
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: І ще до угорців паспортизувати громадян України почали румуни. У його кишені - два паспорти - український у румунський. Кожна сторінка румунського щільно проштампована відмітками про перетин кордону. За перепустку до Євросоюзу він заплатив лише 500 доларів. І ось тут у генконсульстві Румунії в середмісті Чернівців присягнувся на вірність іншій державі.
Андрій, власник подвійного громадянства: "В генеральном консульстве сказали, что я должен быть законопослушным гражданином Румынии и подписал присягу".
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: За різними підрахунками тільки на Буковині 50 тисяч співвітчизників може бути одночасно і громадянами Румунії. Скільки насправді, генконсул воліє мовчати. Не великою любов'ю, а вільним пересуванням Європою - винятково цим керуються співвітчизники, коли клянуться бути відданими іншій державі. А от у сусідів, підозрює професор Буркут, цілеспрямована кампанія. У Бухаресті достатньо гарячих голів, які досі марять про велику Румунію за рахунок Буковини та Одещини.
Ігор БУРКУТ, професор політології і права Чернівецького університету: "Є вкрай небезпечним, якщо врахувати досвід Південної Осетії та Абхазії, де більшість мешканців цих республіки і області в складі Грузії отримали російські паспорти".
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Румунські дипломати, акредитовані в Україні, у паспортизації вбачають лише акт гуманізму. "Спрощена процедура, передбачена в румунському законі, надана для моральної компенсації тим, хто не за своєю волею позбувся румунського громадянства, а також їхнім нащадкам". Тим часом формування румунської колонії в Україні лише посилюється. Суто молдавське село Комишівка схоже на порохову діжку. Тут кілька років триває релігійне протистояння між українською та румунською церквами. Поки українська православна церква збирала гроші на храм у селі, за два роки не без фінансової підтримки Бухареста звела церкву з ідентичною назвою, але бессарабського патріархату.
Отець Олексій (Греку), настоятель Петропавлівської церкви села Комишівка: "Они считают, что это румынская земля. Они хотят уже через церковь завладеть этой территорией".
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Прорумунські сили ангажують молдаван під час перепису населення 2012 року визнавати себе румунами. І таку роботу ведуть давно.
Анатолій ФЕТЕСКУ, президент Асоціації молдаван України: "Они должны назвать себя румынами, потому что так хочется Бухаресту".
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Румунізація молдаван має цілком прагматичну мету - офіційно збільшити нацменшини в регіоні до 20%.
Іван ПАЗЯК, керівник відділу Чернівецької ОДА: "Потім ставити питання про якусь автономію, національну автономію".
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Національну автономію від країн-сусідів також вимагає і Угорщина. Закон, який дозволить приймати громадянство іноземним угорцям зіпсував стосунки Угорщини зі Словаччиною, Румунією і Сербією. І лише Україна чомусь утрималась від подібної риторики.
Іштван ТОТ, Генеральний консул Угорської республіки в Україні: "Я не можу сказати, що до нашого консульства звертається багато охочих отримати громадянство. Але можу запевнити, що всі, хто нададуть необхідні документи, його отримають".
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Генконсула Угорщини, власне як і посольство Румунії, зовсім не бентежить двозначність ситуації, адже українські закони забороняють мати подвійне громадянство.
Юдіта СЕМЕРЕВА, етнічна угорка: "Я вже давно в Угорщині, тому і українську мову трохи забула".
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Типова для Закарпаття картина. Тамтешня молодь зорієнтована на Будапешт через незнання державної. Учням шкіл уряд Угорщини виплачує щорічні стипендії.
Іштван ГАЙДОШ, міський голова Берегового: "Там навчаються угорською мовою, підтримують, ми за це вдячні".
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: В Україні ці освітні міни не бачать. Державна мова все ще предмет для дискусій. Тим часом жителі Берегового у місцях компактного проживання угорців на референдумі проголосували за повернення місту мадярської назви Берегзас. На органах державної влади по два державні прапори - український і угорський. Угорці попри заборону Євросоюзу зону малого прикордонного руху в Закарпатті подовжили до 50 кілометрів, у яку потрапило Мукачеве. І над славетним Мукачівським замком встановили тотемний знак мадярів - птах Турл. Ним колись мадяри мітили завойовані території.
Марина ОСТАПЕНКО, речник Служби безпеки України: "Служба безпеки контролює ситуацію в межах своєї компетенції. Всю інформацію ми передаємо до відповідних органів".
Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Служба безпеки України як завжди лаконічна. Міністерство закордонних справ взагалі мовчить. Ще до отримання безвізового режиму до Європи Україна може опинитися в Європейському Союзі. Щоправда, частинами. Буковина, Закарпаття, Одещина. Якщо жителі цих регіонів стануть громадянами ще Румунії чи Угорщини, можна пересувати прикордонні стовпи.
Утримування народних депутатів стає все дорожчим країні | name="article12">вверх |
1+1 : Передача ТСН. Тиждень (выпуск 19:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 9
19:54:16-19:58:15(время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: 450 чоловіків і жінок, що зібралися зараз під куполом Верховної Ради, разом із їхніми помічниками і секретарями все дорожче обходяться українському народу. Лише недавно цей склад парламенту подовжив собі життя до жовтня 2012 року. А цього тижня ще на 70 мільйонів гривень збільшив кошти на своє отримання, довівши загальний кошторис до майже мільярда. Їхні виборці, затягуючи паски після зростання тарифів, цін на бензин та харчі, попросили нас розповісти, що ж так ускладнило депутатську працю, і про кого ще їхні обранці потурбувалися так само.
Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Голосова недостатність. Майже медичний термін. В українському державному організмі - це хвороба законодавчого органу. Він лінивий. А ефективний лише, коли треба наростити власний жирок. Не знайшлося достатньо голосів на рішення про скасування недоторканності, обов'язкове особисте голосування. Натомість з першого разу виділили майже мільярд гривень на власне утримання. Точна цифра - 980 мільйонів.
Валерій КАМЧАТНИЙ, фракція БЮТ: "В позаминулому році, якщо я не помиляюсь, ця цифра була більше 300 мільйонів. Тому казати про те, що зараз збільшується фінансування Верховної Ради - це не зовсім справедливо. Мова може йти про те, що незначне повернення до тих параметрів, які були раніше".
Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Втім уже зараз річний бюджет Верховної Ради у кілька разів перевищує навіть загальнодержавні програми. Він майже вп'ятеро більший за виділене на молодіжне житлове кредитування. У 9 разів більший за витрати на охорону культурної спадщини, в 15 разів більший за вкладення у модернізацію шкільної освіти та у 40 разів перевищує суму на програми забезпечення молоді першим робочим місцем. У статті "будівництво, придбання житла" для депутатів передбачено вп'ятеро більше, ніж минулого року - понад 20 мільйонів гривень. Кажуть - велика черга на квартири.
Сергій САС, фракція БЮТ: "Така черга у Верховній Раді складає більше тисячі осіб. Працівників апарату і підрозділів".
Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Після нарахування всіх доплат та складання податків пересічний депутат отримує 14 гривень на місяць. Крім 14 тисяч гривень зарплатні чимало інших платежів. На оздоровлення влітку депутату дають 2 місячні зарплатні без податків. Це понад 35 тисяч. Плюс 209 тисяч 100 гривень на таємничі витрати, пов'язані з виконанням повноважень плюс 216 тисяч на рік на утримання своїх помічників. Плюс майже 27 тисяч на безкоштовний проїзд. Навряд чи це повний список навіть легальних доходів наших обранців, бо є ще плата за посади в комітетах, роботу в дипкомісіях і тощо, тощо, тощо. Втім самі народні обранці воліють говорити хіба що про зарплатню.
Олександр ЄФРЕМОВ, фракція Партії регіонів: "Если моя заработная плата как депутата 14 тысяч по отношению к пенсии, которая составляет 800 гривен, то это много, безусловно. Но если обеспечить проживание депутата в Киеве за эти деньги, вы сами здесь живете, вы можете дать оценку - много это или не много. Не знаю".
Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Владна коаліція майже в повному складі проголосувала за цей кошторис. Там мільйони на утримання автобази, санаторно-курортного комплексу, їдальні та навіть окремої зали в аеропорту. Голова комітету, який складав цей бюджет, каже, що і хотів би зменшити витрати, але зв'язаний по руках і ногах.
Володимир МАКЕЄНКО, фракція Партії регіонів: "Не нормально. І дійсно треба скорочувати витрати і кошторис Верховної Ради, як і витрати на любий адміністративний апарат. Але є те законодавство, яке є".
Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: За даними журналу "Кореспондент", упродовж нинішньої сесії 7 депутатів жодного разу не з'явилися на робочому місці. Серед решти багато системних прогульників та ледарів, які не виступали з трибуни та не працювали над законами. Де совість, запитувати пізно. Так само риторичне запитання - чи може бути ефективним підприємство, де недисципліновані працівники самі призначають собі заробіток, до того ж їх фактично ніхто не контролює.
Хітом інтернету цього тижня став запис телефонної розмови нібито нардепа-регіонала Володимира Ландика із ймовірним одним із очільників української міліції | name="article13">вверх |
1+1 : Передача ТСН. Тиждень (выпуск 19:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 10
19:58:16-20:00:03(время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Хітом інтернету цього тижня став запис телефонної розмови нібито нардепа-регіонала Володимира Ландика із ймовірним одним із очільників української міліції. Чоловік із голосом схожим на голос нардепа нецензурно лаявся і пообіцяв даішників чавити. А почалася історія з того, що в Луганську простий інспектор ДАІ підняв жезл на авто нардепа за перевищення швидкості, і опинився в лікарні зі струсом мозку та забиттями. За версією Ландика, інспектор зупинив його машину і вимагав хабаря. У міліційному ж відомстві загородили даішника за принциповість. А в інтернет потрапила вельми пікантна розмова. Володимир Ландик запевняє, що голос не його. Тому "ТСН. Тиждень" пропонує порівняти спочатку фрагмент інтерв'ю нардепа, а далі підслухана телефонна розмова.
Володимир ЛАНДИК: "Никого никто не трогал. Ни он пальцем никого не трогал, ни мы пальцем никого не трогали".
Голос схожий на голос Володимира Ландика: "И буду ездить с охраной милицейской и буду их.... Мне вы ... верите, а верите им?! И мой охранник его бил? Он упал?"
Алла МАЗУР, ведуча: Скажу відверто, ми не прихильники того, щоб транслювати в ефір нецензурну лексику. Однак, якщо йдеться про людей, які встановлюють правила нашого з вами життя, варто до них придивитися уважніше.
Президент цього тижня розкритикував застарілу систему кримінальної юстиції | name="article14">вверх |
1+1 : Передача ТСН. Тиждень (выпуск 19:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 11
20:00:04-20:00:50(время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Президент цього тижня розкритикував застарілу систему кримінальної юстиції. На думку Януковича, вона дає змогу високопосадовцям ховатися від закону за кордоном. Утім правила мають бути однаковими для всіх, попередив уже нинішніх чиновників Президент.
Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: "Задаю питання одному керівнику з правоохоронних органів. Кажу, ви знаєте, де він знаходиться? Знаємо. Ви що, не можете його привезти в Україну? Чи ви не знаєте як це робиться? Вони кажуть: Віктор Федорович, не дай Боже хтось узнає, що ми послали туди людей, одразу буде підстава дати йому політичний притулок".
Колишньому керівникові Держрезерву інкримінують обкрадання держави на суму від 35 мільйонів до 7 мільярдів гривень | name="article15">вверх |
1+1 : Передача ТСН. Тиждень (выпуск 19:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 12
20:00:51-20:06:05(время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Цілком можливо мова йшла і про Михайла Поживанова. Колишньому керівникові Держрезерву інкримінують обкрадання держави на суму від 35 мільйонів до 7 мільярдів гривень. А це від 7 до 12 років в'язниці із конфіскацією. Такого потрібного українській Феміді колишнього посадовця змогла відшукати наша Ольга Василевська. У світовій столиці вальсів - Відні - Поживанов показав нам, де працює, і навіть де живе.
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Вот это наш дом, где мы живем. Только подъезд у нас с улицы".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Оцю ландшафтну композицію у центральному парку Відня Поживанов бачить щодня із вікна свого нового помешкання. За 150 квадратних метрів іммігрант, який поселився у Відні разом із родиною, віддає 2,5 тисячі євро на місяць - невелика ціна за престижне місце. Але розмовляти з нами стави лише в холі готелю.
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Важко було насправді знайти те, що потрібно. Діти звикли, що у кожного своя кімната".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Колишній керівник Держкомрезерву Михайло Поживанов зустрічає весну-2011 у Відні. Але ведеться йому тут неспокійно. Генпрокуратура на батьківщині заготувала для екс-чиновника справжній рояль у кущах у вигляді кількох кримінальних справ. Нині Поживанов проклинає той час, коли сів у крісло керівника Держрезерву.
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Якщо згадувати Держрезерв, то я можу сказати одне - мені та робота щиро не подобалася. Посада дуже дурна".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Дурна посада коштувала українському бюджету 35 мільйонів гривень, каже Генпрокуратура. А СБУ нарахувало усі 7 мільярдів шкоди. Правоохоронці інкримінують Поживанову незаконні оборудки, зокрема із зерном.
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Я не маю навіть уяви, в чому мене звинувачують. Я здав, як кажуть, закрома родини в повному обсязі, відповідаючи ми тій нормативній базі, котра існувала".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Поживанов наполягає - у Держрезерві крали до нього, крали після нього. А за його часів і зернинки не зникло.
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Все це сфальсифіковано нібито на підстав слів якогось заступника керівника, якогось підприємства".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Тому Поживанов у вільний від роботи час закидає листами правоохоронців із запрошенням їх до Відня розслідувати справу тут - подалі від рідних українських в'язниць.
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Я прошу, щоб і пан Пшонка, і пан Хорошковський дали відповідне доручення слідчим і відкомандирували їх сюди, де ми могли би поспілкуватися, я би дав відповідні покази".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Теперішнє місце роботи йому до смаку. Каже: свого начальника знає давно. Ще за часів, коли працював у Київській адміністрації. Але коли припекло, дуже вдало випадково зустрів його у Відні і той запропонував роботу. Хоча прибутки від діяльності для Поживанова невеликі. Зарплату близько 6 тисяч євро не зрівняти з доходами в Україні. У Києві декларував мільйони. Державну службу тоді йому нічого не завадило суміщати із будівельним бізнесом.
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Можливо, тут більше конкретна робота".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Кажуть, що ця компанія, де ви зараз працюєте, частково вам належить.
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Ні. Це дуже легко перевіряється. Я дам тобі візитку".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Поміж роботою готується отримати політичний притулок. Але це довгий процес і може затягтися на рік і більше. Пришвидшити його може Інтерпол. Вони, наприклад, не подають вас у розшук в Інтерпол. Чому?
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Можливо, тому що вони також розуміють, що це може прискорити процес отримання політичного притулку".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Але колишній сановник нікуди не поспішає. Живе і працює в елітному районі Відня. І хоча пригнав сюди свій "Мерседес" із Києва, багато ходить пішки та не гребує віденським метрополітеном. А "Мерседес" викатує з парковки переважно, аби поїхати у австрійські Альпи двічі на місяць. Поки Поживанов горює на чужині, коло його спілкування значно обмежилося.
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Іноді спілкуюся з тим самим Миколою Володимировичем Томенко. Коли це все відбулося, я тоді зателефонував дуже багатьом народним депутатам, навіть з Партії регіонів. Я розмовляв, скажімо, з Володимиром Рибаком, Юра Мірошниченко не взяв слухавку".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Згадує іммігрант і своїх друзів, яким вдалося вийти сухими з води. Наприклад, колишнього голову "Укравтодору" Вадима Гуржоса, якому також інкримінували зловживання. Але йому вдалося уникнути переслідування.
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Гуржос не перебуває в розшуку. Хто його шукає? Він вітав з новим роком моїх рідних, квіти передавав у Києві".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Прагне Поживанов спілкування і з колишньою шефинею Юлією Тимошенко. Але та слухавку не бере.
Михайло ПОЖИВАНОВ: "Я пару разів телефонував на приймальню. Чомусь розмов не відбулося".
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, кореспондент: Втім холодне ставлення Тимошенко Поживанова не зупиняє. Якщо Юлія Тимошенко на зв'язок не вийде, піде в політичну силу українських іммігрантів, яку мріє створити Богдан Данилишин. За 9 місяців на чужині Поживанов значно схуд та посвіжішав. Каже - Європа пішла йому на користь.
Найголовніші події тижня | name="article16">вверх |
1+1 : Передача ТСН. Тиждень (выпуск 19:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 13
20:06:06-20:07:50(время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Пенсійний шок для українців вирішили трохи відкласти. Віктор Янукович цього тижня пояснив - заплановану реформу треба краще роз'яснити. Ну а з подій, що обговорювали цього тижня не менше, ми нагадаємо такі. Сльози, нерви і грандіозний ажіотаж. Підприємці в Україні на межі нового бунту, а парламент терміново готується змінити Податковий кодекс. Перед інспекціями вишикувалися кілометрові черги. І це через нововведення - оновлені правила подачі декларацій, термін здачі яких минає завтра. Тепер звітувати треба щомісяця, а не щокварталу. Про такі зміни більшість підприємців дізналися два-три дні тому. Податкові органи виправдовуються, кажуть: створили найбільш сприятливі умови - працювали і в суботу, і в неділю. Тому порушників вже готуються штрафувати. Підприємці підозрюють - заднім числом. Вибори владики у Львові. Останні приготування до історичного синоду. На ньому мають обрати наступника кардинала Гузара. До міста з'їжджаються єпископи, які завтра обиратимуть нового главу українських греко-католиків. Згідно із церковним правом, очільником УГКЦ може стати будь-хто із членів синоду єпископів або навіть звичайний священик. Для цього в бюлетені для голосування залишили один порожній рядок. Визначитися із вибором владики планують за 4 дні. Ще ім'я нового глави церкви може стати відомим менше, ніж за добу. Дуже коротко ще одна новина, про яку не можливо промовчати. Другий тиждень поспіль приємні новини приносять українські футболісти. Київське "Динамо" прорвалося до чверть фіналу Ліги Європи. Тепер перед клубом стоїть ще амбітніше завдання - як мінімум участь у півфіналі. На заваді поки що португальський клуб "Брага". Але спортивні аналітики дуже оптимістичні. Ймовірність цієї перемоги висока.
Бій українця Кличка і кубинця Соліса закінчився минулої ночі скандалом | name="article17">вверх |
1+1 : Передача ТСН. Тиждень (выпуск 19:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 14
20:07:51-20:11:05(время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Бій українця Кличка і кубинця Соліса закінчився минулої ночі скандалом. Усі звичайно чекали обіцяного чемпіоном нокауту, але перемога вийшла занадто великою. Бій Віталія вже обріс версіями.
Наталка ФІБРІГ, кореспондент: А як все добре починалося. "Ланксес-арена" повна. Перед входом - натовпи, червоний вхідник, фотоспалахи і дефіле, суконьки і високі підбори. Із зіркового дивізіону - Луан Краснічі та Генрі Маске. Скандальна дружина номер 4 Лотера Матеуса українка Ліліан. Колишня перша ракетка світу Борис Бекер і обидві дами серця Кличків Наталя і Хайден. Темпераментний кубинець - найважчий супротивник після Ленокса Льюїса, зізнався перед боєм Віталій. І раптом такий провал шоу. Перший раунд, дві хвилини бою. Кілька вдалих атак олімпійського чемпіона і кубинець гепнувся так, що навіть коліно вивихнув. Віталій ледь стримувався, щоб не накинутися на горе-суперника за таку капость. Дві хвилини 50 секунд - рівно стільки тривав певно найкоротший бій за кар'єру Віталія Кличка. У боксера залишився пояс переможця, публіка залишилася ні з чим. Багатотисячна арена ледь сама не кинулася на ринг, коли зрозуміла, що бій закінчився. Оплески впереміж зі свистом. Народ розлючений. Земляки лають кубинця, німці хочуть гроші назад.
Чоловік: "Так болели за Виталика. Не думали, что у него будет настолько слабый соперник. Он просто очень сильно испугался, на наш взгляд".
Жінка: "Це ошуканство. Хіба ж це бокс? Поверніть мені гроші".
Наталка ФІБРІГ, кореспондент: Першим на прес-конференції слово бере менеджер кубинця Ахмед Онер. Каже, Соліс у лікарні - порвав меніск. Біль нестерпний. І вночі оперуватимуть. І раптом каже - Віталію пощастило.
Ахмед ОНЕР, менеджер Одланьєра Соліса: "Цієї перемоги я не визнаю. Мій малий добре стартував, добре підійшов до Віталія, але просто спіткнувся".
Бернд БЕНТЕ, менеджер братів Кличків: "Справді соромно, коли в хід йдуть дешеві відмовки. У цих людей немає класу. Ми переглянули відеозапис разів з 10. Був влучний удар. Соліс уже не зміг би боксувати - з коліном чи без".
Наталка ФІБРІГ, кореспондент: Найлітературніше зі сказаного - брехун і мерзотник. У обох менеджерів давно особистий рахунок. А як стосунки з'ясували, черга нарешті дійшла до власне винуватця.
Віталій КЛИЧКО, чемпіон світу за версією WBC: "Этот удар мы с тренером отрабатывали очень долго. Это была одна из заготовок, которую очень тяжело увидеть. Этот удар не классический - полуапперкот, полубоковой, который затронул, и очень жестко, голову соперника".
Наталка ФІБРІГ, кореспондент: А ще після боя кулаками не розмахують, то всі вже живуть боєм наступним. Поєдинок поєдинків - давно очікувана зустріч з британцем Девідом Хеєм. Скандальний і провокативний чемпіон світу за версією WBA, що вже передумав битися з українцем напередодні бою, зараз начебто дозрів.
Володимир КЛИЧКО, чемпіон за версіями IBF, IBO, WBO: "Мы выберем одну из дат - или 25 июня, или 2 июля. И контракт с ним уже подписан, поэтому поединок состоится. Я еще не знаю, где он будет, но поединок все-таки состоится".
Віталій КЛИЧКО, чемпіон світу за версією WBC: "Впервые чуть с братом не поссорились, кто же будет боксировать против Хея. Но Хей в данном случае выбрал Владимира. Результат будет один и тот же. Хей встретит этот поединок в горизонтальном положении на помосте ринга".
Наталка ФІБРІГ, кореспондент: Якщо наступним до ніг Кличків повалиться Хей, це буде великий момент в історії боксу - брати нарешті зберуть у себе пояси чемпіонів у надважкій вазі. До мрії залишився один крок.
Интер выпуск 20:00
Виктор Янукович потребовал безопасности мирного населения Ливии | name="article18">вверх |
Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 2
20:06:19-20:06:41(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Резолюция Совбеза ООН - обязательна для выполнения всеми государствами-членами организации, в том числе и Украиной. Об этом заявил Президент Виктор Янукович. При этом он отметил положения резолюции, в которой шла речь "о недопустимости какой-либо формы иностранной оккупации территории Ливии", - говорится в заявлении Президента Украины. И все же приоритетом остается защита и безопасность мирного населения, - заявил Президент.
Украина не откажется от мирного атома | name="article19">вверх |
Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 6
20:16:50-20:23:35(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Последствия японского землетрясения держат в напряжении большинство стран, имеющих АЭС. Дискуссии о безопасности атомной энергии прокатились по Европе и миру. Противники использования мирного атома активизировались и призывают искать альтернативные источники энергии. Практически все "ядерные" державы готовятся к проверкам своих АЭС, Украина - в их числе. У нас вновь заговорили о пересмотре энергетической стратегии, о проблемах продления сроков эксплуатации реакторов и усилении мер безопасности на АЭС. Чиновники утверждают, что наши станции выдержат толчки в семь магнитуд, а сами блоки рассчитаны на восемь. И уверены: такого в Украине не произойдёт.
Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Мирный атом напугал весь мир. И вывел на улицы жителей Европы. Массовыми демонстрациями отреагировали на японские события Франция и Германия. Политики всего мира, начиная с понедельника, проводят встречи и конференции. Тема одна - атомная энергетика, и что с ней делать. Больше всех сейчас обеспокоена именно Европа. Здесь работают почти 150 ядерных реакторов.
Ангела МЕРКЕЛЬ, канцлер Германии: "На наших станциях мы проведём проверки безопасности. Об этом договорилось федеральное правительство с руководством всех земель. Те АЭС, которые начали работу до восьмидесятого года, будут временно закрыты - на 3 месяца".
Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: О проверках на своих атомных станциях заявили многие европейские страны. Германия предлагает - создать единые стандарты безопасности для всех АЭС в Европе. И искать альтернативные источники энергии. Из-за катастрофы в Японии, Венесуэла решила вообще заморозить программу "мирного атома".
Уго ЧАВЕС, президент Венесуэлы: "Я приказал министру энергетики, и вице-президенту государственной нефтяной компании заморозить проекты в сфере развития мирной ядерной программы в Венесуэле, которые мы уже внедряем или ещё только разрабатываем".
Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Впрочем, крупнейшие производители атомной энергии - Франция, Россия, Китай и Америка - не столь радикальны в своих решениях. Они уже заявили - отказываться от развития не намерены.
Джей КЭРНЕЙ, пресс-секретарь Белого Дома: "Один из источников энергии - ядерная. Но президент Обама признаёт, что к ней нужно относиться ответственно, учитывая безопасность американского народа. Поэтому ядерная энергетика - это только один из элементов нашего энергетического потенциала".
Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Хмельницкая область. О том, что Украина не откажется от мирного атома Вера Рублевская узнала от соседей. Телевизора у женщины нет. Но события в Японии, взрывы на "Фукусиме" и ядерные реакторы - в этом селе, рядом с Хмельницкой АЭС - уже вторую неделю тема номер один. Ведь из окон домов атомная станция видна, как на ладони. К такому соседству местные жители - привыкли, бояться - устали.
Вера РУБЛЕВСКАЯ, жительница зоны наблюдения ХАЭС: "Не страшно, шо Бог дасть, те буде, хуже смерті не буде, а в таких літах мені не страшно, молодьожі - то страшно".
Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Страшно не должно быть, - уверяют украинские ядерщики. Ведь отечественные станции строились с учетом сейсмически активных зон.
Георгий ЛИСИЧЕНКО, замакадемика секретаря отделения ядерной физики и энергетики НАН Украины: "Наши станции все рассчитаны на достаточно высокий уровень, это на 7-бальную сейсмическую активность и поэтому вот таких явлений подобных, как в Японии, у нас фактически быть не может".
Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Высокий уровень безопасности украинских АЭС подтвердили и эксперты международного агентства по атомной энергии - МАГАТЭ. Поэтому кардинально менять Украина ничего не будет.
Юрий НЕДАШКОВСКИЙ, президент государственного предприятия НАЭК "Энергоатом": "Поки що енергетична стратегія до 2030 року, вона не переглянута, хотя вона зараз переглядається, експертами створена відповідна міжвідомча комісія з перегляду стратегії. Поки що ці експерти сходяться на тому, що частка атомної енергії повинна залишатися на цьому же рівні - близько 50%. Будуть будуватися нові блоки, оскільки споживання в Україні буде зростати".
Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Вот так сегодня выглядит атомная мощь Украины. Четыре работающих электростанции - это пятнадцать энергоблоков. По количеству реакторов и их общей мощности Украина сегодня - на седьмом месте в мире. Николаевская область. Южно-украинская АЭС. Именно здесь, в связи с событиями в Японии, планируют провести масштабные работы. Оказалось, что эта отечественная атомная станция расположена ближе всего к сейсмоопасной зоне.
Юрий НЕДАШКОВСКИЙ, президент государственного предприятия НАЭК "Энергоатом": "У нас по Южно-українській станції треба буде вносити все таки корективи, проводити кваліфікацію обладнання, оскільки вона ближче розташована до зони, як вони називаються - Руминських Карпат, де достатньо активна сейсмічна зона. Тому там ми, мабуть, будемо найбільше робити заходів щодо підвищення сейсмостійкості".
Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Ривненская АЭС. Срок эксплуатации первого энергоблока истёк в конце прошлого года. Жизнь реактора продлили на 20 лет. Но уже через месяц произошла поломка. На АЭС заверили - это небольшой инцидент, жертв нет и причин для паники тоже. Учёный Георгий Копчинский, который много лет занимается вопросами ядерной безопасности, таким подходом возмущён, но оценку даёт корректно - нарушили культуру безопасности.
Георгий КОПЧИНСКИЙ, замглавы государственного комитета Украины по ядерной энергетике и радиационной безопасности (1991-1995): "При ремонте предохранительного клапана - это германское производство - использовали запасную деталь, изготовленную здесь у нас, в Украине. Оказался материал не тот, либо качество изготовления не то, я точно не знаю, но тем не менее эта деталь вышла из строя. И при срабатывании в режиме там опробования этот клапан заклинило в открытом состоянии".
Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Хмельницкая АЭС. Ещё при проектировании станции установили, колебаний более 6-ти баллов в этом регионе ждать не приходиться, такие землетрясения здесь происходят раз в 10 тысяч лет. Но из-за катастрофы в Японии контроль всё же решили усилить.
Николай ПАНАЩЕНКО, генеральный директор ОП "ХАЭС": "Объявлен чрезвычайный режим, или особый режим, лучше сказать, мы усилили меры по эксплуатационному надзору на станции, ввели круглосуточное дежурство, ответственных за безопасность направлений, усилен режим охраны станции".
Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Особое внимание теперь уделили и этому станционному долгострою. Завершение работ на площадке третьего и четвёртого блоков ХАЭС "Энергоатом" оценил в 33 миллиарда гривен. В планах украинских энергетиков уже к 2017 году запустить еще два реактора на Хмельницкой станции. Атомщики уверяют - это будут самые современные и безопасные блоки в Украине. Правда, реализовывать столь амбициозные проекты придется на основе вот этих конструкций. Работы здесь были приостановлены более 20 лет назад. Общественные слушания по достройке двух энергоблоков должны начаться уже в мае. Но, к этому времени, вряд ли, мир избавится от "синдрома Фукусимы", - опасаются атомщики. Поэтому согласие жителей прилегающих территорий получить будет очень сложно.
Болеслав СКОМОРОВСКИЙ, житель зоны наблюдения ХАЭС: "Збираються добудовувать, люди деякі проти, деякі йдуть туди на роботу, нема роботи, то йдуть туди. Заспокоюють, кажуть, що все буде добре, кажуть - у нас все в нормі, радіація в нормі".
Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Ядерщики рассчитывают на понимание и поддержку. Но фактически ставят страну перед фактом. Сегодня каждый второй украинский киловатт - ядерный. Поэтому с мирным атомом придётся мириться.
Растущие цены на бензин - в центре внимания украинцев | name="article20">вверх |
Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 7
20:23:37-20:30:12(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Каждый второй литр топлива в Украине - импортный. Поэтому в центре внимания украинцев вновь и вновь - растущие цены на бензин. На этой неделе Кабинет министров решил смягчить ценовой скачок и отказался от введения импортных пошлин. Пока. И продолжает искать виновных в подорожании среди собственников автозаправочных станций. Тем временем стоимость ключевой марки бензина А-95 достигла 10 гривен. Экономисты пугают прогнозами роста инфляции, а чиновники не верят в объективность цен на заправках и обвиняют импортеров топлива в картельном сговоре. Так ли это, знает Геннадий Вивденко.
Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Вот они - главные раздражители общественного спокойствия и головная боль правительства. Цены на бензин и дизтопливо, привезённые в страну издалека. Уже почти десять гривен за 95-ый. "Премиум" - еще дороже. Импорт нефтепродуктов в Украину - это, например, цистерны, железнодорожная колея до самых берегов Днепра и вот такой завод. Так в страну и ввозится до половины потребляемого горючего. Только это предприятие в Литве производит каждый десятый литр бензина, сжигаемого украинскими автолюбителями. Расчет цены для них начинается отсюда. Терминал по приему нефти в литовском Бутинге, вблизи города-курорта Паланга, в своё время так любимого советскими отдыхающими-эстетами. Теперь это место - стратегическое для литовской экономики. После того как Россия пять лет назад по политическим причинам перекрыла подачу нефти по трубопроводу "Дружба", Литва получает это сырье по мировым ценам танкерами из разных стран, - объясняет директор терминала Линас Боужис. Нефть сливают через специальный агрегат, установленный прямо в море. С каждым годом, - говорит Боужис, - перевалка этого сырья здесь существенно увеличивается.
Линас БОУЖИС, директор морского терминала: "Рост перевалки - потому что завод работает стабильно сейчас. Есть хороший спрос на рынке".
Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: После по трубопроводу длиной в сто километров нефть попадает на Мажейкяйский нефтеперегонный завод. Загрузка мощности НПЗ - почти максимальная. Более 600 миллионов евро на модернизацию вложили польские акционеры. Согласно директивам Евросоюза, здесь, как и на других подобных предприятиях ЕС, производят бензин марки "Евро-5". Большые объемы продаж в Украине заместитель директора завода объясняет качеством - вот, мол, украинские автомобилисты и голосуют колёсами.
Аджей БЕРЧАК, заместитель генерального директора по продажам мажейкяйского НПЗ: "Мы не являемся конкурентами на сегодняшний день. Когда украинские заводы будут готовы вырабатывать качество "Евро-5" - тогда другое дело. На сегодняшний день - это два разных уровня".
Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Это топливо потом проделывает путь без малого тысячу километров, в Украину. В частности, к Анатолию Марченко, начальнику отдела оптовых продаж в компании-операторе сети автозаправок. На его столе - свежие котировки специализированного международного агентства "Платц" с биржевыми ценами на нефть и нефтепродукты. На их основе для "Подробностей недели" он сделал расчет себестоимости импортного литра бензина А-95. Тонна этого топлива на международном рынке в пересчете на гривны стоит сейчас 7 тысяч 800 гривен. Плюс - после ввоза в Украину придётся заплатить свыше 4 тысяч государству - это налоги, акцизы, экологические сборы. Кроме того, нужно оплатить логистику и банковское обслуживание, ведь бензин покупают за валюту. Получается свыше 12-ти тысяч гривен. В пересчете на 1 литр - 9 гривен 48 копеек. И это ещё цена на нефтебазе! Потом довезти до заправки, выплатить зарплату сотрудникам и другие мелкие издержки - так цифра и дорастает до 10. Самое любопытное, - говорит Марченко, - что те же цены должны быть и у отечественных заводов.
Анатолий МАРЧЕНКО, начальник отдела оптовых продаж компании-оператора АЗС: "НПЗ точно так же покупает нефть по мировым ценам - у него точно так же формируется себестоимость, но не от стоимости нефтепродукта, а уже от себестоимости нефти, на которые он платит и НДС, и акциз, и все те же самые затраты у него, поэтому НПЗ тоже не может давать дешевле".
Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Загрузку мощности на отечественном - Лисичанском НПЗ - называют минимальной. В прошлом году произвели лишь 2 миллиона тонн нефтепродуктов, что очень мало для возможностей предприятия. На заводе винят в этом импорт. Главный поставщик сырья - Россия - с помощью своих пошлин делает так, что Украине невыгодно покупать нефть. Потому тяжело говорить о модернизации, которая позволит выпускать бензин, аналогичный, например, литовскому.
Дмитрий ЗВЕРЕВ, пресс-секретарь компании, управляющей Лисичанским НПЗ: "К сожалению, сегодня выгоднее привезти продукт, импортировать его в страну, такого уровня, нежели производить в Украине. С этим большие проблемы, потому что, если мы организуем его производство этого продукта на заводе, то мы просто увеличим свои убытки".
Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Со слов продавцов бензина выходит очевидное - для снижения цен на топливо правительству надо или снизить налоги на его продажу, или найти в Украине большие запасы нефти. В Кабинете министров пока решили придерживаться третьего пути - найти картельный сговор среди продавцов.
Николай АЗАРОВ, Премьер-министр Украины: "Я вимагаю, щоб санкції до тих, хто наживаються на громадянах, були максимальні і невідворотні".
Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: В Антимонопольном комитете уже пообещали многомиллионные штрафы провинившимся, если их найдут.
Василий ЦУШКО, глава Антимонопольного комитета Украины: "Наша задача сегодня, чтобы все соблюдали правила работы на рынке нефтепродуктов. Компании, которые пытаются сегодня получить сверхприбыль, будут постоянными нашими клиентами".
Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: В то же время в Литве рядовые потребители того же мажейкяйского бензина также недовольны ценами на стелах. Подорожание здесь началось, как и в Украине - в декабре прошлого года, - говорит таксист Сигитас. Здесь тоже высокие акцизы на бензин.
Сигитас, таксист: "Вон цены".
Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Это сколько получается в евро?
Сигитас, таксист: "1,30".
Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: После - по-прибалтийски эмоционально скупо - жалуется, что топливо у соседей в Беларуси и Латвии куда доступнее.
Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: "Но у них дешевле, чем у нас".
Олег ПАНЮТА, ведущий: Скачок цен на бензин раскрутит маховик инфляции, прогнозируют экономисты. В том числе и на продукты питания. Ведь транспортные расходы в цене товаров занимают от двух до тридцати процентов. Подорожают почти все продукты. Молочные станут первой жертвой бензиновой горячки. В их производстве транспортная составляющая - одна из самых больших. А на стоимости овощей и фруктов скажется ещё и сезонный фактор. Правда, стремительного скачка цен эксперты всё же не ожидают. Хотя бы частично сдержать рост цен на продовольствие поможет низкая покупательская способность украинцев. Попросту - у людей мало денег. А если производители продуктов питания будут торговать себе в убыток длительное время, то может возникнуть уже другая проблема - дефицит товаров.
Верховная Рада продолжает работу над законом против коррупции | name="article21">вверх |
Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 8
20:30:15-20:31:38(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Президентский законопроект по борьбе с коррупцией парламент принял во втором чтении, но голосование по самым спорным нормам отложил ещё на две недели. Речь идёт о статьях, которые обязывают чиновников и политиков декларировать свои доходы и расходы. Финансовый отчёт должны будут предоставить и их ближайшие родственники. Депутаты хотят уточнить - кого же считать "ближайшими родственниками" и какие именно расходы следует указывать в декларации. Оппозиция уверена - коллеги из большинства просто тянут время, чтобы смягчить неудобные нормы. "Регионалы" говорят - спешка здесь неуместна, поскольку закон коснётся всех.
Руслан КНЯЗЕВИЧ, народный депутат Украины, фракция "НУНС": "До прикладу, я наступного року показую вам видатки в кілька разів більші, ніж доходи, і кажу - але за попередні 20 років своєї діяльності я не робив ніяких витрат. Але ви не зможете ніколи цього прослідкувати, тому що ми не зобов'язані були їх декларувати. А я скажу - я накопичував їх і тепер протягом 10 років буду витрачати їх. Тому ця норма, на правду, в українських реаліях буде мертвою".
Юрий МИРОШНИЧЕНКО, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: "Ця дискусія теж продовжується. Вона непроста. З одного боку, ми не хочемо залишити можливостей для корупціонерів - уникати декларування таких видатків, а з іншого боку - треба практично подивитися - чи можливо зібрати всі свої трати, коли ти пішов в магазин купив харчі, або на базар. Там взагалі немає касових апаратів, тобто, щоб не доводити до абсурду.
Парламент разберется с газовыми договорами Тимошенко | name="article22">вверх |
Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 9
20:31:40-20:31:59(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Проверкой газовых договоров, подписанных Юлией Тимошенко два года назад, займется парламентская следственная комиссия. Депутаты решили разобраться, нет ли в действиях экс-Премьера признаков государственной измены. "Регионалы" называют подписанное соглашение кабальным, а в оппозиции уверены, что подобное расследование - элемент политического давления на бывшего руководителя правительства.
Где искать защиты приемным детям | name="article23">вверх |
Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 10
20:32:06-20:41:05(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Усыновлённые дети. Судьба уже послала им непростое испытание - попробовать привыкнуть к новым людям в новой семье, называя их своими родителями. И страшно, когда забота уступает место жестокости и насилию. Страшно вдвойне, потому что приёмным детям негде искать защиты - государственные органы опеки зачастую лишь формально осуществляют контроль над такими семьями. А наказание приходит, когда исправить ситуацию уже невозможно. Случай, о котором стало известно на этой неделе, поверг в шок. В городе Овруч Житомирской области приёмная мать до полусмерти избила мальчика, а двух его сестричек нашли со следами побоев. Когда заканчивается родительская любовь - расскажет Вениамин Трубачев.
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Что называется - немая сцена. Жанна и Снежана то ли боятся что-то сказать, то ли ещё не отошли от шока, но вместо девочек красноречиво говорят ожоги и следы побоев на их телах, а трёхлетний брат Вася и вовсе - без сознания лежит в реанимации.
Александр ЛИСНЯВСКИЙ, заведующий отделением анестезиологии и интенсивной терапии Житомирской детской больницы: "Зараз питання стоїть про життя дитини. Якщо нам вдасться спасти дитині життя, друге питання буде стояти - якість життя дитини. Тобто дитина може лишитись інвалідом на все життя".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Приёмная мать два дня избивала детей за непослушание, и вызвала врачей, только когда на мальчике уже живого места не было. В результате такой "воспитательной" работы - дети в больнице, а женщина - за решеткой.
Владимир БАШИНСКИЙ, начальник Овручского райотдела милиции: "Тілесні ушкодження вона наносила рукою, капцем і дерев'яним предметом. Це умисне нанесення тілесних ушкоджень, яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 5 до 8 років".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Мать поколачивала детей в этом доме на окраине города. Сюда же регулярно приходили органы опеки, которые должны следить за детским благополучием. Но как появились побои и ожоги, соцработница, перебирая ключи в руке, объяснить не может, и вины за собой не чувствует.
Оксана ЛЯСКОВЕЦ, директор Овручского районного центра семьи, детей и молодежи: "Я бачила зовні дітей. Діти зараз перебувають у дитячому відділенні, опіки на шкірі, але я не можу їх прокоментувати".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Самое печальное в этой истории, - что приемная мать и сама работала в службе по делам детей, и долгое время помогала сиротам обрести новые семьи. Если и доверять малышей, то кому, если не таким, как она. В центре Киева есть памятник матери и ребенку. На первый взгляд, кажется, женщина замахивается, чтобы ударить малыша, но с другой стороны наоборот его защищает. И контролировать, какая ситуация в приемной семье, по закону должны врачи, милиционеры, педагоги и социальные работники. Получается, детьми занимаются все, но на практике, ответственности за то, что происходит дома, никто не несет. В Украине более 80 тысяч детей приемных, под опекой или усыновленных, и уследить за всеми соцслужбы не могут, а иногда - просто не хотят.
Людмила ВОЛЫНЕЦ, директор государственного департамента по усыновлению и защите прав ребенка (2006-2007, 2008-2010): "Очень часто мы сталкиваемся с формальным подходом. Милиционер, вот надо подать в конце года довидку, что не было конфликта с законом. От, милиционер и пришел в конце декабря месяца".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Формально всё хорошо было и у Аллы с Настей. Чтобы не разлучать сестёр приёмная мать взяла обеих девочек из макеевского детдома Донецкой области, но для них - счастливое детство обернулось трагедией. Шрамы и синяки на теле младшей сестры - это самое безобидное, что оставила ей мать. Ведь старшую девочку спасти так и не удалось, - после побоев она умерла.
Нина БОРИСЕНКО, директор детского дома "Пролески" (2010 год): "Я не знаю, что с ней случилось, я думаю, что у нее как бы не нарушилась психика, или что-то не в порядке стало с головой, потому что ... я себе не могу ее представить в роли палача".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Выжившую девочку вернули в детдом. Сперва трёхлетняя Алла вставала по ночам и плакала. Но за минувшие полгода после трагедии ребёнку теперь и в страшном сне не снится то, что она пережила наяву.
Нина БОРИСЕНКО, директор детского дома "Пролески": "Теперь вообще не вспоминает ни маму, ни сестричку. Ребенок оправился, веселая, здоровенькая, активная девочка, идет на контакт, это говорит о том, что ее доверия к людям восстановилось".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Чтобы усыновить или взять ребенка на воспитание - нужно собрать кипу справок, например, медицинскую и об отсутствии судимости, а затем пройти психологические тесты. Но соблюдение формальностей едва ли может гарантировать, что мальчишки и девчонки, а также их приемные родители не станут фигурантами криминальных сводок, как в Макеевке.
Виктория БАКШАЕВА, начальник отдела защиты прав и свобод детей Донецкой областной прокуратуры: "Было бы справедливо, если бы подсудимая понесла наказание за совершение преступления, предусмотренное частью 2, статья 121, то есть за тяжкое телесное повреждение повлекшее смерть крохи. Санкция этой статьи предусматривает ответственность - наказание от 7 до 10 лет лишения свободы".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Но и наказания бывают совсем разными. После того, как мать троих детей умерла, опекунство над ними оформила родная бабушка в Закарпатской области. Это даже не спартанские условия, а скотские, ведь родных внуков она поселила в комнатушке, где готовила еду для свиней. На этом их детство и закончилось.
Елена РЯСКА, опекун троих детей: "Нашо їм іграшки, у 13, та й 12 років, та й у 8 - іграшки їм не потрібні. Дідо наполягає, аби робили, аби вчилися робити, а не в іграшки бавитися у такому віці".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: От государства на содержание сирот бабушка за два года получила более сорока тысяч гривен. Но дети жили в сырой комнате, на прогнивших матрасах, и даже всех букв не знали. Спустя два года дети сносно читают и регулярно ходят в школу. Пусть не отличники, но уже и не узники домашнего концлагеря. Двое парней стесняются говорить на камеру, а вот старшая девочка Женя рассказывает и показывает, что жить стало лучше, даже отдохнуть смогли.
Евгения РЯСКА: "Ми їздили на море, в Крим".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: А з ким там були?
Евгения РЯСКА: "Двоє братів, я і бабка".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Девочке купили швейную машинку, в доме стоит телевизор, лежат игрушки, да и спать есть на чём. Только вот что или кто заставил поменять отношение к детям - опекунша рассказывать не хочет. Вот и получается, что защищать детей начинают уже когда случилась беда. А вот за то, что соцработники не смогли упредить преступления взрослых - никто не ответил. Только бабушка - штраф заплатила.
Вита ГОРЗОВ, помощник начальника РО УМВД Украины в Закарпатской области: "Було накладено штраф на суму 510 гривень та засуджено до громадських робіт при Броньківській сільській раді. Жінка на даний час дуже змінила відношення до дітей. Вона почала забезпечувати одягом, звертає на них постійну увагу".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Бабушке даже грамоту вручили за примерное воспитание троих детей. Джессике Бигли грамоты ни к чему, она хотела большего - попасть на телевидение, и попала. Отчетливо слышно детский плач и крики. В эфире американского телешоу "Доктор Фил" женщина продемонстрировала любительскую съемку, как, по её мнению, нужно воспитывать усыновлённого в России Даниила Бухарова. Эти кадры заставляют задуматься и ужаснуться, ведь украинских детей, усыновленных в США - около 10 тысяч, и невозможно проследить, принимают ли они холодный душ после острого соуса.
Эрнест АНДЕРСОН, координатор по усыновлению Службы по оказанию помощи детям и семьям (Нью-Йорк): "Это очень плачевный пример. И он единичный. Мы до сих пор пытаемся разобраться, где ошиблись, чтобы не допустить подобного. Для этого у нас есть горячая линия, где каждый может поделиться наблюдениями и пожаловаться о недостойном поведении родителей с детьми".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Джессика себя виновной в издевательстве над сыном не считает. Пока идёт судебное разбирательство, ребенок продолжает жить вместе с ней. Но другого пути нет - считают украинские защитники прав детей. Воспитание в семье - намного лучше интерната.
Оксана ФИЛИПИШИНА, заместитель Директора государственного департамента по усыновлению и защите прав ребенка: "У нас проблема, дети сироты, которые есть выпускниками интернатных учреждений очень редко создают семьи, а если и создают их, то непродолжительное время. потому что они не знают, что с этим делать. они привыкли к коллективизму".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Сколько времени Вася будет лежать без сознания, врачи сказать не могут - слишком тяжёлые травмы. А вот девочки вскоре должны поправиться. Их отправят в тот же приют, откуда их забрала приёмная мать.
Валентина СИНЬКО, заведующая житомирским областным приютом для детей: "Тут було Сніжани ліжечко, а тут Жанни".
Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Для Жанны и Снежаны даже приготовили те же кроватки, где они спали раньше. После того, как история стала достоянием общественности, уже десятки людей звонят в приют с желанием удочерить детей. Но после родной матери-алкоголички и приемной, которая избивала до полусмерти, захотят ли сами дети испытать судьбу в третий раз?
Кукловоды готовятся отмечать свой праздник | name="article24">вверх |
Iнтер : Передача Подробности недели (выпуск 20:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 11
20:41:07-20:46:20(время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Невзирая на возраст, эти люди постоянно - с куклами. Гордо именуя себя кукловодами, они выходят на театральные подмостки, - и остаются в тени, выражая чувства и эмоции при помощи своих подопечных - дергая за ниточки и меняя собственный голос. Целые поколения выросли на добрых шутках народных героев Хрюши и Степашки, но мало кто знает, что общение с куклами лечит. Даже термин придумали - куклотерапия. В Украине - славные традиции ремесла, которые ценятся в Европе, 23 театра кукол и нехватка актеров, готовых стать единым целым со своим сценических другом. Накануне международного дня кукловода Ирина Юсупова размышляет, почему так мало людей остается в этой профессии.
Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: На пиратском корабле переполох. Вместо золота злодеи достали с морского дна крокодила... Для кого-то это забавная игра, а для кого-то подготовка к госэкзамену. Уже через два месяца эти ребята станут дипломированными кукловодами. Часами держать на вытянутой руке марионетку, при этом отыгрывать реплики и петь. Их профессия - это не только актерское мастерство, но и тяжелый физический труд.
Студенты кафедры актерского мастерства театра кукол: "Нужно много объектов внимания держать и куклу и себя. В первую очередь учат через себя пропустить, как через актера, а потом все это посылаем в куклу".
Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: Украинская школа кукольников всегда высоко ценилась в Европе. Сейчас таких актеров готовят два вуза: в Харькове и Киеве. Правда, в профессии остаются не более 30 процентов выпускников.
Людмила ЯСЕНОВСКАЯ, заслуженная артистка Украины: "Всі ж хочуть працювати у Києві, а хто поїде у Полтаву або у Черкаси, Чернігів, Дніпропетровськ? Там же теж мають працювати лялькарі".
Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: Полюбить предмет, оживить, а самому уйти в тень. Работать кукловодом сможет далеко не каждый актер. Этот мир не терпит честолюбия.
Леонид ПОПОВ, заведующий кафедрой режиссуры театра кукол: "Кукольник по своей природе интроверт, для него нужно поставить ширму. Он себе как бы находится... он стеснителен, если так посмотреть".
Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: Клей, ножницы, папье-маше. Здесь, в небольшой мастерской столичного театра кукол, марионетки появляются на свет. Капризные и веселые, задиристые и стеснительные - каждая получается со своим характером. Иногда совладать с ними на сцене не так уж и просто.
Сергей ЧУРКИН, актер Киевского академического театра кукол: "Нав'язати ляльці те, що вона не може, неможливо. Треба відкрити те, що вона може робити. И коли лялькар працює з лялькою, виникають такі моменти, що незрозуміло, чи лялька веде артиста чи артст веде ляльку".
Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: Высший пилотаж для актера - когда в конце действа дети ещё долго не могут поверить, что куклы не настоящие. Это значит - тандем получился, и спектакль будет пользоваться успехом не один сезон. Куклам тоже нужен отдых. Вот в этой комнате в полной темноте и тишине они набираются сил перед новым спектаклем. Долгожитель здесь вот этот Буратино. На сцене он уже больше 30-ти лет и по праву занимает одно из главных мест на полке. Лишь раз увидев, как марионетки пляшут на сцене, он понял - это его мир. Так в небольшом селе Черновицкой области появился свой кукольный театр. Сказочных героев учитель Степан Бранашко делал сам. В ход шло всё, что попадалось под руку.
Степан БРАНАШКО, кукловод: "Матеріал? Ліс над головою. На це йшла тільки липа. Липа, при тому витримка - висохла липа, якій 10-15 років. Шоь вона трошки протрухлявіла. Тоді вона добре піддається обробці. Так. А це - з велосипеда".
Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: За сорок лет его герои объездили с гастролями полобласти. Теперь многие из них стали экспонатами музея. Костюмы поистрепались, со щек сошел румянец. Но бывших актеров не бывает даже среди кукол. Вот уже сорок семь лет они укладывают малышей спать. Таким долголетием не может похвастаться ни одна телепрограмма. Тучи над Хрюшей и Филей сгущались не раз. Их заменяли актерами, но всякий раз возвращали в эфир, понимая, что звезды в этой программе - именно куклы. На телевидении кукловоды работают в специальных люках. Раньше приходилось изгибаться под столом, иногда по нескольку часов переснимая эпизод. Ведь в отличие от театра, любое неловкое движение здесь заметно.
Оксана ЧАБАНЮК, кукловод: "Здесь совсем другое существование. Более мелкое, более подробное. Здесь камера все ловит, вот он глазки свернул, вот, опа!"
Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: Кукла может не только развлекать, но и лечить. Профессор полтавского педуниверситета Ольга Федий даже разработала специальный курс "куклотерапии".
Ольга ФЕДИЙ: "Сьогодні ми з вами будемо гратися лялькою. Але не дивуйтеся, ця гра буде незвичайною".
Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: Страх, замкнутость, раздражение - совладать с этими эмоциями самому бывает не под силу. И здесь кукла может помочь не только ребенку, но и взрослому.
Ольга ФЕДИЙ, преподаватель полтавского педагогического университета: "От подивіться, дивлячись на ці очі, на оце творіння - воно дійсно спонукає нас до позитиву, до віри в те що в житті буде все добре. Що життя триває і воно буде світлим і добрим".
ICTV выпуск 18:45
Над світом нависла загроза другого Чорнобиля | name="article25">вверх |
ICTV : Передача Факти тижня (выпуск 18:45:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 1
18:46:40-18:55:30(время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Над світом нависла загроза другого Чорнобиля. Увесь тиждень людство лякали жахливими наслідками японської катастрофи. Уся увага була зосереджена на палаючій атомній станції "Фукусіма". Ситуація там досі критична. Протягом тижня українські рятувальники намагалися відновити роботу системи охолодження реакторів, аби не допустити їх перегріву і повного руйнування. Попри це радіація поступово розповзається країною. Рівень її поки не сильно перевищує норму, запевняють фахівці. Щоправда, підвищений фон уже зафіксований у молоці та шпинаті, взятих у сусідніх зі станцією провінціях. Тим часом країна розбирає завали після цунамі. Кількість жертв росте як на дріжджах. Остання цифра, яку назвали - понад 9 тисяч упізнаних загиблих і понад 12 тисяч зниклих без вісти.
Христина КОЦІРА, кореспондент: Минуло більше тижня з дня жахливої катастрофи в Японії, а ці кадри знову і знову транслюють телеканали. В інтернеті з'являється нове унікальне відео очевидців, зняте на мобільні телефони. Десятки японських міст нагадують Нагасакі і Хіросіму після ядерної атаки 45 року. Світ наляканий привидом нового Чорнобиля. Європейські канали навіть показали у ці дні репортаж і чорнобильської зони разом з хронікальними кадрами аварії. Після вибуху на АЕС у Фукусімі ніхто не міг достеменно сказати, що ж відбувається з ядерним паливом, і чим це може загрожувати. Японці поспішили заспокоїти - повторення української катастрофи не буде.
Юкіо ЕДАНО, генеральний секретар уряду Японії: "Навіть якщо ми розглядатимемо найгірший сценарій, ситуація не буде схожа на ту, яка була в Чорнобилі".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Українські ядерники і собі твердять: Фукусіма - не Чорнобиль.
Володимир БРОННІКОВ, генеральний директор ВП "Атомпроектінжиніринг": "Такого, как произошло на Чернобыльской аварии, там явно не будет".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Утім якщо людей із небезпечної зона влада вивезла відразу, то втримати контрольна АЕС не вдалося.
Людвіг ЛИТВИНСЬКИЙ, директор Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного реагування: "Вони своєчасно не проконтролювали початок цирконієвої реакції, яка утворює водень. Саме цей водень буде спочатку на першому, потім на третьому, потім на другому".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Після цих вибухів загорівся ще й четвертий енергоблок. На 5-му і 6-му порушилися системи охолодження. Зайнялося сховище відпрацьованого ядерного палива і радіація в атмосферу таки пішла.
Наото КАН, Прем'єр-міністр Японії: "Рівень радіації високий, є небезпека його подальшого підвищення. Більшість мешканців у радіусі 20 кілометрів уже евакуйовані. Та я хотів би ще застерегти людей бути якнайдалі від цієї зони".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Прості японці весь цей час зберігали самурайський спокій. Хвилиною мовчання вшанували загиблих від землетрусу та цунамі і дружно поверталися до відбудови країни. Іноземців натомість штурмували аеропорти, намагаючись покинути країну вранішнього сонця.
Жінка: "Нам всем русским кажется, что происшествие, которое случилось на Фукусиме, оно очень близко по своему характеру к Чернобылю. Поэтому мы все очень боимся и все убегаем".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Тим часом на "Фукусімі-1" приборкували нові спроби витоку радіації. Щоб охолодити перший і третій енергоблоки, де почали плавитися ядра реактора, стали їх з гелікоптерів заливати морською водою з бором. Льотчиків навіть прозвали "камікадзе". За 20 секунд вони набирали річну дозу радіації.
Юкіо ЕДАНО, генеральний секретар уряду Японії: "Нинішній рівень радіації не може зашкодити людському організму. Однак, будь ласка, залишайтеся всередині будинків".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Радіоактивна хмара спочатку почала рухатися на Токіо, але потім вітер поніс її в океан. У Токіо фон зріс незначно, і пізніше начебто відновився. У тому, що все безпечно, столичних мешканців запевнив сам гендиректор МАГАТЕ, який спеціально прибув до Японії, щоб відстежувати ситуацію на "Фукусіма-1".
Юкія АМАНО, генеральний директор МАГАТЕ: "У певних місцях, у певний час рівень радіації загрожує здоров'ю людей. У Токіо це не так".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Так чи ні, але дозиметри з продажу зникли швидко. Японці в ці дні вповні зрозуміли, що таке дефіцит. Зі столичних прилавків зникли продукти, на заправках - брак бензину. Під вечір Токіо западає у темряву, тож уже в четвер навіть в дисциплінованих японців увірвався терпець.
Наоко КАДОТА, учасник акції протесту: "Ми вимагаємо відставки Наото Кана. Він вбиває людей на півночі Японії. Ми хочемо, щоб влада зупинила роботу всіх АЕС і направила до зони лиха харчі".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Євросоюз увесь тиждень не лише стежив за японською Фукусімою, але і взявся за перевірку власних АЕС. В Німеччині 7 найстаріших станцій навіть призупинили.
Ангела МЕРКЕЛЬ, канцлер Німеччини: "Я підтримую пропозицію стрес-тестів, які проведуть на всіх європейських АЕС. Стандарти високої безпеки мають бути у всьому ЄС".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Україна також почала перевірку своїх 5 станцій, хоча ядерники і певні: на наших АЕС - повний порядок. Кажуть, МАГАТЕ впродовж 2 минулих років проінспектувала усі 15 енергоблоків і дала вердикт - безпечні.
Юрій НЕДАШКОВСЬКИЙ, президент ДП НАЕК "Енергоатом": "Вони розраховані на 7 балів, максимальний землетрус за шкалою НСК. Реакторні установки розраховані на 8 балів. Максимальне, яке на Україні за нашими дослідженнями є, це 6 балів, тобто у нас тут дуже суттєвий запас".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Тож, запевняють, витримають, навіть якщо Україну добряче трусоне. Тим більше таких катаклізмів, як в Японії, у нас бути не може.
Саме цунамі зруйнувало можливість незалежного енергозабезпечення. І внаслідок цього відмовили штатні системи безпеки. У нас, перш за все, не можливе цунамі".
Питання є лише до Запорізької АЕС.
Олександр КЕНДЗЕРА, заступник директора Інституту геофізики ім. Суботіна НАНУ: "На превеликий жаль, для Запорізької АЕС зараз немає інформації на рахунок того, наскільки вона є сейсмостійкою".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Але ні її, ні інші станції закривати не будуть. Більше того, атомну енергетику далі розвиватимуть. На Хмельницькій АЕС таки добудують два нових енергоблоки. Запевняють, вони будуть найбезпечніші з найбезпечніших. Вже і кредитора знайшли - російський "Сбербанк".
Чоловік: "Стоит два блока 33 миллиарда гривен".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Натомість сейсмологи не радять сподіватися, що землетрусів у нас не буде, а серйозно до них готуватися.
Кендзера: "Частина України лежить на території потужного сейсмоактивного поясу нашої планети. Але що біля нашої території зона Вранча, струшування від якої спостерігається практично на всій території України. І струшує навіть далеко розташовану Москву і Санкт-Петербург".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Ось як після землетрусу 1927-го виглядало Ластівчине гніздо. Невеликі ж коливання Землі сейсмологи фіксують щодня. Ось це - сучасний сейсмічний датчик. Фактично цей маленький бідончик фіксує усі землетруси, а інформація про них іде прямо до комп'ютера. Звідси дані поступають в аналітичний центр. Фахівці онлайн бачать де трясе і наскільки сильно.
Чоловік :"Кожні 20 хвилин ми реєструємо землетруси в Японії. Достатньо сильні. Магнітудою 5-6".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Тим часом японські катаклізми не лише зруйнували Японію, а й змістили вісь Землі на 15 сантиметрів, а це на 1,5 мікросекунди зменшило добу. Американські науковці поспішили спрогнозувати льодовиковий період. Наші заспокоюють.
Чоловік: "Після кожного землетрусу бувають зміщення осі обертання Землі. Ці зміни не відіграють ніякої ролі. І я не підтримую думку тих, хто вважає, що вони можуть викликати зміну клімату".
Христина КОЦІРА, кореспондент: Японцям поки не до планетарного похолодання - їм би охолодити реактори на АЕС. Вчора начебто це вдалося зробити. Тим часом знайшли небезпечний для здоров'я рівень радіації. А аварії на станції присвоїли 5-й із 7 рівень небезпеки, що вказує на масштабні наслідки. І вже є перші жертви мирного атома - 5 ліквідаторів. Скільки життів аварія забере ще, і чим закінчиться битва з радіацією, прогнозувати не беруться.
Гість програми - Микола Кулініч, посол України в Японії | name="article26">вверх |
ICTV : Передача Факти тижня (выпуск 18:45:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 2
18:55:31-18:59:00(время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Побоюючись радіації, з Японії масово виїжджають іноземці. Цього тижня з Токіо до Києва вилетіло і 137 українців. Скільки ще хочуть повернутися додому, і чи матимуть вони таку можливість, ми розпитали про це посла України в Японії. З паном Миколою Кулінічем ми зв'язалися через систему "Скайп". Миколо Андрійовичу, добрий день.
Микола КУЛІНІЧ, посол України в Японії: "Доброго дня. У нас - доброї ночі вже".
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Так, доброї ночі. Нас весь тиждень лякали повторенням другого Чорнобиля. Яка зараз ситуація на станції "Фукусіма"?
Микола КУЛІНІЧ, посол України в Японії: "На жаль, ситуація, скажемо так, стабільно критична. Є перспективи, можливо, завтра вдасться, зробили підводку електроенергії, її надають туди, щоби підключити охолоджувачі. Можливо, стабілізується завтра ситуація. Принаймні такі оптимістичні прогнози висловлює керівництво країни. Але масштаб такий, бачите, 4 реактори. Це він дуже великий. Хоча я хотів зауважити, що у самому Токіо рівень радіації звичайно підвищений, але не критичний".
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Але все-такий який зараз рівень радіації у Токіо?
Микола КУЛІНІЧ, посол України в Японії: "Радіоактивний фон, він тут в мікрозібертах вимірюється. Я не спеціаліст. Але мені сказали, що це стільки, скільки йде рентгеноскопія шлунку під час дослідження. Це допустимі норми. І я не думаю, що це загрожує".
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Але паніка серед людей є? Кажуть, що іноземці масово залишають Японію.
Микола КУЛІНІЧ, посол України в Японії: "Є дані, що тільки за вчора тисяча іноземців вилетіли, більше тисячі. Я думаю, що це деякі панічні настрої, тому що люди ніколи не зіштовхувалися. Ми то розуміємо, ми пережили Чорнобиль".
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: А скільки українців до вас вже звернулися з проханням повернутися додому і головне - чи буде у них така можливість?
Микола КУЛІНІЧ, посол України в Японії: "Да, є звернення. На сьогоднішній день більше 100 українських громадян виявили бажання відлітати на Україну найближчим часом. Готується другий борт нашого авіалайнера, який сюди приїде. Літак буде. Ми чекаємо зараз підтвердження. Це буде найближчими днями. За цей час звернень буде більше, тому що навіть за сьогоднішній день, уявляєте собі, шквал просто звернень. І я думаю, що ми відправимо найближчим часом другу групу".
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Тобто ви вважаєте, панікувати не треба?
Микола КУЛІНІЧ, посол України в Японії: "Я хотів би, користуючись нагодою, звернутися до тих, у кого родичі, у тих, хто перебуває тут в Японії, я розумію, що хвилюватися треба, але не панікувати, тому що апокаліпсису тут немає. Тут немає абсолютно ніякого кінця світу. Налагоджується життя. Я думаю, найближчий день-два, ми повернемося, якщо не до попереднього, то принаймні нормального функціонування всіх служб постачання і так далі".
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Дякую вам, пане Миколо.
Микола КУЛІНІЧ, посол України в Японії: "І вам дякую".
Мігель Форбс завітав до України представити українську версію журналу "Форбс" | name="article27">вверх |
ICTV : Передача Факти тижня (выпуск 18:45:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 4
19:01:05-19:07:40(время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Цього тижня нащадок знаменитий нащадок династії Форбсів, які протягом 95 років видають головний діловий журнал світу, приїхав в Україну. Мігель Форбс особисто представив перший номер української версії журналу. Найбільше його розпитували про те, як складаються рейтинги мільярдерів. І де беруть дані про їхні статки.
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Він першим назбирав мільярд і став ім'ям називним для усіх товстосумів сучасності. Якби статки Джона Рокфелера порахував цьогорічний "Форбс", він би не потрапив навіть до першої півсотні рейтингу. 51 місце. Позаду і Біла Гейтса. І поруч із сенсаційним магнатом Марком Цукербергом. У 26 років Марк вже має рокфелерські статки - 13,5 мільярдів доларів.
Мігель ФОРБС, президент Forbes: "Де шукати гроші в наш час? Без питань - у технологіях та інтернеті. Ви тільки подивіться на Цукерберга з його Facebook".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Рахувати гроші у чужому гаманці нащадки Форбса почали 28 років тому, коли склали їх до купи 400 найбагатших американців. До першого списку багатіїв потрапили 14 Рокфелерів, вдова Джона Леннона Йоко Оно, два гангстери та пацієнт психічної клініки. Сам рейтинг вперше і востаннє очолив чоловік на ім'я Деніел Людвіг, що займався морськими перевезеннями. З рейтингу він вилетів вже наступного року.
Борис ЛОЖКІН, президент United Media Holding: "Богатство - это такая штука, которая увеличивается и уменьшается достаточно динамично".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Рейтинг "Форбс" називали довідником для злодіїв, за яким вони викрадатимуть багатіїв заради викупу. Прогнозували і численні судові позови незадоволених мільйонерів.
Мігель ФОРБС, президент Forbes: "Це не лише українська, це світова тенденція. Усі багатії відчувають різні, навіть протилежні емоції щодо включення в наш рейтинг. Та за 28 років його існування мільйонери лише одного разу позвалися до суду".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Перехід рейтингу з американської в міжнародну площину стався 11 років тому. І тут без скандалів вже не обійшлося.
Мігель ФОРБС, президент Forbes: "В Китаї підприємців навіть кидали до в'язниці, адже тамтешні наглядові органи лише з рейтингу журналу "Форбс" дізнавалися про структуру та обсяги їхніх доходів".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: З українськими мільярдерами обійшлося без скандалів. За останній рік зросло як і представництво в рейтингу наших багатіїв, так і їхні статки. Найбільший приріст у Ріната Ахметова - аж плюс 10 мільярдів. Зберегли свої позиції Ігор Коломойський і Віктор Пінчук. На презентацію української версії престижного американського журналу до Києва прилетів сам Форбс Мігель - нащадок видавничої імперії. Між тим дані американського "Форбс" та українського "Фокусу" щодо вітчизняних багатіїв значно відрізняються.
Михайло ГЛАДКИЙ, головний редактор журналу "Фокус": "Американцы просто физически не могут получить доступ к информации, которую мы получаем здесь. Мы достаточно близки, если говорить о Ринате Ахметове, и о Жеваго, например. Более закрытые, более непубличные группы у "Форбс" сильно недооценены. Просто потому что они не знают как и что считать. Мы знаем".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Обидва рейтинги сходяться лише в одному - за останній рік сільське господарство трьох українських мільйонерів перетворило на мільярдерів.
Катерина ГЛАЗКОВА, заступник головного редактора "Forbes": "Очень много бизнесменов обратили свой взор к агросектору. У Рината Ахметова в структуре его большой активов есть агронаправление. У Бориса Колесникова есть агронаправление, у Петра Порошенко".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Юрій Косюк заробив 1,5 мільярди доларів на курятині. Андрій Веревський - на соняшниковій олії. Компанія ж Олега Бахматюка - найбільший виробник яєць в Україні.
Олег БАХМАТЮК, мільярдер: "Якщо ти живеш у глобальному світі, приймай глобальні правила, і якщо ти цікавий цьому світу, використай цю можливість".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Рецепт його успіху - у комплексному підході. Бахматюк позичає 200 мільйонів доларів у Європі, аби побудувати дві найбільші у Європі фабрики - на Хмельниччині та в Херсоні. Приєднується до продовольчої програми ООН і просуває свій бізнес на арабські ринки.
Олег БАХМАТЮК, мільярдер: "На ці ринки набагато простіше вийти, тому що вони традиційно, там немає сильної аграрної промисловості. Там вони покривають себе на 10-15% власними зусиллями. Це традиційний ринок імпорту. І Україну там сприймають доволі таки добре і нормально".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Бахматюк бере відкритістю. Без проблем афішує джерела власних доходів.
Борис ЛОЖКІН, президент United Media Holding: "Богатые люди начинают осознавать, что в публичности помимо минусов есть и плюсы. Честно заработанные деньги, с которых уплачены налоги, публичная, прозрачная кампания - это и защита этого бизнеса".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Та для більшості багатіїв українського розливу публічність - це розкіш, а не засіб захисту власних статків.
Михайло ГЛАДКИЙ, головний редактор журналу "Фокус": "В основном это предприниматели, которые по старинке привыкли прятаться. И считают, что чем они незаметнее, тем больше они смогут заработать. Ну как правило, это бизнес из регионов, из глубинки".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Його маленький бізнес теж родом з глибинки. В Шепетівці Валентин тримає продуктову крамничку 3 на 4 метри.
Валентин КОВАЛЬЧУК, підприємець, переможець програми "Українська мрія": "Я там вже працюю скільки років? Поки що по відгукам людей - один із кращих магазинів того мікрорайону і по асортименту, і по цінах".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Шансом перетворити свій маленький бізнес на трошки більший підприємець скористався сповна. Перемога у програмі "Українська мрія", тривалі перемовини з інвесторами і ось Валентин вже у Києві на підписанні інвестиційного договору.
Ігор МАЗЕПА, генеральний директор інвестиційної компанії "Concorde Capital": "Наша самая главная мотивация - это заработать деньги, с одной стороны, а с другой стороны, показать и этим ребятам, и все остальным частным малым предпринимателям, бизнесменам, каким образом это можно сделать".
Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: За умовами співпраці, шепетівський бізнесмен отримає 100 тисяч гривень на новий просторий магазин. Віддаватиме 30% від прибутку. За три роки піде у вільне бізнесове плавання. І хто зна, може за кілька років ще одним мільярдером в Україні стане більше.
Верховна Рада скасувала талони, які донині додавалися до водійських прав | name="article28">вверх |
ICTV : Передача Факти тижня (выпуск 18:45:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 5
19:07:41-19:14:43(время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Способів підзаробити відтепер менше у працівників ДАІ, які зупиняють автомобілі на дорозі. Цього тижня Верховна Рада скасувала талони, які донині додавалися до водійських прав. В талонах державтоінспектори могли реєструвати порушення, пробиваючи спеціальні дірочки. Утім такий дідівський метод просто засміяли в Європі. Скрізь вже давно є електронні бази порушень. Запровадження такої і в Україні передбачено законом про дорожній рух. Ну а поки єдиним документом, який засвідчує право на керування автомобілем, залишається посвідчення водія певної категорії. Ну а що менше довідок, то вужче поле для корупції. Подолати чи не найбільшу проблему країни покликаний новий закон про боротьбу із корупцією. Цього тижня Верховна Рада нарешті ухвалила документ.
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Гра на піаніно у Верховній Раді триває. Цього тижня депутати знову не змогли запровадити сенсорну систему голосування "Рада-3". Пальцям Яценюка, як жартома охрестили нову систему голосування, не вистачило 4 кнопок. Колишній спікер, за часів якого її закупили, наполягав - тут навіть голосувати немає за що.
Арсеній ЯЦЕНЮК, народний депутат України, лідер партії "Фронт змін": "Не треба голосувати. Пане голово, дайте вказівку апарату увімкнути систему і через 30 секунд в українському парламенті на кінець-то буде виконуватися Конституція".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Однак профільний комітет наполіг на дотриманні букви закону.
Володимир МАКЄЄНКО, голова парламентського комітету з питань регламенту: "Модернізована електронна система може бути впроваджена лише за умови внесення відповідних змін до регламенту Верховної Ради України і затвердження Верховної Ради України положення про таку систему".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Відтак проект постанови відправили на доопрацювання попри протести опозиції.
Володимир ФІЛЕНКО, народний депутат України, фракція "БЮТ-Батьківщина": "Проблема більшості Партії регіонів, в якої є величезна кількість депутатів, яких ніколи немає у Верховній Раді".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Більшовики відповідають - нова система ще просто не готова, і її теж можна обдурити. І звинувачують опозицію у лукавстві.
Депутат: "У них було 227 голосів. Чому вони її не ввели? Бо тоді не було вигідно".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Партія регіонів тим часом проводить виховну роботу у власних лавах, аби змусити депутатів таки ходити на роботу. І шукає інші способи забезпечити явку. Приміром, замість "Пальця Яценюка" застосувати рефлекс Павлова, як в американському Конгресі.
Олександр ЄФРЕМОВ, голова фракції Партії регіонів: "Наши депутаты уже обозвали это своеобразным синдромом Павлова. Когда звучит сигнальная кнопка и депутат предупреждается, что через 20 минут он должен быть в сессионном зале, и принять участие в голосовании".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Наразі ж парламент працює за старою системою. За нею голосували і за президентський антикорупційний закон. Опозиція не заважала. Бо разом з антикорупційним пакетом від Ющенка торік парламент скасував і закон, що діяв у нас ще з 90-х років.
Сергій МІЩЕНКО, народний депутат України, фракція "БЮТ-Батьківщина": "Вже 3 місяці правоохоронні органи не складають протоколи про корупцію взагалі. Тому що закону про боротьбу з корупцією в Україні немає".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Хабарників тим часом навіть Кримінальний кодекс не лякає. Днями у Дніпропетровську на хабарі в 400 тисяч гривень спіймали слідчого міліції.
Ігор ВОЛОВИК, керівник прес-служби УСБУ в Дніпропетровській області: "Хабаря у 400 тисяч гривень слідчий вимагав за перекваліфікацію статті "навмисне вбивство" на більш пом'якшену статтю - "вбивство через необережність".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Як збирався витрачати ці немаленькі гроші держслужбовець передостаннього рангу, не відомо. Головна норма законопроекту Януковича - припис чиновника та їхнім родичам декларувати не лише доходи, а й видатки. Скажімо, звідки взявся в родині новий "Мерседес" чи палац на березі Дніпра. На кого українські можновладці перепишуть свої шалені статки? Сьогодні шикарними хатинками і машинками офіційно володіють здебільшого дружини, діти та батьки чиновників. А завтра можливо доведеться залучити у співвласники сусіда. Якщо норма про декларацію видатків, якої так боялися чиновники, запрацює, то в їхніх лавах буде справжній переполох.
Ігор МОСЕЙЧУК, головний редактор газети "Вечірній Васильків": "В даному випадку можна пожартувати так, як в старому радянському фільмі - чтоб ты жил на одну зарплату".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Цей сюжет ми знімали кілька місяців тому. Як живуть і на чому їздять прості українські судді. Представник непідкупної Феміди у заштатному Васильківському району так і не зміг пояснити, як при зарплаті в 5 тисяч гривень він їздить на авто за 140 тисяч євро. Тим більше, що його близькі родичі теж на державній службі. А от про скромну хатинку суддя все ж зізнався.
Чоловік: "У мене є приватний будинок. Загальна площа метрів 170. житлової десь 65".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Ось ця вулиця, ось цей будиночок. Як на скромну зарплату судді можна таке відгрохати, лишилося суддівською таємницею. Те, що видатки чиновників у нас геть не відповідають доходам, таємницею не є. А щорічне заповнення декларацій вже давно фарс. Антикорупційний закон може це поламати. Але чи запрацюють його найрезонансніші норми? Поки Рада законопроект ухвалила без трьох важливих статей.
Юрій ЯКИМЕНКО, директор політико-правових програм центру ім. Разумкова: "Стаття 11 - це спецперевірки, це перевірка відомостей достовірності тих відомостей, які подають про себе люди, які займають державні посади. Стаття 12 закону - це фінансовий контроль, це декларування доходів і видатків, і перевірка цих відомостей".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Виявляється, Конституційний суд заборонив вимагати декларації у чиновницьких родичів.
Юрій МІРОШНИЧЕНКО, представник Президента у Верховній Раді України: "Бо вони не є державними службовцями і без їхньої згоди декларувати їхні видатки - це порушення норми Конституції".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Але без цього порушення навряд чи вдасться зрушити з місця і саму боротьбу з корупцією.
Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат України, фракція "БЮТ-Батьківщина": "Цей закон необхідний негайно. Але без статей, де чітко визначено коло родичів, на яких можна переписувати все майно, без визначення чіткої відповідальності юридичних осіб, і без ключових визначень, які є в першій статті, на мій погляд, цей закон не буде працювати".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: В опозиції побоюються, що принципові норми закону при доопрацюванні суттєво підстрижуть, але, зрештою, все буде в руках Президента. Адже саме він є автором законопроекту і йому на підпис надійде готовий документ.
Юрій ЯКИМЕНКО, директор політико-правових програм центру ім. Разумкова: "Він порівняє, наскільки його ідеологія, яка закладалася в цей проект, наскільки вона зберігається в тому, що отримали на виході. І Президент має можливості влипну на його зміст".
Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Наразі в парламенту достатньо часу, щоб вдосконалити проект і ухвалити остаточно вже у квітні. Але чи зможуть вони наступити на горло власній пісні?
Несподіваний ревізор завітав цього тижня на одну з автозаправок Волині | name="article29">вверх |
ICTV : Передача Факти тижня (выпуск 18:45:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 6
19:14:44-19:15:35(время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Несподіваний ревізор завітав цього тижня на одну з автозаправок Волині. Працівники були шоковані, побачивши на території справжнього бурого ведмедя. Звір спочатку відвідав подвір'я одного з мешканців села Брище біля Луцька. Почав заглядати у вікна будинку. Перелякані мешканці викликали міліцію. А ведмідь тим часом попрямував до траси. Там його надзвичайно зацікавили машини та їх водії. Втім не як здобич. Клишоногий навіть охоче спілкувався, намагався, точніше, спілкуватися з правоохоронцями. Все це тривало 8 годин, доки аж з Вінниці не прибув ветеринар, який зміг приспати тварину. Після цього її відправили до Луцького зоопарку. Ведмідь вочевидь не дикий, а домашній. Але звідки він втік - поки не відомо. Власника шукають.
У Києві відкрився український тиждень моди | name="article30">вверх |
ICTV : Передача Факти тижня (выпуск 18:45:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 8
19:23:15-19:31:30(время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: У Києві відкрився український тиждень моди. Вперше в приміщенні Мистецького арсеналу. Несподіваний майданчик додав нового подиху. Дизайнери змагалися в оригінальності. На подіумі чоловіки на шпильках, жінки в стилі леді Гага, песики на колесиках і моделі з довжиною ніг 125 сантиметрів. Український бомонд на показах в перших рядах.
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Яйце зі стразами замість голови, велетенські крила замість рук. Черепи та гілочки замість білизни. І Адам і Єва на райському подіумі. Це не парад епатажу, не театр абсурду. У Києві в 28-й раз стартує головна модна подія країни - український тиждень моди.
Руслана: "В Україні йде повна розкомплесованість в плані фешна".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Справжній фешн цього року 50 український кутюр'є демонструють на несподівано новому майданчику - у старовинній будівлі з 200-річною історією - музейному комплексу Мистецький арсенал.
Ірина ДАНИЛЕВСЬКА, співзасновниця та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week: "З 2008 року весь час зазіхали на Мистецький арсенал, але не було технічної можливості просто зробити всі 6 днів".
Наталія ЗАБОЛОТНА, генеральний директор "Мистецького арсеналу": "У Києві немає жодного приміщення з таким історичним духом, з такою аурою. Це, до речі, перша архітектурна будівля у стилі класицизму".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Першими своє креативне бачення моди на наступний сезон продемонстрували акули українського дизайну - Пустовіт, Гресь, Анісімов, Коровай.
Вікторія ГРЕСЬ, дизайнер: "Закладывали идею в том, что женщина в мегаполисе намного расслабленнее. И вседозволенность внешнего вида, она все-таки характерна для больших городов".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Завзяті прихильниці творчості Вікторії Гресь - народні депутатки Ірина Геращенко та Ольга Герасим'юк, від такої вседозволеності дещо в шоці. Але у захваті від креативної подачі колекцій.
Ольга ГЕРАСИМ'ЮК, народний депутат України: "Вона така хуліганська. Мені сподобалися несподівані поєднання кольорів. Наприклад, червоний блисковий я собі досі не уявляла. Тепер мені дуже подобається. Вона про любов".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Подивитися на любов по-українськи приїхали і найдовші ноги планети - супермодель Джи Дієнг і наші зірки. Королева диких танців Руслана завітала на показ королеви диких кольорів і силуетів Лілії Лідковської.
Руслана: "Я страшенно мрію, щоб українські речі, фешн, музика, ентертейнмент, кіно, все, що пов'язано з мистецтвом, з артом, щоб воно йшло на зовнішній ринок".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Але своєї улюбленої речі в гардеробі Руслана на модному подіумі так і не побачила.
Руслана, співачка: "Для мене нижня білизна має набагато більше значення, ніж верхня. Завжди настане відповідальний момент, коли треба, так би мовити, бути у повній зброї. Нижня білизна має бути найкращою у всьому гардеробі за все, що ви маєте. Ну і взуття".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Шикарне взуття - справжній фетиш і для Наді Мейхер. Втім, взуття в Україні співачка купує вкрай рідко.
Надія МЕЙХЕР: "Я считаю, что у нас очень сильно разводят людей по поводу цен".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Тож у Києві красуня скуповується виключно на розпродажах.
Надія МЕЙХЕР, співачка: "Мне кажется, здесь ничего такого зазорного нет. Но лучше всего как-то покупать наверное за границей".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: А от епатажний репер Потап всерозкручене європейське давно проміняв на фірмове вітчизняне.
Потап, співак: "Если носишь пиджак, которого нет нигде ни у кого, ты не увидишь такую ткань, и тебе специально для тебя ателье, Лена, дизайнер, для тебя работает и делает, круче этого не бывает".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Дизайнерка чоловічого одягу Олена Голець пошила Потапу вже не один десяток костюмів на усі випадки життя.
Потап, співак: "У меня есть животик, я такой большой продюсер, крупный дядя. Но Лена может сделать такой приталенный пиджачок, что его одеваешь и ты вроде как бы худенький, молоденький. И главное секси".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Справжній дизайнер завжди знайде як підкреслити усі чоловічі достоїнства.
Олена ГОЛЕЦЬ, дизайнер: "Даже когда мы вводим какие-то трендовые элементы, там, большие налокотники, замшевые, кожаные, мы все равно это делаем хорошей классикой. Так, чтобы эти элементы не бросались в глаза, а чтобы видно было сначала мужчину, его суть, тело, а потом уже наш налокотник".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: А от легенда української моди Михайло Воронін скроїв не один костюм для геть усіх українських президентів.
Михайло ВОРОНІН, дизайнер: "С Кучмой мне было приятно работать, потому что он первый из президентов, который начал носить маленькие элегантные костюмы. Приезжал ко мне и всегда просил - сделай мне узенький, хороший костюм".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: На українському тижні моди Михайло Львович презентував безліч власних ноу-хау. Наприклад, як пошити ексклюзивний костюм за дві години. А також купу корисних порад для модельєрів-початківців.
У нас много талантливых людей, у нас нет финансирования. Потому что сегодня для того, чтобы сделать такую коллекцию, это слишком дорогое удовольствие. А для того, чтобы вы еще показали где-то за рубежом, это 200 тысяч евро нужно уплатить".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Тож заробляти на показ дизайнерам доводиться усіма можливими засобами.
Жінка: "Бывает, клиенты, которые приходят заказывать вещь раз в два месяца, раз в три месяца, и выпьют столько, извините, крови, что потом уже не хочешь ничего".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: За 24 години до показу у майстерні дизайнерки Юлії Айсіної - справжній армагедон.
Жінка: "Сейчас уже практически 3 часа ночи, завтра показ, а тем не менее, остались самые живучие".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Години екстриму не лише у дизайнерів, але і у моделей. Авторський креатин вимагає жертв.
Юлія АЙСІНА, дизайнер: "Обуви хватает, бывает, что 39-й размер приходится впихивать как в сказке "Золушка" в 37-й. Одеваешь, еле ступаешь. Но выходишь на подиум или с улыбкой, или вот как полагается, просто с жестким лицом. Абсолютно на лице это не должно отображаться".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Цього разу на українському подіумі - шалена еклектика. Поєднання теплих тканин з легкими шовками. Такого фешн-вік ще не бачив. Дизайнер Андре Тан взагалі об'єднав зиму з літом і запропонував пальта та сукні-конструктори.
Андре ТАН, дизайнер: "Решил просто сделать универсальный гардероб, чтобы девушки, которые отдыхают на горнолыжных курортах, а потом едут отдыхать сразу загорать летом в Майами, у них был универсальный гардероб".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Засновниця Фонду "Антиснід" Олена Пінчук обома руками "за" такий універсальний гардероб для ділової жінки. Вона прийшла на тиждень моди по вболівати за подругу - дизайнерку Зінаїду Ліхачову.
Олена ПІНЧУК, засновниця Фонду "Антиснід": "Я ее давно знаю. И я ее знаю как творческого человека. Она, во-первых, замечательно рисует. Не смотря, что было много вещей не в моем стиле, как бы, да, но тем не менее понимаешь, что в принципе это очень стильно, это очень модно".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Чоловік Зінаїди - голова Адміністрації Президента України Сергій Льовочкін хвилювався більше за всіх. Сьогодні він у зовсім незвичному образі.
Сергій ЛЬОВОЧКІН, глава Адміністрації Президента України: "Вихідний сьогодні. У мене є джинси. Але зараз я їх не ношу, тому що вони на один розмір стали більшими".
Валерія ЧЕРНЕНКО, кореспондент: Творчості на 28-му тижні української моди вистачало. Від яскравої класики до моди в стилі комп'ютерних ігор. У фаворі- стриманість форм та елегантність. На піку моди весняно-літнього сезону - консервативні кольори та класичні силуети. Втім українські дизайнери радять цим не обмежуватися і якомога більше експериментувати з шалено яскравими аксесуарами.
5 канал выпуск 21:00
Японія продовжує стійко боротися із аварійними реакторами на атомній станції "Фукусіма-1" | name="article31">вверх |
5-й канал : Передача Час (выпуск 21:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 2
21:08:49-21:17:05(время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Операція "Одіссея. Світанок" лише на добу відволікла світ від подій в країні вранішнього сонця. Японія продовжує стійко боротися із аварійними реакторами на атомній станції "Фукусіма-1". Перші успіхи - підключення енергопостачання на 5-му реакторі, температура там майже в нормі. Поступово охолоджуються і басейни з відпрацьованим ядерним паливом. Перспектива відновлення живлення на інших реакторах поки що туманна, тому не виключено, що станцію дійсно накриватимуть чимось на кшталт чорнобильського саркофагу с піску і бетону. В будь-якому разі Японія вирішила, що ця станція більше не працюватиме. І хоча всі світові спеціалісти наголошують на некоректності порівняння ситуації з Чорнобилем, радіаційна лихоманка на планеті від того не зменшується. Дозиметрами озброюються навіть на Близькому Сході, де має бути зовсім не до того. Незначні викиди були зафіксовані за тисячі кілометрів від місця аварії - в східній частині Росії і на західному узбережжі Сполучених Штатів. Бояться Філіппіни. Реальні жертви не від радіації. Кількість загиблих щодня зростає. Сьогодні називали цифру 8450 осіб. Майже 13 тисяч у списках зниклих безвісти. Цифри шокують, але їх можна порівнювати. Землетрус на Гаїті, не 9-бальний, як в Японії, а 7-бальний, і без цунамі, яке в Японії завдало основних руйнувань, забрав життя 223 тисяч людей. Минуло більше року, а на острові і досі самі руїни. Натомість у здатності Японії відродитися з попелу ніхто не сумнівається.
Олександр АРГАТ, кореспондент: Японська атомна катастрофа розпочалася одразу після землетрусу та цунамі. 12 березня вибухнув перший енергоблок електростанції "Фукусіма-1". Далі вибухи пролунали на 2-му та 3-му реакторах. А на 4-му сталася пожежа. Полум'я охопило і сховище відпрацьованого ядерного палива.
Юкіо ЕДАНО, секретар Кабінету міністрів Японії: "Ми найбільше занепокоєні ситуацією з охолоджувальним басейном 4-го реактора. Поки що не маємо повної картини про те, що з ним відбувається".
Олександр АРГАТ, кореспондент: Руйнівні процеси на атомній станції розпочалися тому, що з ладу вийшла система охолодження реакторів. Водопостачання до енергоблоків пошкодили землетрус та цунамі. Вода у басейнах випарувалася, а за контакту пари та стрижнів ядерного палива утворився газ - водень. Саме він і вибухав на "Фукусімі-1" щонайменше 4 рази. Водяна пара та дим, які потрапили після вибухів в атмосферу, стали головними забруднювачами довколишніх територій радіацією. В енергоблоках одразу зафіксували радіаційний рівень, який перевищив норму у тисячу разів. Підвищення у десятки з звичний рівень помітили у сусідніх з Фукусімою префектурах Ібараці, Тотігі та Сайтамі. Радіонукліди знайшли у молоці та шпинаті з префектури Фукусіма, та у незначній кількості навіть у питній воді у Токіо, яке розташоване за 240 кілометрів від АЕС.
Юкіо ЕДАНО, секретар Кабінету міністрів Японії: "Міністерство охорони здоров'я та праці проведе детальний аналіз і оприлюднить дані щодо радіоактивного забруднення харчів. Нині небезпеки для здоров'я людей немає".
Олександр АРГАТ, кореспондент: Радіаційний фон тимчасово підвищили насамперед викиди ізотопів інертних газів. Також в атмосферу потрапили небезпечні радіоактивні йод та цезій. Перший становить значну загрозу для здоров'я людей. Утім уже за кілька тижнів довкілля чиститься від нього. А от період напіврозпаду цезію - 30 років. Пришвидшити очищення території Японії від цезію та йоду можна силами людини.
Володимир ПАВЛОВИЧ, завідувач відділу теорії ядерних реакторів інституту ядерних досліджень НАН України: "Період напіврозпаду цезію приблизно 30 років. Тому природне зменшення його кількості відбувається половина за 30 років. Це природне. Але ж не забувайте, що можливо просто змиття водою звичайною. Процес штучної дезактивації, просто мити треба. Той же асфальт, до речі, можна помити і значно буде менше".
Олександр АРГАТ, кореспондент: Японська влада у день першого вибуху почала евакуацію населення з 20-кілометрової зони станції "Фукусіма-1". Тим же, хто мешкає у 30-кілометровій зоні, порадили не залишати домівки та не користуватися кондиціонерами. У середу тимчасово евакуювали майже весь персонал станції. Людям порадили зібрати скриньки для екстреної евакуації на випадок погіршення ситуації.
Жінка: "Люди непокояться, бо не знають, яка насправді ситуація на аварійній АЕС. У новинах передають суперечливі повідомлення. Є добрі і погані новини. Просто не знаю чому вірити".
Чоловік: "Мене непокоїться, що американська та японська інформація щодо радіації розбігається. Можливо, наші дані трохи занижені".
Жінка: "Я хвилююсь, утім вважаю, що зони евакуації, встановленої японцями, достатньо".
Олександр АРГАТ, кореспондент: На "Фукусімі-1" японський уряд намагається взяти ситуацію під контроль. Для цього необхідно насамперед знову охолодити реактори. У хід пішли всі засоби. Військові надали три важкі гелікоптери. Вони зачерпували воду в морі та виливали її на розжарені енергоблоки. Втім з невідомих причин цю операцію припинили вже за добу. Поліцейські залучили водяні гармати. Робітникам вдалося провести до пошкоджених енергоблоків лінії електропередач. Керівництво АЕС сподівається: за їхньою допомогою можна буде запустити вцілілу систему охолодження.
Макс БРІЛАКІС, команди підрозділу з США: "Ми досягли певного успіху завдяки заливанню води у третій реактор. Зараз ситуація стабілізувалася. Ми продовжимо охолоджувати 3-й та 4-й реактори водою. І працюємо над ліквідацією аварії".
Олександр АРГАТ, кореспондент: Рівень загрози після аварії на "Фукусімі-1" фахівці різних країн оцінили по-різному. Її виставляли за міжнародною семибальною шкалою, за якою 7 балів - це катастрофа рівня Чорнобиля. Спершу японці присвоїли аварії четвертий рівень, бо вважали, що вона суттєво не зашкодить довкіллю, а населення отримає опромінення у межах норми. Втім уже п'ятницю надали їй 5-й рівень. Французькі ж фахівці вважають аварію на "Фукусімі" взагалі катастрофою 6-го рівня. МАГАТЕ заявляє: ситуація на "Фукусімі-1" складна, але стабільна.
Юкія АМАНО, генеральний директор МАГАТЕ: "Ситуація на "Фукусімі" вкрай серйозна. Міжнародну спільноту дуже турбує розвиток подій на станції. Японії необхідно тісно співпрацювати з нами, щоб вирішити проблему".
Олександр АРГАТ, кореспондент: Власники "Фукусіми-1" заявили: віднині зупинять будівництво нових АЕС. Про перегляд своїх планів розвитку атомної енергетики заявила низка країн. Індія нині думаю, чи не замінити великі АЕС більшою кількістю малих. Призупинив атомну програму своєї країни Президент Венесуели Уго Чавес. Німеччина вирішила не продовжувати ресурс своїх 17 старих атомних станцій. Швейцарія також відмовилася від модернізації від 5-ти реакторів, що працюють, та будівництва трьох нових станцій. Європою прокотилися акції противників атомної енергетики. Проти АЕС виступили і самі японці. Австрія закликала європейські країни перевірити всі атомні реактори. А таких у Європі понад півтори сотні. Найбільше від АЕС залежить Франція. 58 її реакторів забезпечують три чверті електроенергії, які споживає ця держава. Україну живить 15 реакторів, які забезпечують майже половину потреби держави в електроенергії. Реакція українських атомників на події на "Фукусімі" стримана.
Наталія ШУМКОВА, віце-президент ДК "Енергоатом": "Делать скоропалительные выводы, отказываться от каких-то программ, которые, поверьте, разрабатывались в государстве годами, сбалансированных программ, продуманных, основанных на наших подходах к развитию атомное энергетики, на наших подходах по обеспечению энергетической безопасности страны, было бы по меньшей мере легкомысленно".
Олександр АРГАТ, кореспондент: В "Енергоатомі" планують Хмельницькій АЕС добудувати два блоки з реакторами російського виробництва. Порівняно з реакторами на "Фукусімі-1", яким уже 30-40 років, ці будуть найновішого, третього, покоління. Аварія, яка сталася в Японії, буде в принципі неможливою на цих енергоблоках завдяки особливостям конструкції, - запевняють у компанії. Реактор зможе витримувати семибальні землетруси, хоча такі в Україні неможливі. Однак ставку роблять не лише на нові енергоблоки. З минулого року розпочалося продовження термінів експлуатації старих реакторів. Вони, - впевнені в "Енергоатомі", - послужать Україні ще 20-30, а то й більше років. А от "Фукусіму-1" уже ніколи не будуть використовувати. Там мізкують, чи не спорудити над АЕС саркофаг.
Ціни на бензин впевнено повзуть вгору | name="article32">вверх |
5-й канал : Передача Час (выпуск 21:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 3
21:17:06-21:23:59(время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Один євро за літр бензину, яким Україну давно лякали, стає реальністю. Ціни впевнено повзуть вгору. І на якій позначці зупиняться - думки розходяться. Різняться вони і з приводу того, що з цим робити. Єдиний безсумнівний фактор росту - ціни на нафту, які б'ють рекорди на тлі єгипетських та лівійських подій. Із внутрішніх причин - засилля імпортних нафтопродуктів на ринку. Вітчизняні нафтопереробники просять преференцій, а саме: запровадження мита для імпортерів. Цей варіант українська влада уважно вивчила, але запроваджувати не поспішає. Може призвести до монополії на ринку, а відтак і чергового зростання цін. Поки що єдине, чим може погрожувати уряд - це Антимонопольний комітет.
Водій: "Люди скоро плакати будуть, що бензин дорожчає".
Водій: "Вообще неприятно влияет".
Водій: "Граница уже давно была".
Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Водії змагаються - хто знайде пальне дешевше. Автозаправки - хто виставить товар дорожче. Антимонопольний комітет - хто більше заплатить штрафів за недобросовісну торгівлю. Урядовці - хто назве більше причин у здорожчанні бензину. І так уже три тижні поспіль. Та ціни знижуватися і не думали. Не вплинув на них і умовний коридор встановлений урядом, який рекомендував продавати 95-й не дорожче 9 гривень 50 копійок, а дизель по 9 гривень.
Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: "Я вимагаю, щоб санкції до тих, хто пробують нажитися на громадянах, були максимальні і невідворотні".
Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Такі вимоги Прем'єр озвучив після того, як Антимонопольний комітет відмовився штрафувати недобросовісних продавців. Мовляв, підозрювані у змові надали додаткову інформацію на свій захист, яку комітет, за законом, мусить вивчити. Та вже на кінець тижня голова Антимонопольного зізнався: штрафи неминучі.
Василь ЦУШКО, голова Антимонопольного комітету: "Будут наказы эти компании. То есть особых каких-то данных или информации, которая бы нас убедила, что нет сговора, не имеется".
Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: За змову і недобросовісну торгівлю компанії у сумі мають заплатити мільярд гривень. Член профільного комітету Верховної Ради порахував: це копійки у порівнянні із сумами, які нафтотрейдери заробили, піднявши ціни.
Олександр ГУДИМА, член комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки: "Якщо чистий прибуток був 3 мільярди, можуть вони навіть позволити Антимонопольному комітету нарахувати штрафи, щоб вони заплатили, скажімо, 100 мільйонів гривень? Можуть. Але вони знають, що маючи такі прибутки, вони потім в українських контрольованих судах за значно менші суми виграють всі процеси і нічого не будуть платити державі".
Василь ЦУШКО, голова Антимонопольного комітету: "Мы прекрасно понимаем, что они пойдут в суд. Я думаю, что суд тоже будет обеспечен теми аргументами, чтобы принимал решение в пользу потребителя Украины, а не в пользу тех, кто хочет заработать себе прибыль".
Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Віддавати кровно зароблені гроші нафтотрейдери не планують. На кожну підвищену в ціні копійку у них є залізний аргумент. Якщо не для Антимонопольного комітету, то для суду.
Олег ДОРОЖОВЕЦЬ, представник компанії нафтотрейдера: "Виходимо суто із закупівельної ціни. чого, на жаль, чомусь не може зрозуміти Міністерство палива і енергетики, яке хоче загнати ці всі продукти, скажімо так, в єдиний коридор".
Олександр ГУДИМА, член комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки: "Нафта не піднімалася останніми тижнями більше, ніж 100 з гаком доларів за барель. Два роки тому у світі були коливання, де нафта коштувала близько 150. Але це не приводило до жодних катаклізмів і ціни на світлі нафтопродукти в Україні були 6-7, але 9 і не 10".
Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Події в Лівії та Японії, вартість нафти на світових ринках, наближення посівної в Україні. Пояснювати феномен вітчизняного ціноутворення в уряді можуть довго. Та вважають, що вже не потрібно. У паливному міністерстві випромінюють оптимізм. Ціни ось-ось підуть донизу.
Юрій БОЙКО, міністр енергетики та вугільної промисловості: "Враховуючи зниження цін на світовому ринку. Є оптимізм по відношенню до цін на внутрішньому ринку. До речі, сьогодні ми вже маємо збільшення переробки нафти на вітчизняних НПЗ і це дає нам підстави, що у нас зменшиться ціна. Тому що якраз всі наші біди, всі наші негаразди, вони з того, що дуже швидко імпортований бензин починає давити на наш вітчизняний ринок".
Олександр ГУДИМА, член комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки: "А навіщо НАК "Нафтогаз", який є фактично банкрутом, має закуповувати в Росії, в Азербайджані мільйон тонн нафти, якщо Україна видобуває своєї нафти три мільйони тонн в рік? Ви маєте відповідь, куди іде українська нафта? Сьогодні Янукович якщо захоче, то завтра три мільйони тонн української нафти будуть виступати національним регулятором на ринку. А сьогодні вони виступають у змові".
Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: В уряді переконують: якщо хтось і змовився, то лише імпортери. Тому залежність від ввезення нафти треба зменшувати. Наприклад, розбавляти бензин етанолом. Тоді вартість одного літра 95-го може бути і 8 гривень.
Михайло БРОДСЬКИЙ, урядовий уповноважений з питань дерегуляції господарської діяльності: "Сегодня Украина уже производит этанол. Этанол, кстати, улучшает экологическую ситуацию и удешевляет стоимость бензина. Он ориентировочно доллар стоит литр".
Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Але щоб в Україні бензин розмішували етанолом, депутати мають ухвалити необхідний закон.
Олександр ГУДИМА, член комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки: "Це буде глас вопіющего в пустелі. Ця Верховна Рада лобістська того не пропустить".
Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Якщо не чиновники, то принаймні весна допоможе у боротьбі з високими цінами на пальне. Завдяки плюсовій температурі чотириколісного коня можна замінити на двоколісного. Та от біда - навіть у Києві велосипедних доріжок одиниці. Але завжди є громадський транспорт. З його допомогою ваші витрати на проїзд зменшаться, як і прибутки власників заправних станцій. Можливо, саме тоді вони добряче подумають, а чи влаштовує вартість пального споживачів. З початку року кількість автівок на вітчизняних дорогах зменшилась на 20%. Але критичні ціни, які змусять водіїв відмовитися від керма, на українських заправках ще не з'явилися.
Водій: "Гривен 20 за литр - я уже задумаюсь о маршрутках".
Водій: "Чим дорожчий бензин, тим більше машин. Мають люди гроші, правда?"
Народні депутати без жодних обговорень ухвалили бюджет Верховної Ради | name="article33">вверх |
5-й канал : Передача Час (выпуск 21:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 4
21:24:00-21:30:45(время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Примарна надія на особисте голосування депутатів, яку вже кілька тижнів дає всім небайдужим спікер Володимир Литвин, остаточно розтала. Сенсорну кнопку, яку він мав запровадити особистим підписом, провалили на голосуванні. Забракло 4 голосів. Водночас пройшло інше резонансне рішення - кошторис Верховної Ради. І хоча його не було в порядку денному, документ швидко внесли з голосу і проголосували без жодних дебатів. Діяльність найвищого законодавчого органу, який стрімко втрачає вплив у політичному житті за нової влади, обходиться Україні не дешевше. Товариство кнопкодавів коштує традиційний мільярд.
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Безцінні робітники за логікою, якщо на трудову діяльність однієї робочої одиниці виділяють 700 тисяч гривень та ще й забезпечують транспортом, житлом і навіть папером і ручками. То такий робітник мав би продукувати щось мегарезультативне для своєї країни. Про таке можуть навіть не мріяти лікарі, вчителі і працівники заводів. А от для депутатів усе це передбачено. Та вони скаржаться. По-перше, цього мало. По-друге, тяжко щодня ходити на роботу. У них і так купа справ поза Радою. Тому часто у їхніх колег потрійне навантаження. Цей депутат і сам не гребував такою ось руханкою.
Олег ЛЯШКО, народний депутат, позафракційний: "Ляшку не втомливо, але визнаю перед людьми, що був такий гріх. Каюсь, більше робити не буду".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: А вони будуть. Не захотіли користуватися тою сенсорною кнопкою, що їм почепили на робочу панель кілька років тому. Хоча творчі експеримент на робочих місцях з кнопкою проводили.
Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: "Деякі пробували на спір утримувати носом".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Спікер гучно анонсував запровадження системи "Рада-3". Депутати про всяк випадок тренувалися, та в ідею не вірили. І не марно. В результаті Литвин запропонував депутатам самим визначатися.
Олег ЛЯШКО, народний депутат, позафракційний: "Це гра на публіку"
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Як не переконував його спікер-попередник, за якого і встановили цю сенсорну кнопку, просто підписати розпорядження.
Арсеній ЯЦЕНЮК, голова Верховної Ради (2007-2008): "А карти для голосування народних депутатів перетворилися в кредитні карти, коли один одному передає пачки, для того щоб проголосувати за закон. Верховна Рада України жодного разу не голосувала за монтування цієї системи. Не треба голосувати. Пане голово, дайте вказівку апарату увімкнути систему".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Регіонали зізнавалися: з такою кнопкою Рада стане.
Василь КИСЕЛЬОВ, народний депутат, Партія регіонів: "Бурю у склянці води підняли з єдиною метою - блокувати роботу Верховної Ради".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Результат прогнозований. 4 голосів забракло. Сильно не засмутилися.
Іван ПЛЮЩ, голова Верховної Ради (1991-1994, 2000-2002): "З точки зору практичного втілення не потрібно. Чим би не тішилося, лиш би не плакало".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Спікер демонструє розробку свіжих стратегій.
Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: "Ті депутати, які голосують проти, виходять в ліві двері, там стоїть член лічильної комісії. Ті, які голосують за, виходять праворуч. Так робиться у парламентах з величезною традицією".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Поки дозріє, старий перевірений метод у дії. Робота динамічна, тому добре оплачувана. Покричали про чудо-кнопку і того ж дня без зайвих розмов затвердили собі на рік нервової праці аж мільярд. Більше ніж торік.
Валерій КАМЧАТНИЙ, народний депутат, позафракційний: "Насправді на сьогодні у Верховній Раді існує дефіцит коштів по цілому ряду статей".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Журналіст Сергій Лещенко якраз напередодні оприлюднення роздобув кошторис, який традиційно депутати тримають в секреті до останнього. А часом не показують і під час ухвалення. Кошторис, на який бідкаються, передбачає витрати на депутатське житло у 5 разів більше, ніж торік. Депутатська зарплата буде майже 17,5 тисяч гривень, з надбавками для лідерів фракцій і голів комітетів. Вписали у кошторис і кожному по 5 тисяч на те, щоб депутат через пресу розказав виборцям, як віддано працює на благо держави.
Сергій ЛЕЩЕНКО, журналіст "Української правди": "Якщо він не цікавий, то це виходить, що він просто підкуповує пресу за ці гроші і оприлюднює про себе позитивні матеріали".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Один депутат може дозволити собі на рік бесід міжміським зв'язком на 5 тисяч гривень. Наїздитися по рідній країні на 27 тисяч гривень. Решті не вистачає 10 мільйонів на закордонні вояжі.
Валерій КАМЧАТНИЙ, народний депутат, позафракційний: "Нам треба більше спілкуватися".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: До того ж депутат достойно вилетіти хоче.
Сергій ЛЕЩЕНКО, журналіст "Української правди": "Кожному депутату з 450 закладається 1700 гривень на проходження через зал офіційних делегацій. На нього там шкіряний диван чекає, він там чекає своєї посадки, його багаж відвозять в літак, а потім вже його самого з комфортом доставляють в літак. Це марнотратство".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: А ще було б добре побільше грошей на фахових апаратників, - зізнаються депутати. Самі писати закони вже не годні.
Сергій САС, заступник голови регламентного комітету (БЮТ-Батьківщина): "З огляду на склад, будемо говорити так, особливо професійний останнім часом народних депутатів, які приходять до парламенту, все більший тягар переходить до апарату Верховної Ради стосовно законотворчої роботи".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Якщо закони не пише, тоді навіщо одному депутати у рік 700 гривень на папір, олівці і ручки - незрозуміло. Крім олівців, могли б зекономити на автівках.
Володимир МАКЕЄНКО, голова регламентного комітету, Партія регіонів: "Давайте поглянемо у вікно, що кожен депутат приїхав на своєму автомобілі, непоганому, безпечному, гарному. Навіщо автогараж?"
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Але на автобазу депутати таки виділили 35 мільйонів. А ще купа приємного дріб'язку.
Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: "Дается 300 гривен на месяц на аренду какого-то помещения. Как правило, эти деньги не используются".
Журналіст: "Що заважає тоді відмовитися від цих грошей?"
Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: "Ничего. Совершенно ничего здесь не мешает это сделать. По всей видимости, они в бюджете настолько мизерны, что их просто не замечают. Там действительно копеечные средства".
Сергій ЛЕЩЕНКО, журналіст "Української правди": "1-2-5 тисяч, якщо ми помножимо це на 450, то це виходять вже багатомільйонні суми".
Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Ідеї на економію є, але голосів на такі справи все одно немає. Хіба що буде їм знак. Опозиціонери кивають на депутатський орієнтир.
Геннадій МОСКАЛЬ, народний депутат, "НУ-НС": "Кричи тут, не кричи, подавай документи, не подавай - за них все рівно ніхто не проголосує, якщо той автомат... Я хотів би побачити, куди йому ту руку всовують, що правильно вона весь час піднімається чи в горизонтальному, чи у вертикальному положенні".
Голосом Віктора Януковича стала журналістка Дарка Чепак | name="article34">вверх |
5-й канал : Передача Час (выпуск 21:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 5
21:30:46-21:32:25(время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Голосом Віктора Януковича стала журналістка Дарка Чепак. Указ про призначення редактора "Савік Шустер Studio" і директора творчо-виробничого центру "5 каналу" на посаду прес-секретаря вийшов у четвер. Дарка Чепак працювала в інтернет-виданні "Українська правда", журналі "Кореспондент". У період помаранчевої революції - редактором на "5 каналі". Свій крок вона пояснила так: "Я насправді повірила в нашого Президента, що він справді може змінити нашу країну". Примітно, що Чепак - одна з активісток руху "Стоп цензура", який виник минулої весни як реакція на посилення тиску на ЗМІ. Президент був без речника від самого обрання. Денис Іванеску, який працював з ним до виборів, очолив президентську прес-службу, а роль людини, яка трактувала дії і заяви Януковича, взяла на себе Ганна Герман. Якраз із Герман і проводять аналогії колеги нової речниці. Обидві зі Львова, обидва зі ЗМІ традиційно нелояльних до влади. І назначення Ганни Герман, ведучої "5 каналу" і керівника київського бюро радіо "Свобода", прес-секретарем Януковича у 2004 році, і назначення Дарки Чепак у 2011-му мали ефект землетрусу в медіа-середовищі. Втім історія переходу журналістів на той бік не нова. Це і кореспондент ICTV Олена Громницька, яка стала прес-секретарем Президента Кучми, і журналістка "Інтеру" Ірина Геращенко, яка стала голосом спочатку кандидата у Президенти, а потім Президента Ющенка, і Ірина Ванникова, яка замінила Геращенко, і речниця СБУ Марина Остапенко. Зрештою приклади народних депутатів Андрія Шевченка, Володимир Ар'єва, Олега Ляшка, Ольги Герасим'юк та Олени Бондаренко - всі вони теж родом із журналістики.
Стартував 28-й Ukrainian Fashion Week | name="article35">вверх |
5-й канал : Передача Час (выпуск 21:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 6
21:32:26-21:39:47(время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Талановиті, багаті і знамениті цього тижня переймалися одягом. Українські дизайнери відкрили сезон полювання на них, а вітчизняні селебрітіс - на дизайнерські речі з маркуванням "Made in Ukraine". У 28-ме 15-й рік поспіль стартував Ukrainian Fashion Week.
Роман СУХАН, кореспондент: Як бджоли на діжку з медом, позлітатися до "Мистецького арсеналу" вітчизняні дизайнери. Показують, що носитимуть модні українці восени та взимку. Вражають формами, кольорами та епатажем. На подіумі Адама і Єва. Замість яблука два візки з апельсинами. Дизайнер Олексій Залевський майже голими тілами показує головну концепцію свого одягу - любов.
Олексій ЗАЛЕВСЬКИЙ, дизайнер одягу: "Поэтому мы взяли такую песню "Любовь как случайная смерть", потому что это чувство может проникнуть каждого в любой момент его жизни".
Роман СУХАН, кореспондент: Після закінчення показу Залевського всі його моделі вмирають. За лаштунками до виходу готується дівчина-кобила. Це вже епатує інша дизайнерка Олена Буреніна. Її одяг, хоч на перший погляд і дивакуватий, але, впевнена, буде до смаку молоді.
Олена БУРЕНІНА, дизайнер одягу: "Смелые девчонки, которые живут, не зомби, не трупы, которые молоды душой, вот эти и будут носить".
Роман СУХАН, кореспондент: Хлопцям теж подобається.
Сергій СМОЛІН, дизайнер одягу: "Я сегодня знал, что вы будете у меня брать интервью, я оделся точно так же, как оделся в "Фокус".
Роман СУХАН, кореспондент: На фотографії, а поруч з нею жива копія дизайнера Сержа Смоліна. Каже, справжні митці змушені виставлятися перед народом.
Сергій СМОЛІН, дизайнер одягу: "Те люди, которые сидят где-то в подвалах и строчат - это ремесло. А творчество - это то, что показывается на высоком подиуме".
Роман СУХАН, кореспондент: Серед публіки на показах модники та модниці. Головний атрибут їхньої богемності - іменна бирка дизайнера на одязі.
Ірина ДЮДЕНКО, стиліст: "Неоднократно заказывала одежду у Тана, у Ольги Громовой, у Виктории Гресь, у Литковской".
Роман СУХАН, кореспондент: Модні чоловіки почуваються менш комфортно. Кажуть, публіка надто упереджено сприймає їхній потяг до гарного вбрання.
В'ячеслав ДЮДЕНКО, перукар: "Если ты как-то нетрадиционно выглядишь, то тебе лейбл приклеят, что ты нетрадиционной ориентации. Я, допустим, чувствую себя нормальной ориентации. Но я люблю одеваться нетрадиционно".
Роман СУХАН, кореспондент: Публіка менш гламурна лише фоткається біля модного. Купити таке собі дорого. Недорогі речі по кілька тисяч гривень за одиницю. Травесті-діва Монро пішла вибирати. Сподобався піджак-трансформер. Вартість одежини - три тисячі гривень. Монро каже: дизайнерський одяг дешевим не буває.
Монро, травесті-діва: "Тут натуральные ткани, которые тоже не могут быть дешевыми. У вас есть выбор. Можете акрильчик купить или какой-нибудь полиэстер. Но есть такая фраза - гори в аду в полиэстере. Я думаю, что только дура может одеть в 40-градусную жару полиэстеровую блузку".
Роман СУХАН, кореспондент: Модні тренди на столичному ринку "Троєщина" у 10 разів дешевші за дизайнерські. Продавці кажуть: усе якісне і вітчизняне. На цінниках чомусь ієрогліфи. Покупці не в захваті. У кожній ятці одне і те ж. Беремо двох дівчат із Троєщини і веземо до модного українського дизайнера. Олена Голець переконує: її одяг не лише гарний, але й практичний. Поки дівчата переодягаються, дизайнерка показує те, що наразі не дозволено бачити - одяг з колекції, яку українські модники побачать тільки у понеділок. Скільки коштує новий одяг - дизайнер не зізнається. А от те, що було на наших моделях, в середньому 2-3 тисячі гривень. Дівчата згодні проміняти "Троєщину" на бутік. Тільки не щодня.
Дівчина: "На ті ціни, які тут є, тут можна одягатися. Раз в декілька місяців".
Роман СУХАН, кореспондент: Фахівці з моди переконують: український дизайнерський одяг у 10 разів дешевший за бренди іноземні. Попри це, охочих його носити кілька відсотків. Сподіваються на молодь.
Ірина ДАНИЛЕВСЬКА, організатор Українських тижнів моди: "Треба покладатися на наше молоде покоління, на тих, хто сьогодні є студентам, і вони витягнуть нашу країну в моду країну".
Роман СУХАН, кореспондент: Обійшовши всіх дизайнерів, Монро так нічого для себе і не підібрала. Вирішила прийти завтра. Модні покази тривають.
Украина выпуск 19:00
Позицию Украины в отношение начавшейся силовой операции обнародовал Виктор Янукович | name="article36">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 2
19:03:35-19:04:05(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Позицию Украины в отношение начавшейся силовой операции обнародовал Виктор Янукович. Уже через час после старта миссии на сайте главы государства появился текст соответствующего заявления. Его автор призвал всех причастных к ситуации в Ливии сосредоточить усилия на защите и гарантиях безопасности гражданского населения. Президент напомнил, что Киев готов предоставлять гуманитарную помощь, а также эвакуировать из зоны боевых действий как украинцев, так и граждан других государств.
Сотрудники украинского посольства в Ливии эвакуироваться пока не собираются | name="article37">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 3
19:04:06-19:04:45(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Сотрудники украинского посольства в Ливии эвакуироваться пока не собираются. В то же время отечественный МИД сообщил, что в Бенгазе и сейчас работает по меньшей мере пятеро украинских врачей. Им уже предлагали покинуть неспокойную страну, однако медики отказались.
Александр ДИКУСАРОВ, пресс-секретарь МИД Украины: "Ситуація в Лівії достатньо неспокійна. Вона змінюється практично кожної півгодини. На сьогоднішній день звернень українських громадян до українського посольства в Лівії немає. Але, тим не менше, Міністерство закордонних справ, посольство України в Лівії опрацьовують питання можливих шляхів евакуації українських громадян, якщо такі звернення будуть".
В Харькове запретили торговать свастикой | name="article38">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 9
19:09:11-19:11:30(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: В Харькове запретили торговать свастикой. Соответствующее предписание одному из магазинов выдала местная прокуратура. Значки, нашивки, кокарды и футболки из изображением гитлеровских орлов и крестов изъяли месяц назад. Все это время решали, не пропагандируют ли продавцы идею фашизма.
Ирина КЛИМЕНКО, корреспондент: Часть товара с фашистской символикой продавцы демонстративно уничтожают перед камерами. Изъятые вещи им вернули. Но сбывать их в таком виде прокуратура запретила. Поэтому, чтобы реализовать оставшееся, свастику закрасят или срежут. Немецкие кителя уже продают без знаков различия.
Алексей СЕМЕЙКИН, директор магазина: "В зависимости от того, где он использовался, какие были заслуги солдата, вот это все отражалось в качестве эмблем, наград и всего прочего".
Ирина КЛИМЕНКО, корреспондент: Историческая атрибутика пала жертвой случайного покупателя. Дмитрия Ковтуна возмутили нашивки и футболки со свастикой.
Дмитрий КОВТУН, покупатель: "Я думаю, что у меня есть история, у меня есть дети. Я не хочу, чтобы они это все видели".
Ирина КЛИМЕНКО, корреспондент: Возмущенный клиент пожаловался в прокуратуру. Та после заключения эксперта решила: причин для возбуждения уголовного дела нет, но торговать спорным товаром все же запретила.
Евгений ТЕРПЕЛЮК, старший помощник прокурора Харькова: "Было изъято больше ста предметов, которые имеют признаки пропаганды идеологии фашизма".
Иван КАРПЕНКО, декан философского факультета ХНУ им. В.Н.Каразина: "Якщо продукція з нацистською символікою, чиїм елементом немає освітнього або наукового значення, не є об'єктом вивчення, а призначено виключно для комерційної або декоративної мети, розрахована на масового споживача, я на цьому роблю акцент, на цьому робить акцент наша комісія, то її можна розглядати як елемент неявної, прихованої візуальної пропаганди".
Ирина КЛИМЕНКО, корреспондент: Прокурорский вердикт возмутил постоянных клиентов магазина - исторических реконструкторов.
Александр ОСЕТРОВ, президент клуба исторической реконструкции: "Как может быть немец одет в форму Германии, но при этом не будет на нем орла или свастики? Это все исключается".
Ирина КЛИМЕНКО, корреспондент: Поклонники практического подхода к истории уверены: подобные запреты борьбе с нацизмом никак не способствуют. Ведь его нынешние приверженцы свастики давно не носят.
Накануне Всемирного дня борьбы с расовой дискриминацией подростки десяти национальностей учили взрослых терпимости, играя в футбол | name="article39">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 10
19:11:31-19:12:00(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Мячом по расизму. Накануне Всемирного дня борьбы с расовой дискриминацией подростки десяти национальностей учили взрослых терпимости, играя в футбол. Поскольку считают его одной из самых многонациональных игр. Миллионы фанатов не делят игроков по цвету кожи, а любят за игру.
Андрей КНИЖНЫЙ, координатор акции: "Самые наши команды, которые выступают, самые сильные в еврокубках, они как раз все смешанные. "Динамо" и "Шахтер", вы можете это видеть. В каждом матче у них задействованы игроки разных национальностей и разных рас".
Иудеи всего мира отмечают Пурим | name="article40">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 11
19:12:01-19:14:35(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Выпить как можно больше и одеться как можно смешней. Иудеи всего мира отмечают Пурим - день спасения евреев от истребления в Персидской империи. Сегодня устраивают шуточные представления, костюмированные балы и маскарады.
Александра МИТИНА, корреспондент: В столичной синагоге оживленная дискуссия. Ученики воскресной еврейской школы спорят об истории праздника. Сходятся в одном - что предки восстали против персов - это хорошо. Клоунские очки, шапки, банданы с флагом, почему-то американским, и разноцветные парики. Пурим - праздник карнавальный. Израильтянин Гилей меняет шляпы каждый полчаса. Интервью "Событиям" дает сразу в двух.
Яков Дов БЛАЙХ, главный раввин Киева и Украины: "Иногда мы видим одно, а на самом деле это другое. Поэтому мы переодеваемся, понимаете, чтобы увидеть, что можно скрывать. То, что я сам не делаю, то чудо, которое произошло".
Александра МИТИНА, корреспондент: Симхаль в честь Пурима перевоплощается в корреспондента "Событий". Берет интервью в учителя. В конце праздничного урока школьники показывают, как это, когда еврею смешно. В подвале синагоги празднуют те, кому наверх нельзя. Здесь поют о мальчиках и о них же мечтают. Арифка, по паспорту Виктория, сегодня в наряде принцессы. Для полноты образа десятиклассницы не хватает прекрасного принца.
Участница фестиваля: "Потому что не кошерно - девочки с мальчиками не могут быть. Всему своя очередь. Скоро придет, и будет у меня кавалер".
Александра МИТИНА, корреспондент: Праздновать Пурин с кавалером хотя бы за одним столом талмуд все равно запрещает. Разрешает объедаться, напиваться и наряжаться. Правда, только один раз в году - сегодня. Пока в синагоге еще детское время. Взрослый праздник начнется поздно вечером. Согласно талмуду, настоящий еврей сегодня должен напиться так, чтобы не различать разницы между добром и злом и не понимать, где он - в Украине или в Израиле.
Мусульмане сегодня встречали весну | name="article41">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 12
19:14:36-19:16:43(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: А мусульмане сегодня встречали весну. Новруз Байрам накануне весеннего равноденствия масштабнее всего отмечают в Иране и Азербайджане. Одна из самых многочисленных в Украине азербайджанских диаспор устроила торжества прямо в центре Днепропетровска.
Наталья ГУСАК, корреспондент: В Днепропетровск пришла азербайджанская весна. С песнями и сладостями. Новруз Байрам встречает самая крупная община Днепропетровской области. Весна приезжает на праздник в открытой карете в сопровождении ряженых.
Участница фестиваля: "Я вообще "бахар гызы" - это на русском "девушка-весна". То есть со мной вместе пришла весна. Как видите, сейчас солнышко пришло, и я пришла".
Наталья ГУСАК, корреспондент: Столы для гостей накрыты в самом центре города - на Европейском площади. Здесь национальные блюда, название которых правильно произнести могут только настоящие азербайджанцы. Пока одни женщины накрывают на стол, другие заводя "ялы" - азербайджанский хоровод. Замир отмечать Новруз приехал из Полтавы. Ради праздника решил даже пропустить на работе несколько дней.
Гость фестиваля: "В Республике Азербайджан, по оглавлению президента Азербайджана, девять нерабочих дней. А в Украине по мере возможности для тех, которые живут, азербайджанцы, тоже делают выходными, которые три-четыре дня".
Зухраб ДЖАФАРОВ, заместитель председателя Конгресса азербайджанцев в Днепропетровской области: "Мы хотели, чтобы все присоединились к нашему празднику, чтобы и себя хорошо чувствовали, и то, что они знали, что у нас существует такой праздник, который международные организации признали его как международный праздник".
Наталья ГУСАК, корреспондент: Финал Новруз Байрама - прыжки через костер. Они символизируют очищение. На площади дрова уже подготовили, чтобы поджечь их с наступлением темноты.
Во Львове сегодня молились за успешное избрание нового предстоятеля греко-католической церкви | name="article42">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 13
19:16:44-19:17:30(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Во Львове сегодня молились за успешное избрание нового предстоятеля греко-католической церкви. В Храме Святого Юра вместе с прихожанами в литургии приняли участие 40 епископов синода. Они уже съехались на выборы и просили у бога помощи в принятии правильного решения. Затем священнослужители вернулись в Брюховичи, где уже завтра и начнут процедуру избрания нового главы украинских греко-католиков.
Галина КОБЫЛЕЦКАЯ, львовянка: "Ми гаряче молилися весь час. І сьогодні також тішуся, що владики поз'їжджалися, і ми разом могли молитися. То є дуже важливо".
Владыка Игорь (Возняк), председатель синода, епископ УГКЦ: "Святий дух буде просвічувати наших владик ще більше, і вони сконцентруються на добрій кандидатурі".
В Херсоне слепых обучают работе с компьютером | name="article43">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 14
19:17:31-19:19:40(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Неограниченные возможности. В Херсоне слепых обучают работе с компьютером. Учитель и сам незрячий.
Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: У Павла Корчагина обычный рабочий день. Сегодня на его компьютерных занятиях для незрячих четверо учеников. Ученики 37-летнего Павла разного возраста, и компьютер изучают для разных целей.
Светлана КАЙДАЛО, ученица компьютерного класса: "Плетение бисером. Есть у нас специальная программа - там, где мы общаемся, незрячие люди, и люди, которые владеют какими-то навыками".
Ученик компьютерного класса: "Просто детектив. По жанрам. Немножко нужно привыкнуть, конечно, вначале к диктору-синтезатору. И, без сомнения, можно слушать многие книги".
Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Молодые компьютер осваивают легко. А вот 70-летнему Валерию Шульгина совладать с техникой непросто.
Валерий ШУЛЬГИН, руководитель областной организации УТОС: "В рамках того, что работа меня заставляет, я пользуюсь. Это вот здесь в моем компьютере 64 тысячи слов, искусственный диктор мне читает книги. Выбор больше, чем в нашей библиотеке".
Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Эти курсы начинались восемь лет назад вот с этой старенькой машины. Тогда никто из местных незрячих работать на компьютере не умел. Павел первым окончил соответствующие курсы, потом университет по специальности программиста. Теперь не только учит товарищей, но и создает собственное компьютерное обеспечение.
Павел КОРЧАГИН, программист: "Я, в общем-то, мечтаю, как бы, заниматься разработкой теплотехники. Но, скажем, пока нет напарников, которые бы могли помочь мне это осуществить. Скажем, какие-то специализированные приборы, те же говорящие градусники, те же говорящие, скажем, диктофоны, плееры, которые бы, скажем, озвучивали меню, например".
Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Фирменная спецтехника для незрячих стоит весьма недешево. Павел уверен: если разработает свои аналоги, они будут в десятки раз дешевле.
Крокодиловая ферма вскоре появится на алуштинской набережной | name="article44">вверх |
ТРК 'Украина' : Передача События (выпуск 19:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 16
19:20:22-19:22:22(время эфира)
Елена КОТ, ведущая: Крокодиловая ферма вскоре появится на алуштинской набережной. Почти восемь десятков ее будущих обитателей уже подрастают в аквариуме. За их взрослением наблюдает осьминог Павлик - украинский последователь немецкого оракула Пауля.
Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Их 77, они полуметровые, и в годовалом возрасте весят по пять килограммов. Пятилетний Вова в гости к малышам крокодилам пришел с автоматом. Все попытки бабушки привить ребенку любовь к рептилиям терпят фиаско. Самых маленьких и неповоротливых крокодильчиков смотритель Алексей подкармливает отдельно. Он изучил характер и не боится заходить в вольер.
Виталий СТУКАНОВ, заведующий алуштинским аквариумом: "
Лучше вот такой фокус, конечно, не повторять - можно остается просто без пальцев. Они пока маленькие, очень агрессивные и сильны не по размеру".
Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: В тесноте да не в обиде. Весь выводок живет в одном бассейне.
Виталий СТУКАНОВ, заведующий алуштинским аквариумом: "Стоит их рассадить, они начнут очень быстро расти, и нам их просто некуда будет деть".
Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Многодетная мама - в отдельном вольере. Ее плодовитость стала для работников аквариума сюрпризом.
Виктор ЖИЛЕНКО, директор алуштинского аквариума: "Пять лет мы думали, что это у нас Рамзес - крокодил. И когда подселили к нему второго, и они, как бы, совершенно спокойно провели тут три месяца. Еще через три месяца мы узнали, что это все-таки не Рамзес, а "рамзесиха".
Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Отдельные апартаменты и у новосела - единственного в Украине осьминога. Его нарекли Павликом в честь знаменитого немецкого собрата Пауля, и карьеру ему прочат ту же - футбольного прорицателя. Первое испытание для оракула состоится уже в начале апреля. Осьминог должен будет угадать результаты четвертьфинальных матчей Лиги чемпионов. Если прогноз исхода встречи "Шахтер"-"Барселона" окажется верным, Павлик имеет все шансы стать самой главной достопримечательностью Алушты. К "Евро-2012" Павлику выделят почетное место в аквариуме, а крокодилов переселят в специальный питомник в центре набережной.
ТВі выпуск 20:30
Українців у Лівії - п'ять | name="article45">вверх |
TBi : Передача Сьогодні. Підсумки (выпуск 20:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 2
20:37:08-20:30:55(время эфира)
Володимир ПАВЛЮК, ведучий: Вітчизняне МЗС повідомило, у Бенгазі перебуває п'ятеро українських лікарів. Медики, за словами дипломатів, перебувають там добровільно. Відразу після заворушень працівники українського посольства у Тріполі пропонували лікарям залишити країну. П'ятеро із них відмовилися. За даними МЗС, окрім згаданих медиків, українців у Лівії більше немає.
В Україні казати "ні" атомній енергетиці не збираються | name="article46">вверх |
TBi : Передача Сьогодні. Підсумки (выпуск 20:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 3
20:45:40-20:46:24(время эфира)
Катерина РАЦА, кореспондент: В Україні казати "ні" атомній енергетиці не збираються. Утім погоджуються з європейцями: переглянути вимоги до безпеки енергоблоків на своїх станціях треба і після цього далі будувати нові. Про це заявив глава державної компанії "Енергоатом" Юрій Недашковський. За його словами, аварія на японській АЕС "Фокусіма-1" налякала увесь світ і спричинила появу антиядерних настроїв. Але Україна і далі буде розвивати свою ядерну енергетику, адже атомні станції виробляють половину усієї енергії, що використовується. Тому альтернативи для нас на сьогодні немає.
Юрій НЕДАШКОВСЬКИЙ, президент ДП "НАЕК Енергоатом": "Будуть будуватися нові блоки, оскільки споживання в Україні буде зростати. Ми перевіримо, зробимо повну кваліфікацію нашого обладнання, у тому числі і сейсмостійкого.... Ми зробимо повну кваліфікацію, посилимо вимоги, відповідно до цих нових даних, які ми зараз отримуємо у результаті ситуації у Японії, і будемо те обладнання, яке не відповідає, заміняти на більш сейсмостійке".
Катерина РАЦА, кореспондент: Наступні два блоки, які планують звести в Україні, будуть третій і четвертий блок на Хмельницькій АЕС. Під будівництво кредит готова надати Росія, за умови, що Україна профінансує 15 % робіт. Але на станції занепокоєні, адже події у Японії спричинили протестні настрої у суспільстві, і з громадськими слуханнями можуть бути проблеми. Тому поки що консервують два блоки, роботи на яких припинили на початку 90-х. Українські АЕС відрізняються від японської "Фукісіми" за типом реактора: у нас - двоконтурний, або водоводяний, а у країні Сонця, що сходить, - одноконтурний, так званий киплячий. Пара, що виходить через турбіну на наших станціях, - чиста, на відміну від "Фокусіми".
Микола ПАНАЩЕНКО, директор Хмельницької АЕС: "Парообразование происходит именно в корпусе реактора. Там же расположено сепарационное устройство, которое отделяет пар от воды, и этот пар уже непосредственно из корпуса реактора подается на турбину. Пар слаборадиоактивный, и турбина, и реактор загрязнены радиоактивными продуктами".
Катерина РАЦА, кореспондент: Утім є і схожість. Передусім у системі безпеки. Ця будівля - дизельний електрогенератор. Він вмикається під час аварійних ситуацій і живить систему безпеки. Схожий був на станції "Фокусіма-1" у Японії, доки його не знищило цунамі. Саме через це аварія на станції набула таких масштабів. Двоконтурні типи реакторів з точки зору безпеки російські експерти вважають більш надійними. Вони працюють на більшості російських станцій, багатьох європейських та на усіх українських. Третій і четвертий енергоблоки АЕС мають бути такого типу, тальки сучаснішої моделі. Щоб розпочати будівництво двох блоків, рішення мають ухвалити у Верховній Раді. Приблизна вартість проекту - більше 4-х мільярдів доларів. Стандарти безпеки на станції після японських подій переглянули. Вірогідність землетрусу тут невелика, та навіть якщо трапиться - станція витримає, - запевнили нас.
Микола ПАНАЩЕНКО, директор Хмельницької АЕС: "Выполнено было сейсмическое районирование, сейсмическая оценка опасности этой площадки, на которой предполагалось строительство атомной станции. Она была оценена: проектное землетрясение - 6 баллов, и максимальное расчетное землетрясение, так называемое МРЗ, - 7 баллов. Частота реализации МРЗ - один раз в 1- тысяч лет".
Катерина РАЦА, кореспондент: Тоді, як Україна і Росія планують зводити нові станції та модернізувати старі, японській "Фокусімі" залишилося недовго. Сьогодні уряд Японії заявив, що після землетрусу, цунамі, вибухів та пожеж у її реакторах станція ніколи не буде експлуатуватися знову.
Кнопкодавство продовжується | name="article47">вверх |
TBi : Передача Сьогодні. Підсумки (выпуск 20:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 4
20:47:15-20:48:20(время эфира)
Володимир ПАВЛЮК, ведучий: Кнопкодавство продовжується. Верховна Рада відправила на доопрацювання проект постанови щодо введення сенсорної клавіші для голосування. За таке рішення - 234 голоси руками "піаністів". Перед цим Верховна Рада не спромоглася ухвалити цієї постанови у цілому. За те, щоби покласти край кнопкодавству проголосувало лише 222 депутати - 4-х голосів не вистачило. Ситуацію могли би виправити ось ці нардепи - це бютівці. Шестеро із них були на момент голосування зареєстровані у залі, але участі у голосуванні не взяли. І Литвин не винен. Про це сказав сам Литвин. Спікер пояснив, чому не зміг своєю постановою одноосібно поставити крапку у роботі "піаністів" та ввести у дію модернізовану систему "Рада-3". Виявляється, його застерегли юристи. Мовляв, згідно із Конституцією голова Верховної Ради веде засідання парламенту, і все. Це попередники Литвина, за його словами, організовували роботу парламенту, а він - безправний головуючий, який дуже поважає Конституцію.
Держава демонструє, що таке державна таємниця | name="article48">вверх |
TBi : Передача Сьогодні. Підсумки (выпуск 20:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 5
20:48:21-20:54:44(время эфира)
Володимир ПАВЛЮК, ведучий: Держава демонструє, що таке державна таємниця. Парламент від нового року хоче накласти інформаційне табу на державні закупівлі. Там є чого приховувати: із бюджету України на держзакупівлі було виділено 172 мільярди гривень. А якщо зробити так, аби мало хто знав, на що і за якими процедурами витрачаються гроші платників податків? І ніяких тобі скандалів про газонокосарку чи не за півмільйона гривень або оренду президентського гвинтокрила. Фундамент цього бажання закладено у вівторок. За 20 хвилин до закриття парламенту 254 нардепи підтримали відповідні зміни до Закону про держзакупівлі. Більшість не зупинили висновки науково-експертного управління. Науковці чорним по білому написали: у законопроекті не узгоджується створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель та запобігання прояву корупції. Держзакупівлі стануть чи не комерційною таємницею держави. Роман Недзельський далі.
Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ, кореспондент: Український бюджет, хоч і не найбільший у світі, але це ласий шматок для наших бізнесменів. Кожен із них хоче отримати будь-яке держзамовлення чи витягнути звідси побільше грошей платників податків. Якщо раніше ми могли побачили хоч когось, хто тягне звідси, то скоро все може бути інакше: ви будете чути, що гроші тягнуть, але хто, скільки і навіщо - не побачите. В темряву витрати бюджетних коштів заведе новий закон про державні закупівлі. Так стверджує голова Інституту власності та свободи Дмитро Ляпін. Його громадська організація контролює, куди і як чиновники витрачають наші гроші. Дмитро пояснює: нині всі державні установи і підприємства перед тим, як щось придбати, оголошують тендер. Це такий собі конкурс, де бізнесмени змагаються, приміром, хто продасть найкращу і найдешевшу швидку для лікарні. То тепер нардепи і уряд хочуть таку процедуру відмінити. Усім державним підприємствам зміни до закону дозволяє необхідне у кого захоче керівник.
Дмитро ЛЯПІН, голова громадської організації "Інститут власності і свободи": "Якщо це державні компанії, і навіть якщо вони не фінансуються з державного бюджету, а просто знаходяться у державній власності, це се одно означає, що вони витрачають і знаходяться на суспільному ресурсі. Якщо вони не будуть проходити процедуру державних закупівель, тоді питання, хто їх контролюватиме, залишається відкритим".
Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ, кореспондент: Механізму контролю у законі немає. Крім того, якщо не було тендеру, його результати не оприлюднюються і їх не побачать журналісти, - говорить Дмитро. І раптом, наприклад, "Укрзалізниця" чи автопарк Кабміну захочуть купити "Майбах" комусь із керівництва. Це, за новим законом, буде вже комерційною таємницею самого підприємства. Але навіть тим, хто проводитиме тендери, новий закон дозволить показати громадськості лише результати.
Дмитро ЛЯПІН, голова громадської організації "Інститут власності і свободи": "Тобто ми з вами будемо мати у результаті документ, який скаже, що тендер проведений і переможцем є компанія "А", але ми з вами, відповідно до цього скорочення у документі, не будемо знати, які компанії взагалі брали участь у цьому тендері".
Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ, кореспондент: Нардеп від БЮТ Сергій Терьохін за такі зміни не голосував, бо переконаний: влада переписує закон, аби збільшити чиновницькі прибутки. Максимально ховає операції, де можливі так звані відкати. Це коли керівник держпідприємства купує товар у бізнесмена по завищеній ціні, а потім від того ж бізнесмена отримує винагороду за такий вибір.
Сергій ТЕРЬОХІН, народний депутат, БЮТ: "У першу чергу, це стимуляція корупції. Говорять, нам треба добудовувати Олімпійський стадіон. Вже вгупали туди 4,5 мільярди гривень. Але ж, скажіть, будь ласка, він же ж як єдиний товар іде, цей стадіон... Але у цьому законі - банкетна норма - що все, що іде на "Євро-2012", іде поза конкурсом".
Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ, кореспондент: За словами Сергія Терьохіна, те, що провладні нардепи хочуть зменшити кількість тендерів, ще і убиває принцип конкуренції. Бо, приміром, комунальні послуги держустановам дозволено купувати без конкурсу. Але тоді альтернативи обленерго, облгазам ніколи не з'явиться, а ціни монополісти триматимуть завищені, - вважає нардеп.
Сергій ТЕРЬОХІН, народний депутат, БЮТ: "Якщо живете у Франції або в Іспанії, ви можете вибрати 3-4 оператора по електроенергії, які мають різні пакети, як мобільний телефон. У нас таке є? Немає. Ми говоримо вже 10 років про демонополізацію мереж".
Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ, кореспондент: Ті ж, хто голосував за зміни держзакупівель, стверджують: ніякої корупції, просто полегшують життя казенним підприємствам. Нардеп від Партії регіонів Владислав Лук'янов каже, тендери іноді блокують роботу заводів, бо така процедура купівлі триває 2-3 місяці. Вимагає ще і плати за проведення конкурсу, а інколи і взагалі буває абсурдною.
Владислав ЛУКЯНОВ, народний депутат, ПР: "В городе Киеве для того, чтобы подключится к электричеству, у нас только один поставщик - "Киевэнерго". То есть существуют монопольные поставщики. И в этих ситуациях не целесообразно на 2-3 месяца растягивать процедуру, хотя мы знаем, что все равно априори победит только тот, кто имеет техническую возможность".
Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ, кореспондент: Закиди, що нововведення сховають від громадян процес перетікання державних грошей у кармани бізнесменів, нардеп відкидає. Каже, якщо держпідприємства і не вивішуватимуть і Інтернеті інформації про те, що за скільки і в кого купили, то це не означатиме розгул корупції, бо у державі ж є прокуратур, КРУ, Рахункова палати та МВС.
Владислав ЛУКЯНОВ, народний депутат, ПР: "Поверьте мне, когда есть воля правоохранительных органов - проконтролировать и притянуть к ответственности - они прекрасно выполняют эту задачу".
Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ, кореспондент: А сейчас воля есть?
Владислав ЛУКЯНОВ, народний депутат, ПР: "Да, сейчас воля есть - контролировать и не позволять воровать... Ну смотрите, замминистра экологии попался попался на взятке. Раз - и с корабля за борт".
Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ, кореспондент: За тим, яке законодавство про держзакупівлі пише Україна, нині уважно стежать у Євросоюзі. Там безпосередньо пов'язують прозорість бюджетних витрат із рівнем корупції. Заперечуючи проти без тендерних закупівель, ЄС ще в лютому вирішив не давати Україні 116 мільйонів євро допомоги і вимагав змінити законодавство. Реакції ж на те, що першому читанні в Раді схвалили цього тижня, Євросоюз ще не оприлюднив.
Державна акціонерна компанія "Хліб України" | name="article49">вверх |
TBi : Передача Сьогодні. Підсумки (выпуск 20:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 6
20:54:45-21:03:20(время эфира)
Володимир ПАВЛЮК, ведучий: Кожне зернятко, що його виростили українські селяни, продавати можуть або самі селяни або визначений Кабінетом міністрів державний агент. Обговорення цієї законодавчої ініціативи другий тиждень б'є рекорди в інформаційному просторі України. Здавалося би, чого? Законопроект уряд зробив незлий. Він навіть у якійсь мірі захищає селян, адже торгівець зерном, нехай навіть визначений державою, за законопроектом змушений буде інвестувати у фермерство: чи не наполовину допомагати грошима селянам виростити майбутній врожай. Відтак, ризикувати разом із фермером. А часом неврожай? З цієї точки зору мали б плакатися зернотрейдери: у них забрати право доїти селян, виставляючи вигідні їм ціни. Вони плачуться. Американці навіть погрожували економічною ізоляцією України. Але поки зернотрейдери плачуться, Кабмін діє. Уряд, не чекаючи ухвалення резонансного законопроекту, визначив кому і у яких розмірах торгувати зерном. У цьому з розподілів один із найбільших вітчизняних виробників та експортерів сільгосппродукції - "Нібулон" - пролетів повністю і пішов судами одразу на два міністерства. Майже усі дозволи на торгівлю від держави отримали компанія "Хлібінвестбуд". Вони буде не лише продавати, що виростили в Україні, а і купувати для України. Для прикладу, ввезення китайської гречки - вже за нею. "Хлібінвестбуд" - приватна компанія. Другий тиждень журналісти намагаються з'ясувати, хто за нею стоїть. Встановили, приватний капітал "Хлібінвестбуду" своїм корінням сягає самого Володимира Путіна. Цікаво, що ані профільний міністр, ані прем'єр, ані депутати Партії регіонів майже нічого не знають про "Хлібінвестбуд" або вдають, що не знають. Юлія Банкова знає більше.
Юлія БАНКОВА, кореспондент: Державна акціонерна компанія "Хліб України" знаходиться практично у центрі столиці. Тут, у цій будівлі, розміщено і "Хлібінвестбуд". Запам'ятайте цю назву: це компанія, якій держава дозволила вивезти з України зерна на понад 100 мільйонів доларів. Також "Хлібінвестбуд" має одноосібне право закуповувати збіжжя для Аграрного фонду України. За що такі преференції саме цій компанії? Головний аргумент урядовців - держава повинна стати гравцем на цьому ринку, і саме "Хлібінвестбуд" може представляти її інтереси. Ще у січні міністр агрополітики Микола Присяжнюк запевнив: ТОВ "Хлібінвестбуд" контролює держава. Вона має 61 % акцій. Та за 2 місяці пан міністр геть забув цифри.
Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ, кореспондент: Так "Хлібінвестбуд" - це державне підприємство, яке буде там ніби визначено...
Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр аграрної політики та продовольства: "З державною часткою... Згідно вимог закону...".
Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ, кореспондент: Ви могли б сказати, яка частка держави у "Хлібінвестбуді"?".
Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр аграрної політики та продовольства (іде від телекамери): "Ну подивіться у реєстраційних номерах. Я ж не можу всі компанії пам'ятати".
Роман НЕДЗЕЛЬСЬКИЙ, кореспондент: "Ну як же, це ж компанія, яка визначається державним оператором експорту зерна?!".
Юлія БАНКОВА, кореспондент: Не в курсі і прем'єр про компанію, якій дозволили вивезти з України 750 тисяч тонн зерна. Він ні сном, ні духом.
Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: "Вот вы сейчас на всю страну охвучили. У нас же трансляция идет в прямом эфире. А сказал вы правду или нет, это никому не известно. Но я такой информацией не владею и не имею ее на сегодняшний день. Подчеркиваю, какое отношение к проблеме обеспечения хлебом страны имеет компания, которую вы назвали, я, откровенно говоря, не очень себе представляю".
Юлія БАНКОВА, кореспондент: За такого дефіциту інформації журналісти кинулися власники силами шукати кінці, що ведуть до "Хлібінвестбуду". І тут з'ясувалося, що державна частка у статутному фонді "Хлібінвестбуду" не 61 %, як говорив міністр, а лише 49. Це дані із Державного реєстру. Рештою володіє ТОВ "Каласар". Ця структура навпіл поділена між Олександром Козирєвим. Його фірми отримали дозвіл на забезпечення держави цукром на 770 мільйонів гривень за завищеними цінами. Свого часу Козирєва асоціювали із єнакіївським бізнесом міністра Присяжнюка. Другою половиною володіє кіпрський офшор - компанія Genetechma Finance Limited. Остання пов'язана із "Внешэкономбанком", де голова наголядової ради - російський прем'єр Володимир Путін. Причетність себе та Путіна до до "Хлібінвестбуду" міністр аграрної політики заперечує.
Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр аграрної політики та продовольства: "Я в цьому переконаний, що ні до мене, ні до Путіна немає".
Юлія БАНКОВА, кореспондент: Щоб отримати офіційну відповідь на запитання про форму власності "Каласару", ми надіслали запит у Міністерство аграрної політики. За півтора тижні отримали відповідь.
Цитата з листа: "Засновником ТОВ "Колоссар" через англійські та кіпрські афільовані структури є найбільші світові фінансові інституції, розкриття назв яких обмежено договором про неразголошення".
Юлія БАНКОВА, кореспондент: Майже теж саме кількома днями раніше і гендиректор до "Хлібінвестбуду" Роберт Бровді. Він теж заперечив присутність Присяжнюка і Путіна до цього бізнесу. Щоправда, присутність більшої частки приватного капіталу в компанії визнав. Мовляв, "Хлібінвестбуд" не міг би купувати у таких розмірах, якби половина належала державі. Саме тому Державна продовольча зернова корпорація, структурним підрозділом якої є ХІБ, знайшли такий вихідний для всіх вихід.
Роберт БРОВДІ, генеральний директор ТОВ "Хлібінвестбуду": "Выше озвученное предприятие ввело в состав учредителей структуры, аффилированные с первыми мировыми финансовыми институтами мира, большинство из которых находятся, в том числе, и на Уолл-стрит, озвучивать которые на сегодняшний день не есть в моей компетенции по причине подписанного договора о неразглашении".
Юлія БАНКОВА, кореспондент: Що ж відбувається з українським зерновим ринком? У серпні уряд ввів квотування імпорту зерна. А згодом ці квоти віддали саме "Хлібінвестбуду". Тепер цій же компанії держава дає 5 мільярдів на закупівлю зерна для Аграрного фонду. Закупівельна ціна для "Хлібінвестбуду" - 1700 гривень за тонну, а ринкова вартість - удвічі більша. Це не ті умови, у яких сільське господарство може розвиватися, - відзначають українські експерти і наводять приклад успішної Бразилії.
Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації: "Там ніхто навіть у страшному сні не думає про монополію експорту, про узурповане таке фіксування державою цін на сільськогосподарську продукцію, про прийняття якихось рішень - таких, як квотування, які не очікувані для інвесторів, для суб'єктів ринку".
Юлія БАНКОВА, кореспондент: Після такого розгортання подій про монополію заговорив і закордон.
Лі ТЕРНЕР, посол Великої Британії, (цитата): "Люди, які торгують зерновими, утратили можливість вільно купувати і продавати зерно. Таким чином, Україна, по суті, зробила крок, який погіршив бізнес-клімат і який блокує введення бізнесу в країні... Ситуація, коли деякі підприємства отримують можливість за допомогою квот на зернові заробляти гроші, а інші - ні, сприяє корупції".
Американська торговельна палата, (цитата): "Було сказано на проблему відсутності конкуренції внаслідок тенденції монополізації ринку, що в остаточному підсумку негативно вплине на економіку країни".
Юлія БАНКОВА, кореспондент: На таку реакцію іноземців відповіла Інна Богословська. Вона - автор змін до Закону про зерновий ринок, який вже найближчим часом планує ухвалити парламент. За її словами, іноземні спікери захищають великих трейдерів, а продовольча безпеки України їх не цікавить.
Інна БОГОСЛОВСЬКА, народний депутат, ПР: "Мільярд доларів на рік тільки на цих операціях. Це гроші, за які можна купити кого завгодно, - і конгресмени, і сенатора... Кого завгодно. Я не хочу сказати, що вони купують. Це величезні транснаціональні монстри, які є величезними лоббістами у світовій політиці. Їх турбує тільки - готове зерно на мінімальній ціні купити і вивезти".
Юлія БАНКОВА, кореспондент: Пані Богословська у своєму законопроекті пропонує дозволити експортувати тільки компаніям, у яких державна частка не менше 25-ти %. Так держава, на її думку, зможе стати повноцінним учасником ринку. Але ж виходить, що "Хлібінвестбуд", гроші якого у більшості своїй виводяться за кордон, - єдиний претендент на місце такого експортера. Інна Германівна не проти. Каже, лиш би вкладали у розвиток українського господарства.
Інна БОГОСЛОВСЬКА, народний депутат, ПР: "Якщо там навіть буде іноземний власник, то якщо в конкурсних умовах буде прописано, що вони капіталізують прибуток виключно в українське виробництво, то якщо компанія не буде виконувати це, то вона буде знята з конкурсу".
Юлія БАНКОВА, кореспондент: Капіталізують чи ні - покаже час. Законопроект ще не ухвалено. Поки що "Хлібінвестбуд" натякає на продовження квотування, аби іноземні трейдери не вивезли з України все зерно. Тим часом сам вже закупив збіжжя на експорт на кількасот мільйонів доларів. Наступного року цю цифру планують збільшити до кількох мільярдів. Крім цього, у ХІБу чимало інших преференцій - завозити гречку із Китаю теж доручено цій компанії.
Як заробити мільярд на "Київенерго" | name="article50">вверх |
TBi : Передача Сьогодні. Підсумки (выпуск 20:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 7
21:03:21-21:10:44(время эфира)
Володимир ПАВЛЮК, ведучий: Цього тижня Національна комісія регулювання електроенергетики на 15 % підвищила тарифи на електроенергію. До Держбюджету додатково заклали 4,5 мільярди гривень на субсидії для населення. Цим порадувала депутат від Партії регіонів Ірина Горіна. За ї словами, кількість тих, хто потребуватиме субсидії, зросте до 30-ти %. Для них тарифи зависокі, споживачам складно платити по рахунках. Що ж тоді приваблює олігархів до сфери ЖКГ? Як заробити мільярд на "Київенерго" та чи будуть зростати тарифи на тепло у Києві, дізнавався Єгор Гаврилов.
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: Від роботи "Київенерго" залежить життя кожного киянина. Традиційно компанією управляла держава та міська влада. Сходні контроль над "Київенерго" фактично належить одній людині - Ренату Ахметову. Наступного тижня міська влада має ухвалити рішення про передачу в концесію тепломереж міста. Претендент один - "Київенерго". Тобто вплив Рената Ахметова на життя столиці ще збільшиться. Процес відчуження фактично комунальних компаній столиці розпочався у 2004-му році. Тодішній мер Києва Олександр Омельченко ініціював створення "Київенерго-холдингу". Він прагнув об'єднати міський та приватний пакети акцій "Київенерго", щоб посилити контроль Київської міської адміністрації над компанією. Офіційно "Київенерго-холдинг" був зареєстрований лише в останні дні перебування Омельченка на посаді мера столиці. Міська громада внесла до статутного фонду компанії контрольні пакети акцій "Київводоканалу" та "Київгазу". І ще майже 13 % акцій "Київенерго". За це місто отримало 61 % акцій холдингу. 39 % акцій за 147 мільйонів відходили офшорним компаніям "Денсек" і "Зарова", які пов'язують з мільярдерами Василем Хмельницьким та Андрієм Івановим. Компанію очолив ставленик приватних акціонерів, депутат Київради Юрій Бондар. Новий мер Леонід Черновецький обіцяв повернути акції стратегічних підприємств у власність міста, але цього не зробив. Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах команда Леоніда Черновецького потрапила в опалу. Головою Київської міської державної адміністрації став Олександр Попов. Він теж пообіцяв повернути громаді контроль над міськими природними монополіями.
Олександр ПОПОВ, голова КМДА: "Моє переконання є у тому, що підприємства, які забезпечують життєдіяльність міста, - це підприємства, які повинні бути підконтрольні територіальній міській громаді".
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: Іван Плачкою теж так вважає. Майже 10 років він очолював "Київенерго".
Іван ПЛАЧКОВ, очолював "Київенерго" 1994-1999 рр, 2000-2005: "Но нету нигде в мире, как на Украине, когда энергетические компании занимается монопольной деятельностью, которая касается каждого гражданина каждую секунду... А они отданы в частные руки! Если у мэра нету этой компании в руках, он не мэр".
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: Міські влади вдалося повернути контроль лише над "Київводоканалом" та "Київгазом".
Олександр ПОПОВ, голова КМДА: "Пакет, що стосується "Київенерго", на сьогоднішній день в комунальній власності міста вже не знаходиться. Процес його відчуження - це цікавий процес. Я думаю, що ця тема - для правоохоронних органів".
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: При чому, хто став власником акцій столичної енергетичної монополії, відомо всім. Це найбагатша людина України Ренат Ахметов, власник корпорації ДТЕК.
Прес-реліз компанії ДТЕК, 9 грудня 2010 року, (цитата): "Група ДТЕК збільшила свою долю в структурі акціонерного капіталу АК "Київенерго" до 40 %".
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: 50 % плюс одна акція "Київенерго" належить Державній енергетичній компанії України. Враховуючи цей факт, неважко порахувати, що ДТЕК не могла сконсолідувати 40 % акцій "Київенерго", якщо б не придбала хоча б частину з тих акцій, що належали міській громаді Києва. Можливо, саме тому погляди Попова щодо поверненню місту акцій "Київенерго" різко змінилися.
Олександр ПОПОВ, голова КМДА: "Принципово для територіальної громади будь-якого міста у будь-якій державі - це контролювати мережі. Тому що подати тепло у мережі можна сьогодні таким підприємствам, а завтра з'явиться інше, і мережі приймуть цю теплову енергію, наприклад, воду і таке інше".
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: Цікаво, чи уявляє собі Олександр Попов, як саме скільки грошей потрібно, щоб змінити постачальника тепла, електроенергії та гарячої воли у Києві. Якщо ж говорити про мережі, то скоро місто втратить контроль над нами, адже наступного тижня Київрада має проголосувати за передачу їх у концесію. За словами експертів, умови концесії прописані під "Київенерго" і не вигідні киянам.
Олександр СЕРГІЄНКО, директор Інституту міста: "Якщо ми щось побудуємо, поліпшимо інфраструктуру, то місто повинно нам компенсувати цю вартість. Якщо не компенсує грошами, то ми візьмемо майном і нерухомістю. От до чого зводиться от цей конфесійний договір".
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: З проханням повідомити умови концесії міських тепломереж ми звернулися до прес-служби "Київенерго".
Департамент корпоративних комунікацій АК "Київенерго", (цитата): "Питання інвестицій, як і інших взаємних зобов'язань концесіонера і концедента - предмет для обговорення. Про це ще рано говорити, все залежить від умови договору концесії, який буде запропонований".
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: Нам відмовили в інтерв'ю з керівництвом компанії. Однак представниця прес-служби "Київенерго" у неофіційній розові повідомила, що фактично єдиним джерелом фінансування модернізування модернізації мереж є кишені киян через тарифи на тепло.
Наталія, працівниця прес-служби "Київенерго": "Все идет в соответствии с тарифом. Но о том, что тариф должен соответствовать затратам, говорится уже не то, что не первый год...".
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: Екс-міністр житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко вважає, що тарифи на тепло необ'єктивні, тому що їх формула є засекреченою.
Олексій Кучеренко, міністр ЖКГ в 2007-2010 рр.: "Є закриті процедури, які дають можливість "Енергоатому" свої тарифи за закритою спеціальною процедурою затверджувати, "Обленерго" і "Київенерго" так сам. І якщо ми з вами дамо запит, нам відповідь, я гарантую, буде яка? Це комерційна таємниця. Тобто порушується базовий принцип - у природних монополіях не може бути комерційної таємниці".
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: Минулого року "Київенерго" офіційно заробило 157 мільйонів гривень чистого прибутку. Але це лише номінальний прибуток, - вважає Іван Плачков.
Іван ПЛАЧКОВ, очолював "Київенерго" 1994-1999 рр, 2000-2005: "Это тысяча способов заработать опосредованно. Это поставка оборудования, самому себе... Металл, трубы и так далее. Значит, это полставка мазута, это покупка газа. Считается разница в тарифах, идет компенсация миллиардами с городского бюджета".
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: Контролюючи постачання сировини, обладнання та інших матеріалів на "Київенерго", можна без проблем покласти у кишеню практично мільярд гривень.
Іван ПЛАЧКОВ, очолював "Київенерго" 1994-1999 рр, 2000-2005: "Нет, половину нет. Но там оборот такой, что даже 10 % хватит".
Єгор ГАВРИЛОВ, кореспондент: І всі ці затрати закладаються у тариф. Можливо, саме тому останнім часом так часто підвищуються ціни на комунальні послуги. Поки є у кого легко взяти, завжди знається кому.
За владу над Чернівцями бореться один із найбагатших українців | name="article51">вверх |
TBi : Передача Сьогодні. Підсумки (выпуск 20:30:00)
20.03.2011 6:30:00
Сюжет № 8
21:10:45-21:20:30(время эфира)
Володимир ПАВЛЮК, ведучий: Відразу після виборів до місцевих рад Президент пообіцяв опозиційним мерам повідкручувати голови, якщо не будуть займатися каналізацією. Здавалося б, усі мають стати струнко і зробити крок до каналізаційного люку. Не всі. У Чернівцях з абсолютним відривом уп'яте поспіль переміг Микола Федорук. Він входить до трійки найбільш незалежних мерів за версією тижневика "Коментарі". Мер на поступки провладної партії не пішов. У мсті конфлікт на рівні регіонального - губернатор і незалежний мер. Мерові оголосили війну, яка триває останні півроку. До неї долучилися більшість депутатів міськради і навіть силові відомства. Наша знімальна група виїхала до Чернівців, аби розібратися у конфлікті, і вже там стало зрозуміло: ситуацією уміло керують із зовні. Щоби дізнатися ім'я ляльковода, наш кореспондент Ігор Андрющенко вдався до хитрощів та прихованої камери. Результат перевищив сподівання: за владу над Чернівцями бореться один із найбагатших українців. Хто це, дивіться далі.
Ігор АНДРЮЩЕНКО, кореспондент: У старовинних Чернівцях все, як і сто років тому. Здається, машини і тролейбуси тут лише гості. Щодня на дах ратуші виходить сурмач і сповіщає місту Президент настання другої половини дня. Але сьогодні його роздумлива мелодія звучить у зовсім іншому контексті. Кількома поверхами нижче - сесійна зала міської ради. Бургомістри та привиди - так називали мерів за панування Румунії, зверхньо спостерігають за подіями у ратуш. За останні 5 місяців вона перетворилася на поле бою між депутати та міським головою, і фактично припинила існувати.
Депутат: "Коментуєте кожний виступ. Я не можу зрозуміти: ви що тут коментатор чи що?".
Олексій КАСПРУК, керівник фракції "Фронт змін": "Конфлікт між депутатами і мером виник між депутатською більшістю, яку очолює Партія регіонів, і її сателіти у Чернівецькій міській раді - це "Наша Україна" і "Батьківщина". Вони голосують синхронно по всіх питаннях. Ця так звана більшість намагається у будь-який спосіб поламати ситуацію, поламати місцеве самоврядування і диктувати свої умови і міському голові, і депутатам меншості".
Анатолій ЧЕСАНОВ, керівник фракції "Батьківщина": "Ми скликали 3-го березня сесію, підняли низку питань. Одне з питань - це зловживання Чернівецького міського голови".
Микола ФЕДОРУК, мер Чернівців: "Я розцінюю це просто як наступ також на засади місцевого самоврядування в Україні".
Ігор АНДРЮЩЕНКО, кореспондент: Наступ полягає у тому, що депутати взяли курс на обмеження влади мера. Найбільше Федорука обурює ухвалений депутатами півроку тому регламент роботи міськради. Це такі правила гри між депутатами та мером. Федорук бідкається: тепер він - англійська королева без жодної влади. Підписувати регламент він відмовляється, а засідання міськради через це щоразу перетворюється не фарс. Причиною безладу і депутати, і мер називають однакову, але говорять про неї виключно натяками. Мовляв, є дуже впливові люди, які в Чернівцях розігрують свою партію.
- Всі вони тут, у Чернівцях?
Микола ФЕДОРУК, мер Чернівців: "Думаю, і у Чернівцях, і за межами".
Ігор АНДРЮЩЕНКО, кореспондент: Анатолій Федірко - митець, відомий своїми епатажними пам'ятниками Юлії Тимошенко та Віктору Януковичу. Каже, у Чернівцях мають вплив лише двоє людей, і кожен з них, звісно, має по пам'ятнику від Федірка. Ось Арсеній Яценюк з кружкою для пожертв на демократію. Ось утаємничений і закритий, у прямому сенсі, на замок Дмитро Фірташ.
Анатолій ФЕДІРКО, митець: "Там його портрет реальний, жетон на метро... А ключик я викинув у пруд, тому що саме таємничий у Східній Європі - це, мабуть, Дмитро Фірташ, який... Я чому йому пам'ятник? Тому що він сюди приїхав просто пожежником працювать, а поїхав з мільйоном доларів, реально, у чемодані".
Ігор АНДРЮЩЕНКО, кореспондент: Але якщо фракція Яценюка підтримує мера і сьогодні перебуває в опозиції, то Дмитра Фірташа пов'язують з провладною Партією регіонів. Втім що могло зацікавити газового мільярдера в старовинних, але геть неприбуткових Чернівцях? Відповідь підказали самі депутати. В ці дні більшість ініціює перевірки міського аеропорту та ринку. Ці підприємства знаходяться у муніципальній, а не обласній власності. Отже, підпорядковуються незручному меру, а не губернатору області. Більш того, Чернівецький аеропорт має право приймати вантажні літаки, і саме через летовище в Україну потрапляє левова частка контрабанди Східної Європи.
Володимир КАЛИНЮК, директор аеропорту: "Ми знаємо із численних фактів про те, що якимось чином вдається перевізникам вдається доставляти вантажі навіть мимо митниці, мимо кордону. У нас же ж тут кордон з Румунією. Усе воно іде... підконтрольне митниці. Так що тут... Я теж маю багато, як кажуть, такої інформації, але вона є недоказовою, і говорити про це я просто не маю права".
Ігор АНДРЮЩЕНКО, кореспондент: Для реалізації нелегальної продукції можна використовувати ринок. Місцеві кажуть, з під прилавка тут можна придбати буквально все. Колись це був найбільший у Східній Європі гуртовий ринок. Зараз кордон з Румунією - членом ЄС - на візовому замку, і криза позначилася на статках підприємців. Але все одно ринок і досі залишається ласим шматком.
Іван РИНЖУК, директор ринку: "У нам перевірки постійні: УМВС проводить, Санепідемстанція, податкова скоро буде заходити. Інші говорять, що ті сили, які можуть вплинути на ті структури, які задають тон перевірки. Вони і впливають на депутатський корпус".
Ігор АНДРЮЩЕНКО, кореспондент: А імена ви назвати можете?
Іван РИНЖУК, директор ринку: "Чуть пізніше. Тоді всі речі назвемо своїми іменами".
Ігор АНДРЮЩЕНКО, кореспондент: До останнього часу мер мав повний контроль над містом. На його боці були городяни: Федорука нещодавно переобрали на п'ятий термін та лояльні директори на всіх ключових позиціях муніципальних підприємств. Пан Ринжук керує Калиновським ринок останні 15 років, Володимир Калинюк - директор аеропорту - з часу його передачі у власність міста. Тому впливовим людям. А які посилаються всі, без винятку, наші співрозмовники, лишалося одне - знайти підхід до депутатів. Куму мера та лідеру фракції "Батьківщина" Анатолію Чесаному для переходу в іншу команду вистачило однієї кримінальної справи. У підвалі його розважального комплексу "Сорбона" правоохоронці викрили підпільне казино. А за кілька днів виявилося, що Чесанов до кімнати, у якій грали у рулетку, вже немає жодного відношення. Він просто здавав її в оренду невідомим зловмисникам. Від час інтерв'ю Чесанов зізнався, справу проти нього сфабриковано.
Анатолій ЧЕСАНОВ, керівник фракції "Батьківщина": "Та там не було ніякого підпільного казино. Це все було сфабриковано. Прокуратура розібралася, і вони порушили кримінальну справу. Начебто там когось арештували, потім відпустили. І на цьому поставлено крапку".
Ігор АНДРЮЩЕНКО, кореспондент: Знайшли слабке місце і у Валерія Чинуша - лідера фракції "Наша Україна".
Володимир КАЛИНЮК, директор аеропорту: "Виходячі засоби масової інформації йому пред'явили претензії - повернути 2-х мільйонний борг за землю - податок на землю".
Олексій КАСПРУК, керівник фракції "Фронт змін": "У нас насправді невелике містечко, і всі чудово бачать. Керівники фракції майже кожного дня по декілька разів відвідують Державну адміністрацію".
Ігор АНДРЮЩЕНКО, кореспондент: Губернатор Буковини - Михайло Папієв - член Партії регіонів та міністр праці та соцполітики за часів Кучми таку політику ОДА заперечує. Каже, з мером і депутатами однаково дружить. Цікаво, що його прес-конференція проходила в готелі, який за збігом обставин належить Валерію Чинишу. Під час виступу Папієв вщент розкритикував теперішній стан міста. Мовляв, дороги розбиті, всюди будівництва незаконні і ситуація у міськраді тут ні до чого.
Михайло ПАПІЄВ, губернатор Чернівецької області: "Ми маємо навчитися у спільному домі. І ми маємо сьогодні виходити до людей і звітувати про те роботу, яку зроблено, а не шукати, хто мені заважає, а хто мені не заважає. Якщо би я пішов цим шляхом, я б не міг сьогодні звітувати і чесно дивитися вам в очі. А я можу".
Ігор АНДРЮЩЕНКО, кореспондент: Ратуша Чернівців, як і сотні років тому, знову стала місцем інтриг та таємних заколотів. Про того, хто зараз насправді контролює місто, депутати і мер говорили виключно розмитими натяками. Він не живе у Чернівцях, хоча має тут бізнес, і був поставлений наглядачем по області від впливових людей. Нарешті удача посміхнулася нам, і наш співрозмовник назвав ім'я.
Прихована камера: "...есть нектор Юра Борисов, глава "Укргазвидобування". Правая рука Фирташа. Супермаркет, который он... построил, там забирали землю у поликлиники".
Ігор АНДРЮЩЕНКО, кореспондент: Дійсно, Юрій Борисов нещодавно очолив державне підприємство "Укрогазвидобування". Також він - один із трьох членів ради директорів компанії DF-Grup. Дав назву і очолив її особисто Дмитро Фірташ, і з Чернівцями їх обох пов'язують студентські роки. Тут і Фірташ, і Борисов здобували майбутній фах. Але боротьба за владу вже вийшла боком. І саме альма-матір олігархів "Сорбонна" - не всесвітньо відомий виш, а розважальний комплекс Анатолія Чесанова, що стоїть на території Чернівецького університету не дає йому права потрапити до списку пам'ятників ЮНЕСКО. Через політичну бійку за вплив у місті у Чернівцях не вирішуються нагальні проблеми: депутати не можуть скликати повноцінну сесію останні півроку. Такого у багатій на події історії міста ще не було, - запевняє митець Анатолій Федірко. Він вже готує пам'ятник боротьбі а владу у ратуші. Як нагадування майбутнім поколінням, пам'ятник буде встановлено під вікнами ратуші вже наступного тижня. Але нашій знімальній групі митець показав свою ще не завершну роботу. "До побачення, Чернівці!" є алюзією на листівку початку 20-го сторіччя. Інсталяція, за задумом художника, дасть підказу, що робити далі усім учасникам політичного конфлікту.
Анатолій ФЕДІРКО, митець: "Чемодан, вокзал - додому! Власне, тут ще бракує чемодану. Але, я думаю, що більшість депутатів краще будуть себе почувати у різному селі, тому вокзал тут поруч, таксі недорого. Будь ласка, повертайтеся додому".
5 канал выпуск 19:00
Украинские граждане, которые намерены покинуть Ливию, должны обращаться в посольство в Триполи | name="article52">вверх |
5-й канал : Передача Время новостей (выпуск 19:00)
20.03.2011 20:00:00
Флешмоб в поддержку японцев прошел на Крещатике | name="article53">вверх |
5-й канал : Передача Время новостей (выпуск 19:00)
20.03.2011 20:00:00
Спектакль об изменениях климата поставили на улицах Одессы | name="article54">вверх |
5-й канал : Передача Время новостей (выпуск 19:00)
20.03.2011 20:00:00
День рождения Ивана Мазепы отпраздновали на его родине | name="article55">вверх |
5-й канал : Передача Время новостей (выпуск 19:00)
20.03.2011 20:00:00
Виталий Кличко защитил свой титул чемпиона мира в супертяжелом весе по версии WBC | name="article56">вверх |
5-й канал : Передача Время новостей (выпуск 19:00)
20.03.2011 20:00:00
Максимальное приближение Луны к Земле наблюдали в Харьковском планетарии | name="article57">вверх |
5-й канал : Передача Время новостей (выпуск 19:00)
20.03.2011 20:00:00
|
|
