Журналіст Осман Пашаєв просить суд поновити його на роботі і стягнути з роботодавця - ЗАТ «Міжнародний медіа центр - СТБ» - 13 тис. грн заробітної плати за місяць вимушеного прогулу. Також він хоче від СТБ 480 тис. грн компенсації моральної шкоди.

Такі вимоги позову стали відомі сьогодні, 17 березня, коли справу Османа Пашаєва проти телеканалу СТБ розпочали слухати по суті у Шевченківському суді Києва. Зокрема, сьогодні сторони надали свої пояснення, були допитані свідки.

Представник позивача адвокат Юрій Свірко вважає, що наказ про звільнення Османа Пашаєва  порушував законодавство України про працю, оскільки не був погоджений з первинним осередком «Медіафронту» на СТБ, а також з самою профспілкою, яку на той час очолював позивач: «І керівні органи профспілки (загальні збори) мали дати згоду на його звільнення».

Юрій Свірко у своїх поясненнях суду наголосив на тому, що керівник телеканалу СТБ Володимир Бородянський пропонував Осману Пашаєву звільнитись за угодою сторін. Приводом для такої пропозиції, за його словами, був зміст певних сюжетів. «Після того як Осман Пашаєв відмовився, йому сказали, що буде проведена реорганізація на телеканалі, однак жодної реорганізації не відбулось», - сказав він.

Також Юрій Свірко наголошував, що Володимир Бородянський ігнорував створення осередку «Медіафронту» на СТБ: «Керівництво вимагало надати письмові докази функціонування профспілки. Тоді як відповідно до законодавства  потрібно лише повідомити про це».  Він надав суду лист, підписаний керівником каналу і адресований Осману Пашаєву як голові профспілки «Медіафронт». І нагадав, що «Медіафронт» був легалізований у 2006 році.

Позиція представника СТБ Анатолія Максимчука полягала у тому, що статут «Медіафронту» передбачає легалізацію первинних осередків на підприєствах та затвердження власного статуту. «Ми не заперечуємо існування «Медіафронту». Але первинний осередок має легалізуватись, інакше він не набуває правового статусу і ми не маємо погоджувати з ним звільнення», - додав він.  За його словами, керівництво неодноразово зверталось з проханням надати документи про легалізацію первинного осередку або про відмову державних органів здійснити це.

У відповідь Юрій Свірко зазначав, що первинний осередок «Медіафронту» на СТБ діяв відповідно до загального статуту профспілки і, отже, не мав потреби у створенні свого власного статуту. А реєстрація первинного осередку, за його словами, не передбачена законодавством.

Однак юристи телеканалу СТБ звертали увагу на те, що в українському законодавстві відсутнє таке поняття як осередок. Саме тому вони вважають, що поняття «первинний осередок профспілки» є тотожним поняттю «первинна профспілкова організація на підприємстві». І якщо така первинна профспілкова організація не легалізована, то на каналі має бути профспілковий представник.

Тоді Юрій Свірко наголосив, що первинні осередки «Медіафронту» також є на телеканалах «Україна» та «1+1»,  і керівництво цих компаній їх визнає і не вимагає додаткової реєстрації.

З приводу реорганізації на телеканалі Анатолій Максимчук зазначив, що вона була здійснена, оскільки департамент інформаційного мовлення працював неефективною. А саме існували проблеми з підпорядкуванням кореспондентів безпосереднього головному редактору, а не випусковим. За його словами, внаслідок реорганізації було скорочено 2 випускових редактора (з 4). Журналісти почали повністю підпорядковуватися випусковим. Також були скасовані усі посади спеціальних кореспондентів - через те, що «їх робота була неефективною» - і частина з них була переведена на посади звичайних кореспондентів. Раніше на телеканалі було 6 спеціальних і 9 «звичайних» кореспондентів. За словами юристів СТБ, скоротити саме Османа Пашаєва було вирішено через те, що він видавав найменшу кількість сюжетів (в середньому 3,5) в місяць і займався бізнесом у робочий час.

Однак кореспондент СТБ Наталія Соколенко, яка також внаслідок реорганізації була переведена з посади спеціального кореспондента на звичайного, надаючи свідчення у суді, зазначила: «Кожен сюжет Османа Пашаєва був сенсацією. Це розслідування про Межигір'я, Януковича тощо. Це ексклюзивна інформація, якісно та креативно зроблена». І додала, що у новинній службі є дві зірки - Осман Пашаєв та Сергій Андрушко - які залишили «Вікна» з одних і тих самих причин.

Юрій Свірко зазначив, що керівник інформаційної служби каналу Олексій Мустафін у характеристиці, наданій Осману Пашаєву, не мав претензій до його професійних якостей (характеристика була додана до матеріалів справи). Також він надав суду листи випускових редакторів СТБ Ірини Малихіної та Сергія Мамаєва, які підтверджували, що претензій до його сюжетів не було. Однак ці листи не були додані до справи.

Суддя Олена Ганечко просила юристів СТБ надати обґрунтування того, чому було надано перевагу іншим спеціальним кореспондентам і звільнено саме Пашаєва.

Наталія Соколенко сказала, що після реорганізації ніяких змін у її роботі не відбулось. Як і раніше, вона підпорядковується Олексію Мустафіну. «Якщо мова йде про політичні сюжети - то Мустафіну, якщо про собачок - то випусковому», - сказала вона.

З приводу звинувачень у тиску Анатолій Максимчук зазначив, що від Османа Пашаєва не надходило жодного звернення до редакційної ради, яка вирішує подібні питання. Нагадаємо, нещодавно комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації констатував, що СТБ якраз бракує дієвої редакційна рада, яка вирішувала б конфліктні питання між журналістами й менеджментом.

Перерва у розгляді справи була оголошення у зв'язку з тим, що позивач мав уточнити позивні вимоги щодо стягнення середньої заробітної плати. Наступне засідання відбудеться 25 березня.

«Детектор медіа»