Основні теми:


УТ-1 випуск 21:00

Радник міністра внутрішніх справ Костянтин Стогній побився з колишнім керівником МВС Юрієм Луценко. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

За грати потрапила керівниця Держінспекції з контролю за цінами Тетяна Рудь. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Порушувати закони в Україні стало вже традицією. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Ситуації, коли політична доцільність стає над законом, а іноді і над здоровим глуздом, не нові в Україні. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Гість студії - Грегорі Гертль, речник Всесвітньої організації охорони здоров'я. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Щороку у трудове рабство потрапляє близько 30 тисяч українців. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Жахливішим навіть за картини сучасного рабства може бути хіба що сучасне мистецтво. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

1+1 випуск 19:30

СБУ арештувала голову Держінспекції контролю за цінами Тетяну Рудь. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Розмір своєї пенсії колишні депутати воліють не афішувати. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Столичне небо відкривають для вертольотів. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Херсонес Таврійський може зникнути просто на наших очах. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Мовчазна епідемія, депресія, синдром хронічної втоми - на порозі України. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Генномодифіковані продукти стають справжніми господарями на українських прилавках. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Одруження секретаря Київради Олеся Довгого стало своєрідною сенсацією світського життя. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Інтер випуск 20:00

Окончательные результаты местных выборов станут известны лишь на следующей неделе. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Глава государства пообещал новоизбранным мэрам поддержку центральной власти. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Глава администрации Сергей Левочкин считает, что провести парламентские выборы через пять месяцев будет сложно технически. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Международный валютный фонд завтра огласит результаты работы своих специалистов. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Украине удалось достигнуть взаимопонимания с МВФ относительно проекта Налогового кодекса. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Ряд новых назначений был проведен на этой неделе. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Юрию Луценко запретили покидать пределы Киева. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Украинские спецслужбы готовы защитить своих граждан от «почтовых» неприятностей. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Журналисты все чаще становятся разменной монетой. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Сегодня - Всемирный день борьбы с сахарным диабетом. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Україна решила создать банк доноров стволовых клеток костного мозга. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Украинское топливо оно уступает по качеству и экологическим параметрам европейским аналогам. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Высокие стандарты внешкольного образования, доставшиеся нам от Советского Союза, потихоньку сходят на нет. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

ICTV випуск 18:45

Цього тижня через чергового «мажора» в реанімації опинилася 6-річна дитина. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Скандал навколо колишнього головного міліціонера країни. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Місцеві вибори позаду, але битва за мерську булаву не припиняється. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Навести лад і змусити усіх, хто здає житло, платити податки хоче новий Податковий кодекс. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Відтепер іноземні фільми можуть озвучувати і російською, і іншими мовами нацменшин. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 18:00

Вітчизняне МЗС підтвердило факт звернення української громадянки до лікарні в Італії. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Міжнародний валютний фонд надасть Україні остаточний текст меморандуму про економічну та фінансову політику Кабінету міністрів. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

В Україні тривають повторні місцеві вибори. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Курйозне переголосування на Луганщині. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

У Маріуполі оголосили боротьбу з комарами, які переносять лихоманку Західного Нілу. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Масовий заплив моржів в Одесі. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

90 років тому Севастополь залишило останнє судно Білої армії Врангеля. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

ТРК Україна випуск 19:00

Палаточный городок под прокуратурой Днепропетровска. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Диабет - с этим диагнозом сегодня живут более миллиона украинцев. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

В Одессе побит температурный рекорд. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Теплая погода сохранится до 20 ноября. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Таможня дает добро на собственное реформирование. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

В Киеве прошел аукцион самых дорогих работ украинских художников. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

На боксерском шоу «Ты чемпион» участились случаи травматизма. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

5 канал випуск 19:00

В Украине прошли повторные местные выборы. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

МВФ предоставит Украине окончательный текст меморандума об экономической и финансовой политике Кабинета министров. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Милиция назначила служебную проверку по инциденту, который произошел между Константином Стогнием и Юрием Луценко. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Всемирный день диабета отмечают 14 ноября в более чем 110 странах. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

В Киеве провели открытый урок ко всемирному дню толерантности. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Массовый заплыв «моржей» состоялся в Одессе. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №1
21:01:15-21:03:40 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: З кулаками проти корупції. Цієї п'ятниці радник міністра внутрішніх справ Костянтин Стогній побився з колишнім керівником МВС Юрієм Луценко. Потім від того ж таки Стогнія дісталося ще і депутату-нунсівцю Юрію Гримчаку. Це трапилося після одного з телешоу. Спочатку радника головного міліціонера роздратувала непристойна відповідь Луценка на запитання як правоохоронцеві відновитися у черзі на житло? І Стогній просто заїхав екс-міністру в обличчя. Потім із кулаками накинувся на Гримчака, який цікавився, як це пан радник у такі молоді роки швидко став полковником? Гримчак у боргу не лишився і штовхнув Стогнія на припаркований поруч автомобіль. Наступного дня депутат зняв побої і тепер вимагає притягти радника міністра до кримінальної відповідальності.

Юрій ГРИМЧАК, народний депутат України, фракція НУНС: «В якийсь момент пан Стогній не витримав. У нього зрадили, я так розумію, нерви, він кинувся в мій бік. Результати, якщо ви подивитесь на мене, ви побачите. Якщо він чи його прес-служба зараз заявляють, що він ударив пана Луценка, то я не знаю, в якому стані він був».

Костянтин СТОГНІЙ, радний міністра внутрішніх справ України: «Я не бачив, тому що сутінки там були, я вийшов із приміщення на вулицю. Воно не освічувало. Я не бачив там Гримчака ніякими способами, де він там був і що він там робив. Зараз дивуюся, що він пише, що у нього рука болить. Чому у нього рука болить, я не знаю. Що він робив своєю рукою? Можливо, Луценко набивав, щоб на мене потім звернутися до міліції».

Андрій СМІЯН, ведучий: А передувала бійці дискусія у студії ток-шоу. Там йшлося зокрема і про зловживання службовим становищем колишнього головного міліціонера Юрія Луценка. Звинувачення від Генпрокуратури на його адресу такі - Луценко влаштував на роботу свого друга Леоніда Приступлюка. Той був водієм міністра, а зарахували його в штат як оперуповноваженого. Водій отримав звання капітана і зайвих 40 тисяч гривень пенсії. А на додачу ще і квартиру, у якій прописався і сам Луценко. Фігурант цього скандалу такі звинувачення називає надуманими і запевняє, що його переслідують за нинішню опозиційну діяльність. А також мстяться за те, що коли був міністром, боровся із впливовими кримінальними ватажками. До речі, Луценко уже другий міністр з уряду Юлії Тимошенко, проти якого порушили кримінальну справу за службові зловживання. Першим був колишній міністр економіки Богдан Данилишин, котрого у жовтні затримали у Чехії, а зараз українські правоохоронці вимагають його екстрадиції.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №2
21:03:41-21:03:55 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Дісталося цього тижня не лише опозиції. У п'ятницю за грати потрапила чиновниця, призначена уже за нової влади. Тетяна Рудь керувала Держінспекцією з контролю за цінами. Її затримали, бо вона фігурує у справі про хабарництво.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №3
21:03:56-21:09:50 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Порушувати закони в Україні стало вже традицією. Роблять це не лише чиновники, але і законотворці. У Верховній Раді 10 депутатів за Конституцією вже давно мали б скласти свої повноваження. Від депутатської зарплати, а це майже 20 тисяч гривень, вони відмовилися, - повідомили «Підсумкам тижня» у регламентному комітеті парламенту. Отже гроші - не причина. Тоді що? Не на камеру політики нам розповіли таке. Перше - депутатство дає можливість лобіювати ті чи інші законопроекти. Друге - депутат-сумісник має неабиякий вплив на ту ж виконавчу владу, представником якої він є. Отже можна так би мовити допомагати самому собі. Йдемо далі. Небажання позбутися мандата може свідчити і про те, що новопризначений керівник залишає собі шлях для відступу, а відтак раптом щось може усе залишити і повернутися знову у парламент. І останнє, можливо, найголовніше - за законом, депутат, навіть сумісник, недоторканний. Його практично не можливо притягнути до кримінальної відповідальності.

Ірина МАРКІНА, кореспондент: Питання депутатського сумісництва виникають з передбаченою регулярністю. Після парламентських перегонів зміни урядової команди та керівництва місцевих органів влади. Депутати-сумісники місяцями сидять на двох стільцях, а Верховна Рада порушує Конституцію. 78-а стаття Основного Закону не залишає жодної можливості для маневру. Народний депутат України одночасно працювати на іншій посаді не має права.

Володимир ЛИТВИН: «Шановні народні депутати, прошу залишатися на місцях. Наступне питання про складення повноважень. Бо члени Кабінету міністрів не можуть приступити до виконання своїх обов'язків, не склавши повноваження».

Ірина МАРКІНА, кореспондент: Цю норму внесли до закону про статус народного депутата в 2005-му. Її зазвичай не порушують, бо новоспечений прем'єр-міністр разом з підлеглими не може скласти присягу урядовця з депутатським мандатом у кишені. Епопеї із сумісництвом починаються потім, коли призначають керівників інших державних органів влади, губернаторів або змінюють когось з міністрів окремо. У таких випадках закон порушували неодноразово. Нині депутатів-сумісників у Раді 10-ро. З березня на двох стільцях регіонал Микола Злочевський, комуніст Ігор Калєтнік, литвинівець Микола Шершун, з квітня - регіонали Володимир Демішкан, Микола Джига, Геннадій Васильєв, Дмитро Саламатін. З травня - Василь Горбаль, з червня - Григорій Ілляшов, з жовтня - Леонід Фесенко. Для подання особистої заяви про складання депутатських повноважень закон відводить 20 днів. За інформацією регламентного комітету Верховної Ради, покласти мандати на стіл погодилися усі. Хтось це зробив відразу, а декому довелося пригрозити судом. Якщо Верховна Рада не розглянула заяви вчасно, то відповідальність за порушення Конституції та законів покладається на неї. Так у 2008-му розтлумачив Конституційний суд.

Ігор КОЛІУШКО, керівник центру політико-правових реформ: «Якщо Верховна Рада з якихось причин не розглядає таку заяву, то в цьому випадку, я вважаю, відповідальністю 100% лягає на голову Верховної Ради, який формує порядок денний і він зобов'язаний включати ці питання в порядок денний. В його владі поставити це питання там, де воно буде розглянуто».

Ірина МАРКІНА, кореспондент: Щодо всіх сумісників регламентний комітет виніс рішення у вересні і листопаді, - стверджує його голова Володимир Макєєнко. Справа - за голосуванням у сесійній залі. Кілька тижнів поспіль це питання ставлять у порядок денний на п'ятницю на кінець дня. Останнього разу опозиція вимагала від спікера перенести його розгляд на початок порядку денного. Володимир Литвин погодився, хоча і зробив бютівцям зауваження.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Ви розумієте, шановні колеги, у нас тут така дивна ситуація складається. Минулої п'ятниці, коли ми мали розглянути це питання остаточно, заблокували трибуну, не дали можливість його розглянути, працювали видно на тих депутатів, які є сумісниками. Сьогодні вимагають поставити це питання на чергу. За - 132».

Ірина МАРКІНА, кореспондент: Змінити порядок денний відмовилися регіонали, комуністи і Блок Литвина. В коаліції пояснили: не хочуть підтримувати забаганки опозиції. Втім є і інша причина - ризик втратити необхідну підтримку напередодні важливого голосування.

Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат, фракція Партії регіонів: «Во вторник они хотят, чтобы поставили, а у нас в следующий четверг Кодекс налоговый. Это значит, где будем идти на пределе голосования, значит минус 10 голосов. Кто на этом пойдет? Мы на это не пойдем».

Ірина МАРКІНА, кореспондент: Такі хитрощі - не винахід нинішньої більшості. Так само політичною доцільністю керувалася і інша коаліція з протилежного табору. Тоді у 2005-му вкрай потрібно було ухвалити закони для вступу України до СОТ. Тоді голоси депутатів-сумісників зіграли неабияку роль. Зараз же бютівці цілком доречно нагадують про порушення ще однієї статті Конституції - 84-ї, де йдеться: депутати мають голосувати особисто.

Сергій САС, народний депутат, фракція БЮТ: «Ці народні депутати суміщають посади десь там у Львові, десь там у Вінниці, в інших органах, в інших територіях, виконують свої повноваження на тих посадах, на які їх призначено. А їх карточки голосують у Верховній Раді».

Ірина МАРКІНА, кореспондент: За часів незалежності не було такого випадку, щоб мандат у депутата-сумісника відібрали через суд. Хоча бувало суди такі справи розглядали. Не було і такого, щоб за порушення Конституції до відповідальності притягли керівництво парламенту. Натомість, якщо закон переступає пересічний громадянин, жодна політична доцільність йому не допоможе.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №4
21:09:51-21:16:35 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Ситуації, коли політична доцільність стає над законом, а іноді і над здоровим глуздом, не нові в Україні. Згадаємо хоча би торішню епідемію свинячого грипу. Ізольовані міста на заході України, велетенські черги за ліками та марлевими пов'язками в аптеках, налякані люди у пошуках «Таміфлю» і теленовини наче зведення з фронтів. На боротьбу з пандемією уряд тоді витратив мільйони бюджетних грошей, а влітку з'ясувалося - ніякої пандемії не було. З трибуни Парламентської Асамблеї Ради Європи Всесвітню організацію охорони здоров'я звинуватили у необґрунтованому роздмухуванні паніки. Паніку роздмухували і в Україні. Залишається питанням - свідомо чи ні? Можна було би припустити, що сталася банальна помилка, якби не президентська кампанія, яка тривала тоді в Україні. А відтак у політиків була велика спокуса полікувати власний електорат. Дивись, той би і віддячив.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Черги в аптеках, переповнені лікарні, залякані погляди з-під масок. Країна у тенетах епідемії. Каліфорнійський свинячий або пандемічний грип прийшов в Україну. Тепер ці кадри сприймаєш зовсім по-іншому, особливо після того як з'ясувалося, що епідемії свинячого грипу як такої і не було. У 2009-му першими почали хворіти Львів і Тернопіль. Представники влади та лікарі переконували: Україні загрожує смертельна небезпека.

Олена ГЕРАСИМЕНКО, зав. інфекційного відділення лікарні швидкої допомоги м. Тернополя: «Величезний наплив хворих, в яких інфекція розповсюджувалася дуже швидко, з блискавичним таким набряком легенів».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Паніка та масова істерія робили свою справу швидше за вірус. В аптеках зникали всі антигрипозні та протизастудні засоби. Влада заборонила проводити масові заходи. Кінотеатри, театри і майдани спорожніли. В перші дні карантину Тернопіль був відрізаний від цивілізації. У місто не пускали нікого. Мати Ірини тоді потрапила до лікарні з тяжким бронхітом і лишилася на самоті.

Ірина, донька постраждалої: «Мама лежала в лікарні тижні 2, якщо не більше. Перший тиждень точно не могли потрапити. Автомобільні дороги, в'їзд з двох сторін були перекриті».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Така пересторога була виправданою, - кажуть лікарі та науковці, адже хвороба дуже нагадувала картину під час епідемії «іспанки». Була навіть версія, що на заході України епідемія легеневої чуми.

Олена РЕКАЛОВА, зав. лабораторії клінічної імунології Інституту фізики та пульмонології імені Яновського: «То, что мы там увидели, за 30 лет практики пульмонологом я не видела вообще ни разу. Все стационары города Львова были забиты больными с пневмониями и все они имели одинаковые черты. И очень много из них заканчивались летально».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: За прогнозами ВООЗ, новий вірус міг забрати у світі 7 мільйонів людей. На щастя, обійшлося меншими втратами. Вірус грипу АН1N1 убив 18 тисяч 50 чоловік у світі. Найбільше вмерло у Мексиці та США. В Україні загинуло 1126 людей.

Алла МИРОНЕНКО, зав. відділу інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського: «Действительно этот подъем заболеваемости, эта пандемия, если хотите, она была гораздо меньших масштабов, чем ожидали и прогнозировали, но 23% умерших из 53 стран - это украинские данные».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: За півроку до епідемії у квітні 2009 року світ дізнався про загрозу пандемії. Тоді в Україні виділили 50 мільйонів гривень на протиепідемічні заходи. Куди поділися ці гроші, не відомо. Але восени, коли лихо прийшло і до нас, Міністерство охорони здоров'я просило вже один мільярд гривень. Загалом епідемія пандемічного грипу коштувала Україні мільярд 184 мільйони гривень. Модний аксесуар сезону осінь-зима-2009. Засоби захисту шила вся країна. Тепер кілометри марлевих пов'язок разом із нез'їденим «Таміфлю» вкриваються пилом на складі. З початком епідемії з'ясувалося - в країні не було навіть елементарного - засобів захисту. У жовтні та листопаді з мобрезерву витягли майже 11 мільйонів метрів марлі. З резервного фонду на це виділили 7 мільйонів гривень. Тепер наявна кількість масок у 4,5 рази перевищує нагальну у них потребу. Марлеві гори - дрібниці у порівнянні з іншими залишками щедрого передвиборчого змагання за порятунок народу. Невикористані матеріали і тест-системи, закуплені для українського центру грипу на суму 5 мільйонів гривень. Суди ж додаємо славнозвісну панацею - «Таміфлю», використану лише близько 10,5%. Решта на складі «Укрвакцини» та у лікарнях. Загалом понад 93% ліків та медобладнання, куплених під час епідемії, лишилися невикористаними.

Наталя РУБАН, перший заступник голови КРУ України: «Їх розподілили зараз рівномірно по всіх територіях. Ми передбачаємо, що в цьому році нам не треба буде закупляти таку велику кількість медичних препаратів, тому що вони є».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: У Всесвітній організації охорони здоров'я пояснюють: їх головним завданням було підготувати світ, крім першої, ще й до другої, та й навіть очікуваної третьої хвиль пандемії. Тож лише препарату «Таміфлю» розпродали по всьому світу на мільярди доларів.

Ігор ПОКАНЕВИЧ, керівник бюро ВООЗ в Україні: «У нас були консультації із урядом, із Міністерством охорони здоров'я стосовно яким чином може в подальшому розвиватися епідемія пандемії. Щодо кількості Всесвітня організація охорони здоров'я не давала порад. Тобто ми намагалися змоделювати ситуацію».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: В Україні свою справу зробила і перевиборна лихоманка. Літаки з гуманітарною допомогою зустрічали вночі на літовищі перші особи країни. Відвідати лікарні у супроводі телекамер намагалися майже усі кандидати у президенти.

Валерій ПОЛІЩУК, зав. кафедри вірусології біологічного факультету університету ім. Т. Г. Шевченка: «Як кажуть - кому війна, а кому мати рідна. Виключно це для мене особисто було дуже неприємно ті всі речі, які були штучно створені. Тому що насправді населенню як слід не пояснювали. Більшість того, що вигрібалося з аптек, вони ніякого відношення не мали ні до якої вірусної інфекції. «Таміфлю» не можна використовувати як профілактичний засіб. Як лікувальний засіб його можна використовувати тільки в тому випадку, коли дуже важкий стан перебігу інфекції».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Є все ж таки і плюси пандемічно-передвиборної гарячки. До медзакладів країни надійшло майже 1,5 тисячі одиниць медичного обладнання. На найближчі кілька років ліками Україна забезпечені. А українці стали розумнішими. Щоб правильно лікуватися та не дозволяти чиновникам нагрівати руки на народних гаманцях.

Олег НАЗАР, головний імунолог м. Києва: «Во-первых, люди уже увидели, что если ты покупаешь много препаратов, они абсолютно не нужны. Соответственно ажиотажа в аптеках уже нету. Раз нету ажиотажа, значит есть шанс, что люди будут принимать препараты правильно. То есть согласно инструкции, не превышая дозировки, поэтому эти препараты им помогут».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Водночас грипозних сенсацій цього року і не обіцяють.

Сергій РИЖЕНКО, головний державний санітарний лікар України: «В этом году мы самолетов с повязками встречать не будем».

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №5
21:16:36-21:19:05 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: І все-таки головний столичний імунолог прогнозує, що до 40% киян з приходом холодів таки зляжуть від грипу. То чи очікувати епідемії цього сезону і що насправді відбувалося минулої зими. Відповіді на ці запитання ми спробуємо отримати від речника Всесвітньої організації охорони здоров'я Грегорі Гертля. Він зараз перебуває у Швейцарії, тому ми зв'язалися з ним телефоном. Вітаю вас, пане Гертль, то чи була насправді пандемія свинячого грипу? Про її завершення ВООЗ оголосила лише 10 серпня цього року. Натомість у Парламентській Асамблеї Ради Європи заявили про те, що ніякої пандемії взагалі не було.

Грегорі ГЕРТЛЬ, речник Всесвітньої організації охорони здоров'я: «Безумовно, пандемія була. Торішній вірус це був вірус, який виявили вперше. І дуже небагато людей, якщо взагалі хто-небудь, мали імунітет проти нього. І поширився він буквально за кілька тижнів на весь світ. Тож мав усі ознаки пандемічного вірусу».

Андрій СМІЯН, ведучий: В Україні з усього купленого в минулому році препарату «Таміфлю» використано менше 20%. Якщо це не змова із фармацевтами, то яке інше пояснення такого попиту на непотрібні ліки?

Грегорі ГЕРТЛЬ, речник Всесвітньої організації охорони здоров'я: «З жодною організацією не було ніякої змови. А ті, хто вважає, що така змова була, просто погано поінформовані. Ми були свідками того, що цей штам грипу призводив до серйозних захворювань та смертності людей, які не входять до груп ризику, тож наш обов'язок - рекомендувати найбільш ефективні способи захисту здоров'я людей».

Андрій СМІЯН, ведучий: Чи очікуєте ви якихось епідемій у світі, зокрема в Україні найближчим часом?

Грегорі ГЕРТЛЬ, речник Всесвітньої організації охорони здоров'я: «Передбачити це не можливо, адже може з'явитися абсолютно новий штам вірусу, про який ми нічого не знаємо. Якщо говорити про торішній штам H1N1, то він цього року, ймовірно, не призведе до масових захворювань. Утім ми очікуємо на традиційний сезонний грип. І інфекції спричинятиме або той самий H1N1, або ж вірус H3N2. Найкращим способом запобігти захворюваності на грип є щеплення. Особливо це стосується груп ризику».

Андрій СМІЯН, ведучий: Дякую, пане Гертль.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №7
21:23:20-21:30:15 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: «Підсумки тижня» розпочинають серію матеріалів про сучасне рабство. Сьогодні ми розповідаємо про рабство трудове. Щороку у нього потрапляє близько 30 тисяч українців. І ці цифри найпевніше применшені. Кількість тих, кого примушували працювати без платні, подекуди залякуючи і утримуючи в нелюдських умовах, останніми роками збільшилася, - констатують закордонні дослідники з організації безпеки та співробітництва в Європі. А на відміну від 90-х років тепер у рабство частіше потрапляють саме чоловіки. Через скруту люди ладні їхати світ за очі лише за обіцянку гарної платні. Про елементарні правила безпеки під час влаштування на роботу ніхто навіть не замислюється. Держава захищати своїх громадян-трударів теж не надто поспішає. Приміром в Україні досі відсутні закони, які б давали змогу жертві торгівлі людьми розраховувати на моральну і матеріальну компенсацію. Тому заробити на торгівлі людьми може фактично будь-хто.

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Кілька років тому 16 мешканців цього, а також кількох навколишніх сіл продали в рабство до Росії. За даними правоохоронців, вербувальник за кожного робітника отримав від 50 до 100 доларів, а від нашого правосуддя - умовний строк. З роботою у селі зовсім погано. Сергій на фермі відкачує гній. Платять максимум 800 гривень на місяць. Пропозиція від односельчанина попрацювати на пилорамі в російській Твері виглядала набагато привабливіше. За розпилювання дощок обіцяли ті ж 800 на місяць, але у доларах. Та час минав, а грошей не платили. Через три місяці тяжкої роботи по 16 годин на день хлопець повернувся до рідного села з порожніми руками.

Сергій ГРИГОР'ЄВ, заробітчанин: «А що там скажеш, як я там чужий? Поламали би ребра, викинули десь».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Справді із українськими заробітчанами у Твері не церемонилися. Поселили їх у холодному недобудованому бараку, кормили рештками. Від таких умов один робітник втік додому, подолавши сотні кілометрів пішки.

Михайло СОРОКА, начальник відділу УМВС у Житомирській області (2008-2010 рр.): «Документів у нього на руках не було, тому що документи були у роботодавців. І він пішки повертався на Україну. Повертався близько 2,5 місяців. Йшов дорогами, інколи під'їжджав, якщо хтось пропонував безкоштовно підвезти. Харчувався мохом, травою, листям, тому що це була зима, сніг, холод».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Забрати документи і таким чином тримати робітника на короткому повідку - це дуже поширена практика у торгівлі людьми.

Ірина БАБЕНКО, координатор жіночого консультативно-інформаційного центру: «Вони забирають паспорти. Нібито зареєструвати їх там, оформити документи, договора. І не повертають. По-друге, не дають грошей. У них абсолютно немає грошей для того, щоб повернутися. А по-третє, довіряють. Ще тиждень, ну ще почекайте тиждень. Якось все побудовано на довірі».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Наскільки наші люди довірливі і готові віддати свій паспорт першому ліпшому незнайомцеві, спробуємо перевірити просто зараз завдяки цьому простому оголошенню. Виявляється на центральному залізничному вокзалі столиці діє справжня біржа нелегальної праці. І чимало людей вже знають, що значить залишити паспорт у роботодавця.

Чоловік: «Я уже один раз давал паспорт, еле забрал. Не заплатили, все на свете. Я попал, как я такой умный, попал в самые дурацкие условия».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Про підсумки нашого вербування трохи пізніше. Зараз про те, що відбувається в разі, якщо людину таки завербували, адже самі жертви рабських умов роботи про це говорити не схильні.

Тетяна РУДЕНКО, менеджер проектів ОБСЄ в Україні: «Навіть якщо людину били і катували там, як правило, це в історії з вуст постраждалої особи буде звучати таким чином - ну трошки побили. Якщо в людини забрали гроші, забрали документи, дуже часто, повертаючись сюди до України, людина не розказує всього цього. Вона каже - вкрали».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Причина мовчання ошуканих заробітчан - це страх помсти від работоргівців і небажання виглядати невдахою в очах родичів чи сусідів. Так само нікому не скаржилися на долю 4 чоловіки, яких минулого місяця виявили у цьому підвалі у Києві. В міліції кажуть: чоловіки впродовж 3 років фасували борошно та розливали клей під землею. Через цей люк вони віддавали хазяїну готову продукцію, а назад отримували їжу. Правоохоронці стверджують, що вийти з підвалу робітники не могли, бо двері були заварені. Тож це приміщення було одночасно і складом, і місцем сну, і їжі. У міліції переконані, що бранцям доводилося їсти навіть котячі консерви.

Олександр ОВЧАРЕНКО, начальник відділу ГУ МВС у м. Києві: «Харчувалися переважно «віскасами», баночки розкидані. Коли ми зайшли у це приміщення, люди були шоковані. Вони практично не розмовляли».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Так чи інакше, аби не потрапити у халепу, фахівці радять ретельно перевіряти усю можливу інформацію про потенційного роботодавця, а саме - хто чи яка фірма готова найняти вас на роботу, яка її адреса та телефони, попросити примірник трудового договору. Якщо йдеться про роботу за кордоном, то законно влаштуватися можна лише з робочою візою, інакше ви - беззахисний нелегал. До того ж варто просто задуматися, чим саме приваблива ваша кандидатура.

Тетяна РУДЕНКО, менеджер проектів ОБСЄ в Україні: «Чому, якщо я знаю, що навколо є тисячі людей, які так само потребують роботи, які так само знаходяться в скрутному становищі. Чому саме до мене підійшли, саме мені пропонують? Може тому що той вербувальник, він відчуває, що я згоден, і я згоден вхопитися за останню соломинку і піду на все, щоб покращити якось свою ситуацію».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: На залізничному вокзалі і таких людей більш, ніж достатньо. І шукати не треба. щойно я показував оголошення, з'являвся черговий охочий поліпшити своє матеріальне становище. У мене шеф будує сарай... Кандидат на будівництво клуні просить про одне - половина грошей авансом і паспорт наш. Треба, щоб ви залишили свій паспорт, наприклад. Якщо можете залишити.

Чоловік: «Залишу паспорт. Ти зроби так, щоб шеф організував, що дає 500 доларів».

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Кожен з нас очевидно був би задоволений такою домовленістю, якби я був торгівцем людьми.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №8
21:30:16-21:39:00 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Жахливішим навіть за картини сучасного рабства може бути хіба що сучасне мистецтво. Жодних жартів. Багато митців нині намагається не просто привабити глядача, а відверто шокувати його. Мовляв, красивими натюрмортами чи портретами давно нікого не здивуєш. Упродовж цього тижня у найбільшій артгалереї - «Мистецькому арсеналі» - дивували, лякали і вражали глядача сучасним мистецтвом. І не лише там. До мистецького руху долучилися і вуличні художники.

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Це не тихе божевілля, а демонстрація прекрасного. Таке воно - сучасне мистецтво. Кожен з митців божеволіє по-своєму. Все, що під рукою - тепер засіб художнього вираження. На цю роботу пішло 400 предметів.

Олександр СОЛОВЙОВ, мистецтвознавець: «С бутылками водки у него была инсталляция. Причем была даже представлена на известном аукционе. Современное искусство, оно создается из всего».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Наприклад із соломи, як ці велетенські дідухи, які починають співати з приходом кожного нового гостя.

Валентина МАКОГОН, відвідувачка виставки «Art-Kyiv Contemporary»: «Мені дуже сподобалося, що співпадають запах, музика і, мабуть, вкус отих паличок. Жалко, що не дають скуштувати».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Провокація та діалог з глядачем - ось головні засоби сучасних митців.

Олег ПІНЧУК, скульптор: «Художник - це не той, хто вміє малювати. Художник - той, хто вміє провокувати публіку на далекомислення, вираження якихось емоцій, вміє створити ціну своїм творінням».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Один із найдорожчих скульпторів України Олег Пінчук переконаний: поняття «художник» вже давно набуло нового значення. Насамперед це менеджер, який вміє переконати світ у правильності своєї стратегії. Колись і йому це вдалося.

Олег ПІНЧУК, скульптор: «Добротні портрети Радянського Союзу, голів колгоспів, там якихось модних письменників на той час. Їх всі забракували. А я виставив свої іржаві труби і вони пройшли на ура. Я став лауреатом цієї виставки».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Вже після труб з'явилася колекція чудернацьких тваринок. Роботи родом з дитинства і дуже нагадують слоників і рибок в бабусиному серванті, але в сучасному прочитанні. А ще перегукуються з наївним мистецтвом Марії Примаченко, яку охрестили українським Ван Гогом. Мало хто знає, бронзові скульптури Пінчука спершу з'являється в пластиліні і ліпить їх автор в хорошому гуморі і обов'язково з любов'ю.

Олег ПІНЧУК, скульптор: «Пластилін, він відчуває дотик ваших пальців, відчуває дотик вашого тепла, вашого серця, ваші емоції».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Це синтез абстракцій і класики - нове прочитання Караваджо від зачинателя сучасного мистецтва на наших теренах. Роботи Олександра Ройтбурда найдорожчі в Україні. Два роки тому його картина на лондонському аукціоні пішла з молотка майже за 100 тисяч доларів. Але понад 25 років тому його теж критикували і не сприймали.

Олександр РОЙТБУРД, художник: «Я помню, что первая картина была какая-то головка. За 25 рублей я ее продал и похвастался маме, что видишь, мама, это же кто-то покупает».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Зараз його полотна просто розлітаються, але плодовитий майстер встигає писати все нові і нові шедеври за феноменально короткий термін.

Дарина ЖОЛДАК, галерист: «Це дивовижно. Художник може за життя створити таких кілька, як Ройтбурд створює за один рік».

Олександро РОЙТБУРД, художник: «Я не буду говорить правду. Вы не поверите - я работаю быстро. Раньше я мог таких две работы сделать за день, то теперь дня два на работу я трачу. Не інтересно долго жить с одной и той же мыслью, в частности с визуальной мыслью. Поэтому я стремлюсь как можно скорее от нее избавиться и перейти к следующей».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Побачити незвичайне у звичайному, а потім дорого продати це - головне завдання сучасного митця. Легенди поп-арту Ендрі Ворхола вже давно немає серед живих, а його роботи і досі успішно продаються. Лише цього тижня звичайнісінька чорно-біла пляшка «Кока-коли» пішла з молотка за 35 мільйонів доларів на аукціоні «Сотбіс». Весь світ шаленіє від американського художника і не здогадується, що за походженням він українець.

Євген КАРАСЬ, власник арт-галереї: «Андрей Воргола из русинского села западной Украины. Его там мама говорила по-украински. Вместо того, чтобы назвать, сделать его памятники на Украине, назвать его именем проспекты и так далее, мы отдаем бренды свои, Малевича, Архипенко, Родченко, это все столпы международной истории искусства».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Євген Карась - один із перших фалеристів в Україні, хто не побоявся зробити ставку на сучасне українське мистецтво.

Євген КАРАСЬ, власник арт-галереї: «Современное искусство сейчас растет очень сильно в цене. И что самое інтересное, в этом заінтересованы все. И коллекционеры, которые платят за это, им выгодно, условно говоря, купить Ротко за 40 миллионов и через полгода продать за 60. Понятно, это превратилось в какую-то большую игру, в которой все заінтересованы».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Втягнути в гру глядача вдалося цій галереї. Вони спромоглися на неможливе - створити ажіотаж довкола мистецтва у країні, де здавалося би людей навіть з підпалки не можливо загнати в музеї. Тепер під стінами «Пінчукартцентру» безкінечна черга спраглих до мистецтва.

Денис КАЗВАН, директор з комунікацій Фонду Віктора Пінчука: «За 4 роки існування «Пінчукартцентр» відвідало 1 мільйон людей, навіть більше. Це всього-навсього 12 виставкових проектів. На той момент, коли відкривали «Пінчукартцентр», там, в перші дні відвідувачів було декілька сотень, але буквально вже за півроку в день його відвідувало 1200-1500 людей».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: І байдуже, що більшість із них нічого не розуміють у сучасному мистецтві. Тепер це данина моді. До того ж вхід безкоштовний.

Жінка: «Не совсем понятно, что хотел изобразить художник вот этими экспонатами».

Наталія ЗАБОЛОТНА, колекціонер, генеральний директор мистецького арсеналу: «Сучасне мистецтво взагалі це така міжнародна мова, мова міжнародного спілкування. І слава Богу, що ми вже навчилися промовляти на ній перші слова».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Ці слова спершу з'явилися на парканах, а потім - у виставкових залах. Щоб люди з балончиками перестали залишати дивні написи на будинках, їх покликали в галерею і зробили митцями. Його називають батьком вуличного мистецтва. Геральду Негелі вже за 70, а він і досі обписує стіни і розважається, як дитина. Але тепер роботи визнаного майстра продаються за мільйони. А коли він починав, за такі малюнки на стінах його переслідувала вся Європа. А рідна Швейцарія, де приватна власність понад усе, навіть посадила у в'язницю.

Геральд НЕГЕЛІ, патріарх стріт-арту: «За допомогою малюнка я намагаюся себе звільнити з полону. Через графіті я знаходжу власну свободу. Це мистецтво, яке руйнує стіни в усіх розуміннях цього слова - як зовнішнє, так і внутрішнє, духовне, і зводить нові».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Зруйнувати стереотипи щодо стріт-арту і досі намагається француз Гійом. Він малював змалку, але юного і маловідомого художника не хотіли приймати у галереях. Тому він почав самовиражатися на стінах.

Гійом АЛБІ, майстер стріт-арту: «Але це було незаконно і треба було робити все дуже швидко, щоб не впіймали. Та насправді вуличне мистецтво - це не вандалізм, а от місто без графіті - це мертве місто. Це місто без культури».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Тепер Гійом готує сюрприз не лише для киян, а й для іноземців, які приїдуть на Євро-2012. Це перший з понад десятка будинків, які прикрасять Київ до чемпіонату.

Єлизавета ГАМШЕЄВА, координатор проекту фестивалю «Muralissimo!»: «Суть проекта в том, чтобы преобразить невзрачные торцы домов в центре Киева и создать галерею под открытым небом».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Публіка в захваті. Найбільше вуличне мистецтво вабить наймолодших.

Жінка: «Сегодня гуляли, ребенок издалека еще заметил это изображение. И вот подошли, потому что ее внимание это очень привлекло».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Яскраві будинки - чудова альтернатива сірій буденності, - переконані кияни. До сучасного мистецтва вони вже почали звикати.

Жінка: «Картины, которые мы любим, они же тоже в свое время были не приняты. Понимаете? Они были приняты через 100 лет. А мы сейчас находимся в атмосфере, что будет принято через 100 лет».

1+1 випуск 19:30

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №1
19:30:40-19:36:25 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Корупційний скандал вибухнув цього тижня в уряді. СБУ арештувала голову Держінспекції контролю за цінами Тетяну Рудь. І наші підозри дістали підтвердження. Ціни на все в Україні диктують зовсім не ринок і не економіка, а непомірні апетити кількох чиновників. Ще на початку жовтня двох підлеглих пані Рудь арештували під час отримання хабаря у 50 тисяч доларів. Однак корупційна схема, яку сьогодні вивчають правоохоронці, виявилася настільки глибокою, що арешти у Держкомцін зможуть спричинити цілу лавину затримань чиновників в інших міністерствах.

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Ви не платите, тоді ми йдемо по вас. І це зовсім не погроза дрібного бандита продавцеві краму. Цього разу на рекет скаржаться державні службовці. А головним рекетиром вони називають голову своєї державної установи. Ось відкритий лист, який розмістив відомий інтернет-сайт ОРД, підписаний нібито співробітниками Державної інспекції по контролю за цінами міста Києва. Анонім викриває таємні накази своєї очільниці. Обласним керівникам було доручено написати заяви про звільнення за власним бажанням. До кожного з них була доведена цифра з 4 нулями у доларах, яку треба було заплатити, аби лишитися на посаді. Хто не хотів, звільнився. Хто прагнув лишитися, мав стати коліщатком великого корупційного механізм. І він запрацював.

Тетяна ЧОРНОВІЛ, журналіст: «Почали вимагатися хабарі від тих підприємств, на яких проводили перевірки Держінспекція. Почали робити надумані штрафи, щоб люди відкуплялися великими хабарями».

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Цей лист висить у відкритому доступі в інтернеті з 13 травня 2010 року. У прес-службі Генеральної прокуратури обмовилися буцімто Тетяну Рудь розробляють досить давно. То чому її не затримують раніше? Тетяна Чорновіл - автор низки журналістських розслідувань, що викривали діяльність не лише Тетяни Рудь, а й її спільників і попередників на цій посаді. Журналістка запевняє - державна структура почала перетворюватися на монстра ще у 2006 році.

Тетяна ЧОРНОВІЛ, журналіст: «СБУ мала цю інформацію, на підставі якої, наприклад, зараз арештували Рудь. Але арешти не відбувалися. Вони не потрапляли за грати, тому що існувало лобі».

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Відточена до дрібних деталей схема - справді великі гроші і тотальна кругова порука. Ось причина такої неквапливості правоохоронців. Віталій Сердюк - експерт Інституту політико-економічних ризиків і перспектив. Підозрює: хабарі - це лише побічний заробіток цієї структури. За його словами, саме інспекція надавала довідки про відповідність ринковій вартості цін, за якими продавав державі свої товари та послуги переможець будь-якого тендеру. Схема, яку малює експерт, виглядає так. У школах потрібні парти. Держава через Міністерство економіки проводить тендер на закупівлю, скажімо, 10 тисяч парт. Одна парта у роздрібній торгівлі коштує тисячу гривень. Утім в тендері, що проводиться Міністерством економіки, перемагає фірма, яка пропонує державі парти не за тисячу, а за 5 тисяч гривень. Цю химерну ціну підтверджує інспекція по контролю за цінами. Це вже не заробітки, це вже фінансові потоки.

Віталій СЕРДЮК, експерт Інституту політико-економічних ризиків і перспектив: «В данном случае взятие ее под стражу по этому преступлению может свидетельствовать о необходимости скажем максимального прессинга для следствия в обмен на и в последующем ослабление от этого прессинга в обмен на показания против людей, которые принимали участие в госзакупках».

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Міністерство економіки. Саме через цю структуру держава щодня закуповує все необхідне для власних потреб - від канцелярії до автомобілів і літаків. І саме у бік цього міністерства летить більше за все каменів. І більшість з цих каменів призначено міністру економіки Василю Цушку, адже він корінний одесит, як і затримана Тетяна Рудь. Ми зовсім випадково зустріли Василя Цушка у парку поблизу його міністерства. Цушко від інтерв'ю відмовився, однак джерела в міністерстві розповідають, що він давно почав слідкувати за діяльністю своєї підшефної Тетяни Рудь. Більше того, ще півроку тому пропонував їй звільнитися. Звільнити Рудь сам Цушко не міг. В неї були надто високі покровителі. Експерти та інтернет-видання давно вже вказують на зв'язок між чиновницею і одним з народних депутатів від БЮТ. Антона Яценка називають фінансовим вундеркіндом. Ще в середині 10-ліття він стає ідеологом Тендерної палати України. Журналіст Андрій Марусов - справжній експерт у цьому питанні.

Андрій МАРУСОВ, журналіст: «Нарастала угроза национальной безопасности. И стала такой схемой по выкачиванию миллиардов с 2006 года. Суть достаточно простая. Между заказчиком и участником создаются посредники, которые взимают определенную плату. Разные совершенно оценки были. От полумиллиарда до миллиарда эта схема зарабатывала. Все делалось по закону. Задействованы были практически все политические силы».

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: 2008-го сумновідомий закон про держзакупівлі скасували і тендерна палата зникла без будь-якого інтересу з боку правоохоронців. Втім наші джерела в Мінекономіки твердять: схеми дуже живучі. Арешт Тетяни Рудь таки може означати: СБУ просувається далі. Спецслужба нібито вже підготувала подання до парламенту про зняття депутатських повноважень. І таки хоче знищити тендерну мафію. Та у велику перемогу ніхто не вірить, бо у корупційних схем як у дракона замість зрубаної голови виростає три нові. Принаймні так було досі.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №2
19:36:26-19:41:40 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Звичайно, викриття такого механізму корупції - річ складна. Як заявив один із екс-міністрів, навіть небезпечна. Кількість людей, що задіяна у ній з власної і не з власної волі, велика. Не всі учасники скандалу мали змогу висловитися. Хтось через арешт, когось не вдалося знайти, хоча ми і шукали, зокрема пана Яценка. Але готові почути і їхню версію. Світлана Березівська перевірила ще один секретний розділ державного бюджету - елітні пенсії. Якщо ви уже перетнули цю сакраментальну межу, приготуйте собі пляшечку валідолу, бо суми, про які йтиметься далі, могли би ощасливити не одну сотню простих трудівників.

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Вони заслужені, із нагородами, із особистими автомобілями і помічниками. Їх на роботу возять службові авто, і від їхніх рішень залежать долі тисяч пересічних українців. Судді, прокурори, народні депутати. Пристойну зарплату і розкішне життя усі вони мають в Україні не лише, коли працюють, а й коли поповнюють непрестижні лави пенсіонерів. Нині в Україні їх мільйон, так званих спец пенсіонерів. Майже сотня тисяч з них у касті елітних. Їхнє пенсійне забезпечення видається для нашої країни нереальним - десятки тисяч гривень щомісяця. Розмір своєї пенсії усі вони воліють не афішувати, а вона іноді в 20 разів більша, ніж у 13 мільйонів решти українських пенсіонерів. У рейтингу пенсійної еліти найкраще ведеться колишнім народним депутатам. Їх в Україні 935. Депутати-пенсіонери мінімально отримують 16 тисяч гривень. Максимальні ж пенсійні заробітки народних слуг сягають за 30 тисяч. Не відстають у розмірах і пенсіонери-прокурори. Їхні виплати на старості починаються від 5 тисяч гривень і в декого сягають 16 тисяч в місяць. Усього на заслуженому відпочинку нині 5,5 тисяч прокурорів. Гідну старість матимуть і мають колишні урядовці. Пенсіонерів з Кабінету міністрів в Україні нині небагато - сотня. Середня виплата у них майже 15 тисяч гривень на кожного. Вершителі українського правосуддя отримують майже вдвічі менше від депутатів та урядників. Пенсія колишнього судді сягає 6 тисяч гривень і це нині понад тисячу суддів, старість яких оплачують усі українці. Серед престижних пенсіонерів - митники і помічники депутатів. Більшість так званих спецпенсій виплачують колишнім чиновникам і військовим. Їхні пенсії - від 1,5 тисячі гривень до 3-х.

Лідія ТКАЧЕНКО, кандидат економічних наук, інститут демографії та соцдосліджень: «Для цих пенсіонерів застосовуються подвійна формула розрахунку пенсій. Їм нараховується частина пенсії в межах загального пенсійного законодавства, друга частинка їхньої пенсії, яка фінансується за рахунок спецфонду державного бюджету - 80% заробітку за останні два роки і саме на тій посаді, яку вони обіймали».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Водночас це ще не вся винагорода привілейованим пенсіонерам. 2010-го року українські судді масово виходили на пенсію, щоб отримати вихідну допомогу, яка дорівнювала місячній зарплаті за кожен рік трудового стажу. За неофіційною інформацією, пенсійні одноразові виплати сягали мільйона гривень.

Василь ОНОПЕНКО, Голова Верховного Суду України: «Це не мільйони. Люди, які працювали по 30-40 років, передбачено законодавством, але очевидно це сума буде, її треба порахувати. Але це далеко не мільйони і не мільйон навіть. Я думаю, що навіть менше півмільйона».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Мають право на разові допомоги і депутати, і держчиновники. В Україні, щоб забезпечити собі гідну старість, треба виходити на відпочинок із правильної посади. Проте більшості українців такої різниці у пенсіях ніяк не зрозуміти.

Олександра ПОЛЕСИНА, пенсіонерка: «20 тысяч. А тут тысячи даже нет. Куда же это дело годится? Неужели я тысячу не заработала за свою жизнь?"

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Киянка Олександра Полесина отримує 835 гривень пенсії. Щоб вижити на ці гроші, збирає пляшки і макулатуру. Вимкнула телевізор і холодильник, аби зекономити, а свою квартиру жінка перетворила на склад втор сировини.

Олександра ПОЛЕСИНА, пенсіонерка: «Вот, посмотрите, бутылки. Можете посмотреть. Тут штук 35. По 15 копеек. Это по 5 копеек сдается. Вот это такая жизнь, чтобы вы знали, у меня. Инженер. Столько проработала. Три медали, вот такая я несчастная».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Жінка показує свої дипломи, посвідчення ветерана праці, інженера у будівельному тресті. Вона контролювала зведення десятків дитячих садків і підприємств, а нині щороку пише заяви до чиновників із проханням переглянути її пенсію. Такий фінансовий поділ пенсіонерів на білих і чорних критикує останні 10 років чи не кожна влада. Проте урізати собі виплати владоможці не поспішають. Популярну нині ідею обмежити максимальний розмір пенсії в Україні Конституційний суд заборонив. Власне, цим суддям теж колись треба буде йти на заслужений відпочинок.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №3
19:41:41-19:46:50 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Столичне небо відкривають для вертольотів. Нездоланні корки на дорогах, отримавши дозвіл, незабаром можна буде просто облетіти. Ініціатором цього став президент. Альтернативою перекриттю вулиць для президентського кортежу в Адміністрації назвали гелікоптер. Цього тижня Янукович уже випробував один із повітряних маршрутів - злітав у справах на Івано-Франківщину. Втім ось це ще не борт номер один.

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Борт номер один. Незабаром таке визначення матиме і гелікоптер. Менше місяця тому розпочалося будівництво злітно-посадкового майданчика на парковій алеї у серці столиці. Мотив простий - робочий маршрут автомобіля номер один перетинає столичні магістралі в години-пік.

Сергій ЛЬОВОЧКІН, глава Адміністрації Президента України: «Президент дуже чутливо реагує на необхідність обмеження руху під час проїзду офіційних осіб. Одним із рішень ми бачимо використання вертольота».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Мала авіація за радянських часів в Україні розвивалася потужно. Легкі літаки та гелікоптери використовували і аграрії, і хіміки, і лісова охорона, і пожежники. Сьогодні флот переважно зношений, а у приватному володінні лише близько 400 авіамашин. Столичні диспетчери фіксують низьку частоту таких польотів.

Володимир ВІТЕР, старший диспетчер Київського районного диспетчерського центру: «Звичайно у нас в літній час виконується в день до 40 польотів, коли хороша погода. За місяць десь до 800 польотів».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Існує принципова відмінність малої авіації від великої.

Юрій ЯКОВЛЄВ, приватний пілот: «Частный владелец, он сам должен отвечать за все этапы подготовки к полету, полеты, посадки. Можно сказать, что больше ответственности».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: І саме це найбільш загрозлива річ. Не відомо, хто і в якому стан сів за штурвал. Безпека - найголовніша вимога. Авіадиспетчери розповідають про карти руху у повітряному просторі, де існують неконтрольовані зони, зони обмеження польотів та цілком заборонені зони. Падіння авіамашини на густо заселену місцевість загрожує не тільки пілоту і його пасажиру.

Віктор ДОБРІВСЬКИЙ, керівник Київського районного диспетчерського центру УкрАероРуху: «На кожний політ над містом отримується дозвіл. Якщо це який-небудь майданчик для виконання постійних польотів або базується авіаційна техніка, то тоді готується інструкція по виконанню польотів з цього майданчика. І вона проходить декілька ступенів погодження».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Київ має багато підстав для швидкого розвитку легкого авіасполучення. Щоправда досі тут лише один офіційно зареєстрований майданчик, замаскований у глибині Гідропарку. Ось він. Про нього не знають навіть більшість корінних киян. В уряді говорять про будівництво нових авіамайданчиків для рятувальників та медицини катастроф.

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: «Наші великі лікарні, особливо ті великі центри, які працюють на порятунок життя людей, мають бути в обов'язковому порядку обладнані вертолітними майданчиками».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Державіаадміністрація вже розглядає можливість змінити норму, за якою майданчики можна буде зводити не за 500 метрів від найближчої будови, а за 60. Відтак в мерії знайшли місце для 17 посадкових точок. Крім будівництва на парковій алеї Мінтранс узгодив ще тільки 9 адрес. Гвинтокрили отримають можливість сідати у 7 лікарнях у різних частинах міста та на двох стадіонах - «Старт» та НСК «Олімпійський». Це вписується у транспортну стратегію підготовки до Євро-2012. Втім заборона на посадку приватних гелікоптерів далі діє, як і система дозволів від СБУ, Міноборони, мерії та органів обслуговування повітряного руху. Авіаційна правила потребують, щоб над населеним пунктом літали тільки двомоторні гелікоптери, а в разі відмови двигунів висота польоту давали би змогу посадити машину за межами міста. ми майже напевно розвідали, яким саме гелікоптером користуватиметься президент України. Це італійський «Августо Вестленд 139» - багатоцільова машина нового покоління, яка відповідає сучасним стандартам безпеки. Президент Янукович, пересівши на гелікоптер, може дати серйозний поштовх для розвитку малого авіаруху. Київ у цьому плані далеко позаду європейських столиць, хоча ще минулого року Україна скасувала низку бюрократичних обмежень для міських гвинтокрилів. Наприклад, тепер не треба за добу попереджати про політ - досить зателефонувати за 5 хвилин до підняття в повітря. Але до відкритого неба ще далеко. Треба змінити багато інструкцій і заборон. Що не зміниш, то це вартість дозволеної для польоту машини.

Юрій ЯКОВЛЄВ, приватний пілот: «То, что я говорил, с двумя двигателями. Очень дорогой в эксплуатации вертолет, который требует нанятого профессионального пилота, обслуживание очень дорогое».

Сергій ШВЕЦЬ, кореспондент: Втім все одно перетворення вертольотів на міський транспорт - це лише питання часу. Ми - у гелікоптері «Робінсон-22». Переважно таку модель використовують для тренувальних цілей. Законодавство України обмежує польоти одномоторних гелікоптерів. Але в принципі саме за моделями такої форми і таких розмірів і такої маневреності майбутнє повітряного сполучення у містах України.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №4
19:46:51-19:52:33 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Вийти з грецького Акрополя, увійти у римські Терми, а звідти у розкішний палац візантійської доби. Таку дивовижну можливість мали б наші діти, якби дочекалися завершення розкопок стародавнього Херсонеса. Однак рідкісний спадок кількох цивілізацій може зникнути просто на наших очах.

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: Майже половина території стародавнього Херсонеса, а це 20 гектарів, століття тому належала Свято-Володимирському чоловічому монастирю. Церква господарювала тут 70 років.

Олена КЛЬОНІНА, учений секретар національного заповідника «Херсонес Таврійський»: «Прямо под нашими ногами были постройки. К сожалению, мы можем видеть какие-то 25% этого дома, поскольку вся остальная открытая территория была по настоянию монастыря засыпана, потому что по планировке монастыря здесь должен был быть сад».

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: На руїнах Херсонеса монахи звели дві церкви, лазню, готель, трапезну, підсобки, келії, розбили сади та виноградники, влаштували цвинтар. Вже тоді археологи забили тривогу. В архіві музею зберігається відвертий лист графині Уварової до Миколи ІІ, датований 1902 роком. Очільниця Московського археологічного товариства благає імператора відселити монастир.

Прасков'я УВАРОВА: «Головне нещастя Херсонеса - це існування на його руїнах монастиря, що має численну братію, котра тиняється по всіх руїнах, дозволяє собі таємні розкопки та розкрадає знахідки. Руйнування Херсонеса дійшло до крайніх меж. Не можливо зберегти пам'ятки. Врятуйте стародавній Херсонес, яким можна пишатися і користуватися, як пишається та користується Помпеєю Італія. Після революції монастир зачинили. В колишній церковних будівлях розташувалися археологи та експонати. Леонід Марченко очолює заповідник уже чверть століття. Каже: першим ще наприкінці 80-х добивався відновлення Свято-Володимирського собору, зруйнованого у Другу Світову. Однак і гадки не мав, що відновлення храму покладе початок новому наступу на Херсонес. На території античної пам'ятки зазіхнула УПЦ Московського патріархату. Ось лист до президента.

Лазар, митрополит Сімферопольський і Кримський: «Прошу вашого сприяння у благій справі. На даний час ні Свято-Володимирський собор, ні храм Семи священомучеників херсонських не є власністю церкви. А передані їй лише в користування. Щодо інших храмів монастиря та монастирських корпусів, вони як і раніше, належать національному заповіднику «Херсонес Таврійський» та використовуються ним не за церковним призначенням».

Леонід МАРЧЕНКО, директор національного заповідника «Херсонес Таврійський»: «Если считать по их, конечно не по назначению. А по-нашему, мы же здания не строим, чтобы сделать те же фонды. Почему не строим? Потому что нельзя».

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: Вже те, що зведене, назавжди поховало частину історії Херсонеса. Саме під монастирськими будівлями, - впевнені науковці, - розташовані найцікавіші адміністративні квартали стародавнього міста.

Леонід МАРЧЕНКО, директор національного заповідника «Херсонес Таврійський»: «Он доказывает, что надо вернуть монастырь. Но памятников таких в мире - раз-два, а монастырей сотни или тысячи».

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: Уже зараз навіть часткова церковна присутність, кажуть археологи, шкодить Херсонесу. Приклад під ногами - дорога до Собору. Плитка на піску - робота заповідника. Будь-коли можна зняти і почати розкопки. Асфальт прокладено церквою. Мільйони таємниць - ось тут під моїми ногами. Достатньо копнути і кожен сантиметр вглиб відкриває перед очима тисячолітні цивілізації. Греків, які поєднують науку та вакханалії, римлян, що малюють плани нових військових походів, візантійців, які подарували нам православ'я і таке мистецтво як політика. Стародавні землі подарували історикам сотні тисяч унікальних пам'ятників трьох епох - від 5 століття до нашої ери до 14-го нашої. Значна частина експонатів в «Ермітажі». У музеях заповідника, на які теж претендує монастир, їх понад 200 тисяч.

Леонід МАРЧЕНКО, директор національного заповідника «Херсонес Таврійський»: «Как можно отделить эти предметы от этой земли, на которой они раскопаны?"

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: Велике українське надбання чи власність Московського патріархату? Якщо землю віддадуть монастирю, заповідник автоматично виключається із номінантів у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а він уже 20 років прагне туди потрапити. І зараз близький як ніколи. Цього року уряд має ухвалити концепцію розвитку Херсонеса. Це найперша умова Юнеско і водночас обов'язок України перед світовою спільнотою зберегти унікальний пам'ятник. Фінансувати розкопки, реставрацію та укріплення берегів, адже море щороку наступає. Понад 60 метрів стародавнього міста вже під водою. Чи вплинуть ці аргументи на наміри церковників завоювати Херсонес вдруге, не відомо.

Лазар, митрополит Сімферопольський і Кримський: «Никаких не может быть сейчас інтервью. Потому что еще мы ни о чем не говорим».

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: Вы обратились к президенту.

Лазар, митрополит Сімферопольський і Кримський: «Ответ я не имею. Что я буду говорить? Когда будет ответ, тогда и поговорим. Будьте здоровы».

Наталія САФІХАНОВА, кореспондент: За 180 років розкопок древнє місто вивчили лише на третину. Роботи археологам вистачить ще на півтисячоліття, звісно, якщо Херсонес залишиться надбанням людства, а не господарським подвір'ям монастиря.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №5
19:52:34-19:57:50 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Мовчазна епідемія, депресія, синдром хронічної втоми - світова чума, від якої уже щодня гине по 3 тисячі людей - на порозі України. Про збільшення психічних розладів цього тижня заявили одразу два міністерства. Якщо охоронців здоров'я лякає зростання хвороб душевних, то Мінсім'ї стривожене самогубствами молодих.

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Цього тижня фанати німецького футболіста Роберта Енке прийшли на стадіон з питанням, яке непокоїть їх уже рік - чому? У передсмертній записці Енке на життя не скаржився. Просто вибачився перед родиною, лікарями і пішов уздовж рейок, доки його не збив потяг.

Фанатка Роберта Енке: «Я велика шанувальниця Роберта. Я не розумію, як так могло статися».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Не зрозумілі резонансні вчинки відомих людей вразливі душі сприймають як настанову. Масові суїциди після смерті Курта Кобейна. У прямому сенсі розбиті серця фанаток Ігоря Соріна та Мурата Насирова. Найвідоміший приклад для наслідування подарував ще Вільям Шекспір. Літературна смерть, що примирила родини, досі є взірцем для смертей реальних, що сім'ї руйнують. Минулого року в Кременчузі вкоротив собі віку закоханий 16-річний юнак. За версією міліції, нещасне кохання півроку тому змусило повіситися 11-річну Настю з Луганська та її найкращого друга. А минулого місяця начебто з цієї ж причини пішов з життя 18-річний юнак з Чернігова.

Андрій МІШИН, директор Інституту розвитку сім'ї та молоді: «С 15 до 19 выпадает самое большое количество суицидов».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Ці слайди супроводжували доповідь міністра у справах сім'ї, молоді та спорту. Він закликав колег із влади звернути увагу на дітей, мовляв, молодь не бачить у житті ні сенсу, ні орієнтирів. «Я цілком впевнений, що чекаю на смерть. Я чекаю на неї». «Я ненавиджу все. Я ненавиджу усіх. Я ненавиджу метро. У мене розвивається людинофобія». Це реальні цитати з форумів самогубць. Тут діляться не лише душевним болем, а й радять одне одному найкращі способи піти з цього світу. Знайти серед них свого сина чи доньку. Жодних імен і конкретних обставин життя.

Леся ОВЧИННИКОВА, керівник Полтавського багатопрофільного ліцею №1: «Це шок. Ми не помічали зовсім ніяких проблем у цієї дитини абсолютно. Вчинком 14-річного Микити приголомшена вся Полтава. Два тижні тому ліцеїст, зразковий учень і син стрибнув з даху 5-поверхівки. Залишив по собі записку з вибаченням. Родина, друзі та міліція причини назвати не можуть».

Юрій СУЛАЄВ, керівник відділу зв'язків із громадськістю УВС у Полтавській області: «Він вивчив всі уроки на понеділок. Тобто у людини не було безпосереднього умислу піти з життя».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Найзакритіший вік. На відміну від дорослих діти рідко попереджають про свої наміри і на прийоми до психологів самі не ходять. Лінію для потенційних самогубців відкрили першою серед усіх телефонів довіри. Павло працює тут 11 років.

Павло БАСАНСЬКИЙ, психолог: «Мне был такой звонок, парень молодой, перевешивался с балкона и разговаривал со мной по телефону».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Скільки життів врятував, не знає. Дзвінки анонімні.

Павло БАСАНСЬКИЙ, психолог: «Мы говорим, все нормально, потом раз - обрыв. И все. Человек не перезванивает. И тут сидишь, ломаешь голову и мучаешься. Что же там произошло на том конце?"

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: В обліковому журналі - скупі дані. Вік, стать та суть скарги. Підлітки телефонують дуже рідко - не довіряють. Дитячі та молодіжні телефонні лінії нещодавно закрили. На одне самогубство 20 спроб. Це статистика визнана у всьому світі. Та спроба вже трагедія.

Галина ПІЛЯГІНА, психіатр-суїцидолог: «Человек закрепляет реакцию такую неадекватную, способ реагирования на жизненные трудности, которые бывают в жизни каждого».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: І рано чи пізно таки доводить справу до кінця. Кількість самогубців у світі зростає. Частіше це чоловіки віком від 15 до 44 років.

Ігор ПОКАНЕВИЧ, керівник бюро ВООЗ в Україні: «В Україні показники трошки нижчі, ніж в цілому по СНД, але майже в 2 рази вищі, ніж в Європі взагалі».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: На перше місце за суїцидами цього року вийшла Південна Корея. За кількістю спланованих через інтернет масових суїцидів лідирує Японія. У країні, де такий вчинок завжди вважали справою особистою, замислилися над втратами.

Хіросі КАТАОКА, викладач японської мови: «Смерть человека, семья, дружина, дитина, вони будуть в дуже великій депресії. Це в сучасній Японії є дуже актуальна проблема».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: 30 тисяч - стільки японців самовільно йдуть з життя щороку. Уряд підраховує збитки. У східній Азії суїцид вже не схвалюють, але розуміють. У східній Європі ще не розуміють, але вже ставляться терпляче. Раніше самогубців поруч з праведниками навіть не ховали. Тепер цей неписаний закон поступово скасовується. Кладовище для усіх. Лише деякі села зберегли традицію ховати самогубців за огорожею. Хоча і сьогодні відспівувати грішника християнські священики не будуть. Одначе і їхню категоричність сучасна медицина трішки послабила.

Ігор ЯЦІВ, речник УГКЦ: «Якщо наприклад людина мала якісь психологічні проблеми, десь лікувалася, чи мала якісь постійні депресії чи щось інше, і це є засвідчено чи духівником, чи медичним якимсь закладом, це зовсім інші тоді ситуації, зовсім інший погляд на це. Тобто людина була хвора».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Тоді за неї молитимуться заочно. Тож зрозуміти людей хоча б посмертно ми вже вчимося.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №6
19:57:51-20:03:40 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Ще одна примара нашого часу. Генномодифіковані продукти стають справжніми господарями на українських прилавках. У владі довго сперечалися як позначати присутність ГМО у харчах, ще довше малювали етикетки.

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Без смаку, без запаху та характерного кольору, проте теж на «о» в кінці. Нині воно майже усюди.

Чоловік: «Через лабораторію пройшло 2012 зразків. Із них 8% зразків - це продукція, яка містила у своєму складі ГМО».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Це лише у столиці. Загалом від початку року генетично-молекулярні лабораторії України провели біля 12 тисяч досліджень. Понад 7 сотень найменувань продуктів містили у своєму складі генетичномодифіковані організми.

Олег МАЛЬСЬКИЙ, партнер юридичної компанії: «Це все більше стає проблемою».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: У пересічного українця - проблема. Щодня, блукаючи серед полиць супермаркетів та обираючи із сотень пропозицій улюблені продукти, більшість прагне знайти на упаковці заспокоюючий напис - без ГМО. Продавці кажуть: дехто відмовляється від замовленого шматка ковбаси, почувши, що на етикетці відсутня переконуюча позначка.

Олег МАЛЬСЬКИЙ, партнер юридичної компанії: «Це фактично маркетинговий хід для того, щоби показати, що товар є природнім».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Першими маркувати продукти почали у Старому Світі. Після програшу торгівельного спору Сполученими Штатами. Європейці вирішили - якщо трансгени і з'являться на полицях супермаркетів, покупець повинен про це знати і мати право вибору.

Руслан ГОЛУБЕЦЬ, керівник лабораторії молекулярно-генетичних досліджень: «Маркуються всі харчові продукти, окрім продуктів власного підсобного виробництва, тютюнових виробів знаком «з ГМО» і «без ГМО».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Суцільне «без» і жодного «має». Не стане виробник писати на своєму продукті «містить ГМО», - впевнені юристи. По-перше, заради того таки маркетингу, по-друге, бо їх таки трансгенів в Україні не існує. Офіційно. Реєстр геть порожній.

Руслан ГОЛУБЕЦЬ, керівник лабораторії молекулярно-генетичних досліджень: «На сьогоднішній день жодна генетично модифікована лінія рослин в Україні не зареєстрована».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: У сусідів реєстр трансгенів збільшується щороку. В Україні тиша абсолютна. Дослідники кажуть: писати, принаймні на етикетках, варто, бо є про що. Найпоширеніша в Україні так звана лінія ГМО - GTS-432 - це соя. Стійка до гербіцидів. Вона комерціалізована за кордоном. У нас дозволу на її вирощування не існує.

Вадим МАЛІЄНКО, провідний інженер лабораторії молекулярно-генетичних досліджень: «Вот вы видите графики. Его так найти нельзя. Это просто вшитая в геном растения последовательность нуклеотидов».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: За неофіційною інформацією, понад половина усіх посівів сої в Україні із тою таки вшитою послідовністю нуклеотидів. Відповідно і на полицях магазинів її хоч греблю гати.

Руслан ГОЛУБЕЦЬ, керівник лабораторії молекулярно-генетичних досліджень: «Це соя. Ті складові, де є соя-лецитин, соєва мука. А в принципі це всі інгредієнти, які входять до тих же ковбасних виробів».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Вибір принаймні за етикеткою мав би бути в українців від травня минулого року. Та дослідники запевняють - 10% маркування продуктів без ГМО містять у своєму складі трансгени.

Жінка: «Вы думаете, что здесь пишут правду? Я очень сомневаюсь».

Олег МАЛЬСЬКИЙ, партнер юридичної компанії: «Що значить без ГМО? Це означає, що в чому його немає? Немає в кормі, яким кормили корову, з якої зробили консерву, чи як?"

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Усього три літери кирилицею, а жах перед ними у пересічного українця майже первісний. Маркування здатне заспокоїти лише до певної міри, бо і донині не зрозуміло, на що воно здатне.

Чоловік: «ГМО, насколько я знаю, вредно».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Наслідкових досліджень з трансгенами взагалі було не дуже багато і жодного разу їх не проводили на людях-добровольцях, як зазвичай трапляється під час випробувань, наприклад, нових ліків. Весь час не питали згоди у тварин.

Артур АБРАМОВ, директор Науково-дослідного Інституту лабораторної діагностики: «При употреблении генетически-модифицированных организмов в питании возникают всевозможные отклонения вплоть до нарушения репродуктивной способности и в итоге может быть у некоторых были обнаружены опухоли».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: за фактичної відсутності вибори захищатися від ГМО можна було би судовими позовами. Теоретично, кажуть юристи. Проте жодного прикладу, коли би людина отримала компенсацію, не пам'ятають. Без лабораторних досліджень відрізнити чисті органічні продукти від тих, що містять трансгени, не можливо. Однак адвокати запевняють - якби був прецедент і виплата позивачу кількох мільйонів, справа би зрушила з мертвої позначки.

Олег МАЛЬСЬКИЙ, партнер юридичної компанії: «Якщо було би, що це 20 мільйонів, завтра у вас була би черга з позивачів, яким щось не подобається».

Олександр МОТОРНИЙ, кореспондент: Їхні лабораторії не стоять без діла. ГМО знаходять по кілька разів на день, - кажуть експерти. Проте усі результати залишаються таємницею комерційною і лягають на стіл тих, хто дослідження замовив. Ані держава, ані спілки захисту прав споживачів, ані правоохоронці серед останніх не буває. Лише виробники.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №7
20:03:41-20:07:55 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Влучний Амур. Одруження одного із найпомітніших женихів України - секретаря Київради Олеся Довгого - стало своєрідною сенсацією світського життя. І не лише тому, що Леонід Черновецький пообіцяв мільйон доларів людині, яка знайде наречену вірному соратнику мера, а ще й з тієї причини, що вибір молодого чиновника виявився дуже вдалим політичним союзом. Чи випадково так прицільно стріляє Купідон?

Христина РЕШЕТНИК, кореспондент: Любовні Амури в політичному бомонді стріляють так, начебто мають оптичний приціл. І різні політичні погляди та вподобання не перепона. Амур влучає прямо в серце. Ось вони - фігуранти рейтингу найбажаніших наречених України. Молоді, гарні, а головне - діти відомих політиків та бізнесменів. Вигідна партія, про яку мріють усі. Він ще донедавна теж був у цьому списку. 5 листопада секретар Київради втратив статус холостяка. Обраниця - донька депутатки від Партії регіонів Ірини Горіної. Батько Олеся - Станіслав Довгий - до Верховної Ради потрапив за списком «Нашої України». Так і закрутилася «помаранчево-блакитна» любов. Познайомилися молодята два роки тому на вулиці. Катя на хлопця в машині уваги не звернула. Тільки коли принесли додому квіти та солодощі.

Жінка «Катюша мне перезванивает через какое-то время и говорит: мама, ты не знаешь кто это?"

Христина РЕШЕТНИК, кореспондент: Мама-регіоналка Ірина Горіна розповідає: донька заміж не збиралася. Планувала будувати кар'єру на телебаченні, їхати навчатися за кордон. То й добре, що не поїхала. Теща своїм зятем задоволена. Галантний, розумний, любить робити сюрпризи. Тож весілля стало теж несподіванкою.

Ірина ГОРІНА, народний депутат від Партії регіонів, теща Олеся Довгого: «Как свадьба Кати? Платья нет, ничего нет».

Христина РЕШЕТНИК, кореспондент: Довгий про все потурбувався. Купив недешеві обручки, усіяв квітами увесь столичний РАГС, вона у скромній білій сукні, він - у синьому костюмі. Наречені обміняли обручками у Михайлівському соборі серед найрідніших. Був там і мер Черновецький, що за такого жаданого кавалера обіцяв мільйон.

Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ, міський голова Києва: «Тому, кто приведет ко мне невесту в кабинет, и на которой женится мой красавчик Олесь я миллион долларов пообещал».

Ірина ГОРІНА, народний депутат від Партії регіонів, теща Олеся Довгого: «Я не знаю судьбу миллиона».

Христина РЕШЕТНИК, кореспондент: Долю мільйона від Черновецького не встиг дізнатися і відомий звідник Лістерман, хоча і розраховував на грошенята. Каже - просто не встиг. Щойно підшукав відповідну кандидатуру в Голівуді...

Петя ЛІСТЕРМАН, «сваха»: «Прилетел в Киев, а мне говорят - все уже, любовь закончилась».

Христина РЕШЕТНИК, кореспондент: У весільну подорож молодята поїхали спочатку у Париж, а потім ніжитися на сонці на Сейшелах. Мама Ірини уже звідти чекає на онуків.

Ірина ГОРІНА, народний депутат від Партії регіонів, теща Олеся Довгого: «У меня маленький сын. И я думаю, что мой сын будет играть с моими внуками».

Христина РЕШЕТНИК, кореспондент: Не стали різні політичні погляди перепоною у створенні президентської сім'ї. Молодший син нашого президента та народний депутат Віктор Янукович рік тому зненацька одружився.

Віктор ЯНУКОВИЧ, народний депутат України: «В ограниченному кругу. Только близкие люди».

Христина РЕШЕТНИК, кореспондент: Дружина Ольга - юрист донецької адвокатської контори. Саме в час, коли пара зустрічалася, за інформацією таблоїдів, батько нареченої очолював районний осередок БЮТ та згодом він вийшов з партії «Батьківщина» і вступив до Регіонів. І молодята подарували лідерові країни третього онука. Не за партійною ідеологією обирав собі пару і старший син лідера комуністів - Петра Симоненка. Комуністичний світогляд Андрія плюс ринковий світогляд доньки аграрної дами Катерини Ващук, і ось міцний шлюб триває більше 10 років. Тепер з дружиною та двома діточками живе в центрі столиці. Петя Лістерман каже: тенденція олігархів однакова що в Україні, що в Росії. Просять знайомства тільки із собі подібними. Каже - так і поєднує до 10 пар на рік.

Петя ЛІСТЕРМАН, «сваха»: «Может я твоему сыну возьму все-таки дочку колхозницу, деревенскую девушку? Он говорит - нет, хочу только вот оттуда».

Христина РЕШЕТНИК, кореспондент: Без вдало продуманої стратегії відомих батьків не обійшлося і в сім'ї Кінахів-Ковалко. Наче американська мрія напередодні 9-ї річниці сімейного життя розповідають - батьки доклали максимум зусиль, щоб вони зустрілися.

Наталя КОВАЛКО, старша донька Анатолія Кінаха: «От нас они скрывали и они решили, что где-то подходим друг другу».

Христина РЕШЕТНИК, кореспондент: Батько Наталі, Анатолій, був тоді прем'єр-міністром і добре знав Олександрового батька, одного з керівників «Нафтогазу», а в минулому народного депутата і голову комітету з нафтогазових питань Михайла Ковалка. 10 років різниці у віці, півроку зустрічань, екстремальні поїздки по Україні і згода батьків.

Наталя КОВАЛКО, старша донька Анатолія Кінаха: «Соглашайся. Он очень хороший и положительный человек. У него очень хорошая семья».

Христина РЕШЕТНИК, кореспондент: Донечка Євгенія стала прекрасним подарунком для її відомих дідусів. Династичний шлюб допоміг з'єднати колись розколотий Народний рух України. Лідер Народної партії Костенко одружив свого сина з донькою Бориса Тарасюка. Гострі язики назвали союз блоком сватів. Безшумним став другий шлюб доньки президента Ющенка Віталіни. Олексій Хахльов, близький родич Володимира Шандри і не в останню чергу ця обставина послужила тому, що директор маленького рубероїдного заводу Шандра раптом став міністром промислової політики. Як і в реальній політиці династичні союзи часто базуються на матеріальних інтересах. Але так само як і в політиці, бізнес-складова не гарантує їхньої міцності. Справжнє кохання часто ламає всі хитромудрі схеми і завбачливі розрахунки.

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №1
20:01:30-20:02:10 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Окончательные результаты местных выборов станут известны лишь на следующей неделе. Об этом сообщил заместитель главы Центризбиркома Андрей Магера. Результаты должны были огласить до 10 ноября, но из-за многочисленных судебных исков процесс затянулся. ЦИК до сих пор не получил от теризбиркомов полные данные по явке избирателей и по итогам голосования. К тому же, сегодня почти на восьмистах избирательных участках украинцы повторно голосуют, в основном за кандидатов в депутаты сельских или районных советов. На участках фиксируют достаточно низкую явку. Например, в селе Валя Кузьмина в Черновицкой области за полтора часа, которые там провела съёмочная группа «Подробностей недели», проголосовать пришло всего пять избирателей.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №2
20:02:11-20:02:53 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Об итогах выборов говорил на этой неделе и Президент. Виктор Янукович во время рабочей поездки в Калуш - это Ивано-Франковщина - глава государства пообещал новоизбранным мэрам поддержку центральной власти. Но предупредил: они должны заниматься не политикой, а проблемами города.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «В одному регіоні обрали 5 голів міст, а партія - в опозиції. Що ці 5 голів міст будуть в опозиції? Я собі не уявляю цього. Як голова міста може бути в опозиції? Та йому голову відкручу зразу, якщо він не буде займатися каналізацією, не буде займатися водою, газом, перспективи не буде. Та й люди терпіти не будуть».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №3
20:02:54-20:03:35 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: На этой неделе также обсуждались будущие выборы в Верховную Раду. Когда их проводить - в марте следующего года или в октябре 2012-го? А также, по какой схеме и стоит ли вернуть мажоритарную систему? Об этом дискутировала специальная рабочая группа в Администрации Президента. Глава администрации Сергей Левочкин считает, что провести парламентские выборы через пять месяцев будет сложно технически. По его мнению, трудности связаны с избирательным законодательством, началом процедуры выборов и их финансированием. Виктор Янукович уже дал задание подготовить Избирательный кодекс, в котором будут четко указаны правила проведения выборов на всех уровнях. Что же касается даты следующих парламентских выборов, следует дождаться решения Конституционного суда, добавил Президент.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №4
20:03:36-20:04:10 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Международный валютный фонд завтра огласит результаты работы своих специалистов, изучавших деятельность Кабинета министров в рамках программы сотрудничества Украины и МВФ. Наша страна, получив кредит, взяла на себя определенные обязательства, и их выполнение контролируют сотрудники фонда. Сегодня во время встречи с премьер-министром Николаем Азаровым представители миссии отметили, что правительство Украины полностью выполняет взятые на себя обязательства и осуществляет эффективную политику макроэкономической стабилизации. Это одно из условий получения следующей части кредита от МВФ.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №5
20:04:11-20:05:33 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Украине удалось достигнуть взаимопонимания с Международным валютным фондом и относительно проекта Налогового кодекса. Ранее в МВФ опасались, что уменьшение давления налогов на бизнес может увеличить дефицит бюджета. Однако на этой неделе все же признали, что в Украине и так серьезная фискальная нагрузка. Проект документа уже одобрен профильным парламентским комитетом и рекомендован к принятию во втором чтении. Руководители комитета и Минфина назвали документ компромиссом между властью и бизнесом. За время работы над кодексом поступило более 4,5 тысяч предложений. Треть из них была учтена, заявил народный депутат Виталий Хомутынник. Голосование по проекту резонансного документа назначено на 16 ноября.

Виталий ХОМУТЫННИК, народный депутат Украины, фракция Партии регионов, глава комитета по вопросам налоговой политики: «Мені здається, що певне компромісне рішення ми сьогодні знайшли. Це рішення стосується буквально всіх вимог, які лунають від підприємців. Це стосується і який має бути обіг, скільки має бути найманих, які мають бути види діяльності. Головне питання, яке турбує підприємців, - це ті штрафи, ті обтяжливі умови, які сьогодні є в законі про розрахункові операції. Ми ці питання викреслили через прикінцеві положення і залишили буквально кілька позицій, по яких можуть бути застосовані штрафні санкції».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №6
20:05:34-20:06:03 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Новые назначения на этой неделе. Виктор Балога возглавил Министерство по вопросам чрезвычайных ситуаций. Он занял кресло, освобожденное еще в июле Нестором Шуфричем. Балога уже руководил МЧС - в 2005-2006 годах. Также он возглавлял Секретариат Президента Ющенко. Еще одно кадровое решение касается бывшего генпрокурора Александра Медведько: его Президент назначил первым заместителем секретаря СНБО. Напомним, на прошлой неделе Медведько был уволен с должности генпрокурора Украины в связи с завершением срока полномочий.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №7
20:06:04-20:07:20 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Юрию Луценко запретили покидать пределы Киева. У экс-министра внутренних дел взяли подписку о невыезде. Генпрокуратура подозревает Луценко в хищении бюджетных денег и злоупотреблении служебным положением. Якобы экс-министр незаконно распорядился начислить дополнительную сумму пенсии - в 40 тысяч гривен - своему водителю. Если вину Луценко докажут, ему грозит до восьми лет лишения свободы. Бывший глава МВД уверен: власть преследует его за политическую деятельность, и намерен обжаловать решение Генпрокуратуры в суде.

Юрий ЛУЦЕНКО, министр внутренних дел Украины (2007-2010): «На цей момент я можу сказати одне: я чітко усвідомлюю, що ця справа є результатом моєї політичної та міліцейської діяльності. Мої дії не призвели до жодних збитків держави. Деталі - я маю підписку про нерозголошення, тому не маю вам казати, але в скарзі до суду все буде чітко викладено».

Виктор ПШОНКА, генеральный прокурор Украины: «Є факт зловживання. Був водій? Був водій. Не значився він раніше в Міністерстві внутрішніх справ? Не значився. Екс-міністр знає, що він робив те, що було йому не дозволено робити. Про яку політику ми ще можемо тут говорити?"

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №9
20:13:20-20:14:10 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Украинские спецслужбы готовы защитить своих граждан от «почтовых» неприятностей. Об этом в эксклюзивном інтервью нашей программе заявил руководитель Cлужбы безопасности Украины Валерий Хорошковский. Глава СБУ отметил, что Україна готовит обновленную стратегию безопасности, которая должна стать частью европейской стратегии.

Валерий ХОРОШКОВСКИЙ, глава Службы безопасности Украины: «З технічної точки зору, звичайно, ми готові. З точки зору інформаційного забезпечення - я думаю, що в Україні створена належна система організації інформаційного забезпечення різних терористичних проявів. З точки зору нашого внутрішнього знання, я хочу сказати, що на сьогодні вважаю, що рівень забезпеченості інформацією у нас також достатньо високий. На сьогоднішній день опрацьовуються любі сигнали, які можуть так чи інакше впливати на цю ситуацію, на цю обстановку. Тобто фактично ми в щоденному режимі опрацьовуємо цю проблематику».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №10
20:14:11-20:22:32 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Зверское избиение российского журналиста Олега Кашина может стать экзаменом на прочность слова для официального Кремля. Неподдельный гнев с самых высоких трибун в отношении нападавших, впрочем, не гарантирует того, что заказчики преступления будут найдены и названы. Криминальные войны, давление власти или политическое противостояние - каждая из этих причин могла стоить жизни корреспонденту российского издания. Почему журналисты все чаще становятся разменной монетой - пыталась разобраться Лариса Задорожная.

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: 56 ударов за одну минуту двадцать секунд - словно работал отбойный молоток. Избиение корреспондента газеты «Коммерсант» Олега Кашина зафиксировали тринадцать камер видеонаблюдения.

Участник митинга: «Уже надоело опасаться, боятся, оглядываться».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Митинги проходили на протяжении всей недели. В Москве, Санкт-Петербурге, Киеве. Чаще других повторяли слово «надеемся». Надеемся, что Олег поправится и что найдут тех, кто его покалечил. Кто сломал пальцы и проломил голову? Нет ни капли сомнений: те, кто отбивал - в буквальном смысле - охоту писать.

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Версий нападения несколько. Некоторые угрозы были даже обнародованы, причем от общественной организации, близкой к Кремлю.

Михаил МИХАЙЛИН, главный редактор газеты «Коммерсант»: «Оказывается, движение «Единая Россия» - «Молодая гвардия» открыто угрожала Олегу Кашину. У них на сайте была официально повешен материал, а напротив нашей фотографии стоял штамп «Будет наказан».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Россия наблюдает за тем, к чему страна не привыкла. Президент публично дает команду разобраться. Сигнал от него - нет запретных версий, нет неприкасаемых людей. В телеэфире показывают заседания представителей правоохранительных органов. Расследование ведут лучшие криминалисты, возглавил его лично начальник московской милиции. Для сравнения: в 2006-м после убийства Анны Политковской президент Путин лишь заявил: «Ее влияние на политическую жизнь в России было минимальным». Россия - восьмая в списке стран-лидеров по количеству нападений на журналистов. Только в этом году пострадали 40 человек. Убиты восемь. Об этой страшной статистике президенту Медведеву напомнили на этой неделе главреды ведущих масс-медиа. Прислали сюда, в Кремль, открытое письмо. В нем говорится: «Ни одно преступление не раскрыто. Выходит, журналист - мишень легкая, эффектная и безопасная». Арматура, кулаки, пистолет - орудия цензуры на любой изощренный вкус. У уголовников, наемных убийц или даже милиционеров. Как в случае с гибелью Георгия Гонгадзе. Каждый раз - новые выборы и «дело Гонгадзе» снова становится разменной монетой политической борьбы за голоса избирателей. Преступление с самого начала выходило за рамки заурядного. Критик власти, Гонгадзе заявляет о слежке, потом пропадает. А дальше - политический кризис, секретные пленки, обвинения в адрес Леонида Кучмы. Все - словно по задуманному сценарию. Вдова Георгия говорит: уже устала от интриг политиков. Именем Гонгадзе торгуют от выборов к выборам.

Мирослава ГОНГАДЗЕ, вдова Георгия Гонгадзе: «Поки справа не буде завершена до кінця і не будуть покарані всі - як виконавці, так і замовники, звичайно, що вона буде залишатися, я думаю, справою політичного шантажу».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Цензура может быть и другой - без применения силы, но от этого не менее циничной. «Ударить гривней», чтобы неповадно было: «гривневый» удар на себе испытала Ольга Сницарчук, парламентский корреспондент «5 канала». Она обидела народного депутата.

Ольга СНИЦАРЧУК, корреспондент «5 канала»: «Відщепенцем я його назвала лише тому, що за два роки це слово до нього прижилося, депутата так називали усі журналісти, зважаючи на те, що свого часу він вийшов із коаліції демократичних сил, чим фатально зменшив її чисельність».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Юрий Бут потребовал в суде от журналистки 20 тысяч гривен. По его словам, уж очень страдал от обиды.

Юрий БУТ, народный депутат Украины: «Їй буде наука на майбутнє. Коментувати вона може, але робити свої висновки та заключення образливого характеру вона не має права».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Эту историю политики в своих целях использовали дважды. Сначала Бут, захотевший демонстративно проучить репортера, а потом оппозиция, которая провела яркую пиар-акцию - сбор денег в зале заседаний для бывшего соратника, а теперь - перебежчика. Тоже показательная язвительная «порка».

Андрей ПАВЛОВСКИЙ, народный депутат Украины, фракция БЮТ: «Він же пише, що в нього апетит пропав, він нервує, не спить. От на валер'янку вистачить. Я думаю, що це буде йому гарна моральна компенсація».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: История закончилась хэппи-эндом - Юрий Бут, в конце концов, отказался от иска. Под давлением прессы и депутатов. Право критиковать политиков журналистам приходится завоевывать. Приносить на алтарь свободы слова жертву - здоровье и безопасность своей семьи.

Дуня МИЯТОВИЧ, представитель ОБСЕ по вопросам свободы СМИ: «Если вы занимаетесь всем, что имеет отношение к расследованиям, и при этом вы боитесь за свою жизнь и за жизнь своих родственников, то вы, очевидно, живете в несвободном обществе».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: География этого страха не имеет границ. Запугивают и в бедных, и в богатых странах. Вашма Халили живет недалеко от Вашингтона. Сюда она приехала из Афганистана. Ее книги производят эффект разорвавшейся бомбы. В первой она написала о расовой и религиозной дискриминации в США, во второй - о коррупции в правительстве Афганистана.

Вашма ХАЛИЛИ, журналист, писатель (США): «Я получала множество анонимных звонков с угрозами, что меня лишат жизни, если я не прекращу работу, что мне как матери-одиночке нужно подумать о дочери. Но кто-то, несмотря на это, ведь должен говорить правду и действовать».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Она намерена попросить спецслужбы предоставить ей охрану. Уже поменяла номер телефона. «Надеюсь только на Бога и полицию», - говорит Вашма. Журналистов защищают не только Бог и полиция, но и законы - на бумаге. Почти в каждой стране свобода слова - это отдельная статья Конституции. Но вот писать закон и выполнять его - совсем не одно и то же. На этой неделе в Госдуму России подан законопроект: за избиение журналистов давать пожизненный срок. Попытка приравнять журналистов к депутатам или милиционерам абсолютно бесполезна, - уверен Леонид Парфенов.

Леонид ПАРФЕНОВ, журналист (Россия): «Я не верю, что можно защитить законом или только законом, по крайній мере, точно. И совсем смехотворно приравнивать журналиста к милиционеру».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Из милицейской статистики - исполнителей нападений на журналистов иногда все же задерживают. Но почти никогда не находят заказчиков.

Алексей ВЕНЕДИКТОВ, главный редактор радио «Эхо Москвы» (Россия): «Это результат вот такой политики, в том числе, политики безнаказанности против журналистов. Мы знаем, Листьев с 95-го - «зеро», Политиковская в 2004-м - «зеро». И разные политические силы всегда будут использовать все, что происходит в стране».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: В Украине есть 16 сентября - день памяти Георгия Гонгадзе. На Майдане Незалежності - сотни свечей. В России есть 15 декабря - день поминовения погибших журналистов. На улицах появляются триста портретов. Тех, кто погиб за последние 20 лет. В Вашингтоне имеется даже музей журналистики. Страшная цепь смертей репортеров оплела всю планету. Журналист - это мирная профессия. Но сводки их гибели - словно с войны.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №11
20:22:11-20:22:32 (час ефіру)
Сегодня - Всемирный день борьбы с сахарным диабетом

Олег ПАНЮТА, ведущий: Сегодня - Всемирный день борьбы с сахарным диабетом. Многие с таким диагнозом - инсулинозависимые. По количеству смертей этот недуг - на третьем месте после сердечнососудистых и онкозаболеваний. С каждым годом количество диабетиков во всём мире растёт. Україна, к сожалению, не исключение. В 2008-м году в нашей стране зарегистрирован 1 миллион 138 тысяч таких больных, а в 2009-м их число увеличилось до миллиона двухсот тысяч.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:25

Сюжет №12
20:22:33-20:27:30 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Год назад для тысяч жителей нашей страны, требующих пересадки костного мозга, появилась надежда. Україна решила создать банк доноров стволовых клеток костного мозга. Благодаря такой базе данных можно присоединиться к международному реестру и искать доноров по всему миру. Это позволило бы и существенно сэкономить средства госбюджета, ведь в Украине подобные операции стоят намного дешевле. Но год прошел, а в списке лишь пять добровольцев, и дорогое оборудование простаивает. Алла Щелычева выясняла, как вернуть людям надежду на выздоровление.

Дитина: «Меня вообще уже выпишут и все! Правда, мам?"

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Заветная мечта шестилетней Лены - поскорее уехать домой. Но в больничной палате девочка проведет еще много месяцев. У нее рак крови. Впереди долгий курс химиотерапии и сложная операция.

Женщина: «У нас поначалу казалось, что все идет нормально. И уже была надежда. Мы уже настроились тут долечиваться, и все впорядке, а тут... Как-то, ну, по голове дало. Немножко».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Врачи сказали: спасти может лишь трансплантация костного мозга. Только у Лены нет братьев и сестер, а значит и доноров-родственников. Поэтому искать придется в международном реестре - за границей. Там же проводить и пересадку. Украинские врачи могли бы сделать такую операцию - либо в «Охматдете», либо в Киевском центре трансплантации костного мозга. Но иностранные доноры для Украины недоступны.

Олег РЫЖУК, завотделением трансплантации костного мозга Центра онкогематологии «Охматдет»: «Международный регистр, он складывается из национальных регистров. Туда нельзя войти просто так вот и получить донора. То есть, чтобы оттуда что-то брать, надо туда что-то внести. Данные своих доноров, которые тоже могут кому-то где-то за рубежом понадобиться».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Собственный реестр доноров костного мозга в Украине открыли еще в прошлом году. Вот его офис.

Работник офиса: «Це приміщення, де зберігається наша електронна та паперова база даних. Окремий комп'ютер, не підключений до локальної мережі, і папки, потенційно заготовлені вже для анонімної інформації».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Но до сих пор украинский реестр практически пуст.

Светлана ЦИВА, завлабораторией тканевого типирования: «Всего лишь 5. Хотя рассчитывали, что этот журнал будет заполняться каждый день практически, и рассчитывали, что даже на год этого журнала нам не хватит».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Потенциальным донором костного мозга может стать практически каждый. Это безопасно и не больно, все равно что сдавать кровь. И противопоказания для добровольцев те же - отсутствие вирусных инфекций. Наша съемочная группа решила пополнить ряды доноров, но не удалось. В лаборатории ответили: нет реактивов. Чтобы в реестре появился один донор, на анализы нужно потратить около трехсот евро. А к международной базе данных Україна сможет присоединиться, когда в банке будет минимум сто пятьдесят доноров. Но обе лаборатории, в которых можно делать такие анализы - и при «Охматдете», и при Киевском центре трансплантации - за год на эту программу не получили от государства ни копейки.

Виктор ХОМЕНКО, директор Киевского центра трансплантации костного мозга: «В среднем стоимость такой трансплантации за рубежом колеблется от 180 до 200 тысяч евро, в связи с чем наша страна, с одной стороны, теряет огромные средства на трансплантации таких пациентов за рубежом. С другой стороны - те структурные подразделения, которые могли бы принимать участие в этом процессе, они простаивают и не делают ту работу, для которой они ранее создавались».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Простаивает и супердорогое оборудование, купленное год назад государством совместно со спонсорами. Новейшая техника может определять генотипы потенциальных доноров. Но за это время аппарат включали всего несколько раз - только для того, чтобы обучить сотрудников.

Елена КРЕМИНСКАЯ, заведующая референс-лабораторией по диагностике онкогематологических заболеваний: «Анализы очень дорогие, амортизация оборудования очень дорогая и, запуская прибор, мы должны иметь стопроцентную гарантию, что перебоев в реагентах не будет. А так как у нас перебои сейчас в реагентах даже для родственного типирования, которое в 10 раз дешевле, то, к сожалению, запуск этой методики стоит под очень большой угрозой».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: А значит, под угрозой и жизни пациентов. Сейчас даже клетки родственных доноров на анализ отправляют за границу. Это долго и дорого. В самом реестре, несмотря на годовой простой, уверяют: трудились не покладая рук. Подписывали договоры, составляли графики и осваивали специфику работы.

Владимир БОГОЛЕПОВ, заместитель директора департамента «Всеукраинский реестр доноров костного мозга»: «Всю необхідну інфраструктуру для функціонування реєстру в Україні ми сформували, тобто це була координаційна функція реєстру, і ми її виконали на сьогоднішній час».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Присоединиться к всемирной базе данных Україна планируют в следующем году. Уже в ближайшее время, убеждает Владимир Боголепов, система начнет функционировать. И до начала лета в реестре будет как раз полторы сотни добровольцев. Тогда украинским пациентам смогут искать доноров уже среди 15 миллионов человек. Однако сотни украинских пациентов не могут так долго ждать. А Лена до начала лета надеется уже выйти из больницы.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:26

Сюжет №13
20:27:31-20:33:05 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Минувший четверг во многих странах мирах прошел под знаком качества. Ежегодное мероприятие 20 лет назад инициировали европейцы. Они же требуют от Украины повысить качество производимого бензина и дизельного топлива - довести его до евростандартов. Разговоры об этом идут с 2004 года. Сначала Україна игнорировала требования ЕС, затем власти предоставили отечественным производителям топлива трехлетний переходный период. Он заканчивается 1 января 2011-го, и на АЗС должны будут продавать бензин не ниже стандартов «Евро-3» и «Евро-4». Удастся ли украинцам почувствовать вкус езды на бензине европейского качества? Об этом в сюжете Артема Алешина.

Артём АЛЁШИН, корреспондент: Из десяти литров бензина, продаваемых на наши АЗС, шесть приходится на украинское топливо. Хотя оно уступает по качеству и экологическим параметрам европейским аналогам. У отечественных производителей осталось меньше двух месяцев, чтобы догнать европейцев. Со следующего года весь продаваемый в Украине бензин, должен соответствовать евростандартам. Из четырех нефтеперерабатывающих заводов в стране о готовности производить более качественный бензин отрапортовали три предприятия.

Представитель НПЗ: «Данная установка позволит нам випускать бензины европейского качества. К концу 2010 года, к началу 2011-го мы должны завершить данную реконструкцию.

Артём АЛЁШИН, корреспондент: Хотя на НПЗ говорят, что в сроки могут не уложиться, но бензином стандарта «Евро-3» или «Евро-4» можно заправиться и сейчас. Завозят его в основном из Литвы, Беларуси и Румынии. Мы решили сравнить импортный продукт с украинским. Для эксперимента взяли самый ходовой - 95-й бензин. Два образца отечественного - самый дешевый и по среднерыночной цене, а также один образец с пометкой «Евро-4». И отвезли их в сертифицированную лабораторию. Результаты исследований подтвердили: один из образцов соответствует стандарту Евро-4. А остальные два разочаровали. Самый дешевый вариант нашего 95-го оказался неестественного коричневого цвета и не отвечал сегодняшним требованиям даже по украинским меркам.

Николай ХУДОЛИЙ, руководитель лаборатории по испытанию ГСМ: «В общем-то, назвать его бензином тяжело. Это продукт, который, как бы, способен убить двигатель автомобиля уже за одну заправку. Это, можно сказать, фальсификат».

Артём АЛЁШИН, корреспондент: Более дорогой 95-й соответствовал стандартам, но до «Евро-4» не дотянул. По экологическим параметрам - это вчерашний день.

Николай ХУДОЛИЙ, руководитель лаборатории по испытанию ГСМ: «Это обычные бензины, не повышенного качества. Может использоваться для автомобилей, которым не предъявляются требования «Евро-4» и «Евро-5».

Артём АЛЁШИН, корреспондент: Если такое «горючее» залить в бензобак современной иномарки, проблем не оберешься, утверждает техдиректор СТО Александр Моргун. И демонстрирует, во что при этом могут превратиться свечи зажигания.

Александр МОРГУН, технический директор СТО: «Присадки металлосодержащие дают на свечах налет серого цвета, потом перегрев свечи, цоколя и, соответственно, выход из строя свечи зажигания. Свеча дорогостоящая, как минимум 250 гривен на хорошем СТО стоит».

Артём АЛЁШИН, корреспондент: Часто на АЗС химичат, преобразуя 92-й бензин в более дорогой 95-й, добавляют специальные присадки. От такой смеси может остановиться сердце автомобиля.

Александр МОРГУН, технический директор СТО: «Все эти присадки оседают, плавят и портят двигатель. Соответственно, потеря мощности, двигатель не работает, как положено. И иногда это приводит к довольно-таки дорогостоящему ремонту автомобиля».

Артём АЛЁШИН, корреспондент: Кроме того, низкокачественный бензин содержит в большом количестве окись азота, свинец, формальдегиды и другие вредные вещества. Попадая из выхлопной трубы автомобиля в атмосферу, они засоряют воздух и подрывают наше здоровье, отмечают экологи.

Татьяна ТИМОЧКО, заместитель председателя Всеукраинской экологической лиги: «Ми досліджували рівень захворюваності дітей і дорослих, які проживають уздовж транспортних магістралей, де найбільший вплив викидів автомобільного транспорту. І побачили, що він у два-три рази, в деяких в сім разів перевищує рівень захворюваності органів дихання у порівнянні з тими районами, які знаходяться далі від цих автомобільних трас».

Артём АЛЁШИН, корреспондент: Однако перейти на новые стандарты могут далеко не все автовладельцы.

Андрей НЕЛЕПОВ, директор департамента Госпотребстандарта Украины: «Частина людей-власників таких автомобілів, які випущені за часів Радянського Союзу, просто не зможуть використовувати їх».

Артём АЛЁШИН, корреспондент: Что делать с «Жигулями», «Москвичами» и другими раритетами, пока не решили. Но вероятность того, что низкокачественный бензин марок А-76 и А-80 продолжат випускать, достаточно велика, убеждены в Госстандарте. Да и платить за топливо владельцы старых авто будут меньше, чем хозяева современных машин. Ведь более качественный 95-й наверняка подорожает и догонит в цене импортное топливо, прогнозируют эксперты.

Сергей КУЮН, директор консалтинговой группы: «Вот часто говорят: а что, бензин будет лучше и он будет стоить дороже? Он будет стоить по рынку. Сегодня как функционирует рынок? Сегодня цену задают импортные нефтепродукты».

Артём АЛЁШИН, корреспондент: Хотя производители успокаивают, что резко повышать цены не будут, боятся потерять покупателей.

Дидье КАЗИМИРО, председатель правления нефтяной компании: «Улучшая качество нашего бензина, мы несем солидные затраты, но в тоже время приобретаем больше покупателей. За счет увеличения объемов продажи мы компенсируем свои затраты и сможем не повышать цены на топливо».

Артём АЛЁШИН, корреспондент: Переход Украины на новые евростандарты затянулся на три года. И даже если отечественные заводы освоят в срок производство бензина «Евро-4», мы все равно останемся в роли догоняющих. Ведь в Евросоюзе уже несколько лет действует более высокий стандарт «Евро-5». Об этом топливе у нас пока только говорят.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
14.11.2010 3:00:26

Сюжет №14
20:33:06-20:40:10 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Высокие стандарты внешкольного образования, доставшиеся нам от Советского Союза, потихоньку сходят на нет. Особой гордостью для многих поколений когда-то были занятия в разнообразных кружках, домах детского творчества, на станциях юных техников, натуралистов. Там детвора и подростки могли раскрывать свои таланты и готовиться ко взрослой жизни. Сейчас такая подготовка - исключительно на плечах родителей и тех немногих педагогов, кто предан своему делу. Почему не учитель, а компьютер или телевизор все чаще становится наставником для наших детей - в материале Леси Вакулюк.

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Шестикратный чемпион Украины, чемпион СНГ, кандидат в мастера по судомодельному спорту и еще много других регалий - десятиклассник Дима вряд ли достиг бы всего этого, если бы не посещал кружок судостроения.

Дима КОВАЛЬ, кандидат в мастера спорта по судомоделированию: «Если честно, то я не представляю свою жизнь без судомодельного кружка. Я практически уже полжизни с этим живу».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Его кружок действует в Черкасском центре детского и юношеского творчества. Это учреждение внешкольного образования находится в центре Черкасс, в историческом здании, созданного архитектором Городецким.

Людмила ДАВЫДЕНКО, заместитель директора Черкасского центра детского и юношеского творчества: «Саме наше місце розташування і є таким ласим шматочком. Якби ми, можливо, на периферії десь знаходились, ми б нікого не цікавили. А так як це центр міста, хочеться розвивати структури там різні, офісні приміщення, банківські і так далі. Тому, можливо, і з цим виникають всі наші проблеми».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Более 2,5 тысяч детей со всего города здесь учатся танцевать, петь, рисовать, лепить, шить, мастерить. Именно этот центр - одно из самых больших в Украине учреждений внешкольного образования, причем многопрофильный. В прошлом году черкасский центр с 75-летней историей стало по-настоящему лихорадить. Сначала городские власти хотели перенести его в другое помещение, затем решили ввести именные талоны.

Людмила ДАВЫДЕНКО, заместитель директора Черкасского центра детского и юношеского творчества: «Цей іменний талон видається кожній дитині нашого міста і надає право навчатися безкоштовно в одному гуртку, у всіх інших - за батьківську плату».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Деньги за посещение кружков предназначались не на развитие центра, а для городской казны. Чтобы не растерять своих учеников, руководство центра обратилось в суд. Он приостановил действие этого решения. 25 тысяч талонов, на печать которых средства у властей нашлись, пока что школьникам не розданы. Это - Червоноармейский дом творчества. Дом остался, творчество - на грани исчезновения. Пять лет назад, чтобы решить финансовые проблемы, районные власти решили его закрыть. Теперь это помещение принадлежит школе Червоноармейска, что в Житомирской области. Передать его на баланс школы, чтобы как минимум ремонтировать и отапливать, решили в районном управлении образования. Все-таки надеются, что когда-то это снова будет Дом детского творчества.

Зоя ЛЫСЮК, и.о. директора Червоноармейской общеобразовательной школы: «Розумієте самі, що якщо його занедбати, то воно пропаде».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Из девяти кружков осталось только три. Это все, что может профинансировать школа.

Зоя ЛЫСЮК, и.о. директора Червоноармейской общеобразовательной школы: «Бачите - пуста кімната. Колись тут було технічне моделювання, гурток. А ось тут знову пуста кімната. Теж міг би займатися гурток, раніше був юннатів».

Руслана ПИДКАУРА, ученица 11 класса средней школы пгт Червоноармейск: «Це інопланетянин, який зветься Данко».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Эти игрушки - ее работы. А это все - ее дипломы. Руслане повезло - кружок, в котором она занимается, не закрыли.

Руслана ПИДКАУРА, ученица 11 класса средней школы пгт Червоноармейск: «Я сюди прийшла в четвертому. Мене потягло сюди, в цей гурток. Тому що тута шиють, а мене приваблює шиття».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Одиннадцатиклассница говорит: інтереснее шить, чем смотреть телевизор или сидеть за компьютером. Кроме того, именно этот кружок помог ей с выбором профессии: девушка хочет стать дизайнером.

Руслана ПИДКАУРА, ученица 11 класса средней школы пгт Червоноармейск: «Мені понравилося, я займалась, займалась, займалась. І от уже пройшло 7 років - ці 7 років пройшли якось бистро, пролетіли. Я ось згадую свої конкурси. От недавно у мене був останній конкурс «Поліські візерунки» - і якось мені сльози на очах, я не хочу з цим розставатись».

Владимир ЛЫСЮК, преподаватель технологии резьбы по дереву средней школы пгт Червоноармейск: «Ножа тримай більш відлого, не заглиблюйся так».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Владимир Лысюк раньше преподавал на «Станции юных техников». Но станция прекратила существование в Червоноармейске одновременно с деятельностью Дома детского творчества. Группа из 75 учеников распалась.

Владимир ЛЫСЮК, преподаватель технологии резьбы по дереву средней школы пгт Червоноармейск: «Поки понабираєш групи знову - це досить складно було учнів збирати докупи, фактично нереально. Зараз в основному в мене учні зі школи. Але немає сільських дітей, які навчаються в училищі, на жаль. Тому що їх багато, вони не знають про це».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Это необычный центр внешкольного образования. Кружки здесь называют школами и студиями. Преподавателей - тренерами. 17 лет назад он начинался с одной школы - английского языка. Но постепенно появились хореографическая, компьютерная, театральная и арт-школы. Теперь работают над открытием музыкальной. Спрос, говорят в культурно-образовательном центре, есть.

Ирина БУДАНСКАЯ, директор по развитию Киевского культурно-образовательного центра: «У меня дочка, ей было три годика и надо было ее отдавать в садик. И когда я прошлась по району, где я живу, оказалось, что садиков нет, они закрылись, их закрыли, их купили, сделали офисы. Ну, и это явилось одним из мотивов создать свой детский центр. На мой взгляд, гуманитарное развитие, оно дает очень многое, оно определяет и личность человека, и его мировоззрение. А это порой является таким слабым местом и в системе школьного образования».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Так выглядит здесь одно из самых популярных занятий. В киношколе детей обучают актерскому мастерству, режиссуре и даже продюсированию фильмов. Гоше - десять. Мальчик уже снял несколько видеозарисовок. Мечтает, как и его папа, быть режиссером. Как снимать фильмы в киношколе обучают не на пальцах, а с помощью новейших технологий. Всеми необходимыми материалами для занятий в центре обеспечивают. Но это не бесплатно.

Гоша БОРЩЕВСКИЙ, ученик киношколы Киевского культурно-образовательного центра: «В місяць 800 гривень. Не пам'ятаю. Але близько 800 гривень за місяць. Для моєї сім'ї, я вважаю, що це недорого».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Вот таких частных учреждений за последний год в Министерстве образования зарегистрировали чуть больше двух десятков. Все они в больших городах, поскольку есть спрос. Намного хуже обстоят дела с заведениями, которые финансируют местные бюджеты. Их планомерно закрывают, особенно в маленьких городках и селах.

Ирина ЗАЙЦЕВА, заместитель министра образования Украины: «30 закладів закритих по Україні за 20 років. Буває, що міська влада вже не в змозі утримувати ту будівлю, в якій розташований такий заклад».

Леся ВАКУЛЮК, корреспондент: Всего треть всех украинских школьников заняты во внеурочное время. Это в два раза меньше, чем во времена Советского Союза, констатируют в министерстве. И добавляют: остальных воспитывает улица.

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №1
18:47:10-18:54:05 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Смерть на дорозі. Ми знову починаємо випуск із страшної автокатастрофи. Те, що їзда українськими дорогами давно перетворилася на екстремальне випробування, вже всім відомо. Те, що правила дорожнього руху нахабно ігнорують насамперед власники найдорожчих іномарок, вже стало нормою. Але коли ні в чому не винних пішоходів збивають на смерть круті джипи, за кермом яких золоті синки заможних батьків, з цим миритися не можна. Цього тижня через чергового «мажора» в реанімації опинилася 6-річна дитина. Після ДТП у хлопчика немає жодного непошкодженого органа. Міліція ховається за традиційною фразою - слідство розбереться. Але в результаті таких розбирань більшість справ навіть не доходять до суду, а про суворі вироки годі і мріяти.

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: І знову жахлива аварія, і знову за кермом «мажор». Рухаючись в напрямку Броварів, крутий «Порше Каєн» вирішив здійснити обгін з правого боку, не справився з управлінням і вилетів на узбіччя, де були припарковані «Жигулі». Удар був такої сили, що ВАЗ відлетів, врізався в стовп і загорівся.

Мати постраждалого хлопчика: «Скорая» приїхала, всі в шоковому стані. В лікарні почали приходити до пам'яті, що і як сталося. Ви бачили, яка ситуація».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: 6-річний син цієї жінки потрапив до реанімації. За його життя лікарі боролися 2 години.

Людмила ВІТОВСЬКА, лікар-реаніматолог: «3 рази зупинка серця за рахунок важкого травматичного шоку».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Хлопчику видалили селезінку і провели ще кілька важких операцій. Зараз дитина все ще перебуває в комі і під апаратом штучного дихання.

Олександр ГОНЧАРУК, головний лікар Київського міського центру дитячої нейрохірургії: «Жодного органу, який би у нього був цілий, у нього немає. Все пошкоджено. Така складна дитина... Це за останній рік найтяжча політравма, яка до нас поступала».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: В лікарні ми зустріли і батька горе-водія. Чоловік був знервований. Спочатку звинуватив нас у піарі. Потім заспокоївся, переживав, що буде з хлопчиком. Зрештою сів на крутий джип і поїхав у справах. За свідченнями його сина, 24-річного водія «Порше Каєн», його підрізала «Газель» і він змушений був подати праворуч.

Володимир ПОЛІЩУК, голова прес-служби УМВС України в м. Києві: «На «Порше» є подряпина з лівого боку, яка може підтвердити покази цієї молодої людини, яка була за кермом, про те, що якась «Газель» білого кольору нібито зачепила, підрізала зліва його, і він вимушений був тоді подати вправо і таким чином наїхав на ВАЗ».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Водій стверджує, що начебто їхав на швидкості 60 кілометрів на годину, але чому тоді удар був такої величезної сили? Все це має з'ясувати слідство.

Володимир ПОЛІЩУК, голова прес-служби УМВС України в м. Києві: «За фактом цього ДТП порушено кримінальну справу за статтею 286-ю частина перша поки що. Сподіваюся, що розслідування не буде затягнуто».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Поки що подібні розслідування рідко закінчувалися покарання золотої молоді. Більше того, є лише поодинокі випадки, коли такі справи доходили до суду. 2 роки тому ми показували сюжет про загибель студента харківського вишу Івана Гаражі. Він разом з друзями переходив дорогу, як раптом в пішоходів на швидкості в'їхало авто представницького класу «Ауді А8». За кермом авто був син депутата Харківської облради Дмитро Каратуманов.

Сергій ДЯГІЛЄВ, голова прес-служби МВС у Харківській області: «Сказал, что он 89 года рождения, а на самом деле он 91-го года рождения».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент:17-річного водія, який під час зіткнення отримав травми, тоді сховали у лікарні. У 2009-му році прокуратура справу закрила за відсутністю складу злочину. А щойно стало відомо, що вже 19-річний Дмитро Каратуманов став депутатом одного з районів Харківщини. Смертельні наїзди крутих водіїв, які не визнають правил, трапляються у нас із вбивчою регулярністю. Вона щотижня приходить на могилу свого сина Сергія. Минуло більше року з часу тієї страшної аварії, а рана не заживає. Це сталося на дорозі Київ-Ковель. 15-річного Сергія, що переїжджав через дорогу на велосипеді біля «зебри», на смерть збив співробітник ДАІ. У родини загиблого кілька запитань до ВІП-водія. Чому він не пригальмував і чому зник з машини?

Тетяна ШКУРЕНКО, мати померлої дитини: «Я сразу прибежала к ребенку, вижу, что уже все, спасать некого. И сразу побежала к машине. Я открыла дверь, там уже никого не было. Буквально минуты три».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Сергій в той вечір зустрічав маму з роботи на автобусній зупинці. Потім вирішив ще купити насіння і доїхав до перехрестя.

Тетяна ШКУРЕНКО, мати померлої дитини: «На перекрестке «зебра», он его сбил на встречной полосе».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Потім машина засвистіла, почувся удар, полетів велосипед.

Тетяна ШКУРЕНКО, мати померлої дитини: «Он лежал здесь за столбом. Прямо посередине дороги на белой полосе. Ребенок еще 30 метров от велосипеда дальше».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Кримінальну справу відкрили не відразу. Цілий рік чекали результатів відтворення ДТП, яке потім назвуть перевіркою за фактом. Тепер чекають на висновки автотехнічної експертизи. Тим часом водій, який збив хлопця, продовжує керувати відділом у ДАІ в Київській області. Родичі загиблого Сергія вже втратили надію на справедливий суд. А це зовсім свіжа історія смертельних перегонів без правил. У Дніпропетровську син прокурора і як ми з'ясували теж прокурор на смерть збив трьох жінок. Вони переходили дорогу на зелене світло і раптом крутий джип на великій швидкості врізався в живих людей і розкидав їх по дорозі.

Сергій ВОЛЧКОВ, начальник УДАІ м. Дніпропетровська: «Должен был остановиться. И если такое уже случилось, оказать первую помощь. Он помощь не оказал, с места ДТП скрылся».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Автомобіль знайшли в кількох кілометрах від місця аварії. Джипом керував того ранку Дмитро Рудь - слідчий прокуратури.

Чоловік: «Вы прокурор? У вас работает некто Дмитрий Рудь».

Олександр ПИСЕНКО, прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська: «Работал. До февраля этого года».

Чоловік: «То есть до того момента как он убил 3 женщин на машине, да?"

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: Батько крутого водія - прокурор престижного району Дніпропетровська - Жовтневого. Поки не зрозуміло, чи то він подав у відставку, чи взяв лікарняний.

Дівчина: «Дмитрий Рудь, который сбил наших матерей, мы с ним не виделись ни разу. Он нам ничего не предлагал».

Ігор ОНОПРІЄНКО, кореспондент: В те, що винуватця страшного ДТП буде покарано, дочки загиблих жінок не вірять. Дмитра Рудя затримали. Триває слідство.

Ірина, колега загиблих у ДТП: «Вообще надо, чтобы этим людям не давали корочки и зеленый свет, потому что они - беспредельщики».

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №2
18:54:06-18:58:15 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Скандал навколо колишнього головного міліціонера країни. На Юрія Луценка заведена кримінальна справа. Генеральна прокуратура звинувачує його у привласненні та розтраті грошей через зловживання службовим становищем. Ціна питання - 40 тисяч. Це розмір пенсії, яку, за подачі Луценка, незаконно нарахували його водію. На цю посаду екс-міністр внутрішніх справ влаштував свого друга, нібито незаконно присвоїв йому звання капітана міліції, а при виході на пенсію як міліцейську вислугу років зарахував водійський стаж на роботі на радіотехнічному заводі. Сам Луценко заявляє, що справа не варта виїденого яйця, позивається на Генпрокуратуру до суду і називає кримінальну справу проти себе політичним замовленням. Новий же генеральний прокурор звісно твердить, що жодної політики тут немає. Цього тижня Віктор Пшонка публічно окреслив резонансні справи, якими займеться насамперед. З дальньої шухляди витягли справу про отруєння Віктора Ющенка. Щоправда, для її розслідування третьому президентові України пропонують знову здати кров на аналіз.

Христина КОЦІРА, кореспондент: Генпрокуратура хоче нової крові Віктора Ющенка в рамках розслідування кримінальної справи про його отруєння. І в цьому Віктор Пшонка не радить вишукувати чогось надзвичайного. На своїй першій прес-конференції в якості генпрокурора він пояснив, що повторне взяття аналізів потрібне слідчим для встановлення істини.

Віктор ПШОНКА, генеральний прокурор України: «Вежливое письмо Кузьмина Виктору Андреевичу. Пожалуйста, давайте найдем какой-то вариант, сдайте, пожалуйста, кровь. Трижды было направлено это письмо. Виктор Андреевич ответил, что он считает, что достаточно этих материалов».

Христина КОЦІРА, кореспондент: По іншій резонансній справі колишнього депутата Віктора Лозинського у слідчих жодних запитань. Вони свою роботу зробили.

Віктор ПШОНКА, генеральний прокурор України: «На следующей неделе дело Лозинского будет передано в суд».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Сам підозрюваний зараз під наглядом лікарів, - повідомив генпрокурор, - у медчастині Лук'янівського СІЗО. У колишнього нардепа стався гіпертонічний криз. Нагадаємо, Лозинського звинувачують в умисному вбивстві.

Віктор ПШОНКА, генеральний прокурор України: «Дело уже завершено с материалами ознакомления. Адвокаты поставили свои подписи. Все ходатайства выполнены».

Христина КОЦІРА, кореспондент: За українськими гратами генпрокурор хоче бачити ще одного екс-високопосадовця - Богдана Данилишина. Екстрадиція сьогодні, каже Пшонка, залежить від чеської сторони. Українська зробила все, щоб повернути блудного сина додому.

Віктор ПШОНКА, генеральний прокурор України: «Процесс, он такой затяжной по выдаче граждан. Вы это знаете. Мы не единожды с этим встречались. Будем активизировать работу в том направлении, чтобы Данилишин быстрее в рамках действующих законов между Чехией и Украиной был доставлен в Украину».

Христина КОЦІРА, кореспондент: А от Олександру Турчинову та Юрію Луценку доведеться і далі ходити на допити до Генпрокуратури. Турчинову - як свідку по кількох кримінальних справах, Луценку - в ролі обвинуваченого. Цього тижня проти екс-міністра порушили кримінальну справу. Він уже встиг побувати на допиті і назвав справу політичною.

Віктор ПШОНКА, генеральний прокурор України: «Є факт зловживання. Був водій? Був водій. Не значився він раніше в Міністерстві внутрішніх справ? Не значився. Є приписка тих років його послужного службового проходження? Є. Є незаконність дій посадових осіб Міністерства внутрішніх справ? Є. цьому факту дана правова оцінка. Ніякої політики».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Луценко проходить у справі разом зі своїм водієм, який за вкрай короткий термін з шофера перетворився на підполковника. Колишнього міністра МВС звинувачують у привласненні, розтраті та заволодінні майном шляхом зловживанням службовим становищем. Шкода, яку екс-міністр нібито задав державі - 40 тисяч гривень.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №3
18:58:16-19:07:00 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Цього тижня Віктор Балога повернувся до владних кабінетів. Політичний довгожитель, колишній керівник Секретаріату Ющенка призначений міністром з надзвичайних ситуацій в уряді Азарова. Балога вже керував цим відомством у 2005-2006-му роках. Експерти пояснюють його повернення насамперед наміром влади посилити свій вплив на Закарпатті, де у Віктора Балоги сильні позиції. І це підтвердили нинішні місцеві вибори. Партія Балоги «Єдиний центр» здобула понад 40% голосів у Закарпатській обласній і місцевій радах. Щоправда, мером Ужгорода став представник іншої політичної сили - Партії екологічного порятунку. Загалом представники невеличких партій перемогли на виборах мерів у 11 обласних центрах України. Вони позначені у нас зеленим. Найвідоміша з них хіба «Сильна Україна», чий представник очолив Суми. Партія «Свободи» - жовтий. Закріпили свого представника в мерії Тернополя. Представники «Батьківщини» - червоний колір - тепер керуватимуть Запоріжжям і Хмельницьким. У решти 11 обласних центрах України на посаді мера - члени Партії регіонів. У нас позначені синім кольором. Офіційні входження на посади вже відбулися. Щоправда в кількох містах це супроводжувалося чималим скандалом.

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Місцеві вибори позаду, але битва за мерську булаву не припиняється. У рідному «біло-блакитним» Луганську ледь не сталося сенсації - комуніст мало не виграв у регіонала. Комуніст Спірідон Кілінкаров ніяк не може змиритися зі своєю поразкою. Він програв регіоналу Сергію Кравченку лише очко - 21 голос. Хоча вважався фаворитом перегонів.

Спірідон КІЛІНКАРОВ: «Такого беспредела не было. Я не видел. Я считаю, что эту выборную кампанию мы с луганчанами выиграли. Я не признаю такие результаты выборов».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Кілінкаров вже обійшов суди і прокуратуру, але присягу міського голови склав його конкурент. Сергій Кравченко вдруге очолив Луганськ, який на цих виборах важкою ціною дістався регіоналам.

Сергій КРАВЧЕНКО, міський голова Луганська: «Победа тяжелая. И вы видите, что сегодня хотелось бы объединить все партии, все фракции в одно целое, потому что все боролись за луганчан. И безусловно есть проблемы. Я думаю, я бы очень хотел сегодня, чтобы все поняли, что выборы закончились».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Не закінчилися вибори і для Едуарда Гурвіца. Він планував утретє очолити Одесу, але мером став регіонал Олексій Костусєв. Гурвіц не здався. Спочатку він не пустив Костусєва до свого колишнього кабінету і навіть залишив тому на прощання зламаний мерський стілець.

Олексій КОСТУСЄВ, міський голова Одеси: «Вот в таком состоянии приблизительно Гурвиц оставляет мне город. Вот это символ он оставил».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Але на цьому все не скінчилося, - заявляє новообраний мер. СБУ попередила його про можливих замах. Тож він боїться за своє життя і змушений пересуватися містом з міліцією і кортежем. Це вже харківська історія виборів і теж дуже скандальна. Кандидату від опозиції Арсену Авакову не вистачило пів відсотка, аби обійти на виборах провладного Геннадія Кернеса.

Арсен АВАКОВ: «Дело не в Авакове, дело не в Арсене, дело в том, что мы сегодня пришли сюда, потому что наш голос украли».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Аваков вимагає перерахунку голосів і навіть зібрав на свою підтримку харківський майдан із кількох тисяч прихильників. Серед них навіть польові командири Майдану київського.

Володимир ФІЛЕНКО, народний депутат України, фракція БЮТ: «Давайте перерахуємо бюлетені. Давайте перерахуємо ваші голоси. Як ви думаєте, чому вони не хочуть перераховувати? Якщо там усе відповідає протоколам. Це ж по-людські, нормально».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Щоправда зібрати армію польовому командиру вдалося не надовго. І він не допоміг Авакову добитися повторних виборів. В той час як мешканцям невеликого села Плесецьке, що на Київщині, вдалося. В селі, де мешкає всього 4 тисячі жителів, люди не визнали переможницю виборів і в знак протесту заблокували сільраду.

Жінка: «Все село майже всю ніч стояло біля плесецької середньої школи, щоб тільки дали порахувати дозвіл бюлетені. Порахували, слава Богу, до 11 ночі наступних суток, звели дебіт з кредитом. Що ж виходить? Виходить, що з цілого села тисяча проти, 124 за, і вона - голова. При тому, що альтернативи вибору у людей не було».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Люди скаржаться, що ТВК не зареєструвала популярних у селі кандидатів і вони просто змушені були голосувати проти всіх. А от Валентина Будько вважає себе переможцем. Каже, що вибір був. Її обрали справедливо.

Валентина БУДЬКО, сільський голова Плесецького: «Що касається виборців, много людей, які не змогли за мене проголосувати. Всі мені дзвонять і мене підтримують. І говорять: Валентина Юхимівна, держіться. Тому що далі так не можна».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Свою сільраду від голови селяни охороняють цілодобово. Навіть на роботу не ходять. Час від час проводять церемонію поховання місцевого самоврядування і вимагають від влади перевиборів.

Валентина БУДЬКО, сільський голова Плесецького: «Не пускати? Получається, що я так само приведу 100 человек, 200. Но стенка на стенку никому не нужна».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Стінки на стінку поки вдалося уникнути. До селян із приємною звісткою прибув глашатай із ЦВК.

Жінка: «Призначити повторні вибори Плесецького сільського голови Васильківського району Київської області на 9 січня 2011 року».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Попри здобуту перемогу селяни не залишають поле бою, аби не обдурили. Кажуть: вибори можуть як призначити, так і скасувати.

Жінка: «Ми вже розумні люди, у нас країна виборів. Ми знаємо добре закони виборів і знаємо, що повинні нам дати для того, щоб ми були правомочними. Ми дійшли до краю. І заявляємо офіційно, що просто так ми не здамося».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Тим часом більшість сільських голів і мерів вже прийняли присягу, а їх лише у містах понад 400 тисяч. Найбільше своїх градоначальників у Партії регіонів. Вона взяла під контроль 11 обласних центрів. Щоправда Запоріжжя, яке вважалося її вотчиною, записала в актив «Батьківщина». А у рідній «біло-блакитним» Горлівці, найбільшому в області місті після Донецька, перемогли «сильні українці». Такі сюрпризи експерти пояснюють великою конкуренцією попри різні порушення та недосконалість виборчого закону.

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, директор Київського центру політології та конфліктології: «Оцінювати ці вибори як тотально фальсифіковані, це просто не правда. Вони були конкурентними. На цих виборах багато випадків, коли перемогли зовсім не ті, кого можна було очікувати».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Навряд чи хтось очікував, що ключі від великих українських міст отримають висуванці маловідомих партій, таких як «вільні демократи» Михайла Бродського. Його товариш і одно партієць Сергій Одарич не лишив жодних шансів опонентам і вдруге очолив місто Черкаси. Ще один партійний сюрприз у Полтаві та Вінниці. Там своїх мерів отримала «Совість України». Володимир Гройсман вдруге взяв Вінницю, а Олександр Мамай виграв полтавську битву. Для «Єдиного центру» Віктора Балоги, який здобув перемогу на Закарпатті і отримав кілька мерів, ці вибори стали ще й знаковими і дали козирі для домовленостей з владою. Віктор Іванович таки погодився очолити Міністерство з надзвичайних ситуацій, хоча ще до виборів в інтерв'ю «Фактам тижня» казав, що сумнівається.

Віктор БАЛОГА, міністр з надзвичайних ситуацій України: «Пропозицій було багато. Я дякую за це президенту. Але я вважаю, що для того, щоб працювати з президентом в одній команді, для цього потрібно зрозуміти, куди ми йдемо, що ми хочемо робити і як буде розвиватися Україна».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Тим часом Конституційний суд вже розпочав розгляд подання народних депутатів щодо дати наступних парламентських виборів. Якщо ще минулого тижня в опозиції не сумнівалися, що вибори відбудуться навесні, то тепер переконані в протилежному. Не раніше 2012 року.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №5
19:08:00-19:15:10 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Знецінилися інвестиції в нерухомість. На цьому ринку повне затишшя. Квартири не купують і мало продають, натомість активно здають, причому ринок оренди житла практично повністю у тіні. Навести лад і змусити усіх, хто здає житло, платити податки хоче новий Податковий кодекс.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Як вивести оренду нерухомості на чисту воду? На 20-му році незалежності левова частка ринку досі перебуває в тіні.

Анатолій ТОПАЛ, віце-президент спілки фахівців з нерухомого майна: «Не хочуть у нас люди ні податки платити, не хочуть світити свою оренду. Це тягнеться з радянських часів».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Додати справі порядку спробували уряд і парламент. Рада постановила: право оренди треба реєструвати в БТІ. Та які саме договори слід реєструвати, спочатку не зрозумів ніхто.

Чоловік: «Мова іде в усіх випадках, виключно тільки стосовно договорів, термін яких 3 роки і більше».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Та ось своє слово сказало Міністерство юстиції.

Інна ЗАВАЛЬНА, начальник департаменту цивільного законодавства та підприємництва Міністерства юстиції України: «Укладені строком менше, ніж на три роки, не підлягають державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації. Крім цього це не стосується оренди житла, тому що Цивільний кодекс по-різному регулює правовідносини оренди житла і оренди будівлі і капітальної споруди».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Тож звичайного квартиранта нововведення поки що не торкнеться. Хоч чиновники і попереджають: у майбутньому поставлять на облік не лише склади та офіси. Ріелтори тільки за.

Сергій ПОЗНЯК, директор агентства нерухомості: «Зарегистрированные договора, они за собой потянут ответственность арендодателей перед арендаторами, которая зачастую нарушалась».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: У Києві в оренду здаються понад 200 тисяч квартир. Серед квартирантів найстрокатіша публіка - від гастарбайтерів до зірок сцени. Фабрикант Коля Серьга кілька днів тому переїхав з київської околиці ближче до центру.

Коля СЕРЬГА, співак: «Мне просто выгоднее намного находиться в центре, деньги практически те же самые, а экономия во-первых, на такси, во-вторых, на времени».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Вдома Коля бува рідко, тому вимоги до апартаментів у нього не високі.

Коля СЕРЬГА, співак: «Там позаниматься, там помыться, здесь поспать, чего-то может почитать и все».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Цю квартиру Колі здали добрі знайомі, тому договору не підписували.

Коля СЕРЬГА, співак: «Я всегда доверяю людям. Я думаю, что все будет просто отлично».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Загалом же на ринку панує цілковитий безлад. Дуже часто орендарі і орендодавці взагалі не підписують жодних паперів, сподіваючись на так звані джентльменські угоди. Однак справжніх джентльменів у нас не так вже і багато. майже половина джентльменських угод закінчується скандалами.

Анатолій ТОПАЛ, віце-президент спілки фахівців з нерухомого майна України: «Угоди немає? Немає. Запрошення було проживати? Було. Ніхто не виселить, тільки по рішенню суду. А це можна затягнутися на місяці, а то і на роки».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Та навіть наявність договору нічого не гарантує. Дмитро встиг прожити на квартирі лише 4 місяці, як раптом хазяїн попросив його терміново звільнити приміщення.

Дмитро, житель Києва: «Нам позвонили и сказали, что ситуация банальная - с сыном проблемы, в больницу попал, хотят квартиру продавать».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Не довгі пошуки нового помешкання вивели на ту саму адресу і того ж таки брокера. З кожного нового клієнта він отримував комісійні і напевно ділився з хазяїном.

Дмитро, житель Києва: «Соседи очень удивились. Что-то быстро меняются здесь жители... Мое личное мнение, это заработок брокера».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: А от Світлана постраждала через звіра. На день народження дівчині подарували породисте кошеня. Тут і закінчилося спокійне життя у найманій квартирі.

Світлана, жителька Києва: «Пришла хозяйка и сказала, что либо я, либо кот, либо выезжаю».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Зрештою Світлана знайшла набагато кращу квартиру і в договорі з новою власницею прописала не лише кота, а й купу інших деталей.

Світлана, жителька Києва: «Эта застрахована квартира. Мне, допустим, не придется выплачивать какой-то ущерб материальный. Хозяйка сама будет разбираться по этим вопросом».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Професійно складені договори - вже не рідкість, але тільки в середній і вище цінових категоріях. У дешевому сегменті умови диктують власники квартир.

Анатолій ТОПАЛ, віце-президент спілки фахівців з нерухомого майна України: «Ви такий розумний з юристами? Вільні. Завтра до мене прийдуть такі, що без юристів і будуть робити те, що я скажу».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Та хоч на практиці найчастіше страждають орендарі, за законом найбільш вразливими є орендодавці. Виселити квартиранта, який не платить і бешкетує - справа не з простих. Навіть міліція не допоможе.

Валентин ГВОЗДІЙ, адвокат: «Міліція не наділена правом виселяти без відповідних документів, якими можуть бути виконавчий лист або ще щось. Ідіть в суд і з'ясовуйте свої стосунки».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Про відшкодування збитків годі і говорити. Лариса Павлівна вже кілька років живе з дітьми під Києвом. Свій будиночок у Маріуполі спробувала здати. А коли приїхала наступного літа, не застала ні квартирантів, ні грошей за півроку.

Лариса Павлівна, жителька Київської області: «Они сняли самовольно счетчик на воду, они испортили водонагреватель, они закоптили до такой степени стены, что не возможно просто».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Усі спроби отримати хоч якусь компенсацію, виявилися марними.

Лариса Павлівна, жителька Київської області: «В агентстве мне ответили, что ни не несут ответственности, обращайтесь в суд. А суд - это долго и нервотрепка».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Суди завалені подібними справами. Буває, що власники взагалі не можуть повернути собі квартиру. Тим часом на квартирних магнатів чекає сюрприз. Уряд хоче позбавити їх можливості працювати на єдиному податку. Замість 200 гривень на місяць доведеться платити 15% доходу.

Анатолій ТОПАЛ, віце-президент спілки фахівців з нерухомого майна України: «Будуть поголівно у всіх проживати родичі. Знову ж таки, якісь кошти до бюджету... Бо не готові у нас ще люди, немає того у свідомості, на Заході на тому ж, щоб це робити».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Немає куди йти. І так 95% ринку оренди житла в тіні, - відповідають опоненти.

Михайло БРОДСЬКИЙ, голова Держкомпідприємництва: «Якщо хтось думає, що 200 гривень - це не тінь, так це тінь. Це сірість. Це узаконена тінь. Я ще раз хочу наголосити. Якщо ми хочемо жити в цивілізованій країні, ми повинні цивілізовано сплачувати податки».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: І хоч довести факт оренди дуже не просто, юристи не радять жартувати із законом, адже за злісну несплату податків можна отримати не лише штраф, а й навіть небо в клітинку.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
14.11.2010 3:00:22

Сюжет №8
19:22:40-19:30:15 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: На екрани України довгоочікувана стрічка вийде наступного тижня і напевне, фільм буде дубльований українською мовою. Хоча цього тижня стало остаточно зрозуміло, що відтепер іноземні фільми можуть озвучувати і російською, і іншими мовами нацменшин. Головне, аби були українські субтитри і сама процедура озвучування відбувалася в Україні. Тож вітчизняні студії без роботи не залишаться, а от якою мовою в наших кінотеатрах говоритиме Джоні Депп або Рассел Кроу, розбирався Микола Тірельов.

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Мовне питання українського кінопрокату. Дубль перший. 4 роки тому Мінкульт вперше отримує законне право відмовити в прокатній ліцензії в разі, якщо фільм не дубльований українською. Відмовляє вибірково. Дубль другий. 2,5 роки тому. За рішенням Конституційного суду і наказом Міністерства культури вітчизняний кіноринок переводять на 100%-й український. Кінотеатри в шоці.

Чоловік: «Кинотеатры перестанут существовать как кинотеатры. Они останутся существовать как здания».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: 35 кінотеатрів на півдні і сході україни навіть проводять попереджувальний страйк, а в інтернет запускається своєрідна українсько-російська версія «Матриці». Тим часом на заході і в столиці на демонстрації виходять глядачі в підтримку українізації. До проблеми долучаються відомі актори, режисери, продюсери.

Чоловік: «Ви приходите дивитися фільм, скажімо, 5 доларів російською і 3 долари українською і обирайте».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: І ось дубль третій - найсвіжіший. Виявляється, наказ тодішнього міністра культури Василя Вовкуна забуло занести Міністерство юстиції і він не має юридичної сили. Нинішній міністр Михайло Кулиняк резюмує - труднощі перекладу в українському прокаті скасовуються.

Михайло КУЛИНЯК, міністр культури та туризму України: «Якщо не зважати на російськомовні фільми, ми скасували наказ міністерства про обов'язкове дублювання фільмів українською мовою і зараз користуємося положеннями закону про кіно».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Насправді це означає, що майже нічого не означає. Оскільки прокатні копії для кінотеатрів мають бути адаптованими лише в Україні.

Денис ІВАНОВ, президент дистриб'юторської компанії «Артхаус Трафік»: «То приводили, то отменяли, то делали какие-то манифесты, то можно дублировать так, то можно сяк. На самом деле рост рынка замедлился в разы за то время, пока люди игрались вот этими вот кубиками».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Український прокат - це до 5 нових фільмів щотижня. В Росії таких кінопрем'єр 12-15. Вітчизняні студії дублювання замовленнями не обтяжені. На хліб з маслом заробляють телевізійними проектами, які не дублюють, а озвучують.

Дмитро МЕЛЬНИК, директор ТОВ «Так треба продакшн»: «Дубляж - это уже искусство, которое требует времени, денег. Это дороже. Если на звучание выходит 4 актера, в зависимости от фильма, там, двое мужчин, двое женщин, то на дубляж иногда 8-10 человек, 15 человек».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Якщо одна студія озвучує за добу по 5-6 стрічок, то повноцінне дублювання триває щонайменше тиждень. Та професіоналів дубляжу все одно більше, ніж фільмів у прокаті. За невеликої місткості вітчизняного ринку студії шукають підробіток за кордоном.

Дмитро МЕЛЬНИК, директор ТОВ «Так треба продакшн»: «Для нас это хорошо. Мы уже доказали Москве, что мы можем работать на русском языке. У нас дешевле, чем в Москве. Актеры в Москве стоят дороже».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Москва замовляє Києву не лише російський дубляж. Бере й акторами. Російське кіно з українськими акторами. Новий-старий закон вже призводить до дивних парадоксів. Наприклад, вітчизняні актори можуть спокійно дублювати самих себе. Російські копії поза законом. Усі голлівудські та європейські блокбастери для нашого глядача дублюватимуться великим та могутнім на території України. Плюси очевидні.

Дмитро МЕЛЬНИК, директор ТОВ «Так треба продакшн: «Если бы у нас была полностью технологическая цепочка от начала до конца, и мы бы выдавали готовую фильмокопию, то может быть, мы начали потихонечку завоевывать российский рынок».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Та є і суттєві мінуси. Новостворена українська школа дубляжу може закритися на безстрокові канікули. У разі, якщо прокатники масово повернуться до російської доріжки. Співак Віталій Козловський - один із представників цієї школи.

Віталій КОЗЛОВСЬКИЙ, співак: «Коли ти вже бачиш як оживає цей герой і говорить українською мовою, твоїм голосом, він набуває якогось іншого характеру. Він стає ближчим набагато».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: В еру обов'язкового дублювання українською до мікрофона припадали не лише зірки кіно, а й Фоззі, Олег Скрипка, Ані Лорак, Фагот та інші.

Фагот, музикант: «Хвилювання було. Тому що перший фільм, який іде в прокат українською мовою, професійно дубльований, у мене - головна роль».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: За останні два роки зіркові українці привчили українців простих до якісного кіношного дубляжу, особливо мультфільмів та комедій.

Микола ЛУЦЕНКО, актор: «Рататуй», «Зачарована», «Сімпсони», «Віні-Пух» американський, кролик. Я люблю їх. Вони такі симпатичні».

Денис ІВАНОВ, президент дистриб'юторської компанії «Артхаус Трафік»: «За долгий период действия вот этого законодательства украинцы научились очень прилично дублировать кино, особенно большое кино, как правило выходит с хорошим дубляжем, к которому не может быть вопросов».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: До цієї стрічки запитання виникли одразу. Чергова серія славетного фільму жахів «Пила 7». Експертній комісії при Мінкульті достатньо було побачити оригінальну доріжку, аби зрозуміти - кіна не буде.

Сергій ТРИМБАЧ, член експертної комісії Міністерства культури і туризму: «Людське тіло перетворюється на об'єкт кривавої такої оргії. Це не на здорову психіку».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Інші заборонені Мінкультом фільми «Борат», «Хостел», «Ми з майбутнього 2» - дитячі казки в порівнянні з «Пилою 7».

Тимофій КОХАН, заступник міністра культури і туризму України: «Навіть дистриб'ютор прийшов і каже - я був впевнений, що так і буде. Я вам дав подивитися».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Хоча в Росії і США кіно йде на ура і б'є рекорди прокату. Щоправда з обмеженням. Перегляд лише з батьками. А у нас її навіть і продублювати не встигли.

Сергій ТРИМБАЧ, член експертної комісії Міністерства культури і туризму України: «Напевно, що наше суспільство більш страрообрядне і більш консервативне».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Для дистриб'ютора Дениса Петрова питання дубляжу взагалі не питання. Більшість фільмів його компанії «Артхаус Трафік» спокійно проходять трафік в експертній комісії, бо мають підвищену культурну цінність. Для таких стрічок закон дозволяє оригінальну доріжку і українські субтитри на додачу. Для фільмів широкого вжитку є два шляхи. Перший - український дубляж, другий - дубляж іншою зрозумілою мовою плюс українські субтитри.

Дмитро МЕЛЬНИК, директор ТОВ «Так треба продакшн»: «Не думаю, что все прокатчики откажутся от украинского языка и начнут делать на русском. Потому что им нужно будет отдублировать, а потом еще протитровать. И они будут бросаться цифрами, потому что это будет не корректно. Но это будет все равно дороже».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: Дублювання для кіно, озвучка для телебачення. Утім за новим законом переформатування телепростору не передбачається. Тут усі мовні питання регламентують прокатні свідоцтва. В кінопрокаті ж експерти радять розробити мовний вузол за допомогою докорінної реформи самого кінопрокату.

Денис ІВАНОВ, президент дистриб'юторської компанії «Артхаус Трафік»: «Нужны цифровые залы для того, чтобы люди могли смотреть фильмы на том языке, на котором это решит директор кинотеатра либо зрители, которые туда ходят».

Микола ТІРЕЛЬОВ, кореспондент: А поки багато галасу даремно. Обов'язкове дублювання українською начебто скасоване, але в такому разі необхідні українські субтитри, а це - набагато дорожче.

5 канал випуск 18:00

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
14.11.2010 20:00:00

Сюжет № 1
18:00:17-18:00:54(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Вітчизняне МЗС підтвердило факт звернення української громадянки до лікарні в Італії. Однак чи перебуває українка, яка зазнала вуличного нападу, досі на лікарняному ліжку, досі невідомо. Першою про інцидент з українкою у Мілані розповіла російська агенція РИА «Новости». Згідно із цими даними, на 22-річну дівчину напали цієї ночі. Невідомий, ймовірно африканський емігрант, пограбував свою жертву, забрав гроші і телефон, а потім утік. Під час нападу дівчина упала і сильно вдарилася головою. Її шпиталізували і зробили складну операцію. Згідно із цими повідомленнями, жінка у тяжкому стані у нейрохірургії.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
14.11.2010 20:00:00

Сюжет № 2
18:00:55-18:01:29(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Міжнародний валютний фонд завтра надасть Україні остаточний текст меморандуму про економічну та фінансову політику Кабінету міністрів. Про це повідомляє прес-служба Уряду. Документ укладається в рамках чергового перегляду програми співпраці України та МВФ. Крім того, фонд виступить із заявою за підсумками роботи місії. Прем'єр Микола Азаров зустрівся з представниками європейського департаменту МВФ. Сторони узгодили компромісні підходи щодо всіх пунктів меморандуму. Представники МВФ відзначили, що уряд України цілком виконує взяті на себе зобов'язання та провадить ефективну політику макроекономічної стабільності.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
14.11.2010 20:00:00

Сюжет № 3
18:01:30-18:01:56(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: В Україні тривають повторні місцеві вибори. Як повідомили у Міністерстві внутрішніх справ зараз відкрито 759 дільниць. Порядок на повторних виборах забезпечують півтори тисячі міліціонерів. Станом на 11:30 проблем з громадським порядком не зафіксовано. Нагадаємо, за даними Центральної виборчої комісії, голосування має відбутися майже на 800 дільницях. 14 листопада - це останній термін повторного голосування на місцевих виборах.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
14.11.2010 20:00:00

Сюжет № 4
18:01:57-18:04:02(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Курйозне переголосування на Луганщині. 31 жовтня під час виборів до місцевої ради у селищі Новотошківському голоси за двох кандидатів розділилися порівну - по 22 бюлетені.

Максим СИСОЄНКО, кореспондент: У Новотошківсьому вдруге намагаються зібрати селищну раду. Два тижні тому одна з вулиць не могла дійти згоди. У селищній раді її має представити один депутат. У бюлетені від цієї вулиці два кандидати. Та після першої спроби з'ясувалося: прихильників у них порівну.

Надія БАШКАТОВА, голова Новотошківської виборчої комісії: «Получилось, что эта улица разделена на два лагеря. С одной стороны баллотируется один кандидат, с другой стороны по улице баллотируется другой человек. Одна сторона поддерживает одного кандидата, вторая сторона поддерживает другого кандидата».

Максим СИСОЄНКО, кореспондент: Два тижні тому голоси розділилися порівну - по 22 за кожного кандидата. Один мешканець вулиці проголосував проти всіх.

Надія БАШКАТОВА, голова Новотошківської виборчої комісії: «С какой стороны больше придут, я так думаю, наверное, тот и победит».

Максим СИСОЄНКО, кореспондент: Кандидати-суперниці і живуть по різні боки вулиці. Дарма, що вікна навпроти і програми однакові. Та обидві кандидатки твердять: ані минулого разу, ані цього навіть серед сусідів себе не піарили. Нав'язуватися чи ставити палиці у колеса суперникові у селищі не прийнято.

Валентина КРАВЧУК, представник Валентини Тарахкун: «Мы не может этого сделать, мы же свои».

Лідія МІХЕЄВА, кандидат: «Надеюсь на то, что может какое-то количество людей не проголосовало, а этот раз придут».

Максим СИСОЄНКО, кореспондент: Минулого разу проголосували 45 селян із 63 зареєстрованих. Такий азартний розподіл сил два тижні тому нині мобілізував виборців. До обіду неділі у скриньках уже лежить півсотні бюлетенів. Якщо доведеться знову провести вибори до Новотошківської райради, ніхто не здивується, - запевняють мешканці селища. Проте кандидатки у разі повторної нічиї можуть зняти свої кандидату. Кажуть, не хочуть виглядати перед односельцями надто настирливими.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
14.11.2010 20:00:00

Сюжет № 5
18:04:03-18:06:36(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Боротьбу з комарами, які переносять лихоманку Західного Нілу, оголосили у Маріуполі. У Маріуполі санепідеміологи перевіряють затоплені підвали будинків, у яких найбільше скупчення комах. Влітку на лихоманку захворіла студентка маріупольського вишу. Діагноз встановили на початку листопада. За словами едіпеміологів, за цей рік це перший підтверджений рік зараження африканським вірусом в Україні.

Юлія БОЖКО, кореспондент: Діагноз 18-річній студентці з Маріуполя лікарі поставили не одразу. Лабораторні аналізи підтвердили африканський вірус лише за 4 місяці після початку хвороби.

Георгій ГУСАКОВ, головний державний лікар Маріуполя: «Длительное время диагноз не устанавливался. Она обращалась к нам по поводу лихорадочного состояния, других симптомов. Начиная с июля месяца ее лечили и амбулаторно, и в стационарах. Она сегодня жива-здорова. Она уже учится в университете».

Юлія БОЖКО, кореспондент: Дівчина відмовляється від інтерв'ю і запевняє: почувається добре. Симптоми західно-нільської лихоманки легко переплутати з грипом, - кажуть лікарі. Насторожити мають перепади температури тіла. Хвороба небезпечна тим, що може призвести до менінгіту або енцефаліту. Кожен десятий випадок зараження смертельний. У зоні особливого ризику - літні люди та з ослабленим імунітетом. Переносить смертельну хворобу звичайний комар. До нього вірус потрапляє від птахів-мігрантів.

Жінка: «Комары рода коликс малестус - это подвальные комары. Они могут выплажитьсяч в очень загрязненных водоемах, именно в подвалах залитых хозбытовыми отходами. Без солнечного света они прекрасно размножаются, и потом круглый год могут беспокоить жителей данного дома».

Юлія БОЖКО, кореспондент: Під час першого огляду підвалів санепідеміологи звертають вагу на вологість. Це ідеальний клімат для розмноження комарів. Із півтори тисячі перевірених підвальних приміщень 10% не відповідають нормам.

Жінка: «Как только ночь - только и бьешь по морде».

Юлія БОЖКО, кореспондент: На боротьбу з переносниками західно-нільської лихоманки наступного року Маріуполь планує виділити майже 300 тисяч гривень. Санітарній обробці підлягатимуть як підвальні приміщення, так і водоймища, в яких мешкають комахи.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
14.11.2010 20:00:00

Сюжет № 6
18:06:37-18:07:56(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: Масовий заплив моржів в Одесі. Щоб зібрати якомога більше однодумців для такої акції, організатори розмістили оголошення на місцевому форумі. Купатися восени зголосилися трохи більше десятка людей. Погода сприяла - повітря на пляжі було плюс 21. У воді моржі пробули близько трьох хвилин. Кажуть, якщо зануритися з головою, відчуття будуть гострішими. Лікарі такі процедури схвалюють - холодна вода добре впливає на психоемоційний стан, поліпшує роботу серцево-судинної системи та кровообіг. Лікарі однак застерігають, що розпочинати варто з обливань і поступового занурення.

Костянтин МАТКОВСЬКИЙ, лікар-кардіолог: «Нельзя пациентам, у которых есть нарушение работы нервной системы. Нельзя людям, у которых есть обострения каких-то хронических заболеваний. Любая какая-то патология, которая может привести к ухудшению самочувствия».

Сергій, учасник запливу: «Вода прохладная, может быть, немножко покалывает. Но это все на поверхности. Организм за это время не успевает замерзнуть. Просто холодная вода дает организму команду взбодриться».

Борис, учасник запливу: «Ощущения замечательные. Особенно осенние купания - где-то градусов до плюс 8 - я бы советовал вообще всем «.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
14.11.2010 20:00:00

Сюжет № 7
18:07:57-18:10:50(час ефіру)
Ігор ТАТАРЧУК, ведучий: 90 років минуло відтоді, як севастопольську бухту залишило останнє судно Білої армії під командуванням генерала Петра Врангеля. Цей день вважають закінченням Громадянської війни і закінченням великої міграційної хвилі.

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Літургія у Свято-Володимирському Соборі Херсонеса і хресна хода до Графської пристані. Саме звідси 90 років тому відійшов останній пароплав з російськими емігрантами, які не уявляли свого життя в новій більшовицькій Росії. Усі сподівались на швидке повернення, але більшості так і не судилося знову побачити батьківщину.

Ольга АВАКУМОВА, онука емігранта: «Двоюродные братья моего дедушки молодыми офицерами уходили с этой пристани. Они оказались в Югославии, их след потерян. Я пыталась теперь найти по Інтернету, но мне не удалось».

Юліана БОЧКАРЕВА, онука емігрантів: «Этот вопрос никогда в семье не поднимался. Дедушка в безерте. А что такое безерта - я не понимала, я была маленькая «.

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Саме севастопольська бухта була найяскравішим спогадом родини грузинських князів Чавчавадзе. Їхній пращур, який нині мешкає у Москві, каже, виріс на розповідях діда про те, як той, полковник-кавалерист, вимушений був бігти з країни.

Зубар ЧАВЧАВАДЗЕ, онук емігрантів: «Был голод, невозможно было попасть на пароходы. Не хотелось уезжать. Вообще подавленное такое состояние было, потому что они оказались побежденными, но не сломленными».

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Вихід російських білогвардійців відбувся у листопаді 1920 року. Рештки розбитої Білої армії на чолі із Петром Врангелем, а також козаки та цивільні, боячись розправи червоноармійців, залишали Крим. Евакуація тривала кілька діб. Задіяли усі підпорядковані Врангелю судна, а також іноземні кораблі. Загалом понад 130 суден вивезли майже 150 тисяч біженців.

Олександр ЗУБАРЕВ, історик: «Было подготовлено питание для этих судов, было подготовлено питание для личного состава, были подготовлены карты, маршруты, отработаны места, куда корабли уходят. И только после 4 месяцев подготовки эта операция началась. Приказ о том, что уходя из Севастополя оставить в банке такую-то сумму денег, на складе оставить столько-то пудов пшеницы, столько-то зерна, столько-то угля, для того чтоб Севастополь мог после ухода русской армии нормально существовать».

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Пристанищем біглим білогвардійцям стали околиці Стамбула, острів Лемнос на Півночі Егейського моря. Більшість осіли в Бізерті - приморському місті Тунісу. Тих, хто не залишив Росії, згодом звинуватили у співпраці із білими. Декого вислали у табори, решту - розстріляли. Жалобні заходи у Севастополі триватимуть до вівторка.

ТРК Україна випуск 19:00

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
14.11.2010 5:30:22

Сюжет №1
19:01:19-19:03:16 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Палаточный городок под прокуратурой Днепропетровска. Он возникает здесь каждые выходные уже в течении месяца. Горожане требуют объективного расследования дела об убийстве, главным обвиняемым по которому проходит сын районного прокурора. Утром 20 октября на пешеходном переходе были сбиты насмерть три женщины. Сиротами остались пять детей. 25-летний водитель скрылся с места преступления, но в тот же день был задержан. Спустя сутки в милиции признали, что внедорожник принадлежал Дмитрию Рудю - сыну прокурора Октябрського района Днепропетровска. Авария вызвала в городе большой резонанс. Активисты палаточного городка собирают деньги для детей погибших. Тем временем, все обстоятельства дела теперь выясняют правоохранители Запорожской области, хотя сам задержанный находится в Днепропетровском СИЗО. Виновник ДТП с милицией сотрудничать отказывается. Суд над ним должен состояться не ранее нового года. Знакомые погибших в справедливость приговора не верят.

Инна МАЙБОРОДА, знакомая погибшей: «Не верят в то, что как-то можно помочь, и вообще, что можно добиться какой-то справедливости в данном вопросе».

Николай ЛУКАШОВ, организатор акции протеста: «Ми хочемо, щоб повернули справу, яку передали в Запоріжжя, в зворотному напрямку в Дніпропетровськ, щоб ми могли здійснювати громадський контроль за цією справою. Ми хочемо, щоб судовий процес був відкритий, бо на сьогодні ми знаємо, що судовий процес призначено бути закритим. Це нас абсолютно не влаштовує і не вдоволює».

Александр ПОПОВИЧ, первый заместитель прокурора Запорожской области: «Особа, яка затримана, на сьогоднішній день відмовляється давати будь-які покази, брати участь у слідчих діях, надавати аналізи необхідні для експертиз. Але це фактично його право, яке передбачено статтею 63 Конституції України. У нього є захисник, ви знаєте, є право на захист, і таким чином, мабуть, він намагається себе захистити».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
14.11.2010 5:30:22

Сюжет №2
19:03:17-19:07:28 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: В эти минуты в Киеве проходит акция, цель которой взять под контроль болезнь, стоящую по степени угрозы в одном ряду со СПИДом, туберкулезом и малярией. Диабет - с этим диагнозом сегодня живут более миллиона украинцев. Еще около 300 тысяч о своей болезни не догадываются. Многие из тех, чья жизнь зависит от укола инсулина, сегодня пришли на Майдан. О своих проблемах они рассказали корреспонденту «Событий» Наталии Ковачевич.

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Добрый вечер, Александр. Хочу начать с того, что сегодня днем на Майдане действительно было много волонтеров, они были вот в таких, как на мне сейчас, голубых жилетах, подарили такой жилет и нам. Голубой цвет - кровь голубого цвета - это эмблема, признанная во всем мире, эмблема объединения людей для борьбы с диабетом. И, возможно, сейчас заканчиваются приготовления, возможно, это произойдет на наших глазах. Стелу на главной площади страны должны подсветить голубыми огнями. Нам рассказали, что подобные акции должны пройти во всем мире, поскольку диабет признан глобальной проблемой, признан ООН. И этих людей в Украине, как вы правильно сказали, живет больше миллиона. Это официально выявленные больные. Этих людей называют людьми с особыми потребностями. Это постоянное лечение, это дорогое лечение. И сегодня людей, больных диабетом, позвали в «Украинский дом» для того, чтобы они поделились проблемами. По моим наблюдениям, проблемами они делились больше с журналистами, представителями общественных организаций. А на Майдане волонтеры раздавали информационный материал, рассказывали и напоминали людям о своевременной диагностике. Подробней о том, как прошел день борьбы с диабетом в столице Украины - далее в сюжете.

Прием для больных диабетом хирург вел сегодня в холле «Украинского дома». В узких проходах между стендами к нему быстро выстраивается очередь.

Гостья «Украинского дома»: «Нету достаточно медицинского персонала для того, чтобы обращаться и посмотреть, почистить».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: По случаю дня диабетика на стендах специальная литература. Ее раздают волонетры.

Волонтер: «Описывается, допустим, диета. Вот они берут и вычитывают и потом благодарят».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Но вот только одной диеты больным диабетом, увы, недостаточно. Владимир литературу брать не хочет. Он - инсулинозависимый. Дорогим лекарством таких пациентов должно обеспечивать государство.

Больной диабетом: «Ни фармасулина уже с лета нет, фармасулина борщаговского, инсулина нет в аптеках. Все диабетики первого типа - пенсионеры. У них пенсии - 700-800 гривен. Инсулин стоит 800 гривен в месяц. Что нам делать? Мы же тоже люди, нам нужно жить».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Больным чиновники Минздрава не ответили. Произнеся со сцены приветственную речь, удалились. В общественных организациях, которые объединяют таких диабетиков, отвечают: знают, почему нет инсулина.

Людмила ПЕТРЕНКО, президент Международной диабетической ассоциации Украины: «Тендер не провели своевременно - нету инсулина. Участник, один из торгов взял и заблокировал, его не устраивает сумма, за которую закупают, он хочет больше».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Но даже если торги начнутся, инсулин, который закупают для украинских больных, спасет не всех. Многим он просто не подходит.

Виктор СЕРДЮК, президент Всеукраинского совета по защите прав и безопасности пациентов: «Есть несколько десятков видов инсулина. И какой именно инсулин подходит конкретному человеку, должен решить его организм, он сам и его врач, а не чиновник на тендере».

Владимир ПАНЬКИВ, профессор, заведующий отделом Украинского центра эндокринной хирургии: «Проблема в тому, що є ряд пацієнтів, які потребують більш дороговартісних, так званих аналогів інсуліну, вартість яких у п'ять, у шість разів вища. І тому держава не в змозі забезпечити саме цей контингент хворих».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Сегодня инсулинозависимые украинцы вышли на Майдан. Но делятся не проблемами, а опытом.

Валентина ОЧЕРЕТЕНКО, глава совета Украинской диабетической федерации: «Это не праздник, это день повышения осведомленности, потому что самое главное - чтобы человек понимал, что его здоровье в его руках».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Прохожим раздавали листовки. Но даже тем, кто вникать не хотел, желали здоровья. А когда листовки раздали, стали в круг - голубой круг - символ объединения усилий для борьбы с диабетом.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
14.11.2010 5:30:22

Сюжет №3
19:07:29-19:09:46 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Плюс 21 градус на солнце. В Одессе побит температурный рекорд. Этот день стал самым теплым в ноябре за всю историю метеонаблюдений. Одесситы отметили его массовым заплывом.

Снежана МЕРЕУЦА, корреспондент: Сегодня они видят друг друга впервые. О ноябрьском заплыве договаривались в Інтернете. Виртуальных участников было около сотни, но в реальности зайти в море решились не больше десятка.

Участник: «Заплыв любителей одесского форума, о котором так долго говорили форумчане, состоялся. Температура воды - 13 градусов. Все за активный образ жизни».

Снежана МЕРЕУЦА, корреспондент: Среди купальщиков - одна девушка. Говорит, что заболеть не боится.

Участница: «Чувствую себя замечательно. Чего ж боюсь? Я ж не первый раз. Всю осень купаюсь, поэтому абсолютно чудесно себя чувствую».

Снежана МЕРЕУЦА, корреспондент: Но если молодые люди только начинают свой путь в моржевание, то Владимир Нефедов плавает в море в любую погоду уже 10 лет.

Владимир НЕФЕДОВ, житель г. Одесса: «Вот я когда выхожу с моря, такое впечатление, что у меня массаж точечный иголочный, понимаете? И так хорошо. Действительно, и так хорошо, понимаете? Прямо до предела хорошо».

Снежана МЕРЕУЦА, корреспондент: Ирина с племянниками за происходящим наблюдает с берега.

Корреспондент: «Детей бы отпустили в холодную воду?"

Ирина: «Нет».

Корреспондент: «Ну, не знаю. Мне кажется, не стоит. Они бы заболели».

Снежана МЕРЕУЦА, корреспондент: Закаляться может и стар, и млад, - уверяет врач-кардиолог. Из противопоказаний - только расстройство нервной системы и хронические болезни в стадии обострения. Тем же, у кого ничего подобного нет, от морских процедур только польза. Правда, к такому образу жизни надо готовиться.

Константин МАТКОВСКИЙ, врач-кардиолог: «Либо начинать это дома, в домашних условиях потихонечку, либо в хорошую погоду и постепенно увеличивая время пребывания в воде, несмотря на разные температуры. А потом уже переходить к таким вот более глобальным заплывам».

Снежана МЕРЕУЦА, корреспондент: Тем более, что и погода способствует. Сегодня в Одессе побит температурный рекорд. За всю историю метеонаблюдений никогда температура в ноябре не зашкаливала за 20 градусов.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
14.11.2010 5:30:22

Сюжет №4
19:09:47-19:10:04 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Завтра в южных областях столбик термометра снова поднимется выше 20 градусов, - обещают синоптики. В целом же по Украине теплая погода сохранится до 20 ноября. Но затем начнет постепенно холодать, и уже в последние пять дней месяца выпадет снег, - прогнозируют в Укргидрометцентре.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
14.11.2010 5:30:22

Сюжет №7
19:12:09-19:14:35 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Таможня дает добро. На собственное реформирование. В ведомстве обещают: итогом глобальных изменений станут честные правила игры для бизнеса, комфортные условия пересечения границ для граждан и увеличение поступлений в бюджет для государства.

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Процедуры упрощаются, время сокращается. Грузовые контейнеры уже сейчас оформляют за два часа. Административный аппарат сократили на 400 человек, а таможен в стране стало почти вдвое меньше.

Игорь КАЛЕТНИК, глава Государственной таможенной службы Украины: «Концепція дасть змогу збільшити товарообіг всередині країни, експортні спроможності нашої держави за рахунок збільшення товарообігу підвищити рівень сплати податків до державного бюджету».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Рассчитывают таможенники и на возможность проводить собственную оперативно-розыскную работу. Недоброжелатели уже заговорили о невиданном расширении полномочий таможни. Но в ведомстве это право считают жизненно необходимым. Оно даст возможность раскрывать преступления, что называется, на горячем. До сих пор всю информацию о нарушениях таможня обязана была передавать в СБУ.

Олег НАЗАРЕНКО, генеральный директор Всеукраинской ассоциации автомобильных импортеров и дилеров: «Если, будем говорить условно, нечестный импортер либо контрабандист будет понимать, что у таможни есть право проведения оперативно-розыскных мероприятий, и они, скорее всего, его выведут на чистую воду, он сто раз подумает, прежде чем пойдет на какие-то неправовые действия».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Чтоб быстрей пополнялся бюджет, таможенники предлагают контрабанду считать административным, а не уголовным преступлением.

Юрий СОЛОВКОВ, начальник Черниговской таможни: «Людина не буде позбавлятися волі, а хай вона працює на суспільство, хай вона ту шкоду, яку намагалася принести державі або принесла, хай вона відшкодовує не роками за гратами, а хай відшкодовує грошима в бюджет».

Игорь КАЛЕТНИК, глава Государственной таможенной службы Украины: «Ми мову ведемо лише про товарну контрабанду. Ті реальні речі, які мають змогу після того як бути конфісковані реалізуватись на території України. Тому що ми не ведемо мову про наркотичні засоби, зброю, культурно-історичні цінності, психотропні і таке інше».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Минимизировать человеческий фактор на границе должна электронная таможня. Работы по переводу операций в цифровой формат обещают закончить в ноябре следующего года.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
14.11.2010 5:30:22

Сюжет №8
19:14:36-19:17:39 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: В Киеве прошел аукцион самых дорогих работ украинских художников. Но авторы картин не возьмут себе ни копейки. Современные мастера живописи все вырученные средства решили передать на организацию фестиваля детского творчества для воспитанников інтернатов.

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Это - самый дорогой лот аукциона. Арсена Савадова «Юла» со стартовой стоимостью 75 тысяч долларов. Работы этого художника высоко ценятся во всем мире.

Анатолий ДЫМЧУК, галерист: «Можете себе представить, что в 91-м году его работа «Клеопатра» была продана во Франции в долларовом эквиваленте за 150 тысяч долларов. Это в то время, когда на рынке искусства была тотальная депрессия, никто ничего не покупал».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Сам Арсен Савадов на торги не пришел. Говорят, он не любит посещать светские мероприятия. К тому же, живет и работает на два города: Киев и Нью-Йорк. Большинство художников, передавших картины для благотворительного аукциона, тоже предпочли оказаться за кадром.

Александр КЛИМЕНКО, художник: «Это аукцион, в котором художники участвуют не из-за престижа, а из-за желания действительно сделать хорошее дело просто для детей».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Гостей угощают белым и красным винами. Лоты до начала аукциона нагромождены друг на друга. Дочь Юлии Тимошенко Евгения успела их увидеть заранее.

Евгения КАРР, почетный президент фестиваля «Навстречу мечте»: «Я здесь больше как организатор фестиваля и представитель организации, а не как покупатель лотов. Но я думаю, что какой-то из лотов, особенно нам наши звезды подписали шаржи, я думаю, что один из них я все-таки не удержусь, приобрету».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Художник Сергей Поярков и скульптор Алексей Пинчук пришли на аукцион пришли на аукцион как потенциальные покупатели.

Сергей ПОЯРКОВ, художник: «Я принадлежу к тем людям, которые не до конца точно знают, какая сумма у меня в кошельке, несколько тысяч долларов есть плюс какая-то гривна. Я вам точно не назову, но думаю, где-то тысяч пять есть с собой».

Олег ПИНЧУК, скульптор: «Мы с Сергеем будем покупать одну работу на двоих. Если мы впишемся в ту сумму, которая находится в наших карманах. Потому уже, как бы, бросаем жребий, кому она попадает».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: А вот олимпийской чемпионке Лилии Подкопаевой коллекционировать живопись не позволяют жилищные условия.

Лилия ПОДКОПАЕВА, олимпийская чемпионка по спортивной гимнастике: «Конечно, есть несколько работ, которые мне очень нравятся, но мне кажется, что для таких картин, для таких работ нужно иметь достаточно большую, наверное, галерею, или, по крайней мере, жилищные условия..."

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Торги открывает работа Катерины Соловьевой «Гигиена». Первый лот оказался удачным.
После удара молотка журналистов попросили удалиться. Дальнейший аукцион происходит за закрытыми дверьми, чтобы имена покупателей не просочились в прессу. Впрочем, акустика в арт-центре «Мыстецкий арсенал» хорошая, и посетители последних залов могут без труда услышать секретную информацию. Сколько денег удалось выручить в ходе торгов, организаторы скрывать не стали - около 200 тысяч долларов. Савадова не купили. Самой дорогой из проданных стала картина за 25 тысяч долларов.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
14.11.2010 5:30:22

Сюжет №10
19:18:17-19:20:26 (час ефіру)
Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Разбитые носы и рассеченные брови, синяки и кровоподтеки. На боксерском шоу «Ты чемпион» участились случаи травматизма. Уже двое претендентов на победу в проекте остались в нем ценой травм.

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Шесть лет назад он лишился чемпионского титула без боя. Из-за травмы на тренировке Костя Цзю не смог вовремя выйти на ринг. Теперь преодолевать боль на пути к победе он учит молодых спортсменов.

Константин ЦЗЮ, ведущий проекта «Ти чемпіон»: «Самое главное для спортсмена - это, что он знает, что отдался на 100%. Кровь - то, что хочет зритель, да? Для них утешение в том, что есть продолжение, жизнь идет вперед».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Если тебя побили - виноват сам. Это правило боксеры усваивают уже на первой тренировке.

Юрий ПАВЛЮЧИК, участник проекта: «Бокс - это же не балет. Очень травматичный спорт, это не стоит этому удивляться. Я думаю, в течении лет должны затянуться. До свадьбы заживет».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: С первого поединка главный претендент шоу «Ты чемпион» никакой бутафорской крови. Все по-настоящему. Ринг - тому доказательство. После некоторых поединков отмыть его стоит больших трудов.

Олег ТИТАРЕНКО, рингмейкер: «Химией тоже как-то неохота, потому что мы можем пятна сделать на синей покрышке, поэтому старым дедовским способом - холодной водой, только так».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Работы рингмейкерам прибавил бой в прошлое воскресенье между Шириновым и Бутсом. Проигравшему даже понадобилась медицинская помощь.

Юрий ДЕХТЯРЕВ, главный специалист по спортивной медицине Министерства здравоохранения Украины: «Это рассечение брови, ничего страшного нет. Боксеры - народ терпеливый. Они даже во время боя не чувствуют».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Куда тяжелее травмы на ринге воспринимают родные и близкие спортсменов.

Анастасия ШИРИНОВА, жена участника проекта: «Я изначально была против этого проекта, потому что это очень сложно и психологически, и физически. Но он проявил себя очень достойно. Поэтому, я знаю, что он может, и для меня его здоровье дороже, чем любой миллион и любое шоу и вообще. Я рада, что все закончилось».

Максим САВЧЕНКО, корреспондент: Впрочем, зрители SMS-голосования могут вернуть одного из выбывших боксеров. Проект покажет претендентов на победу. Остается шесть этим вечером. В 21:30 они продолжат сражение за чемпионский титул.

5 канал випуск 19:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
14.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
14.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
14.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
14.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
14.11.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
14.11.2010 20:00:00